CC BY
36
УДК 616.314-001.4 -084-08 1.М. Ткаченко
СТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ В ПАЦ16НТ1В 13 П1ДВИЩЕНОЮ СТЕРТ1СТЮ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя»
Пщвищена стертiсть зубiв характеризуеться зменшенням товщини твердих тканин зубiв уна-слщок впливу механiчних сил зубiв протилежноТ щелепи або зубiв, якi контактують мiж собою проксимальними боками.
У бшьшосп випадкiв ми виявляемо зазначену патолопю за конкретних ТТ проявiв у клiнiчних умовах, у той же час виявлення патологи на по-чаткових етапах становить досить гостру проблему. Патолопчн чинники, як призводять до пщвищеноТ стертост зубiв, досить рiзноманiтнi. Одними з них можна вважати порушену мшера-лiзацiю зубiв на рiзних етапах ТТ розвитку.
У розвитку емалi, як i дентину, умовно вирiз-няють три фази:
1) утворення/секре^я оргашчноТ основи ема-левих призм i Тх первинна мiнералiзацiя, на якiй, по-перше, формуеться позаклiтинний матрикс i вiдбуваеться збiльшення та впорядкування в розмщенн кристалiв. На цьому ж етап розпочи-наеться формування призматичноТ структури кристалiв емалi;
2) початкове/ранне визрiвання емалi характеризуеться видаленням залишмв бiлкових молекул, при цьому склад компонент наближа-еться до зрiлоТ емалi, завершуеться рiст криста-лiв та вщбуваеться насичення iонами магнiю i фтору;
3) зршоТ емалi - характеризуеться остаточним формуванням емалi та деградацiею шару ема-левого органа.
Тому саме за рахунок слини вщбуваються процеси ре- i демiнералiзацiТ емалi зубiв пiсля Тх прорiзування. Змiни при рiзних патолопчних станах у порожнинi рота можна оцшювати за характером ТТ мiкрокристалiзацiТ [1,2]. У наукових до-слiдженнях i практичнiй медицин посилена ува-га придiляеться лабораторним методам дослн дження, що полегшуе встановлення дiагнозу i проведення диференцшованоТ дiагностики. Останнiм часом досить велика ктькють поси-лань на змши в мiнеральному складi ротовоТ рн дини при пiдвищенiй стертостi зубiв, що призво-дить до змш ТТ мiкрокристалiзацiТ. Як вiдомо, бю-логiчнi речовини при висушуваннi кристалiзу-ються, це стосуеться i ротовоТ рщини. При рiзних патологiчних станах в органiзмi особливостi кри-сталiзацiТ змiнюються, тому салiварнi критерп вщбивають не тiльки мiсцевi, а й загальн реакцп органiзму [3,4,5].
Мета нашого дослiдження - вивчення особ-ливостей мiкрокристалiзацiТ ротовоТ рiдини в па-цieнтiв i3 пiдвищеною стертютю зубiв.
Матерiали та методи дослщження
Проведено дослiдження ротовоТ рiдини з ви-вченням особливостей ТТ мiкрокристалiзацiТ в 61 пацieнта контрольноТ та дослщних груп. Па^ен-ти були роздшеш по групах стосовно прояву за-хворювання в порожнинi рота та родинних зв'язш. Контрольну групу складали па^енти без проявiв пщвищеноТ стертост зубiв. При вивченнi ротовоТ рщини встановлювали кiлькiсть незале-жних структур мiкрокристалiзацiТ в зразку, ктькють та превалювання змiшаних структур i ма-сову частку цих структур у зразку.
Забiр змшаноТ слини ( 0,2-0,3 мл) здшснюва-ли з дна порожнини рота за допомогою стериль-ноТ шпетки. На предметне скло, попередньо об-роблене спиртом, наносили не менше 3 крапель слини. Висушували за юмнатноТ температури самостiйно. Висушенi предметы стекла пакува-ли в контейнери i направляли в лабораторiю на дослщження.
Структуру кристалограм оцшювали макро-скопiчно - кiлькiсть центрiв кристалiзацiТ i характер малюнка, а також мiкроскопiчно - структуру i змiну кристалiв. Висушування вiдбувалося при юмнатнш температурi та без змши мюця Тх по-ложення. Кристалограми ПС аналiзували з ура-хуванням уаеТ площi сухоТ краплi слини [6].
Структуру зразш слини вивчали за допомогою оптичного мiкроскопа «Leica DLMS-LS» (Hi-меччина) з фотоапаратом «Nikon DM v.581-80». Зйомку проводили за допомогою лампи розжа-рювання в режимi бiлого св^ла. Замiр експозицiТ - матричний, дозвт - XGT (1024 X 768). Захоп-лення зображення проводили за допомогою вщ-еоплати «FlyVideo'98 Capture Driver v. 1.0.0.0». Отримане зображення передавали на екран мо-штора. Спочатку за малого збтьшення сканува-ли всю поверхню висушеноТ краплi, а по™, за великого збiльшення, дослщжували окремi дтя-нки поверхнi з рiзною морфологiею. Вибранi дн лянки кристалограми записували у виглядi гра-фiчного файла на комп'ютерi. Файли збер^али як растрове зображення з роздтьною здатнiстю RGB 24 bit у формам BMP.
Принцип методу полягае в здатност криста-лоутворювальноТ речовини при висушуваннi утворювати кристали рiзних форм i рiзноТ орiен-тацiТ в просторi.
Результати дослщження
1з застосуванням «нативноТ кристалографи» здiйснено спробу створення експертних ознак сухоТ фази слини з подальшим перекладом i об-робкою кристалограм у графiчних редакторах [7]. Представленi морфолопчы ознаки - довжи-на, ширина i форма кристалiв, кут i асиметрiя розгалуження та iншi - характеризують за стат-тю, частотою, зус^чальнютю в нормi та при патологи [8,9].
За результатами проведених дослщжень ми створили банк даних типових структур твердоТ фази ротовоТ рщини, що дозволило класифку-вати мiкротипи за бiохiмiчним складом.
З аналiзу морфологiТ дослiдних зразш можна стверджувати, що нами видтеш кiлька типiв, з яких будуеться структура зразкiв:
• включення (рис.1), один або ктька криста-
лиш розмiром 0,5-2 мкм (а);
• кристали (рис.2), бтьше десяти, розмiром бiльше 5 мкм (Ь);
• дендритн або у виглядi «ялинки» (рис.3) структури (с);
• голчаст (рис.4) структури (d);
• нитки (рис.5), як можуть утворювати «ажур-нi», стiльниковi структури (е).
На вах малюнках вiдстань мiж великими штрихами вщповщае 10 мкм.
Однак слщ зазначити, що бiльшiсть рiзних дi-лянок у межах одного зразка мають не один, а кiлька з перерахованих вище тишв структури. Слiд також указати на невелику щтьнють запо-внення структурними елементами площi зразкiв (у окремих випадках перевищуе 60%).
Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3
Висушена слина з включеннями одного або кшькох кристалимв розм1ром 0,5-2 мкм (а тип) Висушена слина з включеннями кристалтв б1льше десяти, розм1ром б1льше 5 мкм (Ь тип) Висушена слина з дендритними або у вигляд1 «ялинки» кристалами (с тип )
Рис. 4 Рис. 5
Рис.4 Висушена слина з голчастими структурами кристал1в ^ тип)
Рис.5. Висушена слина з кристалами у вигляд1 ниток, ям можуть утворювати «ажурш»,
ст1льников1 структури (е тип)
Слiд пiдкреслити той факт, що дтянки, де оцшку про частки i концентрацiТ ^еТ структури спостерiгаються тiльки структури а i Ь типiв, зна- дуже завищеною. У рiзних мiсцях краю зразка ходяться найчаспше на краю зразка, що робить товщина (щтьнють) дуже змшюеться. Тому кть-
Рис.1. Рис.2. Рис.3.
кiсну оцшку слiд проводити досить обережно у зв'язку з великою похибкою.
При застосуванн кристалографiчного методу дослiдження намагалися видтити незалежну або комбiновану структуру мiкрокристалiзацN, характерну для норми, з боку твердих тканин зубiв або патолопчних станiв. При статистичнiй
обробц результатiв у пацieнтiв контрольно! гру-пи виявлено досить значну, в порiвняннi з шши-ми структурами, частку структури е, яка склада-ла 0,92±0,29. На рис.6 наводимо фотографш незалежно! структури е висушено! ротово! рщи-ни пацieнта контрольно! групи.
А. «Стшьникова» структура е В. Структура е у виглядi ниток
Рис. 6. Фотографiя незалежно! структури е висушено! ротово! рщини nацieнта контрольно! групи. Пацieнт В.,22 роки, iсторiя хвороби № 24, nримiрник дослiдження №49.
А - незалежна структура е у виглядi ажурних, «стiльникових» структур. В. - незалежна структура е у виглядi ниток
Незалежна структура с зус^чаеться набага-то рiдше i становить 0,17±0,39. Змiшанi структури також зус^чаються в невеликiй кiлькостi ви-падкiв. Структура с+а в цш групi складае 0,17±0,39, а структура а+в - 0,25±0,45.
Оцiнюючи масовi частки структури е, яка пе-реважно зустрiчаеться в контрольнiй груш, мо-жемо зауважити, що масова частка !! була преважною та складала 2311,67±1600, що в площi зразка займало 66,33±40,76.
При визначеннi картини мiкрокристалiзацi! з оцiнкою утворених кристалiв можна зазначити,
А. Структура а
що в шдгруп па^ен^в iз шдвищеною стертiстю твердих тканин зубiв iз вираженими проявами захворювання превалював тип незалежно! структури а (0,67±0,46), структури е (0,39±0,5) зi змн шаних структур превалююча частка належить структурi с+а (0,33±0,44). У деяких випадках до-давалася структура с (0,67±0,48). На рис. 7 та 8 наведет структури ротово! рщини па^енлв iз пiдвищеною стертiстю.
В. Структура а
Рис. 7. Структура ротово! рщини пащентки Т., 52 роки, пщгрупа II А, iсторiя хвороби № 42, зразок для до^джень 29, А; структура ротово! рщини патента Б., 54 роки, iсторiя хвороби №52, зразок для до^джень34, В
ESDpjS;
Рис. 8. Структура (с+а) ротовоТ рiдини патента Т., 22 роки, пiдгрупа II В, iсторiя хвороби №8, зразок для до^джень 6
Структура а в дослщних зразках на рис. 7 представлена у виглядi включень кулястоТ фор-ми або одним чи ктькома кристалами розмiром 0,5-2 ц. Структура е в дослщних зразках па^ен-тiв групи, як мали пiдвищену утертiсть, представлена нитками, як мають можливiсть утворюва-ти ажурнi переплетення.
Структура змшаного прояву представлена варiантами структури а та структури с, яка представлена дендритними вщростками. Частка
структури а становить 988,89±1514,59, масова частка структури с - 1138,89±1889,1. Але най-бтьш виражену масову частку мае структура с+а, яка становить 1028±2047,2 для па^енпв дослщжувано'Т групи.
При дослщженш в пацiентiв дослщноТ групи, як не мали виражених ознак пщвищено'Т стерто-стi, але в анамнезi мали генетичну схильнiсть до неТ, виявили, що кiлькiсть дтянок i3 незалежною структурою с складае 0,20±0,42. Незалежна структура е складае 0,30±0,48. У цiй групi мали прояви дтянки 3i змiшаною структурою. Зокрема в груш представлена змшана структура а+в з показниками 0,7±0,48 та структура с+а з показ-никами 0,2±0,42. Зображення структур мiкрокри-сталiзацiТ представлено на рис. 9 i рис.10.
З аналiзу морфологи зразкв можна ствер-джувати, що е можливють видiлити кiлька тишв, з яких будуеться структура зразкв, саме в па^е-нтiв ^еТ' групи. Слiд зазначити, що в бшьшосп своТй рiзнi дiлянки в межах одного зразка мають не один, а ктька з вищеперерахованих тишв структури.
Слщ також пщкреслити невелику щiльнiсть заповнення структурними елементами площi зразкiв (у окремих випадках перевищуе 60%).
А. Структура а В. Структура а+в
Рис. 9. Структура ротовоТ рщини патента Т., 24 роки, шдгрупа Ill А, iсторiя хвороби № 4-8, зразок для до-
слiджень 41. А - структура е; В - структура а+в
А. Структура с+а
Структура с+а
Рис. 10. Структура ротовоТ рщини пащентки Н., 45 ромв, шдгрупа Ill Б, iсторiя хвороби № 37, зразок для дослщжень 30. А - структура с+а (в центрi дослщноТ' дтянки); В - структура с+а (периферiя дослщноТ дтянки)
Структура а в дослщних зразках на рис. 9 представлена у виглядi включень кулясто! фор-ми або одним чи ктькома кристалами розмiром
0.5-2 ц. Структура е в дослщних зразках па^ен-тiв цiе! групи представлена нитками, як мають можливють утворювати ажурнi переплетення.
Масова частка структури с становить 760±1604,9, масова частка структури е -1020±1872,49. Найбтьш виражену масову част-ку мае структура а+в, яка становить 1360±1450,8.
Висновки
При вивченнi особливостей мiкрокристалiза-цi! в пацiентiв дослщних груп ми помнили змiни в особливостях ротово! рiдини пацiентiв, як мають пiдвищену стертiсть твердих тканин зубiв, а також змши в пацiентiв, якi мають генетичну схильнють до пiдвищено! стертостi, але не мають явних проявiв iз боку твердих тканин. У па-цiентiв цих груп установлена превалююча частка структури а, яка становить 988,89±1514,59, та структури с - 1138,89±1889,1. Але найбтьш виражену масову частку мае структура с+а, яка становить 1028±2047,2. Для па^ен^в контрольно! групи превалюе структура е, масова частка и складала 2311,67±1600, що в площi зразка за-ймало 66,33±40,76.
Л1тература
1. Галиулина М.В. Гомеостаз в системе эмаль зубов - слюна / М.В. Галиулина, В.К. Леонтьев // Стоматология. - 1990. - Т.69, №2. - С. 4-5.
Шатохина С.Н. Морфологическая картина ротовой жидкости: диагностические возможности / С.Н. Шатохина, С.Н. Разумова, В.Н. Шабалин // Стоматология. - 2006. - №4. - С. 14-17. Пробы: от пациента до лаборатории [Гудер В.Г., Нарайанан С., Виссер Г., Цавта Б.] ; пер. с англ. В.В. Меньшикова, 2-е изд. (тампоны, валики, шарики для сбора слюны). - YITVERLAY, 2001. -105 с.
Слюнные железы (биохимия, физиология, клинические аспекты)/ [Тарасенко Л.М., Суханова Г.А., Мищенко В.П., Непорада К.С. ]. - Томск: Изд-во НТЛ, 2002. - 124 с.
Шабалин В.Н. Морфология биологических жидкостей человека / В.Н. Шабалин, С.Н. Шатохина. - М.: Хризостом, 2001. - 303 с. Рединова Т.Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов: [метод. реком.] / Т.Л Рединова, А.Р. Поздеев. - Ижевск, 1994. -24 с.
Барер Г.М. Вариабельность кристаллических агрегатов ротовой жидкости в норме / Г.М. Барер, А.Б.Денисов, Т.М. Стурова // Российский стоматологический журнал. - 2003. - № 1. - С. 33—35.
Громова И.П. Кристаллоскопический способ изучения сыворотки крови в токсиколого-гигиеническом эксперименте методом «открытая капля» // Гигиена и санитария.- 2005. - № 1. - С. 66-69.
Тарасевич Ю.Ю. Механизмы и модели деги-дратационной самоорганизации биологических жидкостей // Успехи физических наук. - 2004. - Т. 174, № 7. - С. 779-790.
Стаття надшшла 18.01.2013 р.
2
3
4
5
6
7
8
9
Резюме
Дослщжено особливост мiкрокристалiзацi! ротово! рщини в па^енпв i3 пщвищеною стертютю 3y6iB на основi кристалографiчного аналiзу. Отримано п'ять основних в^фв орieнтацi! кристалiв при вису-шуванн ротово! рщини, що надалi можна використовувати для адекватно! дiагностики та вибору про-фтактичних заходiв при рiзнiй стоматолопчнш патологи. Визначен основы типи мiкрокристалiзацi! для па^енлв i3 пщвищеною стертютю зубiв.
Ключовi слова: мiнералiзацiя слини, кристалоутворення, пщвищена стертють зубiв.
Резюме
Исследованы особенности микрокристаллизации ротовой жидкости у пациентов с повышенной стертостью зубов на основе кристаллографического анализа. Получено пять основных видов ориентации кристаллов при высушивании ротовой жидкости, что в дальнейшем можно использовать для адекватной диагностики и выбора профилактических мероприятий при различной стоматологической патологии. Определены основные типы микрокристаллизации для пациентов с повышенной стертостью зубов.
Ключевые слова: минерализация слюны, кристаллообразование, повышенная стертость зубов.
Summary
In this work the features of oral fluid microcrystallization of patients with raised of teeth blurring on the basis of the crystallographic analysis are investigated. Five main types of crystals orientation are received when drying oral fluid, further, it is possible to use for adequate diagnostics and a choice of preventive actions at various dental pathology. The main types of a microcrystallization for patients with the raised of teeth blurring are defined.
Key words: saliva mineralization, the grain formation, raising of teeth blurring.
