CC BY
19
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 616.127-005.8-07:616.36-003.826 БЕЛАЯ 1.е.
Державний заклад «Луганський державний медичний унверситет»
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬЫ ЗМНИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИИ 1НФАРКТ М1ОКАРДА НА ТЛ1 НЕАЛКОГОЛЬНО1
ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧНКИ
Резюме. Мета роботи — виявити ехокардiографiчнi особливостi гострого перюду Q-позитивного нфаркту мокарда (1М) задньонижньо'1' локалЬзаци в поеднанн зi стеатозом печнки або неалкогольним стеатогепатитом. Удо^дження включен пащентиз первинним 1М(17хворих) iз поеднаною патологiею (15 хворих). Проведет електрокардюграф1я, ехокардюграфЬя в М- i В-режимi, допплерехокардюграфЬя й ультразвукове до^дження печнки. У хворих на 1М i стеатоз печнки або неалкогольний стеатоге-патит коморбiдного переб^у виявлено у 27 % випадшв дискомфорт у правому тдребер'1 на тлi типового ангнозного болю. Крм того, помiрна трансамiназемiя в 33 % хворих була обумовлена прийомом статишв. У дослгджених хворих на 1М у 12 % випадшв вiдбулася спонтаннареперфузЬя. Така позитивна динамка при поеднант патологи не виявлена. Шд час ехокардюграфiчного до^дження в уах хворих рееструеться збльшення порожнини лiвого шлуночка за порушення систолiчноi та дiастолiчноi функци. При цьому порiвняно з групою хворих на 1М при поеднанш патологи фракщя викиду вiрогiдно нижча i вдвiчi бльшерееструеться хворих 1з псевдонормальним iрестриктивним типом трансмтрального кровотоку.
Ключовi слова: нфаркт мокарда, стеатоз печшки, неалкогольний стеатогепатит, структурно-функцшнальний стан серця.
Вже в раннш термш шфаркту мюкарда (1М) починаеться процес ремоделювання серця, що е важливим предиктором розвитку серцево! недо-статност [1] й може ввдбуватися внаслвдок роз-тягнення уражених дшянок серця, а також порушення дiастолiчноI та систолiчноI функцш лiвого шлуночка (ЛШ) [2]. Тому актуальним е вивчення архггектошки мюкарда у хворих на гострий 1М на ™ неалкогольно! жирово! хвороби печшки (НЖХП), поширешсть яких зростае й посвдае першi мюця в структурi захворюваност як ше-мiчноI хвороби серця, так i оргашв травлення [3, 4]. При цьому до дистрофiчних змш мюкарда, що виникають при тривалому перебку хвороби печшки, додаються його структурно-функцюналь-ш змши через гостре порушення коронарного кровообку. Це обумовлюе бшьш виражеш змши показниюв систолiчноI функци та трансмгграль-ного потоку при поеднанiй патологи.
Особливост ремоделювання мiокарда методом ехокардюграфп вивчалися при хронiчних гепатитах та цирозi печiнки [5, 6], поеднанш ше-мiчноI хвороби серця та НЖХП [3, 7]. Однак у доступнш лiтературi не ввддзеркалеш дослвджен-ня, спрямованi на виявлення функцюнального стану мiокарда у хворих на 1М коморбiдного пе-ребiгу в гострому перiодi та НЖХП.
Мета роботи — виявити ехокардiографiчнi особливост гострого перiоду Q-позитивного 1М iз локалiзацiею процесу в задньонижнш стiнцi ль вого шлуночка, який перебиае на тлi НЖХП.
Матер1али та методи
В умовах iнфарктного вiддiлення Лугансько! мюько! клжчно! багатопрофшьно! лiкарнi № 1 обстежено 149 хворих iз гострим 1М ЛШ. З них для реалiзащI мети в роботу включенi 17 хворих iз первинним 1М задньонижньо! локалiзащI (1-ша група) вiком ввд 34 до 85 рокiв (середнш вiк — 69 ± 3 роки) та 15 хворих iз коморбвдним перебь гом первинного 1М задньонижньо! локалiзацп та стеатозу печшки (СП) або неалкогольного стеа-тогепатиту (НАСГ) (2-га група) вiком ввд 36 до 88 рокiв (середнш вж — 62 ± 4 роки). У першш групi чоловтв було 58,8 %, у другш — 66,7 % (по 10 оиб). Хворi госпiталiзованi в першi 24 години вiд початку захворювання. Дiагноз 1М ЛШ був установлений ввдповвдно до рекомендацiй бвропей-ського товариства кардiологiв [8], за клтчними даними, результатами електрокардiограми (ЕКГ) у динамвд та результатами оцшки бiохiмiчних маркерiв некрозу. У дослвдження не включено хворих iз повторним 1М i 1М без зубця Q, по-вною блокадою лiвоI нiжки пучка Гiса, iз бшьш
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
тзшми строками направлення до стащонару, Í3 оргашчними ураженнями клапанiв та гострою лiвошлуночковою недостатнiстю III—IV класу за Killip — Kimbal, цукровим дiабетом, ожирiнням та цирозом печшки. Дiагноз СП констатували за негативними серолопчними маркерами вiрусно-го гепатиту B i C, ввдсутшстю зловживання алкоголем та прийому гепатотоксичних медикамеплв та ультразвуковими ознаками жирово! дистрофп печiнки. Дiагноз НАСГ додатково встановлю-вався на пiдставi стшко! гшертрансамшаземп з переважним пiдвищенням АЛТ за ствввдношен-ням АЛТ/АСТ бшьше одиницi.
1нструментальне дослiдження включало: ЕКГ, ехокардюграфш в М- i В-режим^ допплер-ехокардiографiю та ультразвукове дослвдження (УЗД) печiнки.
Пiд час ЕКГ-дослвдження реестрували стан-дартнi, посиленi однополюсш та груднi ввдве-дення, а також V7-9, V3R i V4R для виключення по-ширення процесу на мюкард задньобазальних ввддтв ЛШ, а також на правий шлуночок.
Для оцшки основних параметрiв внутршньо-серцево! гемодинамiки проводили ехокардюгра-фiчне дослiдження за допомогою ультразвуково! дiaгностичноI системи DC-6 (Shenzhen Mindray Bio-Medical Electronics Co.LTD, Китай). Ви-значалися таю параметри: розмiри лiвого (КДР ЛШ) i правого шлуночкiв у дiастолу (КДР ПШ), дiаметр лiвого передсердя (ЛП), аорти, товщину стшок ЛШ у дiастолу (задньо! стшки (ЗСЛШ) i мiжшлуночковоI перегородки (МШП). Фракцш викиду (ФВ) ЛШ визначали зпдно з рекомен-дацiями Американського товариства ехокардю-графп за модифжованою методикою Simpson. Для оцiнювання параметрiв дiaстолiчноI функ-цп ЛШ уим хворим проводили допплерiвське дослiдження з визначенням таких показниюв трансмiтрального кровотоку, як ткова швид-кiсть раннього (Ve) i тзнього (Va) дiaстолiч-ного наповнення ЛШ, спiввiдношення Ve/Va, IVRT — час iзоволюмiчного розслаблення ЛШ, DT — час уповшьнення раннього дiастолiчного наповнення ЛШ. Для диференщацп нормального та псевдонормального титв трансмггрально-го кровотоку на 14-18-й день проводили пробу Вальсальви, що полягае в зниженнi тиску в ль вому передсердi внаслщок зменшення венозного повернення кровi до серця при натужуваннi, що сприяе переходу псевдонормального дiа-столiчного потоку в спектр iз порушеним роз-слабленням [9]. Таким чином, якщо при прове-деннi проби ввдношення Ve/Va знижувалося, ми розглядали тип трансмггрального кровотоку як псевдонормальний.
За допомогою ультразвуково! дiaгностичноI системи DC-6 (Shenzhen Mindray Bio-Medical Electronics Co.LTD, Китай) проводилось УЗД печшки з метою оцiнки i! стану з урахуванням тд-вищення ехогенност та неоднорiдностi парен-хiми печшки, нечггкосп судинного рисунки та
дистального затухання ехосигналу задля визна-чення стадп жирово! дегенерацп печiнки.
Статистичну обробку результат дослвджен-ня робили за допомогою комп'ютерно! про-грами Statistica 6.1. Для аналiзу результапв ви-користано: перевiрку нормальностi розподшу випадково! величини за допомогою критерш Шапiро — У!лка, параметричного t-критерш i непараметричного U-критерiю Манна — Уггш для порiвняння двох незалежних вибiрок, кри-терiй Стьюдента для визначення можливих меж помилок (у виглядi M ± m, де M — середне зна-чення показника, m — стандартна помилка се-реднього показника).
Результати та обговорення
Типовий штенсивний aнгiнозний бiль трива-лютю не менше 30 хвилин ввдзначався в 14 па-цiентiв (82,4 % випадюв) у 1-! груш хворих та у 13 пащенпв (86,7 % випадюв) 2-! групи хворих. У трьох хворих з 1М та у двох хворих iз поедна-ною пaтологiею був незначний бшь у дiлянцi серця. У 5 (29,4 %) хворих 1-й групи та у 8 (53,3 %) пащенлв 2-! групи спостерталася iррaдiaцiя болю в лiве плече й лiву руку, у двох хворих з 1М (11,8 %) — в обвдда верхш кiнцiвки. Iррaдiaцiя болю не спостерталася у 10 хворих (58,8 %) 1-! групи та у 7 хворих (46,7 %) 2-! групи. Крiм того, при 1М та СП або НАСГ поеднаного переб^у у 4 хворих (26,7 %) виявлено дискомфорт у правому тдребер'1. Гостра лiвошлуночковa недостaтнiсть II класу за Killip — Kimbal була у 8 хворих (47,1 %)
1-! групи та у 10 хворих (66,7 %) 2-! групи. Ппер-тошчна хвороба I стадп була виявлена у 2 хворих з обох груп (11,8 i 13,3 % ввдповвдно), II стадп — у 3 (17,6 %) хворих з IM та у 4 (26,7 %) — iз поедна-ною патолопею.
Наявшсть некрозу мюкарда була тдтвердже-на тдвищеним рiвнем сироваткового серцевого тропоншу I, що визначений у 13 хворих в обох групах (76,5 % випадюв у 1-й грут та у 86,7 % — у
2-й) i становив 4,194 ± 0,287 нг/мл у грут хворих на IM та 3,473 ± 0,365 нг/мл при поеднанш пато-логп (за норми 0—0,5 нг/мл).
У хворих на IM та СП або НАСГ коморбвдно-го перебпу за допомогою УЗД визначено стутнь вирaженостi СП: у 8 хворих (53,3 %) — I стадп та у 7 хворих (46,7 %) — II стадп. У 5 пащенпв тдйом трансамшаз iз переважним тдвищенням АЛТ (33,3 %) зареестрований до 6,60 ± 1,12 дня за ствввдношенням АЛТ/АСТ 2,37 ± 0,42 iз нор-мaлiзaцiею цього показника до 13,60 ± 1,63 дня. Тимчасове зростання ферментiв печiнки насам-перед може бути пов'язане з «трансамшггом» на ™ прийому стaтинiв. У першому випадку при пiдвищеному рiвнi АЛТ/АСТ (1,2) протягом пер-шо! доби захворювання на IM до 9-го дня ввдбу-валось односпрямоване зростання трансамшаз (АЛТ/АСТ — 1,07) iз подальшим збiльшенням цього ствввдношення (1,6) до 11-го дня. Нами щ змiни були розцiненi як ввдображення патолог^!
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
печшки, що вщповвдае НАСГ. До того ж рiвень загального бiлiрубiну в уах випадках був у межах норми. У 9 хворих концентращя трансамшаз у сироватцi кровi не змшювалася.
Класичнi змiни в гострому перiодi 1М за-дньонижньо'1 локалiзащI при ЕКГ-дослiдженнi виявлялися у виглядi елевацп сегмента БТ у III (II) i avF-вiдведеннях понад 1 мм iз реципрок-ними змшами по переднiй стiнцi ЛШ з депресь ею сегмента БТ у I, avL, з У1 по У4(5) у 14 (82,4 %) хворих 1-1 групи та у всiх хворих 2-1 групи. У 2 пащенлв (11,8 %) з 1М, напевно, вiдбувся спон-
10 мм/мВ 50 мм/с Ф50Гц Ф35Гц
I Л..
aVL
НГ
1/—
aVF
ЧСС 63 уд/мин
www.utasco.com
10 мм/мВ 50 мм/с Ф50Гц Ф35Гц V1
V2
ЧСС 63 уд/мин
www.utasco.com
Рисунок 1. Електрокард1ограма хворого П. у гострому перiодi нфаркту м'юкарда задньонижньо/ локал'зацп
танний тромболiзис. Так, у цих хворих подiбнi змши зареестроваш тшьки на ЕКГ, знятш бригадою швидко'1 неввдкладно! допомоги. При гос-mталiзащI ввдзначена iзоелектричнiсть сегмента БТ при формуванш патологiчного зубця Q. По-рушення деполяризацп шлуночкiв у всiх хворих обох груп проявлялося патолопчним зубцем Q у II, III i avF. При цьому у 4 хворих (23,5 %) на 1М та у 6 хворих (40 %) на коморбвдну патологш зубець Q сформувався на 2-гу добу. У 3 хворих (17,6 %) 1-1 групи та у 2 хворих (13,3 %) 2-1 групи визначалися ознаки гшертрофп мюкарда ЛШ (рис. 1, 2).
Рисунок 2. Електрокард'юграма хворого Д. у гострому перiодi ¡нфаркту м 'юкарда задньонижньо'1 локал 'зацп в поеднанн1 з! стеатозом печ1нки
Таблиця 1. ЕхокардюграфЫш показники
Показник Контроль 1-ша група (п = 8) 2-га група (п = 12)
КДР ПШ 2,40 ± 0,13 2,26 ± 0,07 2,45 ± 0,05
КДР ЛШ 4,57 ± 0,09 5,46 ± 0,05|= 5,39 ± 0,08й 1:1
МШП 1,02 ± 0,03 1,10 ± 0,04 1,08 ± 0,05
ЗСЛШ 0,94 ± 0,04 1,00 ± 0,03 0,97 ± 0,04
ЛП 3,07 ± 0,13 3,68 ± 0,08c 3,63 ± 0,10е1
ФВ ЛШ 75,25 ± 1,49 53,63 ± 0,73c 50,42 ± 1,49й е
Ve 0,76 ± 0,02 0,66 ± 0,04» 0,68 ± 0,04а
Va 0,49 ± 0,02 0,65 ± 0,05» 0,62 ± 0,05а
Ve/Va 1,56 ± 0,07 1,14 ± 0,22» 1,28 ± 0,22а
DT ЛШ 176,75 ± 5,04 204,38 ± 10,67а 201,17 ± 9,04а
IVRT ЛШ 75,35 ± 3,22 87,63 ± 8,04 84,83 ± 6,70
Примтка: а — р < 0,05; ь — р < 0,01; с — р < 0,001 порiвняно з контрольною групою; а — р < 0,05; е — р < 0,001 порiвняно з 1-ю групою.
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
Анaлiз результат двовимiрноl ехокардю-графп у хворих на 1М та при поеднанш патологи порiвняно з контрольною групою виявив BÍ-рогiдне збiльшення порожнини ЛШ (р < 0,001) i зниження систолiчноl функцп ЛШ (ФВ, р < 0,001). При зютавленш 2-1 та 1-1 груп роз-мiр ЛШ був збшьшений переважно у хворих на 1М (p < 0,05), а фракщя викиду ЛШ вiрогiдно зменшена при 1М та СП або НАСГ коморбвдно-го перебиу (р < 0,001). При цьому порожнина ЛП збшьшена в 1-й грут хворих порiвняно з 2-ю групою (p < 0,05) за вiрогiдних змiн ще'1 камери в хворих на 1М при зютавленш з контрольною групою (р < 0,001). У вих обстежених (8 оиб) на 1М та в 11 пащенОв (91,7 %) у грут хворих на коморбвдну патологш вiдзначався помiрний гiпокiнез ЗСЛШ, у двох пащенОв в обох групах (25 i 16,7% ввдповвдно) — помiрний гiперкiнез МШП, у двох хворих 2-1 групи — парадоксаль-ний рух МШП.
За результатами допплерiвського дослвджен-ня трансмОрального кровотоку порiвняно з нормою в 1-й та 2-й групах хворих рееструвалося зниження ствввдношення швидкостей ранньо-го та тзнього наповнення ЛШ Ve/Va за рахунок зменшення швидкостi раннього дiастолiчного руху Ve i збшьшення вiдносного внеску в наповнення ЛШ систоли ЛП Va (р < 0,01 та p < 0,05 ввдповвдно) при подовжент штервалу DT тшьки у групi хворих на 1М (p < 0,05). Час iзоволюмiчно-го розслаблення ЛШ мав тенденщю до збшьшен-ня в обох групах пащенОв (р < 0,05) (табл. 1). При цьому в 5 оиб (62,5 %) 1-1 групи та в 6 пащенОв (50 %) 2-1 групи спостериався I тип порушення розслаблення за нормального тиску наповнення та податливост ЛШ: ствввдношення Ve/Va мен-ше 1, DT бiльше 220 мс у 4 хворих на 1М (50 %) та у 6 пащенОв (50 %) iз поеднаною патологiею IVRT було понад 100 мс. Два пащенти 1-1 групи та три — 2-1 групи мали ствввдношення Ve/Va в нормальних межах значень. При цьому прове-дення проби Вальсальви в 1 випадку у хворих на 1М (12,5 %) та у 25 % випадюв (3 особи) при 1М та СП або НАСГ коморбвдного перебиу дало мож-ливiсть виявити псевдонормальний тип транс-морального кровотоку у зв'язку зi зниженням Ve/Va (появою I типу порушення дiастолiчноl функцп ЛШ), коли розслаблення ЛШ та подат-ливiсть його знижеш, а тиск наповнення тдви-щений. В 1 хворого 1-1 групи (12,5 %) ствввдно-шення Ve/Va — 2,6, DT — 148 мс, IVRT — 43 мс, що тдтверджуе глибок розлади податливост та значно пiдвищений тиск наповнення ЛШ i ввдповвдае рестриктивному III типу наповнення ЛШ. Ввдповвдно змiни допплерехокардю-графiчних показникiв ввдбувалися i в 3 хворих (25 % випадюв) 2-1 групи: збшьшення ствввдно-шення пiкових швидкостей Ve/Va за зменшення часу DT i IVRT.
У 5 хворих на 1М (62,5 %) та у 6 (50 %) з поеднаною патолопею визначено потовщення стшок
аорти. Помiрний фiброз стулок морального клапана визначався у 3 хворих 1-1 групи та у 2 — 2-1 групи, а також фiброз аортального клапашв — у 3 та 5 хворих ввдповвдно. У 2 пащенлв з 1М вщ-мiчалося стовщення стулок аортального клапана з ознаками легко1 регурптацп. При 1М та СП або НАСГ поеднаного перебОу в 1 випадку реестру-валася легка регурптащя на аортальному клапат та у 2 випадках — на моральному клапанi через потовщення стулок.
Висновки
1. Гострий 1М на rai стеатозу печiнки або НАСГ, ^м типового ангiнозного болю (27 % випадюв), супроводжуеться дискомфортом у правому тдребер'1 та помiрною трансамшазе-мiею, обумовленою прийомом статинiв (33 % хворих).
2. У дослвджених хворих на 1М у 12 % випадюв вiдбулася спонтанна реперфузiя. Така позитивна динамжа при поеднанiй патологи не виявлена.
3. Структурно-функщональш змши сер-ця у хворих на коморбщний перебiг 1М та СП або НАСГ проявляються у збшьшент порожнини ЛШ (р <0,001) та зменшенш його фракцп викиду (р < 0,001) при порушент параметрiв трансмiтрального дiастолiчного кровотоку у ви-глядi зниження передсердно-шлуночкового гра-дiента тиску (р < 0,05) при сповшьнент потоку у фазi раннього дiастолiчного наповнення ЛШ (р < 0,05).
4. Збшьшення порожнини ЛШ i ЛП та зменшення сшввщношення швидкостей раннього та тзнього наповнення ЛШ (Ve/Va) виражене бшьшою мiрою у хворих на 1М, н1ж на поеднану патологш (р < 0,05). При цьому у хворих на 1М, поеднаний iз СП або НАСГ, домшуе систолiчна дисфункцiя ЛШ (р < 0,001), а також рееструеться вдвiчi бшьше випадкiв iз псевдонормальним та ре-стриктивним типами трансмiтрального кровотоку.
Список л1тератури
1. Иманов Г., Бахшалиев А., Азизов В. и др. Динамика эхокардиографических показателей ремоделирования левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда после успешной первичной ангиопластики в зависимости от состояния коронарного кровотока до вмешательства // Кардиология. — 2011. — № 7. — С. 13-16.
2. Хомазюк 1.М., Курсна Н.В. Особливостi змш допплерехокардiографiчних показникiв пiд час тривалого лжування учаснитв лiквiдацu наслiдкiв Чорнобильськог ка-тастрофи, якi перенесли нфаркт мюкарда // Кровообк та гемостаз. — 2001. — № 1-2. — С. 115-119.
3. Долженко М.М., Базилевич А.Я., Носенко Н.М. Вплив неалкогольног жировог хвороби печiнки на перебк шемiчног хвороби серця за даними дворiчного спостереження [Елек-тронний ресурс]// Укр. кардiол. журн. — 2011. — № 2. — Режим доступу до журн.: http://www.ukrcardio.org/journal.php/ article/577.
4. Carmelo A.C., Gaspare M.P., Angela A. et al. Cardiovascular risk factors, nonalcoholic fatty liver disease, and carotid artery intima-media thickness in an adolescent population in southern Italy//Amer. J. Epidemiol. — 2010. — Vol. 171(11). — P. 11951202.
Оригинальные исследования
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
5. Журавлева Л.В. Особенности ремоделирования миокарда левого желудочка у больных хроническими гепатитами и циррозом печени // Сучасна гастроентерологiя. — 2005. — № 4. — С. 47-49.
6. Денисов А.А., Смирнова А.Ю. Оценка функции левого и правого желудочков с позиций структурно-функциональных изменений миокарда у больных циррозом печени в процессе лечения// Врач-аспирант. — 2008. — № 2 (23). — С. 107-113.
7. Шевченко Л.М., 1ванова Л.М. Клтко-патогенетична характеристика неалкогольного стеатогепатиту в поеднант з шемiчною хворобою серця у хворих молодого вжу // Сучасна гастроентерологiя. — 2009. — № 1 (45). — С. 14-17.
8. Van de Werf F., Bax J., Betriu A. et al. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology // Eur. Heart. J. — 2008. — Vol. 29. — P. 2909-2945.
9. Recommendations for chamber quantification: A report from the American Society of Echocardiography's guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, Developed in Conjunction with the European Association of Echocardiography, a Branch of the European Society of Cardiology // J. Amer. Soc. Echocardiography. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440-1463.
OTpuMaHO 08.09.12 □
Белая И.Е.
Государственное учреждение «Луганский государственный медицинский университет»
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА НА ФОНЕ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ
Резюме. Цель работы — выявить эхокардиографические особенности острого периода Q-позитивного инфаркта миокарда (ИМ) задненижней локализации в сочетании со стеа-тозом печени или неалкогольным стеатогепатитом. В исследование включены пациенты с первичным ИМ (17 больных) и с сочетанной патологией (15 человек). Проведены электрокардиография, эхокардиография в М- и В-режиме, допплер-эхокардиография и ультразвуковое исследование печени. У больных с ИМ и стеатозом печени или неалкогольным стеа-тогепатитом коморбидного течения выявлен в 27 % случаев дискомфорт в правом подреберье на фоне типичной ангинозной боли. Кроме того, умеренная трансаминаземия у 33 % больных была обусловлена приемом статинов. У обследованных больных с ИМ в 12 % случаев произошла спонтанная ре-перфузия. Подобная позитивная динамика при сочетанной патологии не выявлена. Эхокардиографически у всех больных регистрируется увеличение полости левого желудочка при нарушении систолической и диастолической функции. При этом по сравнению с группой больных с ИМ при соче-танной патологии фракция выброса достоверно ниже и в два раза больше регистрируется у больных с псевдонормальным и рестриктивным типом трансмитрального кровотока.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, стеатоз печени, неалкогольный стеатогепатит, структурно-функциональное состояние сердца.
Belaya I.Ye.
State Institution «Lugansk State Medical University>, Lugansk, Ukraine
STRUCTURAL-FUNCTIONAL CHANGES OF THE HEART IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION ON THE BACKGROUND OF NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Summary. Research goal is to detect echocardiography characteristics of acute period Q-positive of myocardial infarction ^I) of posterior-inferior localization in combination with hepatic steatosis or nonalcoholic steatohepatitis. Patients with primary МI (17 patients) and combined pathology (15 patients) were enrolled in the study. Electrocardiography, echocardiography in М- and В-modes, Doppler echocardiography and liver ultrasound were carried out. In patients with МI and hepatic steatosis or nonalcoholic steatohepatitis in 27 % of cases there has been detected discomfort in the upper right quadrant secondary to typical chest pain. In addition, moderate transaminasemia in 33 % of patients was associated with statins intake. In examined patients with MI in 12 % of cases spontaneous reperfusion was noted. Similar positive dynamics wasn't detected in combined pathology. Echocardiographically increase in the left ventricular cavity in violation of systolic and diastolic function had been registered in all the patients. In comparison with the group of patients with MI in comorbidity ejection fraction was significantly lower and twice recorded in patients with pseudonormal and restrictive type of transmitral flow.
Key words: myocardial infarction, hepatic steatosis, nonalcoholic steatohepatitis, structural-functional state of the heart.
