Страхування врожаю сільськогосподарських культур та його ефективність Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 368.54

Дадак О.О., к.е.н., Дорош М.М., к.е.н., Гачек Т.С., к.е.н., Дудяк Р.П., к.е.н. ©

Лъв\всъкий нацюналъний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт Iмет С.З. Гжицъкого

СТРАХУВАННЯ ВРОЖАЮ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ЙОГО ЕФЕКТИВН1СТЬ

У статт1 розглянуто основт залежност1 попиту на послуги страхування стъсъкогосподарсъкихризитв.

Ключое1 слова: агрострахування, аграрп, страховики, страхова сума, страхова прем1я, страховии тариф, збиток, страхове вгдшкодування, франшиза, врожаитстъ, субсидп.

Постановка проблеми. Страхування - це один з найефектившших метод1в управлшня ризиками в агропромисловому комплекс!. Але через високий стутнь ризику в сшьському виробництв1 страхування врожаю е довол1 коштовним, тому для забезпечення його доступност1 для аграрив здшснюеться державна пщтримка за рахунок кошт1в бюджету. Головною метою державно! шдтримки страхування врожаю сшьськогосподарських культур мае бути захист майнових штереав аграрив вщ можливого збитку, що пов'язаний з наявшетю природно-кл1матичних фактор1в ризику. Сьогодш агрострахування здшснюеться за нормативами страхових компанш без урахування вимог виробниюв сшьськогосподарсько! продукцп майже завжди на добровшьнш основг Вщшкодування збитюв у такому випадку також проводиться згщно з правилами страхування конкретних страховиюв. 1нший шлях - обов'язкове страхування врожаю, регламентоване законодавчими документами. Участь держави в процеа страхування регламентована Законами Украши [1] та [2], а також прийнятими Постановами до цих Закошв, але фактично узгодження штереав агровиробниюв, страховиюв та держави кнуючими методиками розрахунюв не передбачено.

Украша як аграрна краша мае великий потенщал розвитку I можливост1 виходу на м1жнародний ринок. Разом з тим розвиток сшьського господарства тюно пов'язаний з високим р1внем ризику. Ризик у сшьському господарств1 полягае у вщсутност1 гарантш отримання результата виробничо! д1яльност1 пщ впливом р1зних чинниюв, насамперед природних. Одним ¿з способ1в зменшення та розподшу ризиюв е передача 1х за певну плату професшним оргашзащям, тобто страховим компашям. У розвинених крашах св1ту агрострахування давно набуло поширення I стимулюе розвиток агропромислового комплексу.

На жаль, в Укра!ш под1бний пщхщ до зниження ризиюв сшьськогосподарських товаровиробниюв не набув поширення, тому актуальною залишаеться проблема не лише пщвищення страхово! культури

© Дадак О.О., Дорош М.М., Гачек Т.С., Дудяк Р.П., 2013

54

серед населения, зокрема серед в1тчизняних аграрив, але й запровадження нових пщход1в до системи страхового захисту як з боку держави, так I нацюнальних страхових оргашзацш.

Агровиробник защкавлений в тому, щоб вщшкодовувалася не лише втрата всього врожаю, а й недобирання до запланованих обсяпв. А, в свою чергу, страховики, вводячи в договори страхування завелику франшизу, довели цей вид страхування, фактично, до страхування лише катастроф1чних ризиюв. При цьому, якщо тариф задовольняе фшансовим можливостям сшьгоспвиробника найчастше цей тариф охоплюе мЫмальний наб1р умов договору страхування, що робить страхування формальним процесом, виконаним на вимогу иевних фшансових у станов.

Мета статп. Визначення залежностей м1ж вартютю страхових иослуг, вщшкодуванням збитюв та продуктившстю агровиробництва. На пщстав1 цього анал1зу виконуеться розробка рекомендацш для аграрив та страховимв, що сирямована на пщвищення ефективност1 страхово! д1яльност1 та полшшення сшьськогосподарського виробництва.

Виклад основного матер1алу. Украша як аграрна кра!на мае великий потенщал розвитку I можливост1 виходу на м1жнародний ринок. Разом з тим розвиток сшьського госиодарства тюно иов'язаний з високим р1внем ризику. Ризик у сшьському господарств1 полягае у вщсутност1 гарантш отримання результат виробничо! д1яльност1 пщ виливом р1зних чинниюв, насамиеред ириродних. Одним ¿з способ1в зменшення та розподщу ризиюв е передача !х за певну плату професшним оргашзащям, тобто страховим компашям. У розвинених кра!нах св1ту агрострахування давно набуло поширення I стимулюе розвиток агропромислового комплексу.

На жаль, в Укра!ш под1бний пщхщ до зниження ризиюв сшьськогосподарських товаровиробниюв не набув поширення, тому актуальною залишаеться проблема не лише пщвищення страхово! культури серед населения, зокрема серед в1тчизняних аграрив, але й запровадження нових пщход1в до системи страхового захисту як з боку держави, так I нацюнальних страхових оргашзацш.

Страховими ризиками визнаються: засуха, ^ заморозки, ^ вимерзання ^ випр1вання,

надм1рна волога, ^ град, ^ буря,

пилова буря, ^ дощ1 та зливи.

Для агровиробниюв важливим моментом при страхуванш е те, щоб вартють послуг страхування окупалась якктю самих послуг. Найприваблившим вар1антом, який може спонукати аграр1я страхувати свш

55

врожай, е такий, при якому вш отримуе не менше, шж заплатив, тобто, щоб кошти, сплачеш ним як страхов! премп страховим компашям за певний перюд, не перевищували суми, отримаш вщ страховиюв у вигляд1 вщшкодування та вщ держави у вигляд1 субсидш.

В середньому, раз на 4-5 роюв несприятлив1 погодш умови призводять до значно! втрати врожаю, тому за ряд роюв при щор1чному страхуванш повинен пщтримуватися баланс м1ж сплаченими на страхування коштами сшьгоспвиробником та отриманими ним вщ страховика та вщ держави. Тод1 аграрш буде мати фшансову защкавлешсть у страхуванш.

Попит на страхов! послуги в ц!й галуз! страхування врожаю с!льськогосподарських культур обмежуеться площами, призначеними для пос!ву сшьськогосподарських культур, та врожаем зас!яних культур на цих площинах.

У всьому св!т! агрострахування визнане над!йним ! ефективним шструментом управл!ння с!льськогосподарськими ризиками. Зважаючи на те, що Украша е аграрного кра!ною ! мае великий потенщал, кнуе гостра необхщшсть у залученш аграрного сектору Украши до послуг агрострахування.

Сшьськогосподарське виробництво характеризуеться високим ступенем ризиюв, пов'язаних, насамперед, з впливом погодних I кл1матичних фактор1в, коливанням цш на внутршньому на зовшшньому ринках, змшою врожайност1, нестабильною економ1ко-пол1тичною ситуащею в кра!ш. Впливати на ус1 щ чинники вкрай важко. Тому в багатьох крашах держава активно втручаеться в ситуацш, намагаючись у такий споЫб зменшити проблеми, пов'язаш з ризиками сшьгоспвиробництва.

Але не можна вважати, що в агрострахуванш, як I в страхуванш взагал1, основною умовою е те, щоб завжди страхувальник отримував кошт1в у вщшкодування не менше, шж сплатив премш, осюльки страхування покликане захищати майнов1 штереси страхувальника вщ ризиюв, що мають ознаки ймов1рност1 та випадковост1 настання, а страховий плат1ж е платою страхувальника за споюй, що можлив1 збитки, що можуть вщбутися з предметом договору страхування, будуть покритг

Серед проблем, що перешкоджають розвитку агрострахуванню в Украш можна видшити:

^ низький р1вень страхово! культури серед сшьськогосподарських

товаровиробниюв; ^ недов1ра до в1тчизняних страхових компанш; ^ низький р1вень юридично! пщтримки у питаниях агростахування; ^ вщсутшсть поряд ¿з встановленням обов'язковост1 страхування

надежного впливу держави на яюсть страхових продукт1в; ^ складшсть та непрозоркть договор1в страхування, а вщповщно

можливкть 1х неоднозначного тлумачення; ^ обмежений перелж страхових продукт1в, здатних задовольнити р1зш категорп виробниюв;

56

^ вщсутшсть повноцшного законодавчого регулювання страхування у

сшьському господарствц

низька забезпечешсть квал1ф1кованими кадрами у данш сфер1; ^ погане розумшня мехашзм1в управлшня ризиками в сшьському

господарствц

^ недостатня техшчна спроможшсть страхових оргашзацш

3 метою покращення ситуаци на аграрному страховому ринку Украши зокрема, в мехашзм1 страхування урожаю сшьськогосподарських культур, необхщно вжити низку заход1в, реал1защя яких значною м1рою дасть можливкть налагодити вщносини м1ж аграрним сектором \ страховими компашями.

Висновки та рекомендацй':

Створити агропромислов1 страхов! оргашзаци \ товариства взаемного страхування, побудоваш на ствпращ держави та приватного сектора. Для координаци 1х д1яльност1 доцшьне формування кер1вного органу у форм1 агентства, правлшня, який би виступив як державний агент щодо регулювання \ державно! пщтримки у сфер1 агропромислового виробництва. Його основними завданнями повинш бути: сприяння розвитку забезпеченого державною пщтримкою страхування врожаю сшьськогосподарських культур; розробка пропозицш про порядок I умови оргашзаци та проведения страхування врожаю сшьськогосподарських культур; виршення питань, пов'язаних ¿з видшенням страховикам кошт1в державного бюджету на оплату страхових субсидш з1 страхування врожаю сшьськогосподарських культур та !х використання.

Прийняти Закон Украши: «Про товариства взаемного страхування»; -для визначення довгостроково! пол1тики держави стосовно сшьськогосподарського страхування слщ прийняти вщповщну Програму; внести змши до Закону Украши «Про страхування» в частиш: запровадити окрему лщензш по страхуванню сшьсько-господарських ризиюв з двома основними категор1ями (страхування культур I тварин); утворити Аграрний страховий пул.

Кр1м цього, одним з основних напрям1в розвитку страхування в Укра!ш повинно бути сшвроб1тництво з шоземними страховиками, штегращя в структуру св1тового страхового ринку, вкладення шоземних швестицш в розвиток страхового ринку. Отже, можна стверджувати, що ефектившсть страхування врожаю сшьськогосподарських залежить вщ комплексного пщходу до виршення його проблем з боку держави та проведения виважено! пол1тики страховими компашями. Можливо саме щ змши нарешт1 перетворять тр1аду сшьгоспвиробник-страхувальник-держава на ефективну систему взаемовщносин, яка буде працювати на користь усього суспшьства.

Л1тература

1. Закон Украши «Про страхування», прийнятий ВР Украши вщ 07.03.96 р. №85/96-ВР (з1 змшами тадоповненнями).

2. Закон Украши «Про державну пщтримку сшьського господарства

57

Украши», прийнятий BP Украши вщ 24.06.2004 p. №1877-IV (i3 змшами i доповненнями).

3. Порядок i правила проведения обов'язкового страхування врожаю сшьськогосподарських культур i багатор1чних насаджень державними сшьськогосподарськими пщприемствами, врожаю зернових культур i цукрових буряюв сшьськогосподарськими пщприемствами Bcix форм власностЬ), затверджений Постановою КМУ в1д 11.07.2002 р. №1000.

4. Словарь страховщика / [Ефимов С. Л., Лозовский Л. Ш., Райзберг Б. А., Ратновский А. А.] - М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2000.— 322 с.

5.Портал про страхування сшьськогосподарських ризиюв [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.agroinsurance.com/ru/

Summary

In the article the basic dependences demand for agricultural insurance.

Key words: agricultural insurance, farmers, insurers, the insurance amount, insurance premium, insurance rates, loss, insurance reimbursement, deductible, yields, subsidies.

Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.

58