CC BY
49
© I. С. Волошина удк 611. 63:57. 044 I. С. Волошина
ПСТОЛОПЧНА БУДОВА ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В РЕПРОДУКТИВНОЙ" СИСТЕМИ СТАТЕВОЗР1ЛИХ ЩУР1В САМЦ1В П1СЛЯ ТРИВАЛОГО ВПЛИВУ НА
ОРГАН1ЗМ ЕП1ХЛОРГ1ДРИНУ
Державний заклад «Луганський державний медичний ушверситет»
(м. Луганськ)
Представлена робота виконана у вiдповiдностi з планом наукових дослщжень ДЗ «Луганський державний медичний унiверситет» та е частиною науково! теми кафедри анатомп людини «Морфогенез органiв ендокринно!, iмунноI та кiстковоI систем пщ хроыч-ним впливом летучих компоненпв епоксидних смол», № державно! реестрацп 0109и004615.
Вступ. Останнiми роками увага дослщниюв все бiльше придiляеться проблемам, що пов'язанi з морфологiею оргаыв репродуктивно! системи, як в норм^ так i за умов впливу рiзних факторiв в експерименту адже статева система е чутливою до будь-яких змiн у навколишньому середовищi. Контакт людини з хiмiчними сполуками також спостер^аеться у побутi при використаннi деяких споживчих товарiв, при знаходженнi у нових помешканнях (щойно пiсля ремонту), де накопичуються леткi компоненти буд^ вельних матерiалiв [2].
Одним з таких забруднювачiв повiтря е етхлор-гiдрин (ЕХГ). Вiн використовуеться для виробництва синтетичного глщерину, лакофарбових покритпв, кле!в, епоксидних смол, що, в свою чергу, застосо-вуються в народному господарств^ в авто- та судно-будуваннi, нафтовiй промисловостi [1], використовуеться для одержання ливарних та просочувальних компаундiв, в гумотехычнм та шших галузях про-мисловост [8].
Мета дослiдження. Враховуючи незначну кть-кiсть робiт, що присвячен вивченню впливу етх-лоргiдрину на морфогенез внутршых органiв репродуктивно! системи тварин (Ым'яники, над'яечка, Ым'явиносна протока, передмiхурова залоза, сiм'янi пухирцО, метою презентованого дослiдження стало вивчення гютолопчно! будови зазначених органiв статевозртих щурiв у вiдцаленi термiни пюля шга-ляцiйного впливу епiхлоргiдрину.
Об'ект i методи дослiдження. Експеримен-тальне дослiдження виконано на 60 бтих щурах-самцях, якi були введен в експеримент у вiцi 12 тижыв та початкова маса яких становила 130-150 г. Тварини були отриман з вiварiю ДЗ «ЛугДМУ». Утримання та манiпуляцi! над тваринами виконува-лись вiдповiдно до основних етичних принцитв у сферi бюетики, що викладенi у положеннi «Общих этических принципов экспериментов на животных», затверджених I Нацюнальним конгресом з бюетики
[5], у «бвропейсьюй конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експерименталь-них та шших наукових цтей», що була ратифкована у 1985 роцi у Страсбурзi [9], згiдно стандарту щен-тичному мiжнародному документу OECD Test № 421 «Reproduction / Developmental Toxicity Screening Test» (ОЕСР Тест № 421 «Скриншгове до^дження репродуктивно!/ембрюнально! токсичности) [3] та вимогам Мiжнародного комiтету з лабораторних тварин, Мiжнародно! федераци з захисту тварин та втизняними iнструктивними документами [7], вщ-повiдно до рекомендацiй «Про правов^ законодавчi та етичнi норми i вимоги при виконаннi наукових мор-фологiчних дослiджень [4].
Щури були роздшен на контрольну та експе-риментальну серп (серiя I). Контрольну серю (К) складали iнтактнi щури. Серiя I була представлена щурами, як зазнавали iнгаляцiйного впливу етхлоргщрину концентрацп 10 мг/м3 протягом 60 дыв, 5 днiв на тиждень, 5 годин на добу. Етхлорп-дрин - вироблено на Merck-Schuchardt (Schuchardt, 8011, Hohenbrunn bei Mьnchen, Deutschland). Art. 803296. WGK-3. VbFA II. Spezifikation 0279189. R: 45-10-E23/24/25-34-43. S: 53-9-44. Такi умови ство-рювалися за допомогою спещально! установки, яка складаеться з затравочно! камери та камери, у яюй створювалася та пiдтримувалась необхiдна концен-трацiя дiючо,|, речовини; датчика етхлоргщрину та допомiжного оснащення. Кожна серiя тварин була роздiлена на п'ять груп (по 6 щурiв в кожнм) у вщпо-вiдностi з термшом виведення тварин з експерименту на 1, 7, 15, 30 та 60 доби пюля припинення впливу ЕХГ
Пюля закшчення дослщу тварин зважували на лабораторних вагах та виводили з експерименту шляхом декаттаци пщ ефiрним наркозом, дотри-муючись «Методичних рекомендацiй з виведення лабораторних тварин з експерименту». Органи ви-лучали единим комплексом з навколишньою жировою тканиною i ретельно препарували та зважували на аналггичних вагах ВЛА-200 з точнютю до 1 мг.
Фксацю оргаыв проводили у 10 % розчин нейтрального формалiну з подальшим промиванням проточною водою та зневоднюванням у батаре! спиртiв зростаючо! концентрацп по загально-при-йнятiй методицi. Матерiал заливали в парафшо-вi блоки. На санному мiкротомi отримували зрiзи,
Рис. 1. (А) Яечко статевозрiлого щура i експериментальноГсерГГ. (Б) Клггини сперматогенного епiтелiю. 1 -дезоргашзащя епiтелiю; 2 - скупчення клiтин в iнтерстицiV, набряк, вщсутнють клiтин Лейдiга; * - спустошенi канальцi. Забарвлення гематоксилiном i еозином. Зб. х150.
товщиною 4-5 мкм. Фарбування здiйснювали гематоксилiн-еозiном.
Деталi пстолопчно'| будови 3pi3iB внутрiшнiх оргаыв статево'| системи щурiв вивчали за допо-могою мiкpoскoпa Olympus BX-41 з використанням oб'eктивiв Plan 4х да/-, Plan 10х х/0. 25, Plan 40х х/0. 65 да/0. 17. Морфометричне доотдження oб'eктiв проводили на комп'ютерному кoмплексi. Для отри-мання пapaметpiв oб'eктiв, що вивчались цифpoвi зо-браження завантажували в програму «Master of Morphology, 2008» [6].
Пстоморфометричний aнaлiз яечок був проведений на тонких зpiзaх Ым'яниюв, забарвлених гемaтoксилiн-еозином з використанням програми для aнaлiзу гpaфiчних зображень «Olympus». Анaлiз полягав у визначенн дiaметpу звивистих сiм'яних кaнaльцiв, висоти еттелт канальця, iндексу сперматогенезу, визначенн вiднoснoi кiлькoстi ендо-криноци^в та poзмipу iх ядер. Для дослщження над'яечок використовувались пoпеpечнi зpiзи го-лiвки, зaбapвленi гемaтoксилiн-еoзинoм. Вивчались дiaметp пpoсвiту придатка та висота еттелт придатка. Гiстoмopфoметpичне до^дження пеpедмi-хуpoвoi залози полягало у визначенн дiaметpу ядер клiтин залозистого еттелю пеpедмiхуpoвoi залози. Дoслiдження Ым'яних пухиpцiв проводили по попе-речних зpiзaх забарвлених гемaтoксилiн-еозином. Вивчали висоту епiтелiю сiм'яних пухиpцiв. Внутрш-ню структуру Ым'явиносно'| протоки вивчали на по-перечних зpiзaх з середньо'| частини органу, що були забарвлен гемaтoксилiн-еoзинoм. Оцiнювaли тaкi параметри як максимальний дiaметp пpoсвiту протоки та висоту еттелю.
За допомогою статистичних методiв доотджен-ня з використанням програми «Basic Statistic. 6. 0» визначали середню, середне квадратичне вщхи-лення варiант в кожнм групi, критерiй Ст'юдента (t). Достовiрною вважали статистичну похибку менше за 5 % (p < 0,05). Критичним вважали t-критерм Ст'юдента - 2,23.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Серед клiтин сперматогенного шару щурiв контрольно! серii спостер^аються клiтини на рiзних ета-пах сперматогенезу, починаючи вщ сперматогонiй до сперматозо^в, що вiльно розташовуються в просвт звивистих сiм'яних канальцiв. Переважну частину кгмтин складають сперматоцити II порядку та сперматиди. Кгмтини розташовуються широким, безперервним шаром. До базально! мембра-ни каналь^в щiльно прилягають клiтини Сертолi. Тришарову будову мае стiнка звивистих каналь^в. Вона складаеться з базально! мембрани, шару мю-щних клiтин та фiброзноi оболонки. Звивистi сiм'янi канальц оточенi густою сiткою дрiбних капiлярiв, якi збираються в бiльш крупы судини гемомкро-циркуляторного русла (артерюли, венули). Навко-ло судин, в Ытерстицп, розташованi багатокутно! форми кгмтини Лейдiга. При дослiдженнi сiм'яникiв тварин I-ЕХГ серii були визначенi наступи змiни: велика кiлькiсть каналь^в спустошенi, в деяких з них процес сперматогенезу зупиняеться на рiвнi утво-рення сперматид, просвiти цих каналь^в, звiсно, без вмiсту сперматозощв, добре виражений набряк iнтерстицiю (рис. 1).
Дiаметр цих сiм'яних каналь^в значно зменшу-еться. Так, на першу добу пюля припинення дм ЕХГ
Рис. 2. (А) С1м'явиносна протока статевозр1лого щура i експериментальноГсерп. (Б) Просвгг с1м'явиносно'Г протоки !з фрагментом еп1тел1ю. Забарвлення гематоксил1ном I еозином. Зб. х300.
у щурiв 1 групи цiаметр канальцiв становив 214,12 мкм, що на 19,3 % нижче за показники контрольно! групи (р = 0,007). Наразi зменшуеться i товщина ет-телю канальцiв. Так, наприклад, у тварин 2 групи I серп вона дорiвнювала 135,14 мкм, в порiвняннi з даними контролю це нижче на 25,39 % (р = 0,004). Що стосуеться кттин Лейдка, то !х вщносна кть-юсть, а також цiаметр ядер теж значно вiдрiзнялись вiц показникiв контрольно! серп. Вщносна кть-кiсть кттин Лейцiга у тварин 1 та 2 груп I серп була меншою вщповщно на 23,04 % (р = 0,01) та 22,56 % (р = 0,001), а дiаметр ядер цих кттин - на 17,16 % (р = 0,001) та 17,01 % (р = 0,003). Враховуючи карди-нальн змЫи в Ым'яниках щурiв I експериментально! серi! стае зрозумiлим, що i iнцекс сперматогенезу теж вiрогiцно вiцрiзняеться вiц контрольних значень. На 7 добу пюля припинення дм ЕХГ вiн цорiвнював 2,47, що нижче вщ контролю на 27,78 % (р = 0,001).
Над'яечко статевозртих щурiв контрольно! серi! представлено численними швапна^ями каналь-цiв, в просвт яких розмiщуеться значна ктькють сформованих сперматозо!цiв. Епiтелiй псевдобага-тошаровий рiзно! висоти, i складаеться з вмчастих епiтелiоцитiв та низьких кттин з мiкроворсинками. Помiж канальцiв - пухка волокниста сполучна тканина з численими мiкросудинами, що обумовлюе тро-фiку органу. Пiсля припинення Ыгаляцмно! цi! ЕХГ в над'яечках статевозртих щурiв 1, 2 та 3 груп було вiцмiчено наявнють канальцiв без сперматозо!цiв, а також каналь^в iз еозинофiльними конгломератами всередин iз розширеними просвiтами. Звертае на себе увагу набряк Ытерстицю та його розшару-вання, стоншення висоти епiтелiю. Дiаметр просвiту
канальця над'яечка на 7 та 15 добу пюля припинення дм ЕХГ дорiвнював вщповщно 165,15 мкм та 169,65 мкм, що порiвняно з контролем вiрогiцно бтьше на 24,5 мкм i 23,8 мкм та у вщсотках складае 17,42 % (р = 0,002) i 16,32 % (р = 0,006). Як i у канальцях яечка, так i в канальцях над'яечка тварин I серп товщина еттелю зменшуеться. Так, наприклад, через 15 i 30 дiб пюля припинення дм екополютанту вона стано-вила 36,73 мкм та 38,18 мкм, що нижче за контроль на 17,46 % (р = 0,001) i 17,23 % (р = 0,003) вщповщно.
На зрiзi Ым'явиносно! протоки щурiв контрольно! серп спостертаеться повздовжня складчас-тють епiтелiю. Дистальний сегмент протоки мае товсту м'язову стшку, звивисту слизову оболонку i представлений псевдобагатошаровим епiтелiем iз довгими стереоцилiями направленими в про-свт М'язова оболонка мае три шари: внутрiшнiй повзцовжнiй, серецнiй циркулярний i зовнiшнiй по-взцовжнiй. Пiц впливом ЕХГ Ым'яна протока щурiв експериментально! серп зазнае незначних змш на гютолопчному рiвнi. Так у щурiв 1 та 2 груп спосте-рiгаеться цезiнтеграцiя епiтелiю, витончення i повне руйнування стереоцилiй, масивне злущування кттин у просвiт протоки (рис. 2).
Максимальний дiаметр просв^у протоки збть-шуеться, а товщина еттелю протоки, навпаки, зменшуеться. На 7 та 15 доби пюля припинення Ыгаляцмно! дм ЕХГ щури вiцповiцних груп мали наступи розмiри просв^ протоки - 292,64 мкм та 277,03 мкм, що бтьше даних контрольно! серп на 14,21% (р = 0,047) i 13,75 % (р = 0,01). Максималь-не вщхилення значення товщини еттелю протоки було вiцмiчено у щурiв 3 групи, а м^мальне - у
тварин 1 групи. Слщ вщзначити, що в просвiтi протоки спостер^аеться значна кiлькiсть злущених клггин епiтелiю.
На гiстологiчних зрiзах передмнхурово! залози щурiв контрольно! серií вс секреторнi вiдцiли за-повненi густим секретом, що вказуе на високу ак-тивнють епiтелiю простати. Епггелм секреторних вiццiлiв - кубiчний одношаровий i склацаеться з епiтелiоцитiв, що на апкальнм поверхнi утворю-ють численнi мiкровирости. Епiтелiй контактуе iз базальною мембраною, до яко! прилягають пучки гладком'язових волокон. Незначна ктькють останнiх розмiщена в пухкiй волокнистм сполучнiй тканинi, що заповнюе промiжки мiж секреторними вщдша-ми i е iнтерстицiем перецмiхуровоI залози, в якому розташовуються судини гемомiкроциркуляторного русла. На мiкропрепаратах передмiхуровоI залози щурiв I експериментально! серií 1, 2 та 3 груп було вiдмiчено значний Ытерсти^альний набряк, спус-тошення секреторних вiдцiлiв залози, десквамацiю залозистого епггелю скупчення клiтин в просвт вiцдiлiв, значне зменшення висоти еттелто та ваку-олiзацiю iнтерстицiю простати. Висота кгмтин етте-лiю простати статевозртих щурiв протягом всього перюду експерименту майже не змiнюеться. Але суттево змЫюеться висота епiтелiю передмiхуро-во! залози. Серецнiй показник у щурiв контрольно! серií становить 22,02 мкм ± 2,07, а тварин, що за-знавали iнгаляцiйного впливу ЕХГ в експеримент -17,35 мкм ± 1,09, що на 21,21 % нижче.
Секреторн вщдти сiм'яних пухирцiв в вiковiй груп статевозрiлих щурiв контрольно! серп заповне-нi густим секретом, а слизова оболонка головних протоюв сiм'яних пухир^в вистелена цилiнцричним епiтелiем. Площа секреторних в^^в значно збть-шена за рахунок численних складок епггелю 1нтер-стицiй сiм'яних пухирцiв мiстить значну ктькють гладком'язових волокон, що розташован в добре розвиненiй пухкiй волокнистм сполучнiй тканинi. На
1, 7 та 15 доби пюля припинення дм ЕХГ у щурiв вщ-повiдних груп спостерiгалась наявнiсть секреторних вщд^в без секрету, деякi вщдти зi зменшенням кiлькостi складок слизово! оболонки, зi зруйнова-ним епiтелiем та рясним скупченням тубуло-аль-веолярних кгмтин в просвiтi секреторних вщд^в. Висота епiтелiю сiм'яних пухирцiв щурiв I серii протягом експерименту значно змЫюеться. В першi три термши (1, 7, 15 доби) вiдмiчаеться максимальне зменшення цього показника у щурiв, що зазнавали впливу ЕХГ в експериментг Так, на 1 добу висота еттелт становила 13,15 мкм, що нижче показника контролю на 20,3 % (p = 0,005); на 7 добу експерименту висота епггелт була нижче на 3,28 мкм, що на 20,12 % (p = 0,001) менше даних контрольно! одно-йменно! групи; на 15 добу пюля припинення дм ЕХГ щури 3 групи мали середнм показник висоти етте-Tiio Ым'яного пухирця на рiвнi 12,89 мкм, що при по-рiвняннi iз контрольними даними вщповщно'! групи складало 80,42 % (p = 0,015).
Висновки. При отруенн ЕХГ розвиваються по-рушення ендокринного статусу експериментальних тварин, що проявляються в помггному гальмуванн сперматогенезу на рiвнi утворення сперматид. Го-надотоксична дiя ЕХГ проявляеться у зменшенн в тестiкулярнiй тканин кiлькостi спермiiв та клiтин рiз-них етапiв сперматогенезу. Кiлькiсть клггин Лейдка i Сертолi знижуеться разом зi зниженням iндексу сперматогенезу, спостер^аеться масова !'х вакуо-лiзацiя. За умов впливу ЕХГ вщбуваються однотипн змiни в гiстологiчнiй будовi простати та Ым'яних пу-хирцях. Характерним е метаплазiя епiтелiю, масив-не злущення клiтин поверхневого шару, штерстищ-альний набряк.
Перспективи подальших дослщжень. По-дальшi дослiдження будуть пов'язанi з вивченням гiстологiчноi будови оргаыв статевоi системи пiсля iнгаляцiйного впливу толуолу на оргаызм щурiв рiз-них вiкових груп.
Лiтература
1. Давыдова Н. С. Роль генетических маркеров крови АВО-Н1_А-систем в формировании повышенной чувствительности организма к производственному аллергену эпихлоргидрину / Н. С. Давыдова, Г. М. Бодиенкова // Медицина труда и промышленная экология. - 2002. - № 11. - С. 16-19.
2. Долина Л. Ф. Загрязнение воздушной среды помещений неприятными запахами и методы их устранения / Л. Ф. Долина, Т. Т. Данько, В. В. Беляева // Еколопя i природокористування. - 2008. - Вип. 11. - С. 143-152
3. Методы испытания по воздействию химической продукции на организм человека. Испытания по оценке репродуктивной/эмбриональной токсичности (скрининговый метод) // Евразийский совет по стандартизации, метрологии и сертификации (ЕАСС). - Москва, Стандартинформ. - 2013. - 18 с.
4. Мшалов В. Д. Про правов^ законодавчi та етичш норми i вимоги при виконанш наукових морфолопчних до^джень / В. Д. Мшалов, Ю. Б. Чайковський, I. В. Твердохлiб // Морфолопя. - 2007. - Т. 1, № 2. - С. 108-115.
5. Общие этические принципы экспериментов на животных: мат. I Национального конгресса по биоэтике. - К.: НАНУ, 2001. - 16 с.
6. Овчаренко В. В. Комп'ютерна програма для морфометричних до^джень «Morpholog» / В. В. Овчаренко, В. В. Маврич // Свщотство про реестращю авторського права на твiр № 9604, дата реестрацп 19. 03. 2004.
7. Севко О. Л. Етичш аспекти бюмедичних дослщжень з використанням експериментальних тварин / О. Л. Севко // Третм нацюнальний конгрес з бтетики з мiжнародною участю (8-11 жовтня 2007 р., м. КиТв, УкраУна). - К., 2007. - С. 139-140.
8. Состояние перекисного окисления липидов в организме животных при воздествии летучих компонентов эпоксидных смол / К. Г. Каликин, И. Ю. Высоцкий, Т. Ф. Гречишкина [и др.] // Украшський медичний альманах. - 2008. - Том 11, № 6 (додаток). - С. 136.
9. European convention for the protection of vertebrate animals used for experim. and other scientific purposes // Coun. of Europe, Strasbourg, 1986. -53p.
УДК 611. 63:57. 044
ПСТОЛОПЧНА БУДОВА ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В РЕПРОДУКТИВНО1' СИСТЕМИ СТАТЕВОЗР1ЛИХ ЩУР1В САМЦ1В П1СЛЯ ТРИВАЛОГО ВПЛИВУ НА ОРГАН1ЗМ ЕП1ХЛОРГ1ДРИНУ
Волошина I. С.
Резюме. У представлена po6oTi наведенi данi про пстолопчну будову внутрiшнiх оргаыв репродуктив-но! системи стaтевoзpiлих щуpiв. Тварини знаходились в умовах впливу етхпоргщрину у концентраци 10 мг/м3 протягом 60 дыв (5 днiв на тиждень / 5 годин на добу). Даы, oтpимaнi в хoдi доотдження, дозволяють стверджувати, що в умовах впливу ЕХГ розвиваеться порушення ендокринного статусу тварин, що проявля-еться в гaльмувaннi сперматогенезу на piвнi утворення сперматид. Гонадотоксична дiя ЕХГ проявляеться у зменшенн кiлькoстi спермпв та клiтин piзних етaпiв сперматогенезу. ЗмЫи гiстoлoгiчнoI будови простати та Ым'яних пухиpцiв характеризуються метaплaзiею епггелю, масивним злущенням клiтин та Ытерстищальним набряком.
Ключовi слова: репродуктивна система, етхпоргщрин, щур.
УДК 611. 63:57. 044
ГИСТОЛОГИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОЛОВОЗРЕЛ ЫХКРЫС САМЦОВ ПОСЛЕ ДЛИТЕЛЬНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ОРГАНИЗМ ЭПИХЛОРГИДРИНА
Волошина И. С.
Резюме. В представленной работе приведены данные о гистологическом строении внутренних органов репродуктивной системы половозрелых крыс. Животные находились в условиях влияния эпихлоргидрина в концентрации 10 мг/м3 в течение 60 дней (5 дней в неделю / 5 часов в сутки). Данные, полученные в ходе исследования, позволяют утверждать, что в условиях воздействия ЭХГ развивается нарушение эндокринного статуса животных, что проявляется торможением сперматогенеза на уровне образования сперматид. Гонадо-токсическое действие ЭХГ проявляется уменьшением количества спермиев и клеток различных этапов сперматогенеза. Изменения гистологического строения простаты и семенных пузырьков характеризуются метаплазией эпителия, массивным слущиванием клеток и интерстициальным отеком.
Ключевые слова: репродуктивная система, эпихлоргидрин, крыса.
UDC 611. 63:57. 044
Changes in the Histological Structure of the Internal Organs of the Reproductive System of Immature Rats after Inhalation Exposure to Toluene
Voloshina I. S.
Abstract. In recent years, research attention is increasingly paid to the problems associated with the morphology of the reproductive system both in normal and under the influence of various factors in the experiment, because the reproductive system is sensitive to any changes in the environment. Human contact with chemicals also occurs in the home with some consumer goods, while in the new homes, where they can accumulate volatile components of building materials. One of these pollutants is epichlorohydrin (ECH).
Sixty male laboratory albino rats were obtained from Lugansk State Medical University Laboratories (Lugansk, Ukraine). When received, the subjects were 12 weeks of age and weighed 130-150 g. The test animals were exposed to target concentrations of 0 (air control) and 10 mg/m3 of toluene in air for 5 hours/day, 5 days/week, for 2 month. Each series of animals was divided into five groups (6 rats each) in accordance with the term of output animals from experiment 1, 7, 15, 30 and 60 days after cessation of exposure of toluene.
At the end of the experiment the animals were weighed on laboratory scales and taken out of the experiment by decapitation under ether anesthesia Authorities confiscated a single set of surrounding adipose tissue and weighed with an accuracy of 1 g by laboratory scale ВЛА-200. Organs fixation was performed in 10 % neutral formalin solution, followed by washing in running water and dehydration in increasing concentrations of alcohol battery by commonly accepted method. Material embedded in paraffin blocks. Sections obtained thickness 4-5 mm. Staining was carried out with hematoxylin-eozin. Numeric data for each series A p value of < 0. 05 was regarded as significant. Statistical analysis was performed by the Statistica for Windows 6. 0 software.
The diameter of the seminiferous tubules is significantly reduced. So, on the first day after the termination of the ECH in rats of group 1 tubule diameter was 214. 12 mm, which is 19. 3 % lower than in the control group (p = 0,007). Currently are decreases and the thickness of the epithelium of the tubules. For example, in the 2 groups of animals and the series is equal to 135. 14 m, compared with the data it controls below to 25,39 % (p = 0,004). The Leydig cells relative number and diameter cores also significantly different from that of the control series. The relative number of Leydig cells in the animals of groups 1 and 2, and the series was less respectively 23,04 % (p = 0,01) and 22,56 % (p = 0,001), and the diameter of the nuclei of these cells - at 17. 16 % (p = 0,001) and 17,01 % (p = 0,003). Index of spermatogenesis is also significantly different from control values. After the cessation of inhalation action
of ECH on epididymis in mature rats 1, 2, and 3 groups were observed tubules without the presence of sperm and tubules with eosinophilic conglomerates inside with dilated lumen.
The maximum diameter of the lumen of the duct deferens is increases and the thickness of the epithelium, on the contrary, decreases. At 7 and 15 days after cessation of inhalation rat ECH appropriate action groups had duct lumen size - 292. 64 and 277. 03 microns, more data control series in 14,21 % (p = 0,047) and 13. 75 % (p = 0,01).
In the rat prostate in experimental series 1, 2 and 3 groups were marked by interstitial edema, the devastation parts of the secretory glands, glandular epithelial desquamation, accumulation of cells in the lumen of the departments, a significant decrease in the height of epithelium and vacuolization of interstitium of prostate. The height of the epithelium of seminal vesicles of rats during experimental series varies considerably. In the first three terms (1, 7, 15 days) observed a maximum decrease of this index in rats exposed to ECH in the experiment.
Finally, the study shows that under the influence of ECH developing disorders of the endocrine animal's status manifested in the inhibition of spermatogenesis at the level of formation of spermatids. Gonadotoxic action of ECH appears to reduce the number of sperm cells. Changes in histological structure of the prostate and seminal vesicles are characterized by metaplasia of the epithelium, massive exfoliation of cells and interstitial edema.
Key words: reproductive system, epichlorohydrin, rat.
Рецензент - проф. Шептко В. I.
Стаття надшшла 15. 12. 2013 р.
