CC BY
28
ПР0ФЕС1ЙНА OCBITA
Висновки. Бшышсть студснтт виявили защкавленють дистанцшною формою навчання. Бшыпе половини студснтт розумпоть значения поняття "дистанщйне навчання". Це внпливае з того, що серед запропонованих означень були неправильш, але жоден студент !х не вибрав.
Цжавим виявилося те, що багатьом студентам вщомо про дистанщйне навчання з р1зних джерел (найбшыне - з розповщей викладач1в). Значна частина студента (але не бшышсть) хотши б навчатись дистанщйно, але вважають, що ця форма оевгти е не дуже доступною. KpiM того, велика гальюсть опитуваних не мае достатшх навичок роботн з компьютером. 3 цього приводу студента вважають, що формування таких вмшь та навичок повинно здшснюватись ще у школ!.
Контроль знань за допомогою рпних комп'ютерних програм у переважно! биьшосп студент! в викликае недовфу. Студента ввддають пере вагу бшыи традицшнш фор Mi переварки знань. Але студента, яю працюють з компьютерами впродовж усього навчання у ВНЗ, ставляться до контролю знань засобами компьютерно! техшки з бшьшою дов!рою.
Отже, застосування дистанщйно! технологи оевгги дозволяе досягти певних дидактичних результатов: зростае продуктившеть як викладача, так i студента. Викладач повинен рстсльшшс готувати та структурувати мате pi ал. оптимально його викладати. А штенсивний контроль засвоення знань студентами мотивуе шзнавальну дьгльнють студснтт. суттево шдвшцуе ямсть засвоеного матер1алу.
Л1ТЕРАТУРА
1. ДабагянА.В, Михайличенко A.M. Совершенствование профессиональной подготовки и переподготовка специалистов в современных условиях. - Харьков: 1996. - 296 с.
2. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Дистанщйне навчання: Умови застосування. Дистанцшний курс / За ред. В.М.Кухаренка. - Харив: НТУ "ХПГ', "Торсшг", 2001. - 320 с.
3. Моисеев В. Б. Организация учебного процесса при использовании технологий дистанционного обучения // Информатика и образование. - 2002. - №12. - С. 64-68.
4. Прокопенко 1.Ф., Свдоимов B.I. Теоретичш основи педагопчно! технологи, - Харюв: Основа. 1995.- 105 с.
5. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОСЛ998.-512 с.
6. http J/www .eado.ru
Aiaih МАНЧУЛЕНКО
СТАН СФОРМОВАНОСТ1 ТВОРЧОГО СТИЛЮ ПЕДАГ0Г1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х ПЕДАЕОЕ1В
Розвиток системи неперервно! осв1ти, масовий перех1д до п о шу ко в о -т в о р ч о го й ocoOHCTicHO-opieHTOBaHoro навчання у загальноосв1тн1й школ1 вис}'вае ниш пщвищен1 вимоги до майбутнього педагога, стилю його педагопчно! д1яльноет1, Актуальшсть дано! проблеми тдсилюсться особливостями формуванням творчо! ocooiictocti майбутнього педагога у сучасних умовах, виступаючи як важлива педагопчна проблема, що вимагае особливого виршення у систем! профссяйно! п1дготовки педагога оновлено! нац1онально! школи. Вир1шсння ще! проблеми ми бачимо в обов язковш сформованосл творчого стилю педагог1чно! д1яльност1 майбутнього педагога (одного з основних сучасних якостей його профоса йно! д!яльносп) ще у npoucci навчання у вищому навчальному заклад! •
Проблема формування творчого стилю педагопчно! дшльноеп знайшла свое в1дображення у працях видатних педагопв як минулого (Ф. Дютервег, Я. Коменський, И. Песталоцц1. К. Ушинський), так i сучасност1 (Н. Дудшченко, L Зязюна, Л. Мшьто, Н. Посталюк, М. Поташника). Ншсцышй педагог Ф. Д1стсрвсг писав, що поганий учитель тдносить ¡стану, хороший вчить !! знаходити. Тому bih вважав, що профес1йна осв1та педагога полягае не у кялькост! знань, а у повному розумшш й умшому застосуванн1 всього того, що знаеш [1]. Науковець Казанського ушверситету Н. Посталюк вважае, що творчу особистють педагога визначае не стшьки його високий творчий потенц1ал, скшьки р1вснь активност1 у напрямку реашзацп свого творчого потенц1алу. Гйд творчим стилем педагопчно! д1яльност1 вона розум!е особливу, ¡нвар1антну технолог! ю. що проявляеться незалежно в1д вид}' д1яльност!
педагога, а сформувати його, на думку вченого, - означае сформувати стшю риси творчого процесу [4, 60].
Ми переконаш, що творчий стиль педагопчно! д1яльносп базуеться на стшких 1 глибоких психолого-педагопчних знаниях 1 повинен мютити в соб1 творче застосування сучасних метод ¡в. прийо\пв. технологш та оргашзацшних форм навчання 1 виховання, яю поеднуються з високим р1внем особистюно-професшних якостей особистосп педагога, спрямованих на процес розвитку особистосп учня. Беручи це за основу, шд формуванням творчого стилю педагопчно! д1яльност1 студент ¡в ВНЗ розу\пемо процес 1 результат оволодшня студента системою наукових знань та навичок 1х застосування, озброення вщповщними профссшними якостями майбутшх педагопв, що забезпечуватиме яюсне здшенення навчально-виховного процесу у загальноосв1тнш школ! на вщповщному р!вш.
Визначення сучасного стану сформованосп творчого стилю педагопчно! д!яльносп майбутшх педагопв ми провели у ход! педагопчних практик, що проводились у школах м.Чершвщв, Чершвецько!, 1вано-Франювсько! 1 Тернопшьсько! областей, де випускники Чершвецького нацюнального ушверситету (майбутш учител1 украшсько! мови 1 лггератури, географн, юторп, бюлогп, математики) проходили виробничу восьмитижневу педагопчну практику. Протягом 2003-2004 року був проведений констатуючий педагопчний експеримент, що передбачав: педагопчне спостереження занять 1 виховних заход ¡в. яю проводили студента-практиканти; анкетування викладач1в ВНЗ, учител1в загальноосв1тшх шил, кер!вниюв практик 1 студеш!в-випускншав названих спещальностей теля завершения у них практики; контент-аналп зв1тно1 документацн з педагопчно! практики.
Протягом двох навчальних ссмсстр ¡в спостер1галась восьмитижнева педагопчна практика студент ¡в у шести школах, двох пмназ1ях й одному лще! м. Чершвщв, а також у двох загальноосв1тшх слльських школах (всього 28 уроюв вивчення нового матер1алу 1 43 комбшованих уроки). Характер сформованост! у студеш1в-практиканпв стилю педагопчно! д!яльносп спостер1гався на заняттях, у процесс проведения яких були створеш максимальш можливост! прояву стилю 1х педагопчно! д1яльносп. Для анатзу уроюв ми використовували рекомендацн Ю. Конаржевського [2] 1 О. Савченко [5], а також методики, запропоноваш у пращ I. ГПдласого [3], що дозволяють визначити розвиваюч! 1 формукга можливост! метод ¡в. прийом1в, оргашзацшних форм навчання, яю використовуються, 1 педагопчну доцшьшеть дш учителя. Одержан! результата спостережень уроюв теля !х систематизацп за видами 1 метою спостереження, наведет у таблищ 1, хоча для анагпзу ву,п\ тшьки характеристики занять, яю безпосередньо можуть евщчити про творчий стиль педагопчно!' д1яльносп студента-практиканта.
Аналп даних таблиц! 1 евщчить про те, що найбшып ефективний способ постановки мети навчання, що стимулюе шщатаву, самостшшсть, творчють учшв, що оргашзовуе 1х навчально-шзнавальну д!яльнють, - це постановка мети через результата д1яльност1 учшв, що дуже рщко застосовувалась як у звичайних школах (14%-19%), так 1 у школах нового типу (25%-28%). Дуже рщко, на 10%-16% занять у звичайних школах 1 14%-25% у школах нового типу (таблиця 1,позищя 2 1 3), стиль педагопчно! д1яльност1 може розглядатись як наближений до творчого стилю д1яльностк а таю заняття - як умова його формування.
Недостатня сформованють творчого стилю педагопчно! д1яльност1 проявляеться у д!яльносп, яка характеризуе творчий розвиток особистосп майбутнього педагога, його стимуляцшно-мотивацшний компонент д1яльност1, особливо у звичайних школах (19% на уроках вивчення нового матер1алу 1 23% на комбшованих уроках, а у школах нового типу 28% 1 50% вщповщно). У обох типах шил менше 'А практикант!в (таблиця 1) проявляли стиль власно! д1яльносп, власну ¿ндивщуальшеть, свое ставлення до заняття, до д1яльносп учшв, 1х защкавлешеть результатившетю. Спостер1гаючи за проведениям уроюв, ми також дшшли висновюв, що у школах нового типу чаепше проявляються елементи творчого стилю педагопчно! д!яльносп, шж у звичайних школах (див. табл. 1).
ПРОФЕСШНА ОСВ1ТА
Таблица 1.
Результата спостереженъ за стилем дгяльност! студеиппв-практикапппв на заняття
Елементи уроку, як! спостсрмалпсь Тип заняття Кшыасть 1 вщеотки у рок ¡в, на яких спостериались елементи творчого стилю дояльносп практиканте
Загальноосвггш школи Школи нового типу Примггка
кшьюсть % кшьшеть %
1. Мета ставилась через результата д1яльност1 учшв НЗ 3 14 2 28
К 6 19 3 25
2. Застосовувались методи, що активпували творчють НЗ 2 10 2 17
к 5 16 3 25
З.Оргашзовувалась самостшна творча д1яльшсть на урощ НЗ 2 10 1 14
к 6 19 3 25
4. Стимулювалась ¿шщатива 1 самост1ишсть НЗ 4 19 2 28
к 7 23 6 50
5. ГМдводились тдеумки, пор!внюючи мету з результатами НЗ - - 1 14
к 6 19 5 42
6. Прояв власного стилю та ставлення до заняття и учшв НЗ 6 29 3 25
к 7 23 4 33
Отже, у цшому, спостереження показали, що стиль псдагопчно!' д1яльносп студента-випускника сформований недостатньо, а одним гз основних умов його формування е творчо спрямована псдагопчна практика.
Для поглиблення одержаних результат в. визначення причин I умов, яга знижують ефектившеть формування творчого стилю д1яльносп майбутшх педагопв. ми провели анкетування викладач1в, що навчають студент!в у ВНЗ, учите Л1В - кершниклв практик у школ1 та студенпв-практиканпв теля завершения педагопчно! практики. Анкетування проводилось аношмно на специальностях, що готують учитсл1в украшсько! мови \ л1тератури, математики, фгзики. географи, бюлогп, ххмй, хсторй, шоземно! мови для загаль н о о с в птах шкш. На кожнш спещальноеп до анкетування залучалась одна-дв! академгрупи, всього - 241 студент. 16 викладач1в-скспсрт1в. яю проводили заняття з психолого-педагоп чних дисциплш I методик викладання дисциплш у школ!, та 36 учите хив шклл - кертниклв псдагопчно!' практики, якл характеризували педагопчну практику 144 студен^в-практикаш1в. Статистично опрацьоваш 1 систематизоваш результата анкетування дають можливють стверджувати, що лише у 19% студевгпв - майбутшх педагог!в - сформований творчий стиль даяльносп (див. рис. 1).
100 90 80 70 60 %50 40 30 20 10 0
Рис. 1. Ргвень сформовапоат стилю педагогично! дгялъностг студента -
майбутнього педагога
74
лл
38
74
17
12 5 - 6 1
0|-
Творчий Пошуковий Кошювальний Догматичний
На думку 50% рсспондсн'пв. найбшыпе гальмуе процес формування творчого стилю педагопчно! д1яльност1 недостатня ор1ентащя навчального процесу на майбутню професшну д1яльшсть випускниктв. недостатня сформовашсть спещальних (педагопчних) умшь у студенив, необхщних, перш за все, у процса педагопчно! практики, неузгоджешсть теоретичного 1 практичного навчання, недостатня сформовашсть шщативи 1 самоспйносп студента, неоргашзовашсть навчально-пошуково! роботи студента, недостатня профсайно-псдагопчна спрямованють особистоси майбутнього педагога, недостатня продуктившсть педагопчно! практики.
У процса контснт-аналпу звино! документаци восьмитижнево! педагопчно! практики нами було проанал1зовано 173 звгги студента-випускниюв восьми спещальностей. У 22 звиах (13%) студента вказано, що вони виконували завдання навчально-наукового педагопчного спрямування, бшышсть з яких були пов'язаш з написаниям дипломно! роботи. У 42 звиах (24%) зазначено, що студента брали участь у заседаниях педрад, оформленш рпномаштних стснд¡в. експозищй, тобто у тому, що до науково-методично! роботи не належить.
Отже, результата констатуючого експерименту дають можливють стверджувати, що сформовашсть творчого стилю педагопчно! д1яльноси (ТСПД) студента-випускника, майбутнього педагога, не вщповщае сучасним вимогам, бо р1вень його сформованосп. в основному, - котювальний. Педагопчна практика, маючи всликт можливосп з розвитку 1 формування ТСПД, !х не використовуе, створюючи педагопчш протир1ччя м1ж сучасними вимогами до сформованосп ТСПД випускника ВНЗ й юнуючою оргашзащею практично! профсслйно! шдготовки студенив з виконання таких вимог. Одним ¡з основних шлях1в вир1шення даного протир1ччя може бути системно-д1яльшстний шдх1д до орган¡зацй' профсслйного навчання 1 формування стилю педагог1чно! д1яльноси студента, майбутнього педагога, спрямований на модель оновлено! системи осв1ти, яка б функцюнувала в умовах творчого, особиспсно-ор1ентованого навчання школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М., 1956. - 374 с.
2. Конаржевский Ю.К. Анализ урока. - М.: Педагогический поиск, 2000. - 336 с.
3. Щдласий 1.П. Як шдготувати ефективний урок: Книга для вчителя. - К.: Рад. шк., 1989. - 204 с.
4. Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. - Казань:, 1989. - 179 с.
5. Савченко О.Я. Сучасний уроку початкових класах. Поабник для вчителя. - К.: Мапстр-8,1997. - 256 с.
1гор ГРИНЕНКО
РОЗВИТОК ПЕДАГОПЧНО! 1НТУ1ЦП МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЗАСОВАМИ 1Н03ЕМН01 МОВИ
Побудова громадянського сусп1льства в Укра!ш та сощально-сконо\пчт зм1ни супроводжуються значним зростанням активноси у всях сферах життя кра!ни. В1дпов1даючи вимогам часу, гумашетична парадигма осв1ти повинна забезпечити розвиток не лише професюнагизму особистоси, але й !! здатноси мислити творчо, ор1ентуватися в емному ¿нформащйному пол1 та приймати в!дпов1дальш р1шення. Покладатися в такяй ситуащ! лише на знания буде чимдат важче.
Сучасна вища школа послуговуеться у сво!й д1яльноси, як правило, анал1тичними шдходами, нехтуючи не менш ефективний вид шзнання - ¡нту!ц1ю. Проте здобуття 1 засвоення нових знань здшснюеться обома шляхами. Прихильники першого (А. Брушлинський, К. Славська-Абульханова, С. Рубшштейн та ¡нш1) - пов'язують його з плавним лопчним актом, послщовники другого (Б. Кедров, О. Пономарьов, О. Сшркш, Ж. Адамар, Ф. Баррон, К. Гаусс, Л. де Бройль, А.Пуанкаре, Г.Уоллес) - з шту!щею [9]. Тому будь-який спещалют, вчитель зокрема, повинен гармоншно поеднувати у соб1 аналггичш якоси з шту!тивними.
Визнаючи виключну роль шту!цп у наущ та творчоси, дослщники не одностайш щодо !! природи. Ид ¿нту!щею розум1ють:
1) ¡ррацюнальну здатшеть, що не залежить н1 вщ чуттевоси, ш в1д розуму (А. Бергсон);
