CC BY
18HISTORICAL SCIENCES
СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК БАГАТОТИРАЖНИХ ГАЗЕТ УКРАШИ (1920 - ПОЧАТОК 1930-Х РР.)
Вакульчук О.А.
кандидат iсторичних наук, зав1дувач eiddiny пресознавства Нацiональноï бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського,
Кшв, Укра'ша
FORMATION AND DEVELOPMENT OF MASS-CIRCULATION NEWSPAPERS OF UKRAINE
(1920S - EARLY 1930S)
Vakulchuk O.
Ph.D. (History) Vernadsky National Library of Ukraine Head of the Press Studies Department Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Багатотиражна преса як специфiчний вид радянсько1 газетно1 перюдики вщлш часу свого юнування розпочинае з 1920-х рошв. У цей перюд сформувалися ïï основнi функцiï, засади дiяльностi, пов'язанi з намаганням охопити масового читача через залучення до сшвпращ звичайних робiтникiв пвдприемств, колгосшв, установ, навчальних закладiв, створення i поширення масового руху робiтничих i селянських кореспондентiв (робсiлькорiв). З початку заснування i впродовж всього перюду функцiонування багатотиражна преса служила знаряддям пропаганди. Рисою, що об'еднуе всi багатотиражнi газети, е обов'язко-вiсть висвiтлення в публiкацiях регламентованого кола тем, серед яких досягнення СРСР та УРСР у про-мисловостi i сiльському господарствi, наущ, освiтi, трудовий ентузiазм та устхи колективу працiвникiв кожного окремого шдприемства, колгоспу, установи. На часi проведення комплексного дослiдження бага-тотиражно1 преси Украши, у тому числi, й бiблiографiчного опрацювання цього виду перюдики шляхом створення традицшних i електронних бiблiотечно-iнформацiйних ресурсiв, зокрема друкованих бiблiогра-фiчних покажчик1в, каталогiв, електронних баз даних.
ABSTRACT
The mass-circulation press as a specific type of Soviet newspaper periodicals dates back to the 1920s. During this period its main functions were formed as well as the principles of activity related to the attempt to reach the mass reader through the involvement of ordinary workers of enterprises, collective farms, institutions, educational institutions, the creation and dissemination of mass movement of the worker and village correspondents (robsilkor). From the beginning of its formation and throughout the period of its functioning, the mass-circulation press served as a tool of propaganda. A feature that unites all mass-circulation newspapers is the obligation to cover in publications a regulated range of topics, including the achievements of the USSR and the UkrSSR in industry and agriculture, science, education, work enthusiasm and success of employees of each enterprise, collective farm, institution. The formation, development and existence of mass-circulation newspapers are inextricably linked with the Soviet period in the history of Ukraine, its economy, culture, and publishing. In this regard, mass-circulation newspapers need to be studied as an independent type of historical source, a separate object of press studies, introduction to scientific circulation and information space. Given the high time for a full-fledged historical and bibliographic study of the mass-circulation press, the specialists of the Department of Press Studies of Vernadsky National Library of Ukraine (NBUV) have joined the comprehensive study of the mass-circulation press of Ukraine for the implementation of the scientific topic «Attribution and examination as a component of research of book and other types of library heritage: basics of theory and practice», including bibliographic processing of this type of periodicals by creating traditional and electronic library and information resources, including printed bibliographic indexes, catalogs, electronic databases.
Ключовi слова: багатотиражна преса, радянська перюдика, пресознавство, НБУВ, бiблiотечно-iнфо-рмацшш ресурси.
Keywords: mass-circulation press, soviet periodicals, press studies, Vernadsky National Library of Ukraine (NBUV), library and information resources.
Аналiз дослщжень i публшацш. Багатотира-жт газети як окремий об'ект пресознавчих досль джень на сучасному етат майже не вивчаються. Бь
льшють праць, присвячених цьому виду преси, належать до радянського перюду i розглядаються у контекст дослвджень партшно-радянсько! преси.
Серед вчених, яш грунтовно дослщжували укра!н-ську радянську пресу - М. Дмитр!енко [1], В. Коцур [2], I. Копопенко [3], В. Солдатенко [4], Й. Цьох [5]. Питанням багатотиражно! преси присвячено пращ Г. Вичуба [6], М. Дзялошинсько! [7], О. Смь рново! [8], Н. Солощенко [9] та деяких ш.
Мета роботи: розкрити, що процес становления, розвитку 1 побутування багатотиражних газет нерозривно пов'язаний з радянським перюдом ютори Укра!ни, И економжою, культурою, видав-ничою справою. У цьому зв'язку багатотиражш га-зети потребують вивчення !х як самостшного виду юторичного джерела, окремого об'екта пресознав-чих дослщжень, введення до наукового обну та ш-формацшного простору.
Виклад основного матерiалу. Як окремий вид партшно-радянсько! преси багатотиражна виникла не одразу. Спочатку увагу було звернено на мюце-вий перюдичний друк: у 1920-1922 роки компартия нацшилася на формування щейних засад перюдич-них видань та мюцевих газет в цшому; один за одним з'являються документи щодо засад !х д!яльно-сп: «Щодо програми мюцево! газети» [10, с. 67-71] - циркуляр ЦК РКП(б) в!д 4 квггня 1921 р., «Про звернення серйозно! уваги на перюдичну пресу» [11, с. 41] - лист ЦК РКП(б) ввд 8 листопада 1921 р., «Про посилення мюцево!' перюдично! преси» [10, с. 75-78] - резолющя наради секретар1в обком1в, облбюро 1 губком1в РКП(б) (27-29 грудня 1921 р.), «Про друк 1 пропаганду» [12, с. 523] - !з резолюцп XI з'!зду РКП(б) - 27 березня - 2 квпня 1922 р., «Щодо плану мюцевих газет» [10, с. 84-87] - лист ЦК РКП(б) в!д 7 липня 1922 р., «Про перюдичну пресу» [13, с. 243-245] - циркуляр Цк РКП(б) ввд 20 листопада 1922 р.
Питання, пов'язаш з мюцевою пресою, регулярно розглядалися на партшних з'!здах, а курс на ро-звиток багатотиражних газет задано на XII з'1зд1 РКП(б), який вщбувся у китт 1923 р. Спочатку йшлося лише про фабрично-заводську пресу: «Як на нове явище в сфер! партшно-радянського друку, поряд з робгтничими кореспондентами, необхвдно вказати на фабрично-заводсьш газети, котр1 у центр! починають вщгравати помину роль. Газети щ е продуктом творчосп передових пролетар1в» [13, с. 271]. З цього року особлива увага влади почала кон-центруватися на формуванш !м!джу та функцш бь льшовицько! багатотиражно! газети як радянського феномену.
Трактування багатотиражно! преси як засобу пропаганди та аптацп м!ститься у численних документах 1920-х рошв, зокрема, у резолюцп XII з'!зду РКП(б) «З питань пропаганди, друку ! аг!тац!!» (1725 кв!тня 1923 р.) [14, с. 100-114]. Про розвиток фа-брично-заводських газет як преси, широко ор!енто-вано! на виховання св!домост! мас, св!дчать матерь али XIII з'!зду компарт!!, що проходив у Москш з 23 по 31 травня 1924 р. У матер!алах з'!зду, зокрема, зазначено: «Фабрично-заводсьш газети вщг-рають вже велику роль у сфер! покращення вироб-ництва, правильно! його постановки ! буд!вництва нового побуту, у боротьб! з неписьменн!стю ! рель г!йними забобонами» [14, с. 256]. У резолюцп XIII
з'!зду РКП(б) «Про пресу» ввд 31 травня 1924 р. на-голошуеться, що преса е знаряддям виховання ! ор-ган!зац!! трудящих мас, тому необхщно ус!ляко по-силювати зв'язок преси з масами, покращуючи при цьому якють публ!кац!й ! зб!льшуючи наклади газет. Серед основних завдань - масове залучення ро-бинишв ! червоноарм!йц!в до читання преси, охоп-лення вах парт!йц!в п!дпискою: «жодного пар-тшця, який не е передплатником ! читачем партшно! газети; жодного робгтника, роб!тниц! ! че-рвоноарм!йця, який не читае газети; 2 млн газет у село - не менше одше! газети на 10 селянських дво-р!в» [15, с. 40]. У цьому ж документ! тдкреслю-еться, що пер!одична преса якнайбшьше уваги мае прид!ляти питанням полтшки ! господарства, м!ж-народного становища СРСР, кооперацп ! торпвл!, а також справам науки, техшки, л!тератури, промис-ловост! ! альського господарства, пов'язуючи !х з питаннями фабрично-заводського побуту ! вироб-ництва за прикладом газети «Гудок» - органу Мшь стерства шлях1в сполучення ! ЦК профсп!лки робь тнишв зал!зничного транспорту, що видавалася у Москв! з 1917 р. Окремо вщзначаеться роль ст!нних ! фабрично-заводських газет у покращенн! вироб-ничих справ, налагодженн! побуту, боротьб! з непи-сьменн!стю ! рел!г!ею [15, с. 40]. Важливо, що у цш резолюц!! окремо виписаний пункт щодо необхвд-ност! переходу преси республж на нац!ональн! мови (вщповщно до лен!нських настанов у галуз! нац!онально! пол!тики), п!двищення наклад!в таких газет, необхадносп !х здешевлення, спрямування кошт!в на максимальне просування газет ! книжок у маси через розвиток низово! книготорговельно! мереж!, про тдтримку комсомольських, фабрично-заводських, селянських гуртшв «друз!в книги ! газети» у справ! розповсюдження твор!в друку. У документ! також зафшсовано яшсне покращення ! посилення зв'язшв з масами через робггаичих, селянських, в!йськових та ш. кореспондент!в, посилення парт!йного кер!вництва нацюнальною пресою ! укр!плення редакц!й «полгтично витриманими партпрац!вниками-журнал!стами» [15, с.43]. Щодо фшансування, то пр!оритетом для надання спеща-льно! державно! фшансово! допомоги визначено видання нац!онально!, селянсько! ! червоноармшсь-ко! преси, а також масово! л!тератури для селян ! твор!в Лен!на. Вважаеться, що заходи, розроблеш XI-XIII з'!здами РКП(б), сприяли виходу преси з кризи, створенню широко! мереж! газет.
На IX з'!зд КП(б)У, що в!дбувся 6-9 грудня 1925 р. у Xарковi, зазначалося, що за майже рж, що минув в!д XIII з'!зду РКП(б), в!дбулося шльшсне ! яшсне зростання преси, особливо на сел!, адже саме селянськ! газети - «знаряддя проведення пол!тики парт!! на сел!», вщзначено усп!хи у справ! укра!ш-зац!!' преси. У резолюц!! знов звучить заклик «щоб в уах округах виходила масова дешева газета 2 рази на тиждень» [15, с. 412-413]. . Вивчаючи щ документи важко не помггати, що з'!зди КП(б)У каль-кували з'!зди РКП(б) як у порядку денному, так ! в сво!х постановах ! резолюц!ях.
Серед партшних документiв, якими пвдкрш-лювався процес становления радянсько! багатоти-ражно! преси - постанова Оргбюро ЦК РКП(б) «Про форми зв'язку газет з робгтничими i селянсь-кими читачами» вiд 1 грудня 1924 р. [10, с. 122123], постанова ЦК РКП(б) «Найголовшш! черговi завдання партп в галузi преси» ввд 6 лютого 1924 р. [10, с. 100-103], постанова ЦК РКП(б) «Про поси-лення партшного керiвництва друком i роботою ви-давництв» ввд 22 лютого 1924 р. [10, с. 105-106], постанова ЦК ВКП(б) «Про покращення парткер!в-ництва пресою» ввд 3 жовтня 1927 р. [10, с. 155156] тощо.
У вкрай складних умовах у 1920-! рр. працю-вали видавництва: друкарням насилу вдавалося на-лагодити безперебшний випуск газет, адже гостро ввдчувалася нестача паперу i доводилося викорис-товувати обгортковий i навiть друкувати тексти на зворотному боцi етикеток; дошкуляли й iншi про-блеми - стерт шрифти, неякiснi фарби. На початку 1920- х рошв розгорнулася кампанiя щодо рацюна-льного використання паперу, адже можливостi фабрик, що його випускали, у той час були обмеже-ними. Задля економи паперу прийняте офщшне рь шення про значне скорочення ввдомчих видань, що мали вузьке призначення. Питання забезпечення Укра!ни папером для видання газет з рiзним ступе-нем гостроти поставало регулярно, паперовий дефь цит ввдчувався з перших рошв радянсько! влади i виникав час ввд часу у 1920, 1930, 1950-х роках.
Перша ввдчутна криза сталася на початку 1920-х рр., у 1922 р. запаси паперу склали цифру у 25 ра-зiв меншу, нiж у 1914 р. [16, с. 58-59]. Радянська влада вживала рiзнi заходи задля усунення кризи, хоча декретами i указами економiчнi питання навряд чи можливо було вирiшити.
Важка соцiально-економiчна ситуащя, що склалася на початку 1920-х рошв, спричинила за-провадження ново! економ!чно! полiтики (НЕП). Заходи для ввдновлення ринкових вiдносин бвдьшо-вики почали вживати задля подолання ру!ни, злид-нiв, зупинення занепаду економши. Про початок НЕПу оголошено на Х з'1зд РКП(б) у березш 1921 р. Завдання пропаганди нового партшного курсу, тлумачення його основних положень покла-дено на пресу. Проте, слабкiсть матер!ально-техш-чно! бази, низький кадровий рiвень ввдчутно впли-вали на як1сть ще! роботи. Задля покращення становища виршено посилити партiйне кер!вниц-тво пресою, запровадити постiйний i всебiчний вплив на роботу редакцiй. Внаслвдок такого рь шення всiх редакторiв газет включили до ввдповвд-них партшних комггепв, створили пiдвiддiли i ввд-дiли друку, котрi здiйснювали керiвництво i контроль над уйма перюдичними виданнями. Газети почали завзято висвилювати теми економiки, виро-бництва, торпвл^ плану електрифшацп кра!ни тощо.
Нова економiчна полiтика, попри вй переваги економiчного характеру, зокрема, й у спраы ви-дання газет, викликала у влади побоювання впливу «др!бнобуржуазно! вдеологи» на всi види пресових
видань, що зафжсовано, зокрема, у резолюцп Все-украшсько! наради працiвникiв друку «Про завдання радянсько! партшно! преси» ввд 23 сiчня 1924 р: «Нарада працiвникiв друку зiбралася у той момент, коли приватнокашталютичш вiдносини за-грожують захопити вдеолопчний вплив над широкими масами. У цих умовах необхвдно... зосере-дити всю силу комунiстичноi аптаци у пресi. Це можливо лише за умови цвдковитого пвдпорядку-вання друку Комунiстичнiй партп i недопущення приватних ... перiодичних видань» [15, с. 210].
XI з'!зд РКП(б), що ввдбувся у березнi-квiтнi 1922 р. шдбив подсумки першого року провадження НЕПу. Серед резолюцiй з'!зду - «Про друк i пропаганду», якою вкотре пiдкреслюеться необхвдшсть посилення агiтацiйно-пропагандистськоi роботи i боротьби з «буржуазними явищами», а також, що важливше - змiцнити матерiальну базу преси: за ршенням з'!зду ряду газет надано допомогу у ви-глядi державно! дотацi! [16, с. 63]. Ршеннями XI з'!зду накреслено полиичш завдання перед радян-ською пресою в умовах НЕПу, а вже на XII-му з'iздi РКП(б) у 1923 р. ввдзначено загальне покращення у справах друку. Саме ХП-й з'!зд поставив перед пресою завдання чгтко! диференцiацi! перiодики за типами: «Для кожного основного прошарку читача необхвдно створити особливий тип газети» [10, с. 92]. Йшлося також i про новий на той час вид масо-вого друку - багатотиражш газети, !х подальший розвиток i покращення керiвництва !х роботою. Власне, саме у цей перюд усвiдомлено значш мож-ливостi багатотиражних газет адресного призна-чення.
Умови НЕПу диктували сво! закони, пов'язанi з економiчною доцiльнiстю: скасовувався урядовий контроль над внутршньою торгiвлею, колишнi вла-сники знову отримали в оренду сво! невелик! виро-бництва; на селi нова економiчна полiтика мала т-дштовхнути селянство до пвдвищення виробництва продукпв. У цих умовах юнування багатьох перю-дичних видань опинилося пвд загрозою, чимало з них припинили вихвд продовжувалося скорочення чисельносл газет, особливо i здебiльшого тих, що мали невеликий наклад. У листопадi 1921 р. Радою народних ком!сар!в прийнято декрет «Про вве-дення платностi газет», що зобов'язував рiшуче скоротити витрати на !х видання. З йчня 1922 р. на вй газети встановлено цши (не менше 10 копшок за один прим!рник) i вони стали продаватися у роздр!б або розповсюджуватись за пвдпискою, безкоштовне розповсюдження заборонено. У 1929 р. заводсьш газети читач! також отримували за передплатою, яка, щоправда, становила ввд одше! до трьох кош-йок за номер. У газет! «Комунют» зазначалося, що станом на серпень 1929 р. в УкраМ юнувало 90 «суто робггаичих газет» (заводських, шахтних, транспортних), !х загальний разовий тираж досягав 200 тис. прим!рнишв. Таким чином, пишеться дал! у статп, заводсьш газети мали 200 тис. передплат-нишв, що е покажчиком «твердого кадра регуляр-них читач!в, на яких газета базуеться у сво!й робот!» [17] .
У 1928-1929 рр. з т1е! ж причини знов перегля-далися плани щодо випуску газет 1 журнал1в у на-прямку скорочення, проводилися заадання партш-них 1 комсомольських оргашв р1зних р1вшв, де об-говорювалися питання постачання паперу; витяги з протокол1в заадань надсилалися до ЦК КП(б)У. Цими протоколами доводилося до в1дома, що скорочення асигнувань попршуе стан газет, тому необидно налагодити його безперебшне постачання. Заввдувач аптпроппресввддшу ЦК КП(б)У А. Xвиля (справж. Олштер - партшний 1 державний д1яч УРСР) у лисп до секретар1ату ЦК КП(б)У про-понуе свое бачення покращення ситуацп, що скла-лася: «Справа з перюдичними виданнями на Укра-!ш... потребуе скорочення деяких видань та укра!-шзацд. Необхвдно виршити справу вщносно видавання офщшних бюлетешв партшних, радян-ських установ таким чином, щоб обсяг цих бюлетешв був доведений до мшмуму. Бюлетеш вс1х нар-коматш ВУРП та ВУЮв профспшок скоротити до одного аркуша, на мюяць закрити вс торгов1 бюлетеш, залишити один бюлетень НК Торгу розм1ром 1 друкований аркуш на м1сяць» [18, арк. 111].
Поряд 1з заводськими багатотиражками, що були «рупором» компарти, на початку 1920-х рр. завдяки НЕПу юнували численш кооперативш 1 ко-мерцшш видання. Так1 газети сповщали про розви-ток народного господарства, кооперативного будь вництва, шод1 вони торкалися 1 полггачних тем. З1 згортанням ново! економ1чно! поливки, кра!на по-ступово поверталася до командно-адмшстратив-них метод1в управлшня економ1кою, про що св1д-чить ряд партшних ршень, прийнятих впродовж 1925-1929 рр. Паралельно з наступом на НЕП 1 «не-пмашв» у сфер1 економ1ки, вщбувалося згортання послаблень у вах шших сферах життя.
Наприкшщ 1920-х рошв з проголошенням курсу на 1ндустр1ал1зацш 1 розгортанням у зв'язку з цим буд1вництва нових промислових шдприемств, електростанцш, шахт 1 копалень, активний розви-ток отримали газети новобудов першо! п'ятир1чки (1928-1932 рр.). Одним з наймасштабшших тогоча-сних буд1вництв був Дшпрогес (Дншрельстан). Про Запор1зьку пдроелектростанцш невтомно писали газети ус1х р1вшв - в1д центральних до стш-них, про не! складали в1рш1, писали музичш твори 1 картини, цей феномен радянсько! 1ндустр1ал1заци вивчали науковщ. Так, ухвалою Президп Всеукра-!нсько! академи наук (ВУАН) у 1930 р. на Дшпре-льстан ввдряджено наукову експедицш для прове-дення наукових дослвджень щодо шдтоплених селищ на шляху буд1вництва електростанци та для фотозйомки. У 1932 р. на Дшпрельсташ перебувала бригада Асощацд пролетарських музикакпв Укра-!ни (АПМУ), про що збереглися спогади компози-тора-учасника АПМУ В. Борисова. Шд враженням в1д побаченого вш створив монументальне масове дшство для симфошчного оркестру, хору 1 читщв «На варт1 Дшпрельсташв»; цьому масштабному бу-д1вниптву присвячено сю!ту «На ДшпробудЬ) Ю. Мейтуса, «Марш до пуску Дншрельстану» А. Лаза-ренка 1 А. Штогаренка [19, с. 63] тощо. В образот-ворчому мистецтв1 спорудження Запор1зько! ГЕС
ув1чнено у картинах Д. Власюка «Дшпрельстан» (1932), I. Бродського «Дншробуд» (1932), М. Глу-щенка «Дншробуд» (1933), К. Трохименка «Кадри Дншробуду» (1937), у сери картин О. Шовкуненка тд загальною назвою «Дншробуд» (1931) [20] тощо. На буд1вницта електростанци виходила газета «Днепрострой» [21].
Як заохочення до покращення роботи редакцш багатотиражних газет влаштовувалися р1зноманпш заходи. У цьому можна пересввдчитись, читаючи публжаци постшно! рубрики «Трибуна робсель-кора» у газет «Пролетарська правда». Так, д1знае-мося, що наприкшщ 1929 - на початку 1930 р. у Ки-ев1 тривала перша загальномюька виставка багатотиражних газет, кращ1 з яких, за оцшками жур1, премшовано, а про !х досв1д роботи завдяки висви-ленню у центральних газетах, стало в1домо широкому загалу читач1в. Допис «Кого й за що премш-вали» шформуе, що першу премш одержала газета «Червонопрапорник», яка «яскравою д1аграмою змалювала сво! досягнення: невпинне зростання ро-бкор1в, що сягае ... 500 чолов1к, зростання цехових газет до 12., яшсне покращення газети, нов1 ме-тоди роботи (робкор1всьш бригади, ви!зди на село, наскоки на цехи)...» [22]. Анал1зуючи досягнення шших представлених на виставщ багатотиражок, окремо ввдзначено «Леншську кузню» як найб1льш укршшзовану: «три чверт1 газети заповнюеться орипнальним укра!нським матер1алом» [22]. Пох-вальних сл1в удосто!лися «шонерки багатотиражок^» - «Мартен» - газета заводу «Бшьшовик» та «Антиникотин» - газета тютюново! фабрики. За результатами виставки премшовано також багатоти-ражку «Кооперативна ланка» за шефство над вина-хвдниками Спшки робиничих кооператив1в (Соро-бкоопу) 1 допомогу !м у впровадженн1 сво!х винаход1в 1 пропозицш, а також за своечасне висвь тлення ус1х загальнопол1тичних кампанш, таких як парт1йна чистка, соцзмагання тощо. В1дзначено також газети «Рубанок», «Радянський Водом1р» за «розгортання самокритики, висв1тлення виробни-чих нарад, розгортання соцзмагання» [22].
Наприк1нц1 1931 р. «Пролетарська правда» оголосила ще один конкурс багатотиражних газет, тепер вже «за кращу боротьбу за фшплан» 1 встано-вила розм1ри прем1альних виплат переможцям: 300, 200 1 дв1 премИ' по 125 крб. До редакцш багатотиражних газет у цьому зв'язку висувалися там вимоги: «1. Вперто, по-б1льшовицькому битися за стов1д-соткове виконання фшансового пляну 3-го року п'ятил1тки й за краще здшснення ф1нпляну 1-го кварталу 1932 р., за плян сощалютичного нагрома-дження свого шдприемства, нещадно борючись з опортун1стичним недоощнюванням ф1нансово! роботи; 2. Бути оргашзатором боротьби колективу за здшснення яшсних покажчик1в промф1нпляну, за сощал1стичне нагромадження, за госпрозрахунок, за фшансову дисципл1ну; 3. Орган1зувати св1й ко-лектив на боротьбу за стовщсоткове дотерм1нове виконання пляну моб1л1зацИ' кошт1в 1-го кварталу 1932 р.» [23].
У цей час широко практикувалася робота ви!з-них редакцш «великих» газет на об'ектах народного господарства, зокрема, на ударних будовах, у селах. Ця форма масово! роботи широко використо-вувалася впродовж усього перюду Иснування радян-сько! журналИстики; випускалися спещальш газети, бойовИ листки, плакати.
ТенденцИя до зростання шльшсного складу га-зетно! перюдики загалом сформувалася напришнщ 1920-х - на початку 1930-х рошв. Для порИвняння: у 1925 р. в СРСР виходило 1120 в 1928 р. - майже 2 000, у 1932 р. налИчувалося вже 7, 5 тис. газет, у 1936 - 9 250, у 1937 р. - 8 521 газета [24]. Певною мИрою шльшсний стрибок у систем! перюдики ста-вся завдяки заснуванню багатотиражних газет, особливо, фабрично-заводських, що з'являлися одно-часно з будИвництвом И введенням в експлуатащю промислових тдприемств. Так, напришнщ 1930-х рр. в СРСР видавалося понад 2 000 фабрично-за-водських газет [25, с. 130]. Таю цифри свИдчать про мИсце И роль газет, яку вони вщгравали у систем! полиичних шститутИв як засИб пропаганди.
У 1931 р., виступаючи з промовою на Всесою-знш нарадИ з питань робсИлькорИвського руху, О. М. Ярославський (справж. - М. I. Губельман - радян-ський партшний дИяч, Идеолог И керИвник антирелИ-гшно! политики в СРСР) вИдзначив як шльшсне зростання низово! преси, так И Г! особливе значення для масового охоплення читачИв: «У нас зараз грандиозно зросла заводська преса. НеобхИдно пам'ятати, що значнИ маси пролетариату та Инших трудящих нИ-яких Инших газет не читають, окрИм свое! заводсько! чи колгоспно!.... Велика шльшсть читачИв взагалИ не читають статей у газетах, а надають перевагу ознайомитися з описом у тш же газетИ роботи цеху, колгоспу» [26].
ОднИею з характерних особливостей перюдики першо! половини 1930-х рошв - поява цшо! низки окремих видань, додатшв, а також спещальних пу-блИкацш у вже функцюнуючш пресИ, пов'язаних з пропагандою И популяризащею технИчних знань, технИчно! творчосп мас, винахИдництва И рацюналИза-торства, поширенням удосконалених промислових технологий, мехашзаци сшьськогосподарських ро-бИт, що також вИддзеркалювало проголошену пар-тшну лшш на впровадження технИчного переосна-щення промисловостИ И сИльського господарства СРСР. Основний тогочасний партшний посил мо-жна вмИстити у популярний у той час заклик «ово-лодии техшкою» чи гасло «перемога буде за бИль-шовицькою технИкою». Серед окремих видань за-значено! тематики - газета Ки!вського Товариства винахИднишв та промсекци мИськради «Шлях вина-хИдника» (Ки!в, 1931-1933), «ТехнИку в маси»: орган облтехстанцп Наркомпостачання УСРР (Ки1в, 1934), «Трибуна техпропаганди» (ДнИпропет-ровськ, 1932), «Сощалютичний зв'язок» (Харшв, 1934), «За технИку» (Харшв, 1933), «ТехнИка в маси» (ЗапорИжжя, 1931), «Червонопрапорник» (Ки!в, 1932), «ТехнИчна газета» (Харшв, 1935). Як приклад спещальних додатшв, листшв, сторшок, що !х ви-пускали багатотиражш газети, наведемо таш: «Тех-
нИчна газета» - додаток до багатотиражки «Молота-рка» (1933), «За технИку» - додаток до «КутузИвки» (1932), «Опануймо техшку» - додаток до газети «Комштерновець» (1932); техшчш листки стосовно питань технИчного розвитку щдприемства, випуск яких налагодили багатотиражш газети, найчастИше так И називалися «ТехнИчний листок», «ТехнИчна сторИнка» [27, с. 105-107; 21]. МатерИали ще! тематики регулярно друкували центральш, обласнИ, ни-зовИ газети. Статп мали бИльш-менш схожИ назви типу «Готуймось до галузевих конференций з тех-шки», «Сдиним фронтом на опанування висот тех-шки», «Про змщнення техшчними кадрами райо-нИв, дешв, станцш та Инших ланок залИзничного транспорту» [28], «Наука И технИка - бойова зброя в руках пролетариату». «Науковий пращвник мае стати стать ентузИастом сощалютичного будИвниц-тва» [29]. Також у газетах друкувалися листи нау-кових робгтнишв щодо готовности надати шефську допомогу пращвникам заводИв И фабрик. Так, у «Лу-гансьшй правдИ» читаемо лист «до пролетарИяту лу-ганщини», тдписаний академИками О. Палладшим та Г. Проскурою, професорами О. Гундером, Н. МИ-рза-Авак'янц, В. Майзелем та ш., пИд назвою «Сш-льними силами прискоримо процес сощалютич-ного будИвництва» [29].
Напришнщ 1920-х - на початку 1930-х рошв в УСРР Иснували численш науково-техшчш товарис-тва. Проте, вже з середини 1930-х рр. Инженерш И техшчш громадсьш об'еднання почали зникати, !хш учасники зазнали репресш рИзного ступеня тя-жкосп, що, вкупИ з розгромом укра!нсько! науки як «буржуазно-националистично!» призвело до непо-правних втрат И розриву спадкоемносп И поступу у розвитку республИкансько! науково! школи. Тотальна Идеолопзащя науково! И науково-популярно! преси И взагалИ науково! тематики у пресИ впрова-джувалася поступово, але невИдворотно. ВтИм, в целому, недооцИнювати роль науково-технИчно! пропаганди, розгорнуто! на сторшках перИодичних видань не варто, адже вИдповИднИ газети И журнали сприяли пИдвищенню рИвня технИчно! грамотности робИтничо! молодИ - основно! аудиторп, на яку ця пропаганда була направлена И розрахована. Але напришнщ 1920-х - на початку 1930-х рошв кампанИя щодо оволодИння технИкою та Инженерними знан-нями тИльки набувала розмаху, у пресИ готувалося пИдгрунтя для широкого г! розгортання у роки дру-го! п'ятирИчки (1933-1937), завданням яко! прого-лошено технИчне переоснащення всього народного господарства кра!ни.
Серед актуальних у той час питань, висвИтлю-ваних на сторшках газет, у тому числИ, багатотира-жних - боротьба з релтею, безгосподарнИстю, ви-бори И перевибори до мИськрад, масова культосвИтня робота, колективш договори, подготовка кадрИв, до-помога селянам у засИвнИй кампанп тощо. Про шефство заводських робИтникИв над селянськими госпо-дарствами тд гаслами «ЗмИцнюймо змичку з селом!», «За урожай!», «Хай живе сощалютичне перебудування села!» газети друкували матерИали про допомогу колгоспам у культмасовш роботИ, ре-монтИ сИльгоспИнвентаря, боротьбИ зИ шкИдниками, в
оргашзацп вибор1в до йльрад, у «плановому на-ступ1 на куркуля», забезпеченш села найнням, ко-лектив1зацп тощо. Шефська робота в Укрш'ш була оргашзована за прикладом шдприемств Москви та ш. великих мют Рой!. Так, з газети «Микулицьке життя» (1 лютого 1929) д1знаемося, що для ви-вчення метод1в оргашзацп шефсько! роботи вщря-джено делегацш робинишв Бородянського району Ки!всько! округи до Москви. У статп зазначаеться, що там шефська робота е масовою, шефи-робггаики користуються повагою 1 авторитетом у селян. Автор статп «За прикладом Москви збшьшимо нашу роботу» щдсумовуе: «...з пом1ччю московських шеф1в та мюцевих партшних 1 профеййних оргаш-зацш наша районна шефська оргашзащя... стане добрим пом1чником партп й радвлади в справ пе-ребудування нашого села на нових сощалютичних засадах» [30].
Окремою темою, що пронизуе уй тогочасш газети, е «чистка партшних лав». Так зваш чистки вь дбувалися регулярно у 1920-1930-х рр. з метою «очищення партп» в!д опозицшносп, правого 1 ль вого «ухил!в» впливу «куркульських елеменпв» тощо. Найперша «чистка» ввдбулася ще 1919 р., коли VIII з'!зд РКП(б) прийняв ршення про покра-щення сощального складу партшних лав 1 зо-бов'язав уйх члешв парти пройти перереестрацш. Вй подальш1 «чистки» були дедал1 масштабшшими 1 жорстк1шими. Заводсьш багатотиражки навпере-бш закликали до чисток на сво!х шдприемствах: «У боротьб1 з опортушзмом за лешшзм парт1я перема-гае», «Завдання чистки парти», «Допоможемо парти очистити 1 укршити ряди», «Потр1бна 1дейна класова чистота», «Самокритика та чистка партп», «Щодо подготовки до чистки», «Про чистку», «Чистка партп - бойова задача дня», «Вичистимо чужих робггаичому класу з партИ», «Чистку парти - в центр уваги» - ось невеликий перел1к назв статей у багатотиражках.
Щодо культуротворчих процеав, як1 мали м1-сце у 1920-х - на початку 1930-х рошв 1 яш також впливали на тематику публ1кац1й у прей (юнували багатотиражн1 газети заклад1в 1 установ культури, мистецтва, профспшок пращвнишв культури та ми-стецтва), то на !х переб1г впливали пол1тичш, соц1-ально-економ1чн1, 1сторико-культурн1 умови, в яких перебувала Укра!на у цей перюд; вони ж в1д1-гравали роль об'ективних чинник1в, котр1 зумовили суперечлив1сть цих процейв. З одного боку, - ши-роке розгортання нац1онально-культурного в1дро-дження, що охопило ва сфери укра!нського духовного життя у 1920-х рр., державна полгтика украшь зацИ', сприяли появ1 1 публ1кац1! високохудожн1х л1тературних, музичних твор1в, твор1в образотвор-чого мистецтва яскраво нацюнального забарв-лення, осмисленню укра!нсько! культури у св1то-вому контекст1, а з 1ншого - вдеолопчш рамки, що вимагали дотримання догм 1 скеровували творчий процес у напрямку ун1ф1кацИ'. Зазначен1 тенденцп яскраво в1ддзеркалилися у прей 1920 - початку 1930-х рошв.
Широкого розповсюдження у прей у зазначе-ний перюд набули матер1али щодо виконання пла-нових завдань першо! п'ятир1чки, розгортання соц1-ал1стичного змагання, руху ударник1в, завдань пар-тколектив1в, нормування робочого часу тощо.
Висновки. 1920- початок 1930-х рошв стали перюдом становлення 1 активного розвитку, а друга половина 1930-х - остаточного затвердження бага-тотиражних газет у систем! радянсько! преси як дь евого знаряддя радянсько! пропаганди. Щодо зм!-сту публ!кац!й, то для тогочасних газет вйх р!вшв, у тому числ!, ! багатотиражних, характерним е ун!-ф!кований щдхвд ! дотримання едино! !деолог!чно! направленост!. Парт!я ! держава всеб!чно тдтриму-вала багатотиражну пресу ! сприяла Г! розвитку, ро-зраховуючи на величезний пропагандистський по-тенц!ал, закладений у н!й. Саме у цей перюд скла-лися найсприятлив!ш! умови для розвитку вйх вид!в багатотиражних газет.
Лггература
1. Дмитр!енко М. Ф. Бтшовицька преса Ук-ра!ни 1917-1918 рр. як !сторичне джерело. - Ки!в: Наукова думка, 1967. - 176 с.
2. Коцур В. П. Партшно-радянська преса початку 20-х рр. // Укра!нський юторичний журнал, 1990. - № 10. - С. 46-54.
3. Копотиенко И. И. Источниковедческий анализ периодической печати Украины (1917-1926 гг.). - Днепропетровск, 1978. - 84 с.
4. Солдатенко В. Ф. Большевистская пресса Украины 1917-1918 гг.: историко-библиографиче-ский обзор. - Киев: Вища школа, 1979. - 207 с.
5. Цьох Й. Виникнення радянсько! преси на УкраТ'ш. Лекци з курсу «!стор!я партшно--радянсько! преси УкраТни». - Льв!в: Вища школа, 1974. -28 с.; його ж: Комушстична преса Захвдно! Укра!ни (роль друковано! пропаганди в щеолопчш й д!яль-ност! КПЗУ). 1919-1939 рр. - Льв!в: Вид-во Льв!в-ського ун-ту, 1966. - 266 с.
6. Вычуб Г. Многотиражная печать в системе советской прессы (к истории возникновения, развития и функционирования: автореф. дис. ... канд. ист. наук. - Москва, 1972. - 19 с.
7. Дзялошинская М.И. Профилирование и координация отраслевых многотиражных газет как фактор оптимизации их деятельности: автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Москва, 1986. - 20 с.
8. Смирнова Е. Г. Отраслевая многотиражная печать: исторический опыт и особенности развития в условиях перестройки (на материалах газет водного транспорта) : автореф. дис. .канд. ист. наук. - Москва, 1990. - 27 с.
9. Солощенко Н. В. Многотиражная печать как источник по изучению процесса формирования «нового человека» в советской промышленности первых пятилеток // Исторический журнал: научные исследования, 2019. - № 3. - С. 106 - 117; !! ж: Отраслевая газета пищевой промышленности СССР в 1928-1937 годы как исторический источник: к вопросу о методике анализа содержания // Исторический журнал: научные исследования, 2020. - № 2. - С. 63-71.
10. О партийной и советской печати, радиовещании и телевидении: сб. документов и материалов. - Москва: Мысль, 1972. - 635 с.
11. Советская печать в документах. - Москва: Госполитиздат, 1961. - 558 с.
12. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898-1988). Т. 2.: 1917-1922. - Москва: Изд-во политической литературы, 1983. - 606 с.
13. О партийной и советской печати: сб. документов и материалов. - Москва: Правда, 1954. - 691 с.
14. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898-1988). Т. 3. 1922-1925. - Москва: Изд-во политической литературы, 1984. - 494 с.
15. Культурне будiвництво в Украшськш РСР (1917-1927) : зб. докуменпв i матерiалiв. - Кшв: Наукова думка, 1979. - 664 с.
16. История партийной и советской печати : учебно-методическое пособие. - Вып.1 (1917-1945 гг.). - Москва: Мысль, 1975. - 208 с.
17. За керiвництво заводською друкованою газетою // Комушст, 1929. - 13 серпня.
18. До секретарiату ЦК КП(б)У. - ЦДАГО. Ф.1, оп.20, спр. 2699, арк. 111. 1928 р.
19. Вакульчук О. А. 1нструментальна музика в укранських нотних виданнях 1923-1934 рошв: мо-нографiя. - Кш'в: НБУВ, 2011. - 184 с.
20. Роготченко О. Сощалютичний реалiзм i тоталитаризм. - Кшв: Фешкс, 2007. - 608 с. : ш.
21. Газети Украши 1930-1934 рр. у фондах На-цюнально! бiблiотeки Украши iMeHi B.I. Вернадского: каталог. у 2 ч. - Кшв: НБУВ, 2004. - Ч. 1. -853 с.; Газети Украши 1930-1934 рр. у фондах На-цюнально! бiблiотeки Украши iMeHi B.I. Вернадского: каталог. у 2 ч. - Кив: НБУВ, 2004. - Ч. 2. -986 с.
22. Я. К. Кого й за що премшвали // Пролетар-ська правда, 1930. - 10 ачня.
23. «Пролетарська правда» на штурм проривiв // Пролетарська правда, 1931. - 6 грудня.
24. Овсепян Р. П. История новейшей отечественной журналистики (февраль 1917 - начало 90-х годов): уч. пособие. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1996. - 208 с. URL: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook723/01/part-004.htm
25. Чемякин Ю. В. Корпоративные СМИ России: основные исторические этапы и современные тенденции развития // Вопросы истории и теории журналистики: межвуз. сб. - Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 2013. - С. 126-140.
26. Рабселькоры - ударники соц. наступления. Выступление. тов. Ярославского на Всесоюзном совещании рабселькоров // Правда, 1931. - 16 февраля.
27. Коновець О. Ф. Просвггницький рух в Ук-раш (Х1Х - перша третина ХХ ст.). - Кшв: Хреща-тик, 1992. - 120 с.
28. Пролетарська правда, 1931. - 27 жовтня.
29. Луганская правда, 1930. - 13 апреля.
30. Оваков А. За прикладом Москви збшь-шимо нашу роботу // Микулицьке життя. - Кшв, 1929. - №1.
УДАРН1 ГЕЛ1КОПТЕРИ УКРА1НИ В МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦ1ЯХ ООН: 1СТОРИЧНИЙ
АСПЕКТ
Потоцький О.О.,
штатний ад'юнкт науково-органгзацшного вгддшу, Нацгональна академ1я сухопутних вшськ 1мет гетьмана Петра Сагайдачного, Льв1в, Украша
ATTACK HELICOPTERS OF UKRAINE IN UNITED NATIONS PEACEKEEPING OPERATIONS:
HISTORICAL ASPECT
Pototskyi O.
organic adjunct of the scientific-organizational department, Hetman Petro Sahaydachnyi National Army Academy,
Lviv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У географiчно-хронологiчнiй послщовносп дослвджено процес використання ударних гелiкоптерiв Украши у миротворчих операциях Оргашзацп Об'еднаних Нацш. Визначено мюце i роль ударних гелшэ-nTepiB для вирiшення миротворчих завдань. З'ясовано, що здiйснення миротворчих операцш багато в чому залежить ввд використання у них гелiкоптерiв, зокрема ударних. Вiдзначено лiдерськi позицп Украши як краши-контрибутора авiацiйних ресурйв для потреб миротворчих сил. Показано, що участь Украши у миротворчих операщях Оргашзацп Об'еднаних Нацш ефективно впливае на шдтримання бойово! готовностi армiйськоi авiацii Збройних сил Украши.
