CC BY
31
УДК 331.5.024.5:631.115.71
Дзера М., кл.н., професор, доктор фшософи, Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З Гжицького, Крачковський Б., кл.н., доцент, Копитко А, кл.н., доцент Лье1еський нацюнальний аграрний утеерситет
СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ЗАЙНЯТОСТ1 У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОР1 С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ЕТАП1 ФОРМУВАННЯ АГРАРНИХ РИНКОВИХ В1ДНОСИН
Проблеми зайнятост1 е державному сектор1 сшьського господарстеа е умоеах реформуеання аграрног сфери
Ключовi слова: стьське господарстео, зайнятють, трудоеий потенц1ал, ринок прац1, безробття.
Постановка проблеми. Ринкова трансформащя аграрно! економжи на засадах И багатоукладност i сощально! орieнтованостi зумовлюе створення рiвноправних умов для здорово! конкуренци i дшового спiвробiтництва пiдприемств з рiзними формами власностi i господарювання, удосконалення !х структури та оргашзаци виробництва, полшшення стану зайнятостi трудового потенщалу i пiдвищення рiвня його рацюнального використання.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Розробка проблем зайнятостi сшьського населення посiла значне мiсце у дослщженнях провiдних укра!нських вчених О. Ю. Амосова, Д. П. Богиш, О. А. Бугуцького, С. О. Гудзинського, М. I. Долшського, В. К. Збарського, О. I. Здоровцова та шших.
Проте комплексне !! вивчення в контекст функцiонування його державного сектору i надалi залишаеться актуальним особливо в умовах становлення багатоукладно! економiки i виникнення на цш основi нових органiзацiйно-правових форм господарювання, що потребуе оптимального !х врахування як з точки зору техшко-виробничих, так i оргашзацшно-економiчних аспектiв.
Матер1али 1 методика дослвдження. Наукову розробку теми визначено системою методолопчних засад (принципiв), фактологiчним i статистичним матерiалом, а також результатами сучасних наукових розробок втизняних вчених.
Всебiчне використання монографiчного методу дозволило ознайомитись iз загальним станом вивчення проблеми i на цiй основi залучити для дослiдження саме тi методики з творчого арсеналу науковщв, яю, пройшовши перевiрку часом, отримали всезагальне визначення.
Озброення методами аналiзу динам^ порiвнянь, статистичного згрупування зайнятих фiзичною працею у державному секторi сшьського господарства в умовах багатоукладно! аграрно! економжи дало можливкть не тшьки розглянути певнi моменти протiкання дослщжуваного процесу як хронологiчно, так i стосовно рiзних пiдприемств i оргашзацш за формами
178
власноси, а й виявити основш чинники, що вплинули на стввщношення !х чисельностi, простежити оптимальш шляхи усунення кнуючо! диспропорций
Постановка завдання. Метою статтi е аналiз динамiки чисельностi осiб фiзично! працi державно! форми власностi у контекст зайнятостi сiльського населення аграрного сектору економжи в процесi формування ринкових вщносин, оптимального спiввiдношення складових структури зайнятого сiльського населення за формами власност як необхщно! передумови тдвищення ефективностi трудового потенцiалу i зростання на цiй основi продуктивност сшьськогосподарсько! працi.
Виклад основного матер1алу. Вивчення теми передбачае передусiм з'ясування категори „зайняткть". Для цього використаемо положення Закону Укра!ни „Про зайнятють", який регламентуе зайнятiсть як дiяльнiсть громадян, пов'язаних iз задоволенням особистих i суспiльних потреб, що не суперечить законодавству, приносить трудовий дохщ у грошовш або iншiй формО У законi передбачено, що добровольна незайнятiсть громадян не може бути тдставою для притягнення !х до адмшктративно! або кримшально! вiдповiдальностi, а примушування до працi у будь-якш формi не допускаеться [2].
Зайнятими економiчною дiяльнiстю (зайнятi) вважаються особи у вщ 1570 роюв, якi працювали упродовж обстежувального тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому або натуральному вигляд^ працювали шдивщуально (самостшно) або в окремих громадян, або у власному (Ымейному) пiдприемствi [2].
Рiвень зайнятостi - вщносний показник, який характеризуе ступiнь залучення населення за вiком, що тдлягае обстеженню, до зайнятостi. Вiн визначаеться як вщношення чисельностi зайнятого населення у вщ 15-70 рокiв (у вщсотках) до всього населення означеного вжу або населення за вщповщними групами: статтю, видами дiяльностi, осв^ою, мiсцем проживання [1]. .....
Вщразу ж зауважимо, що проблема зайнятост як у мiстi, так i на селi завжди була гострою i, як правило, не розв'язаною [2; 3; 6]. В умовах жорстко централiзовано! планово! системи господарювання iлюзорна видимiсть И вiдсутностi компенсувалась необгрунтованою органiзацiею додаткових робочих мкць, що i обумовлювало ефемерну зайняткть населення. Реально, латентне безробiття майже школи не зникало з уЫх сфер
економiки, але беззаперечний факт „вшьних трудових ресурсiв" вперше було визнано колишшм Держкомстатом СРСР на початку 90-рр. [8, с. 43]. Звичайно, це стосувалося переважно мюта. У держгоспах формування ро6очо! сили здiйснювалося за принципом найму. 1снуючий до 60-х рокiв органiзований набiр робочо! сили (оргнабiр) перетворився у зааб !! перерозподiлу. В силу вступили договiрнi вiдносини пiдприемства i працiвника. Створення у 1967 р. оргашв держкомпрацi по використанню трудових ресурЫв, на якi покладалися функци працевлаштування населення та iнформування потреби в кадрах, не внесло суттевих змш у розподш працездатних громадян. Як i ранiше, комплектуванням займалися самi пiдприемства. Аналiз !х дiяльностi надто утруднювався тим, що колишнш Держ-комстат СРСР у рубрику „набiр робочо! сили самими пiдприемствами" включав без всяко! диференщаци рiзнi категорп
179
зайнятих. Вщсутньою була графа про роб^ниюв радгоств i в зведеному звт (форма №13-н) про виконання плану оргашзованого набору роб^ниюв для постiйно! i сезонно! роботи [5, с. 149].
Щодо розподiлу i перерозподiлу кадрiв, то негативш тенденцi! проявилися в абсолютизаци форм i методiв централiзованого впливу на зайняткть. Надмiрному регулюванню тддавались оргнабори (до речi до ще! форми вiдносили перетворення колгоспiв у радгоспи), плановий розподiл робочо! сили вщповщно до заданих обсягiв виробництва, плановi перенаселення i т. д. Розрахунки статистичних даних (форма №16) показали, що за першу половину 60-рр. у радгоспи Дншропетровсько!, Донецько!, Запорiзькоl, Лугансько!, Микола!всько!, Одесько!, Херсонсько! областей Укра!ни, а також Автономно! Республжи Крим переселено 27,1 тис. Ымей, або понад 100 тис. На жаль, форму №16 згодом змшили i вона вже не давала вщомостей у такому розрiзi. З не! можна дiзнатися про переселення населення у сшьське господарство степово! зони в цiлому, а такими, наприклад, за першу половину 70-х роюв виявились 140 тис. чол. Органи оргнабору не забезпечували тдприемства робiтничими кадрами, а тдприемства, в свою чергу, через вщсуттсть фiнансiв на розвиток соцiально! шфраструктури не могли закрiпити переселенцiв на мюцях. У результатi спостерiгався штенсивний !х вiдплив. Прiоритет централiзованого планування трудових ресурЫв супроводжувався дисбалансом в !х розподiлi. Для значно! частини держгоств захiдних областей Укра!ни характерними були надлишок робочих мiсць, а для твденних - гостра !х нестача. Усунути цю диспропорцiю так званою „добровольною" шефською допомогою мкта, або масовими закликами до молодi органiзовувати ударнi молодiжнi бригади у галузi рослинництва чи тваринництва ш разу не вдалося. Крiм того, панували штучнi обмеження соцiально-трудово! мобшьност населення - адмiнiстративне прикрiплення до робочого мкця (прописка, черга на житло, мкце у дитсадку i т. д.).
При переходi до ринку забезпечетсть трудовими ресурсами села набула катастрофiчного характеру. Поряд з тисячами малолюдних i майже безлюдних поселень рiзко зросла чисельнiсть тих, виробнича шфраструктура котрих, була неспроможна забезпечити робочими мкцями незайнятих фiзичною працею осiб. Найбiльше таких поселень було на Буковиш, Прикарпаттi i Закарпаттi. Примiська зона великих промислових центрiв „перенаситилась" робiтничими кадрами. Для малоземельного закарпатського села безробтя вже давно стало об'ективною реальтстю. Очевидно, це спричинено не стшьки становленням ринково! економiки i впровадженням досягнень науково-техшчного прогресу, скiльки поглибленням демографiчноl кризи, яка розпочалась наприкiнцi 70-х рр. i стала невiдворотним наслщком тоталiтарно! полiтики дискримiнацi! укра!нського села. Як наслщок, рiзко змiнилось стввщношення зайнятих на селО Проте мехашзм вiдтворення зайнятостi вченими не розглядався. Бшьше того, навiть i сама постановка проблеми про працевлаштування оаб, звшьнених госпрозрахунковими пiдприемствами в зв'язку iз скороченням зайнятих, виявилась для багатьох дослщниюв на початку 90-х рр. несподiваною [5, с. 148, 150].
180
За таких умов на селi не тшьки загострились iснуючi проблеми зайнятоси, а й виникли hobî, обумовлеш структурним реформуванням економжи шляхом впровадження рiзних форм власноси. В результатi не тшьки видозмшився попит на робочу силу, а й зовам шакшим став сам сощальний статус осiб, зайнятих фiзичною працею.
Аналiз чисельностi зайнятого сшьського населення, яке працюе за мюцем проживання за видами економiчноï дiяльностi (за даними Державного ком^ету статистики Украïни) показуе, що його структура зазнала радикальних зрушень. Якщо у 1999 р. у нш переважало сiльське населення, зайняте у колективнш власностi, яке склало 47,8%, то у 2005 р. його питома вага знизилась до 0,9%, вщповщно частка зайнятого сшьського населення у державнш формi власност зменшилась з 31,7% до 4,0%, i, навпаки, питома вага зайнятих у приватному секторi зросла майже у 5 разiв - з 20,5% до 95,1% [9, с. 142]. Адекватним стало i сшввщношення чисельност сiльськогосподарських пiдприeмств та органiзацiй за формами власност^ 1з загальноï 1х кiлькостi 17986 (станом на 1 листопада 2005 р.) 17120 були у приватнш власноси, 724 - у державнш i 142-у колективнш. Як бачимо, частка зайнятого сшьського населення - у державнш формi власност стала мiзерною. За розрахунками економкив вона може бути доведена у галузi до 30%. Спрощене подолання монополiзму державноï власностi обернулося черговим лихом для украшського хлiбороба [9, с. 142].
Зазначимо, що за роки радянсь^ влади в Украш налiчувалося 7291 колгосп i 2189 радгоств. Це свiдчить про те, що ниш у нас стало значно бшьше дшчих господарств, шж 1х було ранiше. I це притому, що у свт зростае роль сучасних потужних сшьськогосподарських товаровиробникiв, якi забезпечують населення продуктами харчування, а переробну промисловiсть - сировиною. Даний процес значною мiрою залежить вiд держави, яка покликана активно регулювати його через ефективну систему ринкових механiзмiв [7, с.41].
Реорганiзацiя аграрноï сфери не супроводжувалась забезпеченням належноï законодавчоï i соцiально-економiчноï бази для успiшного функцiонування реформованих оргашзацшно-господарських структур, не говорячи вже про державний сектор сшьського господарства i, як наслщок, не вщбулось створення новоï системи земельних вщносин, рацiонально обrрунтованоï та оптимально!' структури зайнятост сiльського населення адекватно рiзним формам власностi.
Варто наголосити, що неращональна залученiсть трудового потенцiалу спричинила значнi втрати у використаннi матерiально-технiчноï бази сiльськогосподарського виробництва, що вимагае необхiдних заходiв з боку держави щодо досягнення стабiльностi та забезпечення динамiчного розвитку галузi, значного тдвищення реальноï регулюючоï ролi держави у сощально-економiчному розвитку села, створенш рiвних умов пiдтримки всiм виробникам незалежно вiд форм власностi i господарювання.
Проблема ефективного використання сучасного аграрного потенщалу Украши набувае виняткового значення в умовах ринковоï трансформаци вiтчизняноï економiки. Нинi, як школи ранiше, зайнятiсть для бiльшостi нашого населення стала визначальним джерелом його доходiв. Вiд характеру та сфер ïï застосування i регулювання залежить не тшьки задоволення iнтересiв людини,
181
конституювання адекватного статусу i способу життя, але й створення оптимальних умов для ращонального вщтворення трудового потенщалу, неухильного пщвищення матерiального добробуту i культурного рiвня кожного працiвника.
Висновки. Отже, формування ринкових вщносин супроводжувалось не тшьки застосуванням iснуючих проблем зайнятостi, а й виникненням щлком нових, спричинених структурною перебудовою аграрно! економiки, становленням й iнституцiалiзацieю рiзних форм власност i, як наслiдок, змiнами у стввщношенш кiлькостi пiдприeмств i оргашзацш сiльського господарства за формами власноси, динамiки зайнятостi сiльського населення, а вщповщно, попиту на робочу силу i соцiального статусу самих пращвниюв. За таких умов помiтно зросла роль Державно! служби зайнятостi у розв'язанш проблем працевлаштування незайнятого населення, яка покликана регулювати ринок працi, забезпечувати розробку програм сприяння зайнятостi, реалiзовувати ефективний мехашзм максимального використання трудового потенщалу аграрного сектору економжи i досягнення на цш основi високого рiвня його продуктивно! зайнятостi.
Л1тература
1. Амурджаев О. В. Словарь делового человека / О. В. Амурджаев. - М. : Зкономика, 1992. - 250 с.
2. Дieсперов В. С. Економжа сшьськогосподарсько! пращ / В. С. Дieсперов. -К. : 1АЕ УААН, 2004. - 486 с.
3. Ссшова Н. I. Ринок пращ та соцiально-трудовi вщносини: пiдручник / Н. I. Ссшова. - К. : Кондор, 2004. - 432 с.
4. Про зайняткть населення: Закон Укра!ни // Вщомосл Верховно! Ради. -1991.-№14.-С. 170.
5. Крачковський Б П. Роб^ники сшьського господарства Укра!ни: 60-i-перша половина 90-х рр. XX ст. / Б. П. Крачковський. - 2-е вид., перероб. i доп. -Львiв : Логос, 2003 .-311с.
6. Лiанова Е. М. Ринок пращ : навч. поЫбник / Е. М. Лiанова.- К. : Центр навч. лггератури, 2003. - 224 с.
7. Полозенко Д. В. Прямi та непрямi форми державно! тдтримки сшьськогосподарських пщприемств / Д. В. Полозенко // Економжа АПК. - 2008. -№ 5. - С.40-44.
8. Титова Н. Проблеми зайнятост та вщтворення трудового потенщалу регюну / Н. Титова, I. Замковий // Економка Укра!ни. - 1992. - № 1. - С.41-45.
9. Черенега 1.1. Зайнятють сiльського населення на сучасному етат ринкових перетворень /1.1. Черенега // Економiка АПК. - 2008. - № 5. - С. 138-142.
Summary
Problem of market transformation of agrarian sector are analysed on example of structural changes of employment in its government sector as the optimal conditions of making efficient use of labour potential.
Кеу words: agriculture, employment, labor potential, labor market, unemployment.
Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010
182
