CC BY
13
С.М. бсипович
Центр aep0K0CMi4HMX дослiджень Земт 1нституту геологiчних наук НАН УкраТни, КиТв
СТРУКТУРИ ООЩНО-ШЬЦЕВОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ ЗЕМНО1 КОРИ НА ТЕРИТОР11 УКРА1НИ
Урозвиток класичног iдеi формування зачатшв континентальног земног кори на оо'гдно-кыьцевому етат розвитку планети побудовано схему кыьцевих структур територи Украгни. У практичному платрозвиваються уявлення О.Б. Гттова про тектоноконцентри як структури стабыьних ядер та мобыьного кыьцевого обрамлення. Привертаеться увага до зон перетину-накладання тектонокон-центрiв як особливих геодинамiчних областей земног кори. Ключовi слова: тектоноконцентри, тектошчш цикли, гравтацшне поле.
У працях багатьох дослщниюв привертаеться увага до ранньо! юто-ри геолопчного розвитку Укра!нського щита (УЩ), бо це та базова основа, на яку накладаються тзшш геолопчш процеси екзогенно! та ендогенно! природи. У робот! [1] обГрунтовано розвиток поверхш планети та видтено первинний етап формування континент1в — оощно-юльцевий у часовому вщр1зку 4818—2554 млн роив.
Куполи раннього докембрш УЩ, на думку В.А. Рябенка [2], формувалися в умовах розм'якшеного стану кори, протягом единого перюду розвитку ранньодокембршсько! геосинклшально! зони — вщ нагромадження до консолщаци. Це були первинш осередки м1гматизацп, 1зометрична форма яких пояснюеться слабкою латеральною розчленованютю первинно! земно! кори й малою диференцшовашстю рельефу.
У робот [3] стверджуеться, що в1к нижньо! частини порщ кряжа Зверева Алданського щита дор1внюе 4500—4580 млн рок1в, тобто близький до вжу мюячно! кори. Це дозволило авторам робо-ти [4] висловити думку про те, що катархей басейну р1ки Сутам 1 кряжа Зверева — це релжт базальтово! земно! кори «мюячного» етапу розвитку, коли граштний прошарок ще не сформувався.
1дею «нуклеар1в» М.З. Глух1вського, 6.В. Павловського [4], ку-польно-оо!дних структур Л.Й. Салопа [5, 6] розвивае О.Б. Пнтов у роботах [7, 8]:
1. Х1м1чний склад основних порщ бузько! серп УЩ 1 басейну р1ки Сутам щентичний.
© с.м. есипович, 2016
2. Термш для пояснення великих кшьцевих структур Землi (ВКСЗ) повинен вщображати вирiшальну роль у 1хньому формуваннi тектонiчних рух1в i кiльцеву або концентричну 1хню будову. Цей автор пропонуе 1х називати тектошчний концентр або тектоноконцентр.
3. Тектонiчнi сили могли проявлятися у куполоутворенш за необхщних умов пластичностi середовища, яы iснували в архе1 та ще ранiше. У ранньому протерозое' земна кора вже реагувала на напруги, в основному, як крихке тшо.
1дея стабiльного ядра та рухомого кiльця е дуже продуктивною в науковому плаш, оск1льки дозволяе дослщжувати розвиток тектоноконцентру (ТКЦ) в гео-динамiчному планi, особливо в режимах тектошчних циклiв — розширення та стиснення. Це реально показано на територп ввразп та Африки [8]. У захщнш частинi територп Украши обГрунтовано та показано два ТКЦ — Швшчноук-рашський та Швденноукрашський.
У данiй стат представлено загальний каркас ТКЦ в межах територiальних кордонiв Украши. На вщмшу вiд О.Б. Гiнтова, ми показували тiльки загальнi кон-тури ТКЦ по гравгтацшних аномалiях рухливо1 зони — внутршньо1 або зовшшньо1. Отже, видшено такi ТКЦ: Чернiгiвський, 1нгульський, Приднiпровський, Лозова-тинський, Захiдноприазовський, Схщноприазовський, Пiвнiчнодонбаський, Харк1вський, Сумсько-Бiлгородський, Конотопський. В принциш Харк1вський та Сумсько-Бiлгородський ТКЦ можуть скласти один складний ТКЦ, подiбний до Приднiпровського (рисунок).
Першi два ТКЦ показано в редакцп О.Б. Гiнтова [8], i ми про них говорити не будемо.
Черншвський ТКЦрозмщений у межах Брагшсько-Лоевського виступу, який вщдтяе Днiпровський грабен вщ Прип'ятсько1 западини [1]. Вiн мае невелику зону перекриття (у межах Кшвського моря) з Швшчноукрашським ТКЦ, а швшчно-захщна дiлянка мобiльного кшьця проходить по схiднiй шовно-рифто-геннш зонi Прип'ятсько1 западини. Ця зона незвично вигнута саме вiд западини.
1нгульський ТКЦ займае область 1нгульського (Кровоградського) блока УЩ та розмщений помiж Швшчноукрашським, Швденноукрашським, Придншров-ським тектоноконцентрами та Днiпровсько-Донецькою западиною. З першими двома ТКЦ Юровоградський мае дотичш контакти, а з трепм перетинаеться, формуючи складно побудовану Криворiзько-Кременчуцьку зону. Бiльше того, антиклiнальна зона П'ятихатського валу, детально описана Г.1. Каляевим [9] i яка, на наш погляд, явно не вписуеться в тектошчш форми Середньопридншровсько-го блока, може бути частиною кшьцевого валу 1нгульського ТКЦ.
У робот! [1] було обГрунтовано, що абревiатура Днiпровсько-Донецька западина е невiрною по сво'ш сутi, бо ми спостертаемо Донбаську складчасту спору-ду та западину типу грабена, яка розмщена пом1ж Лозоватинським виступом та Брагшсько-Лоевською перемичкою. Грабен було названо Дншровським, але Днiпро протiкае хоча i субпаралельно, але досить далеко на швденному заходi. Краще цей грабен називати Н1жинсько-Полтавським. Вiн обмежуеться Швшч-ною та Пiвденною шовними рифтогенними зонами (ШРЗ), i захщний фрагмент останньо1 обмежуе 1нгульський ТКЦ на швночь
Приднтровський ТКЦ розмщений у межах Середньопридншровського блоку УЩ, детально описаного Г.1. Каляевим (1972). На пiвночi межа, що проходить по схщному фрагменту Швденно1 ШРЗ, е достатньо складною через внутршню бу-
Структури оогдно-кыьцевого етапу розвитку земноi кори на територп Украши
Принципова схема тектоноконценщв Украши (1, 2 — Швтчно- та Швденноукрашський; 3 — Чернтвський; 4 — 1нгульський (Юровоградський); 5 — Приднiпровський; 6 — Лозоватин-ський; 7, 8 — Захщно- та Схщноприазовський; 9 — Швшчнодонбаський; 10 — Харывський; 11 — Сумсько-Б1лгородський; 12 — Конотопський)
дову самого тектоноконцентру. Захщна та Схщна зони замикання ТКЦ перетина-ються з 1нгульським та Захщноприазовським ТКЦ, формуючи в1дом1 Кривор1зь-ко-Кременчузьку та Ор1хово-Павлоградську смуги, замикаючись у райош Пере-копського перешийку Кримського швосщва. Швшчно-схщний фрагмент ТКЦ дотично межуе з Лозоватинським ТКЦ.
Лозоватинський ТКЦ розмщений у межах описаного в робота [1] одноймен-ного блока, що вщщляе складчастий Донбас вщ Шжинсько-Полтавського грабену. Вш межуе на заход1 з Придншровським ТКЦ, на швдш перекриваеться (у межах Конксько-Ялинсько! западини) з Зах1дноприазовським ТКЦ, дотично межуе з Схщноприазовським ТКЦ та пщпирае складчастий Донбас з швдня.
3axidHonpua3oecbKuü ТКЦ розмщений на заход1 Приазовського блока УЩ. На заход1 та швноч1 вш перекриваеться з Придншровським та Лозоватинським ТКЦ, на сход1 межуе з1 Сх1дноприазовським тектоноконцентром i замикаеться на швдш в межах швшчно! периклiналi Азовського валу.
CxidHonpua3oecbKuü ТКЦ розмщений на сходi Приазовського блока УЩ. На пiвночi вш пiдпирае геосинклiнальну зону складчастого Донбасу, на заходi дотично межуе з Лозоватинським та Захщноприазовським ТКЦ i на пiвднi проходить у межах Швшчноазовського прогину.
Швшчнодонбаський, Хартвський, Сумсько-Бмгородський та Конотопський ТКЦ на схилi Воронезького кристаичного масиву обмежують iз пiвнiчного сходу геосинклiнальну зону Донбасу та Шжинсько-Полтавський грабен, яй заповненi
фанерозойськими вщкладами. Показовим е Сумсько-Бшгородський, за характерною структурою аномального грав!гацшного поля дуже схожий на При-дншровський. Дотично до Сумсько-Бшгородського та перекриваючись з Чернь пвським, дуже чггко видшяеться Конотопський ТКЦ, маркуючи зону переходу вщ Брагшско-Лоевського виступу до Шжинсько-Полтавського грабену та захоп-люючи його частину.
Привертають особливу увагу зони перетину мобшьних к1лець сусщшх ТКЦ. В них сформоваш вщом! мобшьш зони земно! кори — Кривор!зько-Кременчуць-ка та Ор!хово-Павлоградська на заход! та сход! Придншровського ТКЦ.
Усл видшеш тектоноконцентри, кр1м останнього, дуже комфортно обмежують геосинклшальну зону Донбасу та Шжинсько-Полтавського грабену. Безумовно, це тшьки перший етап видшення загальних контур1в первинних кшьцевих структур Украши на докатархей-архейському еташ в часовому штервал1 4818—2554 млн роив, який формувався протягом п'яти глобальних галактичних цикшв [1]. У по-дальшому буде визначено ix внутршню будову, як це зроблено О.Б. Пнтовим для Швшчноукра!нського ТКЦ. Особливо щкавою та важливою ця робота буде для 1нгульського, Придншровського та Приазовських ТКЦ, де зафшсовано спе-циф!чш аномали геоф1зичних пол1в та накопичено колосальний обсяг геолопчно! шформаци.
Очевидно також, що просторовий об'ем регюнальних дослщжень треба роз-ширити, включивши «безграштш масиви» внутршшх мор1в, Панонську та При-каспшську западини, сформоваш на попередньому геотектошчному еташ в часовому штервал1 7082—4818 млн роив.
Висновки
1. Побудовано каркас оощно-кшьцевих структур (тектоноконцент-р1в) територп Укра!ни для докатархей-архейського етапу ii геолопчного розвитку.
2. Оскшьки тектоноконцентри видшялись за аномальним гравпацшним полем ¡з урахуванням класичних геолопчних уявлень, залишаеться реальна мож-ливють вибудувати кию внутршню структуру на основ! цикшчного розвитку геолопчних формацш у простор! та час!.
3. Особливу увагу при пошуках корисних копалин мае привертати вивчення ютори розвитку мобшьних (рухомих) к!лець тектоноконцентр!в р!зних ранпв та зони !х перекриття. Необидно використовувати не тшьки геоф!зичн! дослщжен-ня, а й аерокосм!чн!, так як саме останш надають шформацш про сучасну геоди-нам!ку поверхш планети.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Есипович С.М. История планеты Земля — пульсирующее развитие под действием космического прессинга. 190 c. URL: http: Research gate accessed 2015.
2. Рябенко В.А. Об особенностях архейской складчатости УЩ. Проблемы осадочной геологии докембрия. 1967. Вып. 2. С. 189—193.
3. Глебовицкий В.А., Другова ТМ., Крылова М.Д. и др. Последовательность геологических процессов в южном обрамлении Алданского щита и геохронологические данные. Абсолютный возраст докембрийских пород СССР. М., 1965. С. 103—135.
4. Глуховский М.З., Павловский Е.В. К проблемам ранних стадий развития Земли. Геотектоника. 1973. № 2. С. 3—8.
Структури оогдно-кыьцевого етапу розвитку земно! кори на територп Украши
5. Салоп Л.И. Докембрий Африки. Л.: Недра, 1977. 304 с.
6. Салоп Л.И. Геологическое развитие Земли в докембрии. Л.: Недра, 1982. С. 210.
7. Гинтов О.Б. Кольцевые структуры докембрия Украины. Геотектоника. 1973. № 5. С. 65—74.
8. Гинтов О.Б. Структуры континентальной земной коры на ранних этапах ее развития. Киев: Наук. думка, 1978. 164 с.
9. Каляев Г.1., Крутиховська З.А., Жуков Г.В., Прус А.К., Рябенко В.А., Комаров О.М. Тек-тошка Украшського щита. Киев: Наук. думка, 1972. 300 с.
Стаття надшшла 01.09.2016
С.М. Есипович
СТРУКТУРЫ ООИДНО-КОЛЬЦЕВОГО ЭТАПА РАЗВИТИЯ ЗЕМНОЙ КОРЫ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
В развитие классической идеи формирования зародышей континентальной земной коры на ооидно-кольцевом этапе развития планеты, построена схема кольцевых структур территории Украины. В практическом плане развиваются представления О.Б. Гинтова о тектоноконцент-рах как структурах стабильных ядер и мобильного кольцевого обрамления. Обращается внимание на зоны пересечения-наложения тектоноконцентров, как особенных геодинамических областей земной коры.
Ключевые слова: тектоноконцентры, тектонические циклы, гравитационное поле. S.M. Yesipovich
STRUCTURES OF THE OOID-CIRCULAR STAGE OF EARTH CRUST EVOLUTION IN UKRAINE
This paper contains a diagram of ring structures within the territory of Ukraine from the point of view of the classical idea elaboration on forming the dawn of continental crust on the ooidno-ring stage of planet evolution. This diagram is a development of O.B. Gintov concept about tectonic co-centers as structures with stable nuclei and mobile ring frames. The attention is drawn to intersection/overlay zones, as critical geodynamic areas of the Earth's crust.
Keywords: tektokontsentr, tectonic cycles, gravitational field.
