CC BY
16
ложены пути предотвращения негативных последствий изменений климата и смоделировано пространственное развитие горных лесов.
Ключевые слова: Бескиды, климат, состояние лесов, прогноз структуры древостоев.
Niemtur S., Jachym M., Vytseha R. Issues of the day of conduct of forestry are in the forests of Szl^ski and Ziwecki Beskid's (Poland) taking into account changes of climate
Description of forest fund Szl^ski and Ziwecki Beskid's is resulted with the use of bases given and digital maps of the informative system of the state forests (SILP). Investi-gational influence of climate on the state of the forests, the ways of prevention of negative consequences of changes of climate and spatial development of the mountain forests is modelled.
Keywords: Beskid's, climate, state of the forests, prognosis of structure stands.
УДК 631.11 Проф. М.В. Щурик, д-р екон. наук,
перший проректор 1вано-Франтвського утверситету права м. Короля Данила Галицького
СТРУКТУРИЗАЦ1Я ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ ЯК НАЙВАЖЛИВ1ША ПЕРЕДУМОВА РАЦ1ОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У КАРПАТСЬКОМУ
МАКРОРЕГ1ОН1
Охарактеризовано нишшнш стан сформовано! структури земельних ресурав Карпатського макрорегюну. Обгрунтовано потребу запровадження яюсно ново! структури використання земельного фонду, в основу яко! потрiбно покласти цшьове використання земельних упдь ^зь призму оптимального виршення сощальних, еколопчних, економiчних та шших важливих завдань вщтворювального процесу.
Ключов1 слова: реформа, власнють, агрогосподарства, фшансування, структу-ризащя, землезабезпеченють, ращональшсть.
Постановка проблеми. Нишшня оргашзащя вщтворювального процесу земельних ресурЫв у Карпатському макрорегюш в сво!й основ1 недос-татньо враховуе природно-економ1чш, бюлопчш, х1м1чш та шш1 властивост земль Земельний фонд використовують на засадах екстенсивних метод1в гос-подарювання, що негативно впливае на процес його збереження, полшшення та охорону. Макрорегюн, на вщмшу вщ шших областей Укра!ни, вир1з-няеться надм1рним подр1бненням земельних ресурЫв.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Земельний фонд, земель-т ресурси, характер сформованих земельних вщносин у вггчизняному секто-р1 економжи тривалий час е предметом дослщжень 1 дискусш багатьох вщо-мих вчених. Особливо штенсифжувались дослщження вщтворювального процесу земельних упдь у зв'язку з1 здшсненням в Укра!ш аграрно! та земельно! реформ, яю, як вщомо, усшшний розвиток Ыльськогосподарського сектора економши пов'язували з процесом приватизацп, пошуком справжньо-го власника, господаря земль Водночас, стр1мка та тотальна приватизащя земельних угщь не забезпечила очжуваних результат1в. За шдрахунками акад. НАНУ Е. Л1баново!, лише 8,5 % населення вважають, що економжу Укра!ни
варто розбудовувати на основi приватно! власност^ тодi як державнiй вщда-ють перевагу 43,2 % [1, с. 134]. Взаг^ здшснення приватизаци земель АПК, пошук справжнього власника (господаря) земл^ на наше переконання, трива-лий процес, який потребуе адекватних дш, спрямованих на пiдготовку кадрiв, формування нових цшностей i менталiтету ефективного власника. Пщ час розроблення довготермшово! стратеги аграрного розвитку Укра!ни потрiбно реально уявляти та визнавати ту незаперечну ютину, що процеси становлення дшсно ефективного власника на землi - це справа не одного поколшня, а "но-вий аграрний лад"... Неможливо водночас нiяким правовим актом змшити свiдомiсть, менталiтет та економiчну культуру сучасних учасникiв земельно-ринкових трансформацiй. Уже сьогоднi на рiвнi держави потрiбно виконувати роз'яснювальну роботу серед агропiдприемств, сiльських меш-канцiв про цiлi та завдання ринково-земельних трансформацш, про так зваш "правила ринково! гри" [2, с. 102].
Особливо важливу роль вчеш вiдводять дослiдженням, що стосуються низько! продуктивностi (родючостi) земельних угiдь. Йдеться про мехашзм вiдродження родючостi земель шляхом формування та реашзаци загально-державних та регiональних цiльових програм щодо рацiонального викорис-тання й охорони землi [3, с. 84].
Чинником, що негативно впливае на низьку продуктившсть земель, е не лише ненадежна увага до охорони й вщтворення родючост грунлв у перь од здiйснення земельно! реформи, але й залучення в минулому до сшьсько-господарського обiгу значних площ малопродуктивних земель, а також вис-нажливе !х використання [4, с. 44]. Зазначимо, що залучення в господарський об^ малопродуктивних земель, !хня вiддача, доцiльнiсть використання (вилу-чення з обiгу) як чинника, що значною мiрою впливае на весь вщтворюваль-ний процес загалом та аграрному секторi зокрема, не е ниш достатньо досль дженим вггчизняною наукою. Насамперед це стосуеться земельних ресурЫв Карпатського макрорегiону, як мають властивi лише йому особливост й значно вiдрiзняються вiд загальнодержавних.
Постановка завдання. Обгрунтувати та запропонувати мехашзм здшснення ново! структуризаци земельного фонду в Карпатському макроре-гют як найважливiшо! передумови стратегi! його розвитку.
Результати дослвдження. Земельна реформа у Карпатському макро-регiонi призвела до значних змш у структурi земельного фонду. Йдеться насамперед про вжиття заходiв у зв'язку з роздержавленням, паюванням та при-ватизацiею земельних угiдь пайового фонду, внаслщок чого цiлiснi земельнi масиви колишшх сiльськогосподарських пiдприемств за вщносно короткий вiдрiзок часу було подрiбнено на дрiбнi земельнi дiлянки. Значш змiни сталися також стосовно земель несшьськогосподарського призначення: лiсiв, лiсовкритих площ, забудованих земель тощо. Зокрема, внаслщок трансфор-мацiйних заходiв кiлькiсний розмiр земельних ресурсiв за напрямами використання в Карпатському макрорегюш станом на 1 Ычня 2008 р. характеризу-вався таким чином (табл. 1)
Табл. 1. Земельт ресурси Карпатського макрорегюну _за напрямками використання1 (тис. га)_
Област! Всього земель (терито-р^я) З них
земл1 сшьськогосподарського призначення л1си та лшовкрии площ1 забудовт земл1 земл1 тд водою
Закарпатська 1275,3 453,5 724,0 44,4 18,3
1вано-Франк1вська 1392,7 636,8 632,4 60,8 23,7
Льв1вська 2183,1 1296,8 694,0 109,4 42,8
Чертвецька 809,6 483,7 257,9 38,2 18,6
Разом по макрорегюну 5660,7 2870,8 2308,3 252,8 103,4
Укра!на 60354,8 42893,5 10539,9 2470,2 2418,7
Даш, наведеш в табл. 1, засвщчують, що структура земельних ресур-Ыв у дослщжуваному макрорегюш рiзниться вiд тiе!, що сформована загалом по Укра!нi. Зокрема, землi сiльськогосподарського призначення у Карпатському макрорегюш становлять 50,7 % вщ загально! площi земельних угiдь, тодi як в середньому по державi питома вага цих площ становить 71,1 %. На-томiсть люи та лiсовкритi площi в загальному обсязi земель макрорегiону значно перевищують анадогiчний показник по Укра!нi, питома вага якого становить вщповщно 40,8 та 17,4 %. Порiвняно меншими на територi! макро-регiону е земельш плошд, зайнятi пiд водою.
Вщмшност у структурi земельних ресурЫв в Карпатському макроре-гiонi спричинеш насамперед його специфiкою. Йдеться про землi гiрсько! та передгiрсько! зон Карпат, як в багатьох випадках не е придатними для потреб виробництва сшьськогосподарсько! продукци, оскшьки на цих землях часто зсуваються i розмиваються грунти.
Особлива важлива роль у структурi земельних ресурЫв у Карпатському макрорегiонi належить землям сшьськогосподарського призначення, зокрема сiльськогосподарським угщдям. Вiдомо, що землi аграрного сектора за своею потенцшною родючiстю тут не вирiзняються високою потенцiйною продук-тивнiстю. У структурi сiльськогосподарських упдь найбiльшу питому вагу займае ршля (табл. 2). Водночас сiножатi, пасовища, багаторiчнi насадження становлять в загальнш структурi угiдь вiдносно невелику питому вагу.
Зазначимо, що земельна реформа в аграрному секторi Карпатського макрорегюну призвела до перерозподшу упдь на користь господарств насе-лення за рахунок земельного фонду колишшх сшьськогосподарських шд-приемств державно! й колективно! форм власностi. Спостерiгаеться також зростання вщсотка розораних земель. Зокрема, у власност та користуваннi домогосподарств Закарпатсько! обл. було 157,4 тис. га рiллi (2007 р.) або 77,1 % вше! землi в обробггку. Зрушення в користуваннi земельним фондом стосувалося й земельних господарств 1вано-Франювсько! обл. Йдеться про стабiльну динамжу скорочення земельних угiдь у сшьськогосподарських шд-приемствах, враховуючи фермерськi господарства в перюд 1990-2007 рр.
1 За даними 1нституту репональних дослщжень НАН Укра!ни
Табл. 2. Розподт стьськогосподарськихугьдь на окремь види земельних площу Карпатському макрорегюш1 (тис. га)
Областi Сшьськогосподарсьш угiддя З них
ршля сшожап пасовища
Закарпатська 453,5 200,5 95,2 130,7
1вано-Франк1вська 632,9 377,1 83,1 130,8
Львiвська 1043,9 723,6 137,0 161,8
Чернiвецька 472,1 334,1 41,1 68,8
Разом по макрорегюну 2602,4 1635,3 356,4 491,9
У Львiвськiй обл. за анашзований перюд земельш упддя зменшилися у 2,4 раза, натомють у господарствах населення вони збшьшилися у 5,5 раза. Перерозподш земельних угiдь на користь домогосподарств спричинив збшь-шення коефщента розораностi. Одшею з причин такого зростання, на нашу думку, е висока густота населення, а також порiвняно низька землезабезпече-нiсть макрорегюну (табл. 3).
Пщводячи пiдсумки дослщжень структури земельного фонду на предмет ïï оптимальностi в Карпатському макрорегiонi, постае запитання: нас-кшьки вона е виправданою та вщповщае вимогам органiзацiï сучасного висо-котоварного земельного господарства? На наше глибоке переконання, вона не е оптимальною i коршним чином не вщповщае науково-обгрунтованим вимогам успiшного вирiшення не лише виробничих, а й еколопчних та сощальних завдань.
Табл. 3. Землезабезпечетсть населення Карпатського макрорегюну1 _(станом на 1.01.2007р.)_
Обласп Припадало на 1 мешканця, га Коефщент розораносп
сiльськогосподарських угiдь рiллi
Закарпатська 0,35 0,16 0,45
1вано-Франк1вська 0,46 0,27 0,59
Львiвська 0,41 0,28 0,69
Чернiвецька 0,51 0,37 0,72
Карпатський макрорегюн 0,42 0,27 0,63
Украша 0,89 0,70 0,78
Щодо економiчних негараздiв, то про низький рiвень ефективност використання земельних упдь засвщчують показники виробничоï дiяльностi. За роки незалежност жодного разу не було досягнуто рiвня обсягу виробництва валовоï продукци 1990 р. Екологiчну складову вщтворення потрiбно оцiнити також як недостатню, оскiльки за аналiзований перiод постшно спостер^а-лось забруднення сiльськогосподарських земель.
Значно посилились також й сощальш проблеми на сел^ що, на наш погляд, спричинено запровадженням лiберальноï моделi органiзацiï вщтво-рювального процесу в аграрному секторi економiки. Йдеться про руйнацш робочих мiсць, зростання безроб^я, швидке зубожiння сiльського населен-
1 За даними 1нституту репональних дослiджень НАН Украши
ня, попршення рiвня життя, зникнення багатьох сш, швидке втрачання само-бутност та щентичност сiльських мешканцiв, матерiальний та духовний за-непад й шше.
Ми далекi вiд думки, що структура земельного фонду, землекористу-вання та землеволодшня безпосередньо вплинули на рiвень використання земель у Карпатському макрорегюш, однак недоощнювати його деструктив-нiсть не е виправданим.
Перш шж запропонувати напрямки та шляхи ново! структуризаци земельного фонду в дослщжуваному макрорегiонi, коротко охарактеризуемо ретроспективу його формування. Вщомо, що формування нишшньо! структу-ри земельного фонду сшьськогосподарських упдь у аграрному секторi Карпатського макрорегюну було започатковано командно-адмшютративною системою. Аграрне виробництво при цьому в абсолютнш свош бшьшост здiйснювалось завдяки використанню екстенсивних методiв господарювання. В Укрш'ш, наприклад, у 80-х роках було розорано схили, лiсовi галявини то-що: так створювалися додатковi необлiковуванi площi, що давало змогу зави-щувати у звiтах урожайшсть сiльськогосподарських культур [5, с. 96]. При цьому в сшьськогосподарський об^ часто залучались землi, якi за властивос-тями родючостi не належали до високопродуктивних. Нитшш земельнi пло-щi аграрного сектору Карпатського макрорегюну (йдеться про ix розмiр) здебiльшого було сформовано потребами нарощування обсягу виробництва сшьськогосподарсько! продукци колишньою командно-адмшютративною системою. З цiею метою в об^ було залучено практично вс земельнi угiддя, регенеративнi властивостi яких завдають значно! економiчноï, екологiчноï та сощально! шкоди.
Земельна реформа ютотно не змiнила обсяг земельних ресуршв, що використовувались у аграрному секторi в перiод командно! економiки. Деяю, незначнi за обсягом вилучення земельних упдь мали мiсце лише для потреб промисловост^ будiвельноï сфери, шдивщуального будiвництва тощо. Наголошуемо, такi вилучення сшьськогосподарських упдь з об^у за сво!ми розмiрами не були ютотними.
Вiдомо, що земельну реформу в аграрному секторi дослiджуваного макрорегiону здшснювалась шляхом роздержавлення, паювання та привати-зацiï земельних ресурсiв колишнix сшьськогосподарських тдприемств. Результатом трансформацiï став ix подiл на дрiбнi земельнi дiлянки (паï) серед величезноï кшькост власникiв, а також новоутворених аграрних формувань: фермерських господарств, орендних колективiв, виробничих кооперативiв тощо. Таким чином було зруйновану структуру сшьськогосподарських упдь, сформовану в перюд командно-адмшютративно!" системи. Саме щ земельнi площi використовують нинi новi власники i користувачь
Однак вони не зумiли налагодити належним чином високоефективне земельне господарство, незважаючи на проголошення ринково!" моделi господарювання. Аграрний сектор загалом i земельнi ресурси зокрема, продовжу-ють перебувати у станi депресивность Фiнансова допомога держави, рiзного роду преференций формування програм прiоритетностi розвитку аграрного
сектора, вступ до СОТ, приватизащя земель та iншi заходи не дають позитив-них результатiв. Аграрний сектор, зокрема процес використання, полшшен-ня, збереження та охорони земель, не можуть подолати тривалу економiчну, екологiчну, сощальну кризи.
Однiею з причин, яка унеможливлюе ефективне використання земельного фонду в Карпатському макрорегюш, на наше глибоке переконання, стала вщсутшсть оптимально!', науково-обгрунтовано!" структури земельних ресурЫв, враховуючи сшьськогосподарсью упддя.
Проблема формування новоï структури не е новою. На потребi ïï вирiшення часто акцентують науковцi, практики. Йдеться про формування та^ структури земельного фонду, в складi я^ лише третина земель мае бути вщведена для потреб виробництва сiльськогосподарськоï продукци. Ще одну третину варто використовувати для iнших господарських потреб i реш-ту земель доцшьно спрямувати для рекреаци, тобто оргашзаци вiдпочинку, формування вiдпочинкових зон i територш тощо.
Щодо земельного фонду Карпатського макрорегюну, то враховуючи його природно-кшматичш особливост^ наявнiсть пр, значний обсяг земельних площ, зайнятих пiд лiсами, таке сшввщношення мае бути дещо iнакшим. На нашу думку, для потреб аграрного сектору потрiбно вщвести лише 20 % високопродуктивних сiльськогосподарських угiдь, обробггок i догляд за яки-ми дасть змогу оргашзувати земельне господарство з меншим ступенем ризи-ковосл, через залучення для потреб вщтворення сучасних iнновацiйних тех-нологiй, шновацшних продуктiв. Сiльськогосподарське виробництво пот-рiбно органiзовувати винятково на землях, як нинi е найпридатнiшими для вирощування продукци рослинництва та тваринництва. Це аксюма, без усвь домлення я^ аграрний сектор дослiджуваного макрорегiону не зможе на-лежним чином виршити не лише економiчнi, а й еколопчш й соцiальнi скла-довi всього вiдтворювального процесу.
Зазначимо, що формування новоï структури земельного фонду не варто здшснювати як чергову компашю. У кожному конкретному випадку доцшьно керуватись потенцшними можливостями земельних угiдь, 1хньою зна-чущiстю не лише для потреб власного виробництва сiльськогосподарськоï продукци, а й суспшьною цiннiстю, важливiстю. З щею метою в межах кожного населеного пункту потрiбно здшснити iнвентаризацiю земельного фонду в розрiзi всiх власникiв, користувачiв i земельних упдь.
Заходи швентаризаци доцшьно поеднати з побудовою сучасного земельного кадастру, оскшьки нинiшня шформащя, що мiститься в цьому документ^ значно застарiла i й не вщповщае об'ективним вимогам сьогодення.
Зрозумшо, що двадцятивiдсоткова межа залучення в сшьськогоспо-дарський обiг земель не е догмою. В кожному конкретному випадку доцшьно керуватись встановленими науково-обгрунтованими критерiями. Зокрема, за даними 1нституту репональних дослщжень НАН Украши у Рахiвському районi Закарпатськоï обл. на одного мешканця припадае 0,1 га ршл^ що в 17 разiв менше, шж по Укршт. I ця рiлля аж шяк не еквiвалентна чорнозе-мам i розташована зазвичай на кам'янистих крутосхилах. Переважна частина
орних земель розташована на дiлянкаx, що мають крутизну схилу понад 1°.Зокрема, у Раxiвському районi 41,2 % рiллi знаходиться на дiлянкаx з крутизною вщ 1° до 3° : понад 23,5 % цього виду упдь мають крутизну вщ 3° до 7° та понад 7°. Цшком очевидним е те, що таю земельш упддя недоцшьно використовувати для виробництва продукци рослинництва. Очевидно, що ширшого використання в цьому та шших прських районах макрорегюну повинна отримати тваринницька галузь.
У структурi земельного фонду частину упдь потрiбно використати для шших господарських цшей та потреб рекреаци, органiзацiï вiдпочинку та охорони здоров'я. Знову ж таки, керуючись природними цшностями Карпатського макрорегюну, зокрема багатою флорою, фауною, чистим повггрям й водою, доцшьно е збшьшити питому вагу цих земель до 60 %. Збшьшення площ земельних упдь зазначеного складу дасть змогу усшшно виршити не лише економiчнi, а й соцiальнi й еколопчш та iншi складовi всього вщтворю-вального процесу.
Заходи здiйснення структуризацiï земельного фонду в Карпатському макрорегюш потребують щентифжаци шкiдливиx пiдприемств i виробництв, що свого часу були побудоваш радянською економжою. Насамперед це сто-суеться об,ектiв, розташованих на територи гiрськиx Карпат та прилеглих до них землях. Йдеться про шкiдливi xiмiчнi виробництва, електростанцiï, ко-лишш об'екти оборонно:' сфери, що працювали пiд грифом секретностi тощо. На час - закриття також шюдливих пiдприемств, якi перебувають безпосе-редньо на рекреацшних територiяx Карпатського макрорегюну, як були створенi в пострадянський перiод.
Нинi немае бiльш актуального завдання, ашж повернення земельного фонду дослщжуваного Карпатського макрорегiону того призначення, яке визначено самою природою. Саме тому потребуе нагального запровадження нова структура земельного фонду. Зазначимо, що ïï здшснення буде надзви-чайно складним i суперечливим процесом, оскшьки зачiпатиме iнтереси при-ватноï власност не лише на земельнi ресурси, а й об'екти, що розмщеш на них. Однак ця проблема потребуе окремого дослщження i тому не вписуеться в рамки пропонованоï науковоï стати.
Висновки. Ефективнiсть використання земельних ресурЫв у Карпатському макрорегюш значною мiрою залежить вщ запровадження науково-обгрунтованоï структури, задiяностi ïx у суспiльному вiдтворювальному про-цесi. Йдеться про потребу оптимiзацiï цiльового використання земель, яка ниш не е конструктивною й тому потребуе розроблення та прийняття адек-ватних заxодiв. Оцшка структури земельного фонду в дослщжуваному мак-рорегюш засвiдчуе, що абсолютна бiльшiсть упдь ниш спрямовуеться для потреб аграрного сектору економши, незважаючи на те, що природш власти-востi значноï частини земельних угiдь малопридатнi для виробництва сшьсь-когосподарськоï продукц^. Тому виникае потребу вилученш ïx з сшьськогос-подарського обiгу.
Деструктивнiсть сформованого фонду земельних ресурЫв у Карпатському макрорегюш пояснюеться залученням у перюд командно-адмшютра-
тивноï економжи значноï частини земельних площ, як за сво1ми властивос-тями не е придатними для виробництва сiльськогосподарськоï продукци. Таким чином, у структурi земельного фонду, завдяки штучному нарощуванню площ земель сшьськогосподарського призначення, було сформовано нишш-ню структуру земельних ресурЫв. Оцшка сформованого сшввщношення мiж окремими складовими земельного фонду в Карпатському макрорегюш зас-вщчуе, що воно не е оптимальним i тому потребуе здiйснення новоï науково-обгрунтованоï структуризации яка би вщповщала критерiям ефективностi в основу яких потрiбно покласти iнтереси здорового глузду, доцiльностi тощо.
Зважаючи на природно-кшматичш особливостi дослiджуваноï терито-ри, наявнiсть гiр, лiсiв, водних ресурЫв, багатство флори й фауни доцшьно, на нашу думку, структуризувати земельний фонд у сшввщношенш: 20 % (земельш упддя сшьського господарства); 20 % (земельш ресурси для шших господарських потреб) та 60 % (земельш ресурси для потреб рекреаци, вщпо-чинку, охорони здоров'я, туризм тощо). Потребуе також удосконалення структура сшьськогосподарських упдь в складi якоï найбшьшу питому вагу займае ршля, водночас пасовища, сiножатi, багаторiчнi насадження не набули належного розвитку. Нам видаеться, що вибiр земельних площ для потреб вирощування ро^инни^^ продукци мае базуватись на критерiях дос-татньоï продуктивностi, рельефу мюцевост^ сприятливих клiматичних умов. Завдяки цим заходам усшшно буде вирiшено не лише економiчнi, але й еко-логiчнi та соцiальнi складовi усього вщтворювального процесу.
Найбiльш прийнятною для потреб АПК Карпатського макрорегюну е структура земельних упдь, спрямована на розвиток тваринницькоï галузь Тому потрiбно кардинально збшьшити земельнi площi пасовищ, Ыножатей, а також багаторiчних насаджень, що дасть змогу налагодити не лише ращ-ональне ix використання, а й забезпечити заходи щодо полшшення та збере-ження екологи.
Л1тература
1. Л1банова Е. Цшнюш ор1ентаци та сощальш реали украшського суспшьства // Економ1ка Укра1ни. - 2008. - № 10. - С. 120-136.
2. Загурський О.М. Державне регулювання ринкового об1гу земель сшьськогосподарського призначення // Економка АПК. - 2008. - № 12. - С. 100-107.
3. Дв1гун А.О. Прюритетш напрямки регулювання рентних вщносин в умовах системного реформування адм1н1стративно-територ1ального устрою Украши // Региональна економ1ка. - 2008. - № 4. - С. 81-86.
4. Громадсько-полггичне об'еднання Украшський Форум. Укра1на - 2015 : Нацюналь-на стратег1я розвитку. - К., 2008. - 124 с.
5. Бородша А. Аграрна пол1тика Укра^ни: витоки, сучасний стан i нов1 можливост1 в контекст1 шституцюнашзму та викликiв глобал1зац11 // Економша Укра1ни. - 2008. - № 10. -С. 94-111.
Щурык М.В. Структуризация земельного фонда как важнейшая предпосылка рационального использования земель в Карпатском макрорегионе
Охарактеризовано нынешнее состояние сформированной структуры земельных ресурсов Карпатского макрорегиона. Обоснована потребность внедрения качественно новой структуры использования земельного фонда, в основе которой следует по-
ложить целевое использование земельных угодий сквозь призму оптимального решения социальных, экологических, экономических и других важных заданий воспроизводительного процесса.
Ключевые слова: реформа, собственность, агрохозяйства, финансирование, структуризация, землеобеспечение, рациональность.
ShchurykM.V. Structuresation of the landed fund as major pre-condition of the rational use of earths in Carpathians macroregion
The article characterizes the structure of the land resources of the Carpathian macro-region and the necessity of the introduction of a new structure of using of the land fund. It is necessary to put the using of the landed resources through the prizm of optional solving of the social, ecological and other useful tasks of the reproduction process.
Keywords: reform, propert, agro-economics, financings, structuralizations, found of territory, rationality.
УДК551.558.7:[630*450:630*177.755] Доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук;
проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ОЦ1НКА СТАНУ ТА ЙМОВ1РНИХ ЗАГРОЗ ВИЖИВАННЮ ЯЛИНОВИХ Л1С1В КАРПАТ У ЗВ'ЯЗКУ 13 ЗМ1НАМИ КЛ1МАТУ
Ялинов1 насадження, яю ростуть в пояс буково-ялицевих лiсiв, характеризуются незадовшьним саштарним станом - кшькють сухостшно! деревини в них змшюеться вщ 4 до 61 % вщ загального запасу. З вшом у ялинових люах зростае площа вогнищ кореневих гнилей сильного та середнього ступешв ураження. Видше-но первинш та вторинш еколопчш фактори, яю впливають на процеси всихання ялинниюв та подано прогноз можливого посилення !х негативно! дп вразi потеплш-ня ^мату. Окреслено принципи розроблення системи адаптивних заходiв у ялинових люах. Для покращення стану всихаючих похщних ялинникiв запропоновано здiйснення комплексу люогосподарських заходiв, для призначення яких необхщно враховувати стан насаджень, екологiчнi та економiчнi чинники.
Ключов1 слова: глобальне потеплшня, ялиновi лiси, санiтарний стан наса-джень.
Упродовж останшх роюв на територп Карпат та в шших регюнах вщ-буваеться штенсивне всихання насаджень ялини европейсько!. До того ж роз-виток патолопчних процеЫв часто набувае катастроф1чного характеру - по-ширення збудниюв кореневих гнилей (коренево! губки та опенька) досягло р1вня ешфгготи, в уражених насадженнях формуються стшю хротчт вогни-ща масового розмноження коро!д1в та шших стовбурових шюдниюв. Цей не-гативний процес поступово наростае, охоплюючи дедаш бшьшу територда, поширюючись не тшьки у стиглих i перестшних деревостанах, але i у се-редньовшових насадженнях, а в окремих випадках - в молодняках. Йде по-вшьна деградацiя ялинових насаджень, яка полягае у зниженш життевостi дерев, зменшенш приросту деревини, запаЫв на одиницю площi, розладнаннi деревосташв, зниженнi рiвня виконання середовищетвiрних функцш. Як нас-лiдок, це призводить до всихання, вщмирання лiсових масивiв ялини европейсько!.
Стан питання. Усихання деревосташв ялини, !х загибель - явище, яке перiодично повторюеться на великих територiях, зокрема шсля посух [3, 19, 30]. Однак у похщних ялинниках, особливо в умовах Прикарпаття, де ця
