CC BY
11
9. Comaglia G, Courcol R and Herrmann J-L. European Manual of Clinical Microbiology; 2012.
10. Lonni S, Chalmers JD, Goeminne PC, et al. Etiology of non-cystic fibrosis bronchiectasis in adults and its correlation to disease severity. Ann Am Thorac Soc 2015;12:1764-70.
doi: https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201507-4720C
11. Polverino E, Goeminne PC, McDonnell MJ, et al. European Respiratory Society guidelines for the management of adult bronchiectasis. Eur Respir J. 2017;50:1700629. doi: https://doi.org/10.1183/13993003.00629-2017
12. Chandrasekaran R, Mac Aogain M, Chalmers JD, Elborn SJ, Chotirmall SH. Geographic variation in the aetiology, epidemiology and microbiology of bronchiectasis. Bmc Pulmonary Medicine. 2018;18:14. doi: https://doi.org/10.1186/s12890-018-0638-0
13. Matuschek E, Brown DFJ and Kahlmeter G. Development of the EUCAST disk diffusion antimicrobial susceptibility testing method and its
implementation in routine microbiology laboratories. Clin Microbiol Infect. 2014;20:0255-66. doi: https://doi.org/10.1111/1469-0691.12373
14. Gashynova K, Suska K, Dmytrychenko V. Micro-biome landscape and disease duration role in allergy in adult patients with bronchiectasis. Eur Respir J. 2019;54(Suppl63):PA2763.
doi: https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2019.PA2763
15. Polverino E, Rosales-Mayor E, Benegas M. Pneumonic and non-pneumonic exacerbations in bronchiectasis: clinical and microbiological differences. J Infect. 2018;77:99-106.
doi: https://doi.org/10.1016/jjinf.2018.04.006
16. Chalmers JD, Goeminne P, Aliberti S, et al. The bronchiectasis severity index. An international derivation and validation study. Am J Respir Crit Care Med 2014;189:576-85.
doi: https://doi.org/10.1164/rccm.201309-15750C
Crarra Hagmm^a go pegaKmï 08.01.2020
♦
УДК 616.147.3-007.64-089.873 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.3.214824
О.Б. Кутовий, СТОВБУРОВА РАД1ОЧАСТОТНА
ав. Соколов МОНОАБЛЯЦ1Я В Л1КУВАНН1
ДЕКОМПЕНСОВАНИХ ФОРМ ВАРИКОЗНО1 ХВОРОБИ ВЕН НИЖН1Х К1НЦ1ВОК
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра хiрургii № 2
(зав. -д. мед. н., проф. О.Б. Кутовий)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Surgery N 2
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: sokolovmd@gmail.com
Цитування: Медичт перспективи 2020. Т. 2S, № 3. С. 110-116 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(3):110-116
Ключовi слова: варикозна хвороба, радючастотна абляця, венозна гемодинамка, трофiчнi виразки, моноабля^я Ключевые слова: варикозная болезнь, радиочастотная абляция, венозная гемодинамика, трофические язвы, моноабляция
Key words: varicose veins, radiofrequency ablation, venous hemodynamics, venous ulcers, monoablation
110 На умовах ящензп CC BY 4.Q
Реферат. Стволовая радиочастотная моноабляция в лечении декомпенсированных форм варикозной болезни вен нижних конечностей. Кутовой А.Б., Соколов А.В. При декомпенсированных формах варикозной болезни вен нижних конечностей, сопровождающихся образованием трофических язв (стадия С6 по классификации CEAP), главными рекомендациями в лечении являются использование компрессионной терапии и разных вариантов хирургических вмешательств. При этом вопрос выбора тактики с учетом особенностей венозного кровообращения в конечностях в каждом случае остается открытым. Цель работы: сравнительная оценка результатов использования радиочастотной абляции ствола большой подкожной вены у больных варикозной болезнью нижних конечностей в стадии С6 при условии сохранения или удаления патологически измененных притоков. В исследование вошли 59 больных варикозной болезнью вен нижних конечностей в стадии С6, с рефлюксом в бассейне большой подкожной вены. Общее количество мужчин было 17 (28,8%), женщин - 52 (71,2%). Возраст больных колебался от 44 до 87 лет (средний возраст 59,9±7,9 года). Средняя площадь трофических язв составила 9,6±5,7 см2. При анализе послеоперационных осложнений на 7 сутки гематомы и экхимозы проявились у 29 (96,7%) больных I группы и только у 8 (27,6%) больных II группы. Через 1 месяц после операции остатки гематом наблюдались у 3 больных (10%) I группы и отсутствовали у больных II группы. Также в послеоперационном периоде (7 день и 1 месяц) мы наблюдали явления нейропатии у 3 (10,0%) больных I группы и 1 (3,45%) больного II группы. В конечный срок наблюдения (6 месяцев) явления нейропатии сохранились у 2 (6,7%) больных 1 группы, тогда как у больных II группы они отсутствовали. В течение первого месяца после операции у больных было отмечено заметное уменьшение отека голени - на 2,4% в I группе и на 3,9% во II группе. Через 1 месяц после проведения первичного вмешательства остаточные варикозно-деформированные притоки проявились у 5 больных (16,7%) I группы и у 12 больных (41,4%) II группы (p <0,005), хотя при этом наполненность притоков вен и их визуальные проявления стали меньше после проведения абляции ствола. Рецидив язвы через 6 месяцев после операции был констатирован у 2 (6,7%) больных I группы. Сравнительные результаты стволовой РЧ-моноабляции и комбинированной операции с использованием минифлебэктомии были сопоставимы в части степени ликвидации вертикального рефлюкса, снижения тяжести ХВН, количества рецидивов варикозного расширения вен, скорости заживления и частоты рецидивов трофических язв. При этом выполнение РЧ-моноабляции сопровождалось значительным сокращением объема препаратов для местной анестезии, приводило к более значительному снижению интенсивности болевого синдрома после операции, количества осложнений, в частности нейропатии, и к улучшению качества жизни. Количество дополнительных источников патологического горизонтального рефлюкса по несостоятельным перфорантным венам и остаточных варикозно-деформированных притоков после операции, требующих проведения корригирующих вмешательств, были сопоставимы в обеих группах. Таким образом, наличие горизонтального рефлюкса решающего значения при выборе метода первичного хирургического вмешательства не имеет.
Abstract. Stem radiofrequency monoablation in the treatment of decompensated forms of varicose veins of the lower extremities. Kutovyi O.B., Sokolov O.V. Main recommendations in treatment of decompensated forms of varicose veins of the lower extremities, accompanied with the formation of trophic ulcers (stage C6 according to CEAP classification) are the use of compression therapy and various surgical procedures. In this case, the way of choosing a treatment tactic, taking into account the characteristics of venous circulation in the limbs, remains to be incomplete in every single case. The aim of the work is comparative evaluation of the results of using radiofrequency (RF) ablation of the trunk of the saphenous vein in patients with varicose veins of the lower extremities in stage C6, provided that pathologically altered tributaries are preserved or removed. The study included 59 patients with varicose veins of the lower extremities in stage C6, with reflux in the large saphenous vein pool. The total number of men was 17 (28.8%), women - 52 (71.2%). The age ofpatients ranged from 44 to 87 years (mean age 59.9±7.9 years). The average area of trophic ulcers was 9.6±5.7 cm2. During analysis of postoperative complications on day 7, hematomas and ecchymoses appeared in 29 (96.7%) patients of group I and only in 8 (27.6%) patients of group II. 1 month after the operation, hematoma residues were observed in 3 patients (10%) of I group and were absent in patients of II group. Also, in the postoperative period (day 7 and 1 month), we observed neuropathy phenomena in 3 (10.0%) patients of I group and 1 (3.45%) of a patient of II group. At the end of the follow-up period (6 months), neuropathy phenomena persisted in 2 (6.7%) patients of 1 group, while they were absent in patients of II group. During the first month after surgery, patients showed a significant decrease in leg swelling by 2.4% in I group and by 3.9% in II group. 1 month after the initial intervention, residual varicose-deformed inflows appeared in 5 patients (16.7%) of I group, and in 12 patients (41.4%) of II group (p<0.005). Relapse of an ulcer 6 months after surgery was detected in 2 (6.7%) patients of I group. Comparative results of stem RF monoablation and combined surgery using miniphlebectomy were comparable in terms of the degree of elimination of vertical reflux, reducing the severity of CVI (chronic vein insufficiency, the number of relapses of varicose veins, the healing speed and the frequency of relapse of trophic ulcers. Moreover, the performance of RF monoablation was accompanied by a significant reduction in the volume of drugs for local anesthesia, leading to a more significant decrease in the intensity of pain after surgery, the number of complications, in particular neuropathy, and to improvement in the quality of life. The number of additional sources of pathological horizontal reflux along incomprtent perforating veins and residual varicose-deformed tributaries after surgery requiring corrective interventions were comparable in both groups. Thus, the presence of horizontal reflux is not critical when choosing the method of primary surgical intervention.
При декомпенсованих формах варикозно! хвороби вен нижнiх кiнцiвок, яю супроводжуються утворенням трофiчних виразок (стадя С6 за класифiкацieю CEAP), головними рекомендацiями в лiкуваннi, якi впливають на загоення трофiчноl виразки, е використання компресшно! терапп та х1рурпчних iнтервенцiй з метою лшвщацл рефлюксу [6]. Результати мiжнародних клiнiчних дослщжень та метааналiзiв пiдтверджують переваги ендовенозних методик над вiдкритими х1рурпчними, зокрема завдяки можливостям бiльш точного урахування iндивiдуальних гемодина-мiчних особливостей та iнтраоперацiйному ультразвуковому мониторингу [9]. Радiочастотна абляцiя (РЧА) стовбурiв пiдшкiрних вен все частiше ви-користовуеться як метод, альтернативний лазернш абляцп (ЕВЛА) [5]. Зважаючи на менше пiкове температурне навантаження та апаратну пiдтримку дозування робочо1 енергл, метод РЧА характе-ризуеться меншими проявами болю, екхiмозiв, пiсляоперацiйних нейропатш та меншою кiлькiстю рецидивiв у 5^чний перiод спостережень [2, 10]. Головною умовою лiкування варикозно1 хвороби нижшх кiнцiвок е корекцiя вертикального рефлюксу в поверхневш венознш системi шляхом використання рiзних хiрургiчних пiдходiв, таких як стов-бурова моноабляцiя та комбiнованi втручання [7, 8]. При цьому питання вибору тактики в кожному випадку, з урахуванням особливостей венозного кровооб^у в кiндiвках, залишаеться вiдкритим.
Мета роботи - порiвняльна оцiнка результапв використання радючастотно1 абляцп стовбура велико! пщшюрнох вени у хворих на варикозну хворобу нижн1х юнщвок у стадп С6 за умови збереження або видалення патологiчно змшених притоюв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослщження ввiйшло 59 хворих на варикозну хворобу вен нижшх кшщвок у стадп С6, з рефлюксом у басейнi велико1 пщшюрно1 вени, лiкування яких проходило на базi вiддiлення хiрургil судин КЗ «Обласна клiнiчна лiкарня iм. I.I. Мечшкова» (м. Днiпро), КЗ «Мюька лiкарня № 16» ДОР та МЦ «JMC». Загальна кшьюсть чоловiкiв була 17 (28,8%), жшок - 52 (71,2%). Вiк хворих коливався вщ 44 до 87 роюв (середнiй вiк 59,9±7,9 року). Середня площа трофiчних виразок становила 9,6±5,7 см.
Критерiями включення в дослщження були: хронiчнi захворювання вен з тдтвердженим на УЗД iз зареестрованим рефлюксом у великiй пщшюрнш венi у стадп С6 за класифшащею CEAP. Критерп виключення з дослщження: тромбоз глибоких вен на момент огляду або в анамнезi; порушення артерiального кровотоку зi зникненням пульсу бiльше шж на однiй з артерiй
ступш; рецидивуюча бешиха; малiгнiзованi виразки; декомпенсована артерiальна гшер-тензiя; iз середньодобовими показниками АТ вище за 160/100 мм рт. ст.
У складi передоперацшного обстеження проводили збiр анамнезу, огляд хворого, фото-фiксацiю загальних патологiчних змiн на кшщв-щ, оцiнку тяжкостi хронiчного захворювання вен за шкалою VCSS (Venous Clinical Severity Score). Передоперацшний ризик тромботичних усклад-нень розраховували за шкалою Caprini. 1нтенсив-нiсть набряку гомшок визначали шляхом вимь рювання розмiру !х окружностi на рiвнi безпо-середньо над медiальною кiсточкою [1, 3, 4, 11].
Кожному хворому проводилося скриншгове ультразвукове дослщження (УЗД) у вертикальному i горизонтальному положены згщно з вимогами рекомендацш UIP 2012. Виявляли кiлькiсть та параметри джерел рефлюксу в поверхневш венознш систем^ шляхи його роз-повсюдження та точки повернення (re-entry), як заносилися до схеми венозно1 гемодинамiки. Наявнiсть патологiчного вертикального венозного рефлюксу кровi фшсували за тривалостi ретроградного кровотоку в стандартних точках тд термiнальним клапаном тривалютю бiльше за 1 с, у дiастолi пiсля компресп литкових м'язiв. До-датково у вертикальному положены пацiента вимь рювали дiаметр сафено-феморального з'еднання.
Ультразвукове скринiнгове дослщження та штраоперацшний монiторинг проводився за допомогою сканерiв General Electric Logiq E з лшшним датчиком 5-7 МГц та General Electric Voluson з лшшним датчиком 5-7 МГц.
Для оцшки стану виразок використовували плашметрда та замiр !х глибини, а також результати мшробюлопчних дослщжень. Площа виразок вимiрювалася шляхом фотофшсацп дефекту м'яких тканин з подальшим розрахунком площi неправильно1 фпури за допомогою спецiалiзованого додатку LesionMeter для iOS.
Пацiентiв було розподшено на двi групи. У I групу було включено 30 пащенпв, яким пiсля проведення УЗ-картування венозно1 гемодина-мiки кiнцiвки було проведено РЧА стовбура ВПВ з одномоментним видаленням варикозно-дефор-мованих притоюв. У II групу ввшшли 29 пащенпв, яким було проведено термiчну ендовенозну моноабляцiю, при цьому варикозно-деформоваш притоки одномоментно не видалялися. На момент початку обстеження групи хворих були зютавними за основними критерiями.
З метою знеболення використовувалася мiсцева паравенозна тумесцентна анестезiя
112
На умовах лщензи CC BY 4.0
розчином Кляйна за допомогою нагштаючоН помпи тд УЗ-контролем.
Ycîm хворим призначали стандартне консерва-тивне лiкування, що включало компресiйну терапiю (II клас компреси), Детралекс 1000 мг на добу на весь перюд л^вання, змiну пов'язок на пiсляоперацiйних ранах та виразках (за наявносп), рекомендацн щодо способу життя i режиму активносп, вiдповiдно до чинних клшко-практичних рекомендацiй [4].
Пiсляоперацiйне спостереження в дослiдженнi тривало 6 мюящв: щоденно протягом 1 тижня, через 1 мюяць та через 6 мюящв пюля операцiï. Особливу увагу придiляли появi рецидивiв виразок та варикозного симптомокомплексу у виглядi залишкових варикозно-деформованих притокiв.
Звертали увагу на штенсивнють больового синдрому, який вимiрювали з використанням 10-бальноï аналоговоï вiзуальноï шкали.
Пiсля операцiï хворим обох груп проводили УЗ-контроль венозноИ системи нижнiх кiнцiвок з метою констатацл ефективностi абляци з використанням проби Вальсави та компреси м'язовоИ помпи гомiлки, виявлення реканалiзацiï стовбура, наявностi залишкових функцюнуючих джерел реф-люксу, термальних (EHIT) та венозних тромбозiв на 7 добу, через 1 мюяць та через 6 мюящв пюля операцп.
Статистична обробка результатiв проводилася з використанням паке^в програм Microsoft Excel (Лiцензiя: пiдписка Microsoft Office 365, ID 02984-001-00000), StatPlus:mac (AnalystSoft Inc., StatPlus:mac. Версiя 6, Лiцензiя: #12083386).
Визначалися середнi величини [M±m], досто-вiрнiсть середнiх величин за критерieм Стью-дента (t). Статистично достовiрною вважалася рiзниця мiж показниками при р<0,05. Для оцiнки
мiри лшшно1 залежностi перемiнних використо-вувався коефщент лiнейноï кореляцiï Пiрсона та його значущють.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У результатi проведеного дослiдження ми отримали такi данi. Середня тривалють хiрургiчного втручання в I груш становила 1,4+ -0,3 години, у II груш -0,6+ -0,3 години. При цьому кшькють використаного об'ему розчину Кляйна у хворих I групи становила 1,2+ -0,2 л проти 0,8+ -0,2 л у II груш.
При аналiзi пюляоперацшних ускладнень на 7 добу гематоми та е^мози проявилися у 29 (96,7%) хворих I групи i тшьки у 8 (27,6%) хворих II групи. Через 1 мюяць пюля операцп залишки гематом спостер^алися у 3 хворих (10%) I групи i були вщсутш у хворих II групи. Також у пюляоперацшному перiодi (7 день та 1 мюяць) ми спостер^али явища нейропатiï, такi як пекучий бшь, свербiж та зашмшня дiлянок шкiри, у 3 (10,0%) хворих I групи та 1 (3,45%) хворого II групи. У кшцевий термш спостереження (6 мюящв) явища нейропати збереглися у 2 (6,7%) хворих 1 групи, тодi як у II груш вони не спостер^ались.
Протягом 6 мюящв пюля операцп тромбо-тичш ускладнення у виглядi тромбофлеб^ невидалено! притоки виявлено у 3 (10,0%) хворих I групи та 2 (6,9%) хворих II групи. Ви-падкв EHIT, тромбозiв глибоких вен та леге-невих емболiй зафшсовано не було.
Середнiй показник штенсивносп пюляопера-щйного больового синдрому, вишряного за допомогою вiзуальноï аналоговоï шкали, протягом всього перiоду спостереження був дещо бшьшим у хворих I групи, що вщображено на рисунку 1.
4,5 4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
3,9 3,9
0,9
-=
0,8
0,3
0,5
0,1
До операци
7 доба 1 м1сяць
□ I група ВII група
6 м1сяць
Приттка. При пор1внянш даних I та II групи p<0,05.
Рис. 1. Тнтенсившстъ шсляоперацшного больового синдрому
При цьому вже через один тиждень тсля операци прояви болю знизилися на 64,1% у I грут та на 76,9% у II груш. У кшщ перюду спостереження прояви болю зберпалися у 2 (6,7%) хворих I групи та в 1 (3,5%) хворого II групи та були пов'язаш з неповним загоенням виразки. Деяке превалювання больового синдрому в шсляоперацшному перiодi серед хворих I групи пов'язано, iмовiрно, з бшьшою травматич-нiстю застосовано! методики.
Протягом першого мiсяця пiсля операци у хворих було вщзначене iнтенсивне зменшення набряку гомiлки - на 2,4% у I груш та на 3,9% у II груш. Середнш показник штенсивност набряку був зютавним в обох групах тд час всього перюду спостереження. Випадюв збшь-шення набряку внаслiдок розвитку тсля-операцiйних ускладнень зареестровано не було. Результати представлен на рисунку 2.
Малеолярний об'см (см)
31,0 30,0 29,0 28,0 27,0 26,0 25,0 24,0 23,0
29$
29,3
До операци
27 А
27,6
26,7
26,0
День 7 Мйлць 1
□ I Гртаа вП Група
26,7
26,0
Мйяцьб
Рис. 2. Виражешсть набряку в пiсляоперацiйному перiодi
Через твроку рiзниця мiж показниками VCSS обох групах виявлено не було, натомють явища
становила 2,0±0,3 у I груш проти 0,9±0,2 у II горизонтального рефлюксу бiльше 1 секунди по
груш та дорiвнювала 55% (рис. 3). неспроможшх перфорантних венах, яю живлять
При проведенш УЗ-контролiв пiсля операци в притоки, фшсувалися в 5 хворих (16,7%) I групи
термш до 1 мюяця ознак реканалiзацil стовбура в та у 12 хворих (41,4%) II групи.
114
Рис. 3. Показник тяжкост хронiчного захворювання вен у шсляоперацшному перiодi
На умовах лщензи СС БУ 4.
■о
На етат передоперацшного УЗ-сканування, окрiм патолопчного вертикального рефлюксу, який рееструвався у стовбурi велико! шдшюрно1 вени, рефлюкс по неспроможнiх перфорантних венах рiзних груп протягом бiльше 1 секунди рееструвався у 19 (63,3%) хворих I групи та 21 (72,4%) хворого II групи.
Через 1 мюяць шсля проведення первинного втручання залишковi варикозно-деформованi притоки проявилися в 5 хворих (16,7%) I групи та в 12 хворих (41,4%) II групи р<0,005, хоча при цьому наповнешсть пришив вен та !х вiзуальнi прояви стали меншими пiсля проведення абляцп стовбура.
Слщ зазначити, що в пацiентiв II групи невидалеш залишковi притоки проявилися лише в тих пащенпв, у яких на скриншговому УЗ-скануванш був наявний значний, бiльше 2 секунд, додатковий горизонтальний рефлюкс по живлячих неспроможнiх перфорантних венах, що було виявлено в 5 (16,7%) хворих I групи у зв'язку з проявами рецидивних притоюв та 6 (17,2%) хворих II групи. У вшх цих хворих було заплановано та проведено коригуючi шнну ехо-склеротерапiю перфорантних вен та мшфлебек-томiю варикозно-деформованих притокiв.
У зонах з показниками горизонтального реф-люксу менше 2 секунд, пiсля проведення операцп в 14 (46,6%) хворих I групи та в 15 (51,7%) пащенпв II групи неспроможшсть перфорантних вен надалi не фшсувалася, а притоки вiзуально зникли.
Швидюсть еmтелiзацп виразок протягом всього перюду спостереження була зiставною в обох групах i становила 44,3±6,7 доби (I група) та 45,2±6,2 доби (II група). При цьому протягом першого мюяця вiдношення площi виразки, яке характеризуе И зменшення порiвняно зi станом перед операцiею у хворих I групи у 2,2±0,3 см2 (р>0,005), у хворих II групи у 2,1±0,4 см2 (р>0,005).
Через 6 мiсяцiв кiлькiсть загоених виразок у I груш становила 19 (63,3%) випадюв у хворих I групи та 20 (69,0%) випадюв у II груш. Неповне загоення виразок у хворих обох груп супро-воджувалося явищами раньово! ексудаци та мюцевого запалення в 4 (13,3%) випадках у I групi та в 2 (6,9%) випадках у II груш.
Рецидив виразки через 6 мюящв шсля операцп був констатований у 2 (6,7%) хворих I групи. Слщ зазначити, що обидва хворi не ви-конували рекомендацп щодо носiння компресш-ного трикотажу.
ВИСНОВКИ
1. Порiвняльнi результати стовбурово! РЧ-моноабляцп та комбшовано1 операцп з вико-ристанням мшфлебектоми були зютавш в частинi ступеня лшвщаци вертикального рефлюксу, зниження тяжкост ХВН, швидкостi загоення та частоти рецидивiв трофiчних виразок, кшькосп рецидивiв варикозного розши-рення вен. При цьому виконання РЧ-моноабляци супроводжувалося значним скороченням об'ему препарапв для мюцево! анестезп та приводило до бшьш значного зниження iнтенсивностi больового синдрому шсля операцп, кшькосп ускладнень, зокрема нейропатп, та кращо! якосп життя.
2. Кiлькiсть додаткових джерел патолопчного горизонтального рефлюксу по неспроможшх перфорантних венах та залишкових варикозно-деформованих притоках шсля операцп, що потребували проведення коригуючих втручань, були зютавними в обох групах. Таким чином, наявнють горизонтального рефлюксу виршаль-ного значення при виборi методу первинного хiрургiчного втручання не мае.
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Хронические заболевания вен нижних конечностей и таза: диагностика, лечение, лабораторный контроль, профилактика осложнений / Е. Ю. Усенко и др. Клин. и практ. рекомендации. Киев, 2014. 120 с.
2. Comparison of endovenous ablation techniques, foam sclerotherapy and surgical stripping for great saphenous varicose veins. Extended 5-year follow-up of a RCT / M. Lawaetz et al. Int Angiol. 2017. Vol. 36, No. 3. P. 281-288.
DOI: https://doi.org/10.23736/S0392-9590.17.03827-5
3. Consensus for the Treatment of Varicose Vein with Radiofrequency Ablation / J. H. Joh et al. Vascular Specialist International. Korean Society for Vas-
cular Surgery. 2014. 1 Dec. (Vol. 30, No. 4). P. 105-112. DOI: https://doi.Org/10.5758/vsi.2014.30.4.105
4. Day J. Diagnosing and managing venous leg ulcers in patients in the community. British journal of community nursing. 2015. Vol. 20. No. 12. P. S22-S30. DOI: https://doi.org/10.12968/bjcn.2015.20.Sup12.S22
5. Guidelines of the First International Consensus Conference on Endovenous Thermal Ablation for Varicose Vein Disease - ETAV Consensus Meeting 2012 / M. D. Pavlovic et al. Phlebology. SAGE PublicationsSage UK. London, England, 2014. 17 Feb. (Vol. 30, No. 4). P. 257-73. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.11187
6. Handbook of Venous and Lymphatic Disorders of American Venous Form. 4th ed. / P. Gloviczkki et al. CRC Press. 2017. 889 p.
7. Lower extremity venous reflux. Cardiovascular Diagnosis and Therapy / V. Baliyan et al. AME Publications. 2016. 1 Dec. (Vol. 6, No. 6). P. 533-543. DOI: https://doi.org/10.21037/cdt.2016.11.14
8. Society for Vascular SurgeryAmerican Venous Forum. Management of venous leg ulcers: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum / T. F. Jr. O'Donnell et. al. J Vasc Surg. 2014. Vol. 60, Suppl. P. 3S-59S. DOI: https://doi.org/10.1016/jjvs.2014.04.049
9. Paravastu S. C., Horne M., Dodd P. D. Endove-nous ablation therapy (laser or radiofrequency) or foam
sclerotherapy versus conventional surgical repair for short saphenous varicose veins. Cochrane Database Syst Rev. 2016. 29 Nov. (No. 11). P. CD010878. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD010878.pub2
10. A randomized prospective long-term (>1 year) clinical trial comparing the efficacy and safety of radiofrequency ablation to 980-nm laser ablation of the great saphenous vein / M. Sydnor et al. Phlebology. 2017. Vol. 32, No. 6. P. 415-424.
DOI: https://doi.org/10.1177/0268355516658592
11. Soltanian H., Garcia R., Hollenbeck S. Current Concepts in Lower Extremity Reconstruction. Plastic and Reconstructive Surgery. 2015. Vol. 1136. P. 815-829. DOI: https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000001807
REFERENCES
1. Usenko E, Nikul'nikov P, Chernukha L, et al. [Chronic diseases of the veins of the lower extremities and pelvis: diagnosis, treatment, laboratory control, prevention of complications]. Klinicheskie i prakticheskie rekomendatsii. Kyiv. 2014:120. Russian.
2. Lawaetz M, Serup J, Lawaetz B, Bjoern L, Ble-mings A, Eklof B, R sen L. Comparison of endovenous ablation techniques, foam sclerotherapy and surgical stripping for great saphenous varicose veins. Extended 5-year follow-up of a RCT. Int Angiol. 2017;36(3):281-88. doi: https://doi.org/10.23736/S0392-9590.17.03827-5
3. Joh JH, Kim W-S, Jung IM, Park K-H, Lee T, Kang JM, et al. Consensus for the Treatment of Varicose Vein with Radiofrequency Ablation. Vascular Specialist International. Korean Society for Vascular Surgery. 2014 Dec 1;30(4):105-12.
doi: https://doi.org/10.5758/vsi.2014.30.4.105
4. Day J. Diagnosing and managing venous leg ulcers in patients in the community. British journal of community nursing. 2015;20(Sup12):S22-S30. doi: https://doi.org/10.12968/bjcn.2015.20.Sup12.S22
5. Hamann SAS, Timmer-de Mik L, Fritschy WM, Kuiters GRR, Nijsten TEC, van den Bos RR. Randomized clinical trial of endovenous laser ablation versus direct and indirect radiofrequency ablation for the treatment of great saphenous varicose veins. British Journal of Surgery. John Wiley & Sons, Ltd. 2019 Jul;106(8):998-1004. doi: https://doi.org/10.1002/bjs.11187
6. Gloviczkki P, et al. Handbook of Venous and Lymphatic Disorders of American Venous Form. 4th ed. CRC Press; 2017. p. 889.
7. Baliyan V, Tajmir S, Hedgire SS, Ganguli S, Pra-bhakar AM. Lower extremity venous reflux. Cardiovascular Diagnosis and Therapy. AME Publications. 2016 Dec 1;6(6):533-43.
doi: https://doi.org/10.21037/cdt.2016.11.14
8. O'Donnell TFJr, Passman MA, Marston WA, et al. Society for Vascular SurgeryAmerican Venous Forum. Management of venous leg ulcers: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum. J Vasc Surg. 2014;60(Suppl):3S-59S.
doi: https://doi.org/10.1016/jjvs.2014.04.049
9. Paravastu SC, Horne M, Dodd PD. Endovenous ablation therapy (laser or radiofrequency) or foam sclerotherapy versus conventional surgical repair for short saphenous varicose veins. Cochrane Database Syst Rev. 2016. Nov 29;11:CD010878.
doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD010878.pub2
10. Sydnor M, Mavropoulos J, Slobodnik N, Wolfe L, Strife B, Komorowski D. A randomized prospective long-term (>1 year) clinical trial comparing the efficacy and safety of radiofrequency ablation to 980-nm laser ablation of the great saphenous vein. Phlebology. 2017;32(6):415-24. doi: https://doi.org/10.1177/0268355516658592
11. Soltanian H, Garcia R, Hollenbeck S. Current Concepts in Lower Extremity Reconstruction. Plastic and Reconstructive Surgery. 2015;1136:815-29. doi: https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000001807
Стаття надшшла до редакцп 17.10.2019
♦
116
На умовах лщензи CC BY 4.0
