CC BY
11
- Менеджмент шновацш -
УДК 347.77
В. I. Ляшенко,
доктор економ!чних наук, Г. Ф. Толмачова, кандидат економ!чних наук А. С. Маглаперщзе, кандидат економ!чних наук, С. Ф. Попов, кандидат економ!чних наук, м. Донецьк
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕС1В КОМЕРЦ1АЛ1ЗАЩ1 I ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГ1Й МАЛИМИ ШДПРИСМСТВАМИ
Складнютъ природи шституту шгелектуально1 влас-ност (IB), вщмшносп в тлумаченм цъого поняття в ук-рашському й шоземному патентному прав1, недолши чинного украшського законодавства, вщсутшсть еко-ном1чних механ1зм1в i традицш управлшня IB в цшому багато в чому зумовили ту дискусто, що вiдбуваeтъся останнiми роками в Укра1'м про те, хто е суб'ектом права на об'екти IB, створен насамперед за рахунок кошт!в державного бюджету, — держава або розробник
Урегулювання прав на об'екти IB, створювану за рахунок бюджетних кошт^в, особливо важливо для розвитку зв'язшв мiж наукою i промисловютю, вста-новлення единого «шновацшного ланцюжка». За рiзни-ми ощнками, в Украш використовуеться вiд 8 % до 10 % iнновацiйних вдей i проектов, в Япони — 95 %, у США — 62 % [5]. Чггке вироблення мехашзму закрь плення прав на IB для подальшо1 комерцiалiзацiï ïï об'екпв набувае важливого значення при формуванш Нацiоналъгоï iнновацiйноï системи (Н1С).
Увага до об'екпв IB, створених повшстю або ча-стково за рахунок державного бюджету, не випадко-во. B Украш доля державного фiнансування стано-вить бiлъше 55 % сумарних внутрiшнiх витрат на дос-лiдження i розробки. За оцiнками експертгв, близько 90 % iснуючих об'екпв IB повшстю або частково ут-ворено за рахунок бюджетних кошт^в. Разом з тим держава не може обмежуватися тальки методами прямого фшансування, воно повинне забезпечувати ввдповвдш правовi i економiчнi умови, формувати ме-ханiзми, як сприяють ефективному використанню об'екпв IB для забезпечення високих темпiв економ-iчного зростання краши, тдвищення конкурентоспро-можност нацюнальних виробниюв.
Чiтка нормативна база ввдсутня i у сферi змша-ного фiнансування наукових дослiдженъ i технолопч-них розробок, достатньо поширеного в певний час.
З 1993 р. в Укра!ш був прийнятий пакет норма-тивних актiв, що сформували основнi умови охорони прав на об'екти 1В [1 — 6]. Нове законодавство було спрямоване на регулювання майнових i пов'язаних з ними особистих немайнових правоввдносин з форму-вання об'екпв 1В, !х правовому захисту, реестраци й використанню. Воно закршило, а в частим патентного права ввдновило традищйне в свiтовiй правовiй i еко -номчнш практищ положення, вiдповiдно до якого права на об'екти 1В стають власнiстю господарюючого суб'екта i специфiчним товаром, що, як i будь-який товар, може бути введений в господарський обк- на внутрiшньому i зовнiшньому ринках.
У прийнятому пакетi передбачалася можливють забезпечення правового захисту тих об'екпв 1В, як були захищенi охоронними документами в СРСР. Так, на територи Укра!ни визнавалася дiя рашше виданих охоронних документiв СРСР на винаходи i промис-ловi зразки, а також на товарнi знаки i знаки обслуго-вування. Заявникам надавалося право разом з авторами винаходiв i промислових зразшв клопотати про припинення дИ авторських свiдоцтв на винаходи i сввдощв на промисловi зразки, за якими на момент введення вiдповiдних закошв Укра!ни не зашнчився вiдповiдно 20^чний i 15-рiчний термiни з дати подачi заявок з одночасною видачею патенту Укра!ни на термiн, що залишився.
Проте згiдно зi статистикою обмiну авторських свщощв на патент, патентний захист отримало тльки кожне соте авторське сввдоцгво. Але цей показник не е ознакою низько! якост винаходiв, оскшьки на мас-штаби патентування зробив вплив принайми ще один чинник—складнють комерщалiзащl наукових результата на початку 1990 рр. Доходи вщ шновацшно! даяль-ностi були невисокими, тому багато пiдприемств i оргашзацш не проводили обмiн авторських сввдоцтв
на патенти. Кр1м того, ¿нновацшну активнютъ автор!в знижувала ввдсутнють мехашзму комерщал!зацп [4].
Патентш закони Укра!ни [5] були ухвалеш ще до приватизаци, тому значна частка ВНЗ/НД1, промисло-вих шдприемств 1 ¿нноващйних ф1рм, що стали влас-никами 1В, як 1 рашше залишалася в державнш власносп. Докор1нно ситуащю зм1нила приватизащя, ос-кшьки в ход! И проведення права на 1В, створену за рахунок державного фшансування, почали передава-тися приватизованим юридичним особам.
Це не було передбачено в перюд ухвалення базо-вих закошв про 1В, оскшьки укра!нське законодав-ство в галуз1 1В багато в чому формувалося на основ! американського 1 европейсъкого. Але законодавч! нор-ми цих кра!н не були розраховаш на великомасштабш зм1ни в майнових стосунках, под!бш тим, що ввдбува-лися в Укра!ш.
Особливютю приватизаци, яка проводиться, у сфер! науки було те, що вона здшснювалася без вра-хування вартосп нематер1алъних актив1в наукових оргашзацш. Власниками рашше створено! 1В ставали нов! шститути або автори винаход1в, якщо шститут надавав !м таке право. Дискуая про те, що необхвдна швентаризащя рашше створено! 1В для закршлення за державою прав на яккусь И частку, що продовжуеться до цих шр, була зашнчена Наказом Фонду державного майна Укра!ни в 2005 р., який набрав чинносп 6 травня 2006 р., про порядок визначення вартюно! ощнки об'екпв майна 1В, як знаходятъся в державнш власносп або були створеш (придбаш) за державний рахунок, з метою прийняття на бухгалтерсъкий облш. Таку ¿нвентаризащю 1 узяття на бухгалтерсъкий облш практично неможливо провести ввдповвдно з правилами, що дтоть, не кажучи вже про те, що вона еко -ном1чно недоцшьна через моралъне старшня бшьшост! службових винаход1в.
На в1дм1ну ввд свгтово! практики у вгтчизняному законодавств! не розроблено питання про принципов! тдходи держави до закр1плення прав на результат ННТР, що фшансуються ¿з засоб1в державного бюджету, ввдсутш й мехашзми залучення тако! власносп в господарський оборот.
Зпдно з прийнятими нормативними актами, права на результата досл1джень 1 розробок, що проводяться за рахунок коштОв державного бюджету, якщо вони не е об'ектами виняткового права ф1зичних або юридич-них ос1б, належать Укра!ш, ввд ¿меш яко! виступае державний замовник, або виконавцев! з !х згоди.
За Укра!ною в особ! уповноваженого органу ви-конавчо! влади почали закр1плювати права вже на будь-яю результати науково-техшчно! дОяльносп, отримаш за рахунок коштгв державного бюджету, якщо вони не були об'ектами виняткових прав ф1зичних [ юри-
дичних оаб. Таке закр1плення прав повинш були за-безпечувати державш замовники при висновках [ ре-ал1зацИ державних контрактов.
Виконавець же зобов'язаний був негайно повщом-ляти державного замовника про ва створеш при реа-л1зацп контракту об'екти 1В, використання яких для забезпечення державних потреб повинне здшснюва-тися, за правило, на основ! безввдплатно! невинятко -во! лщензп, що надаеться державним замовником. У результат! реальний розвиток отримав ф!скальний п!дх!д до розпод!лу майна ! подальшому використан-ню об'екпв 1В.
Прийнят! ухвали ! розпорядження суперечили законам (зокрема, законам Укра!ни «Про наукову ! науково-техн!чну дгяльшсть» [6] ! «Про вищу освггу» [7]), що д!яли на той перюд, що викликало багато не-доречностей при розпод!л! майна.
Прийнят! нормативно-правов! акти обмежували-ся тальки питаннями виняткових прав держави на об'екти 1В, !х облшу ! реестраци. Практично не ставилися завдання формування ц!л!сного механ!зму, що забез-печуе проведення в кра!ш едино! державно! пол!тики в областа захисту прав на 1В ! залучення !! до госпо-дарського обороту. Бшьшють об'ектав 1В, як ! ран!ше, створюеться за фшансово! участ! держави. У результат! переважна кшькють орган!зац!й потрапило в без-вих!дь, оск!льки були позбавлеш можливого джерела оборотних кошт!в через в!дчуження результат!в ¿нте-лектуально! д!яльност1
Проте в нових редакц!ях закошв Укра!ни в сфер! 1В, що прояснили ситуащю при виконанн! робгт за дер-жавними контрактами, не врегульоваш питання фшан-сування досл!джень ! розробок за кошти бюджету на основ! ¿нших форм — субвенцш ! субсид!й. Субвенц!! припускають передачу бюджетних кошт!в на без-в!дплатн!й ! безповоротн!й основ! на певш ц!льов! вит-рати, а субсиди видаються на умовах пайового фшан-сування ц!льових витрат, тобто е зм!шаним фшансуван-ням. Оскшьки субвенц!! можна розглядати як аналог грангав, то 1В, створена в процеа виконання роб!т, повинна належати виконавцям, але законодавство у сфер! грантово! системи ф!нансування також не розроблене.
У 1990 рр. бшьшють ушверситетав ! наукових оргашзацш л!кв!дували або скоротили сво! патента в!дд!ли, тому комерц!ал!зац!ею результатов ННТР почали займатися, як правило, сам! учен! ! розробники. Нередко сшвробпники ВНЗ/НД1 привласнювали вина-ходи, створен! в установ^ подаючи заявки на патент ввд свого ¿мен!. Рашше звичайною практикою було складання прац!вниками ¿з сторонн!ми орган!зац!ями трудових або цив!льно-правових договор!в з тематики ННТР, що проводяться в шституга або ушверситета — роботодавцев!. Волод!ння конф!денц!йною ! комер-
цшно значущою шформащею тепер для учаснишв тру-дових договорiв стало неправомiрним джерелом фiнансового доходу.
Такою ж незаконною практикою, що завдае май-нового збитку оргашзацл-роботодавцев^ е викорис-тання спiвробiтниками примiщень, устаткування, результатов дослiджень i iнших ресурив шститупв, де вони працюють, а також несанкщоноване створення на !х базi приватних фiрм. При цьому керiвнищво ВНЗ/ НД1 нерiдко iндиферентно ставиться до перерахова-них порушень, виправдовуючи 1х низькою оплатою пращ учених. Ученi, у свою чергу, як i ранiше не по-стшають заявляти про новi винаходи або «ноу-хау», вважаючи, що низька зарплата i скромна винагорода за державними контрактами дають 1м «право» привлас-нювати 1В роботодавця, вважають 11 своерiдною ком-пенсащею за 1х низькооплачувану працю.
Нарештг, недовiра до якост законодавчого регу-лювання правовiдносин в галузi 1В породжуе досить поширену помилку, що патентна форма захисту вина-ходу е ненадшною. Частково це йде з радянських часiв, коли не було механiзмiв, що реально захищали вина-хвдника вiд порушень його прав i забезпечували умови комерцiалiзацil його 1В.
У рядi iнстигутiв, що активно займаються комер-цiалiзацiею 1В, адмшстращя почала укладати договори з пращвниками, що регламентують правоввдноси-ни у сферi 1В, зокрема, форми i обсяги робiт з комер-цiалiзацi1' результатiв розробки, частку автора в доходах в разi успiху проекту (у рiзних органiзацiях вона може досягати 20 — 55 % прибутку).
Досвщ iндустрiально розвинених кра!н сввдчить, що комерцiалiзацiею ННТР повиннi займатися фах1вщ в галузi передачi технолопй, що працюють в спещально створених для цього структурах. У бiльшостi зарубь жних унiверситетiв дiють офiси з лщензування та пе-редачi технологш — спецiалiзованi вiддiли трансферу технолопй (ВТТ) [8].
ВТТ слiд розглядати як неввд'емш складовi на-цюнально! iнновацiйно1' системи, iнфраструктури, що взаемодтоть з iншими суб'ектами — фiрмами, як ви-конують функцл технолопчних брокерiв, iнкубатора-ми для «вирощування» й розвитку перспективних ма-лих i середшх тдприемств, з iнновацiйними тдрозда-лами промислових компанш.
Законом Укра1ни «Про iнновацiйну дальнють» вiд 04.07.2002 р. № 40-ГУ передбачаються правовi, еко-номiчнi i органiзацiйнi заходи державного регулювання iнновацiйноl дiяльностi, встановлення форм стимулю-вання державою iнновацiйних процесiв, направлених на тдтримку розвитку економiки Укра1ни шновацшним шляхом. Саме у вищезазначеному Закош передбаченi найважливiшi економiчнi стимули — гарант i шльги
суб'ектам шноващйно1' дiяльностi (С1Д). Серед них: можливють повного безпроцентного кредитування за рахунок засобiв вiдповiдних бюджетов; компенсацiя ввдсотюв за кредитування iнновацiйних проекпв, яш оплачують СИД комерцiйним банкам, за рахунок бюджетних кошт1в; можливють впровадження прискорено1' амортизацil основних фонда групи 3 (при рiчнiй нормi амортизацЦ 20%); п1льговий режим оподаткування 1нно-вац1йно1' д1яльност1, вiдповiдно до якого в розпорядженнi СИД залишаеться 50% ПДВ вiд операцiй продажу то-варiв (робiт, послуг), яю пов'язанi з виконанням iнно-ващйних проектiв, i 50% податку на прибуток вiд вико-нання цих проект1в за умови, що щ засоби будуть на-правленi виключно на фiнансування iнновацiйноl д1яль-носп; установлення п1льгово1' оплати земельного податку (зменшення ставки на 50%).
Ввдповвдно до вищезазначеного закону держав-ну пiдтримку отримують суб'екти господарсько1' дяль-ност^ всiх форм власностi, яш реалiзують в Украlнi iнновацiйнi проекти, а також пiдприемства всiх форм власносп, як1 мають статус iнновацiйних.
Для з'ясування iснуючого положення в галузi п1дтримки iнновацiйноl дiяльностi суб'екпв малого пiдприемниuгва в соцiологiчному дослщженм, зд1йсне-ному Iнститугом економiки промисловосп НАН Укра1-ни, респондентам було посталвено з цього приводу кшька питань. Згiдно з 1х вщповдами, всього 5% учас-ник1в опитування отримують яку-небудь допомогу вiд державних iнновацiйних ф1нансово-кредитних установ. 1х частка в загальному обсязi отримувано1' допомоги складае вiд 1% до 25%. З погляду важливост^ i необх-iдностi державно1' пiдтримки iнновацiйноl дiяльностi, слiд зазначити, що при ршенш цього питання необх1д-но реально ощнити фiнансовий стан держави, його бюд-жетнi можливост^. У останш роки (особливо 2003 — 2006 рр.) позищя Верховно1' Ради Укра1ни характеризу-валася згортанням п1льгових режишв, що пiдтверджу-валося завершальними положеннями Законiв Укра1ни «Про Державний бюджет Укра1'ни» вiдповiдно на 2003, 2004, 2005, 2006 рр. Так, разом з шшими законами було припинено введення в д1ю в 2003, 2004, 2005 i 2006 рр. статей 21, 22 i пункту 3 роздти VII Закону Укра1ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть», як1 надавалися iнновацiйним пiдприемствам i п1дприемцям, що реаль зовують iнновацiйнi проекти, тльги по оподаткуванню 50% ПДВ i 50% податку на прибуток i iн.
Так, частка респонденг•iв, яш користуються га-ранг•iями i птьгами, передбаченими Законом Укра1ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» також невелика (табл. 1).
Насшльки ефективно дiють передбаченi умови стимулювання розвитку iнновацiйного потенцiалу тдприемств-учаснишв технопарку шляхом створення спещальних рахунк1в, свiдчать данi таблицi 2.
Таблиця 2
Оцшка респондентами ефективносл умов стимулювання розвитку шновацшного потенц1алу тдприемств-учасник1в технопарку шляхом створення спещальних рахунк1в
Таблиця 1
Перелж гарант1й 1 пiльг, передбачених Законом Украши «Про 1нновац1йну д1яльтсть», використаних респондентами 1 оц1нка к впливу на д1яльн1сть п1дприемства за 5-бальною шкалою
Пшьги 1 преференцп Так % № % Оцшка % Важко ввдповюти %
Можливють повного безпроцентного кредитуван-ня за рахунок кошт1в ввдповвдних бюджет1в 5 56 5 бал1в - 4 2 б. — 1 39
Компенсащя ввдсотюв за кредитування шнова-цшних проекпв, як1 оплачують суб'екти шнова-цшно! д1яльносл комерцшним банкам за рахунок бюджетных кошт1в 3 55 5 б. — 2 2 б. — 1 42
Можливють застосування прискорено! амортиза-цн основних фонд1в групи 3 (при р1чнш норм1 амортизацн 20%) 7 52 5 б. — 4 3 б. — 2 2 б. — 1 41
Пшьговий режим оподаткування шновацшно! д1яльносп, ввдповвдно до якого в розпорядженш суб'екпв шновацшно1 д1яльносп залишаеться 50% ПДВ в1д операцш продажу товар1в (роб1т, послуг), яю пов'язаш з виконанням шновацшних проекпв, 1 50% податку на прибуток в1д виконан-ня цих проекпв 0 0 0 0
Застосування тльгово! ставки по оплат земельного податку (зменшення ставки на 50%) 5 52 5 б. — 4 3 б. — 1 43
Вщповщ1 %
Збшьшуються фшансов1 ресурси пщприемства, використовуваш пщ-приемством на наукову 1 науково-техшчну д1яльшсть 14
Важко вщповшти 84
1нше: не мае значення, неефективно 2
В Укра!ш формування офю1в з передач1 техно-логш тальки починаеться. Як прообраз з радянського перюду можна назвати патентно-лщенз1йш ввддши й 1нш1 аналопчш структурн тдроздши ВНЗ/НД1. Не-обхвднють створення сучасних ВТТ була продекларо-вана в Наказах МОН Украши з питань комерщал1зацл 1 управл1ння 1В [4; 10]. У цей час нова шфраструктура почала формуватися в ряд1 ВНЗ/НД1.
Використання окремих елементав заруб1жного досв1ду в галуз1 оргашзацл дослвдницького процесу, зокрема, апробащя практики угод про проведення су-мюних досл1джень м1ж державними оргашзащями 1 промисловими ф1рмами або малим б1знесом, на наш погляд, цшком прийнятно для Укра!ни. При цьому не-обхвдно виконувати умову передач! прав на об'екти 1В оргашзащям-розробникам, промисловим ф1рмам 1
установам малого б1знесу. Перший досв1д тако! ствпращ показуе, що корективи насамперед мають бути внесен до чинно! нормативно-правово! бази в сфер1 1В 1 низки закошв, як визначають принципи на-уково! д1яльноста в систем! вищо! освгти 1 академш наук, а також законодавства в галуз1 оподаткування 1 пшьг для 1нноващйно! д1яльноста, як останшм часом декларувалися в конкретних законах, а потам припи-нялася !х д1я або в1дм1нялися ввдповвдш стимули.
Ввдповвдно до Закону Укра!ни «Про вищу освь ту» службовий винахвд як об'ект 1В належить ушвер-ситету у вигляд1 нематер1ального активу 1 перебувае в його оперативному управл1нш. Якщо подивитися виз-начення «оперативного управл1ння» 1з Статп 137 Гос-подарського Кодексу Укра!ни, то виходить, що дер-жавний ушверситет мае право володгти, використо-
вувати i розпоряджатися цим майном, закрiпленим за ним власником (державою) тальки для здiйснення не-комерцшно1' дiяльностi. А в Статп 3 вказано, що «не-комерцшна господарська дiяльнiсть» — це господарсь-ка дiяльнiсть без мети отримання прибутку. I ушвер-ситет опиняеться в правовiй безвиходi, коли намагаеть-ся комерцiалiзувати або передати сво1' технологи. Тому нами пропонуеться виршити цю проблему доповнен-ням до Закону Укра1ни «Про вищу освпу» про особ-ливi права ушверситетов на об'екти 1В, як створен за рахунок державного фiнансування, у частиш 1х вико -ристання як внески до статутних фондiв МП, як ство-рюються сшвробгтниками унiверсигету — авторами цих службових винаходiв.
Закон Укра1ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» [9] дае визначення «шновацшного пiдприемства» як шдприемство, яке розробляе й реалiзуе iнновацiйнi продукти i продукцiю або послуги, обсяг яких в грошовому вимiрi перевищуе 70 % його загального об-сягу продукцп i послуг. У державному ушверситет основний обсяг реалiзацil визначаеться освiтнiми по-слугами, а ННТР виконуються в обсязi близько 20 — 30 % ввд всього рiчного бюджету. Тобто ушверситет з його значними науково-технологiчними структурни-ми пiдроздiлами (не самоспйними) не може ввдповь дати кригерiям iнновацiйного шдприемства i користу-ватися ввдповвдними шльгами. Цю проблему можна усунути введенням в Закон Укра1ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» вказаного кригерiю для ушверситетов на рiвнi 25 %.
14 вересня 2006 р. Верховною Радою Укра1ни ухвалений Закон Укра1ни «Про державне регулюван-ня даяльносп у сферi трансферу технологш» [10], який визначае правовi, економiчнi, оргашзацшш i фiнансовi принципи державного регулювання дiяльностi у сферi ТТ i спрямований на забезпечення ефективного вико -ристання науково-техичного i штелектуального потен-цiалу Укра1ни, гехнологiчностi виробництва продукци, охорони майнових прав на вгтчизняш об'екти техно-логiй на територп держав, де плануеться або здшсню-еться 1х використання, розширення мiжнародноl нау-ково-техшчно1' спiвпрацi в цш сферi. За пропозицiею Президента Укра1ни в останнiй редакци закону уточ-нюеться, що засоби, отримаш вiд ТТ, створених або придбаних за рахунок державних коштов, шдлягають зарахуванню на спецiальний фонд Державного бюджету Укра1ни на рахунки головних розпоряднишв бюджетних коштiв. А творщ технологи взагалi опиня-ються поза справою, як i оргашзацл, що проводили дослiдження i розробки, на базi яких була створена ця технологiя.
Дослiдження показало, що слад доповнити закон положеннями про порядок передачi майнових прав
на об'екти 1В, створеш за рахунок державних коштов, державним ВНЗ/НД1, у яких вони були розроблеш, з правом подальшого 1х комерщйного використання як внескiв до статутного фонду МП типу «стн-офф», яш створюються спiвробiтниками цих ВНЗ/НД1 — твор-цями ц1е1" 1В i засновниками цих МП.
Ухвалення цих поправок до законодавчих акт1в дозволить створити умови для активiзацil академiчно-го iнновацiйного п1дприемництва: створення при державних ушверситетах i науково-дослщних iнстигутах ВТТ, iнстигутiв 1В i ТТ, НП i Б1Т, яш сприятимуть i пiдгримуватимугъ МП типа «стн-офф», що базуються на сучасних досягненнях науки, i гехнологiй i орiенго-ванi на конкурентоздатну i рiвноправну участь в гло-бальних процесах економiки, засновано1' на знаннях.
Висновки:
1. Аналiтична перспектива правового забезпечення процеав комерцiалiзацil i трансферу технологiй МП свiдчигъ про необхвднють створити цiлiсний правовий мехашзм забезпечення едино1' державно1' полiтики в обласп захисту прав на 1В i залучення 11 до госпо-дарського обороту. Потрiбнi корiннi змiни ряду поло-жень деяких законодавчих акпв Укра1ни в частинi лiбе-ралiзацil прав на об'екти 1В, розроблеш при фшансовш пiдтримцi держави, стим^лювання зац1кавленост1 i державних ушверситетов i науково-дослiдних iнститутiв, i 1х спiвробiтникiв, у доведеннi наукових i технологiч-них iдей i iнновацiй до комерцiйного усп1ху на глобальному ринку.
2. Запропоновано ряд поправок до законодавчих акпв Укра1ни, уведення в д1ю яких забезпечить сприят-ливi умови й ефективнi можливосп для реалiзацil нако-пичених у державних ушверситетах i науково-дослiд-них iнститутах задiлiв iнтелектуальноl працi — результатов наукових дослщжень i технологiчних розробок, виконаних за рахунок коштов державного бюджету.
Лiтература 1. Закон Укра1ш «Про охорону прав на винаходи i корисш моделi» вiд 1.06.2000 р. № 1771 // Ввдо-мост^ Верховно1' Ради Украlнi. — 2000. — № 37. — Ст. 307. — ^ змш. та допов.). 2. Наказ Мiнiстер-ства освпи i науки Украlнi «Про створення тдроздшв з питань iнтелектуальноl власносп» вiд 01.11.2005 р. № 631 // 1нтелектуальна власнiсть. — 2005. — № 11. — С. 73 — 76. 3. Закон Укра1ш «Про авторське право i сушжш права» ввд 11.07.2001 р. № 2627 // Ввдо-мосп Верховно1' Ради Украlнi. — 2001. — № 43. — Ст. 214. — ^ змш. та допов.). 4. Збiрник законодавчих i нормативних документ1в з науково-техшчно1' iнно-вацiйноl дiяльностi та трансферу технологш. — К. : УКР1НТЕ1, 2006. — 284 с. 5. Державнш департамент iнтелектуальноl власносп : Рiчнiй звiт 2003. —
К. : Держ. деп. штелект. власн., 2004. — 99 с. 6. Закон Укра1м «Про наукову i науково-техшчну дальнють» в1д 1.12.1998 р. № 1977-XIV // Вiдомостi Верховно!' Ради Украïнi. — 1999. — № 2 — 37. — Ст. 20. — (3i змш. та допов.). 7. Закон Украïнi «Про вищу освiту» вiд 17.01.2002 р. № 2984-III // Вiдомостi Верховноï Ради Украïнi. — 2002. — № 20. — Ст. 134. — (3i змш. та допов.). 8. Shah D. Success Analysis of Startups in the field of Microsystems and Nanotechnology in the UK: MSc Microsystems Engineering Dissertation / D. Shah / Heriot-Watt University. School of Engineering and Physical Sciences. — Edinburgh, 2004. — 68 р. 9. Закон Украш «Про шноващйну дiяльнiсть» ввд 04.07.2002 р. № 40-IV // Ведомост Верховноï Ради Украшг — 2002. — № 36. — Ст. 266. — (3i змш. та допов.). 10. Закон Украш «Про державне регулю-вання дгяльносп у сферi трансферу технологш» ввд 14.09.2006 р. № 143-V // Ведомост Верховно1' Ради Украшг — 2006. — № 45. — Ст. 434. — (3i змiн. та допов.).
Ляшенко В. I., Толмачова Г. Ф., Маглаперщ-зе А.С., Попов С.Ф. Стан та перспективи розвитку правового забезпечення процесiв комерщаль зац11 i трансферу технологш малими пiдприeм-ствами
У статп запропоновано низку поправок до зако -нодавчих актiв Украши, уведення в дiю яких забезпе-чить сприятливi умови й ефективн можливосп для реалiзацiï накопичених у державних унiверситетах i науково-дослiдних шститутах задiлiв iнтелектуальноï працi — результатов наукових дослiджень i технологь чних розробок, виконаних за рахунок коштгв державного бюджету.
Ключовi слова: iнтелектуальна власнють, закон, iнн0вацii, TеXHOЛOгii, ШСТитути.
Ляшенко В. И., Толмачева Г. Ф., Маглапе-ридзе А. С., Попов С. Ф. Состояние и перспективы развития правового обеспечения процессов коммерциализации и трансфера технологий малыми предприятиями
В статье предложен ряд поправок к законодательным актам Украины, введение в действие которых обеспечит благоприятные условия и эффективные возможности для реализации накопленных в государственных университетах и научно-исследовательских институтах заделов интеллектуального труда—результатов научных исследований и технологических разработок, выполненных за счет средств государственного бюджета.
Ключевые слова: интеллектуальная собственность, закон, инновации, технологии, институты.
Lyashenko V., Tolmachova Y., Maglaperidze A., Popov S. State and perspectives of development of providing commercialization and technology transferring by small enterprise
In the article the row of amendments is offered to the legislative acts of Ukraine, introduction in an action which will provide favourable terms and effective possibilities for realization of accumulated in state universities and research institutes of reserves of intellectual labour — results of scientific researches and technological developments, executed due to facilities of the state budget.
Key words: intellectual property, law, innovations, technologies, institutes.
