CC BY
12«1нноваци в стоматологи», № 3, 2016 СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
УДК 616.31-002-036.1-039.35-053.2-08:615.32
I. В. Ковач, д. мед. н., Л. I. Кравченко
Державний заклад «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Украши»
СТАН АНТИОКСИДАНТНО1 СИСТЕМИ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д1ТЕЙ З ХРОН1ЧНИМ РЕЦИДИВУЮЧИМ АФТОЗНИМ СТОМАТИТОМ В ДИНАМ1Ц1 Л1КУВАННЯ
Встановлено, що у дгтей з хронгчним рецидивуючим афтозним стоматитом (ХРАС) розвиваються вира-жен змти антиоксидантног системи (АОС), яК проявляються зниженням ргвня ферментативних I неферме-нтативних и складових, як тим самим посилюють порушення окисного гомеостазу, зменшуючи активнгсть каталази. Застосування розроблених нами ЛПК, до складу яких входила озонотератя на тл1 використання г1-г1ен1чного елжсиру "Л1зомукогд" та Iмуностимулюючого препарату "1мудон", надае виражену стимулюючу дгю на стан антиоксидантног системи, яка багато в чому визначае загальний стан оргатв I тканин ротовог порожнини. При цьому цей розроблений ЛПК забезпечуе стабшьно високий ргвень функцюнальног активностг АОС у дгтей з ХРАС в обох дослгдних в1кових групах I не мае достовгрног ргзницг 1з методом, який передбачав додаткове застосування знеболюючого гелю та кератопластгчного масла. Отже, виходячи з вище наведеного, ми вважаемо, що для тдвищення активностг каталази та нормалгзацИ антгоксидантног системи порожнини рота в щлому у дгтей з ХРАС в якостг мгсцевого л1кування достатньо використовувати лише курси озоноте-рапИ на елементи ураження слизовог оболонки.
Ключов1 слова: дгти, слизова оболонка порожнини рота, хронгчний рецидивуючий афтозний стоматит, антиоксидантна система, каталаза.
И. В. Ковач, Л. И. Кравченко
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
СОСТОЯНИЕ АНТИОКСИДАНТНОЙ СИСТЕМЫ ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ РЕЦИДИВИРУЮЩИМ АФТОЗНЫМ СТОМАТИТОМ В ДИНАМИКЕ ЛЕЧЕНИЯ
Установлено, что у детей с хроническим рецидивирующим афтозным стоматитом (ХРАС) развиваются выраженные изменения антиоксидантной системы (АОС), которые проявляются снижением уровня ферментативных и неферментативных ее составляющих, которые тем самым усиливают нарушения окислительного гомеостаза, уменьшая активность каталазы. Применение разработанных нами лечебно-профилактических комплексов (ЛПК), в состав которых входила озонотерапия на фоне использования гигиенического эликсира "Лизомукоид" и иммуностимулирующего препарата "Имудон", оказывает выраженное стимулирующее действие на состояние антиоксидантной системы, которая во многом определяет общее состояние органов и тканей полости рта. При этом разработанный ЛПК обеспечивает стабильно высокий уровень функциональной активности АОС у детей с ХРАС в обоих исследовательских возрастных группах и не имеет достоверной разницы с методом, который предусматривал дополнительное применение обезболивающего геля и керато-пластического масла. Итак, исходя из выше изложенного, мы считаем, что для повышения активности каталазы и нормализации антиоксидантной системы полости рта в целом у детей с ХРАС в качестве местного лечения достаточно использовать только курсы озонотерапии на элементы поражения слизистой оболочки.
Ключевые слова: дети, слизистая оболочка полости рта, хронический рецидивирующий афтозный стоматит, антиоксидантная система, каталаза.
«iHHoeauii e ano.namo. uviT», № 3, 2016
I. V. Kovac, L. I. Kravchenko
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
STATE OF ANTIOXIDANT SYSTEM OF ORAL CAVITY IN CHILDREN DURING THE TREATMENT OF CHRONIC RECURRENT APHTHOUS STOMATITIS
Diseases of the oral mucosa in adults and children accompanied by significant changes in antioxidant system. It is known that the physiological antioxidant system (AOS) is the total hierarchy of defense mechanisms of cells, and anti-oxidants act as protectors and reaction inhibitor pathological reactions contribute braking destructive and inflammatory processes, including periodontal tissues and oral mucosa.
That is why the purpose of our study was to determine the activity of one of the most important antioxidant enzymes - catalase in children with chronic recurrent aphthous stomatitis during the treatment.
Materials and methods of the study. We studied the activity of catalase in the oral fluid of 37 children 6-18 years old with chronic recurrent aphthous stomatitis.
Conclusions. It was found that children with chronic recurrent aphthous stomatitis (HRAS) have pronounced changes in the antioxidant system (AOS), which manifest decrease in the level of enzymatic and non-enzymatic its components, which thereby increase oxidative homeostasis disorders, reducing the activity of catalase. Applications our developed treatment and preventive complex (TPC), which is composed of ozone therapy on the background of the use of hygienic elixir "Lizomukoid" and immunostimulatory preparation "Imudon" has a strong stimulating effect on the state of the antioxidant system, which largely determines the general condition of organs and tissues of the oral mouth. At the same time our developed TPC provides a consistently high level of functional activity of the AOC in children with HRAS in both age groups, and research has no significant difference with the method, which involved the use of additional anesthetic gel and oil. So based on the above stated, we believe that in order to increase the activity of catalase and normalization of the antioxidant of the oral cavity of the whole system in children with HRAS as a topical treatment is sufficient to use only ozone therapy courses on elements of mucosal lesions.
Key words: children, oral mucosa, chronic recurrent aphthous stomatitis, antioxidant system, catalase.
Органи i тканини ротово! порожнини пере-бувають у тюному зв'язку з рiзними внутршшми органами i системами людини, тому велика трупа уражень слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) е наслщком захворювання тих чи шших внутршшх оргашв або систем оргашзму. Вста-новлено, що головним провокуючим чинником рецидивуючого афтозного стоматиту (ХРАС) стае аутоалерпчний процес, що спричиняеться сенсе-бшзащею оргашзму до умовно-патогенних мш-роорганiзмiв травного каналу, вiрусiв, агента мшробного чи харчового походження, хрошчни-ми дисфункщями ШКТ (дисбактерюз, дискинези жовчних шляхiв, колгг, ентероколщ хрошчний гастрит) або змшами iмунологiчного статусу (ек-судативно-катаральний дiатез, бронхiальна астма, цукровий дiабет, гельмштози, дисбюз тощо). ХРАС представляе серйозну проблему стоматологи в зв'язку з ростом захворюваносп.. Тому поглиблене обстеження пащенпв з використан-ням багатьох клшчних та лабораторних методiв дослщження, консультацп сумiжних фахiвцiв е необхщними умовами усшху лшування хворих ХРАС [1-3].
Захворювання слизово! оболонки порожнини рота як у дорослих, так i у дггей супроводжують-ся ютотними змшами в антиоксидантнш система Вщомо, що фiзiологiчна антиоксидантна система
(АОС) являе собою сукупну iерархiю захисних механiзмiв кл^ин, а антиоксиданти виступають в якост протекторiв i iнгiбiторiв патологiчних реа-кцiй, сприяють гальмуванню деструктивних та запальних процесiв, в тому чи^ в тканинах па-родонту та слизовш оболонцi порожнини рота, а також сповшьнюють старiння i загибель кл^ини. Слiд зазначити, що змши окисного гомеостазу за своею тривалютю переважають над клiнiчним перебiгом захворювання, а iснуючi схеми консервативно! терапи не дозволяють усунути явища оксидантного стресу. Крiм того, порушення гомеостазу в ротовiй порожниш, що веде до розви-тку патолопчних змiн, виражаеться в зниженш функцiонально!' активностi антиоксидантного за-хисту [4-6].
Мета нашого до^дження. Визначення ак-тивностi одного з найважливших антиоксидант-них ферментiв - каталази у дiтей з хронiчним ре-цидивуючим афтозним стоматитом в динамщ лiкування.
Матерiали та методи до^дження. Пщ нашим спостереженням знаходилося 37 дггей у вщ вiд 6 до 18 роюв з хрошчним рецидивуючим афтозним стоматитом, який був дiагностований на тлi алер пчних захворювань i хронiчних пато-логш травно! системи. Всi дiти були розподшеш
«Ыноваци в стоматологИ», № 3, 2016
на 2 групи - основну та порiвняння (25 i 12 ошб у кожнш).
Дгам даних груп знiмали зубнi вщкладення i при необхiдностi проводили санащю порожнини рота. Гiгieну порожнини рота д^и обох груп здiйснювали за допомогою зубно! пасти та зубного елшсиру '^зомуко1д", який не мютить спирт i розроблений вщдшом бютехнологи ДУ "1нститут стоматологи АМН Украши". В якостi iмуностимулятора всi дiти приймали "1мудон" по 6 таблеток на добу з штервалом 2-3 години мiж прийомами протягом 10 днiв.
Дiтям групи порiвняння застосовували в якостi знеболюючого засобу гель "Холюал" та в
Розподш пацieнтiв в
якостi кератопластичного препарату масло на основi beta-каротину i alpha-токоферолу "Като-мас". Призначали аплшацл знеболюючого гелю на афти перед прийомами та алткацл масла пiсля кожного прийому 1ж1.
Пащенти основно! групи були роздiленi на шдгрупи i отримували два варiанти лiкування, якi вiдображенi в таблиц 1.
Озонотерапiю проводили за допомогою апа-рату «Озошмед», який укомплектований набором спещальних насадок i дозволяе його викори-стовувати при рiзних стоматологiчних захворю-ваннях (рис.).
аблиця 1
эстi вiд способу лжування
Групи Варшнти лкування Юльюсть пащенпв
основна I ГПР + "1мудон" + озонотерат 12
II ГПР + " 1мудон " + озонотерапiя + "Холюал" +"Катомас" 13
пор1вняння ГПР + " 1мудон " + "Холкал" +"Катомас" 12
Всього 37
Рис. 1. Апарат «Озошмед» для проведения озонотерат! з 5 насадками.
Озонотерапiю афт проводили в день звер-нення без будь-яко! спещально! обробки патоло-гiчних осередкiв i порожнини рота насадками №3 i №4. Tривалiсть сеансу i потужнють озону на виходi залежала вщ локалiзацil та розмiру па-толопчного елементу та виду нальоту, що пок-ривае афту. При фибринознш формi ХРАС екс-позицiя озону становила 40 секунд на кожну афту на другш потужносп. У разi локалiзацil афти на спинщ язика або при наявносп масивного ша-
ру iхорозного нальоту на поверхш афти при нек-ротичнiй формi ХРАС потужнiсть вибирали 7-8, експозицiю збiльшували до 60 секунд на кожен елемент ураження. Процес впливу озону на область афт не супроводжувався больовими вщ-чуттями. Курс озонотерапи становив 1-3 проце-дури в залежносп вiд термiнiв появи афт в поро-жиинi рота. Перша доба виявлення афтозних уражень - 1 процедура, 2-3 доби - 2 процедури i бiльше 3 дiб - 3 процедури.
«Ыноваци в стоматологи», № 3, 2016
Метод визначення активносп каталази в ро-товiй рiдинi заснований на здатносп перекису водню, що утворився в присутностi каталази, з'еднуватися з молями молiбдену в стшкий пома-ранчевий комплекс, iнтенсивнiсть забарвлення якого пропорцiйна активностi каталази i виража-еться в мкат / л (1 катал - це здатнють ферменту каталiзувати утворення 1 моля перекису водню)
[7].
Результати до^дження та Их обговорен-ня. Аналiз отриманих даних свщчить про низь-кий вихiдний рiвень активносп каталази в рото-вiй рщиш дослiджених дiтей (0,12± 0,006 - 0,15 ± 0,008 мкат/ л) в обох вшових групах. Однак са-мий низький рiвень вихщних даних, навiть в групi порiвняння, було встановлено в старшiй груш дней (12-18 рокiв), що мають хрошчний рецидивуючий афтозний стоматит на тлi алергь
чних захворювань. Це пов'язано, на нашу думку, з наслщками довготривало! гормонально! та ан-тiгiстамiнно! терапi!, а також неспроможшстю механiзмiв антиоксидантного захисту на тл по-рушень шлунково-кишково о тракту, характер-них для обраного контингенту дней.
Застосування мюцевих засобiв лшування ХРАС (знеболюючий гель "Холюал" та керато-пластичне масло "Катомас") та препарату "1му-дон" на тт використання гiгiенiчного елiксиру мЛiзомуко!дм в групах порiвняння сприяло шд-вищенню активностi каталази одразу пiсля проведенного курсу лшування у дней в дослщжува-них вiкових групах (табл. 2-3). При цьому через 6 мюящв у групах порiвняння у всiх дiтей, неза-лежно вiд вiку, зазначалося зниження цього по-казника i його цифровi значення достовiрно не вiдрiзнялись вщ вихiдних даних (р > 0,05).
аблиця 2
Динамжа змiн активностi каталази у дггей 6-11 рок1в з хрошчним рецидивуючим афтозним
стоматитом, мкат/л (М ± m)
Групи дней до лжування тсля лжування через 3 м1с. через 6 м1с. через 12 мс.
пор1вняння 0,15±0,008 0,21±0,011 0,19±0,010 0,17±0,009 0,16±0,008
р<0,05 р<0,05 р>0,05 р>0,05
основна 1 0,15±0,008 0,32±0,016 0,30±0,015 0,27±0,014 0,25±0,013
р1>0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05
2 0,14±0,007 0,34±0,017 0,31±0,016 0,28±0,014 0,25±0,013
р1>0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05
Прим i тка : р - показник в1ропдносл р1знищ поршняно з вихщними даними; р1 _ показник в1ропдносп р1знищ пор1вняно з групою пор1вняння.
Таблиця 3
Динамжа змiн активностi каталази у дггей 12-18 рок1в з хронiчним рецидивуючим афтозним
стоматитом, мкат/л (М ± т)
Групи дней до лжування тсля лжування через 3 м1с. через 6 м1с. через 12 мс.
пор1вняння 0,13±0,007 0,19±0,010 0,17±0,009 0,15±0,008 0,13±0,007
р<0,05 р<0,05 р>0,05 р>0,05
основна 1 0,13±0,007 0,28±0,014 0,27±0,014 0,25±0,013 0,23±0,012
р1>0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05
2 0,12±0,006 0,29±0,015 0,28±0,014 0,26±0,013 0,23±0,012
р1>0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05 р1<0,05
П рим i тка: р - показник в1рогщност1 р1знищ поршняно з вихвдними даними; р1 - показник в1рогщност1 р1знищ пор1вняно з групою пор1вняння.
При лшуванш дiтей 6-11 рокiв з хрошчним рецидивуючим афтозним стоматитом, як засто-совували ЛПК, що включае мюцеве застосування лише озонотерапi! та гшешчного елiксиру «Ль зомуко!д» на тт iмуностимулюючого препарату "1мудон" актившсть каталази збiльшилась бшь-ше шж у 2 рази i навпъ через рiк спостережень
достовiрно в^^знялась вiд вихiдного рiвня та показниюв групи спостережень (р<0,05; р1<0,05).
У дней ще! ж вiково! групи, лшування яких вiдрiзнялось додатковим застосуванням знебо-люючого гелю та кератопластику, цифровi значення вивчаемого показника не мали достовiрно! рiзницi iз значеннями активностi каталази з дпъ-
«1нноваци в стоматологи», № 3, 2016
ми, у яких застосовували озонотерашю в якосп монотерапи (табл. 2).
Подiбнi змiни пiдвищення каталази були встановленi i у д^ей старшо! вшово! групи (1218 роюв) (табл. 3)
При цьому зазначений показник через рш спостережень в обох тдгрупах основно! групи дтей з обтяженим алергологiчним анамнезом, що мали хронiчний рецидивуючий афтозний стоматит, збшьшився в 1,8-2,2 рази при лшуван-нi першим методом, до складу якого окрiм iму-ностiмулюючого препарату входило мiсцеве за-стосування озонотерапи та гiгiенiчного елшсиру. При застосуваннi другого способу лшування ХРАС, який передбачав додаткове використання гелю "Холюал" та масла "Катомас" цифровi зна-чення активность каталази дорiвнювали 0,26±0,013 мкат/л через твроку та 0,23±0,012 мкат/л через рш спостережень, що достовiрно не в^^знялось вiд значень вивчаемого показника при застосуванш лише озонотерапи в якосп мю-цевого лiкування афт у дней з ХРАС (табл. 3).
Таким чином, встановлено, що у дггей з хро-нiчним рецидивуючим афтозним стоматитом ро-звиваються виражеш змiни АОС, якi проявля-ються зниженням рiвня ферментативних i нефе-рментативних И складових, якi тим самим поси-люють порушення окисно о омеостазу, змен-шуючи активнiсть каталази. Застосування розро-блених нами ЛПК, до складу яких входила озо-нотерашя на тлi використання ппешчного елш-сиру '^зомуко!д" та iмуностимулюючого препарату "1мудон", надае виражену стимулюючу дiю на стан антиоксидантно! системи, яка багато в чому визначае загальний стан органiв i тканин ротово! порожнини. При цьому цей розроблений ЛПК забезпечуе стабшьно високий рiвень функ-цюнально! активносп АОС у дiтей з ХРАС в обох дослщних вiкових групах i не мае достовiр-
hoï рiзницi i3 методом, який передбачав додаткове застосування знеболюючого гелю та керато-пластiчного масла. Отже, виходячи з вище наведено го, ми вважаемо, що для шдвищення актив-ностi каталази та нормалiзацiï антiоксидантноï системи порожнини рота в цшому у дiтей з ХРАС в якосп мiсцевого лшування достатьно використовувати лише курси озонотерапи на елементи ураження слизовоï оболонки.
Список лтератури
1. Гладка Г. М. Особливосп прооксидантно-антиокисдантного гомеостазу дггей з патолопею гастродуо-деналь^ зони, яю мешкають у еколопчно несприятливих репонах // Зб1рник наукових праць сшвробгшиюв КМАПО 1м.П.Л.Шупика. - Кжв, 2001. - випуск 10. - книга 2. - C. 809815.
2. Луцкая И. К. Заболевания слизистой оболочки полости рта / Луцкая И. К. : - М.: Медицинская литература, - 2006. - 288 с.
3. Рабинович И. М. Рецидивирующий афтозный стоматит. Клиника, диагностика и лечение / И. М. Рабинович, Г. В. Банченко // Клиническая стоматология. - 2002. -№ 3. - С. 26-28.
4. Савичук Н. О. Микроэкология полости рта, дис-бактериоз и пути его коррекции / Н. О. Савичук, А. В. Савичук // Современная стоматология. - 2002. - № 4. - С.25-27.
5. Каськова Л.Ф. Вплив профшактичних заход1в на бюх1м1чш показники ротовоï рщини у дней молодшого вь ку. / Л. Ф. Каськова, А. В. Шепеля //Украшський стоматоло-пчний альманах. - №6. - 2009. - С. 54-57.
6. Гаврикова Л. M. Ферментативная активность ротовой жидкости человека как показатель бактериального дисбаланса полости рта при патоло ии пародонта : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук :14.00.21 «Стоматология» / Л. M. Гаврикова. - Тверь, 1996. - 22 с.
7. Каролюк М. А. Метод определения активности каталазы / М. А. Каролюк, Л. И. Иванова, Н. Т. Майорова // Лабораторное дело. - 1988.- №1. - С. 16-18.
Надшшла 22.08.16
