CC BY
78
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9210
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:619.616.91:577.15:612.648:636.2
Staphylococcus aureus infection in cows is a cause of acute digestive disorders in newborn calves
B.M. Kurtyak1, M.S. Romanovich1, R.V. Voloshin2, T.O. Pundyak1, M.M. Romanovich1, L.V. Romanovich1, G.V. Sobko1
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnology Lviv, Ukraine 2Department of the State Consumer Protection Service in Lviv region, Lviv, Ukraine
Article info
Received 16.10.2018 Received in revised form
14.11.2018 Accepted 15.11.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-698-93-71 E-mail: kurtakbohdan@gmail.com
Department of the State Consumer Protection Service in Lviv region, Vitovsky str., 18, Lviv, 79011, Ukraine.
Kurtyak, B.M., Romanovich, M.S., Voloshin, R.V., Pundyak, T.O., Romanovich, M.M., Romanovich, L.V., & Sobko, G.V. (2018). Staphylococcus aureus infection in cows is a cause of acute digestive disorders in newborn calves. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 51-54. doi: 10.32718/nvlvet9210
The morbidity of newborn calves caused by enterotoxigenic staphylococci is associated with an increase in staphylococcal processes that are localized in the lizard of the cows and the carrier of the pathogen. Such cows, often with colostrum, transmit the pathogen and its toxins to newborn calves. According to the results of bacteriological studies, in the subclinical form of the mastitis with secretion of the dementia of the cows, Staph. aureus, staph. intermedins, staph. epidermidis, E. coli, Ps. auruginosa, etc., in pure culture, but in most cases, in association with other microorganisms. Staphylococcuses isolated in 25 strains were tested for enterotoxicity. From the .strains examined, they produced: three strains of enterotoxin B and five strains enterotoxins B and C. The disease of the cows by staphylococcal infection of the udder influenced the fetal development of the fetus. From cows suffering from mastitis, calves were born weak and 1-2.5 kg live weight lower than from healthy cows. Calves (16 heads) who received colostrum from mothers with staphylococcal infection of the udder in association with other microorganisms, in fourteen cases were ill with signs of disorders of the gastrointestinal tract. Among calves born from cows suffering from mastitis, but who received colostrum from healthy cows, two of them fell from ten heads. In calves of both groups, the activity of cellular elements was determined by opsonophagocytic response. In the experimental group, where the calves received colostrum, were infected with staphylococci, the intensity of phagocytosis in all study periods was lower (from 0.4 to 1.9) compared with the control group calves. Quality of colostrum of cows also affected the activity of phagocytosis prplodu. In the experimental group, the activity of phagocytosis was throughout the experiment at one level - 33, and in calves that received colostrum from healthy cows, activity increased (after one day - 37, and for the second and third day - 40). Studies have shown that colostrum infected with enterotoxigenic staphylococci, especially in association, is dangerous for newborn calves. It causes them diarrhea and often leads to death. We have confirmed the etiological connection between cows disease with mastitis of staphylococcal etiology and enterocolitis of newborn calves.
Key words: infectious disease, staphylococcal infection, calves, cows, mastitis, gastroenterocolitis.
Стафшококова шфекщя вимеш у Kopie - причина гострих розладiв травлення у новонароджених телят
Б.М. Куртяк1, М.С. Романович1, Р.В. Волошин2, Т.О. Пундяк1, М.М. Романович1, Л.В. Романович1, Г.В. Собко1
'Л-beiecbrnü нацюнальний утверситет ветеринарно'1'медицини та бютехнологт шет С.З. Гжицького, м. Лbвiв, Укра'та
2Головне управлтня Держпродспоживслужби у Лbвiвсbкiй областi, м. Л-eie, Украта
Захворювання новонароджених телят, що викликаються ентеротоксигенними стафтококами, пов 'язат 3i збтьшенням ста-фтококових процеЫв, ят локал1зоват у вименг коргв, i ноЫйством збудника. Так корови часто з молозивом передають збудника i його токсини новонародженим телятам. За результатами проведених бактергологгчних дослгджень при субклт1чнш форм1 маститу 1з секрету вименг коргв видглено Staph. aureus, Staph. intermedius, Staph. epidermidis, E. coli, Ps. агги%то8а й т., у чистш куль-тур1, але в бтьшост1 випадтв у асощацп з тшими мжрооргатзмами. Видглен1 стафЫококи в ктькост1 25 штам1в досл1джеш на ентеротоксигентсть. 1з досл1джених штам1в продукували: три штами ентеротоксин В i п 'ять штам1в - ентеротоксини В i С. Перехворювання кор(в стафтококовою 1нфекц1ею вименг впливало на внутршньоутробний розвиток плоду. Вгд кор1в, хворих на мастит, телята народжувалися слабкими i на 1 - 2,5 кг живою масою нижче, шж в1д здорових кор1в. Телята (16 голгв), ят отри-мали молозиво в1д матер1в, хворих на стафглококову тфекщю вименг в асощацп з тшими мжрооргатзмами, у чотирнадцяти випадках хворти з ознаками розлад1в шлунково-кишкового тракту. Серед телят, як1 народилися в1д кор1в, хворих на мастит, але як1 отримували молозиво в1д здорових кор1в, 1з десяти гол1в захворгло двое. У телят обидвох груп за опсонофагоцитарною реакцг-ею визначали активтсть клгтинних елементгв. У досл1днш грут, де телята отримували молозиво, тфтоване стафтококами, ттенсивтсть фагоцитозу вуЫ перюди дослгджень була нижчою (в1д 0,4 до 1,9) пор1вняно з телятами контрольног групи. Ятсть молозива кор(в впливала i на активтсть фагоцитозу приплоду. У телят дослгдно'г групи активтсть фагоцитозу була протягом усього досл1ду на одному р1вн1 - 33, а у телят, як отримували молозиво в1д здорових кор1в, активтсть тдвищувалася (через одну добу - 37, а на другу i третю добу - 40). Проведен досл1дження св1дчать, що молозиво, нфшоване ентеротоксигенними стафтококами, особливо в асощацп, - небезпечне для новонароджених телят. Воно викликае у них д1арею i часто призводить до загибел1. Нами тдтверджений етюлог1чний зв 'язок м1ж захворюванням кор(в на мастит стафглококово'г етюлогИ i ентероколтами новонароджених телят.
Ключовi слова: тфекцшна хвороба, стафтококова тфекц1я, телята, корови, мастит, гастроентероколт.
Вступ
Вивченню захворювань новонароджених телят го-CTpi розлади травлення присвячено багато праць. В цьому напрямку проводилося i проводиться багато дослвджень, що тдкреслюе важливють ще! проблеми.
Боротьба з ентероколгтами телят - це та дмнка роботи, де практичш фахiвцi ветеринарно! медицини зазнають найбшьших тpуднощiв при розшзнанш хво-роби та проведенш науково обгрунтованого i ефекти-вного методу л^вання i профшактики.
Проблема лшування гострих шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят залишаеться актуальною i важливою, осшльки ввдсутш достатньо ефективш лнсарсыа засоби, в тому числ й протимж-робно! до. Низька ефектившсть антибютишв та шших хiмiотеpапевтичних засобiв та методiв терапи в пере-важнш бшьшосп господарств диктуе необхвдшсть пошуку нових лжарських засобiв.
Зусилля спещатспв ветеринарно! медицини i вах пращвнишв тваринницьких ферм повинш бути спря-моваш на запоб^ання цим захворюванням i !х лгки-дацш (Ivchenko, 1988; Litvin et al., 1992; Melnychuk et al., 1998; Berezovskyi, 2013; Zhyla et al., 2016; Sobko, 2016).
У питаннях етюлоги та патогенезу цих захворювань ще немае чiткостi. У комплекс етiологiчних фактоpiв проввдну роль вщграе умовно-патогенна мiкpофлоpа, однак значення представнишв роду Staphylococcus недостатньо з'ясована.
Незважаючи на достатню кiлькiсть даних про те, що стафшококи е патогенними для тварин i людини, !хнш pолi у виникненнi гастpоентеpоколiтiв у телят не придшяеться надежно! уваги.
Стафiлококи - сильнi токсиноутвоpюючi мшроор-ганiзми, тому при викоpистаннi контамшованого молозива i молока виникае небезпека для телят.
Пвдвищення показник1в захвоpюваностi новонароджених телят, як викликаються ентеротоксигенними стафшококами, пов'язано зi збiльшенням стафшоко-кових процеав, як1 локалiзованi у вимеш коpiв, i но-сiйством збудника. Так корови часто з молозивом передають збудника i його токсини новонародженим
телятам. 1з молока коpiв видшеш ентеpотоксигеннi штами стафiлококiв при клшчних формах маститу у 53% випадшв, субкдiнiчних - у 37% i вiд кдiнiчно здорових коpiв у - 10% випадшв. Останне тдтвер-джуе те, що цi корови у минулому пеpехвоpiли стафь лококовими гнфекщями i залишилися бактерюно^-ми. Зпдно з лiтеpатуpними джерелами стафшококо-носiйство може тривати вiд 20 дiб до 16 мiсяцiв (Ivchenko, 1988; Berezovskyi, 2013; Zhelavskyi, 2013; Iablonskyi and Zhelavskyi, 2013; Zhyla et al., 2016).
За останш роки у вiтчизнянiй i заpубiжнiй лттера-туpi опублiкованi пращ, яш вказують на пвдвшцену роль ентеротоксигенних штамiв стафiлококiв у етю-логи шлунково-кишкових захворювань телят.
1снуе шють типiв стафiлококових ентеpотоксинiв -А, В, С, Д, Е, але найбшьш розповсюдженими е ентеротоксини титв А, В, С, яш вiдiгpають роль в етюло-ri! ентеpотоксикозiв у телят (Ivchenko, 1988; Litvin et al., 1992; Berezovskyi, 2013).
MaTepia™ i методи дослвджень
Дослвдження проводилися на базi чотирьох господарств Львiвсько! i Волинсько! областей, неблагополучних щодо шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят.
Вивчали епiзоотичну ситуацiю у господарствах, прояви клшчних ознак захворювання та патологоана-томiчнi змiни при розтиш тpупiв телят.
Для з'ясування pолi стафiлококiв у виникненнi ен-тероколтв у телят проводили бактеpiологiчнi досль дження матеpiаду у Львiвськiй обласнш pегiональнiй лабоpатоpi! ветеринарно! медицини.
На феpмi у коpiв перед запуском визначали статус вимеш щодо маститу з використанням бактерюлопч-ного методу, який дозволив установити етiологiчний фактор окремих мiкpооpганiзмiв.
З метою визначення ефективностi лтувально-пpофiлактичних засобiв вивчали чутливють видiлених штамiв мiкpооpганiзмiв до piзних антибiотикiв методом дифузп в агаpi з використанням дисшв, як1 мюти-ли антибiотики.
Фагоцитарна актившсть нейтрофшв оцiнювалася зпдно з фазою поглинання (фагоцитарне число (56,3 ±1,4%) та фагоцитарний шдекс (2,5 ± 0,3) та фазою перетравлення (показник завершеностi фагоцитозу) з культурою Staphylococcus aureus (штам 209) (0,75 ± 0,2).
Поглинальну здатнiсть клiтин оцiнювали за двома показниками:
• фагоцитарний iндекс (Ф1 або % фагоцитуючих (активних) нейтрофшв) - шльшсть активних фагоци-
пв на 100 нейтрофiлiв через 30 хв та 2 год шкубаци у
%;
• фагоцитарне число (ФЧ) - середня к1льк1сть шк-роорганiзмiв, що мiстяться внутрiшньоклiтинно у 1 активному фагоцип, через 30 хв та 2 год шкубаци.
Фазу перетравлення (стушнь або показник завер-шеностi фагоцитозу (СЗФ, ПЗФ) визначають як сшв-ввдношення шлькосп перетравлених мiкробiв i зага-льного числа фагоцитованих мiкробiв як перетравлених, так i неперетравлених (у нормi 64-72%).
1ндекс завершеностi фагоцитозу (1ЗФ) визначаеть-ся як сшввщношення м1ж середньою к1льк1стю фагоцитованих мiкробiв через 30 хвилин шкубаци i середньою кiлькiстю фагоцитованих мiкробiв через 120 хвилин шкубаци. 1ЗФ по над 1,0 вказуе на заверше-нiсть фагоцитозу, 1ЗФ менше нiж 1,0 сввдчить про зниження шлерно! функци нейтрофiлiв.
К1льк1сть активних фагоципв (КАФ) - абсолютне число фагоципв:
КАФ = L х (% нейтрофiлiв / 100) х (% фагоцитозу / 100)
Середня шльшсть у нормi - 2,7 ± 0,2 х 109/л.
Абсолютний фагоцитарний показник (АФП) - фагоцитарна емшсть кровi - к1льк1сть мiкробiв, яку мо-жуть фагоцитувати нейтрофши 1 л кровi (результат
множення фагоцитарного числа на абсолютну шльшсть нейтрофшв) (у норм1 = 13,0 ± 0,6 х 109/л).
Результати та ix обговорення
За результатами проведених бактерюлопчних дос-лвджень при субклшчнш форм1 маститу i3 секрету вимеш корiв видiлено Staph. aureus, Staph. intermedi-us, Staph. epidermidis, E. coli, Ps. aeruginosa та ш. у чистш культур^ але в бiльшостi випадк1в у асощацп з iншими мiкроорганiзмами. Видшеш стафiлококи в кiлькостi 25 штамiв дослiдженi на ентеротоксиген-нiсть. 1з дослвджених штамiв продукували: три штами ентеротоксин В i п'ять штамiв - ентеротоксини В i С.
Корiв (24 голови) з вименем, шфшованим стафшо-коками i асощащею ix з iншими мiкроорганiзмами, залишили без лiкування, а як контроль використову-вали корiв iз здоровим вименем. Перехворювання корiв стафiлококовими шфекщями вименi впливало на внутрiутробний розвиток плоду. Ввд корiв, хворих на мастит, телята народжувалися слабкими i з живою масою на 1-2,5 кг нижчою, н1ж вiд здорових корiв.
Бактерiологiчне дослвдження молозива ввд корiв, яких не лiкували у шсляродовий перiод, показало, що видшлася та сама мiкрофлора, що i в перiод запуску.
Телята (16 голiв), якi отримали молозиво ввд мате-рiв, хворих на стафшококову iнфекцiю вименi в асо-щаци з iншими мiкроорганiзмами, у чотирнадцяти випадках xворiли з ознаками розлащв шлунково-кишкового тракту. Серед телят, як народилися ввд корiв, хворих на мастит, але яш отримували молозиво вiд здорових корiв, iз десяти голiв заxворiло двое. У телят обидвох груп за опсонофагоцитарною реакщею визначали активнiсть клiтинниx елеменпв. Результати поданi у таблицi 1.
Таблиця 1
Показники реактивностi новонароджених телят залежно ввд iнфiкування вимеш корiв стафiлококами
Вж телят Юль-юстъ. гол. Опсонофагоци тарна реакщя Бактериц. актившсть сироватки кровi Юль-кiсть. гол. Опсонофагоци тарна реакщя Бактериц. актившсть сироватки кровi
1нтенсив-нiсть актившсть 1нтенсив-шсть активнiсть
До прийому
молозива 16 1,6 30 - 10 2 31 -
1 доба 16 1,8 33 46,8 ± 3,4 10 2,2 37 89,4 ± 3,3
2 доба 12 1,8 33 52,4 ± 3,8 10 2,6 40 92,2 ± 4,8
3 доба 10 1,9 33 57,5 ± 2,2 10 3,8 41 92,5 ± 5,0
Аналiз даних таблиц 1 показуе, що в дослщнй групi, де телята отримували молозиво, шфшоване стафiлококами, iнтенсивнiсть фагоцитозу в ус перю-ди дослiджень була нижчою (ввд 0,4 до 1,9) у порш-няннi з телятами контрольноi групи.
Якiсть молозива корiв впливала i на активнiсть фагоцитозу. У телят дослiдноi групи актившсть фагоцитозу була протягом усього дослвду на одному рiвнi -33, а в телят, яш отримували молозиво ввд здорових корiв, активнiсть пiдвищувалася (через одну добу -37, а на другу i третю добу - 41).
Стафiлококовi ентеротоксини володiють потен-цiйною дiею. У дослiднiй груш на другу добу загину-ло двое телят, а на третю добу - ще трое телят. При бактерюлопчному дослщженш органiв, взятих iз трупiв телят, видiляли асоцшовану мiкрофлору, серед яких найчастiше траплялися Staph. aureus, E. coli; Staph. aureus, Ps. aeruginosa; Staph. intermedius, Ps. aeruginosa i ш
Проведеш дослвдження сввдчать, що молозиво, ш-фiковане ентеротоксигенними стафiлококами, особливо в асошаци, - небезпечне для новонароджених
телят. Воно викликае у них д1арею i часто призводить до загибелг Нами пщтверджений етiологiчний зв'язок Mim захворюванням rapiB на мастит стафшококово! етiологiï i ентероколiт новонароджених телят. При бактерюлопчному дослiдженнi оргашв (брижейкових лiмфатичних вузлiв) трупiв телят i секрету вимеш корiв ми видели культури Staph. aureus, яш належать до одного й того фаготипу.
Варто звернути увагу на те, що стафiлококовi ен-тероколiти е результатом дiï на оргашзм ентеротокси-шв. Тому виявляти причини захворювання бактерю-логiчними методами важко i необхщно використову-вати iмунологiчнi та бiологiчнi методи виявлення ентеротоксину.
З метою профшактики ентероколтв у новонароджених телят треба знати стан вимеш у корiв, не до-пускати згодовування телятам молока, обшмененого стафiлококами, вщ корiв, яш хворi на мастит iз субк-лiнiчним перебiгом.
Висновки
1. Молозиво корiв, як1 перехворiли у сухостшний перiод маститом стафiлококовоï етiологiï, знижуе природну резистентнiсть новонароджених телят.
2. 1нфшування вименi у корiв стафшококами в асощацп & з iншими патогенними мiкроорганiзмами е причиною ентероколтв новонароджених телят.
3. Для профшактики ентероколтв новонароджених телят необхщно систематично вести профшакти-ку мастипв у корiв, особливо в сухостшний перюд.
References
Berezovskyi, I.V. (2013). Mikrobiolohichnyi peizazh moloka zdorovykh ta khvorykh na subklinichnyi mastyt koriv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekh-nolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(1), 28-34. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3%281%29
_8 (in Ukrainian).
Litvin, V.P., Bereza, V.G., & Skibickij, V.G. (1992). Bolezni molodnjaka sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. K.: Urozhaj (in Russian). Zhelavskyi, M.M. (2010). Zminy fahotsytarnoho zakhystu orhanizmu koriv pry subklinichnomu mastyti. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho
universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Gzhytskoho, 12, 2(1), 93-96. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_2%281%29 __20 (in Ukrainian).
Zhelavskyi, M.M. (2013). Mastyt koriv, osoblyvosti imunnoho statusu ta yoho korektsiia: avtoref. dys. ... d-ra vet. nauk: 16.00.07. Lviv. nats. un-t vet. medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Gzhytskoho (in Ukrainian).
Ivchenko, V.M. (1988). Vlijanie moloziva korov, bol'nyh mastitom, na pokazateli estestvennoj rezistentnosti i zabolevaemost' teljat. Infekc. bol. Teljat. Mezhvuz. sbornik statej. Kishinev, 9-12 (in Russian).
Zhyla, M.I., Avdosieva, I.K., Pashchenko, A.H., Kaly-novska, L.V., & Mykhalus, H.M. (2016). Klinichni doslidzhennia terapevtychnoi efektyvnosti preparatu hermakap na teliatakh. Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. Gzhytskoho. Lviv, 18, 1(65), 41-47. https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/4 2 (in Ukrainian).
Krasnova, N.H., & Holovko, A.M. (2013). Etiopatohenez i spetsifichna profilaktyka mastytiv u koriv. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho insty-tutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok, 14(3-4), 390-397. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2013_14_3-4_72 (in Ukrainian).
Melnychuk, D.O., Usatiuk, P.V., & Tsvilikhovskyi, M.I. (1998). Transepitelialnyi mekhanizm formuvannia ko-lostra-lnoho imunitetu novonarodzhenykh teliat. Naukovyi visnyk NAU, 11, 17-19 (in Ukrainian).
Sobko, H.V. (2016). Vplyv preparatu "Antymast" na stan T- i B-klitynnoi lanok imunitetu koriv, khvorykh na su-bklinichnu formu mastytu. Biolohiia tvaryn, 18(4), 86-92. doi: 10.15407/animbiol18.04.086 (in Ukrainian).
Suprovych, T.M. & Vlizlo, V.V. (2013). Vykorystannia imunohenetychnykh markeriv dlia vyiavlennia koriv, rezystentnykh abo chutlyvykh do mastytiv. Biolohiia tvaryn, 15(4), 119-127. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ bitv_2013_15_4_17 (in Ukrainian).
Iablonskyi, V.A., & Zhelavskyi, M.M. (2013). Intensyv-nist antytiloutvorennia v orhanizmi koriv pry subklin-ichnomu mastyti. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 3, 5-16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2013_3_5 (in Ukrainian).
