CC BY
16
12. Tadzhiev F. S. Mikroelementyi v patogeneze i lechenii hronicheskogo bronhita (kliniko-eksperimentalnyie issledovaniya) / F. S. Tadzhiev // Ter. arhiv. - 1991. - T. 63, # 3. - S. 68-72.
13. Sorenson I. R. Trace elements in medicine / I. R. Sorensor, U. Kishore // New York. - 1984. - Vol. 1. - P. 93-102.
ОСОБЕННОСТИ ОБМЕНА МЕДИ И ЦИНКА В ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ КРЫС С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА Черемисина В. Ф.
В работе представлены результаты об особенностях обмена меди и цинка в периферической крови крыс с пародонтитом и гингивитом. Установлены нормы содержания этих элементов в крови и их колебания при заболеваниях пародонта. Высказаны положения автора о значении меди и цинка в процессах резорбции и ремоделировании соединительной ткани при гингивите и пародонтите. Автор считает, что гипокупремия и гипоцинкемия практически не тяготит процессы резорбции соединительной ткани у крыс с пародонтитом. Гипокупремия у крыс с гингивитом может тормозить пролиферацию клеток соединительной ткани и ускорять процесс созревания протеогликанов. Ионы меди являются необходимым материалом, как в процессе резорбции, так и в процессе ремоделирования при болезнях пародонта.
Ключевые слова: периферическая кровь, пародонтит, гингивит, медь, цинк.
Стаття надшшла 8.01.2017 р.
PECULIARITIES OF EXCHANGE OF COPPER AND ZINC IN PERIPHERAL BLOOD OF RATS WITH
DISEASES OF SOFT TISSUE OF PARODONT Cheremisina V. F.
The paper presents the results of the sharing features of copper and zinc in the peripheral blood of rats with periodontitis and gingivitis. Established standards for levels of these elements in the blood and their fluctuations with periodontal diseases. The above mentioned provisions of the author of copper and zinc in the process of resorption and remodeling of connective tissue with gingivitis and periodontitis. The author believes that hypocopperemia and hypozyncemia practically does not burden the processes of resorption of connective tissue in rats with periodontitis. Hypocopperemia in rats with gingivitis can inhibit cell proliferation of connective tissue and speed up the ripening process of proteoglycans. Copper ions necessary material in the process of resorption and remodeling process with periodontal diseases.
Keywords: peripheral blood, periodontitis, gingivitis, copper, zinc.
Рецензент Непорада К.С.
УДК 611.817.1:612.63.01
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я МОЗОЧКА ПЛОД1В ЛЮДИНИ 11-12 ТИЖН1В ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Шд час дослщження встановлеш макрометричш параметри твкуль та черв'яка мозочка плодiв людини 11-12 тижшв, а також структурна оргашзащя, морфометричш параметри утворiв мозочка та морфолопя радiальноi rai.
Ключовi слова: mвкулi мозочка, черв'як мозочка морфометричш параметри, внутршньоутробний розвиток, радiальна гая.
Робота е фрагментом НДР «Встановлення закономiрностей органо- та гiстогенезу i топографа внутрштх оргатв грудной, черевноI порожнин, а також структур центральноI нервовоI системы плодiв людини (макроскотчне, гiстологiчне, iмуногiстохiмiчне та УЗ-дождження). Порiвняння отриманих даних з аналогiчними у nлодiв з вродженими аномалiямирозвитку», № держ. реестраци 0113и005070.
Вроджеш вади розвитку центрально! нервово! системи (ЦНС) становлять одну з найбшьш гострих { актуальних медико-сощальних проблем сучасност { займають провщне мюце в структур! дитячо! смертности захворюваносп та первинно! дитячо! шватдносп. У багатьох випадках при наявност! виражених морфолопчних змш виникають резистентш епшептичш напади ! грубий невролопчний дефщит. Тому в багатьох кра!нах св!ту своечасна д!агностика (особливо пренатальна), профшактика ! прогнозування дано! патолог!! мають прюритетне спрямування. Протягом життя у структур! мозочка людини вщбуваються яюсш та кшьюсш змши, що представляють щкавють не тшьки з погляду теоретичних ! практичних аспекпв медично! науки, але е важливими чинниками для розумшня в!ково! нейроморфологп або при патолог!чних станах [2, 3].
Протягом останшх рок!в дослщження порушення розвитку структур мозочка на раншх стад!ях онтогенезу привертае увагу багатьох спещатспв. Рання д!агностика, а надал! ! прогнозування вроджених аномалш мозочка у д!тей е найактуальшшою проблемою перинатолог!!, невролог!!, нейроф!з!олог!! та генетики [5, 6].
Кр!м того, мозочок людини вщповщае за низку важливих особливостей д!яльност! людини. Мозочок е центром р!вноваги ! координацп рух!в т!ла, забезпечуе п!дтримання тонусу м'яз!в ! контроль складних рухових акт!в, а також рухових акпв, що виконуються автоматично [2]. У зв'язку з цим, як для практично! д!яльносп, так ! для теоретичних розробок, ютотне
значення мае достщження вшово1' та iндивiдyaльноï мiнливоcтi cтpyктypи мозочка y пpенaтaльномy онтогенезi людини, y вивченнi якого, незважаючи на бaгaтоpiчнi доcлiдження, зaлишaетьcя доетть багато пpогaлин.
Метою pоботи 6уло вcтaновлення мaкpометpичниx пapaметpiв пiвкyль та чеpв'якa мозочка, а також цитоapxiтектонiки та моpфометpичниx пapaметpiв cтpyктyp мозочка плодiв людини 11-12 тиж. внyтpiшньоyтpобного pозвиткy.
Mатерiал та методи дослщження. Пpоведено aнaтомо-гicтологiчне, iмyногicтоxiмiчне та моpфометpичне доcлiдження пiвкyль та чеpв'якa мозочка 12 плодiв людини геcтaцiйним теpмiном (ГТ) - 11-12 тиж. яю 6ули отpимaнi y pезyльтaтi шзнього aбоpтy в облacномy пaтологоaнaтомiчномy бюpо м. Вiнницi. Вpодженi aномaдiï ЦНС були вiдcyтнi. Тiм'яно-кyпpиковa довжина (ТКД) отлала - 79,0±3,7 мм, мaca - 41,0±2,9 г (pиc.1). Розмipи голови: попеpечний -24,0±1,6 мм, поздовжнш - 27,0±1,8 мм, вдаота - 31,0±2,0 мм. Розмipи лобового пмячка: поздовжнiй - 20,0±1,4 мм, попеpечний - 15,0±0,7 мм. Розмipи потиличного тiмячкa: поздовжнiй -7,0±0,2 мм, поперечний - 5,0±0,1 мм.
Рж;. 1. Плод людини 11-12 тижшв внyтpiшньоyтpобного pозвиткy. ТКД - 81,5 мм. А-загальний вигляд. Б-мозочок (детальна повеpxня).
Отpимaний мaтеpiaл фiкcyвaвcя у pозчинi 10% нейтpaльного фоpмaльдегiдy, пicля чого мозочок заливали у пapaфiновi та целоïдиновi блоки. Истя виготовлення cеpiйниx зpiзiв мозочку товщиною 10-12 мкм пpепapaти зaбapвлювaди гемато^^^ом та еозином, толущиновим cинiм та за Ван-Лзон. П1д чac iмyногicтоxiмiчного доcлiдження були викоpиcтaнi дiaгноcтичнi моноклональш aнтитiлa фipми "DacoCytomation": вiментин, Ki-67 та cинaптофiзин.
Для пpоведення моpфометpичного доcлiдження викоpиcтовyвaли мiкpоcкоп SIGETA та МБС-10. Фотофiкcaцiя та моpфометpiя отpимaниx зpiзiв виконyвaдacя за допомогою кaмеpи ETREK Ucmos та комп'ютеpноï ^о^ами ToupViem (комп'ютеpнa гicтометpiя).
Вcтaновлення мaкpометpичниx пapaметpiв пiвкyль та чеpв'якa мозочка здiйcнювaлоcя за влacною методикою [4].
Статистична обpобкa цифpовиx даних здiйcнювaлacя за допомогою cтaндapтного ^о^амного пакета "Statistica 6.0" фipми Statsoft.
Результати дослiдження та ïx обговорення. У ^оцеш доcлiдження нами були отpимaнi нacтyпнi мaкpометpичнi пapaметpи швкуль та чеpв'якa мозочка. Попеpечний pозмip мозочка -14,0±0,4 мм. Лiвоï пiвкyлi: повздовжнiй pозмip - 8,0±0,2 мм, виcотa - 6,0±0,3 мм; попеpечний pозмip - 5,0±0,2 мм; ^авох' пiвкyлi: повздовжнiй pозмip - 8,0±0,2 мм; виcотa - 6,0±0,3 мм; попеpечний pозмip - 5,0±0,2 мм. Попеpечний pозмip чеpв'якa - 4,0±0,1 мм; повздовжнiй pозмip чеpв'якa - 4,0±0,1 мм; виcотa чеpв'якa - 3,0±0,1 мм; вага мозочка -480,0±25 мг. Веpxня та нижня повеpxня пiвкyль та чеpв'якa мозочка гладенька. Фоpмyвaння щiлин, окpемиx часток мозочка у даному геcтaцiйномy теpмiнi не вiдбyвaетьcя (pиc. 1). Yamaguchi K. (1997) вказуе, що п^ля 22 тиж. внyтpiшньоyтpобного життя були помiченi пеpвиннi звивини або боpозни на бiчнiй повеpxнi пiвкyль мозочка. У той же чac було встановлено, що з 28-29 тиж. cпоcтеpiгaютьcя звивини по вciй повеpxнi [11].
Liu F. (2011) виявив, що пеpвиннa боpознa мозочка плода людини cпоcтеpiгaлacя на 14 тиж. З 16-го тиж. можливо щентифшувати втоpиннy щiлинy i зyбчacте ядpо [8].
Rakic Р. (2004) оxapaктеpизyвaв шapи мозочка в пеpiод з 7 по 40 тиж. гестаци. До 10 тиж. пpолiфеpaцiя клiтин була обмежена вентpикyляpною зоною. Зовнiшнiй зеpниcтий шap з'являетьcя, як окpемий шap, у 10-11 тиж. а клггини Пypкiн'е з'являютьcя до 13 тижня. У 20-21 тиж. гiпоцелюляpнi пластинки pозciкaють пpомiжний шap (мaйбyтнiй молекyляpний шap) i поява 5 шapy збеpiгaетьcя до 32 тиж. ^и доcлiдженнi гicтоцитоapxiтектонiки пiвкyль i чеpв'якa мозочка, у даному геcтaцiйномy теpмiнi, чiтко вiзyaлiзyетьcя два шapи: вентpикyляpний шap i зовнiшнiй зеpниcтий шap._Rakic Р. (2004) теж виpiзняе аналопчш шapи мозочка [10].
Афанасьев Ю. И. (2012) описуе, що мозочок утворюсться за рахунок розростання дорсолатерально! стiнки нервово! трубки в област заднього мозку. У першi тижш розвитку людини мiграцiя нейробластiв матрично! зони призводить до закладки ядер i клiтин Пуркiн'е. У 911 тиж. матричнi стовбуровi кттини вiдокремлюються вiд епендимного шару i мiгрують (первинна мiграцiя) на поверхню зачатку мозочка. Там вони утворюють зовнiшнiй гермiнативний шар (до 21тиж. розвитку його товщина складае 6-9 кл^инних шар1в). Звiдси клiтини, диференщюються в нейробласти, i мiгрують в зворотньому напрямку. Рух клiтин через шар кл^ин Пуркiн'е направляе радiальна (бергманiвська) глiя [1].
При дослщженш нами встановлено що, гiстоцитоархiтектонiки твкуль мозочка, у даному гестацiйному термш, чiтко вiзуалiзуеться три шари: вентрикулярна зона, промiжна зона, кiркова зона, яка в свою чергу подшяеться на внутршнш зернистий, промiжний, зовшшнш зернистий шари. (рис. 2).
Загальна товщина ушх шарiв мозочка у правш та лiвiй твкулях вардае. Так, загальна товщина усiх шарiв лiво! пiвкулi мозочка 1569,1±75,3 мкм, загальна товщина шрого шару лiво! пiвкулi мозочка 549,7±24,2 мкм, зовшшнш зернистий 13,7±5,3 мкм, молекулярний 15,9±5,4 мкм, внутрiшнiй зернистий 520,0±22,8 мкм, промiжна зона 985,3±47,3 мкм, вентрикулярна зона 34,4±6,9 мкм. Загальна товщина вшх шарiв право! пiвкулi мозочка 1985,1±91,3 мкм, загальна товщина шрого шару право! пiвкулi мозочка 1133,3±53,3 мкм, зовнiшнiй зернистий 24,1±6,5 мкм, молекулярний 25,4±6,6 мкм, внутрiшнiй зернистий 1083,8±54,2 мкм, промiжна зона 817,9±34,3 мкм, вентрикулярна зона 33,9±2,2 мкм.
Рис. 2. Мозочок плоду людини 11-12 тиж. А - горизонтальний перерiз мозочка. Гематоксилш-еозин; х10. Б - структурна лiвоi' пiвкулi мозочка: 1-вентрикулярна зона, 2-зовнiшня зерниста зона, 3-внутршня зерниста зона, 4-промiжна зона. Гематоксилш-еозин; х40. В - права швкуля: 1-зовнiшньо зерниста зона, 2-молекулярна зона, 3-внутрiшньо зерниста зона, 4-промiжна зона. Гематоксилш-еозин; х100. Г - права швкуля: 1-зовшшньо зерниста зона, 2-молекулярна зона, 3-внутршньо зерниста зона. Гематоксилш-еозин;х400.
Найбiльша щшьтсть нейральних стовбурових клiтин (НСК) нами спостерналася у вентрикулярнiй зонi ушх структур обох пiвкуль i становила 260,0±11,4 клiтин на 0,01 мм2. У зовшшньому зернистому шарi (нейрошв та глiоцитiв) - 235,0±10,2 кштин на 0,01 мм2. У молекулярнш зонi НСК - 72,0±3,6 кттин на 0,01 мм2. У внутршньому зернистому шарi -166,0±3,5 кл^ин на 0,01 мм2. Найменша щшьтсть кл^ин вiзуалiзувалася у промiжнiй зош -55,0±2,5 клiтин на 0,01 мм2.
На нашу думку, вивчення кттинного росту у мозочку ембрюшв та плодiв людини мае важливе значення, оскiльки може слугувати для ощнки кiркового росту в нешвазивних дослiдженнях та покращити аналiз ембрюнальних порушень мозочка.
Рис. 3. А-швкуля мозочка. Ю-67; х40. Б-швкуля мозочка: 1-ветрикулярна зона, 2-пром1жна зона, 3-внутр1шньо зерниста зона. Ю-67; хЮО. _
Рис. 4. А - швкуля мозочка. Синаптоф1зш; х40. Б - ветрикулярний, пром1жний [ внутршнш зернистий шар. Синаптоф1зш;
х100.
В
Б
Г
Рис. 5. А - швкуля мозочка. В1ментин; х40. Б - швкуля мозочка. 1-ветрикулярна зона, 2-пром1жна зона. В1ментин; х400. В -внутршнш зернистий шар. В1ментин; х400. Г - швкуля мозочка. 1-зовшшньо зерниста зона, 2-молекулярна зона, 3-пром1жна зона. В1ментин; х400.
При використанш 1муноцитох1м1чного маркеру бшка-прол1ферацп Ю-67 в пстолопчному зр1з1 мозочка плода людини у вщ1 11-12 тиж. внутршньоутробного розвитку, спостер1галася бшьш штенсивна прол1феращя кл1тин у вентрикулярнш зош мозочка 1 менш штенсивна у
А
Б
npoMrnmM 30Hi (guB. puc. 3). Ashton Acton (2012) onucye, ^o y npoBegeHux gocnig^eHHax iмyнoцнтоxiмiнннм MapKepoM 6inKy-nponi$epa^i' Ki-67 y M030HKy nnoga nroguHH y B^i 17-21 th^. BHyTpimHboyTpo6Horo po3BHTKy cnocrepiranaca nponi^epa^a KniTHH 6inbm iHTeHcuBHa y BempHKynapmH 30Hi i 30BHimHb0My 3epHucTOMy mapi [7].
npu gocnig^eHHi eKcnpecii' cHHamo$i3HHy cnocrepiranu BigcyraicTb eKcnpecii' KniTHH b ycix mapax M030HKa y gaHoMy вiцi (guB. puc. 4). Hami gocnig^eHHa cniBnagaroTb 3 gocnig^eHHaMH Milosevic A.(1998). abtop BKa3ye Ha Te, ^o eKcnpecia KniTHH 3 13 th^. BHyrpimHboyrpo6Horo po3BHTKy [9]. nig nac 3acrocyBaHHa MapKepy P r mh BCTaHOBunu, ^o BonoKHa pagianbHoi' rail (Pfl) nonuHaroTbca Big BempHKynapHoi' 3ohh, npoHH3yroTb yci 3ohh Mo3onKa y pagianbHoMy HanpaMKy Ta 3aKrnnyroTbca y 3oBHimHboMy 3epHucTOMy mapi. EKcnpecia BiMernuHy y BonoKHax Pfl cnocrepiranaca BigHocHo noMipHoro y 3oBHimmH 3epHucTHH Ta npoMrnmM 3oHi, a BigHocHo cunbHo y BempHKynapmH Ta BHyrpimmM 3epHucTiM 3oHax (puc. 5).
TaKHM hhhom, y npo^ci gocnig^eHHa, HaMH 6yno BcTaHoBneHo MaKpoMeTpunm napaMeTpu niBKynb Mo3onKa, a TaKo^ oco6nHBocri цнтoapxiтeктoнiкн Ta Mop^oMeTpuHHux napaMeTpiB cTpyKTyp niBKynb Mo3onKa nnogiB nroguHH 11-12 th^. BHyrpimHboyrpo6Horo po3BHTKy.
1. y recra^HHoMy TepMim 11-12 th^. BepxHa i hh^ha noBepxHa niBKynb Mo3onKa i nepB'aKa rnageHbKa, ^opMyBaHHa ^inuH, oKpeMux nacTOK Mo3onKa He Big6yBaeTbca.
2. y niBKynax Mo3onKa niTKo Bi3yani3yeTbca Tpu mapu: BempHKynapHHH map, npoMi^HHH map i KipKoBHH map. HaM6inbma ^inbHicTb HeMpanbHux croB6ypoBHx KniTHH cnocTepiraeTbca y BempHKynapmH 3oHi ycix cTpyKTyp o6ox niBKynb. HaM6inbmy TOB^HHy Mae npoMi^Ha 3oHa cTpyKTyp Mo3onKa. HaHMeHma ^inbHicTb KniTHH cnocTepiranaca y MoneKynapHiM 3oHi.
3. y вiцi 11-12 th^. BHyTpimHboyTpo6Horo po3Bmrcy, 3a gonoMororo 6inKy nponi^epa^i' Ki-67 BuaBneHo HaM6inbma nponi^epa^i' KniTHH b BempHKynapmH 3oHi Mo3onKa, i MeHm imeHcHBHime b npoMrnmM 3oHi, a TaKo^ BuaBneHo BigcyraicTb eKcnpecii' KniTHH y ricronoriHHHx 3pi3ax 3a gonoMororo cuHanTo^i3HHy.
4. BonoKHa pagianbHoi' rnii' npocTararoTbca Big BempHKynapHoi' 3ohh i 3aKrnnyroTbca b 3oBHimHboMy 3epHucToMy mapi. BigHocHo noMipHa eKcnpecia BiMernuHy y BonoKHax paginbHoi' rnii' cnocTepiranaca y npoMrnmM 3oHi Ta BigHocHo cunbHa y BempHKynapmH Ta cy6BempHKynapmH 3oHax.
nepcneKmueu nodanbrnux docnidwenb. nodanbmi docnidweHHn nepeddauammb BcmaHOBneHHn 3aK0H0MipH0cmeU po3mamyBaHHn mapiB 6inoi ma cipoi penoBUHu M030HKa nwdmu y npeHammbHOMy nepiodi i3 3acmocyBaHH$M iмyнoгiсmoхiмiцних MemoduK.
1. Afanasev Yu. I. Gistologiya, embriologiya, tsitologiya: uchebnik / Yu. I. Afanasev, N. A. Yurina, E. F. Kotovskiy [i dr.] - 6-e izd., pererab. i dop. - 2012. -800 s.
2. Bobrik I. I. Suchasni aspekti funktsionalnoyi anatomiyi tsentralnoyi nervovoyi sistemi / I. I. Bobrik, V. G. Cherkasov. -Kiyiv, 2001. - 152 s.
3. Dvoryakovskiy I. V. Ultrazvukovoe issledovanie mozga novorozhdennyih detey / I. V. Dvoryakovskiy, A. B. Sugak // Normalnaya anatomiya. - 2001. - No.8. - S. 82-93.
4. Pat. u2016 07526 UkraYina, MPK A61V 5/107. Sposib viznachennya mikrometrichnih parametriv struktur mozochka / Shkolnikov V. S., Zalevskiy L. L., Stelmaschuk P. O., Tiholaz V. O. - zayavl. 25.11.2016; opubl. 27.04.2015,Byul.No. 8.
5. Safonova I. N. Perinatalnyie i otdalennyie rezultatyi pri razlichnyih ehograficheskih variantah anomaliy golovnogo mozga ploda (literaturnyiy obzor) / I. N. Safonova // Neonatologiya, hirurgiya ta perinatalna meditsina. - 2014. - T.4, No.4. - S. 87-92.
6. Halikov A. D. MRT-diagnostika malformatsiy kortikalnogo razvitiya, anomaliy divertikulyatsii golovnogo mozga ploda / A. D. Halikov, T. N. Trofimova // Meditsinskiy akademicheskiy zhurnal. - 2013. - T.13, No.1. - S. 52-60.
5.Chromosome Disorders-Advances in Research and Treatment: Editions Scholarly. / A. Acton // - 2012 Edition -65 p.
6.Development of the human fetal cerebellum in the second trimester: a post mortem magnetic resonance imaging evaluation / L. Fei, Z. Zhonghe [et al.] // Published online - 2011. Vol. 219(5). P 582-588.
7.Milosevic A. Developmental changes in human cerebellum: Expression of intracellular calcium receptors, calcium-binding proteins, and phosphorylated and nonphosphorylated neurofilament protein. / A. Milosevic, N. Zecevic // Version of Record online: - 1998 Vol. 10.1002. - P. 442-4606.
8. Rakic P. Histogenesis of cortical layers in human cerebellum, particularly the lamina dissecans / P. Rakic, L. Sidman // Version of Record online - 2004. Vol. 10.1002. P. 473-500.
9. Yamaguchi K. Three-dimensional structure of the human cerebellar dentate nucleus: a computerized reconstruction study. / K. Yamaguchi. N. Goto // Anat Embryol (Berl) - 1997. Vol. 196 (4). P - 343.
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ МОЗЖЕЧКА ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА 11-12 НЕДЕЛЬ ВНУТРИУТРОБНОГО РАЗВИТИЯ Школьников В. С., Залевский Л. Л.
В ходе исследования установлены макрометрические параметры полушарий и червя мозжечка плодов человека 11-12 недель, а также структурная организация, морфометрические параметры структур мозжечка и морфология радиальной глии.
^ючевые слова: полушария мозжечка, червь мозжечка, морфометрические параметры, внутриутробное развитие, радиальная глия.
Стаття надшшла 12.01.2017 р.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE CEREBELLUM OF HUMAN FETUSES OF 11-12 WEEKS OF INTRAUTERINE DEVELOPMENT Shkolnikov V. S., Zalevskiy L. L.
The study established micrometrical parameters of the hemispheres and of the worm of cerebellum human fetuses of 11-12 weeks, as well as structural organization, morphometric parameters of the structures of the cerebellum and the morphology of radial glia.
Key words: cerebellar hemispheres, the worm of the cerebellum, morphometric parameters, fetal development, radial glia
Рецензент Чайковський Ю.Б.
УДК 611.844+[611-018:547.96]:616.441-008.64-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 ГЛ1КОМУ ОЧНОГО ЯБЛУКА НА ТЛ1 МЕРКАЗОЛЫ-ШДУКОВАНОГО Г1ПОТИРОЗУ ЗА ДАНИМИ ЛЕКТИНОВОÏ ПСТОХ1МП
З використанням рутинних пстолопчних методiв та 6 лектишв pi3Hoï вуглеводно'' специфiчностi (PNA, HPA, SNA, LABA, WGA та CNFA), дослщжували вплив мерказолш-шдукованого ппотирозу на морфолопчш особливост та вуглеводш детермшанти очного яблука щура. Встановлено, що на rai ппотирозу розвиваються ознаки кератишзацп i локального вщшарування поверхневих шарiв переднього еттелш ропвки, лiмфоцитарна iнфiльтрацiя простору навколо розширених венозних синусiв, локальнi вщшарування епiтелiю передньо'' камери, дегенеративнi змши нейронiв внутрiшнього ядерного шару спювки. Методи лектиново'' гiстохiмiï продемонстрували шдвищене експонувавання рецепторiв WGA, CNFA, LABA у поеднанш з редукцieю HPA- та SNA-реактивних вуглеводних детермiнант у складi фотосенсорного шару сiткiвки; порушення експонування рецепторiв лектину CNFA у зовшшньому та внутрiшньому сiтчастих шарах; накопичення рецепторiв лектину LABA в перикарюнах амакринних та ганглiонарних нейрошв. У структурних компонентах рогiвки за умов експериментального ппотирозу спостер^алася редукщя рецепторiв лектинiв HPA та CNFA у передньому еттелп на rai посилення 'хнього експонування у кератоцитах та колагенових волокнах строми. Виявлеш морфофункщональш змiни та модифiкацiя такому структурних компонента очного яблука вщдзеркалюють альтерацiю фотосенсорно' та провiдних функцш сiткiвки, а також порушення адгезивних властивостей еттелто та прозоростi строми ропвки.
Ключовi слова: лектинова гiстохiмiя, очне яблуко щура, мерказолiл-iндукований гшотироз.
Робота е фрагментом НДР "Лектино- та iмуногiстохiмiчний аналiз вуглеводних детермшант нормальных та патологiчно змiнених клтин i тканин " № державноI реестраци 0113и000207.
Поширешсть ендокринно! офтальмопати { особливост 11 прояв1в в Укра1ш констатувати досить складно у зв'язку з вщсутшстю проспективных дослщжень у цьому напрямку. Разом ¡з тим вщомо, що шсля подш на ЧАЕС спостерпаеться рют захворювань щитопод1бно1 залози, що може ¡ндукувати прирют ендокринних офтальмопатш [7].
Лектини тюно зв'язаш з дослщженням структури { функцп кл1тинних мембран, цитоплазматичних гл1кокон'югат1в та вуглеводних детермшант екстрацелюлярних структур, яю зазнають виражених змш як при р1зномаштних ф1зюлопчних станах, так { в умовах патологи (порушеннях кл1тинного метабол1зму, злояюснш трансформацш кттин, аглютинаци в1рус1в та мшрооргашзм1в тощо) [3, 4]. Зокрема, з використанням метод1в лектиново! пстох1ми показана особливють зв'язування лектишв р1зно! вуглеводно! специф1чност з1 структурними компонентами очного яблука статевозрших тварин (ссавщв) в норм1 [18, 19].
Задокументована роль ендогенних лектишв у процесах розвитку очного яблука [13]. Охарактеризована експрешя та розподш рецептор1в лектишв у с1тювщ щура в норм1, показана специф1чшсть зв'язування окремих лектишв з шгментним ештел1ем та 1х роль у процесах адгезп шгментного 1 фотосенсорного шар1в штювки, продемонстрована специф1чшсть зв'язування з нейронами та нейрогаею с1тювки [12].
Разом ¡з тим, у доступнш науковш л1тератур1 вщсутш результати дослщжень модифшаци та перерозподшу глшокон'югапв очного яблука на тт експериментального ппотирозу.
Метою роботи було дослщити морфолопчш особливосп, цитотопограф1ю рецептор1в лектишв та особливост глшому функцюнальних апарапв очного яблука щур1в за умов експериментального мерказолш^ндукованого ппотирозу.
