CC BY
435
Станклав Анатолшович Косiнов,
канд. юрид. наук, доц., начальник Державно)' фiнансовоl тспекци у Харювсьюй област'1, м. Харш
УДК 342.571
СУБ'еКТИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ
У статтi визначено призначення та правовi основы громадського контролю в умовах демократичног державы. Наголошено, що суб'ектами громадського контролю можуть висту-пати ва учасники сустльних вiдносин, як не надыеш публiчними владними повноваженнями. П^дкреслено, що громадський контроль здшснюеться не лише громадськими об'еднаннями (органiзацiями), але й неорганiзованою громадськктю. Здшснено класифжацт громадських об'еднань як суб'ектiв громадського контролю, надано характеристику деяких з них (оргашв самооргашзаци населення, засобiв масовог тформаци, профстлок, полтичних партш та т.). Зроблено висновок про недоцыьнкть в^днесення оргашв мкцевого самоврядування до суб'ектiв громадського контролю за державною владою.
Ключовi слова: громадський контроль, публiчна влада, суб'екти громадського контролю, громадсью об'еднання.
Нав1ть демократичний суверен втрачае м1ру, коли отримуе абсолютну владу [1, с. 24]. 1стор1я захвдного сусшльства довела можливкть обмежити владу не внутр1шньо, а зовшшньо [2, с. 385]. Саме тому визначальним для
10
© Костов С. А., 2015
системи реалiзащ! демократичних механiзмiв у державi е створення реально! можливоси, коли суспiльство мае право здшснювати контроль за дiяль-шстю органiв державно! влади. Адже якщо немае громадського контролю над мехашзмом державно! влади, то нiколи не буде й реального народовладдя. «Держава е оргашзащею, що володiе правом застосування насильства. Тому дуже важливо, щоб це право застосовувалося шд належним контролем сусшльства» [3]. Необхвдно, щоб народ мав прагнення i засоби для вста-новлення свого контролю над державою [4, с. 34]. Тому в сучасних умовах поряд з державним контролем значне мкце повинно ввдводитись i громад-ськш формi контролю, яка е неодмшною умовою оптимiзацi! контрольно! дiяльностi в масштабах всiе! держави [5, с. 65].
«Здатшсть суспiльства до контролю над владою - ознака громадян-ського суспiльства. Тiльки контроль, набуваючи правовi форми, здатний шдпорядкувати владу праву, i лише за умови кнування громадянського суспiльства держава опиняеться «шд правом», стае «правовою»» [6, с. 27]. З шшого боку, саме громадський контроль бшьшою мiрою анiж державний або мiжнародний забезпечуе довiру населення до публiчно! влади [7, с. 23], а отже - i !! легiтимнiсть.
Правову основу здiйснення громадського контролю закладають норми Конституцп Укра!ни. Йдеться, зокрема, про конституцшш приписи, вщповвдно до яких:
- держава ввдповщае перед людиною за свою дiяльнiсть (ч. 2 ст. 3);
- носiем суверенiтету i единим джерелом влади в Укра!ш е народ (ч. 2 ст. 5);
- право визначати i змшювати конституцшний лад в Укра!нi належить виключно народовi i не може бути узурповане державою, !"! органами або поса-довими особами (ч. 3 ст. 5);
- кожен мае право вшьно збирати, збертати, використовувати i поширю-вати iнформацiю усно, письмово або в шший спосiб - на свiй вибiр (ч. 2 ст. 34);
- громадяни мають право на свободу об'еднання у пол^ичш партп та гро-мадсьы органiзацi! для здiйснення i захисту сво!х прав i свобод та задово-лення полiтичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв (ч. 1 ст. 36);
- громадяни мають право на участь у професшних сшлках з метою захисту сво!х трудових i соцiально-економiчних прав та iнтересiв (ч. 3 ст. 36);
- громадяни мають право брати участь в управлшш державними справами, у всеукра!нському та мюцевих референдумах, вшьно обирати i бути обраними до органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування (ч. 1 ст. 38);
- громадяни мають право збиратися мирно, без збро! i проводити збори, мггинги, походи i демонстрацГ!, про проведення яких завчасно сповiщаються органи виконавчо! влади чи органи мкцевого самоврядування (ч. 1 ст. 39);
- у^ мають право направляти шдивщуальш чи колективнi письмовi звернення або особисто звертатися до оргашв державно! влади, оргашв мкцевого самоврядування та посадових i службових о^б цих оргашв, що
зобов'язаш розглянути звернення 1 дати обгрунтовану вщповвдь у встанов-лений законом строк (ст. 40).
Наведеш конституцшш положення дають шдстави для висновку, що коло суб'еклв громадського контролю не повинно обмежуватися виключно гро-мадськими оргашзащями, як це шод1 пропонуеться представниками юридич-но! науки 1 навггь суб'ектами нормотворчого процесу1. Право громадського контролю належить будь-якому громадянинов1 незалежно в1д того, чи пере-бувае вш у тш чи шшш громадськш оргашзацп чи ш [8]. Суб'ектами громадського контролю можуть виступати вс учасники сусшльних ввдносин, не надшеш державно-владними повноваженнями. Адже заходи контролю тим ефектившш1, чим ширше в його здшсненш бере участь все сусшльство, його громадсьы шститути, вс громадяни [9, с. 219].
Видаеться слушною класифжащя суб'еклв громадського контролю на дв1 шдгрупи - оргашзовану та неоргашзовану громадсьюсть.
Громадськ формування як суб'екти оргашзовано! громадськост мають р1зну мету, завдання, р1вень повноважень, територш д1яльност1, проте !х сощально-пол1тичне призначення полягае насамперед у тому, що вони допомагають людям у розв'язанш проблем повсякденного життя, ввдкри-вають широк можливост для виявлення сусшльно-пол1тично! ш1щативи, здшснення функцш самоврядування. Громадськ об'еднання можна класи-фжувати за ылькома типами:
1. За необхщшстю формал1зацп створення:
а) шдлягають легал1зацп (офщшному визнанню) державою:
- громадсью оргашзацп;
- профсшлки;
- оргашзацп роботодавщв;
- органи самооргашзаци населення;
б) не шдлягають легал1зацп:
- батьювсьы комггети;
- органи учшвського самоврядування;
- колективи ф1зкультури на шдприемствах.
2. За метою 1 функщями:
а) мають загальну мету 1 завдання, створюються без будь-яких спещальних особливостей;
б) мають спещальну мету (прямо передбачену законами):
- громадсью оргашзацп швалщв, чорнобильщв, ветерашв вшни;
- Нащональний Ол1мпшський комггет Укра!ни;
- Укра!нське товариство охорони пам'яток кторп та культури;
- саморегул1вш громадсьы оргашзацп;
- оргашзацп професшного спрямування;
- оргашзацп професшного самоврядування.
1 Так, у проект Закону Укра!ни «Про громадський контроль» суб'ектами громадського контролю названо лише громадсью оргашзацп.
3. За характером повноважень:
а) мають визначеш законами спещальш повноваження:
- громадсью оргашзацп споживачiв;
- громадсьы органiзацiï з охорони громадського порядку i державного кордону;
- Украшське товариство охорони пам'яток юторп та культури;
б)мають загальну мету i завдання, створеш без будь-яких спещальних особливостей вiдповiдно до Закону Украши «Про громадськi об'еднання».
4. За територieю дiяльностi:
а) всеукрашсьы громадськi органiзацiï;
б)мiжнароднi громадськi оргашзацп;
в) мiсцевi громадськi органiзацiï.
Кожне iз громадських об'еднань охоплюе своею дiяльнiстю певнi сек-тори сусшльного життя, якi, на вiдмiну ввд полiтичних партiй чи профспiлок, не обмежуються полiтичною дiяльнiстю чи захистом соцiально-економiч-них прав працюючих. 1хня дiяльнiсть також поширюеться i на гумаштарну, iнформацiйну, екологiчну, безпекову та iншi сфери суспiльного та державного життя Украши.
Прикладами тако1 дiяльностi може слугувати, зокрема: активна взаемодiя та спiвпраця з громадськими оргашзащями, в т. ч. i мiжнародними, з питань гендерно1 полггики, сприяння розвитку проектiв гуманiтарноï допомоги в УкраШ, з питань виршення проблеми В1Л/СН1Ду, маркетингу ринку неру-хомостi; культурно-просвiтницька дiяльнiсть, проведення заходiв, спрямова-них на вiдродження та розвиток нащональних, iсторичних, духовних традицш; дiяльнiсть, спрямована на розвиток освгги, науки i технiки; дiяльнiсть у галузi охорони здоров'я та пропаганди здорового способу життя, у галузi екологп.
Дiяльнiсть цих та шших активно дiючих громадських органiзацiй вщграе помiтну роль у процесах, що вщбуваються в суспiльствi.
Так, до суб'екпв органiзованоï громадськостi слiд ввднести:
- органи самоорганiзацiï населення, тобто представницьы органи, що створюються частиною жителiв, якi тимчасово або постшно проживають на вiдповiднiй територп в межах села, селища, мкта. Органами самооргашза-цй' населення е будинков^ вуличнi, квартальнi комiтети, комiтети мжрора-йонiв, комiтети районiв у мктах, сiльськi, селищнi комiтети. Представники оргашв самооргашзацп населення можуть також залучатися центральними органами виконавчо1 влади та шшими спецiально уповноваженими на це органами виконавчо1 влади, а також органами мкцевого самоврядування для здшснення контролю за дотриманням стандартiв, нормативiв, норм, поряд-кiв i правил у сферi житлово-комунальних послуг (ч. 1 ст. 9 Закону Украши «Про житлово-комунальш послуги» вiд 24 червня 2004 року № 1875-IV [10]).
Правовий статус, порядок оргашзацп та дiяльностi органiв самоорга-шзацп населення визначено Законом УкраТни «Про об'еднання громадян».
Розгалужена мережа громадських оргашзацш е характерною ознакою демократичного сусшльства. Завдяки !м здшснюеться постшний зв'язок м1ж сус-шльством 1 державою, який вщграе важливу роль у функщонуванш вс1е! пол1тично! системи сусшльства [11, с. 58-64].
Водночас пропозицп щодо обмеження суб'еклв громадського контролю виключно тими громадськими оргашзащями, серед вид1в д1яльност1 яких е здшснення громадського контролю за д1яльшстю оргашв державно! влади, оргашв мкцевого самоврядування, видаються такими, що не вщповщають самш природ1 громадського контролю як функцп, що конститутивно прита-манна кожному шституту громадянського сусшльства, незалежно вщ того, чи визначае вш контроль як окремий напрям свое! д1яльност1.
Одшею з основних проблем розвитку громадянського сусшльства в Укра!ш залишаеться наднизький р1вень сощального кашталу, що виявляеться, зокрема, у недов1р1 громадян до оргашв влади, сощальних шститут1в, полггичних пар-тш. Отже, для громадянського сусшльства мае бути характерною не тшьки наявшсть певно! кшькост впливових об'еднань громадян, а й згуртовашсть !х у питаннях контролю над втручанням держави у прост1р такого сусшльства, досягненш вщповщних загальносоц1альних 1нтерес1в, спрямованост1 на макси-мальну реал1зац1ю прав 1ндив1д1в тощо [12, с. 12];
- засоби масово! 1нформац1!. Свобода слова 1 вшьне вираження сво!х погляд1в 1 переконань гарантуються Конститущею Укра!ни 1 в1дпов1дно до цього Закону означають право кожного громадянина вшьно 1 незалежно шукати, одержувати, фжсувати, збер1гати, використовувати та поширювати будь-яку ввдкриту за режимом доступу 1нформац1ю. Вс1 громадяни Укра!ни, юридичн1 особи мають право на оперативне одержання через засоби масово! шформацп публ1чно поширювано! 1нформац1! про д1яльн1сть державних оргашв 1 оргашзацш, об'еднань громадян та !х посадових ос1б, а також шших в1домостей, необх1дних для реал1зацп ними сво!х прав, свобод 1 законних штерес1в, зд1йснення завдань 1 функцш.
Один 1з базових закошв, що регулюе в1дносини в цш сфер1, - Закон Укра-!ни «Про друкован1 засоби масово! шформацп (пресу) в Укра!ш» вщ 16 листопада 1992 р. № 2782-Х11 [13];
- профсп1лков1 орган1зацГ!, тобто добров1льн1 неприбутков1 громадсью оргашзацп, що об'еднують громадян, пов'язаних сшльними штересами за родом !х профес1йно! (трудово!) д1яльност1 (навчання). Д1яльшсть профсп1лок в Укра!н1 регламентуеться Законом Укра!ни «Про профес1йн1 сшлки, !х права та гарантГ! д1яльностЬ> в1д 15 вересня 1999 р. № 1045-Х1У [14]. Громадяни Укра!ни мають право на основ1 вшьного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профсшлки, вступати до них та виходити з них на умовах 1 в порядку, визна-чених !х статутами, брати участь у робот1 профсшлок. 1ноземш громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профсшлки, але можуть вступати до профсшлок, якщо це передбачено !х статутами. Професшш сшлки, !х
об'еднання у свош дiяльностi незалежш вiд органiв державно!" влади та оргашв мкцевого самоврядування, роботодавцiв, шших громадських органiзацiй, полГ-тичних партш, 1м не пiдзвiтнi i не шдконтрольш.
Профспiлки, ix об'еднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленш та здшсненш державно!" полiтики у галузi трудових вщно-син, оплати працi, охорони пращ, сощального захисту. Проекти закошв з питань формування та реалiзацiï державно!" соцiальноï та економiчноï полггики, регу-лювання трудових, соцiальниx, економiчниx вщносин подаються вщповвдними органами виконавчо'1 влади з урахуванням пропозицш всеукрашських проф-сшлок, ix об'еднань. Проекти нормативно-правових актГв, яю стосуються регу-лювання трудових, соцiальниx, економiчниx ввдносин, розглядаються органами виконавчо'1 влади та органами мюцевого самоврядування з урахуванням думки вщповвдних профсшлок, об'еднань профсшлок.
Профсшлки та ïx об'еднання здшснюють контроль за додержанням прав в сферi працi та зайнятостi. Профсшлки, зокрема, виступають однiею зГ сторш так званого соцiального дiалогу [15]. Профсшлки, ïx об'еднання здшснюють контроль за виконанням колективних договорГв, угод не тгльки з боку роботодавщв, але й оргашв виконавчо'1 влади, оргашв мГсцевого самоврядування. У разГ порушення умов колективного договору, угоди профсшлки, ïx об'еднання мають право направляти 1'м подання про усунення цих порушень, яке розглядаеться в тижневий термш. У разГ ввдмови усунути щ порушення або недосягнення згоди у зазначений термш профсшлки мають право оскаржити неправомГрш да або бездГяльшсть посадових осГб до мк-цевого суду [16, с. 417-420].
КрГм того, профсшлки, ïx об'еднання беруть участь у розробленш державно'1 полГтики зайнятост населення, державних та територГальних програм зайнятостг проводять сшльш консультаца з цих проблем з робото-давцями, ïx об'еднаннями, а також з органами виконавчо'1 влади та органами мкцевого самоврядування, пропонують заходи щодо сощального захисту члешв профсшлок, яы вивгльняються в результат реоргашзаца або лшввда-ца шдприемств, установ, оргашзацш, здшснюють контроль за виконанням законодавства про зайняткть;
- полГтичш парта, тобто добровшьш об'еднання громадян - прихильни-ыв певно'1 загальнонащонально'1 програми сусшльного розвитку, що мають своею метою сприяння формуванню i вираженню полГтично'1 волГ громадян, беруть участь у виборах та шших полГтичних заходах. Право громадян на свободу об'еднання у пол^ичш парта для здшснення i захисту сво\'х прав i свобод та задоволення полГтичних, економГчних, сощальних, культур-них та шших штере^в визначаеться i гарантуеться Конститущею Украши. Встановлення обмежень цього права допускаеться ввдповщно до Консти-туца Украши в штересах нащонально'1 безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав i свобод шших людей, а також
в шших випадках, передбачених Конститущею Укра!ни. Шхто не може бути примушений до вступу в пол1тичну парт1ю або обмежений у прав1 добровольного виходу з пол1тично! партп (ст. 1 Закону Укра!ни «Про пол1тичш партп в Укра!ш» вщ 5 кв1тня 2001 р. № 2365-111 [17]).
Окремими вченими висловлюеться думка, що суб'ектами громадського контролю можуть виступати лише т пол1тичш партп, яы не пройшли до парламенту та до мкцевих оргашв влади. Але ж за такого шдходу запере-чуеться роль пол1тичних сил, що представлен! в парламент! чи в органах мкцевого самоврядування, як самостшних суб'ект1в здшснення контролю, як учаснишв сусшльного життя. 1м выводиться виключно роль одше! з1 складових оргашв публ1чно! влади.
Пщ неоргашзованою громадськктю пропонуеться розум1ти окремих громадян, ос1б без громадянства, шоземних громадян, яы не поеднаш м1ж собою у будь-яы оргашзацшш форми 1 представляють власш 1нтереси або об'еднуються ситуацшно - сп1льн1 1нтереси жител1в, користувач1в, виборц1в тощо [5, с. 64]. Прикладом прояву громадсько! активност1 в неорган1зац1йн1й форм1 е загальш збори громадян - один 1з найдавн1ших публ1чно-правових 1нститут1в, за допомогою якого народ м1г зд1йснювати свою владу, в тому числ1 контроль над представниками влади. У сучасному прав1 загальш збори громадян - шститут публ1чного права, що передбачае сшльне обговорення та вир1шення сусшльно значущих питань громадянами, як1 проживають на певнш територ1! [18, с. 74].
Суб'екти громадського контролю мають сво! особливост1, як1 полягають у неоднакових межах та обсяз1 контролюючого впливу, неоднаковому зм1ст1 контрольно! д1яльност1, юридичних насл1дках зд1йснюваного контролю. Разом з тим, м1ж ними юнуе нерозривний взаемозв'язок, заснований на сшльних ц1лях, принципах, об'ект1 контрольно! д1яльност1, що в свою чергу забезпечуе едшсть 1 ц1л1сн1сть механ1зму контролю.
Дискусшним на сьогодн1 питанням залишаеться м1сце орган1в м1сцевого самоврядування в систем! здшснення громадського контролю за державною владою. Мкцеве самоврядування розглядаеться з позицш дуал1зму, оск1льки в сучасному розумшш публ1чна влада - це не тшьки державна влада, але й влада м1сцевого самоврядування. Як едине джерело влади (як державно!, так 1 м1сцево!) виступае народ, який здшснюе владу безпосередньо (вибори, референдум) 1 через органи державно! влади та органи мкцевого самоврядування. Розгляд мкцевого самоврядування як шституту громадянського сусшльства дозволяе вести мову про його особливий сощально-правовий статус, визна-чаючи його як сполучну ланку м1ж державною владою та громадянським сусшльством, що акумулюе 1 реал1зуе штереси громадян на р1вш м1сцевих утворень [19]. Таким чином, м1сцеве самоврядування розум1еться одночасно 1 як форма публ1чно! влади, 1 як структурний елемент громадянського сусшльства, призначений для реал1зацп штерес1в населення м1сцевих утворень.
На наш погляд, слщ виходити з того, що дiяльнiсть шституцш, яким народ делегуе владш повноваження - органи державно! влади та органи мкцевого самоврядування, е об'ектом сусшльного контролю. Такий контроль може бути як внутршшм, тобто таким, що здшснюеться самими суб'ектами публiчно! влади, так i зовшшшм, зокрема, громадським. Аналопчний шдхвд було покла-дено в основу законопроекту «Про громадський контроль», в преамбулi якого, зокрема, вказувалось, що вш визначае правовi засади органiзацГí та здшснення громадського контролю над органами державно! влади та мкцевого самоврядування з метою захисту прав, свобод та iнтересiв громадян Укра!ни, змщнення конституцiйних засад демократично! та правово! держави, забезпечення прозо-ростi дш органiв державно! влади та мкцевого самоврядування, !х пiдзвiтностi громадянам Укра!ни. 1ншими словами, дiяльнiсть органiв мкцевого самовря-дування виступае об'ектом громадського контролю.
Отже, суб'ектами громадського контролю виступають громадяни, громад-ськi оргашзацп та полггичш партп, профспiлки та iншi учасники громадян-ського сусшльства (домовi та вуличнi комiтети, трудовi колективи, об'еднання спiввласникiв тощо).
Список лггератури:
1. Альбрехт П.-А. Забытая свобода. Принципы уголовного права в европейской дискуссии о безопасности / Петер-Алексис Альбрехт ; [пер. с нем. Г. Г. Мошака]. - Х. : Право, 2012. - 184 с.
2. Жувенель Б. де. Власть: Естественная история ее возрастания / Бертран де Жувенель ; пер. с фр. В. П. Гайдамака и А. В. Матешук. - М. : ИРИСЭН ; Мысль, 2011. - 552 с.
3. Ясин Е. Г. Приживется ли демократия в России / Е. Г. Ясин. - 2-е изд., расшир. и доп. -М. : Фонд «Либеральная миссия» ; Новое литературное обозрение, 2012. - 864 с.
4. Маритен Ж. Человек и государство / Жак Маритен ; пер. с англ. Т. Лифинцевой. - М. : Идея-Пресс, 2000. - 196 с.
5. Усманова Е. Ф. Институт общественного контроля как неотъемлемая составляющая правового государства / Е. Ф. Усманова, Е. Ю. Семелева // Социально-политические науки. -2011. - № 1. - С. 62-65.
6. Лучин В. О. Конституционный строй России: основные политико-правовые характеристики / В. О. Лучин, Н. А. Боброва // Право и политика. - 2003. - № 10. - С. 17-30.
7. Лэш К. Восстание элит и предательство демократии / К. Лэш ; пер. с англ. Дж. Смити, К. Голубович. - М. : Логос ; Прогресс, 2002. - 224 с.
8. Зубарев С. М. Контроль за деятельностью государственных гражданских служащих: вопросы теории и правового регулирования / С. М. Зубарев. - М. : Консультант Плюс, 2007. -184 с.
9. Кривец А. П. К вопросу о гражданском контроле в современной России как механизме взаимодействия власти и общества / А. П. Кривец // Научные ведомости БелГУ. Серия : История. Политология. Экономика. Информатика. - 2010. - № 19 (90). - С. 216-223.
10. Про житлово-комунальш послуги : Закон Укра!ни // Ввдом. Верх. Ради Укра!ни. -2004. - № 47. - Ст. 514.
11. Бондаренко М. Громадський рух як чинник розвитку демократп в Укра!ш / М. Бонда-ренко // Ефектившсть державного управлшня : зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 24. - С. 58-64.
12. Разметаева Ю. С. Права людини як фундаментальна цшшсть громадянського сусшльства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ю. С. Разметаева ; Нац. юрид. акад. Укра!ни 1мет Ярослава Мудрого. - Х., 2009. - 20 с.
13. Про друковаш засоби масово1 шформацп (пресу) в Украш : Закон Украши № 2782-XII // Ввдом. Верх. Ради Украши. - 1993. - № 1. - Ст. 1.
14. Про професшт стлки, ix права та гарантп дiяльностi : Закон Украши № 1045-XIV // Вiдом. Верх. Ради Украши. - 1999. - № 45. - Ст. 397.
15. Про сощальний дiалог в Укра'М : Закон Украши № 2862-VI // Ввдом. Верх. Ради Украши. - 2011. - № 28. - Ст. 255.
16. Шемелинець I. I. Проблеми здшснення нагляду та контролю за дотриманням законодав-ства про працю / I. I. Шемелинець // Оргашзацшно-правове забезпечення дiяльностi контролю-ючих та правоохоронних оргатв у сферi господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф., 6 червня 2008 р. - !ртнь, 2008. - С. 417-420.
17. Про полиичш партп в Украiнi : Закон Украши № 2365-III // Ввдом. Верх. Ради Украши. - 2001. - № 23. - Ст. 118.
18. Гончаров А. А. Гражданский контроль над органами власти / А. А. Гончаров. - М. : Весь мир, 2010. - 224 с.
19. Любченко П. М. Мкцеве самоврядування в системi шститупв громадського сустльства: конституцшно-правовий аспект : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02 / П. М. Любченко ; Нац. юрид. акад. Украши iменi Ярослава Мудрого. - Х., 2008. - 40 с.
Косинов С. А. Субъекты общественного контроля.
В статье проанализировано предназначение общественного контроля в условиях демократического государства, определены его правовые основы. Отмечено, что субъектами общественного контроля могут выступать все участники общественных отношений, которые не наделены публичными властными полномочиями. В связи с этим подчеркивается, что общественный контроль осуществляется не только общественными объединениями (организациями), но и неорганизованной общественностью. Проведена классификация общественных объединений как субъектов общественного контроля, дана характеристика некоторых из них (органов самоорганизации населения, средств массовой информации, профсоюзов, политических партий и др.). Сделан вывод о нецелесообразности отнесения органов местного самоуправления к субъектам общественного контроля за государственной властью.
Ключевые слова: общественный контроль, публичная власть, субъекты общественного контроля, общественные объединения.
Kosinov S. A. The public control subjects.
Problem setting. The purpose of public control in a democratic state is cleared in this article; its legal basis is defined. The fact that all actors without public powers are the public control subjects is pointed. In this regard, noted that public control is carried not only associations (organizations), but unorganized public. Associations are classified as public control subjects; the characteristics of some of them (community organizations, the media, trade unions, political parties and others) are showed. The conclusion about inappropriateness of attribution local authorities to public control subjects is made.
The article clarified the purpose of social control in a democratic state, which is to ensure the optimization of real national sovereignty and governance. Determined the legal basis of public control, analyzed articles of the Basic Law, dedicated to guaranteeing the rights of participation in the rule of public affairs.
Paper objective. It is noted that the subjects of public control can act, all participants of social relations that are not endowed with public powers. In this regard, it stresses that public control is carried out not only by non-government associations (organizations), but unorganized public.
Paper main body. The classification of NGOs as agents of public control based on the following criteria: the need for formalizing the establishment, purpose and functions, the nature of authority, area of activity. Shows the legal characteristics of individual types of organizations (community organizations, the media, trade unions, political parties, etc.).
Wwanb fl. A. Теоретико-методопог¡цне odfyyHmyBaHHa po3po6KU...
It is emphasized that each of the associations mainly with certain sectors of public life, which, unlike political parties or trade unions, are not limited to political activities or protection of socio-economic rights of workers. Their activity also extends to humanitarian, informational, environmental, security and other areas of social and political life of Ukraine.
Conclusions. The conclusion of the feasibility of assigning local authorities to the subjects of public control over state power, as they are part of the public authorities and in this respect are themselves subject to public scrutiny.
Keywords: social control, public authorities, public control subjects, associations.
Hadiumna do pedKorniii 20.05.2015 p.
