CC BY
18
5. Евтушенко В. М. Динамика структурных элементов желудка крыс после введения антигена / В. М. Евтушенко, С. С. Ключко // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - №5. - С. 23 - 25.
6. Смiрнов С. М. Змши висоти слизово! оболонки фундального вщдшу шлунка, висоти фундальних залоз та глибини покривно-ямкового еттелш тсля впливу шозину / С. М. Смiрнов, Т. В. Лежньова, А. С. Смiрнов [та ш.] // Загальна патолопя та патолопчна фiзiологiя. - 2011. - Т. 6, № 1. - С. 69 - 72.
7. Тараненко Н. А. Загрязнение воздушной среды хлорорганическими углеводородами в производствах поливинилхлорида и эпихлоргидрина / Н.А. Тараненко, Н.М. Мещакова, О.М. Журба [и др.] // Гигиена и санитария. -2014. - № 4. - С. 47 - 51.
8. Яворовський О. П. Сучасш погляди на мехашзми дй епоксидних сполук на оргашзм людини / О. П. Яворовський, Л. О. Куюн, Ю. О. Паустовський // Довкшля та здоров'я. - 2005. - №3. - С. 3 - 10.
9. Luo J.C. Decreased lung function associated with occupational exposure to epichlorohydrin and the modification effects of glutathione s-transferase polymorphisms / J.C. Luo, T.J. Cheng, H.W. Kuo [et al.]//J Occup Environ Med.-2004.-№ 46(3).-Р. 280-286.
10. Lee I. C. Apoptotic cell death in rat epididymis following epichlorohydrin treatment / I.C. Lee, K.H. Kim, S.H. Kim [et al.] // Hum Exp Toxicol. - 2013. - № 32(6). - Р. 640 - 646.
11. Shin I. S. One-generation reproductive toxicity study of epichlorohydrin in Sprague-Dawley rats / I.S. Shin, N.H. Park, J.C. Lee [et al.] // Drug Chem Toxicol. - 2010. - № 33(3). - Р. 291 - 301.
Ж
ВПЛИВ ЕП1ХЛОРГ1ДРИНУ, ЕКСТРАКТУ ЕХ1НАЦЕ1 ПУРПУРОВО1 I Т1ОТРИАЗОЛ1НУ НА П1ДСЛИЗОВУ ОСНОВУ П1ЛОРИЧНОГО В1ДД1ЛУ ШЛУНКА ЩУР1В Смiрнов А. С., Мiрзебасов М. А.
В експериментах на бших щурах вивчали характер змш, що наступають в тдслизовш основi тлоричного вщдшу шлунка, тсля двомюячного шгаляцшного впливу етхлорпдрину, введення екстракту ехшаце! пурпурово! i тютриазолшу. Етхлорпдрин викликае збiльшення товщини пiдслизовоi' основи тлоричного вщдшу шлунка щурiв, яке спостертаеться протягом тридцяти дiб тсля заюнчення його iнгаляцiй. Введення екстракту ехтаце! пурпурово! призводить до збшьшення товщини пiдслизовоi' основи у щурiв, якi не отримували епiхлоргiдрин, i до зменшення даного показника у щурiв, якi отримували епiхлоргiдрин. Як екстракт ехшаце! пурпурово!, так i тiотриазолiн зменшують ступень викликаного етхлорпдрином збiльшення товщини пiдслизовоi' основи. Тютриазолш також зменшуе тривалiсть цього ефекту етхлорпдрину.
Ключовi слова: шлунок, етхлорпдрин, екстракт ехшаце! пурпурово!, тютриазолш, щури.
Стаття надшшла 14.06.2016 р.
ВЛИЯНИЕ ЭПИХЛОРГИДРИНА, ЭКСТРАКТА ЭХИНАЦЕИ ПУРПУРНОЙ И ТИОТРИАЗОЛИНА НА ПОДСЛИЗИСТУЮ ОСНОВУ ПИЛОРИЧЕСКОГО ОТДЕЛА ЖЕЛУДКА КРЫС Смирнов А. С., Мирзебасов М. А.
В экспериментах на белых крысах изучали характер изменений, наступающих в подслизистой основе пилорического отдела желудка, после двухмесячного ингаляционного воздействия эпихлоргидрина, введения экстракта эхинацеи пурпурной и тиотриазолина. Эпихлоргидрин вызывает увеличение толщины подслизистой основы пилорического отдела желудка крыс, которое наблюдается на протяжении тридцати суток после окончания его ингаляций. Введение экстракта эхинацеи пурпурной приводит к увеличению толщины подслизистой основы у крыс, не получавших эпихлоргидрин, и к уменьшению данного показателя у крыс, получавших эпихлоргидрин. Как экстракт эхинацеи пурпурной, так и тиотриазолин уменьшают выраженность вызванного эпихлоргидрином увеличения толщины подслизистой основы. Тиотриазолин также уменьшает продолжительность этого эффекта эпихлоргидрина.
Ключевые слова: желудок, эпихлоргидрин, экстракт эхинацеи пурпурной, тиотриазолин, крысы.
Рецензент Бшаш С.М.
УДК 611.13 + 612.592
СТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 АРТЕР1Й В УМОВАХ ВПЛИВУ ХОЛОДОВОГО
ФАКТОРА
Робота присвячена вивченню особливостей морфофункцюнальних змш у структурних елементах стшки артерш м'язового типу тд впливом дй загально! глибоко! гтотермп. Використано 20 бших безпородних статевозрших щурiв масою 160-180 г. Охолодження проводили у вщповщноси до запатентовано! методики. Евтаназiя щурiв здiйснювалася методом передозування ефiрного наркозу. Забiр матерiалу проводили вщразу пiсля дй загально! глибоко! ппотермп та на 1-шу, 3-тю, 7-му доби постгiпотермiчного перiоду. На висои дй холодового фактора та на 1-у, 3-ю доби постгiпотермiчного перюду спостерiгаеться набряк i часткове руйнування окремих клпинних i позактинних елементiв артерiальноi' стiнки. На 7-у добу превалюють дистрофiчнi змiни структурних компонента судинно! стiнки.
Ключов! слова: артерй м'язового типу, загальна ппотерм1я.
Робота являетъся фрагментом НДР «Морфофункцюналъний стан мжроциркуляторного русла (МЦР) i клтинних елементiв оргатв i тканин тсля дн загалъноI глибокоI гтотермп» (номер держреестраци 0113и00941).
Як свщчать даш л1тератури, будова стшки артерш базуеться на концепци функц1оиальио! одиниц1, структурн1 компоиеити яко! т1сно пов'язаиi м1ж собою [1, 4]. В експерименп на тваринах
1 людському матер1ал1 вивчались законом!рност1 перебудови штими, меди та адвентици мапстральних артерш у зв'язку з !х функцюнальною актившстю, тд впливом р1зних чинниюв [2, 3, 5, 11]. Одним ¡з найчастших фактор1в впливу, яких зазнае бшьшють живих ютот, е холодовий [7, 12]. Широко опрацьована тематика дослщження його ди на внутршш органи [12], однак, е лише окрем1 даш про вплив на екстраорганш артерп [8]. При цьому, слщ зауважити, що це питання розглядалося бшьше з функцюнальних позицш, в той час як вщомо, що гшотерм1я викликае ряд морфолопчних { бюх1м1чних змш, складш комбшаци яких у подальшому визначають стутнь схильност до р1зномаштно! патологи; охолодження може досягнути такого р1вня, при якому морфофункцюнальш змши набувають незворотного характеру [2, 7].
Метою роботи було вивчити особливосп морфофункцюнальних змш у структурних елементах стшки артерш м'язового типу тд впливом ди загально! глибоко! ппотерми.
Матерiал та методи дослiдження. Для реал1заци поставлено! мети використано 20 бших дорослих безпородних статевозрших щур1в масою 160-180 г. Пщдослщних тварин роздшили на дв1 групи: експериментальну (15) { контрольну (5). Охолодження проводили у вщповщносп до запатентовано! методики [11]. Евтаназ1я щур1в здшснювалася методом передозування еф1рного наркозу. Заб1р матер1алу проводили вщразу тсля ди загально! глибоко! ппотерми та на 1-шу, 3-тю, 7-му доби постгшотерм1чного перюду. Утримання тварин, !х харчування та маншуляци з ними проводилися з дотриманням етичних { законодавчих норм у вщповщносп до «Загальних етичних принцишв експерименпв на тваринах», ухваленого I Нацюнальним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001). Пюля фшсаци у 10% нейтральному формалш1 шматочки плечово!, стегново!, нирково!, верхньо! брижово! артерш та черевного стовбура проводили до парафшових блоюв за загальноприйнятою методикою. На санному м1кротом1 отримували зр1зи товщиною 5-8 мкм ¡з подальшим фарбуванням гематоксилшом { еозином, фукселшом за Хартом (виявлення еластичних волокон), трихромним забарвленням за Масоном (щентифшащя колагенових волокон), альщановим сишм за Опдменом (визначення глшозамшоглшашв). Ультраструктурне вивчення матер1алу проводили на електронному мшроскош ПЭМ-125К. Вишрювали д1аметр просв1ту артерш та товщину !х середньо! оболонки. Обробка отриманих результат проведена за допомогою ПЕОМ з використанням програмного пакету Мюго80ЙЕхсе1-2000.
Результати дослщження та 1х обговорення. Вщразу тсля впливу загально! глибоко! ппотерми у стшщ дослщжуваних артерш спостериаеться порушення р1вном1рност1 звивистост внутршньо! еластично! мембрани, вона утворюе р1зно! висоти складки, на верх1вках яких мютяться ядра набряклих ендотел1альних кл1тин. Гладю мюцити середньо! оболонки розмщуються в заглибинах м1ж складками внутршньо! еластично! мембрани. 1х ядра слабо контуруються. Зовшшня еластична мембрана е теж нер1вном1рно звивистою, мюцями розволокнюеться. При ультраструктурному дослщженш виявляеться набряк ендотел1альних кл1тин, !х люменальна поверхня стае рельефною. Ядерна оболонка утворюе швагшаци. М1тохондри збшьшуються у розм1рах, !х кристи дезор1ентуються. Елементи апарату Гольдж1 { гранулярно! ендоплазматично! с1тки розширюються. Внутршня еластична мембрана утворюе нер1вном1рну складчастють. В саркоплазм! гладких мюципв в1зуал1зуеться невелика кшьюсть щшьно розмщених мюфшаменпв. Адвентицшна оболонка розволокнюеться.
На 1-шу добу постгшотерм1чного перюду набряков1 явища посилюються. За морфометричними даними д1аметр просв1ту вс1х дослщжуваних артерш зменшуеться при збшьшенш товщини середньо! оболонки. Так, просвгг черевного стовбура становить 371,99±15,04 мкм (у контрольнш груш 413,32±16,95 мкм);верхньо! брижово! - 333,82 ± 13,69 мкм (контроль -366,84 ± 15,41 мкм). При цьому, товщина середньо! оболонки цих артерш збшьшуеться вщповщно з 42,86 ± 1,73 мкм у контрольнш груш до 49,11 ± 1,98 мкм (р<0,05) та з 43,44 ± 1,75 мкм у контрол1 до 49,67 ± 1,99 мкм (р<0,05).
На 3-ю добу тсля ди холодового фактора змши пстоструктури дослщжуваних артерш е ще бшьше вираженими. Ядра ендотелюципв набрякають, мюцями тюно прилягають одне до одного з формуванням конгломерат1в, як ще бшьше зменшують просвгг судин. Посилюеться нер!вном!рнють складчастост внутршньо! еластично! мембрани, подекуди вона фрагментуеться { оголюеться. Середня оболонка значно потовщуеться. Контури ядер мюципв завуальовуються, саркоплазма вакуол1зуеться, а зовшшня еластична мембрана розволокнюеться. Вздовж внутршньо! еластично! мембрани вщбуваеться вщкладення глшозамшоглшашв. Деструктивш змши на цьому еташ дослщження тдтверджуються електронном!кроскошчними даними. Ядра ендотел1оцит1в набрякають, !х контури стають нер1вними. Гранулярна ендоплазматична с1тка представлена розширеними канальцями { цистернами. Зустр1чаються м1тохондр!!, повшстю
позбавлеш ^ист. Цитоплазма вaкyолiзyeться, а люменальна повеpxня цитоплaзмaтичноï мембpaни yтвоpюe мiкpовиpости, що пpиводить до клaзмaтозy та ствоpення умов для yтвоpення еpитpоцитapниx слaджiв. У ядpax глaдкиx мiоцитiв yтвоpюються численнi iнвaгiнaцiï та вип'ячyвaння, ^анули xpомaтинy pозмiщyються по пеpифеpiï. Сapкоплaзмa пpосвiтлюeться, кaнaльцi i цистеpни гpaнyляpноï ендоплaзмaтичноï сiтки piзко pозшиpюються, деяю з ниx фpaгментyються. Тaкi ж явища спостеpiгaються y склaдовиx тампонеш^ aпapaтy Гольдж та y мiтоxондpiяx. Мiофiлaменти pозмiщyються компактно. Стpyктypнi елементи aдвентицiйноï оболонки нaбpякaють, фpaгментyються. За pезyльтaтaми моpфометpичного дослiдження пpогpесye звyження пpосвiтy apтеpiй та потовщення сеpедньоï оболонки. Так, пpосвiт ниpковоï apтеpiï зменшyeться з 43S,93 i 17,54 мкм y контpольнiй гpyпi до 3S2,23 i 15,44 мкм (p<0,05), плечовоï - з 703,1 S i29,53 мкм y контpолi до 574,93 i 24,15 мкм (p<0,05), стегновоï - з 52S,95 i 23,27 мкм y контpолi до 441,49 i 19,43 мкмф<0,05), тодi як товщина сеpедньоï оболонки циx apтеpiй вiдповiдно збiльшyeться з 47,S3 i 1,92 мкм y контpолi до 53,S1 i 2,1б мкм, з 60,97i 2,49 мкм y контpолi до 6S,59 i 2,7S мкм, з 53,12 i 2,17 мкм y контpолi до 59,S3 i 2,42 мкм.
На 7-y до6у постгiпотеpмiчного пеpiодy спостеpiгaeться всажена дилятaцiя дослiджyвaниx apтеpiй, тому ïx пpосвiт пеpевеpшye нaвiть контpольнi показники. ^и цьому вiдбyвaeться стоншення apтеpiaльноï стiнки, xочa нaбpяковi явища ще збеpiгaються, тому оболонки в повнш мipi не дифеpенцiюються. Внyтpiшня еластична мембpaнa мiсцями зглaджyeться, фpaгментyeться, вiдшapовyeться вiд сеpедньоï оболонки. Глaдкi мюцити цieï оболонки дезоpieнтyються. Адвентицiйнa оболонка не мae чiткоï вiзyaлiзaцiï. ^и yльтpaстpyктypномy дослiдженнi ядpa ендотелiоцитiв дефоpмyються, гpaнyли xpомaтинy pозмiщyються мapгiнaльно. Подекуди спостеpiгaються pyйнyвaння нуклеолеми. Цитоплазма мютить велику кiлькiсть мiкpопiноцитозниx пyxиpцiв i вакуолей. Мiтоxондpiï нaбpякaють, ïx мaтpикс пpосвiтлюeться, а кpисти частково pyйнyються. Мембpaнi стpyктypи гpaнyляpноï ендоплaзмaтичноï штки i aпapaтy Гольдж фpaгментyються. Люменальна плазмолема yтвоpюe численнi вaкyолiзовaнi випини в ^осв^т судин, мiсцями ïx цшсшсть поpyшyeться. Спостеpiгaються явища м^оклазматозу. Внyтpiшня еластична мембpaнa зглaджyeться. Д^а глaдкиx мiоцитiв сеpедньоï оболонки невелика pозмipiв, дефоpмyються, xpомaтин pозмiщyeться неpiвномipно. Кaнaльцi i цистеpни гpaнyляpноï ендоплaзмaтичноï сiтки нaбpякaють i фpaгментyються. Апapaт Гольджi пpедстaвлений окpемими сплощеними пyxиpцями. Зyстpiчaються мiтоxондpiï, повнiстю позбaвленi ^ист. Мiофiлaменти pозмiщyються компактно. Стpyктypнi елементи aдвентицiйноï оболонки чiтко не ^оявляються.
Вiдpaзy пiсля дiï xолодового факг^а та на 1-у, 3-ю доби нaбpяк та pyйнyвaння окpемиx orpyRryp apтеpiaльноï стiнки нами тpaктyються як xapaктеpнi ознаки стpесовоï pеaкцiï, на що вказують й iншi aвтоpи [6]. Вiдомо, що в системниx pеaкцiяx оpгaнiзмy на змiнy темпеpaтypи оточуючого сеpедовищa пpиймae участь симпaтоaдpенaловa система, теpмiнaльнi волокна якоï сконцентpовaнi в мiсцяx pозмiщення глaдком'язовиx елеменпв [12]. Важливою патогенетичною ланкою стpесy e aктивaцiя пеpекисного окиснення лшдав, пpодyкти якого поpyшyють стpyктypy i функци бiологiчниx мембpaн [6, 7], пpигнiчyють пpодyкцiю pелaксyючого ендотелiaльного факт^а [14]. Виникae метaболiчний ацидоз [S], який також ^модить до активаци симпaтоaдpенaловоï системи. Пpигнiчyeться не тшьки aеpобне диxaння, a i глiколiз, виникae дефiцит АТФ та енеpгетичнa недостaтнiсть клiтин, що пpизводить до поpyшення всix тpaнсмембpaнниx пpоцесiв i пpоявляeться, в кiнцевомy pезyльтaтi, ушкодженням клiтинниx компонентiв сyдинноï стiнки [10]. О^м того, в тaкиx yмовax поpyшyeться кaлiй-нaтpieвa piвновaгa. В той же час дослщжено, що гiпотеpмiя впливae на глaдкi мiоцити судин безпосеpедньо або шляxом пiдвищення ïx чутливост до циpкyлюючиx у кpовi кaтеxолaмiнiв [13]. Вiдмiченi нами на 7-у добу дилятацшш явища свщчать пpо пapaлiч iннеpвaцiï м'язовоï оболонки, оскшьки у pезyльтaтi склaдноï pеaкцiï вaзомотоpниx неpвовиx зaкiнчень вiдбyвaeться послщовна змiнa фази ïx збудження на пapез вaзоконстpиктоpiв, аж до ïx повного пapaлiчy. Стiйке pозшиpення судин лежить в основi пpестaтичного стану, який сyпpоводжyeться yтвоpенням бiлковиx коагуляпв на люменaльнiй повеpxнi ендотелiоцитiв [14, 15].
На висот дiï xолодового фaктоpa та на 1-у, 3-ю доби постгiпотеpмiчного пеpiодy спостеpiгaeться нaбpяк i часткове pyйнyвaння окpемиx клiтинниx i позaклiтинниx елементiв apтеpiaльноï стшки. На 7-у добу пpевaлюють дистpофiчнi змiни стpyктypниx компонентiв сyдинноï стшки.
Перспективи подальших дослгджень. Перспективным е вивчення в динамщ змт, ят виникають в магiстральних артерiях у тзт термти постгiпотермiчного перюду, з метою пошуку шляхiв 'ix профшактики i корекци, що продиктовано медико-сощальним значенням даног проблеми.
1. Багрш М. М. Облперуючий тромбангпт (хвороба Бюргера): патоморфолопчш змши у судинах ампутованих нижшх юнщвок / М.М. Багрш, В.1. Сливка // Патолопя. - 2007. - Т.4, №2. - С.76-80.
2. Бабак О. Я. Морфолопчш змши судинно! стшки сонних артерш у хворих на хрошчний гломерулонефрит / О.Я. Бабак, Г.В. Лiсова // Медицина сьогодш i завтра. - 2011. - №4 (53). - С.45-48.
3. Воронков Л.Г. Структуры змши мапстральних артерiй у хворих з хрошчною серцевою недостатшстю / Л.Г. Воронков, I.A. Шкурат, G.M. Бесага // Кровообiг та гемостаз. - 2005. - №3-4. - С.15-19.
4. Гансбургский А. Н. Структура популяции гладких миоцитов различных отделов аорты / А.Н. Гансбургский, А.В. Яльцев, Н. Л. Овчинников [и др.] // Морфология. - 2006. - Т. 129, №4. -36 с.
5. Кузьмшова Н. В. Морфолопчш змши судинно! стшки у хворих на ппертошчну хворобу в залежност вщ характеру ускладнень / Н.В. Кузьмшова // Вюник морфологи. - 2009. - Т. 15(1). - С.150-154.
6. Локтионова С. А. Ингибиторы фосфатаз предотвращают дефосфорилирование HSP27, разрушение стресс-фибрил и изменение морфологии эндотелиальных клеток при истощении АТФ / С. А. Локтионова, А. Е. Кабаков // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2001. - №9. - С.350-353.
7. Маханова Н. А. Влияние стресса, вызванного охлаждением в раннем постнатальном онтогенезе, на артериальное давление и функцию сердца у нормо- и гипертензивных крыс / Н.А. Маханова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - №12. - С.660-663.
8. Никишкова И. Н. Особенности моделирования общего умеренного периодического охлаждения у крыс линии Вистар / И.Н. Никишкова, А.Е. Кутиков // Проблемы криобиологии. - 2000. - №2. - С.113-114.
9. Пат. 65225 А Укра!на, МПК 7 А61В 5/01. СпоЫб моделювання загально! глибоко! гшотерми в експеримент / Шутка Б.В., Попадинець О.Г., Жураювська О.Я. - № 2003065678; заявл. 19.06.03; опубл. 15.03.04, Бюл. № 3.
10. Струков А. И. Воспаление / А. И. Струков, В. С. Пучков, Я. Я. Кауфман // Общая патология человека. - М.: Медицина, 1990. - С. 3-74.
11. Слабий О.Б. Морфометрична ощнка особливостей ремоделювання артерш мюкарда при токсичному ураженш / О.Б. Слабий, М.С. Гнатюк, Л.Ф. Ковальчук // Укра!нський медичний альманах. - 2009. - Т.12. - №4. - С.176-179.
12. Шутка Б.В. Загальна глибока гiпотермiя / Б. В. Шутка //- 1вано-Франювськ, - 2006. - 300 с.
13. Юрик I. I. Пстолопчш змши мапстральних судин нижшх юнщвок щурiв дорепродуктивного та репродуктивного вку за умов гшерурикеми в залежноси вщ термшу експерименту / I.I. Юрик, Т.К. Головата // Вюник ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолопчна академiя». - Т.15, випуск 4 (52). - С.286-290.
14. Aird W.C. Endothelial cell heterogeneity / W.C. Aird // Crit. Care Med. - 2003. - Vol.31, №4. - P.221-230.
15. Ozhan H. Elastic properties of the ascending aorta and left ventricular function in patients with hypothyroidism / H. Ozhan, M. Yazici, S. Albayrak [et al.] // Echocardiography. - 2005. - Vol. 22, №8. - P.649-656.
СТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ АРТЕРИЙ В УСЛОВИЯХ ВОЗДЕЙСТВИЯ ХОЛОДОВОГО ФАКТОРА Фарадж Мусбах Эльмезуги, Попадинец О.Г., Соболь Л.В., Дубина Н.М.
Работа посвящена изучению особенностей морфофункциональных изменений в структурных элементах стенки артерий мышечного типа под воздействием общей глубокой гипотермии. Использовано 20 белых беспородных половозрелых крыс массой 160-180 г. Охлаждение проводили в соответствии с запатентированной методикой. Эвтаназия крыс - методом передозировки эфирного наркоза. Забор материала происходил сразу после воздействия общей глубокой гипотермии и на 1, 3, 7 сутки постгипотермического периода. На высоте воздействия холодового фактора и на 1, 3 сутки наблюдается отек и частичное повреждение отдельных клеточных и внеклеточных элементов артериальной стенки. На 7 сутки превалируют дистрофические изменения структурных компонентов сосудистой стенки.
Ключевые слова: артерии мышечного типа, общая гипотермия.
STRUCTURAL PECULIARITIES OF THE ARTERIES
IN CONDITIONS OF COLD FACTOR Faradj Musbah Elmezughi, Popadynets O.H., Sobol L.V., Dubyna N.M.
This work is devoted to the study of peculiarities of morphofunctional changes in the structural elements of the arterial walls of muscular type under the influence of the general deep hypothermia. There were used 20 white outbred mature rats weighing 160-180 g. Cooling was performed in accordance with the patented method. Euthanasia of rats -was carried out by overdose of ether anesthesia. Sampling of the material was performed immediately after the exposure to the general deep hypothermia and during the 1st, 3rd, 7th day of posthypothermic period. At the height of the impact of cold factor and during the 1st, 3rd day swelling and partial damage of certain cellular and extracellular components of the arterial wall are observed. During the 7th day degenerative changes of the structural components of the vascular wall prevail.
Key words: arteries of muscular type, general hypothermia.
Рецензент Срошенко Г. А.
Стаття надшшла 12.06.2016 р.
