CC BY
11
приeмцiв важкий доступ до фiнансових ресурив слугуе головною перешкодою i для створення пiдприeмства, i для його ефективного розвитку.
3. Сферi мiкрокредитyвання потрiбна державна пiдтримка, що може здiйснюватись посередництвом гарантування державою повернення мш-ропозик, податкових тльг для банюв, як займаються мшрокредитуван-ням тощо.
4. Важливим е розвиток нових iнститyцiй, як займаються мшрокредиту-ванням. До таких можна вщнести мiкрофiнансовi установи, трасти, фон-ди та благодiйнi неприбyтковi оргатзацп, що займаються наданням вyзькоспецiалiзованих послуг у створент малих пiдприемств.
5. Нарешт!, для стабiльного фyнкцiонyвання малого бiзнесy, крiм мшрокре-дитiв, важливими е також нефiнансовi послуги, таю як навчання персоналу, допомога у створент фiрми, ведення бухгалтерсько! звiтностi, ви-рiшення можливих проблем у судах тощо, яш можуть надавати спещаль зованi установи, як громадсьш, так i державнi.
1нновацшний тип розвитку в загальносвiтових масштабах вимагае створення та шдтримку нових утворень - венчурних шдприемств. Фшансу-вання такого бiзнесy вимагае об'еднання коштiв та зусиль держави i великих шдприемств. Зокрема, повинна юнувати державна шдтримка структур, якi виступають засновниками фондiв венчурного фiнансyвання з метою розвитку наукомютких галузей економжи. Така пiдтримка може виявлятись у виглядi преференцiй в оподаткyваннi видшених на розвиток шновацшно! дiяльностi кош^в, законодавчiй пiдтримцi iнiцiатив, що стосуються оптимiзацii та акти-вiзацii шновацшного дрiбного та середнього бiзнесy.
Лггература
1. Кужель О. Макроперешкоди украшського мшрокредитування. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.academia.org.ua/index.php? p_id=95&id=3l3
2. О. Лапко. Реформування системи yправлiння шновацшною дiяльнiстю/ Олена Лапко// Регiональна економша. - 1999, № 1. - 65-74.
3.comission staff working document: Microcredit for European small businesses. - Brussels, 2004. - 17 p.
4. Caixa Catalunya and Fundacio Un Sol Mon. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unsolmon.org
5. Credit Unions are members of European Association of Co-operative banks. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gebc.org.
6. Savings Banks are members of the European Group of Savings Banks. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.savings-banks.com._
УДК 336.76 Здобувач Н. €. Килипенко - RbeiecbKa КА
СТАНОВЛЕНИЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В1ДСОТКОВИХ СТАВОК ГРОШОВОГО РИНКУ В ТРАНСФОРМАЦ1ЙН1Й ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Розглянуто як вщбувалося становлення та формування механiзмiв вщсотково! полынки та li реалiзацiя в перюд гшершфляци, глибокого економiчного спаду та де-монетизацп економши, в умовах переходу до економiчного зростання та тдвищення рiвня монетизацп економши.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Competitor N.Ye. Kulupenko -L'viv commercial academy
Formation of state regulation of money market interest rates in transformational economy of Ukraine
Process of formation of interest policy and its implementation during hyperinflation period, deep economic depression and deionization of economy and during economic recovery and upturn is covered. Role of rising of monetization level in that aspect is considered.
Вгдсоткова полгтика традицгйно вважаеться найбгльш ефективним ва-желем регулювання в арсеналг центральних банкгв. Незважаючи на певнг концептуaльнi розходження стосовно ефективностг вiдсотковоï полiтики, центрaльнi банки практично всгх крaïн з ринковими економгками активно ви-користовують регулювання вгдсоткових ставок для досягнення поставлених цгльових орiентирiв у кон'юнктурнiй економiчнiй полггищ. Водночас в Укра-ïhï при проведеннг ринкових реформ проблема регулювання монетaрноï сфе-ри та створення мехaнiзмiв впливу на економiчнi процеси постала особливо гостро, що пгдкреслюе aктуaльнiсть цiеï стaттi.
У вгтчизнянш економiчнiй лiтерaтурi проблематика грошово-кредит-ного регулювання висвгтлена у працях О. Дзюблюка, Б. Луцiвa, М. Савлука, В. Сшфанова, В. Стельмаха [1-5]. Водночас значно меншою мiрою розкрита специфгка регулювання вiдсоткових ставок грошового ринку як одного iз шструментгв грошово-кредитноï полiтики. З iншого боку, практика застосу-вання методiв вiдсотковоï полiтики, якi позитивно зарекомендували себе в розвинених економгках (див. Р. Габбард [6]), як свгдчить досвгд трансформа-цiйних процесiв, мае бути скоригована на реали укра1'нсько1' економгки. Од-ночасно застосування можливостей вщсотково1" полiтики може бути гндика-тором реформування економгки та рiвнем розвитку ринкового середовища. Тому у цгй стaттi ми ставимо за завдання розглянути становлення вщсотково1" полiтики в Украши саме в контекстi трансформацшних процесiв у вгтчизня-нiй економгцг.
Особливостi перехiдноï економiки пов'язaнi з тривалим трансформа-цiйним перiодом, пгд час якого мають бути виргшенг основнi проблеми, а саме: боротьба з шфлящею та гншими нaслiдкaми розладу командно:' системи, створення головних шститутгв ринковоï економiки, використання ринкових сил i застосування структурного коригування у випадку змгни характеру ви-робництва [7, c. 54].
В Украшг вiдсотковa полiтикa розвивалась у склaдi грошово-кредит-ноï i набувала нового змiсту вiдповiдно до певного стану трансформацшних процесгв. У початковий пергод ринкових реформ НБУ лише декларував про своï нaмiри застосовувати регулювання вiдсотковоï ставки. За умов вгдсут-ностi об'ективних передумов для запровадження вiдсотковоï полiтики, НБУ був змушений реaлiзувaти вимоги МВФ. Починаючи з 1995 р. грошово-кре-дитна полггика в Украшг проводилась зггдно з програмами, розробленими МВФ. На кожний ргк приймався меморандум про спгвпрацю за участю МВФ, Кабгнету Мгнгстргв та НБУ, де визначались основнг завдання економiчноï та грошово-кредитноï полгтики, а також конкретнг цгльовг показники, якг б мали
бути досягнуть Основними об'ектами контролю з боку МВФ були темпи зростання грошово1 маси та розмiр шфляцй. Пiзнiше МВФ почав бiльшу ува-гу придiляти темпам шфляцй та встановлювати 11 нормативнi параметри. Проте специфжа початкового перiоду трансформацiйних процеЫв показала неможливiсть застосовувати стандартнi матриц грошово-кредитно! полiтики для стабшзацй економжи.
Паралельно в Укршт цiлеспрямовано проводились заходи для запро-вадження ринкових методiв та iнструментiв грошово-кредитно! вщсотково! полiтики. В становленнi вщсотково1 пол^ики в УкраАт можна видiлити ос-новнi етапи, пiд час яких змшювалися можливостi проведення та прюритети вщсотково1 полiтики (рис. 1).
1992-1995 рр.
Початок формування грошово-кредитно! та вщсотково!' пoлiтики в умовах глибоко! економ1чно1 кризи
1996-1999 рр.
Стабшзацш монетарно! сфсри та створення передумов для застосування вщсотково! пол1тики
3 2000 р« — псрсхщ до сталого економ1чного зростання 1 поступове наближсння можливостей вщсотково!" пололки до стандарте ринково! скономжи
Рис. 1. Основт етапи становлення вiдсотково'i полтики в Укршт
У перюд 1992-1995 рр. в умовах гшерспаду виробництва та гшерш-фляцй на початку формування мережi комерцiйних банкiв були закладеш пе-редумови для запровадження системи грошово-кредитного регулювання. У законодавчiй базi в галузi грошово-кредитно1 полiтики передбачалось запровадження практично всiх сучасних шструменпв регулювання монетарно1 сфери, в тому чи^ i вщсотково1 полггики [8]. В першi роки незалежност для подолання гшершфляцй було декшька разiв здiйснено пiдвищення облшово1 ставки - в 1992 р. з 80 % до 100 % та в 1993 р. до 240 %. Проте реальний рь вень облшово1 ставки щодо рiвня шфляцй був нижчий за величину шфляцй. Лише з кшця 1994 р. НБУ почав проводити активну грошово-кредитну поль тику, намагаючись стримати знецiнення нацiональних грошей. Рiвень облжо-во! ставки був шдвищений до величини шфляцй вiд 140 % до 300 % рiчних, що вперше дало змогу забезпечити и позитивний реальний рiвень щодо вели-чини шфляцй. У 1994 р. при 401 % рiчноl шфляцй облжова ставка складала лише 225 % або була на 176 вщсоткових пункти нижчою за рiвень шфляцй. У 1995 р. розрив зменшився до 50,7 вщсоткових пункти. Лише з 1996 р. i в по-дальшому рiвень облшово1 ставки почав перевищувати рiчний рiвень шфляцй. В перший перюд реформ основним джерелом шфляцй була значна кре-дитна емiсiя НБУ, який шд тиском уряду та Верховно1 Ради намагався вряту-вати занепадаючий державний сектор економши. Зростаюча лiквiднiсть бан-кiв стимулювала неконтрольоване зростання грошово1 маси. Тому НБУ в
Нацшнальний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт Украши
1994 р. 6ув змyшeний пiдняти pозмip обов'язкового peзepвyвaння з 10 % до 1S %. Pозмip вiдcотковиx cтaвок y мepeжi комepцiйниx бaнкiв був тaкий ви-cокий, що при кpeдитyвaннi бyлa змогa повернути позики лише при здшше-ннi по^редни^кж опepaцiй в коpоткотpивaлий пepiод чacy.
У 1996-1999 pp. пicля зaпpовaджeння yкpaïнcькоï гpивнi були cтвоpeнi передумови для cтaбiлiзaцiï монeтapноï cфepи тa розширення можливоcтeй зacтоcyвaння вiдcотковоï полггики. B 1997 р. ноpмa обов'язкового резерву -вaння бyлa знижeнa з 1S % до 14 %, що дaло змогу комepцiйним бaнкaм збiльшити обcяги кpeдитниx pecypciв.
З 1996 р. в Укpaïнi створился можливоcтi для зacтоcyвaння вaжливо-го шетрументу вiдcотковоï полiтики - ломбapдного кpeдитyвaння пiд зacтaвy OBДП зпдно з угодою PEnO. Bикоpиcтaння дepжaвниx цiнниx пaпepiв (OBДП) cтвоpило мexaнiзм peгyлювaння грошового обiгy тa викоpиcтaння вiдcотковоï полiтики. OBДП почaли викоpиcтовyвaтиcь як зacтaвa для нaдaн-ня кредит1в. У 1997 р. доxiднicть OBДП бyлa нa piвнi облжово1' cтaвки НБУ. Проте в yмовax cтaгнaцiï peaльного ceктоpa виpобництвa тa його низько1' рен-тaбeльноcтi було нaйбiльш вигiдно iнвecтyвaти в OBДП, що cтвоpило передумови для побудови фiнaнcовиx пipaмiд. Пicля фiнaнcовоï кризи 1998 р. eмiciя OBДП почaлa cкоpочyвaтиcя, що уже не дaло змоги ïï викоpиcтовyвaти в peгyлювaннi грошового обiгy тa грошово1' мacи.
З 2000 р. можливоcтi вiдcотковоï полiтики в Укpaïнi почaли поcтyпово pозшиpювaтиcя i нaбyвaти xaparcrepy, влacтивого ринковим eкономiкaм. &a-бiлiзaцiя eкономiки тa пepexiд до cтaлого eкономiчного зpоcтaння визнaчили позитивну дингшку ycix мaкpоeкономiчниx змiнниx. Зниження шфляци (в 2002 р. бyлa шв^ь дeфляцiя) cтaло cвiдчeнням змiни в peaльнiй eкономiцi тa y cyб'eктiв гоcподapювaння, якi, вpeштi, змогли позбaвитиcь тpивaлиx шфля-цiйниx очiкyвaнь.
Повернення довipи до НБУ дaло пiдcтaвy до зaпpовaджeння pинковиx мexaнiзмiв грошово-кредитно1' полiтики. Bимоги бaнкiв зa кредш^ми з 2000 до 2006 р. зро^и бiльшe, нiж y 12 paзiв (з 19S74 до 24S226 млн. грн.), що e cвiдчeнням збiльшeння кpeдитниx можливоcтeй бaнкiвcькоï одетеми.
Передумови для зaпpовaджeння тa розвитку peгyлювaння вiдcотковиx cтaвок пов'язaнi iз зaбeзпeчeнням пeвниx фyнкцiонaльниx, iнcтитyцiйниx тa pecypcниx передумов. Biдcотковa полiтикa вимaгae для ïï peaлiзaцiï icнyвaння розвинутого ринкового cepeдовищa, cпpоможного peaгyвaти та зaxоди регу-люючого впливу тa пepeдaвaти ïx iмпyльcи вciм cyб'eктaм eкономiки. Проте peaniï почaткy тpaнcфоpмaцiйниx пpоцeciв в Укpaïнi пов'язaнi з глибокою eкономiчною кризою, гiпepiнфляцieю тa вiдcyтнicтю pинковиx iнcтитyтiв тa мexaнiзмiв. Ha pиc. 2 покaзaно ошовш передумови peгyлювaння НБУ вiдcотковиx cтaвок.
Maкpоeкономiчнa cтaбiлiзaцiя i пepexiд до eкономiчного зpоcтaння cтвоpили передумови для зacтоcyвaння iнcтpyмeнтiв вiдcотковоï полiтики. Зa cвоeю cyттю вiдcотковa полiтикa e шетрументом, peгyлювaння i викориеган-ня якого в yмовax виcокоï шфляци e недоцшьним. Тому можнa cтвepджyвa-ти, що в Укpaïнi тpивaлий пepiод вiдcотковa полiтикa пepeвaжно викорието-вyвaлacь лише як iндикaтоp НБУ етошвно його цiлeй.
макроеконом1чна стабшзац1я 1 перехщ до сталого екопом1чного зростання
пщвищсння р!вня монетаризаци скономжн
розвиток мехашзьпв грошового рипку
розвиток ресурсно! бази банкгвсько! системи
створення та розвиток основних ринкових шститу*пв
створення та розвиток ринку цшних папер1в
Рис. 2. Основт передумови для використання та розвитку регулювання
вiдсоткових ставок
Голова НБУ В. Стельмах зазначав, що НБУ уже в 1996 р. проводив полггику посилення стабшзацшних процешв, зокрема [6, с. 232]:
• ютотно уповшьнювалася шфлящя;
• змщнився курс нацюнально! валюти;
• уповшьнилися темпи зниження промислового виробництва та обсяпв ВВП;
• зросла активтсть домогосподарств як суб'екпв господарювання;
• зросли доходи та заощадження населення;
• полшшилися результати зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1
Внаслщок монетарисько! стабшзацп призупинилося наростання нега-тивних процесiв в украшськш економщь Проте, лише в умовах переходу до економiчного зростання сформувалась позитивна динамжа макроекономiч-них процесiв та динамжа грошово! маси.
З 2000 р. з'явилися ознаки переходу до економiчного зростання i була сформована нова модель грошово-кредитно! полiтики, покликана виршити найгострiшi проблеми [9, с. 4]. Синхронно з цим, в умовах макроекономiчноl стабшзацп та економiчного зростання розширились можливостi для використання регулювання вщсоткових ставок.
Пщвищення рiвня монетизацп економiки Украши в умовах стабшзаци та перехщ до економiчного зростання було головним орieнтиром грошо-во-кредитного регулювання. Динамжа монетаризаци в Укршш свiдчить про позитивш тенденцп розвитку монетарно1 сфери з 2000 р.
Зростання рiвня монетизацп економiки розширюе можливостi застосу-вання вщсотково1 полiтики. Тривалий процес демонетизацп украшсько1 еко-номiки почався з початком економiчноl кризи. Показник монетаризаци ВВП зпдно з грошовим агрегатом М0 становив 32,5 % в 1995 р. i до 1997 р. знизив-ся до 11,7 %. У таких умовах знизилась роль монетарних чинниюв в еконо-мiчних процесах. Суб'екти економжи були неспроможнi рацiонально та прог-нозовано реагувати на заходи грошово-кредитно1 та вщсотково1 полiтики. По-чинаючи з 2000 р. i до 2006 р. рiвень монетизацп зпдно з грошовим агрегатом М3 шдвищився з 18,3 до 48,7 %, що св^ить про значне зростання ролi моне-
Основш передумови для
використання процентно-! пол1тики
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
тарного чинника в економгцг Украши. За таких обставин в НБУ пгдвищились можливостг для застосування регулюючих заходгв вiдсотковоï полгтики.
Вгдповгдно знижуеться та стабшзуеться швидкгсть обертання грошей. У 1995 i 1996 рр. швидкгсть обертання грошей була найвищою i досягала вгд-повгдно 10,75 i 10,01 обертгв у ргк, а 2005 р. швидкгсть обертання грошей ста-бiлiзувaлaся i знизилася до 2,6 обертгв за ргк. За таких обставин в НБУ роз-ширилися можливостг для використання змгни облiковоï ставки як гнстру-мента грошово-кредитноï полгтики. Потенцiaл застосування вiдсотковоï полг-тики значно розширився внaслiдок процесу ремонетизаци економiки та пгд-вищення ролг грошей, проте поки що вгн недостатньо реaлiзовaний.
Розвиток механгзмгв грошового ринку обумовлюе можливостг НБУ з формування пропозици грошей та дае змогу стабшзувати попит на грошг. У початковий пергод трансформацшних процесгв в Украшг гснував значний дисбаланс мгж попитом та пропозицгею на грошг, що робить неможливим та недоцгльним застосовувати регулювання вгдсоткових ставок. Процес подаль-шоï тривaлоï демонетизаци укрaïнськоï економгки був свгдченням зростаючо-го незадоволеного попиту на грошг. Певний пергод суб'екти економгки нама-гались через використання бартерних розрахункгв та зростання дебiторськоï та кредитор^^ заборгованостг компенсувати незадоволений попит на гро-шг. Використання iноземноï валюти та доларизацгя економгки також значною мгрою пов'язана гз вгдсутнгстю можливостей здгйснювати розрахунки в нацг-ональнгй валютг. Лише пгсля переходу до економгчного зростання на грошовому ринку почав стабшзуватися попит на грошг, що дозволило забезпечува-ти вгдносну вгдповгднгсть попиту та пропозици грошей i стабшзувати вгдсотковг ставки. У перший пергод ринкових реформ НБУ головну увагу зо-середжував на запровадженнг методгв та гнструментгв регулювання пропозици грошей. Проте в умовах зростання економгки головнг проблеми грошово-кредитноï полгтики пов'язанг з координацгею вaлютно-курсовоï полгтики, яка стала визначати основнг параметри пропозици грошей на грошовому ринку. За таких обставин регулювання вгдсоткових ставок так i не набуло належного мгсця в арсеналг НБУ.
Розвиток ресурсноï бази бaнкiвськоï системи Украши е одним гз виз-начальних чинникгв, що визначае можливостг вiдсотковоï полгтики. Ресур-сний потенцгал бaнкiвськоï системи забезпечте регулюючг можливостг НБУ через змгну обсяггв кредитгв впливати на розмгр вгдсоткових ставок. Розвиток ресурсноï бази бaнкiвськоï системи Украши в пергод 1991-1999 рр. переваж-но здгйснювався екстенсивним шляхом через розширення мережг комер-цгйних банкгв. У 1992 р. пгсля прийняття Закону Украши "Про банки i бан-кгвську дгяльшсть" було засновано 133 банки, а в 1995 р ix кглькгсть досягла 230. Проте значне розширення мережг бан^сь^ системи не супроводжува-лось вгдповгдним зростанням ïx ресурсноï бази. За пергод з 1993 по 1995 рр. обсяги залучених коштгв у банкгвську систему зросли у 5 разгв, а в 1997 по 1999 рр. скоротилися з 1370 до 1158 млн. грн.
Обмеженг кошти бгльшостг комерцгйних банкгв стали перешкодою для проведення ефективноï грошово-кредитноï полгтики. Для забезпечення
стшко1 банювсько1 системи НБУ постiйно шдвищив мiнiмальнi нормативнi вимоги до розмiру статутного фонду комерцiйних банкiв з 3 до 5 млн. евро. Екстенсивний розвиток банювсько1 системи в Укршш став головною перешкодою для подальшого розвитку монетарно1 сфери.
Обсяги банювських ресурсiв визначають можливост грошово1 системи забезпечувати процес мультиплжаци грошей та його використання в гро-шово-кредитнiй полiтицi. Подальший розвиток банювсько1 системи та И ресурсно: бази пов'язаний з лшвщащею та поглинанням комерцiйних банюв з невеликим капiталом та його концентращею в потужних кредитних шститу-тах. Особливостi розвитку трансформацiйних процеЫв пов,язанi з потребою штенсифжаци розвитку банювсько1 системи за рахунок концентраци кашта-лу. О. Дзюблюк вщстоюе позицiю, що саме низька каппашзащя банювсько1 системи, а також низька яюсть банкiвських активiв е найбшьшими перешкодами для пiдвищення И ефективност [10, с. 30].
Грошова база та И розмiр е основним об'ектом контролю з боку НБУ в процес реалiзацil грошово-кредитно1 та вщсотково1 полiтики. В механiзмi формування пропозици грошей НБУ контроль та регулювання грошово1 бази дае змогу визначити параметри емюи грошей та впливати на вiдсотковi ставки. Структура грошово1 маси в розвинених ринкових економшах характери-зуеться низькою часткою го^вки, що е ознакою розвинених грошових систем. У вггчизнянш економщ частка го^вки (М0) в грошовiй масi е високою, що вщповщно впливае на особливост формування грошово1 бази. Так, в Ук-ра1т частка го^вки досягае 30 %, в той час як у сучасних ринкових економь ках вона не перевищуе 10 %. За високо1 частки го^вки в грошовiй базi в НБУ обмежеш можливостi регулювання монетарно1 сфери ринковими методами.
Таким чином, в Укршш макроекономiчна стабiлiзацiя, розвиток мето-дiв та iнструментiв грошово-кредитно1 полiтики та розширення ресурсно1 бази банювсько1 системи забезпечили основш передумови для застосування регулювання вщсоткових ставок. Проте мають мюце подальшi як монетарнi (висока частка го^вки), так i реальнi економiчнi диспропорцп (висока частка експорту у ВВП, що переносить акценти на валютно-курсову пол^ику НБУ), що в кшцевому пiдсумку знижуе ефективнiсть вщсотково1 полiтики. Полем для подальших дослщжень може бути динамiка вiдсоткових ставок та вщсоткова полiтика в умовах стерилiзацil грошово1 маси та проведення комплексу антшнфляцшних заходiв.
Лггература
1. Грош1, банки та кредит/ За ред. Б.П. Лущва. - Тернопшь: Карт-бланш, 2000. - 225 с.
2. Грош1 та кредит/ За ред. М.1. Савлука. - К., 2002. - 604 с.
3. Ф1нансово-монетарн1 важе.л регулювання економши: монограф1я/ За ред. д-р екон. наук, проф. А. Даниленка. - К.: Об'еднаний ш-т економши НАНУ, 2005. - 108 с.
4. Дзюблюк О. Оптим1защя мехашзм1в грошово-кредитнох' пол1тики центрального банку/ Вюник НБУ. - 2003, № 1. - С. 32-37.
5. Стельмах В., Стфанов В. та ш. Грошово-кредитна пол1тика в Украш1. - К.: 2000. -С. 306.
6. Габбард Р. Грош1, фшансова система та економка/ Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. - К.: КНЕУ, 2004. - 889 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
7. Сакс Дж. Д., Ларрен Б.Ф. Макроекономка. Глобальний подход. - М.: Дело, 1996. -
848 с.
8. Закон УкраТни "Про нащональний банк Украши" № 679-XIV вiд 20.05.1999/ Законодавчi i нормативнi акти банювсько! дiяльностi. - 1999, вип. 7. - С. 3-23.
9. Гальчинський А. Макроекономiчнi та монетарнi шструменти полiтики зростання. -Вiсник НБУ. - 2004, № 8. - С. 6-8.
10. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективностi функцiонування банювсько! системи// Вiсник НБУ. - 2005, № 3. - С. 30-31._
УДК 658.012.2:658.589:621(477.7) Асист Ю.В. Малиновський -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
РЕЗУЛЬТАТИВШСТЬ СТРАТЕГ1ЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ
За допомогою методу експертних ощнок проаналiзовано результативнiсть стратегiчного планування шновацшно! дiяльностi машинобудiвних пiдприeмств За-хщного регiону. Дослiдження здiйснено у розрiзi таких показникiв, як кiлькiсть роз-роблених i своечасно виконаних плашв вiдповiдно до обрано! стратеги розвитку ш-новацiйноi дiяльностi, часток шновацшно! продукцп у загальному обсязi виробниц-тва продукцп машинобудiвними пiдприемствами, часток реалГзацп iнновацiйноi продукцп на експорт у загальному о6сязГ реалГзацп iнновацiйноi продукцГ!, часток при-бутку у структурГ цГни ГнновацГйно! продукцГ'!, змша часток власного капГталу маши-нобудГвних пГдприемств у структурГ валюти балансу внаслГдок реалГзацп шнова-цшних проектГв тощо.
Assist. Yu. V. Malynovsky-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Effectiveness of the strategic planning of innovative activity of mashinebuilding enterprises of western region
By the method of expert estimations effectiveness of the strategic planning of innovative activity of machine-building enterprises of the Western region is analyzed. Research is conducted in the cut of such indexes, as an amount of the developed and in good time executed plans in accordance with select strategy of development of innovative activity, particles of innovative products in a general production of goods volume by machine-building enterprises, particles of realization of innovative products on an export in the general volume of realization of innovative products, particles of income in the pattern of prices of innovative products, change of stakes of property asset of machine-building enterprises in the structure of currency of balance as a result of realization of innovative projects and others like that.
В умовах загострення конкуренци, активгзування глобалГзацГйних процесГв, зростання вимог до енергоощадностГ машинобудгвноi продукци та ii вГдповГдностГ екологГчним вимогам актуальнг завдання керГвникГв машино-будГвних пГдприемств полягають у рацгоналгзаци управлГнських дГй щодо формування Г реалГзаци стратегГчних плашв ГнновацГйного розвитку. Для роз-робки обгрунтованих рекомендацГй щодо виконання цього завдання доцГльно проаналГзувати результативнГсть стратегГчного планування гнновацгйноi дГ-яльностГ машинобудГвних пГдприемств.
Протягом 2006-2007 рр. методом експертного опитування було отри-мано ГнформацГю про фактичнГ Г плановГ значення показникГв машинобудГв-
