CC BY
12
6. Semiglazov VF. Breast cancer in men. Pharmateka. 2010; 6: 40-5.
7. Tyshchenko EV, Pak DD, Rasskazova EA. Breast cancer in men. Oncology: Journal named P.A. Herzen. 2014.; 1: 19-23.
8. Anderson WF, Chu KC, Chang S, Sherman ME. Comparison of agespecific incidence rate patterns for different histopathologic types of breast carcinoma. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. 2004 Jul;13(7): 1128-35.
ДЕЯК1 ЕП1ДЕМЮЛОПЧШ ТА КЛ1ШКО-МОРФОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 РАКУ ГРУДНО1 ЗАЛОЗИ У ЧОЛОВ1К1В Совгиря С.М., Винник Н.1., Филенко Б.М., Сербш С.1., Агашков С.О. У статп наведет сучаст дат щодо сосбливостей захворюванност та смертност вiд раку трудно! залози у чоловiкiв. Проведено аналiз даних показникiв в Полтавськiй область Виявлено, що в Полтавсьюй област рiвень захворюванностi та смертностi вщ РГЗ у чоловiкiв не вiдрiзняeться вiд загальноукра!нських показникiв i вщповщають свiтовим тенденцiям. Обгрунована необхiднiсть значного покращення дiагностичного пошуку шляхом активного впровадження сучасних патоморфолопчних методiв. Також дана стаття мае за мету закцентувати увагу лiкарiв рiзного профшю до онкологiчних захворювань з рщюсною локалiзащею, що потребують бшьшо! онконастороженость
Ключовi слова: рак грудно! залози, чоловш.
Стаття надiйшла 2.10.18 р.
НЕКОТОРЫЕ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ
И КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАКА ГРУДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У МУЖЧИН Совгиря С.М., Винник Н.И., Филенко Б.М., Сербин С.И., Агашков Е.А. В статье приведены современные данные об особенностях заболеваемости и смертности от рака грудной железы у мужчин. Проведен анализ данных показателей в Полтавской области. Выявлено, что в Полтавской области уровень заболеваемости и смертности от РГЖ у мужчин не отличается от общеукраинских показателей и соответствуют мировым тенденциям. Обоснована необходимость значительного улучшения диагностического поиска путем активного внедрения современных патоморфологических методов. Также данная статья имеет целью акцентировать внимание врачей разного профиля к онкологическим заболеваниям с редкой локализацией, требующих большей онконастороженности.
Ключевые слова: рак грудной железы, мужчины.
Рецензент Протна О.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-215-218 УДК 611.018.1:616.64-089.87:599.323.7
СТРУКТУРНА ОРГАШЗАЦШ ШТЕРСТИЩАЛЬНИХ ЕНДОКРИНОЦИТ1В
ТА СУСТЕНТОЦИТ1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНШ Х1М1ЧН1Й КАСТРАЦП НА РАНН1Х СТРОКАХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ЩУР1В
E-mail: svi.umsa@gmail.com
Проведет детальн електронномкроскотчт дослщження штерстищальних ендокриноци™ та сустентоци™ сiм'яникiв статевозрiлих щурiв-самцiцiв лiнii «Вютар». Описанi особливостi структурно! оргатзацш цих клiтин за умов xiMi4Ho! кастрацii гозерiлiном пiсля 1 мюяця спостереження.
Ключов! слова: ам'яники, штерстищальт ендокриноцити, сустентоцити, xiiviinHa кастращя
The study is a fragment of the research project "Experimental morphological study of of cryopreserved placenta transplants action and other exogenous factors on the morphofunctional status in a number of internal organs ", state registration No. 0113U006185.
Актуальною проблемою сьогодення e вивчення морфофункцюнального стану структурних компоненпв им'яниюв за умов зменьшення фертильносп чолов1чого оргашзму при дн внутршшх та зовшшних чинниюв, яю впливают на перебн сперматогенезу [2,6,7]. Ультрамшроскошчш дослщження им'яниюв допомагають розкрити кооперативы впливи кттин Сертол1 та Лейдна при д1! р1зних шюдливих чинниюв, що призводять до порушень фертильност [3,5]. Не до кшця залишаються вивченими особливост ультраструктурно! оргашзацн сперматогенного ештелда та штерстицшно! тканини имяниюв з його кттинним складом у р1зн1 фази сперматогенезу при х1м1чн1й кастрацш [1]. Тому, з теоретично! i практично! точки зору, актуальним e проведення дослщжень вшх структурних компонентiв сiм'яникiв та його стану в рiзнi фази сперматогенезу.
Метою дослщження було встановлення особливостей електронно-мшроскошчно! органiзацii iнтерстицiальних ендокриноцитiв та сустентоципв щурiв при експериментальнiй хiмiчнiй кастрацii.
© С.В. Стецук, А.М. Гольцев, 2018
Матерiал i методи дослщження. Дослiди проведено на 10 статевозрших бiлих щурах-самцях лшп «Вютар». 5 - щурiв склала iнтактна группа, 5 - щурiв группа тварин пiсля шдшюрного введення гозерелiну. Матерiал для електронномшроскошчних дослiджень проводили згiдно iз загальноприйнятою методикою [4]. Знечулених кетамшовим наркозом тварин декапiтували, вiдпрепарованi маленью шматочки сiм'яникiв фiксували у 2,5 % розчиш глютаральдегiду з активною реакщею середовища рН 7,2 - 7,4, приготовленому на фосфатному буфера Постфiксацiю матерiалу здiйснювали 1 % розчином чотириокису осмда, пiсля чого проводили його депдратащю у пропiленоксидi та заливали у сумiш епоксидних смол з аралдитом. Ультратонкi зрiзи, виготовленi на ультрамiкротомi ЬКБ-3 (Швещя), контрастували 1 % водним розчином ураншацетату та цитратом свинцю за методом Рейнольдса i вивчали в електронному мшроскош ПЕМ-125К [2,5].
Результати дослщження та Тх обговорення. У шм'яних канальцiв щурiв контрольно! групи були наявнi всi клiтиннi асощаци характернi для сперматогенного епiтелiю: на базальнш мембранi розмiщенi сперматогони, далi вiд не! сперматоцити, сперматиди i сперматозо!ди у просвiтi канальцiв. 1х клiтинний склад вказував на рiзноманiтнi стади нормального сперматогенезу. На поперечному зрiзi сiм'яникiв щурiв контрольно! групи шм'яш канальцi мали округлу форму. Ближче до базально! мембрани добре вiзувалися ядра клiтин Сертолi. Строма сiм'яника була представлена пухкою сполучною тканиною, в якiй чiтко вирiзнялися угрупування клiтин Лейдiга, кровоноснi судини та кл^инш елементи. Клiтини Лейд^а мали ядра округло! форми. Судини помiрно повнокровнi (рис. 1).
При вивченш електроногам контрольно! групи нами було встанов-ленно, що штерстицшш ендокриноцити (клiтини Лейдiга) розташовувалися бшя кровоносних судин або перитубулярно, групами або поодинцi. Мали округа ядра з 1-2 ядерцями. У цитоплазмi виявлявся добре розвинений гладкий ендоплазма-тичний ретикулум, якiй був представ-ленний численними трубочками, що галузилися i були заповненими тонковолокнистою субстанщею, на мембранах яких були присутнiми численнi рiбосоми. Рис. 1. Звивистий (пмяний каналець з1 стромою (пм'яникэ штактно! МлтОХОНДрП др1бш, 3 Осмюфильним групи твари. Забарвлення гем^сишн-^ин. Зб. 40*20. матриксом i невеликою кiлькiстю крист.
Характерною ознакою була наявнiсть в цитоплазмi рiзних за величиною i електронною щiльнiстю секреторних гранул, що локалiзувалися в добре розвиненому пластинчатого апарату цитоплазматичного комплексу Гольджi. Цитоплазматична мембрана вщповщала по структурi елементарнiй мембраш.
При вивченнi клiтин Сертолi, нами було встановлено, що вони розташовувалися на базальнш мембраш звивистих шмяних канальщв. У базальнш частиш кл^ин розташовувалось велике ядро, яке мало гомогенну нуклеоплазму; карiолема мала чита контури. У цитоплазмi сустентоцитiв можливо було вiзуалiзувати мiтохондрi!, форма яких визначалася площиною зрiзу. Для м^охондрш була характерна наявнiсть матриксу з високою електронною щшьшстю, на тлi якого добре контрастувалися везiкули-кристи у виглядi свiтлих i круглих бульбашок. Гранулярна ендоплазматична сiтка була представлена сплощеними мембранними цистернами, стiнки яких були вкрит рибосомами, елементи гладко! ендоплазматично! сiтки виявлялися у виглядi мембранних бульбашок, присутнi також численш лiзосоми. Елементи цитоскелета виявлялися в ушх дiлянках цитоплазми клiтин Сертол^ з переважанням в апiкальнiх фрагментах, куди були зануреш голiвки дозрiваючих сперматид, фiксованi за допомогою тубулобульбарного комплексу, i в зонах спецiалiзованих контактiв. Спецiалiзованi контакти клiтин Сертолi роздiляли простiр звивистих сiмяних канальщв на два компартмента (базальну та адлюмшальну частини). По ходу контакпв виявлялися зони ектоплазматично! спецiалiзацi!, що виконують iзолюючу функцiю. З включень в цитоплазмi сустентоцитов були присутшми розетки глiкогену, у базальних вщдшах цитоплазми мiстилася помiрна кiлькiсть лшщних крапе ль.
В експериментально! групи тварин було встановлено, в кл^инах Лейд^а розвиваються незначнi деструктивнi порушення в ультраструктурнш органiзацi! пластинчатого цитоплазматичного комплексу Гольджь В деяких клiтинах гладю мембрани комплексу Гольджi були хаотично орieнтоваш i оточенi одиничними великими електронно-прозорими вакуолями,
лшщними включеннями i секреторними гранулами. Цитоплазматична мембрана гландулоцитов розпушена, потовщена, мала високу електронну щiльнiсть, зустрiчалися. Незначна кшьюсть клiтин Лейдига мала фрагментований гладкий ендоплазматичний ретикулум. Гiалоплазма гландулоципв iстотно просветлена i мiстила дуже мало вшьних рибосом i полюом, у порiвняннi з контрольною групою тварин( рис. 2).
Розглядаючи ультраструктурную оргашзащю клiтин Сертолi щурiв експериментально! групи, необхiдно вiдмiтити, що в сперматогенному ештелп виявляються сустентоцити, тонка структура яких у загальних рисах вщповщала групi контролю. В той же час з'являються клiтини, в цитоплазмi яких розвиваються адаптивнi реакцн, на яких слiд зупинитися детальнiше. Виявлялися сустентоцити, в цитоплазмi яких спостер^алась гiперплазiя елементiв гладко! ендоплазматично! сiтки, морфологiчним еквiвалентом яко! е численнi дрiбнi та розширенi везикули округло! форми, що локалiзувалися переважно в ашкальных вiддiлах клiтин. Також в щх фрагментах сустентоцитiв виявлялися голiвки дозрiваючих сперматид з порушенням структур тубуло-бульбарного комплексу iз первинними ознаками дегенерацн. У цитоплазмi сустентоцитов виявлялися досить велик фагосоми, що мютили фрагменти загиблих клiтин (рис. 3).
Рис. 2. Фрагмент кровоносного кашляра та кл^ини Лейдiга строми сiм'яника на 1 мiсяць спостереження. 1 - ядро клiтини Лейщга 2 - цитоплазма ендокриноцита, 3 - просв^ гемокапiляра, 4 -ядро ендотелюцита, 5 - базальна мембрана звивистого сiмяного канальця. Зб х 9 000.
Рис. 3. Фрагмент звивистого <лмяного канальця з кл™ною Сертсш та строми <лм'яника на 1 мiсяцi спостереження. 1 - ядро кл^ини Сертолi i 2 - цитоплазма сустентоцита, 3 - просв^ гемо капiляра з ер^оцитом, 4 -ендотелiоцит кашляра. Зб х 11 000.
Мiжклiтиннi контакти ]шж круглими сперматидами i клiтинами Сертоли були не порушеш, але в цитоплазмi деяких в сперматоцитов, круглих i дозрiваючих сперматид з'являлась деформащя внутрiшнiх мембран i вакуолiзацiя мiтохондрiй. В цитоплазмi сустентоципв зменшуеться кiлькiсть мiтохондрiй, електронна щшьшсть мiтохондрiального матриксу знижуеться. У цитоплазмi вакуолiзованих сустентоцитов зустрiчаються ультраструктурные ознаки незначно! деградацн мембранних структур цитоплазми у виглядi концентричних електронно-щiльних утворень, були присутш структури бiлку, яю знаходилися або усерединi вакуолей, або самоснйно розташовуються в цитоплазмi кл^ин. Кiлькiсть лiпiдних крапель у базальнш цитоплазмi сустентоцитов була збiльшеною, порiвняно з контрольною групою.
На раншх етапах хiмiчно! кастрацн тварин нами було встановлено, що в популяци сустентоципв та iнтерстицiйних ендокриноцитiв з'являються клггини з ультраструктурными ознаками функцюнально! напруги, спрямованими на пiдтримку секреторно! функцп яечка. Виявленi порушення функцюнально! активносн цих клiтин i призводять до порушень сперматогенезу.
1. Gotyur OI. Strukturno-funktsionalni osoblivosti yaechka ta nadyaechka u cholovikiv reproduktivnogo viku (22-35 rokiv) v normi. Galitskiy likarskiy visnik. 2012; 2: 24-26. [in Ukrainian]
2. Nebesna ZM, Hotiur OI. Strukturno-funktsionktsionalni osoblyvosti krovonosnykh sudyn i hemodynamiky yaiechka u cholovikiv riznoho viku. Svit medytsyny ta biolohii. 2017; 1(59): 133-136. [in Ukrainian]
3. Pastukhova VA. Morfolohichne doslidzhennia spermatohenezu u statevozrilykh shchuriv. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2011; 2(3): 145-146. [in Ukrainian]
4. Sarkysov DS, Perova YuL. Mykroskopycheskaia tekhnyka. M.: Medytsyna. 1996; 362 s. [in Russian]
5. Volkov KS, Mukha SU. Submicroscopic organization of structural components of the testis of intact white. Svit medytsyny ta biolohii. 2018; 8(64): 134-138. [in Ukrainian]
6. Voloshyna IS. Suchasni uiavlennia pro morfohenez vnutrishnikh orhaniv cholovichoi statevoi systemy pid diieiu riznykh faktoriv. Ukrainskyi morfolohichnyi almanakh. 2011; 9(4): 155-160 [in Ukrainian]
7. Vozianov OF. Etiologiya ta patogenez cholovichoyi neplidnosti. Seksologiya i andrologiya. 1998; 1: 3-4. [in Ukrainian]
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫХ ЭНДОКРИНОЦИТОВ И СУСТЕНТОЦИТОВ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ХИМИЧЕСКОЙ КАСТРАЦИИ НА РАННИХ СРОКАХ НАБЛЮДЕНИЯ У КРЫС
Стецук Е.В., Гольцев А.Н., Шепитько В.И. Проведено детальное электронномикроскопическое исследование клеток Сертоли и клеток Лейдига семенников половозрелых крыс самцов линии «Вистар» интактной группы. Описаны особенности структурной организации клеток Сертоли и Лейдига при экспериментальной химической кастрации гозерилином на первом месяце исследования.
Ключевые слова: семенники, клетки Сертоли, клетки Лейдига, крысы.
Стаття надшшла 15.06.2018 р.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF INTERSTITIAL LEYDIG CELLS AND SERTOLI CELLS IN EXPERIMENTAL CHEMICAL CASTARATION AT THE EARLY STAGES OF MONITORING IN RATS Stetsuk E.V., Goltsev A.M., Shepitko V.I. Detailed electronmicroscopic studies of Sertoli cells and Leydig cells in the testes of sexually mature male "Wistar" rats of the intact group were carried out. The features of the Sertoli cells and Leydig cells structure organization in the experimental chemical castration with goserillin in the first month of the study are described.
Key words: testis, Sertoly cells, Leydig cells,
rats.
Рецензент Бшаш С.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-218-222 УДК 611.314.17/.19:615.212.7(7)]-018.73-019
МОРФОЛОГ1Я ТКАНИН ПАРОДОНТА ЩУР1В ПРИ ШЕСТИТИЖНЕВШ ДП ОПЮ1ДУ
E-mail: fikvolodymyr@ukr.net
Виконано мжроскотчне дослщження пародонту щурiв при шеститижневому впливi ото!ду. В експеримент використано бших щурiв, яким щоденно вводили ото!дний анальгетик вщ 0,212 мг/кг до 0,260 мг/кг. При виготовленш пстолопчних препараив, попередньо проводили декальцинащю сегменив щелеп з подальшим пофарбуванням гематоксилшом, еозином та азаном. Встановлено, що дiя ото!ду в малих дозах впродовж 6 тижшв, призводить до вогнищевого ураження м'яких тканин пародонту та формування пародонтально! кишеш, з поширенням запального процесу на твердi тканини пародонту. Поряд з цим, вiдмiчали ознаки захисних i компенсаторно-пристосувальних реакцш.
Ключов! слова: опю'щ, щури, пародонт, мжроскошчне дослщження.
Дана робота е фрагментом НДР «Структурна оргатзащя, ангiоархiтектонiка та антропометричт особливостi оргатв у внутршньо-та позаутробному перiодах розвитку, за умов екзо- та ендопатогенних факторiв» (№0115 U000041).
На сьогодшшнш день у св^овш медичнш практищ спостерпаеться тенденщя до збшьшення використання ошо!дав при непухлинних болях, що сприяе покращенню стану при вюцеральному та соматичному больовому синдром^ а також тдвищенню ефективносп аналгезп [1, 8, 9]. Проте, особи, як зловживають психотропними речовинами потрапляють у наркотичну залежшсть, яка за останш десятир1ччя, як вщ]шчають дослщники, уражае людей молодого вшу та шдл^юв [2, 6, 11]. Оскшьки кшьюсть наркозалежних ошб, на жаль, невпинно зростае у вс1х кра'нах св1ту, дослщження, як спрямоваш на вивчення особливостей стоматолопчного статусу тако! категорп населення залишаеться актуальним [10, 13, 14, 15]. Потр1бно також вщм^ити те, що захворювання запального характеру тканин пародонта вщносяться до найбшьш поширених стоматолопчних патологш, що представляе собою одну з важливих проблем для здоров'я людини [3]. Поряд з цим, вар1абельн1сть ктшчних форм захворювань пародонта, етюлопчних i патогенетичних чинниюв !х розвитку, вимагають проведення експериментальних дослiджень з моделюванням у тварин патологiчного стану, який був би максимально адекватним до самого процесу в людини [5, 12].
Метою роботи було з'ясувати змши на мшроструктурному рiвнi в тканинах пародонтального комплексу щурiв при шеститижневому впливi ото!дного анальгетика.
Матерiал та методи дослiдження. Експериментальне дослщження проведено на 16 безпородних, статево зрших щурах-самцях, масою 200 г, вшом 4,5 мiсяцiв. 1н'екцп препарату "Налбуфiн" проводили тваринам щоденно, одноразово, дом'язево, впродовж шести тижшв. Дозування ошо'дного анальгетика збiльшували до максимально! разово! дози, яка становила вщ 0,212 мг/кг до 0,260 мг/кг наприкшщ 6-го тижня [4]. В експерименп тварини були подшеш на 2 групи. В першш групi щури отримували "Налбуфiн" протягом 42 днiв з наступним забором матерiалу наприкiнцi 6 тижня експериментального ото!дного впливу. Друга група -контрольна, яка протягом 6 тижшв отримувала дом'язево ш'екцп фiзiологiчного розчину в одному промiжку часу. Тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду,
© В.Б. Фк, 2018
