Стан окремих показників імунної системи у дітей, хворих на дитяч у екзему та атопічний дерматит Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.5-002.2-053.2(477.53)

Стан окремих показниюв iMyHHOi системи у дггей, хворих на дитячу екзему та атошчний дерматит

1щейкш К.С.

Украгнська медична стоматологгчна академгя, Полтава

СОСТОЯНИЕ НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ ДЕТСКОЙ ЭКЗЕМОЙ И АТО-ПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ Ищейкин К.Е.

Представлены результаты иммунологических исследований, анализ которых указывает на существование ряда основных факторов, определяющих развитие патологического процесса в иммунной системе организма детей, больных атопическим дерматитом и детской экземой: уровень иммуноглобулина Е и Т-регуляторных клеток; уровень Т-хелперных клеток и состояние кислород-активирующей функции ней-трофилов; уровень иммуноглобулина в4; уровень апоптоза Т-хелперных клеток, в частности Т-регуля-торных клеток.

THE STATUS OF SOME IMMUNE SYSTEM INDICES IN CHILDREN SUFFERING THE INFANTILE ECZEMA AND ATOPIC DERMATITIS

Ishcheykin K.Ye.

There are presented the results of immunological researches, analysis of which reveals a range of major factors determining the pathologic process progress in the immune system of children suffering atopic dermatitis and infantile eczema: IgE and suppressor T cell level; helper T cell level and rate of the oxygen activation function of neutrophils; IgG4 level; helper T cell apoptosis rate, in particular, that of suppressor T cells.

В ступ. Атошчний дерматит (АД) та справ-жня екзема посщають провщш мюця за розповсюджешстю серед дерматозiв людини, а також вщносяться до алергодерматозiв, яким притаманна постшна тенденщя до зростання рiвня захворюваносп. Зокрема, питома вага дггей, хворих на АД, становить вщ 3 до 10 % дитячого населення.

Етюлопя i патогенез АД та справжньо! ек-земи не е повнютю з'ясованими. На цей час доведена низка подiбних чинниюв та механiзмiв, яким выводиться провщне або суттеве значення у розвитку цих дерматозiв. Разом з тим, окремi ппотези виникнення та особливосп ктшчно! картини АД та справжньо! екземи, зокрема:

- тип локатзаци запального процесу на пев-них анатомiчних дшянках шкiри;

- характер морфолопчних елементiв шюрно! висипки, -

вказують на характернi вiдмiнностi кожно! з вщповщних нозологiй.

Нез'ясованiсть етiопатогенезу та недостатня ефективнiсть iснуючих методiв лшування АД та

справжньо1 екземи сприяють ix хрошчно-реци-дивуючому переб1гу з поглибленням тяжкосп ктшчних прояв1в. На цей час встановлено, що найважлившою ланкою ланцюга !мунних пору-шень при АД та дитячш екзем1 (ДЕ) слщ вва-жати Т-кттинний !муштет. Зокрема, доведена певна роль окремих цитокшв, що секретуються Т-кттинами в розвитку АД [8] та 1х регулятор-ними субпопулящями [3].

Таким чином, важливим е подальше вивчен-ня показниюв, що прямо або опосередковано характеризують стан Т-хелперно1 ланки !муш-тету у хворих на АД та ДЕ.

Матер1али та методи дослщження. Ком-плексш ктшчш та !мунолопчш дослщження були проведеш у 24 дггей, хворих на АД, та у 24 д1тей, як страждали на ДЕ. Середнш в1к обстежених дггей:

- хворих на ДЕ, складав 12,5 ± 0,9 року;

- хворих на АД, - 11,0 ± 0,8 року, -

що вказуе на вщсутшсть в1ропдно! р1знищ за вшом.

1-2 (11)' 2008

Також не було в1ропдно! р1знищ м1ж Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

вщповщними групами пащенпв за статтю:

- дiвчаток в групах, хворих на ДЕ та АД, було 42 % та 46 %, вщповщно;

- хлопчиюв - 58 % та 54 %, вщповщно.

Таким чином, вщсутшсть Bipor^H^ роз-

бiжнoстей за цими показниками виключае мож-ливiсть впливу вшових та статевих чинникiв на змши пoказникiв стану iмуннol системи, яю дoслiджувалися.

Кiлькiсть окремих субпoпуляцiй лiмфoцитiв oцiнювали цитофлюориметричним методом. Використовували моноклональш антитiла до CD4, мiченi фшоеритрином, та до CD25, мiченi трикольоровою мiткoю. Апоптоз лiмфoцитiв визначали за допомогою анексину V, мiченo-го флюоресце1шзотющанатом. В якoстi iзo-тишчного контролю використовували iмунoг-лoбулiни миш^ мiченi пеpелiченими мiтками. Усi використаш реагенти виpoбленi "Caltag Laboratories", США. Оцшку флюоресценци клiтин проводили на проточному цитофлюори-метpi "EPICS XL-MCL" виробництва "Beckman Coulter" (США).

Визначення концентраци iмунoглoбулiнiв проводили:

- iмунoглoбулiну Е - за принципом сендвiч iмунoензиматичнoгo аналiзу за допомогою набору реагенпв ООО «Хема-Медика» (РФ);

- iмунoглoбулiну G1 - за принципом сендвiч iмунoензиматичнoгo аналiзу за допомогою набору реагенпв ООО «Полигност» (РФ);

- iмунoглoбулiну G4 - за принципом сендвiч iмунoензиматичнoгo аналiзу за допомогою набору реагенпв ООО «Хема-Медика» (РФ).

Визначення концентраци трансформуючого фактору росту бета проводили за принципом сендвiч iмунoензиматичнoгo аналiзу за допомогою набору реагенпв DRG Instruments GmbH (ФРН) для визначення в сироватщ та плазмi кpoвi в iнтеpвалi кoнцентpацiй 0-600 пкг/мл.

Визначення концентраци iнтеpлейкiну-10 проводили за принципом сендвiч iмунoензима-тичного аналiзу за допомогою набору pеагентiв ООО «Протеиновый контур» (РФ) для визначення в бюлопчних рщинах в iнтеpвалi концен-тpацiй 0-3200 пг/мл.

Отримаш у пpoцесi обстеження пащенпв

кiлькiснi показники обробляли методами ма-тематично! статистики з розрахунком середшх вибiркових значень (М), дисперси (о) та поми-лок середнiх значень (m) у групах обстежених оаб.

Вiрогiднiсть вiдмiнностей отриманих резуль-тапв для рiзних груп визначалася за допомогою /-критерда Стьюдента. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при загальноприйнятiй у медико-бiологiчних дослiдженнях iмовiрностi помилки p < 0,05. Iмовiрнiсть помилки ощнювали згiдно таблиць Ст'юдента з урахуванням розмiру екс-периментальних груп.

Для аналiзу взаемозв'язюв кiлькiсних па-раметрiв, якi вивчалися, визначали коефщент парно! кореляци Ирсона r. Коефiцieнт кореляци вважали вiрогiдним у разi iмовiрностi помилки р < 0,05, яка визначалась шляхом ствставлен-ня iз критичним значенням за таблицею залеж-ностi розмiрiв дослщно! групи, коефiцieнтiв кореляци та iмовiрностi помилок. Для визначення взаемозв'язюв показникiв, якi могли мати нелшшний характер, також розраховували непараметричний критерiй кореляци т Кендала. Для пошуку ознак найбiльш шформативних щодо розпiзнавання нозологiй, якi вивчалися, використовували дискримшантний аналiз, який дозволяе отримати досить просту розрахункову формулу, коефщенти для яко! можна внести у таблицю. Для аналiзу взаемозв'язюв рiзних по-казникiв проводили факторний аналiз за методом головних компонент [1, 2].

Обчислення проводили на персональному комп'ютерi iз використанням програм "Statistica for Windows. Version 5.0" та «SPSS for Windows. Release 13.0».

Результати дослщжень та ix обговорення. Основна увага нашого дослiдження була сфо-кусована на визначенш рiвня CD4+ клiтин (Г-хелперш клiтини), CD4+ CD25+ клiтин (Г-ре-гуляторнi клiтини), а також на визначенш стану спонтанного апоптозу цих нянин за рiвнем експреси диференцшно! мембранно! молеку-ли - фосфатидилсерину, яку оцiнювали за рiв-нем зв'язування Анексину V, мiченого Ф1ТЦ.

Згiдно з даними, представленими в Табл. 1, за рiвнем CD4+ клiтин у периферичнiй кровi

Таблиця 1 - Показники стану Г-хелперно! популяци у хворих на атошчний дерматит та дитячу екзему

Показник, %% Група пащенпв

ДЕ, n = 24 АД, n = 24

M m N M m N

CD4+ клггини 39,30 2,08 23 38,73 2,37 24

CD4+ CD25+ клтини 4,92 1,02 24 5,67 1,84 24

CD4+ AnV+ клттини 4,30 0,48 24 3,14 0,50 24

CD4+ CD25+AnV+ кл1тини 37,50 3,45 24 32,28 3,25 24

ПРИМ1ТКА: в1ропдно1 р1знищ м1ж показниками немае.

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (11)' 2008

не було вщмш мiж хворими на ДЕ та АД -39,30 ± 2,08 та 38,73 ± 2,37, вщповщно. Не-ютотною також була рiзниця в рiвнi клiтин, що експресували СБ4+ СВ25+ - 4,92 ± 1,02 та 5,67 ± 1,84, вщповщно. Вiдповiднi данi свiдчать про вщсутшсть рiзницi в кiлькiсних характеристиках Т-хелперних клiтин та !х регуляторно! субпопуляци. Це дае можливють передбачити подальшi, бiльш тонкi порушення функцюну-вання iмунно! системи, як лежать в основi роз-витку АД та дитячо! (неатотчно!) екземи.

У подальшому нами були дослщжеш рiв-нi мембранно! асиметрп Т-хелперних клiтин. Згiдно з даними, наведеними в Табл. 1, рiвень апоптичних клiтин у популяци С^4+-кл^ин та СВ4+ СВ25+клiтин суттево не в^^зняеться мiж групами дiтей, хворих на ЕД та АД. Зокрема, рiвень СВ4+ СВ25+ЛпУ+ клггин у групах дiтей, хворих на ДЕ та АД, становив 37,50 ± 3,45 та 32,28 ± 3,25, вiдповiдно.

Враховуючи вiдсутнiсть вiрогiдних змiн мiж кiлькiсними показниками вмюту в периферш-нiй кровi Т-хелперних клiтин та !х регуляторно! субпопуляци, доцiльним було дослiдити кон-центращю в сироватцi кровi ТРЯ-в та 1Л-10, якi секретуються цими кттинами. Визначенi показники концентрацi! вiдповiдних цитокшв наведенi в Табл. 2.

Зпдно з даними Табл. 2, концентращя ТРЯ -в в групах дтей, хворих на ДЕ та АД, складала 548,68 ± 44,61 та 419,96 ± 62,40, вiдповiдно, а концентращя 1Л-10 - 314,92 ± 45,34 та

498,23 ± 72,92, що демонструе вщсутшсть вiрогiдних вщмш, але вказуе на наявнiсть визначеного перехресту:

- тдвищення рiвня ТРЯ -в та зниження 1Л-10 - при ДЕ;

- зниження рiвня ТРЯ -в та пiдвищення 1Л-10 - при АД.

Слiд зазначити, що показники концентрацп цитокiнiв у сироватщ кровi мають значнi ш-дивiдуальнi варiацi!; тому середнi значення можуть не вiдображати реально! цитокшово! регуляцi!, що вказуе на доцшьшсть використання бiльш прецизiйних статистичних метсдов оцiнки. Зокрема, вiдповiдно до результапв дослiджень ряду авторiв, при використанш культивацiйних технологiй були виявленi певш змiни цих показникiв [4, 5]. Т-хелперш кл> тини та !х регуляторна субпопуляцi!, разом iз цитокшами, що секретуються, мають вплив на рiвень антитiл, якi синтезуються 5-кл^инами, а також впливають на переключення синтезу ок-ремих субкласiв iмуноглобулiнiв, що сьогодш вважаеться однiею з провщних ланок регуляцi! iмунно! вiдповiдi.

Нами було дослщжено вмiст основних iму-ноглобулiнiв, якi , згiдно з сучасними даними, беруть провщну участь в реалiзацi! алергiчного запалення - iмуноглобулiнiв Е, О1 та О Крiм того, було дослiджено концентрацiю iмуногло-булiнiв Е, G1 та G4 у сироватцi кровi хворих на ДЕ та АД. Результати проведених дослщжень представлено у Табл. 3.

Таблиця 2 - Показники концентрацп трансформуючого фактору росту бета та штерлейшну-10 у сироватщ кров1 хворих на атошчний дерматит та дитячу екзему

Показники Група пащенпв

ДЕ, п = 24 АД, п = 24

М т N М т N

Концентращя ТФР-в, пкг/мл 548,68 44,61 24 419,96 62,40 23

Концентращя 1Л-10, пг/мл 314,92 45,34 17 498,23 72,92 24

ПРИМ1ТКА: в1ропдно!' р1зниц1 мiж показниками немае.

Таблиця 3 - Показники концентрацп 1муноглобулш1в Е, О1 та О4 у сироватщ кров1 хворих на атошчний дерматит та дитячу екзему

Показники Група пащенпв Р

ДЕ, п = 24 АД, п = 24

М т N М т N

Концентращя ^Е, МО/мл 62,98 9,89 20 620,20 117,86 20 < 0,0001

Концентращя ^О,, мг/мл 2,90 0,27 21 2,01 0,32 24 < 0,05

Концентращя г/л 1,18 0,19 21 1,64 0,24 24

ПРИМ1ТКА: р - показник в1ропдносп р1зниц1 м1ж даними груп з ДЕ та АД. 1-2 (11)' 2008 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

Як видно з ще! таблищ, в груш пащеипв з АД рееструвався вiрогiдно пiдвищений р> вень iмуноглобулiну Е - 620,20 ± 117,86 проти 62,98 ± 9,89 у групi ДЕ (р < 0,0001), що е щл-ком логiчним у зв'язку з тим, що рiвень цього iмуноглобулiну е одним з критерив встановлен-ня дiагнозу АД. Разом з тим, у хворих на ДЕ рееструвався вiрогiдно вищiй рiвень iмуногло-булiну G1 - 2,90 ± 0,27 проти 2,01 ± 0,32.

Для отримання об'ективно! характеристики процесу, нами були вивченi показники ак-тивностi нейтрофiльних лейкоцитiв у венознш кровi хворих на АД та ДЕ (Табл. 4.). Отримаш результати демонструють вiдсутнiсть вiроriд-них змiн мiж показниками кисень-активуючо! функци нейтрофiльних гранулоцитiв (НСТ-тест) та вмюту в них лiзосомальних катюнних бiлкiв (ЛКБ-тест).

Таблиця 4 - Показники активносп нейтрофшьних лейкоципв у венознш кров1 хворих на атотчний дерматит та дитячу екзему

Показники Група пащенпв

ДЕ, п = 24 АД, п = 24

М т N М т N

НСТ-тест, СЦК 1,85 0,03 24 1,88 0,04 24

ЛКБ-тест, СЦК 1,75 0,02 24 1,77 0,03 24

ПРИМ1ТКА: в1ропдно! р1знищ м1ж

Отриманi попередньо результати, як де-монстрували можливють наявностi певних ко-реляцiйних зв'язюв, вказували на необхiднiсть проведення кореляцшного аналiзу мiж показниками в групах дней, хворих на ДЕ та АД, окре-мо.

Проведений анатз довiв, що у дггей, хворих на ДЕ, iснують:

а) сильш позитивнi кореляцiйнi зв'язки мiж:

- СВ4+ СВ25+ ЛпУ+ та СВ4+ ЛпУ+4;

- вмiстом iмуноглобулiну Е та СВ4+ ктти-

нами;

- концентращею ^G1 та штерлейюну-104;

- та ЛКБ;

- НСТ та ЛКБ;

б) сильш негативш кореляцшш зв'язки мiж:

- ТРЯ-в та СВ4+;

- та iнтерлейкiном-104;

- та

Виявленi кореляцiйнi зв'язки в цшому вщоб-ражають основш тенденци сучасних поглядiв на розвиток запалення:

- роль Г-хелперних клiтин у регуляци про-дукци iмуноглобулiну Е;

- участь штерлейюну 10 в регуляци продук-ци iмуноглобулiну G1;

- функцшний антагонiзм мiж субкласами iмуноглобулiнiв G1 та G4.

Натомiсть, при АД юнують:

а) сильнi позитивш кореляцiйнi зв'язки мiж:

- СВ4+ СВ25+та СВ4+ ЛпУ+;

- СВ4+ СВ25+ ЛпУ+ та СВ4+ ЛпУ+;

б) сильнi негативнi кореляцшш зв'язки мiж:

- СВ4+ та штерлейкшом 10;

показниками немае

- СВ4+ ЛпУ+ та НСТ;

- СВ4+ ЛпУ+ та ЛКБ;

- та

Отже, юнують певш розбiжностi в кореля-цшних зв'язках мiж показниками стану iмунноl системи в групах дiтей, хворих на АД та ДЕ. У хворих на АД спостернаеться:

- негативний вплив штерлейюну 10 на вмют Г-хелперних клiтин;

- можливий вплив Г-регуляторних клiтин на шдсилення апоптозу Г-хелперних клiтин;

- шдсилений апоптоз усiх популяцiй Г-хел-перних клнин.

Для оцiнки показникiв, як виступають ви-значальними в розрiзняннi дослiджених груп хворих - дней з АД i ДЕ, був проведений дис-кримiнантний аналiз. Отримаш результати ви-явили, що для дискримшантного аналiзу мож-ливим е використання двох основних показни-кiв - концентращя iмуноглобулiну Е та штер-лейкiну-10. Для дискримiнантного аналiзу з точнютю розпiзнавання 86 % достатньо двох показниюв - концентрацiя ^Е та концентрацiя ИЛ-10.

Для визначення основних факторiв, що визначають розвиток патолопчного процесу в групах хворих на ДЕ та АД, був проведений факторний аналiз, який виявив чотири головнi компоненти (1, 2, 3 та 4) iз власними значення-ми 30,01641; 46,26817; 58,13310 та 68,05104%, вщповщно.

Для визначення показниюв, якi дають най-бiльш визначальнi внески в процес, було вивче-но завантаження факторiв (варимаксне обертан-

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

1-2 (11)' 2008

ня з нормалiзащею). Аналiз показав, що

- 4 фактор, який мае найбшьший вщсоток накопиченого власного значення, утворюеть-ся переважно показниками концентрацп iMy-но-глобулшу Е (завантаження > 0,70), вмюту CD4+ CD25+ (завантаження < 0,70);

- 3 фактор - показниками CD4+, НСТ-тесту (завантаження > 0,70) та ЛКБ-тесту (завантаження < 0,70);

- 2 фактор - показниками концентрацп iмy-ноглобулшу G4 (завантаження > 0,70);

- 1 фактор переважно формуеться показниками, як вщображають апоптоз Г-хелперних кл> тин (CD4+ AnV+) та ïx регуляторно! сyбпопyляцiï (CD4+ CD25+ AnV+) (завантаження > 0,70).

Таким чином, даш факторного аналiзy вказу-ють на наявнiсть основних факторiв, як визна-чають розвиток патологiчного процесу в iмyн-

Л1ТЕРАТУРА

1. Лоули Д.Н, Максвелл А.Э. Факторный анализ. - М.: Мир, 1967. - 144 с.

2. Славин М.Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях. - М.: Медицина, 1989. - 302 с.

3. Verhagen J., Akdis M, Traidl-Hoffmann C., Schmid-Grendelmeier P., Hijnen D, Knol E.F., Behrendt H., Blaser K, Akdis C.A. Absence of T-regulatory cell expression and function in atopic dermatitis skin // J. Allergy Clin. Immunol. - 2006. - Vol. 117, No 1. - P. 176-183.

4. Sohn M.H, Song J.S, Kim K.W, Kim E.S, Kim K.E., Lee J.M. Association of interleukin-10 gene promoter polymorphism in children with atopic Dermatitis // J. Pediatr. - 2007. -Vol. 150, No 1. - P. 106-108.

5. Katagiri K., Arakawa S., Hatano Y. In vivo levels of IL-4, IL-10, TGF-beta1 and IFN-gamma mRNA of the peripheral blood mononuclear cells in patients with alopecia areata in compari-

нш системi при АД та ДЕ:

- рiвень iмyноглобyлiнy Е та Г-регуляторних кттин;

- рiвень Г-хелперних кттин та стан кисень-активуючо! функцш нейтрофшв (в меншому ступеш вмют лiзосомальниx катюнних бш-

к1в);

- рiвень iмyноглобyлiнy G4;

- рiвень апоптозу Г-хелперних клiтин, зокрема, Г-регуляторних кл^ин.

Результати проведених нами дослiджень узгоджуються з даними деяких зарyбiжниx ав-торiв щодо важливостi окремих субпопуляцш Г-регуляторних клiтин та цитокiнiв, як вони декретують у динамiцi розвитку деяких дерма-тозiв [6, 7], що розширюе уявлення щодо патогенезу АД та ДЕ.

son to those in patients with atopic dermatitis // Arch. Dermatol. - 2007. - Vol. 298, No 8. -P. 397-401.

6. Seneviratne S.L., Jones L., Bailey A.S., Black A.P., Ogg G.S. Severe atopic dermatitis is associated with a reduced frequency of IL-10 producing allergen-specific CD4+ T cells // Clin. Exp. Dermatol. - 2006. - Vol. 31, No 5. - P. 689694.

7. Caproni M, Torchia D, Antiga E, Volpi W., del Bianco E, Fabbri P. The effects of tacrolimus ointment on regulatory T lymphocytes in atopic dermatitis // J.Clin. Immunol. - 2006. - Vol. 26, No 4. - P. 370-375.

8. Rigotti E, Piacentini G.L, Ress M, Pigozzi R., Boner A.L., Peroni D.G. Transforming growth factor-beta and interleukin-10 in breast milk and development of atopic diseases in infants // Clin. Exp. Allergy. - 2006. - Vol. 36, No 5. -P. 614-618.

1-2 (11)' 2008

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология