CC BY
46
введення ФКК стимулює процеси регенерації в опікових ранах і прискорює їх загоєння в більш ранні терміни експерименту у порівнянні з препаратом порівняння Актовегіном.
Ключевые слова: опікові рани,
низькомолекулярна фракція кордової крові до 5 кДа, регенерація, Актовегін.
blood low molecular fraction stimulated regeneration processes in burn wounds and accelerated their healing in comparison with actovegin.
Key words: burn wounds, low molecular fraction less than 5 kD from cord blood, regeneration, Actovegin.
УДК616.833.24.+616.833.5]-002-031.63-008.6-018-08:615.216/.217:678.048:612.-086
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ НЕЙРОНІВ СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛІВ ПРИ КОРІНЦЕВО-
СУДИННОМУ СИНДРОМІ
Дана робота пов’язана з плановою науково-дослідною роботою кафедри гістології, цитології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця: «Вивчення морфологічних змін органів нервової, імунної систем та серця за умов впливу екзогенних та ендогенних чинників».
Однією з проблем сучасної медицини є хвороби і травми, які спричиняють ушкодження спинного мозку, його корінців та нервів, викликаючи при цьому так звані корінцево-судинні синдроми (КСС). За статистичними даними МОЗ, в Україні щорічно отримують травму хребта та спинного мозку біля 2 200 осіб, що становить приблизно 1,8% від усіх уражень нервової системи, причому кількість таких уражень в порівнянні з минулими роками збільшується [1]. Корінцеві синдроми становлять 10% усіх вертеброневрологічних захворювань. Крім того, на них припадає від 70 до 86 % загальної кількості втрат робочого часу з непрацездатності при захворюваннях нервової системи [2].
Метою роботи було визначення морфологічних змін у складі спинномозкових вузлів (СМВ), що виникають за умов запропонованої експериментальної моделі - корінцево-судинного синдрому.
Матеріал та методи дослідження. Для вивчення морфологічних змін у складі органів нервової системи була розроблена модель КСС, яка була помірно травматичною для тварин, зрозумілою, простою у відтворенні і не потребувала спеціального складного інструментарію або приладів. Модель полягає у перев’язці спинномозкового нерва та прилеглих кровоносних судин, шляхом хірургічного втручання. На експериментальну модель КСС отримано патент на корисну модель № 27769 [3].
Для гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження забирали матеріал спинномозкових гангліїв. Одержані гістологічні препарати всіх серій досліду аналізували на світловому мікроскопі Olympus BX51 з цифровою камерою ^4040zoom та персональним комп’ютером. Для вивчення змін у складі СМВ на світлооптичному рівні були обрані наступні показники: діаметр перикаріонів нейронів, діаметр ядер нейронів, об’єм перикаріонів, об’єм ядер, об’єм цитоплазми перикаріонів, ядерно-цитоплазматичне відношення (ЯЦВ).
Вимірювання діаметрів перикаріонів та ядер нейронів здійснювалось за допомогою комп’ютерної програми WCIF ImageJ (version 1.24o) при збільшеннях ок.х10, об.х20. Статистичну обробку результатів вимірювань здійснювали методами варіаційної статистики. Для оцінки статистичної достовірності відмінностей між вибірками використовували t-тест Стьюдента. Статистично достовірними вважали відмінності при рівні значущості p<0,05. Ядерно-цитоплазматичне відношення (ЯЦВ) визначали за формулою: ЯЦВ = (V^-Vя)/Vя , де Vк - об’єм клітини, Vя - об’єм ядра.
Результати дослідження та їх обговорення. У даній роботі ми класифікували нервові клітини СМВ щурів за їх морфологічними ознаками. За нашими спостереженнями у структурі ганглія інтактного щура, загалом, можна виділити три основні групи клітин: великі світлі клітини, середні світлі клітини та менші темні клітини.
На 1 добу після перев’язки нерва ми не спостерігали значних морфологічних змін великих світлих перикаріонів, у той час, як для деяких клітин визначали досить виразне підвищення інтенсивності забарвлення цитоплазми та ядра. Для деяких клітин спостерігали зміни форми перикаріонів, видовження тіл нейронів, у той час як інші групи клітин зберігали округлу форму. Зміни нервових клітин, що описані вже на 1 добу після перев’язки нерва вказують на неоднорідність проявів їх реакції на ушкодження їх відростків. За допомогою комп’ютерної програми WCIF ImageJ отримали наступні результати (табл. 1, 2):
Таблиця 1
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ світлих нейронів спинномозкових вузлів щурів на
1 добу після моделювання КСС
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 35,3 ± 0,6 11,9 ± 0,3 0,042 ± 0,003
1 доба 43,2 ± 1,4* 13,3 ± 0,5* 0,036 ± 0,005
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
Таблиця 2
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ темних нейронів спинномозкових вузлів щурів на 1 ______________________________добу після моделювання КСС_________________________________
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 22,5 ± 0,5 8,55 ± 0,35 0,061 ± 0,005
1 доба 15,35 ± 0,77 * 4,2 ± 0,25* 0,027± 0,004*
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
На 3 добу після перев’язки спинномозкового нерва визначали темні нейрони, у яких була змінена форма перикаріонів та інтенсивно забарвлена цитоплазма і ядро. Значних змін у морфології світлих нейронів не спостерігали. Визначали поодинокі світлі нейрони з інтенсивно забарвленими ядрами. На ультраструктурному рівні були зміни у складі нервових волокон СМВ на 1, 3, 7 добу після експерименту. Спостерігали порушення мієлінової оболонки: зменшення товщини та розщеплення шарів мієліну, відшарування окремих фрагментів мієліну з їх подальшим розпадом. За допомогою комп’ютерної програми WCIF ImageJ отримали наступні результати (табл. 3, 4):
Таблиця 3
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ світлих нейронів спинномозкових вузлів щурів на 3
добу після моделювання КСС
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 35,3 ± 0,6 11,9 ± 0,3 0,042 ± 0,003
3 доба 41,4 ± 1,0* 12,8 ± 0,3 0,033 ± 0,003
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
Таблиця 4
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ темних нейронів спинномозкових вузлів щурів на 3 _____________________________добу після моделювання КСС______________________________
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 22,5 ± 0,5 8,55 ± 0,35 0,061 ± 0,005
3 доба 15,65 ± 0,97* 5,1 ± 0,42* 0,026 ± 0,007*
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
На 7 добу в структурі вузла збільшувалась кількість виразно змінених темних перикаріонів. Тіла таких нейронів з виразними змінами характеризувались значним зменшенням розмірів перикаріонів, інтенсивно забарвленою цитоплазмою, хроматофільна речовина у якій не визначалась.
Ядра клітин були округлими або дещо видовженими з конденсованим хроматином, тому забарвлювались інтенсивно, іноді з ознаками пікнозу ядра, у більшості випадків ядерця не візуалізувались, навколо таких нейронів визначали скупчення гліальних клітин. У клітинах, де було ядерце, спостерігали його зміщення до ядерної мембрани. За допомогою комп’ютерної програми WCIF ImageJ отримали наступні результати (табл. 5, 6):
Таблиця 5
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ світлих нейронів спинномозкових вузлів щурів на 7 ___________________________добу після моделювання КСС_________________________
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 35,3 ± 0,6 11,9 ± 0,3 0,042 ± 0,003
7 доба 36,2 ± 1,5 9,7 ± 0,6* 0,024 ± 0,004*
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
Таблиця 6
Діаметр перикаріонів, ядер та ЯЦВ темних нейронів спинномозкових вузлів щурів на 7 ______________________________добу після моделювання КСС________________________________
Дослідна група Діаметр перикаріонів нейронів, мкм Діаметр ядер нейронів, мкм ЯЦВ
Інтактна тварина 22,5 ± 0,5 8,55 ± 0,35 0,061 ± 0,005
7 доба 12,85 ± 0,47* 4,35 ± 0,26* 0,049 ± 0,008
* - різниця між відповідними параметрами дослідних груп достовірна при р<0,05
На ранніх термінах експерименту (1 та 3 доба) для світлих нейронів спостерігали значне й достовірне, в порівнянні з показниками інтактної тварини (при р<0,05), зростання розмірів перикаріону нейронів. Діаметр ядер клітин також збільшувався на 1 добу, але не так суттєво, як розміри цитоплазми. На 7 добу ми спостерігали повернення значень діаметрів перикаріонів до початкового рівня, але при цьому спостерігали значне й достовірне зменшення показника ЯЦВ, що пояснюється різким зниженням величини ядра нейрона. ЯЦВ темних нейронів на 1 та 3 добу після перев’язки нерва значно знижені, що може бути пояснено різким зниженням об’ємів ядер клітин в порівнянні з об’ємом цитоплазми. На 7 добу спостерігали зростання показника ЯЦВ темних клітин, що пов’язано з суттєвим зниженням об’єму цитоплазми в нейронах. Такі зміни морфометричних показників для темних клітин, можуть бути визначені як незворотні. Електронно-мікроскопічне дослідження продемонструвало деструктивні зміни в нервових волокнах спинномозкового вузла, що проявлялись у демієлінізуючих процесах нервових волокон: зменшення товщини мієлінового шару, розщеплення шарів мієліну з подальшим їх розпадом.
У У / У УУ УУ У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У У ^ У У У У У У У У У У У У У У У У У
1. В роботі досліджені й описані структурні зміни СМВ щурів, що спостерігаються за умов експериментальної моделі корінцево-судинного синдрому (КСС).
2. Визначені зміни різних морфо-функціональних груп нейронів СМВ (світлих та темних клітин). Для описаних груп нейронів притаманна гетерогенність проявів реактивних змін, викликаних даним ушкодженням, реакція обох груп клітин виявлялась вже на 1 добу експерименту.
3. Світлі клітини СМВ реагують на ушкодження нерва більш пролонговано, реакція цих клітин проявляється як результат активації синтетичних процесів на 1 та 3 добу експерименту. На 7 добу експерименту виразні зміни структури світлих нейронів, які могли б свідчити про загибель цих клітин, не спостерігали.
4.Темні клітини СМВ проявляли характерні патологічні зміни вже на 1 добу після експериментального ураження нерва, ступінь прояву яких зростала на 7 добу після експерименту, що свідчить про незворотність патологічних змін для цих клітин.
5. Отримані дані, що ілюструють реакцію описаних груп нейронів СМВ на ушкодження нерва, можуть бути використані при апробації й визначенні ефективності різних фармакологічних нейропротекторних препаратів за умов запропонованої експериментальної моделі.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Вивчення спинномозкових вузлів у пізні терміни при використанні фармацевтичних препаратів за умов моделювання КСС.
1. Кобелев С. Ю. Фізична реабілітація осіб з травмою грудного та поперекового відділів хребта і спинного мозку: Методич. посіб. - Л., 2005, -90 с.
2. Середа В. Г. Методи діагностики та комплексне лікування вертеброгенних попереково-крижових корінцевих больових синдромів у хворих різних вікових груп. Автореф. канд. дис. К., 2006. - 21 с.
3. Мельник Н. О., Мошеченко Є. Л., Пархоменко О. В. Патент на корисну модель № 27769 “Спосіб моделювання корінцево-судинного синдрому поперекового відділу хребта ”. - 2007. - 4 с.
fSSS/AAjZAJiJr*'.ffSffSf/SffSffSffSffSffSffSffSffSffSffSffSffSffSf /SSS/YTVVPffltySSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSS/
СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ НЕЙРОНОВ STRUCTURAL CHANGES OF SPINAL
СПИННОМОЗГОВЫХ УЗЛОВ ПРИ КОРЕШКОВО- NODES’S NEURONS AT RADIX-VASCULAR СОСУДИСТОМ СИНДРОМЕ SYNDROME
Мошеченко Е.Л., Пархоменко О.В. , Мельник Н.О. Moshechenko E., Parkhomenko O., Mel'nik N.
В работе представлена экспериментальная модель ко- In this work to representation expe-
решково-сосудистого синдрома (КСС). Исследовали морфо- rimental model radix-vascular syndrome (RVS). метрические изменения нейронов в составе спинномозго- Investigated of morphological changes of neurons вых узлов (СМУ). Светлые клетки реагируют на поражение as a part of spinal nodes (SK). Light cells react to нерва более продолжительно. Тёмные клетки проявляют ха- nerve defeat more for a long time. Dark cells рактерные патологические изменения, что может свидетель- showed pathological changes that can testify to ствовать о необратимости изменений для данных клеток. irreversibility of this changes for the given cells.
Ключевые слова: корешково-сосудистый Key words: radix-vascular syndrome,
синдром, нейроны спинномозговых узлов. neurons of spinal nodes.
УДК 611.77:615.076.9:616-089.843
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИГІПОКСИЧНОЇ СУМІШІ ДЛЯ ЗАХИСТУ ТРАНСПЛАНТАТІВ ШКІРИ
Заміщення дефектів шкіри, які виникають внаслідок механічних, термічних або хімічних ушкоджень на виробництві та в побуті, є пріоритетною задачею для хірургів з моменту впровадження трансплантації шкіри в 1871 році. Однак шкіра є багатофункціональним органом, який може бути заміщений дермальними трансплантатами або тимчасовими заміниками шкіри тільки до відомого ступеня. На сьогоднішній день існує велика кількість методів виконання подібних операцій з використанням різних типів замінників шкіри, головним чином біологічного походження: алотрансплантатів, ксенотрансплантатів і амніону [14]. В той же час,
продовжуються експериментальні дослідження на тваринах по моделюванню процесів заживлення гострих ран шкіри за допомогою трансплантації повношарових фрагментів [11], вивченню взаємозв’язку між процесами ангіогенезу та реінервації в трансплантатах шкіри [5], вивченню тривалості тканиного ремоделювання живої шкіри [15] тощо.
Однак при пересадці шкіри важливими залишаються проблеми запобігання реакції відторгнення (досягається використанням аутотрансплантата в перші 24 години) та продовження терміну функціонування трансплантата шкіри в організмі реципієнта. Відомо, що гіпоксія в умовах in vivo може призвести до активізації пероксидного окислення ліпідів, пошкодження клітинних мембран і, навіть, некрозу трансплантата [13]. В зв’язку з цим, проводиться пошук нових протиокисних сумішей з використанням систем моделювання ліпідних процесів у шкірі [18]. Однак, незважаючи на численні дослідження, питання залишається відкритим.
Метою роботи було вивчення основних морфофункціональних характеристик трансплантатів шкіри щурів в умовах in vivo та розробка способу їх захисту від метаболічних наслідків гіпоксичної ішемії.
Матеріал і методи дослідження. Дефекти шкіри моделювали у статевозрілих щурів масою тіла 120-150 г в асептичних умовах під ефірним наркозом. Для цього у тварин в міжлопатковому проміжку ретельно вистригали шерсть і відповідну ділянку шкіри обробляли дезинфікуючим розчином, після чого вирізали по два шматочки шкіри з підшкірною клітковиною розмірами 1,0х 1,0 см, а рани закривали асептичними пов’язками. Один
