Сучасна лірична пісня східного Середземномор’я з точки зору арабської діалектології Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65), № 2. 2013 г. С. 89-98.

УДК 81'282 (5) : 82'282(5)

СУЧАСНА Л1РИЧНА П1СНЯ СХ1ДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я З ТОЧКИ ЗОРУ АРАБСЬКОТ Д1АЛЕКТОЛОП1

Кул'баба А. С.

1нститут сходознавства 1м. А.Ю.Кримського НАНУ, Ки/в

Статтю присвячено дослщженню текспв арабських шсень perioHy Схiдного Середземномор'я (представленого кра!нами: Сирiя, Лiван, Йорданiя та Палестина), з точки зору тих дiалeктних маркeрiв, що дають шдставу вважати аналiзованi тексти приналежними до дiалeктy зазначеного рeгiонy. Пропонуеться ан^з текстового матeрiалy пiсeнь на чотирьох мовних рiвнях. Результатом авторського дослщження е данi, заснованi на рeалiзащ! дiалeктних маркeрiв, якi засвiдчyють, що мову сучас-них популярних шсенних тeкстiв авторства чотирьох зазначених кра!н, можна зара-хувати до единого культурного регюну на пiдставi спшьних рис.

Ключовi слова: сирiйський дiалeкт арабсько! мови, дiалeктнi маркери, регюн Схiдного Середземномор'я, текст арабсько! шсш.

Постановка проблеми. Проблематика дослiджeння арабсько! дiалeктологi! е одним з нарiжних камeнiв сходознавчих дослiджeнь, як втизняних, так i зарyбiж-них, зважаючи на наявнiсть вiдчyтних вiдмiнностeй у дiалeктномy мовлeннi 22 арабських кра!н, якi умовно подiляють на регюни за подiбнiстю дiалeктiв, а також враховуючи потреби практично! арабiстики. Заторкуване питання е складним, бага-торiвнeвим, до того ж можна констатувати брак вичерпно! лiтeратyри, присвячено! рiзним дiалeктам арабсько! мови. Наявна шформащя е уривчастою, та й для самих арабiв довгий час (приблизно до XX ст., а за деякими даними й досьогодш) було непрестижним присвячувати увагу дiалeктовi, який вважався викривленою формою мови: «автохтонна арабська традицiя цiлковито iгнорyвала опис розмовних форм арабсько! мови, вони традицшно сприймалися як вiдхилeння вщ класично! арабсько! мови, зважаючи на !! сакральний статус» [1, 59-61]. На позначення неканошчних форм арабськ фiлологи навiть застосовували термш «Я^иЛ (солецизм простого народу) [1, 59-61; 2, 63]. Тому у витоюв дослщжень цих питань здебшьшого були нiмeцькi, голландськi, французью, швeйцарськi вчeнi, згодом й американсью, тобто лiдeрство у цiй галyзi належить захiдноевропeйськiй та амeриканськiй арабютищ. У вiтчизняномy сходознавствi дослiджeння здшснювали: Г.Шарбатов [3, 250-330], А.Кримський [4, 73], та rnmi. Проте, е думка, що в нашi часи арабська дiалeктологiя iснyе поза межами арабського св^у [2, 828].

Серед проблем можна видшити розбiжностi та неодностайшсть у систeматичнiй тeрмiнологi! на позначення дослщжуваного в лiнгвiстичномy аспект рeгiонy Схщно-го Середземномор'я, оскшьки у наyковiй лiтeратyрi зyстрiчаемо наступи тeрмiни:

• «Схiднe Середземномор'я» (Eastern Mediterranian Region);

• «Левант» (The Levant);

• «схвдно-арабський регюн».

Окр1м формулювань «д1алект регюну», наводимо додатков1 вщповщники до його розмовно! мовно! форми:

• «сиро-палестинська група д1алект1в», «Aj^l^ll i^U.^111»;

• «схвдно-левантський розмовний вар1ант арабсько! мови» (Eastern-Levantine Colloquial Arabic) тощо.

Наведенi термши об'еднують у межах единого культурного регюну кра!ни ко-лишньо! «Велико! Сири» - ^Ш», а саме територiю сучасних кра!н: Сирii,

Лiвану, Палестини, Йорданii. Аби досягти досконалiшоi, на наш погляд, систематики, надалi ми послуговуватимусь у робот термiном «Сх1дне Середземномор'я» на позначення регiону, дiалектнi риси якого розглядаються у текстах шсень.

Присвячуючи свою статтю дослiдженню дiалекту регiону Схвдного Середземномор'я, який краще було б, напевно, назвати сиро-палестинським або схщносере-дземноморським койне, 1 ми придшяемо увагу саме таким маркерам у сучасних по-пулярних пiсенних текстах даного регюну, що свiдчать про належнiсть аналiзовано-го текстового матерiалу до згадуваного регiону за дiалектними ознаками.

Для досягнення тако! мети ставимо наступш завдання:

1. Визначити дiалектнi риси, спшьш для кра!н Схiдного Середземномор'я;

2. Проанатзувати матерiал на 4 мовних рiвнях на наявнiсть цих рис;

3. За допомогою прикладiв визначити статистичнi данi щодо сшввщношення функцiонування дiалекту схiдносередземноморського регiону / шших дiалектiв / лiтературноi мови.

Серед робгг, присвячених цiй тематищ, насамперед слiд згадати дослiдження Ч.Фергюсона [6, 233-246], який звернув увагу на проблему диглоси в арабських кра-!нах, сучасних арабських дослщниюв^алектолопв схiдносередземноморських дiа-лектiв, таких як: Х.Абдель Джавад [7, 55-61], Г.1сма!л [8, 249-269], З.Дендан [9, 6275], Е.Аль-Вер [10, 77-82], американського автора-сходознавця: Дж. Оуенс [11, 14275], британця Е.Кроу [12, 4-333], французького автора Ж.Лентена [13, 249-272], вггчизняного сходознавця: В.Сегаля [14], голландського: Р.Дозi [15].

Для ознайомлення з особливостями сиршського дiалекту арабсько! мови, ми послуговувалися пiдручником сирiйського дiалекту Е.Кроу [12], граматичним дов> дником сиршського дiалекту М.Корвела [16], словниками сиршського дiалекту, та-кож до робгг з арабсько! дiалектологii та ютори арабсько! мови [10; 11;14;15].

Найбiльш показовими для визначення особливостей дiалектних явищ завжди е фонетичний та лексичний рiвень мови, проте у дослiдженнi на розгляд виносимо чотири мовш рГвнг окрГм згаданих, морфолопчний та синтаксичний.

1 За визначенням О.Селшаново!, койне постае такою штердаалектною побутовою формою гснування мови, яка складаеться на баи одного з далек™ [5, 221]. У даному випадку вважаемо, що таким даалектом, який л1г в основу схщносередземноморського койне, був сиршський, зокрема дамаський. Популяршсть середземноморського койне арабсько! мови у ЗМ1, кшематограф1, засвщчуе його функцюнальтсть та практичний потенщал у розмовному мовлент, у зв'язку з чим неможливо не згадати цшковиту ймов1ртсть висновку Ч.Фергюсона про можливгсть формування згодом трьох окремих неза-лежних вар1антш арабсько! мови, серед яких сиршський вар1ант може посгсти окреме тсце [7, 239].

90

СУЧАСНА Л1РИЧНА П1СНЯ СХ1ДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я З ТОЧКИ ЗОРУ АРАБСЬКОГ Д1АЛЕКТОЛОП1

У працях з дiалектологiï дiалектними маркерами (вщ фр. marquer - «познача-ти») називають показники, що мютять вказiвки на наявнiсть тих чи шших дiалект-них форм, а, отже, й у пропонованому дослщженш у якост маркерiв висунуто зга-данi чотири критерiï.

Перейдiмо до конкретного розгляду дiалектних маркерiв сиршського дiалекту арабськоï мови, описаних у Ф.Кроу [12], маючи на увазi у даному випадку регюна-льне койне схщносередземноморського регiону. За приклади взято зразки текстов пiсень з кожноï краïни регiону.

Приклад 1. Текст сиртськог nicHi:

^JB JJIJ lj si si

^jij ájjniTi ^Aj ájjniTi Iii 1л ^JJ j^j j^j jl^^ij

^Jt jJ^JJ 1л I^JAÍ l^-iJc jj^jj 1л jAi ДлИ JU ^ ^A j l^jíJ jjij ^juii ^ji

CJJjJ J^^j CjjJi ^Jt ^-i ^ ^Li VJj

/ jj^jj 1л ^JAi —l^j / / Ah, ah ia ua'il galbï. Ana b'asïra ua hïa b'asïra tanï Ua när ua när ua när bain al-'asair mä tntifï. Ahlï mä iardön 'alaihä.

Ahlah mä iardön 'älai. Is asawï weni l'ftä ua hiä liä misl al-mäï Nahmil 'ä l-kafïn ar-röh nahgar diratna ua nröh ua w lli nabga maiït hai /

(О горе серденьку моему! Я з одного роду, а вона — з шшого. Ворожнеча мiж родами нескшченна (букв. вогонь мiж родами не згасае — горить, горить, горить). Мо1' родичi не приймають ïï, а ïï родичi — мене. Що ж меш робити? Де ïï зустрiти? Бо ж вона для мене — як вода (= необхщна меш, як вода (вода на Близькому Сходi мае особливу щншсть). Винесемо ж свою душу у долонях, тдемо з рщного становища! Бо якщо залишимося, то я стану живим мерцем /Рща — «Мо1' родичi не приймають»/

Риси схдносередземноморського койне у прикладЁ 2 :

- Фонетика: galbï / — "серденько мое", nabga / — "залишимо" — вiдбуваеться акомодащя приголосного -6- у зв'язку з чим вш одзвiнчуеться до звуку, подiбного до украшського звуку [г] (ознака чоловiчноï дiалектноï вимови), проте вже в прикладi Ц^З / llhä / "зустрiну ïï" -6- реалiзуеться через гортанний вибух; »1л11 / al-mäï / — "вода" — внаслщок дiерези хамза не артикулюеться, ïï замiняе звук [ï], див [12, 7]; / tanï / — "вдруге" — дисим^щя мiжзубного до зубного -ù-; / b'asïra / — "з роду" — редукщя голосного -i- пiсля частки -м-; / tntifï / — "згасае", £jji / nröh / — "тдемо" редукщя голосного -а- тсля у першому ненаголошеному складi (проте такi редукцiï е загальнодiалектними для арабськоï мови, так само як i опущення кшцевих голосiвок; у нашому дослiдженнi ми фшсуемо це як фонетичне явище); Jt / 'älai / — "мене" — акомодащя приголосного [l], набуття звуком твердоï вимови; jjij / weni llhä / — "де зус^ну ïï" — явище епентези у випадку появи кшцевого -i- у першому словь

- Морфолопя: 1л / mä tntifï / — "не згасае", jj^jj 1л / mä iardön / — "не хочуть" — заперечувальна форма дiеслова утворена за допомогою частки -1л.

- Лексика: ^ / tanï / — "вдруге"; / ïs / — "що"; ^j^i / asawï / — "зроблю я".

91

- Синтаксис: ¿Л / weni l'iha / - "де зустрГну ii?", ^¿i / is asawi / "що робитиму?" - питальнi речення, що е частотними синтаксичними формулами: питальне слово + предикат; ^¿л ^iu VJj / ua w lli nabga mailt hai / - "якщо залишимося, то стану живим мерцем" - умовне речення реального способу, у другш частит якого предикат сто!ть у формГ активного дiеприкметника.

Приклад 2. Текст лгванськог nicHi:

AjA ^^jc 1л ЛиЛ jo. ^ja J^JI £bj '¿jl^ll A1lj Jc '¿jt£*1l jljJ^

A^J Jc. ^¿ISJ Aj AiLU ^111 JiL

A^c ^JJJJ Ajj) Cija. Ajij '"

^jijj lift Ji) lift

^jljllj j^^yi <" <Sj.и ^Sj^

/ Sjl£*1l Jc jljji - ^IjS ^ijli / / Beiq lebsik ma 'andek ausa'a minno, tlat ruba'i aulad al-hai fiki gannu Hitiar 'al il-'ekkaze 'agnit 'a belu l-gazi, Tufl li hamilto emmo iukagi ismo 'a temmo 'Agabti ham sharti beiu ua dubti 'ammu Haidai iuqallik iu'aburni, haidai §affir wu iganni Ua tlamiz il-madaris ua l uahid fihun daris Enti miraqti sraqti hraqti al-ahdar ue l-iabes /

(Твш одяг тюний, вшьшшого в тебе немае. Три четвертих кварталу збожеволшо вщ тебе! О, старенький з палицею, в головГ якого - стрижка овець! Малюк, що на руках у матерГ, залопотГв про тебе, здивувавши брата, збентеживши батька, зтурбу-вавши дядька. (Ус шд враженням вщ тебе - вжито з негативною та нехтувальною конотацiею). Цей - бГжить за тобою, цей - сшвае та свистить тобГ услад. Жоден зГ школярГв не вчиться. Бо ти пройшов i вразив усГх (букв. ти пройшов - i вигоршо все: й зелене, й висушене) / Фарю Карам - «Старенький з паличкою» /.

Риси схдносередземноморського койне у прикляд12:

- Фонетика: Ijj?- / gannu / - "збожеволши", '¿jW^ / l-gazi / - "стрижка овець" - ^ артикулюеться пом'якшено, як французьке "j"; / il-'ekkaze / - "палиця" - у цьому та у попередньому прикладГ спостерГгаемо редукщю кшцевого голосного звуку -а, який артикулюють як -е- або -i, особливо спостерГгаеться при артикуляци кшцево! '¿; Jc / 'a / - "на" - явище дГерези пояснюе вщкидання кшькох звуюв у цьому займеннику, тому вш артикулюеться та пишеться як jj^ / deiq / -"вузький" - чГтка артикулящя j; / tlat / - "три" - див. вище ^111 / l-li / - "який" - повна асимшящя приголосних ^ / ^ у займенникових лексемах / ^iH до вказано! форми; A^i/ haiu / - "його брат", Ajji / beiu / - "його бГтько" - явище дГерези у першому складГ у виглядГ випадшня i одночасно з явищем епентези -появою -е- у другому складГ, дГереза в останньому складГ та перетворення закшчення -? - на -u-; Алл / minno / - "вщ нього", A^J / temmo / - "його рот", A^c / 'ammu / - "його дядько" - див. попереднш приклад, дГереза в останньому складц A^i / emmo / - "його мати" - редукщя голосного -u- до -e-; ^ / haidai / - "цей" - у зв'язку з

СУЧАСНА Л1РИЧНА П1СНЯ СХ1ДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я З ТОЧКИ ЗОРУ АРАБСЬКОIД1АЛЕКТОЛОП!

кщя голосного -й- до -е-; ^ / haidai / - "цей" - у зв'язку з появою додаткових приголосних 3ByKÍB фшсуемо явище епентези, дисимiляцiя ^до / tlamiz / -

"учш", ^aj^ / miraqti sraqti hraqti / - "пронюся, вкрав спалив" (справив враження, з негативною конотацieю) - редукщя голосного у першому ненаголоше-ному складi (дieслiвне закiнчення жiночого роду вживаеться для чоловiчого роду -морфолопчна особливiсть); JiL / tufl / - "дитина" - редукщя голоного -i- в ненаго-лошеному складi до -u.

- Морфолопя: ^ / mä 'andek / - "в тебе немае" - для утворення заперечно! форми Í3 займенниковою формою використовуеться частка Ц / fihun / - "серед них" - займенникова форма множини жшочого роду вживаеться на позначення множини чоловiчого роду; / lebsik / - "твш одяг" - форма стягненого присвшного займенника "ik", характерна для жшочого роду, вживаеться для чоловЛексlркдyJ^¿:ii■ / hitiär / - "старенький".

- Синтаксис: j$já Vj / uä l uahid fihun däris / - "жоден з них не вчиться"

- заперечувальне речення, предикат сто!ть у формi активного дiеприкметника; Jj ^ ji^j Iía / haidai iuqallik iu'aburni, haidai §affir / - "цей йде за тобою, цей - свистить"

- у реченш наявний елiпсис.

Приклад 3. Текст йорданськог nícní :

<jth3 jl jJjVl Ол jjj Ол ^l V

J^SJ l^jljjj <Jl 4jA^lgJl <^bjl Ол t-il ^jjlL ^J^äj A lia. Jcj

<лЪ AÄJJ ^^ifli JJl ^Ijjl

' "'¿'^ jäj^ij AAÄJ

/ jjj Ол V - Mjj' /

/ Lä tis'alni anä min wein min Urdun aw Lubnani Haidi 'äinu wa haidi 'äin hai dammi wa hai siriäni Enä min ardi l-hasimii li bitrabha bikuhel 'äinei Wa ä hubba 'älamni bei ifdihä birrüh Lubnän alli 'äm iamsi bdammi sämem rihat ardo b-immi Farhu farahi wa hammu hammi tesüfü hannait /

(Не питай мене, звщки я: з Йорданii чи з Лiванy. Бо i та i шша (краша) для мене як два ока, одна - то кров моя, а друга - вени. Я - з гашимггських земель, ii землею тдводжу очi (образний вираз, так кажуть, коли щось дуже цiнyють). Заради любовi до не! (Йордани) батько навчив мене жертвувати життям. А Лiван - тече у мо!х жилах, бо моя мати родом звщти (досл. запах його землi вдихаю через свою мапр). Йо-го радiсть - моя радють, його турбота - моя турбота. Ностальпя).

Риси схщносередземноморського койне у прикладЁ 3:

- Фонетика: Aa^I^JI / l-hasimii / - "гашим^ська" - кiнцева ¿ артикулюеться як -i ,

див. у попередньому прикладц / haidi / - "ця" - див. вище; ^l = <1l / li / - "який,

яка" - див. вище; WjIjjj / bitrabha / - "на ii землях" - редукщя голосного у передос-

танньому складц 'äinei / - "мо! очГ' - акцентування на кiнцевомy -i, дiереза

виражена уникненням артикулювання заюнченням (-<-), яке б в нормi мало бути у

наявностi; <-4j / b-immi / - "через свою мапр" - див. вище ; / hannait / -

"заностальгував" - редyкцiя закшчення; A / bei / - "за нього / неГ' - поява звуюв -e,

93

тальгував" - редукщя закшчення; / bei / - "за нього / не!" - поява звуюв -e, -i-(епентеза) та вiдкидання -i, -h- (дiереза).

- Морфологiя: jáj^j / tesüfu / - "бачите" - форма тепершньо-майбутнього часу дieслова, у множит 4onoBÍ4oro роду; d^j / bikuhel / - "тдводжу (o4Í)" - форма дieслова з перформативом, мае частку м; fb / 'äm iamsi / - "тече", перформатив, утворений за допомогою частки fb

- Лексика: = / li / - форма вiдносного займенника однини; ójj / wein / = óJ - питальна частка "де?" ; jáj^j / tesüfu / - "бачите".

- Синтаксис: ójj О* ljl/ anä min wein / - "звiдки я" - питальне речення, питаль-ний займенник у постпозици; ^-aä AaAj ^.já Aajá/ farhu farahi wa hammu hammi / -"його радють - моя радiсть, його турбота - моя турбота" - елштичне речення; f*l^

^^jl a^jj / sämem rihat ardo b-immi / - "запах його землi я вдихаю через свою маир" - декларативне речення з активим дiеприкметником-предикатом.

Приклад 4.Текст палестинськог nícní:

1* ó^J 1*J ^JJ Оъ 'JjJ? A.

jlj^.1 óbj jl^j ül^J 0ъ fb A.^a

jl^^.1 lj*jJ fb ljJxL l* Jjj jli^ J^ji óbj lAluüj l* jl^ ^Hl

J^jJJ JJjiillAj JjJ?. ^Jj ¿j£j ^IJ jj ^á Jj l^já ^niai ljui lj^l Ujiá.

jiiSl

Mjjá Оъ £?JJJ jjjll ^^J frlanill CuJj jl

/ ''j^j - ^^Jb ljj* /

/ 'Ussa mesi gdidi 'än bit kän w mä 'äd wa 'än näs mä ilhä bläd 'Ussa 'äm tantasä 'än duhän u n-när wa 'än näs mis ahrär Wa 'än awläde zgär alli badal mä ial'abü 'äm iarmü ahgär Mä Rah nnsä halli §är Bas bukra ioume gdid wa ha t-tari'a btüsal liba'id Hallinä ihnä sawä nimsi fiha ide f id Ba'de swai ha s-sams bitgib bitrekni lihäli bha l-bladu ganb Law nadit langüm es-sama' belki n-nür biargä' 'än 'ärib /

(Стара iсторiя про дiм, якого не стало, про людей, у яких немае кра!ни. Iсторiя, що забуваеться, про дим та вогонь, про поневолених людей, про малих дiтей, що кидають камшня замiсть того, щоб гратися. Ми не зможемо забути те, що сталося. Але завтра - новий день, i цей шлях вкаже далеке (конотащя омрiяного далекого). Давайте разом йти по ньому, взявшись за руки. Незабаром сонце зникне, залишив-ши мене насамот у цш чужiй кра!ш. Може, якщо я покличу зорi небеснi, св^ло скоро повернеться? / Мiра Авад - "Завтра" /

Риси схдносередземноморського койне у прикладЁ 4:

Фонетика: A^á/ 'ussa / - "iсторiя" - яюсна редукцiя голосного у першому складi

/ i / - / u / ; óíj^l / t-tari' / - "шлях"; / Mjjá Оъ / 'än 'ärib / - "невдовзГ' - ó

дисимiлюеться до "гортанного вибуху"; / zgär / - "маленью" - пом'якшена

вимова j, редукцiя голосного у ненаголошеному складi, асимiляцiя ^ до ¿за

дзвшюстю; 'JjJ? mesi gdidi / - "не нова"; / ngüm / - "зiрки", jW^-í / ahgär / -

"камшня" - £ артикулюеться пом'якшено, як французьке "j"; ^jj / bit / - '"щм" -

94

СУЧАСНА Л1РИЧНА П1СНЯ СХ1ДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я З ТОЧКИ ЗОРУ АРАБСЬКОIД1АЛЕКТОЛОП!

кулюеться пом'якшено, як французьке "j"; / bit / - "дГм" - стягнення дифтонга "ai", перетворення його на "i"; j / u / - "та" - стягнення дифтонга "aw"; fjj / ioume / -"день" - епентеза наприкшщ слова, поява голосного звуку "е".

Морфолопя: '¿■^ ^л / mesi gdidi / - "не нова", / j'j^-i ^л ^U / nas mis ahrar / -"невшьш" - заперечувальна форма Гменника, утворена за допомогою частки "^л" (спшьна з египетським дГалектом структура); jW^-I Ij^jj ^c / 'am iarmu ahgar / -"продовжують кидати камшня" - вираження форми недоконаного виду та процесуальност за допомогою частки '"c"; / bitrekni / - "залишить", /

biarga' / - "повернеться" - форми преформативГв, утвореш за допомогою частки "м"; U / ha s-sams bitgib / - "сонце сховаеться" - форма тепершньо-

майбутнього часу; <11 UWu ^Ij 1л / ma rah nnsa halli §ar / - "не забудемо те, що сталося" - заперечувальна форма майбутнього часу.

Лексика: <^1?/ belki / - "можливо"; swai / - "тршки"; / lihali / - "на

самотГ'; WJ / ilha / - "в не!"; / bas / - "але, тшьки, лише".

Синтаксис: J^jj? ou^l* / ha t-tari'a btusal liba'id / - "ця стежина виведе на майбутне" - дГеслГвне речення теперГшньо-майбутнього часу;^ Uj jlS jc / kan w ma 'ad / - "було й не стало" - декларативне речення, що виражае процесуальшсть;

Ij. Uik/ hallina ihna sawa / - "давай ми з тобою разом" - речення Гмперативного характеру з роздшовим займенником.

У вищенаведених прикладах ми проанатзували на чотирьох мовних рГвнях тГ риси, яю, на нашу думку, дають тдстави вважати тексти сучасних популярних ш-сень Сири / ЛГвану / Йорданп / Палестини приналежними до единого дГалекту, а то-чшше - схщносередземноморського койне, де найчаспше виявлено на фонетичному рГвнг редукщю голосних, наприклад перехщ кшцево! ' у «е» або «I»; редукци голосних у ненаголошеному складГ, !х взаемопереходи а-е-u тощо, дисимшящя приголосних, як то замша мГжзубних приголосних дентальними ^ - ^ - J, гортанний вибух або одзвГнчене -r-замють j, £ артикулюеться пом'якшено. Морфолопчний рГвень засвщчуе наявшсть специфГчних закшчень та часток; змют лексичного рГвня було звГрено з довщкою Словника сиршсько! мови М. Ель-Массараш, а на синтаксичному рГвш було виявлено характерш конструкций

Як вщомо, двома найбшьшими центрами мас-медГа на Близькому сходГ е ЛГван та Сгипет. Тому виконавщ, скаж1мо, з ЛГвану можуть у деяких творах послуговува-тись египетським дГалектом, зважаючи на авторство тсенного твору. ЗустрГчаеться також i виконання лГтературною мовою, де тексти е заздалепдь тдготовленими, академГчними, написаними сучасною арабською мовою. У процес нашого досль дження ми здшснили суцшьну вибГрку сотш тсень, по 25 з кожно! кра!ни та про-анатзували статистичш даш (таб. 5) щодо ii дГалектно! картини, ми анатзували: дГалектш маркери на спшьшсть, а також те, яким е процентне спГввГдношення у вживаннГ сучасно! арабсько! мови / сх1дноземноморського койне / шших дГалектГв для заявленого регГону у мас-медГйних пГсенних текстах анатзовано! вибГрки.

Зауважимо, що приналежнють до тГе! чи Гншо! кра!ш тексту пГснГ ми визначали зпдно з Гнтернет-ресурсами, беручи до уваги походження виконавця, кра!ну вироб-ництва, а також мову шсенних творГв (сиро-палестинське койне). НаявнГсть дГалек-тно! ГдентичностГ може слугувати пГдтвердженням того, що авторами е представни-

95

ки одного регюну або центру поширення медiа-дискурсу. Проте, дат вищенаведе-но1 таблицi (таб. 5) свщчать про вiрогiднiсть потрапляння текстiв египетських авто-рiв у тематичний репертуар схщносередземноморських виконавцiв, що е виправда-ним з огляду на медшну активнiсть Сгипту (але ми вважаемо такi тексти поза межами нашого дослiдження, лише фшсуючи це явище як замальовки мовно! ситуа-цл]. Найбiльший процент нами було зафшсовано на прикладах сиршських та лiван-ських шсень. Проте лiтературна форма текстового побутування лишаеться актуальною (з найвищим показником у Сири та Палестиш, 28%), що пояснюеться тяжiнням до покладення творiв лтературно! спадщини арабських поетiв на музику (зокрема, Шзара Каббанi та Махмуда Дервiша).

Таблиця 5.

Спiввiдношення вживання лiтературних та дiалектних форм у зразках.

Схщносередземноморське койне / iншi форми

Мовна форма КраТни

Сирiя Лiван Палестина Йордашя

Дiалектна форма (схщносередзем-номорське койне) 52% 76% 68% 100%

Лтературна форма 28% - 28% -

Iншi дiалекти, у аналiзованому випа-дку - египетський дiалект 20% 24% 4% -

Висновки та перпективи. Проведене нами дослщження на прикладi дiалект-них маркерiв дозволяе дiйти висновку про те, що тексти сучасного тсенного дискурсу Схщного Середземномор'я е типовими зразками юнування дiалектного мовлен-ня у цьому регiонi, яке юнуе на рiвнi ЗМ1 та популярно! культури. Вивчення цих зразюв дае змогу фшсувати актуальнi на синхронному етат розмовнi форми, що застосовуваш арабами аналiзованого регiону та використовувати ц вiдомостi у практичних цшях.

Лiтература

1. Рыбалкин В.С. Классическое арабское языкознание / Валерий Сергеевич Рыбалкин. - К.: Сти-лос, 2003. - 405 с.

2. Kaye Alan S. Semitic Linguistics in the New Millenium / Alan S. Kaye / / Journal of the American Oriental Society. - 2003. - Vol. 123, No. 4. - P. 819-834.

3. Шарбатов ГШ. Арабский литературный язык, современные арабские диалекты и региональные обиходно-разговорные языки / Г.Ш. Шарбатов / / Языки Азии и Африки, IV. - Кн. 1. - М.: Наука, 1991. - С. 250-330.

4. Сирийский язык (библиографическая статья) / Агатангел Крымский / / Энциклопедичесий словарь. - Полутом 56. - СПб.: Брокгауз - Ефрон, 1900. - С.73-74.

5. Сел1ванова О.О. Сучасна лшгвютика: термiнологiчна енциклопедш / Олена Селшанова. - Полтава : Довкшля-К, 2006. - 716 с.

6. Ferguson C. Diglossia / C. Ferguson / / Language and Social Context ed. By Pier Paolo Giglioli . -1972. - Harmondswoth: Penguin. - P. 232-251.

7. Abdel Jawad H. The emergence of an urban dialect in the Jordanian urban centres / H. Abdel Jawad / / International Journal of the Sociology of Language. - Vol. 61. - New York, 1986. - P. 53-63.

96

СУЧАСНА Л1РИЧНА П1СНЯ СХ1ДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я З ТОЧКИ ЗОРУ АРАБСЬКОГ Д1АЛЕКТОЛОП1

8. Ismail, Hanadi. The variable (H) in Damascus: Analysis of a Stable Variable / Hanadi Ismail / / Arabic dialectology : in honour of Clive Holes on the occasion of his sixtieth birthday / edited by Enam Al-Wer and Rudolf de Jong. Leiden and Boston: Brill, 2009. - P. 249-272.

9. Dendane, Z. Sociolinguistic variation in an Arabic speech community: Tlemcen / Z. Dendane / / Cahiers de Dialectologie et de Linguistique Contrastive. - 4. - Tlemcen, 1994 - P. 62-77.

10. Al-Wer E. Raising of / a / and related vocalic movements in the emerging dialect of Amman. M.Mifsud (ed.): Proceedings of the 3rd International Conference of Association Internationale de Dialectologie Arabe (AIDA]. - Malta: Salesian Press., 2000. - p. 77-83

11. Owens J. A linguistic history of Arabic / J.Owens. - Oxford and New York: Oxford University Press, 2006. - 316 p.

12. Crow F. Arabic manual: a colloquial handbook in the Syrian dialect. - / F. Crow. - London : Luzac & Co., Luzac's oriental grammar series. - Vol. IV. - Publishers to the India Office, 1901. - 333 p.

13. Lentin J. Quelques Données Sociolinguistiques sur l'Arabe Parlé a Damas ala Fin des Années Mille Neuf Cent Soixante-dix / J.Lentin / / Arabic dialectology : in honour of Clive Holes on the occasion of his sixtieth birthday / edited by Enam Al-Wer and Rudolf de Jong. - Leiden and Boston: Brill. - 2009 . - P. 249272.

14. Эль-Массарани М., Сегаль В.С. Арабско-русский словарь сирийского диалекта [ около 12000 слов] / М. Эль-Массарани, В.С.Сегаль. - М.: Русский язык, 1978. - 552 с.

15. Dozy R. Supplement oux dictionnaires arabes : T. 1, 2 / R.Dozy. - P, 1927. - 598 p.

16. Corwell M. A reference grammar of Syrian Arabic (based on the dialect of Damascus) / M.Corwell. -Washington: Georgetown University press, 1964. - 588 p.

Кулибаба А. C. Современная лирическая песня восточного средиземноморья с точки зрения арабской диалектологии / А. C. Кулибаба // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 2. -С. 89-98.

Статья посвящена исследованию текстов арабских песен региона Восточного Средиземноморья (представленного странами: Сирия, Ливан, Иордания и Палестина), с точки зрения тех диалектных маркеров, которые дают основание считать анализируемые тексты действительно принадлежащими к диалекту упомянутого региона. Предлагается анализ текстового материала на четырех языковых уровнях. Результатом авторского исследования являются данные, основанные на реализации диалектных маркеров, которые свидетельствуют принадлежность речи современных популярных песенных текстов к единому культурному региону на основании общих особенностей.

Ключевые слова: сирийский диалект арабского языка, диалектные маркеры, регион Восточного Средиземноморья, текст арабской песни.

Kulibaba A. S. Modern lyrical song of the eastern Mediterranean in terms of Arabic dialects / A. S. Kulibaba // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 2. - P. 89-98.

The present study examines the texts of Arabic popular lyric songs of Eastern Mediterranean region (which is represented by the contemporary territory of Syria, Palestine, Lebanon and Jordan), using a dialect markers analysis technique which is based on estimating the song text according to four language levels that is phonetical, morphological, lexical and syntax level. Correspondingly to mentioned above dialect markers presentation in the song texts of analyzed territory the author makes an attempt to explain the manner of indicating the texts origin and belonging. As far as one deals with Eastern Mediterranean regional dialect of Arabic. It should be pointed out that in spite of Arabic countries diversity, four mentioned above countries considered to be one cultural and dialect unit. Consequently we see it important to demonstrate this fact using songs' texts as an example.

The dialectal variation of Arab world have always been one of the top interests for domestic and European Arabic linguists that is caused by the practical needs of Arabic studies. Arabic language diversity topic was elucidated by Ch.Ferguson 1972, J.Owens 2006, G.Sharbatov 1991, Dozy R. 1927, M.Bahloul 2005, M.Ennaji 2005 e.c. As for the Eastern Mediterranean region, the studies that examines this dialectal variation of Arabic were held by F.Crow 1901, M.Corwell 1964, H.Ismail 2009, J.Lentin 2009, H. Abdel-Jawad 1986, E.Al-Wer 2000. Obviously that mostly and originally Arabic diversity investigations were held by European

97

researchers as far as traditional Arabic viewpoint was arguing against the relevance of such studies when stressing on the importance of Classical Arabic role as one having a sacral status, but recently Arabic sociolin-guists make a considerable contribution into the topic investigation. On the basis of linguistic structure approach and current Arabic dialectal literature, the paper investigates a few closely related dialects of Eastern Mediterranian region attempting to trace its geo-dialectal map.

Thus we have surveyed the similarity of dialectal presentation throughout the introduced examples. To our findings, the fact of similarity in our case, that is related to the low variety of Arabic due to mass-culture environment, can be explained either by the regional identity or by the author's authority and the text origin as far as Middle East media-centers can produce typically similar discources.

Key words: Syrian dialect of Arabic language, dialect markers, Eastern Mediterranian region, the text of Arabic song.

nocmynurn e pedaKU,uK> 30.08.2013

98