CC BY
19
УДК: 338.2
Дубшша М.В., к.е.н., доцент® Мыколагвсъкый державный аграрныйушверсытет
СТРУКТУРН1ЗМ1НИ В АГРАРН1Й ЕКОНОМ1Ц1 РЕПОНУ
У статт1 наводиться анал1з узагалънюючих резулътат1в роботы аграрного сектора економжы Мыколагвсъког област1. Систематизуютъся факторы, що роблятъ негативный вплив на розвиток даного сектора. Даетъся анал1з структурных зм1н у выробныцтв1 основных выд1в сыъсъкогосподарсъког продукцп Отрыманый анал1з показав, перспектывы розвытку стъсъкогосподарсъкого выробныцтварег1оналъного агрокомплексу.
Ключое1 слова: аграрный сектор, структурш зм1ны, факторы, стъсъкогосподарсъка продукщя, р1венъ выробныцтва.
Постановка проблеми. Формування високоефективно! аграрно! системи, покликано! забезпечити продовольчу безпеку \ створити нормальш умови для розвитку с1льських територ1й, е не простою проблемою для будь-яко! кра!ни та И рег1он1в, але стае особливо складною в перюд радикальних реформ. Масштабна трансформац1я сшьського господарства, що почалася в 90-х роках XX стол1ття \ означав введения нових форм \ вид1в економ1чних в1дносин, формування нових структурних одиниць 1 моделей управл1ння, була пов'язана з переходом до ринково! системи господарювання.Однак спрощене розум1ння сутност1 ринкових реформ та економ1чно! л1берал1зацп не забезпечило реального переходу до стшко1 аграрно! системи. Трансформац1йн1 процеси зд1йснювалися у в1дсутност1 ч1ткого бачення нового структурного вигляду с1льського господарства. В результат! до вже наявних базових проблем неефективност! старо! системи господарювання додалися нов! дисбаланси ! диспропорц!!. У реальн!й економ!ц! це проявилося в нер!вном!рност! трансформац!йних змш в р!зних областях агроеконом!чний д!яльност!, нерац!ональност! внутр!шньогалузевих пропорц!й ! обмеження можливостей структурного маневру по внутршньогалузевого перерозпод!лу ресурс!в, руйнуванн! виробничого потенщалу ! в!дтоку товаровиробник!в з галуз!, пог!ршення експортно-!мпортного сп!вв!дношення в продовольчо! забезпеченост!.
Анал1з останн1х досл1джень. У науковому план! проблема регулювання економ!чно! структури в рамках сучасних трансформацш перебувае в активн!й розробц!. Теоретичш та практичн! питания досл!джуються в роботах в!тчизняних та закордонних вчених: О.Ю. Красильникова [1], Ю.Ф. Мельника [2], О.О. Мороз [3], Ж.А. Мшгальово! [4], П. Т. Саблука, Н.Г. Ф!л!моново! [5] та!нших.
Мета статть Особливост! структурних зм!н у конкретному регюш висв!тлюються недостатньо, тому в данш публ!кац!! метою е детальний анал!з ситуац!!, що склалася та визначення шлях!в подальшого розвитку.
® Дуб1н1наМ.В., 2012
219
Виклад основного матер1алу. Гараниею для сталого зростання та розвитку сшьського господарства е збалансованють \ пропорцшшсть його структури. У сучаснш наущ дослщженню аграрно! структури надаеться особливе значения, а сам термш трактуеться з р1зних позицш. Формування високоефективно! аграрно! системи можливо тшьки завдяки комплексному проведению структурних змш, що передбачае охоплення вс1х пщсистем та елемент1в галузг Коли структурш диспропорци проявляються лише в окремих областях або р1внях пщсистеми, структурш змши можуть носити частковий характер. В цьому випадку об'ектом змш можуть виступати пщгалуз1 сшьського господарства, сфери \ види д1яльност1, ресурси, сшьськогосподарськ1 товаровиробники. У той же час при часткових змшах необхщно враховувати взаемозв'язкн структурних елемент1в, тому що змши на тому чи шшому р1вш, в тш чи шшш сфер1 можуть впливати як один на одного, так \ на всю систему в цшому.
Часткова трансформация може протжати в р1зних сферах, а отже, структурш змши можуть бути галузевими, територ1альними, шституцшними, зовшшньоеконом1чними та вщтворювальними.
Агропромисловий комплекс кторично е одним з провщних сектор1в економжи Микола!всько! область Його стан \ структура виробництва, яка зазнала значних змш за останш роки, впливае не тшьки на сощально-економ1чний розвиток регюну, а й на р1вень продовольчо! безпеки кра!ни в цшому.
За минул1 п'ятнадцять рок1в область зберегла сво! позици пом1тного постачальника яккного зерна та соняшнику. Частка Микола!всько! област1 у валовому виробництв1 сшьськогосподарсько! продукци склала 3,4% в в тому числ1 продукци рослинництва - 4,1%, а продукци тваринництва - 2,5% . За пщсумками роботи за 2010 рж, у рейтингу регюшв держави, Микола!вська область займае 14-е з 25-ти мюць по валовому виробництву сшьськогосподарсько! продукци.
Спещал1защя област1 на вирощуванш зернових (5,6% вщ загальнодержавного виробництва), соняшника (8,7%), овоч1в (4,3%) дозволила змщнити фшансовий стан сшьськогосподарсько! галуз1 в цшому. Разом з тим, вщзначаеться недостане забезпечення населения таким видам продукци, як плоди 1 виноград.
Зернова спещал1защя рослинництва значно змшила структуру поЫвних площ области Вщзначаеться зростання пос1в1в зернових майже на 24% (742,2 тис. га в 1995 р. 1 916,9 тис. га в 2010 р.) 1 в 2,2 рази - техшчних культур (236,0 тис. га I 508,2 тис. га вщповщно). Зазначений зростання забезпечене за рахунок скорочення в 12,6 раз1в поЫвних площ пщ кормовими культурами (447,8 тис. га I 56,5 тис. га вщповщно). У 2010 рощ було заготовлено грубих I соковитих корм1в у перерахунку на кормов! одинищ в 5 раз1в менше, шж у 1995 рощ, тобто одночасно зменшилася урожайшсть корм1в.
Основш причини змши структури поЫв1в - що склалася кон'юнктура на ринку сшьгосппродукци I значне скорочення погол1в'я тварин. Кр1м того, грунтово-
220
кл1матичш умови Микола!всько! облает! сприяють отриманню високо! врожайносп зернових \ техшчних культур. Фах1вщ вщзначають, що негативним наслщком зерново! спещал!заци е порушення оптимально! структури поЫвних площ. Наявшсть в авозмш! кормових культур необхщна, щоб запоб1гти зниженню грунтово! родючост!, недопущению деградацп грунив. Наявшсть кормового клина необхщна, щоб зберегти одну ¿з стратепчних конкурентних переваг облает! - наявшсть якюних земельних ресурав.
За останш 15 роюв значно попршилася ситуащя в тваринництв! области 1стотно скоротилося погол1в'я сшьськогосподарських тварин \ птищ, зменшилися обсяги { зм1нилася структура виробництва тваринницько! продукц11. У 2010 рощ в пор1внянш з 1995 роком погол1в'я велико! рогато! худоби, свиней, овець ! к!з скоротилося майже на дв! третини, кор!в - на 60%, а птиц! збшьшилося на 38,8 в!дсотка.
Обсяги виробництва за основними видами тваринницько! продукцп скоротилися приблизно на третину, за винятком шерст!, обсяг виробництва яко! впав у с!м раз!в. При цьому, виробництво яець зросло в 2,6 рази, а меду в 1,6 рази.
Позитивний вплив ринкових метод!в господарювання в тваринництв! проявився в п!двищенн! продуктивност! погол!в'я худоби ! птиц!, що залишилося. За 15 рок!в в 1,8 раз!в зросли надо! молока в розрахунку на одну корову, бшьш н!ж в 3 рази збшьшилися середньодобов! прирости свиней, в 1,8 рази зросла несуч!сть курки-несучки.
Значш зм!ни в структур! виробництва основних вид!в с!льськогосподарсько! продукц!! багато в чому е насл!дком розвитку багатоукладност! та зм!ни рол! окремих сектор!в агроб!знесу Так, за останн! 15 роюв динам!чно розвивався сектор фермерських господарств. 1х частка в землекористуванш зросла з 9 до 18%. При цьому обсяги виробництва зерна в цш категори господарств збшьшилися в 3 рази, що свщчить про випереджаючому зростанн! врожайност!. У фермерських господарствах в!дбуваеться нарощування виробництва м'яса ! молока. Анал!з узагальнюючих результат!в роботи аграрного сектора економжи п!дтверджуе зроблен! ран!ше висновки. Очевидно, що особист! пщсобш господарства досягли п!ку свого розвитку в рамках кнуючих технолог!чного та орган!зац!йного уклад!в, тому зб!льшення вартост! вироблено! продукц!! в даному сектор! визначаеться т!льки ¿нфляц!йними факторами. Позитивна динамка в сектор! сшьськогосподарських п!дприемств пояснюеться в основному усп!хами у виробництв! зернових культур. Фермерськ! господарства розвиваються найб!льш динам!чно, ¿, мабуть, мають вс! передумови не т!льки для простого вщтворення, а й для розвитку, що знайшло в!дображення в нарощуванш обсяг!в вироблено! ними сшьськогосподарсько! продукц!! I, як п!дсумок - збшьшення свое! частки на аграрному ринку .
Проте ряд учених в!дзначають наявн!сть фактор!в, як! чинять негативний вплив на розвиток даного сектора. Для того щоб виявити ц! фактори в рамках мошторингу трансформац!йних процес!в розвитку с!льських територш було проведено опитування глав фермерських господарств облает!. Методом
221
дослщження було обрано анкетування, взяти участь в якому було запропоновано 52 фермерським господарствам Bcix райошв Микола!всько! область
Bei респонденти вказують на наявшеть певних труднощ1в, яю можна роздшити на три групи. Так, 92% опитаних вказали на вщеутшеть ефективно! державно! пщтримки, висою процентш ставки по кредитах. Майже 2/3 вщзначають диспаритет цш на сшьськогосподарську i промислову продукцш, зношешеть i недосконалкть техшки i буд1вель, виснажешсть наявних земельних pecypciß. Близько половини опитаних (51%) вважають, що мають м!сце так! проблеми як недосконалкть законодавчо! бази та слабке шформацшно-консультацшне забезпечення.
Ситуащя ускладнюеться i тим, що невелик! фермерсьм господарства, на вщмшу в!д бшыл великих, практично не мають лжвщного майна, а тому не можуть скористатися засобами банк!в, що потребують в!дпов!дного забезпечення. Мабуть, в тому числ! i з ще! причини, бшьш н!ж 47% фермер!в запозичують rpomi у сво!х колег. Офщшш статистичн! дан! п!дтверджують, що ¿снуюч! умови п!льгового кредитування малого агроб!знесу найчаст!ше для нього недоступн!. Проблеми в правовш сфер! в!дчувають переважно велик! фермерськ! господарства з площею землекористування понад 250 га, що мають статус юридично! особи. Саме вони у 50% випадк!в дали максимально критичну оц!нку правово! ситуацп в галуз!. Решта респондент!в, що вказали на схильшсть впливу даного фактора, оц!нили ступ!нь такого впливу як середню.При в!дпов!д! на питания про ефектившеть взаемод!! з р!зними партнерами найб!льш позитивно фермери вщгукуються про роботу один з одним - 64% опитаних пщтверджують даний факт. Значну ступ!нь ефективност! вщ такого сп!вроб!тництва в!дзначають 57% з них. Найб!льш поширеною формою такого ствроб!тництва е позики нас!ння, пально-мастильних матер!ал!в i добрив. Однак законодавчо оформлена кооперащя розвиваеться дуже повшьно.Аналопчш тенденц!! спостер!гаються i в масштабах краши. Як! перспективи розвитку цього сектору? Система збору статистичних показниюв у наш!й кра!н! не дозволяе проанал!зувати так! важлив! показники як р!вень товарност!, сп!вв!дношення наймано! i с!мейно! прац!, ефективност! виробництва i T.i. Тим не менш, публкуються, що дан! св!дчать про розшаруванш господарств i вид!лення серед них великих i особливо усп!шних пщприемств. Вони характеризуються великими розм!рами, шновацшним типом розвитку, використовують переваги великого виробництва в матер!ально-техшчному забезпеченн! та реал!заци продукцй', будують взаемов!дносини з найманими прац!вниками на умовах сощального партнерства. Якщо ж розглядати перспективи розвитку сектора великотоварного виробництва, то слщ враховувати, що в!н представлений, перш за все, сшьськогосподарськими оргашзащями, що д!ють на принципах приватного пщприемництва. Переважна орган!зац!йно - правова форма середнього та великого агроб!знесу в Микола!вський облает! - це товариства з обмеженою в!дпов!дальн!стю, приватно-орендш п!дприемства, приватн! п!дприемства, акц!онерн! товариства. На 01.01.2011 р. сшьське господарство облает! представлено 747 с!льськогосподарським пщприемством, з них 367 -
222
господарських товариств, 290 - приватних пщприемств, 19 - виробничих кооператив ¿в, 13 - державних пщприемств та 58 пщприемств шших форм господарювання. Протягом всього трансформацшного перюду здшснювався перехщ вщ державних до недержавних форм власност!. В 2010 рощ 98 % суспшьних пщприемств функцюнують в рамках приватно! власност!.
1нституцюнальш перетворення охоплювали не лише змши форм власност!, а й трансформацш оргашзацшно-правових форм господарювання, що забезпечило формування багатоукладност! економжи. В даному сектор! теж вщбуваеться розшарування, в результат! якого перевагу отримують велик! штегроваш структури холдингового типу. Дослщження показують, що пщприемства агроб1знесу, що входять в штегроваш формування, за обсягом продажу I чистого прибутку в розрахунку на одного пращвника в 1,5-2,0 рази перевищують середш показники галузг Таким чином, подальший розвиток агроб1знесу пов'язаний з р1зними формами об'еднавчих процеЫв, що сприятиме орган1зац11 рац1онального використання ресурс1в, п1двищенню якост1 життя на сел1, забезпечення виробництва еколог1чно чистих продукт1в харчування, п1двищення р1вня продовольчо! безпеки.
Варт1сть техн1чних засоб1в шоземного походження у загальних обсягах витрат с1льськогосподарських п1дприемств Укра!ни на придбання техн1ки сягае майже 70%. При цьому темпи нарощування обсяг1в ¿мпорту перевищують темпи закуп1вель в1тчизняно! техшки. Особливо в1дчутно ¿мпорт почав зростати з 2006 року.
В цшому ¿нституц1ональна динам1ка зд1йснюе суттевий вплив на структурну трансформац1ю галуз1, а результата змш досить суперечлив1. Процес ¿нституц1онал1зац11 ринкових в1дносин ще не завершений. Так, необхщно створення повноцшно1 виробничо!, ринково!, соц1ально! ¿нфраструктури, формування мехашзму економ1чного партнерства як всередиш галуз1, так й за И межами, визначення формальних та неформальних норм повед1нки суб'ект1в аграрно! системи, цшшсних характеристик та стратег!! розвитку галузг
Динам!ка аграрно! системи вщбуваеться за допомогою зм!н !! структури. 1мпульсом до зм!н виступають зовшшш впливи ! внутр!шн! протир!ччя системи. Коли кшькюш зм!ни системи виходять за меж! м!ри, вони викликають як!сн! зм!ни, як! завжди виступають як структури! перетворення. Специфша змш в сшьському господарств! обумовлена значним числом стохастичних фактор!в, що впливають на систему, тривал!стю криз, зашзненням ! низькою швидк!стю перетворювального процесу, тривалим терм!ном адаптац!! системи. У раз! природного ходу процес трансформацп тривалий, супроводжуеться кризовими явищами, сощально-економ!чними витратами, а результат перетворень може бути як позитивним, так ! негативним. Прогресивний погляд на хщ трансформац!йного процесу - це регульований характер зм!н, в тому сенс!, що вони повинш бути керованими ! спрямованими на пол!пшення яюсних характеристик аграрно! системи, стимулювання !! активност!, д!ездатност! ¿, як наслщок, п!двищення ефективност!.
223
Висновки. У результат! наших дослщжень структурних процеав в сшьському госиодарств1 регюну, вщзначимо невщповщшсть аграрно! структури област1 оитимальним параметрам, що обмежуе економ1чне зростання та сталий розвиток галузг
Л1тература
1. Красильников О.Ю. Структурные сдвиги в экономике / О.Ю. Красильников. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 2001. - 163 с.
2. Мельник Ю.Ф. Каштал1защя сшьського господарства: щентифжащя i мотиви здшснення / Ю.Ф. Мельник, П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2009. - № 1. - С. 3-15.
3. Мороз О.О. 1нституцюнальна система аграрно! економжи Украши / О.О. Мороз. - Вшниця: УН1ВЕРСУМ-В1нниця, 2006. - 438 с.
4. Мингалева Ж.А. Структурные преобразования в экономике: теор1я, методология, практика / Ж.А. Мингалева. - Екатеринбург: Ин-т экономики УрО РАН, 2005. - 245 с.
5. Филимонова Н.Г. Концептуальные основы структурних преобразований в сельском хозяйстве / Н.Г.Филимонова. - Красноярск: Краснояр. гос. аграр. ун-т, 2008. - 151 с.
6. Микола!вщина в цифрах 2010 piK / Микола!вське обласне управлшня статистики; П1д загальним кер1вництвом П.Ф. Зацаринського; 2011. - 238 с.
Summary
Dubinina M.V., Ph.D., Associate Professor Mykolayiv State Agrarian University
STRUCTURAL CHANGES IN AGRICULTURAL ECONOMY REGIONAL
The article provides analysis of the general results of the agrarian economy of Mykolayiv region. Systematized factors with an adverse impact on the development of the sector. The analysis of structural changes in the production of main agricultural products resulting analysis showed prospects of agricultural production of the regional agricultural complex.
Key words: agriculture, structural changes, factors, agricultural products, the level of production
Рецензент- д.е.н., професор Шульський М.Г.
224
