CC BY
14
позитивнi змши для обох боюв. З боку держави - це дасть змогу досягнути прозорост у декларуванш прибутюв шдприемств та кращо! наповнюваностi бюджету. Для шдприемщв, у разi ефективно! роботи шдприемства, це дасть змогу вившьнити кошти для здiйснення внутршшх iнвестицiй на модершза-цiю виробничого процесу та шдвищення квалiфiкаци здiбних працiвникiв, що в свою чергу е важливим чинником у формуваннi трудово! мотиваци пра-цiвникiв. 1ншим важливим етапом у досягненнi високо! результативностi працi е вiдродження духовност наци та гiдностi людини. Адже лише за умо-ви наявшсть високо! моралi у суспiльствi можна уповати на зникнення таких непдних проявiв людсько! аморальностi як крадiжки та хабарництво i водно-час на рют сумлiнностi у виконанш трудових зобов'язань. Як зазначила ни-нiшнiй Прем,ер-мiнiстр Укра!ни Юлiя Тимошенко: "Спочатку - мораль, по-^м - професiоналiзм" [6]. Сумарним ефектом вщ даних змiн е шдвищення продуктивност працi. Це матиме подальший позитивний вплив на розвиток нацюнально! економiки. Сдино можливим шляхом вщновлення моралi е шлях вiднайдення вiри, вiри у Бога, у справедливють, вiри у майбутне свое! держави, вiри у власнi сили та власну пдшсть. З цього приводу згадуються слова з промови Юли Тимошенко: "Украша нiколи не встане з колш, поки не стане на колша перед Богом, я вiрю в це гасло, я вiрю в те, що так воно i буде" [6].
Лггература
1. Управление персоналом предприятий: Учебное пособие/ под. ред. П.В. Шемето-ва. - М.: ИНФРА - М, Новосибирск: ИГАСиУ, 1999. - 321 с.
2. Червшська Л.П. Фактори мотивацп персоналу в менеджмент! - К.: Пщприемство "Правда Ярославичiвм, 1999. - 254 с.
3. John Kendrick "International Comparisons of Recent Productivity Trends"// New York. -UNIPUB. - 1994. - 124 p.
4. В. Осадчий. "Старшня i продуктивтсть пращ"// Держнагляд охорони пращ. "Без-пекополю". - 2002.
5. Абрамов А.Е. Основы анализа финансовой, хозяйственной и инвестиционной деятельности предприятия. - М.: АКДИ "Экономика и жизнь", 1994, ч. 1. - 95 с.
6. З промови Прем'ер-мшютра Укра!ни Юлп Тимошенко на шавгурацп президента Украши/ Незалежне анал^ичне агентство, 7 лютого 2005.
УДК 334.73 Доц. Н.Г. Мщенко; магктр О.Я. Марусяк - RbeiecbKa КА
СТРАТЕГ1Я 1НТЕГРОВАНОГО РОЗВИТКУ КООПЕРАТИВНИХ
пвдприемств
Висв^лено можливостi пiдвищення конкурентоспроможносп споживчо'1' коопераций при використанш стратеги штеграцп кооперативних пiдприeмств, наведено етапи розробки дано'1' стратеги та переваги ïï впровадження.
Doc. N.G. Mitcenko, master. O. Ya. Marusyak - Commercial Academy of Lviv Joint entities integrated development strategy
Abilities of improving of a consumer cooperation competitiveness by employment of joint entities integration strategy are shown. Stages of working out of this strategy and its establishment advantages are indicated.
Формування ринкових вщносин i стабiлiзацiя економжи Украши зале-жать вiд нарощування потенцiалу i посилення взаемодп вЫх складових еко-номiки, до яких входять державний, приватний i кооперативний сектори. Ва-гоме мiсце серед них займае i споживча кооперащя, яка сьогоднi вдаувае серйознi трудношд. Це зумовлено руйнуванням сощально! бази розвитку сис-теми, недосконалiстю вщносин власностi, труднощами адаптацп до ринкових умов, проблемами структурно! перебудови, зменшенням обсяпв дiяльностi, зростанням збитковостi шдприемств, падiнням конкурентоспроможностi то-що [1, с. 5].
З появою конкуренци споживча кооперацiя почала втрачати сво! юто-рично сформованi позици на ринку, що викликае небажанi наслщки. Тран-сформаци в суспiльствi в щлому сприяли розвитковi динамiчних процешв у споживчiй коопераци - вщ повно! розрухи i настання кризового стану до по-шуку альтернативних шляхiв вiдновлення i розвитку. Економiчнi змiни, якi вiдбуваються в Укра!ш i сьогоднi, ставлять перед споживчою кооперацiею завдання щодо соцiально-економiчного розвитку, штеграци в нацiональну економiку з новими ринковими рисами, шдвищення загально! економiчноl ефективностi дiяльностi. Тому на даний час нагальною е розроблення страте-гiчних концептуальних напрямiв розвитку споживчо! коопераци в ринковому середовищд. Зокрема, дана проблема розкриваеться в працях С.Г. Бабенка, Я.А. Гончарука, В.В. Апотя, В.С. Марцина, П.Ю. Балабана тощо.
В ринкових умовах перед споживчою кооперащею стоггь завдання створити нову господарську модель, яка б могла усшшно конкурувати з ш-шими ринковими структурами. Важливим напрямом реформування е узгод-ження ринкових i кооперативних принципiв, забезпечення безперервного функщонування та розвитку кооперативних шдприемств. Ефективне вирь шення даного завдання передбачае створення та реалiзацiю наявних конку-рентних переваг [4, с. 257]. Останне може бути досягнуте за рахунок правильно розроблено! стратеги розвитку кооперативних шдприемств та систе-ми загалом.
Необхщшсть у розробщ стратеги виникае через раптовi i непередбачу-ванi змши в зовнiшньому середовишi дiяльностi будь-якого тдприемства. Оскiльки кожне пiдприемство е ушкальним, вiдомо велика кiлькiсть рiзнома-нiтних стратегiй. Вибiр одше! з них залежить вiд позици тдприемства на ринку, його потенщалу, динамжи розвитку, поведiнки конкурентiв, стану економжи тощо [4, с. 240].
Ушверсальний характер господарсько! дiяльностi споживчо! коопераци вiдображаеться у внутрiшнiй будовi ще! системи, що не може не впливати на ефектившсть И функщонування. Природа галузей кооперативного госпо-дарства рiзко вiдрiзняеться, однак, вс вони в тiй чи шшш мiрi породженi потребами сiльського населення. Споживча кооперащя об'еднуе в основному сшьське населення, тобто тих, хто е, як правило, не лише споживачами про-дукци сiльського господарства, але й И виробниками, в т.ч. шдивщуальними. На ринку сшьськогосподарсько! продукци вони виступають i як продавщ, i як покупцi, тобто е ноЫями виробничого та споживчого штересу.
Основна галузь дiяльностi споживчо! кооперацiï - торпвля. Вона виз-начае 3mïct ^eï форми кооперацiï. Iншi галузi ïï дiяльностi також оргашчно пов,язaнi з потребами сшьських жителiв, розвиваються вщповщно з штереса-ми обслуговуваного населення. Таким чином, споживча кооперащя Украши здшснюе торговельну дiяльнiсть, забезпечуючи пайовиюв i всiх мешкaнцiв села товарами гарантовано!" якостi за прийнятними щнами, скуповуе у них продукцiю особистих селянських господарств, займаеться переробкою сшь-ськогосподарсько1' сировини та виробництвом товaрiв народного споживан-ня, надае транспортш, житлово-комунaльнi, консультaцiйнi та iншi послуги, сприяе отриманню освiти та шформаци.
У споживчiй кооперaцiï Украши ниш нараховуеться 21 тис. роздрiбних торговельних пiдприeмств з торговою площею 1478,8 тис. м , 6,5 тис. шдприемств ресторанного господарства iз загальною чисельнiстю посадочних мюць 20,6 тис. од., 4 тис. заготаельних пiдприeмств, 1409 промислових шдприемств, що е досить потужним потенщалом системи i основою ïï стратепчного розвитку. Зважаючи на специфiчну ieрaрхiчну та галузеву структуру споживчоï коопе-рaцiï можна запропонувати стратегш iнтегровaного розвитку кооперативних пiдприeмств як один з шляхiв виходу системи з кризового стану. Проблеми розвитку штеграцшних процешв вивчалися рiзними науковцями, зокрема, О.А. Гребешковою, М.Д. Янювим, Н.М. Пархоменко, Г. А. Бурляем, В.В. Апошем та iн. Водночас, в ï^ працях не розглядався стратепчний аспект цieï проблеми.
Споживча кооперащя зi своею багатогалузевою дiяльнiстю мае потен-цiйнi можливостi для розробки i прaктичноï реaлiзaцiï стратеги штегрованого розвитку. Стрaтегiя iнтегровaного розвитку дощльна i реально дасть змогу реaлiзувaти тaкi переваги споживчоï коопераци як системи:
• домшантне становище в сшьськш мюцевост!, що формуе низку фактор1в, сприяючих посиленню конкурентоспроможносп;
• наявтсть цшсно1 оргатзаци, яка сформувалась шторично i вже мае певт риси штеграци;
• колективна природа оргатзаци;
• розвинута матер1ально-техшчна база;
• комплексний характер д1яльност!
Водночас, посилення розвитку iнтегрaцiйних процеЫв е передумовою пiдвищення ефективностi кооперaтивноï дiяльностi за рахунок оптимального використання наявних ресурЫв (мaтерiaльних, фiнaнсових, трудових) та взаемозв'язку основних галузей дiяльностi.
Iнтегрaцiя у споживчiй кооперaцiï може вщбуватись за рахунок вироб-ничо-економiчноï взaeмодiï кооперативних пiдприeмств та оргашзацш мiж собою, а також з шшими господарюючими суб'ектами нaцiонaльноï економь ки з метою покращення кшцевого результату. Вiдповiдно до цього штегра-цiю в споживчiй кооперaцiï можна розглядати в таких двох напрямах:
• внутршня штегращя;
• зовтшня штегращя.
При цьому процес формування стратеги штегрованого розвитку можна подати у виглядi наступних еташв:
• визначення напряму iнтеграцiйного процесу (внутршнш чи зовнiшнiй);
• визначення перел^ найбiльш бажаних об'екпв, що будуть залученi в штег-ращйний процес;
• впорядкування об'ектш штеграци за ступенем прiоритетностi створення ш-тегращйних взаемовщносин;
• формування можливих варiантiв iнтеграцiйних вiдносин з кожним вибраним тдприемством;
• органiзацiйно-економiчний аналiз процесу штеграци, витрат та очiкуваних результатов кожного варiанту з врахуванням можливих ризишв;
• визначення суми можливих витрат на реалiзацiю стратеги штегрованого роз-витку;
• вибiр з огляду на прiоритети, обмеження та органiзацiйно-економiчний ефект оптимального набору заходiв щодо реалiзацil стратеги iнтегрованого розвитку [4, с.259].
Перший напрям штеграци - взаемодiя структурних одиниць у системi споживчо1 коопераци, не виходячи за 11 меж! Водночас, необхiдно врахову-вати два види внутрiшньо1' штеграци: вертикальну (взаемозв'язок рiзних ви-дiв дiяльностi в межах одного шдприемства) та горизонтальну (взаемодiя шд-приемств одте1 галузi) [5, с.6]. В споживчш коопераци Укра1ни вони можуть реашзовуватися одночасно: заготiвлi сiльськогосподарських продуклв та си-ровини створюють ресурсш передумови для розвитку промислового вироб-ництва, торговельно1 дiяльностi, ресторанного господарства. Водночас, ко-оперативна промисловiсть постачае в роздрiбнi торговельнi пiдприемства та шдприемства ресторанного господарства свою продукщю. Торпвля ж з рес-торанним господарством реалiзуе створенi вартостi та завершуе виробничий цикл. Динамiку розвитку основних галузей дiяльностi споживчо1 коопераци графiчно зображено на рис. 1. Як бачимо, тенденци розвитку галузей дуже близью, що свщчить про 1х взаемозв'язок та взаемозалежнiсть. 180%
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Рис. 1. Темпи росту галузей споживчо'1 коопераци за 1995-2003 рр.
Виршення стратепчних завдань розвитку споживчо! коопераци без-посередньо пов'язано iз змiною змшаного за функцiями характеру 11 дiяль-ностi. Необхiдно значно бiльше скерувати 11 на задоволення споживчого ште-ресу сшьських жителiв. Це може торкнутися не лише заго^вельно!, але й промислово-виробничо1 та iншо1 дiяльностi споживчо1 кооперацi1, вимагати, виходячи з нових стратепчних пiдходiв, обгрунтування доцшьност 1х розвитку, а також оптимальних розмiрiв та форм.
Якщо розглядати внутршню iнтегрaцiю, то ïï практична реaлiзaцiя е менш затратною, шж зовнiшньоï. Це пояснюеться тим, що економiчний по-тенцiaл споживчоï коопераци вщображаеться такими ïï галузями як торпвля, заго^вл^ виробництво, надання послуг тощо. Вони вже тюно пов'язаш мiж собою, що дае змогу реaлiзовувaти стрaтегiю iнтегровaного розвитку [5, с.6]. В тaкiй iнтегровaнiй системi всi склaдовi ланки перебувають у процес взaeмодiï мiж собою при просуванш продукцiï вiд виробника до кшцевого споживача. В рамках вщповщно сформовaноï системи окремi структурнi оди-ницi виконують поклaденi на них функци, якi мають бути як правильно, так i вчасно виконаш, оскшьки вiд цього залежить безперервна дiяльнiсть всieï системи.
Впровадження стратеги штегрованого розвитку на кооперативних шд-приемствах дасть можливють отримати таю переваги:
• зменшення ризик1в, яю можуть виникати як у систем! постачання, так i в систем! збуту готово1 продукцй;
• зменшення юлькосп потенц1йних конкуренив;
• зниження витрат;
• зб1льшення можливостей у введены 1нновац1йних розробок. Внутршня iнтегрaцiя кооперативного господарства створить переду-
мови для вiдродження втрачених позицш споживчоï кооперaцiï через тюну виробничо-економiчну взaeмодiю наявних кооперативних оргaнiзaцiй м!ж собою. Необхiдно пiдкреслити необхщшсть удосконалення гaлузевоï структури споживчоï коопераци. В сучасних умовах необхщно враховувати дедaлi бшь-шу iнтегрaцiю кооперативного господарства з шшими галузями АПК, взае-мовизначальний вплив умов господарювання цих систем. Тому при визна-ченш оптимальних пропорцш розвитку господар^^ д!яльносп споживчоï кооперaцiï врахування лише внутршшх фaкторiв недопустиме.
Другий напрям штеграци передбачае налагодження виробничо-еконо-мiчноï взaeмодiï м!ж пiдприeмствaми споживчоï коопераци та шшими 6!з^с-одиницями, що функцюнують на ринку. Причому деяк пiдприeмницькi структури, безумовно, будуть виступати як конкуренти кооперативних шдприемств. Реашзащя стрaтегiï зовнiшньоï iнтегрaцiï дасть змогу розширити обсяги д!яль-ност системи, шдвищити оргaнiзaцiйно-економiчний потенцiaл тощо.
Необхщно зазначити, що соцiaльнi прюритети нишшнього етапу розвитку економжи Укрaïни вимагають вщ споживчоï коопераци кардинального покращення ïï д!яльносл, aктивноï учaстi у формувaннi iнфрaструктури сшь-ськогосподарського ринку. Взaeмодiя споживчоï коопераци з АПК здшсню-еться в трьох напрямках:
• торпвля товарами народного споживання на сел1: забезпечення потреб с1льського населення, з одного боку, i сприяння в реал1заци продукцй АПК, завершены в1дтворювального циклу - з шшого;
• здшснення закутвель i переробки сшьськогосподарсько1 продукцй i сирови-ни та забезпечення, таким чином, збереження i збуту продукцй шльського господарства;
• виконання функцш социально! шфраструктури на сел1 шляхом надання послуг виробничого i побутового характеру [2, с.181].
Сьогодш споживча кооперaцiя мае вс можливост забезпечити глибоке iнтегрувaння кооперативних шдприемств у сшьськогосподарський ринок шляхом вщновлення на селi зaготiвельноï галуз^ широкого використання мережi виробничих та торговельних пiдприeмств. Створення р!зного роду об'еднань, aсоцiaцiй з участю шдприемств споживчоï коопераци та шших суб'екпв АПК дасть змогу посилити конкурентш позици системи на ринку, сформувати нову систему господарських зв'язюв, шдняти ефективнiсть д!яльносл.
Отже, використання стратеги штегрованого розвитку кооперативних шдприемств дасть змогу зменшити витрати системи, знизити цши на пропо-новаш товари, розширити ix асортимент тощо i, як нaслiдок, шдвищити кш-^в! результати д!яльност та конкурентоспроможнiсть системи.
Лггература
1. Бабеико С.Г. Стратегия розвитку кооперативного сектора економши Украши// Економша i прогиозувaиня. - 2003, № 4. - С. 38-52.
2. Балабан П.Ю. Споживча кооперащя - сощально орieитовaиa система// Нацюналь-ний кооперативний рух та структурш змши в економщ Украши ХХ1 столлтя: Зб. наук. праць. - К.: Укркоопосвгта, 2001. - С. 178-182.
3. Марции В.С. Проблеми функщонування споживчо1 коопераци та шляхи стабшза-цп господарсько1 дiяльиостi//Екоиомiкa Украши. - 2003, № 4. - С. 24-28.
4. Мзюк Б.М. Стратепчне упрaвлiиия тдприемством. - Льв1в: Коопосвгта, 1999. - 568 с.
5. Пархоменко Н. Економ1чна ефективнють iитегрaцiйииx процеав споживчо1 коопераций регiоиaльиi аспекти// Вютт Дшовий випуск. - 2004. - 2 липня.
6. Ринкова ор1ентац1я споживчоï коопераци Украши. - Льв1в: Коопосвгта, - 1999. - 366 с.
1 2 УДК 630*33 Студ. А.В. Прокп ; доц. М.Е. Матвеев , канд. екон.
наук - УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ОТРИМАННЯ ЕНЕРГ11 ДЕРЕВООБРОБНИМ ЩДПРИСМСТВОМ В1Д СПАЛЮВАННЯ ВЛАСНИХ ДЕРЕВНИХ В1ДХОД1В
Запропоновано методику i математичнi моделi визначення доцшьносп отри-мання енерги з деревних вiдходiв i використання """ для здшснення процесу сушiння деревини на деревообробному тдприемста.
Stud. A. V. Prokip; doc. M.E. Matvejev - USUFWT
Calculating of economic expedience of receptioning energy from woodwastes at woodworking enterprise
In the scientific study are offered methods and mathematical models of calculation of expedience of energy receipt from woodwastes and it's usage in wood drying process at a woodworking enterprise.
Одшею з проблем роботи деревообробного тдприемства е наявшсть деревних в1дход1в, як потр1бно переробляти або вивозити на спещашзоваш те-ритори, де вони збер1гатимуться. Це створюе ряд питань, до яких можна вщ-
1 Андрiан Володимирович ПРОК1П - мапстрант УкрДЛТУ. Тел.: +38 (066) 7-660-770. E-mail: [email protected]
2 Микола Едуардович МАТВЕЕВ - доцент УкрДЛТУ. Тел.: +38 (032) 237-88-57; 241-70-23.
