CC BY
16
5. Statistisches Bundesamt // Bildung und Kultur. Berufliche Schulen. - Wiesbaden, 2007. -319 s.
6. Ausbildungsort Berufsfachschule. - Режим доступу: 29.10.2008 р.: <http://www.wissen.de/wde/ gcnerator.'wissсп'гсssorts/bi 1 duns/ausbil dung/index,pagc=...> - Заголовокз екрану. -Мова шмецька.
7. Stundentafel der Zweijärigen Wirtschaftsschule. - Режим доступу: 19.11.2008 р.: -<http://www.wirtschaflsschule-noerdlingen.de/cms/cms/front_content.php?idcat=129> - Заголовок з екрану. - Мова имецька.
8. Stundentafel Zweistufige Wirtechaftsschulé. - Режим доступу: 19.11.2008: - <http:ws.wsbs2-deg de/Wirtschaflsschule-D eggendorf-ZweistufigeWS-200-170.htm/> - Заголовок з екрану. - Мова нмецька.
9. Übungsfirmenarbeit. - Режим доступу: 19.11.2008. - <http:www.wirtschaflsschule-nördlingen. de/cms/iront_content.php?idcat=81> - Заголовок з екрану. - Мова шмецька.
Олена ЦИМБААЮК
СТАТУС ВЧИТЕЛ1В НАРОДНИХ ШК1ЛУ ДРУГ1Й РЕЧ1 ПОСПОЛИТШ
(1920-1939 РР.)
V emammi проанатзовано сощаяъно-поттичнш статус учите ni в Вопинського воеводства Полыщ у тжвоенний nepiod. Розгпядаються особаивосгш осв1тньо-шк1п.ьно1 nonimiuai пояьськсИ в кади у 1920-1939 рр.
I стори ко - п ед агопч ний аспект нашого дос.щдження зумовлюеться необхщшетю формування об'ективиого уявлення про ¡сторичш шляхи розвитку педагопки. Педагопчиий аспект проблеми полягае у виявлеиш специф1ки становища вчите.шв нар од них шил Bo.thihí у 1920-193 0-i роки, коли край входив до Польсько1 дфжави- ДругоК Peni Посполито1.
Дослщження ocBÍTHboi no.niTinai польськоГ влади щодо нащональних меншин пев ною мрою biicbít.iicho у науковочегорнчних, публщистичних i мемуарних праиях, яи торкалися сон,i ял ьн о - пол i тичних аспект тогочасного становища захщноукрашських земель, проблеми нащональних меншин у Полыщ. Однак, за винятком окремих фрагменту них матер! ял ÍP, (наукових статей, тез, повщомлень на науково-практичних конференщях, замтж у мкцевш npeci), ще не створено грунтовно! пращ, яка би вщтворила багатофанну д1яльшсть численних волинських педагопв, kotpi багато зробили для збереження i розвитку нацюнальних традицш, ocbíth, культури, Bipn.
Метою стагп е цшене виевгглеиня статусу вчите.тпе народиих шил на Волиш у 1920-1939 рр., коли край входив до Полыщ.
Мета дослщження зумовила таю завдання: проанашзувати оевггньо-шильну полггику польського уряду та сощально-екоhomihне становище вчителт Волинського воеводства у м1жвоенний пфюд.
Вщ початку польського правлшня в Захщнш УкраМ у 1919 р. почалося створення нових оргашв дфжавно1 влади, в тому чисш в ocbítí. 3 щею метою 4 чфвня 1920 р. сейм Полыщ прийняв закон «Про тимчасовий устрш шильних властей», а 13 липня того ж року - закон «Про акадешчш школи». У другому закош докладно вщображено найважлив1нп складов! д1яльносп ВИЗ у KpaÍHi, в íx пере.ику були i льв1всьи (галицьи) ВИЗ: Ушверситет Яна Казимира, Льв1вська пол1техшка та Академ1я ветфинарп [9, 17]. На Волиш ВИЗ не функщонували. Вища оевгга була у безпосередньому вщанш mí hí стер ста а в1росповщань i народно! ocbíth Полыщ.
Не менш важливим був червневий (1920 р.) закон «Про тимчасовий устрш шильних властей». У ньому зазначалося, що вище кер1вництво загальною о се ¡тою зднгенюе у Польшу míhíctp BipocnoBiflaHb i народно! ocbíth. 3 щею метою TcpiiTopia держави (включаючи Захщну Украину) подшяються на шкшьш округи, очо.пювят кураторами, права i обов'язки яких були 4Ítko визначеш [4].
Загалом мфежа ocbíth у мжвоенний пер i од у Захщнш Укра1ш, itpím вищеназваних закон1в, складалася на ochobí р1зних розпоряджень Ради míhíctpíb та мшктра в1росповщань i народно! ocbíth. Зпдно з цими актами, натериторн Захщно! Украши утворювалися два шильш округи (Льв1вський i Волинський), затвфджувалися обов'язки посадових oci6 у галта ocbíth. TepiiTopianbHO Льв1вський шкшьний округ охоплював Льв1вське, Сташслав1вське i Тфнопшьське воеводства, Волинський - одне Волинське воеводство.
Окремою сторшкою в ¡сторп иск пи Захщно! Укра1ни у мжвоенний перюд став «Закон з дня 31 липня 1924 року», що затвфджував деяю постанови про оргашзащю шильниитва. Таку зарозумшу назву зжон мав недаремно. 1з введениям його в д1ю практично л!квщовувалися украшсью початков 1 (не кажучи про сфедш) школп у Захщнш Укра!ш. Суть закону полягала в тому, щоб поступово замшити украшсьы школи на утракв1стичш (двомовш), а згодом пфейтп винятково до польськомовних початковпх шкш.
Закон про оргашзащю шкшьниитва вщ 31 липня 1924 р. пфедбачав проведения шюльних плсб1сцнпв: шор¡чне подаиня мкцевнми жителями декларацш про запровадження на тсриторп кожного шильного округу того чи ¡итого типу школи. Але дегцо шзшше (1930 р.) цей закон було доповнено вимогою про те, що змша мови викладання може вщбугися не рашше, шж чфез 7 роив вщ дата останньо! постанови, яка визначила мову викладання в цш школг Встановлення такого тфмшу пояснювалося тим, що так зваш щор1чш «шкшьш плебкцити» проходять в атмосфер! «галасливо! украшсько! нащонал1стично! пропаганди» [ ведуть до поглиблення польсько-украшського аитагошзму [7, 23].
Такий стан яскраво шдтверджуеться документами та законодавчими актами того часу, зокрема, зб ¡ринками закошв I розиоряджень Польсько! дфжави (ГШепшк Ustaw Кгесгуроэро!^), яких щор1чно видавалося 95-120 номер1в, обсяг кожного з них також був ргзний - вщ 2-4 до 30-50 1 бшыне сторшок. За рис уа номфи зб1рника оформлялися 2-3 книгами, яи мали сущльну валову нумеращю сторшок 1 документ.
Щодо осрлти у зб1р никах були вмицеш закони «Про тимчасовий устрш шюльних властей» (1920 р.), «Про акадешчш школи» (1920, 1933 роки), «Про заснування I утримання початкових загальноосвпшх шкш» (1924 р.), розпорядження про утворення Льв1вського (1921 р.) \ Волинського (1922 р.) шкшьних окрупв, шильних обвод1в (шкшьний обвод -адмшктративна одиниия для кер1вництва загальноосв1тньою школою, яка охоплювала вщ 1 до 3 повтв - Авт.), багато ¡нших документ [3]. Окр ели текста у зСпрнику стосовно осв1ти друкувалися як закони, ¡нии оформлялися у вигляд1 розиоряджень Ради мшстр1в, президента, мтстра в1росповщань [ народно! освгги.
У 1926 р. шшстром освгги призначено Я. Суйковського, який видав наказ, щоб складати гуртов1 подаиня на укра!'нську школу вщ в ах Оатыав дггей пев но! школи. Однак зрушень у справ1 створення украшських шкш практично не вщбувалось, проте мш1стра, який порушив шкшьний закон С. Грабського, було знято, а на в а прохання давалась негативна вщповщь.
Найважлившим законодавчим жтом в галуз1 освгги Польгщ був закон вщ 1 липня 1926 р. «Про службов1 вщносини учител1в». Вш мав 99 пар аграф'¡в I складався ¡звступута 11 роздшв. У закош детально розписано умови вступу на учительську службу та II припинення, дисциплшарна вщповщальшсть учител1в, 1хш службов! обов'язки й ¡и. Зокрема, на вчительську службу не приймалися, за законом, особи, яи рашше були притягнуп до судово! вщповщальносп за д1яльшсть, сирямовану проти Польсько! дфжави I сусгальства [2].
На учительську службу, вщповщно до параграфа 7, приймалися тшьки з дозволу мпистра в1росповщань I народно! осв1ти особи, яю вифше поступили на цю службу, маючи 40 1 бшьше роив, а також п. котр1 рашше притягувалися до судово! вщповщальносп.
Зжон подшяв ус1х учнтсл¡е на постшних 1 тимчасових. Вимоги, згщно з парафафом 8, до зайнятгя посади постшного учителя були таю: а) три роки безпффвно! учительсько! пращ, б) вщповщна кв?иш]лкащя, в) добр1 або задовшьш оцшки атестацшно! комки за час служби. При встуга на службу тимчасов1 вчител! складали службову об1цянку, а постшш вчител1 - службову присягу.
Не рщше, шж один раз на два роки учитель змушений був проходити атестащю. 1снувало три оцшки при атестацн: добра, задовшьна, незадовшьна. Ощнка при атестацп заносилася у спещальну квал!фжацшну карту вчителя. Останнш не мав права вступати до будь-яких иартш, об'еднаиь без згоди игальио! адмшкпрацн.
Зжон пфедбачав певш покарання для вчител1в: догану, р1зш в иди вирахувань ¡з заробтю! плати, позбавлення права виборносп на певний термш, вилучення 1-3-р1чного стажу учительсько! роботи 1 нарсппт звшьнення з роботи.
Згщно з розпорядженням президента Друго! Реч1 Посполито! вщ 29 листопада 1930 р. змша мови навчання у початкових школах Захщно! Укра1ни могла настати не рашше, шж через
7 роив шд часу останнього встановлення [1]. Це значно полегшило утракв1защю i иолошзащю початкових загальноосвтпх шюл у perioHi.
У березш 1932 р. польський сейм затвердив новий закон про школу, згщно з яким було проведено докоршну реоргашзащю початкових, сфедшх i фахових шил. Семикласна народна школа реоргашзовувалась у початков i школи трьох ступешв. Простежуеться реакцшшсть урядово! полггики. Так, школу I ступеня дозволялося вщкривата в мкцевостях з юльистю дггей шкшьного вису не менше - 60, школу II ступеня - не менше 350. Отже, школи II-III ступешв могли бути вщкртт лише у великих населених пунктах, куди з малих сш дт1 не могли Д1ставятися. Тому переважна бшышсть украшських Д1тей заинчувала навчання теля 2-3 роив перебування за партою.
Польська адмшктращя активно втручалася в дитяч1 притулки. Незважаючи нате, гцо там перебували пфеважно дгга украшсько! нацшнальносп, !м насильно нав'язували католицьку Bipy i вимагали розмовляти лише польською мовою. При пфеселенш ix у центральш райони Полыщ в документах зазначалося, що це шбито поляки.
Дискримшацн зазнавали i вчительукрашщ. Р1зними шляхами уряд зводив ix ильисть до м1н1муму. Призначення на роботу давалися в школи з переважаючим иольським населениям. I навпаки, вчите.тв-полякш призначали в школи, де переважали дгги украшщв. На Mi с пев i органи влади було покладено обов'язок стежити за полтиною поведшкою вчителш. Причиною звшьнення з робота вчителя-украшия могла послужити його вщмова вщ ирийняття католицько! Eipn
У закон1 вщ березня 1932 р. було викладено загальш положения i роздши про: початкову, середню, професшну i вищу школи; систему донавчання мол од i шкшьного в1ку, систему шдготовки учше.шв загальноосв1тн1х початкових, середшх i профес1йних шкш та ¡нше. Вщтепф сфедня загальноосв1тня школа стала 6-р1чною i складалася ¡з 4-р1чно! пмназй' i 2-pinHoro лщею. Профама пмназй' опиралася на ирофаму загальноосв¡тньоI початковоГ школи II ступеня, тобто на 5-6-класну школу.
Шляхом знищення культури i нац1ональних традищй украшського народу польський уряд намагався полегшити шлях до повио! поло1пзаци'. Здшснювати сво! илани реакщя починала з посилення роботи серед молодi i завоювання впливу на неГ. 1золювата молодь вщ старшого поколшня, виховата й в дус1 байдужосп до дол1 народу i рщно! культури, витравити почуття нащонально1 пдносп i зробити з не! в1рних слуг - ось що було головним зм1стом роботи численного державного апаряту Польпц на захщноукраГнських землях. I ця позищя закр1плювалась юридично шляхом видання вщповщних нормативно-правових акпв.
Польський уряд намагався насамперед вирвата з свщомосп украшського населения все, що нагадувало б йому про ¡сторичну i культурно-нащональну едшсть. 3 щею метою була створена куратор ¡я Волинського шкшьного округу за розпорядженням MiHicrpa в1росповщаиь i народно! ocßiTn 3 травня 1922 р. з центром у Луцьку. Розпорядженням MiHicTpa в!росповщаиь i народно! освгги Польшд вщ 26 жовтня 1922 р. \исце пфебування кураторй' було пфенесеио в PiBHe [8].
Основними функщями куратори' вважалися: кер1вництво i контроль за иочатковою i середньою загал ьн о осе ¡тн ьо ю, фаховою i иозашильною осв1тою на TcpiiTopii шильного округу; складання проекпв бюджету, асигнування коптн на початкову i сфедню осе ¡ту прийом та ошкування учительськими кадрами.
В1дповщно до нормативно-розпорядчо! документацй' ¡нспектори куратори' регулювали питания орган1защ! та д1я.иьносп шил, шильних оглядш, проведения KypciB шдвшцення квал1ф1кащ! вчител!в, порядок виплати пенеш i зароб1тно! плата учителям, ix матер1ально-побутов1 умови; проведения у шкшьних закладах польських дфжавних свят та ¡и. 3 щею метою видавались розпорядження та циркулярш листи куратора Волинського шильного округу.
Окремо велися справи щодо змши мови навчання у школах. Привертае увагу, що таких справ нал1чуеться декшька тасяч. Обсяг вищезгаданих справ залежав вщ того, як розгорталася боротьба навколо Tie! чи шшо! украшсько! школи. Лкщо батьки украшських школяр ¡в не були наполегливим i дружшми, не подавали в державш ¡нстанци' декларащй за у1фа!'нську мову викладання, то таю справи були невеликими i школи здебшыного ¡з укра1'нських ставали польськими. Якщо ж батьки-укра!'нщ були наполегливими, вимагаючи украшсько! школи, то таи справи були бшып об'емними, осильки у них вмщувались декларацй' батьов i листи
нов ¡ток о! шильно! ради, ршення кураторш вщповщного округу, р1шення судових оргашв, листа м1шстфства в1росповщань [ народно! освгги. Якщо справа не виршувалась на р1вш шильного округу, то у часташ населених пункт батьки звергались з листами до мшктерства в1росповщань та народно! освгги [ навпъ до Найвигцого трибуналу у Варшав1 з1 скаргами на ди шсцевих шюльиих чиновииив [73].
Деклараци про мову викладання мали вигляд вшрукованих стандартиих аркугшв, у яи батьки вписували вщ руки: свое пргзвище та 1м'я. мкце проживания, пов1т, ¡м'я свое! дитини,!! в1к, якою мовою бажали навчатись, назва школи, дату I власний пщпис. На документ! кер1вник гмши стверджував дшсшсть документа сво!м власним шдписом 1 гмшною печаткою. Такими були деклараци украшсышх батьюв, однак дещо вщмшними вщ них були польсьи деклараци, яи друкувалися польською мовою I не потребували ствердження пщпису [6].
Д1яльшсть шил регламентувалась, окр1м загальнопольськнх закошв та акт, !х власнимн статутами, яю збфшались в шюльнш куратор»'. Статути становили здебшыпого 2-3 аркупи машинописного тексту, в якому зазначалися таю даш: оргашзацшний р1вень (1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-класна), тип школи (дфжавна, гмшначи приватна; жшоча, чолов1ча, змшана), мова навчання у шко.ш, дати початку I закшчения швр1ч, навчального року, тривал1сть повного курсу навчання, максимальна юльюсть дггей у класах, умови прийому до школи, права й обов'язки кф1вника школи, склад педагопчно! ради школи тогцо, а також зобов'язання подав ати щор1чш оргашзацшш зв1ти куратор1ям. У р1чних оргашзацшних зв1тах зазначалось: юльюсть школяр ¡в на початок \ юнець навчального року, кшьюсгь тих, хто усшшно склав екзамени 1 таких, гцо екзамени не здали; юльюсть учшв за класами, роками народження; площа класних юмнат; тижневий розклад предмет; пфсональний склад учител1в.
Документа, яю вели повпов1 шюльш ради \ повпов1 шюльш ¡нспектори, можна подшита на таю фупи: розпорядження I директивш вказ1вка мшстерства в1росповщань 1 народно! осв1ти, кураторш шильних окрупв щодо фшансування, мови викладання, мови дшоводстеа, умов прийому й оплати за навчання, матер 1 апь но -тех шч и ого забезпечення шил; плани, звпп шюльиих рад !шспектор1в): профами навчання; прстоколи засщань екзаменащйних комгай, батьювських збор1в, учительських конференщй, учительських рад; деклараци жите.тпв про введения укра!нсько! мови викладання у школах; статистачш зв1ти про юльюсть шил, учшв I вчител1в у них; листування з куратор1ями шильних окрупв, старосте ами, громадськими I науковими органпащями.
Шюльш ¡нспектори перевпряли подану ¡нформащю, зазначаючи у сво!х звггах, зокрема, про перев1рку д¡яльноет! школи: чи вщповщае нормам шюльне примшення, умови навчання, стан шюльно! б1бл1сггеки, яюсть навчання, квшпфжащю учител1в, р1вень знань учшв з окремих предмет, ¡нод1 додаючи навггь арх1тектурш плани шильних будинив I калькулящю на окрем1 види будовельних робгг, якщо таю проводились.
До компетенщ! шильно! куратор!! в ¡дно сил ось [ право на надання приватним школам дфжавних прав. Для того, щоб таю права отримата, треба було подати вщповщш документа: заяву вщ ¡меш школи-прохача, розклад годин навчання, список учителт, ильисть учшв, профаму навчання. До поданих документ долучались жти шильного шепектора про результата останшх перевозок школи 1 ршення вищестоящих оргашв про майбутнш статус школи.
Шюльна куратор! я слщкувала за дотриманням зжонодавства щодо покарання несумлшних батьюв, яи не в ¡дд авали сво!х дггей на навчання. 1нспектор видавав приписи щодо штрафування, а також збф1гав квитанцн про оплату штраф ¡в та робив зв1ти про юльюсть накладених стягнень. Збернались у шюльшй куратор!! й шин навчальш документа, яи безпосфедньо тут затверджувались: плани шюльиих рад, умови прийому та оплата за навчання, профами навчання, прстоколи засщань екзаменащйних комкш, батьювських збор1в, учительських конференщй, учительських рад. Тут же збершались I особов1 справи викладач1в та пращвниюв шил округу.
Певна документащя, затверджена загальними правилами д1ловодства виданими шюльною куратор1ею, велась безпосередньо у школах. Це переважно каталоги усшшносп учшв, класш журнали, протоколи дфжавних екзаменащйних ко\ис1й про здачу випускних екзамешв, протоколи ¡спит1в зршост1, директивш вказ1вки вищестоящих оргашв та р1чш зрлти.
Каталог усп1шносп мав деюлька фаф. Одшею з пфших була фафа «Пер ел ¡к предмет! в» (рел1пя, польська, латинська, фецька, ¡ноземна мови, класична культура, ¡стер ¡я, географ ¡я,
природознавство, ф1зика i х1мя, математика, пропедевтика фшософи, ririeHa, малювання, музика i cniBH, ручна праия, фгзкультура). Поряд ¡з предметом у po3pi3i першого гавр1ччя i за увесь иавчальиий piK вщ руки проставлялась оцшка. iHuii фафи - пр1звшце, ¡м'я, по батьков1 учия, дата i мкце иароджеиия, в1росповщания, учень якого класу.
Протокол дфжавно! екзаменацшно! KOMicii про складаиия випускиих ¡спит - це стаидартиий аркуш паперу (приблизно формату А-4), списаний з обох боив. На пергшй cropiHLU зазначалося пр1звище, ¡м'я, по батьков1 учия, дата i мкце його иароджеиия, вщомосп про дату прийому i заинчення певного класу, назва навчального закладу, а також шдписи члешв MicneRoi' педагопчно! ради i директора пмназп. Yci пщписи засвщчувались гфбовою печаткою. На зворотшй сторош аркуша вказувалося щлзвшце, ¡м'я, по батъков1 учня, пер ел ¡к предмет та оцшки, що засвщчувалися пщписом директора школи (пмназп) без печатки.
Протокол ¡спиту зршосп мав приблизно такий же зм1ст, як i протокол державно! екзаменацшно! KOMicii. Основна його вщмшшсть полягала в тому, що тут зазначалися питания винесеш на ¡спит i вщповщ1 учня, чого не було у протокол! дфжавно! екзаменацшно! KOMicii'.
На вщмшу вщ шюльних звтв, що мали загальний характер, до р1чних 3BiTiB пмназш ставились певш вимоги. Так, вони повинш були висвплювати деилька пщрубрик: вщвщування, навчальна робота, примщення. проведения шюльних конффенщй, дшльшсть шюльних гуртив, лпсарсыса огака, робота бурей. Там, де йшлося про вщвщування, зазначалося, сильки учшв записалося до пмназп i сильки заинчило навчальний piK, сильки склало ¡спит i ильисгь KnaciB. У шдрубрищ про примщення треба було подати ¡нформащю про ильюсть имнат, пщеобних примщень, наявшеть б1бл1отеки i ильисгь книг у нш. У шдрубрищ про навчальну роботу необхщно було зазначити не лише вщомосп про проведения навчального року та наявшеть нових предмет, а й подати аишиз виконання вшавоквищестоящих оргашв оевпи.
На початку 1920-х роюв Волинська шюльна куратор1я планувала проведения так звано! «волишзацн» украшськнх шил, видання для воеводства сиещальних шюльних шдручниюв «волинською» мовою. Украшська фомадсьюсть, «вбачаючи в цьому нечуваний замах на украшську культуру i рщне украшське слово», гаряче запротестувала проти цього. Свою скаргу, ухвалену з'!здом представниюв культурно-осв!тшх оргашзащй краю, представники украшсько! ште.шгенцн направили на розгляд Наукового товарпства ¡м. Т. Шевченка у Львов1, Bcix вищих наукових украшськнх ¡нституцш i Польсько! Академн науку Краков!. Завдяки так!й реакцпуряд вщмовився вщ проведения «волишзацн».
До початку Друго! cbitobo! вшни органи оевгги Польгщ так i не видали навчальних профам для укра1'нського шильництва, що евщчило про «щлеспрямоване гальмування видач1 навчальних профам з укра!нсько! мови яке сприяе тому, щоб вивчення укра!нсько! мови поставити нижче за вивчення ¡нших шюльних предмет» [5, 7].
На тдепш викладеного можемо зробити висновок, що органи дфжавно! влади Полыщ у 1920-193 О-i роки в здшененш осв¡тньо - шю л ьнoi поляки в Захщнш УкраМ, до яко! належала i Волинь, проводили полошзащю репоиу, вешяко утискали украшську школу та чинили перешкоди вчителям-укра!нцям у !х професшнш д1яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вщомосп про полтнку польського уряду щодо укра1нщв. - Державний apxiB Волинсько! ofmacxi (дал1 - ДАВО). Ф. 46, оп. 9, спр. 146.
2. 1нформащя noBiTOBOi по.шци про виступи населения за вЦкриття украшськнх шил (30 червня 1933 р. -14 вересня 1935 р.). - ДАВО. Ф. 1, оп. 2, спр. 3785.
3. 1нформащя вщдшення полщп у воеводське управлшня в Луцьку. - ДАВО. Ф. 38, оп. 1, спр. 1753.
4. Луцький шыльнин шепекторат. - ДАВО. Ф. 38, оп. 1, спр. 207.
5. Розквп народно! оевгат в захщннх областях Украши. - К.: Радянська школа, 1979. -192 с.
6. Вщомосп про поттику польського уряду щодо украштцв. - ДАВО. Ф.46, оп. 9, спр. 4832.
7. Статистичм :шти пов1тово1 im.iri irii про внступи населения за ввдкриття украшськнх шил (1 и чнм 1934 р. -23 лютого 1934 р.). - ДАВО, ф. 1, оп. 2, спр. 5025.
8. Фгапович М. Украшсьга школи та Луцька «Просвгта» у 20-30-х рр. XX ст. // Зб1рник навчально-методнчннх MaTepianiB i наукових статей ¡сторичного факультету ВДУ ¡м. Лея Украшкн. - Луцьк, 1999. -Вип. 4.-С. 113-119.
9. Целевич В. Про HOBi пштьсьм шгальш так они. - Льв1в: 3 друкарш видавничо! епшки «Дшо», 1925. -42 с.
