CC BY
126
15. Smahin I. I. Suspil'stvoznavcha kompetentnist' uchniv: ponyattya, zmist, struktura [Social science students competence: concept, content, structure] / I. I. Smahin // Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu im. Ivana Franka. - Zhytomyr, 2014. - Vyp. 4 (76). - S. 39 -44.
УДК 378.011.3-051:78]:7.071.2
Т. Д. ПУХАЛЬСЬКИЙ [email protected] асистент,
Кам'янець-Подшьський нацiональний унiверситет îm. I. Опенка
ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВИХ
ДИСЦИПЛ1Н
Виокремлено та конкретизовано засоби диригентсько-хорових дисциплгн, реалгзацгя яких сприяе ефективностi профес1йно'1 пгдготовки майбутнього вчителя музики. З урахуванням навчально'1' та виховно'1' складових процесу формування професшно1 компетентностi класифжовано засоби диригентсько-хорових дисциплт: iнтеграцiï знань i вмiнь, розвитку органiзацiйно-педагогiчних вмiнь, розвитку комунiкативних вмiнь, реалiзацiï iндивiдуального пiдходу, розвитку виконавсько'1' майстерностi, виховного впливу, творчо'1' самореалiзацiï. Встановлено, що ефективне застосування цих засобiв у процеd формування профе^йно'1' компетентностi учителiв музики можливе за умови органiзацiï системи тiсних взаемозв 'язюв диригентсько-хорових дисциплiн (хорознавства, хорового диригування, хорового аранжування, хорового класу й практикуму роботи з хором).
Ключовi слова: диригентсько-хоровi дисциплiни, професшна компетентнiсть, учитель музики, професшна тдготовка, хорове диригування.
Т. Д. ПУХАЛЬСКИЙ [email protected] ассистент,
Каменец-Подольский национальный университет им. И. Огиенко
СРЕДСТВА ДИРИЖЕРСКО-ХОРОВЫХ ДИСЦИПЛИН В ФОРМИРОВАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ
Выделены и конкретизированы средства дирижерско-хоровых дисциплин, реализация которых способствует эффективности профессиональной подготовки будущего учителя музыки. С учетом учебной и воспитательной составляющих процесса формирования профессиональной компетентности классифицированы средства дирижерско-хоровых дисциплин: интеграции знаний и умений, развития организационно-педагогических умений, развития коммуникативных умений, реализации индивидуального подхода, развития исполнительского мастерства, воспитательного воздействия, творческой самореализации. Установлено, что эффективное применение этих средств в процессе формирования профессиональной компетентности учителей музыки возможно при условии организации системы тесных взаимосвязей дирижерско-хоровых дисциплин (хороведения, хорового дирижирования, хоровой аранжировки, хорового класса и практикума работы с хором).
Ключевые слова: дирижерско-хоровые дисциплины, профессиональная компетентность, учитель музыки, профессиональная подготовка, хоровое дирижирование.
T. PUKHALSKYI [email protected] Assistant,
КОМПЕТЕНТШСНИЙ П1ДХ1Д У ЗАГАЛЬН1Й СЕРЕДН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
Kamianets -Podilskyi I. Ohniienko National University
THE MEANS OF FORMATION OF MUSIC TEACHER PROFESSIONAL COMPETENCE IN THE PROCESS OF LEARNING OF CONDUCTING AND
CHORAL DISCIPLINES
The article deals with the means of conducting and choral disciplines, which help the efficiency of training of future music teachers. Taking into consideration training and educational components of formation process of professional competence, the means of conducting and choral disciplines are classified as knowledge and skills integration, the organizational and pedagogical skills development, the communicative skills development, the realization of individual approach, the performing skills development, the educational influence and creative self- efficacy. It was established that the effective implementation of these means in the formation of music teachers' professional competence is possible in close cooperation of choral disciplines (choir disciplines, choral conducting, choral arrangements, choral class and practical work with the choir) is organized.
Keywords: conducting and choral disciplines, professional competence, music teacher, professional training, choral conducting.
Практика шдготовки майбутшх y4rn^iB музики у вищих навчальних закладах (ВНЗ) в контексп реформування вищо! осв^и в Укра'ш потребуе дieвоI та ефективно! модершзаци осв^нього процесу, штеграци шновацшних методик i технологш. Головна мета модершзаци осв^ньо! системи - тдвищення професшного рiвня майбутшх фахiвцiв та прагнення максимально задовольнити суспшьш потреби у висококвалiфiкованих кадрах.
У контекст зазначеного важливим завданням е вщродження нацюнального надбання в галyзi хорового мистецтва та його активне використання у вихованш молодь Для реформування музично-педагопчно! освiти необхщна змiна освiтнiх орiентирiв, спрямована на оволодшня майбyтнiми учителями музики комплексом диригентсько-хорових знань, вмiнь i навичок. З одного боку, це забезпечуе формування професшно! компетентност майбутнього вчителя музики необхщними ресурсами, а з шшого - вимагае вiдповiдного наукового та методичного забезпечення навчального процесу. Тому, розглядаючи диригентсько-хорову пiдготовкy як один iз основних напрямiв формування професшно! компетентност майбyтнiх yчителiв музики, ми вщзначаемо особливу потребу в розробщ ефективних шляхiв i методiв II формування засобами диригентсько-хорових дисциплш.
Науково-методичною базою диригентсько! та вокально-хорово! пiдготовки yчителiв музики на музично-педагопчних факультетах ВНЗ е творча i педагогiчна спадщина укра'нських та зарyбiжних педагогiв-диригентiв i майстрiв хорово! справи. Вагомий внесок у розвиток в^чизняно! педагопчно! думки в диригентсько-хоровiй галyзi зробили М. М. Канерштейн, М. Ф. Колесса, М. Д. Леонтович, М. А. Малько, В. П. Матюхин, I. К. Розумний та ш. Започаткованi ними iдеI продовжують розвиватися в сучасних дослiдженнях Л. А. БiрюковоI, I. Г. Коваленко, А. В. Козир, А. М. Растрипно!, С. В. Свггайло, Т. А. Смирново!, З. В. Софронш, Н. Г. Тарарак, I. О. Цуряк, I. В. ШинтяпiноI та шших мyзикознавцiв, науковий iнтерес яких становлять пошуки шляхiв оптимiзацiI шдготовки майбутшх yчителiв музики та тдвищення рiвня ix професiйноI дiяльностi засобами диригентсько-хорових дисциплш.
Проведений нами аналiз спецiальноI лiтератyри виявив несистемне використання засобiв диригентсько-хорових дисциплiн у професшнш пiдготовцi вчителя музики, а також вщсутшсть ix чiткоI класифiкацiI. Така ситуащя зумовила актyальнiсть нашого дослщження.
Мета статт - визначення та конкретизащя засобiв диригентсько-хорових дисциплiн у формуванш професiйноI компетентностi майбyтнix yчителiв музики.
Формування професiйноI компетентностi учителя музики засобами диригентсько-хорових дисциплш однаково залежить як вщ навчально! складово!, так i вiд виховно!. За твердженням О. Рудницько!, навчання i виховання вiдрiзняються одне вщ одного змiстом якостей, якi розвиваються у педагогiчномy процесi: «У процеш навчання переважае розвиток розумових якостей (лопчшсть i гнyчкiсть мислення, пам'ять, допитливють, ерyдицiя i т. д.), а у процеш виховання - якостей, котрi пов'язанi зi сферою почутпв (трудових, моральних, естетичних, художшх, фiзичниx)» [2, с. 20]. Процес виховання, як i навчання, дослщниця пов'язуе iз набуттям знань, яю е основою людських норм, щнностей тощо. Вiдтак виховний бiк
пpoцесy фopмyвания ^сфе^йна!' кoмпетентнoстi е не менш важливим, нiж навчальний, тим паче, ще бiльшiсть пpoфесiйних якестей yчителя-диpигента фopмyються зашбами вихевання (музичний смак, хyдoжнe мислення, любoв дo музики, захoпленiсть мистецтвoм, твopчy активнiсть, ставлення дo пpoфесiйнoï дiяльнoстi й iн.).
Вжлвний пoтенцiал хopoвoгo мистецтва неoднopазoвo висв^лений в дoслiдженнях багатьoх наyкoвцiв (А. Г. Бoлгаpський, C. C. Гopбенкo, В. Д. Дopoнюк, Г. М. Падалка, G. Г. Раввiнoв, G. Я. Рoстoвський, Л. I. Cеpганюк, В. Ф. Чеpкасoв, Л. G. Хлебштова).
E сфеpi пpoфесiйнoï гадготовки yчителiв музики диpигентськo-хopoва дiяльнiсть вoлoдie багатoгpанними засoбами вихoвання у них естетичних смакiв, дyхoвнoï кyльтypи, гyманнoстi, нацioнальнoï свiдoмoстi, патpioтизмy. В ^o^ti фopмyвання пpoфесiйнoï кoмпетентнoстi хopoве мистецтвo як загальнooб'eднавча дiяльнiсть здiйснюe муз^то-естет^^ вихoвання майбyтнiх yчителiв музики зашбами багатoï тематичнoï, жанpoвoï та стилiстичнoï палiтpи навчальнoгo матеpiалy. Вихoвания iнтеpесy та любoвi дo хopoвoгo мистецтва мае вагоме значення у фopмyваннi цiннiсних opieнтацiй та пoзитивнoï мoтивацiï майбyтнiх вчителiв-диpигентiв на пpoфесiйнy дiяльнiсть, щo, вiдпoвiднo, визначае piвень пpoфесiйних i твopчих пpагнень, яю неoдмiннo впливають на iнтенсивнiсть пpoфесiйнoгo poзвиткy.
Пpoте pеальний змiст фахoвoï пiдгoтoвки учителя музики i в загальнoпpoфесiйнoмy значеннi, i у фopмyваннi йoгo oкpемих poлей - як д^ш^нта, хopмейстеpа, викoнавця, мyзикoзнавця, наставника, хyдoжньoгo кеpiвника, opганiзатopа тoщo - opганiчнo пoeднye навчальнi та вихoвнi мoжливoстi oсвiти.
Для фopмyвання пpoфесiйнoï кoмпетентнoстi майбyтнiх yчителiв музики ми вш^ем^и такi засoби диpигентськo-хopoвих дисциплш: iнтегpацiя знань i вмiнь; poзвитoк opганiзацiйнo-педагoгiчних вмiнь; poзвитoк ^му^кат^них вмiнь; pеалiзацiя iндивiдyальнoгo пiдхoдy; poзвитoк викoнавськoï майстеpнoстi; вихoвний вплив; твopча самopеалiзацiя.
Iнтегpацiя знань, вмiнь i навичoк шиpoкoгo кoла пpoфесiйних дисциплш в œ^^i диpигентськo-хopoвoï пiдгoтoвки е гoлoвним чинникoм у фopмyваннi yнiкальнoгo пoлiаспектнoгo oсвiтньoгo сеpедoвища, якoгo вимагае специфша диpигентськo-хopoвoï навчальнoï дiяльнoстi майбутшх yчителiв музики. Iнтегpативнi мoжливoстi дисциплш диpигентськo-хopoвoгo циклу pеалiзoвyються чеpез шиpoкy систему ix мiжпpедметних зв'язкiв як з дисциплшами циклу пpoфесiйнoï гадготовки, так i з загальними дисциплшами. Дoслiджyючи мiжпpедметнi зв'язки вoкальнo-xopoвиx дисциплш, H. Г. Tатаpак видiляe два навями ix pеалiзацiï: oб'eднания дегальтох дисциплiн в единий навчальний кypс та пoсиления кoopдинацiï мiж дисциплшами шляxoм кopекцiï навчальних планiв [3, с. 9]. Дoслiдниця вислoвлюe думку, щo iнтегpацiя пoвинна вiдбyватися мiж змiстoвими кoмпoнентами, зoкpема знанням (xopoзнавствo), та пpактичними вмiниями i навичками (диpигyвання, вoкал, xop тoщo).
№ нашу думку, тожна дисциплiна з циклу диpигентськo-xopoвoï пiдгoтoвки iнтегpативна (нанимал, xopoзнавствo включае iстopiю xopoвoгo мистецтва, анатз xopoвиx твopiв; xopoвий клас - ^антикум poбoти з xopoм, метoдикy poбoти з xopoм; xopoве диpигyвання - гpy xopoвиx паpтитyp, xopoве сoльфеджio), тoмy oб'eднання навчальних ^p^ мoже пpизвести дo ускладнення навчальнoгo пpoцесy, пoвеpxневoгo вивчення навчальнoгo матеpiалy та недoстатньoï уваги дo засвoeния i виpoбления пpoфесiйнo важливих диpигентськo-xopoвиx вмiнь i навичoк. Cеpед кoмплексy диpигентськo-xopoвиx дисциплiн е яка iитегpye бiльшy частину змюту диpигеитськo-xopoвoï пiдгoтoвки та мае тюш мiжпpедметнi зв'язки з музичш-теopетичними дисциплiнами: xopoве диpигyваиня, яке, ^м дисциплiн диpигеитськo-xopoвoгo та мyзичнo-теopетичнoгo циктв, включае iитегpацiю вмiнь з пoстанoвки гoлoсy та мyзичнoгo iнстpyмеита. Все це poбить заняття з xopoвoгo диpигyваиия специфiчним та oдним з найб№ш складних у диpигеитськo-xopoвiй тдготовщ учителя музики.
Пiдтвеpджyють нашу думку дoслiдження А. М. Растpигiнoï, кoтpа надае oсoбливoгo значення xopoвoмy диpигyванню у пpoфесiйнiй пiдгoтoвцi yчителiв музики та вислoвлюe думку, щo oвoлoдiння ним немoжливе без кoмплексy мiжпpедметниx зв'язк1в [2, с. 4]. ^му iнтегpацiю диpигентськo-xopoвиx дисциплiн мiж сoбoю та з iншими дисциплiнами ми poзглядаeмo як засiб yтвopення системи тpиваючиx пpoцесiв pеалiзацiï мiжпpедметниx зв'язюв, де пpoфесiйнi знання, вмiння, навички i дoсвiд вдoскoналюються шляxoм актyалiзацiï, дoпoвнення, oнoвлення, закpiплення та пеpеoсмислення.
Вагомими можливостями диригентсько-хорово! пiдготовки е також iнтеграцiя знань з психолого-педагопчного циклу в практичну роботу з хором. Весь комплекс професшних ресурсiв стосовно професшно! компетентност учителя музики з точки зору педагопчно! дiяльностi можна реалiзувати на хоровому клас в практикумi роботи з хором, вщтворюючи ситуаци з практично! роботи з шкшьним хоровим колективом та моделюючи педагогiчнi умови диригентсько-хорово! дiяльностi в загальноосвiтнiй школi (ЗОШ).
Глибокi мiжпредметнi зв'язки диригентсько-хорових дисциплiн виявляються через залежнiсть усшшносп в !х вивченнi вiд рiвня знань i вмiнь з iнших навчальних предметiв. Мiжпредметнi зв'язки навчальних дисциплш циклу професiйно! пiдготовки з диригентсько-хоровими вщображено у схемi 1.
Хоровий клас i практикум роботи з хором
Схема 1. М!жпредметт зв 'язки у вивченм диригентсько-хорових дисципл1н.
Ця схема мае умовний характер, адже в комплекс диригентсько-хорових дисциплш реалiзуються знання i вмiння з набагато бiльшого спектра дисциплш. Так, штегращя знань з психолого-педагопчних дисциплiн у диригентську практику робить великий внесок у розвиток комушкативно! компетентност (у становленнi його стосунюв з хоровим колективом, досягненш сприятливого емоцiйного клiмату, реалiзацi! «суб'ект - об'ектно!» та «суб'ект -суб'ектно!» взаемодi! мiж диригентом та хоровим колективом, оргашзацшно! взаемодi! тощо), дидактично! компетентностi (в ефективнiй оргашзаци навчально-виховного процесу, якiсному доборi i використаннi методiв педагогiчного впливу, форм реалiзацi! освiтньо! мети хорово! дiяльностi), психологiчно! компетентностi (у зваженiй професшнш дiяльностi на основi знання
психологi! школярiв, !х особливостей, виборi тактик репетицiйно! роботи тощо) та iнших складових професшно! компетентностi учителя музики з педагопчно! точки зору.
Використання знань i вмiнь з дисциплiн музично-естетичного циклу в диригентсько-хоровiй дiяльностi вщдзеркалюються у методичнiй пiдготовленостi до навчання i виховання засобами хорового мистецтва, обiзнаностi у сферi розвитку музичних здiбностей, методицi естетичного виховання за допомогою ретельного пiдiбраного навчального матерiалу та хорового репертуару, реалiзацi! класичних та iнновацiйних пiдходiв до оргашзацп вокально-хорово! дiяльностi тощо.
На штегративний характер диригентсько! та хорово! дiяльностi загалом вказуе проведений нами аналiз навчально-методичного забезпечення дисциплiн диригентсько-хорового циклу, що дав змогу виокремити сумiжнi позицi! у визначенш мети та деяку тотожнiсть у визначених завданнях цих навчальних куршв. Серед таких завдань можна видшити: формування комплексу знань, вмiнь i навичок диригентсько-хорово! дiяльностi; актуалiзацiю та вдосконалення iнтегрованих загальнопрофесiйних компетенцiй; набуття спецiальних фахових диригентсько-хорових компетенцiй, розвиток здiбностей учителя музики (педагогiчних, музичних i творчих); формування комплексу професшно важливих особистiсних якостей; формування та збагачення досвiду диригентсько-хорово! дiяльностi; виховання творчо! особистостi учителя музики; розвиток мотивацшно! сфери щодо професiйного самовдосконалення. Зважаючи на цей факт, оргашзащя навчального процесу на музично-педагопчних факультетах ВНЗ вимагае комплексного тдходу та створення системи взаемодi! диригентсько-хорових дисциплш у формуваннi професiйно! компетентност майбутнiх учителiв музики. Тому вважаемо, що iнтеграцiя знань i вмшь широкого кола навчальних предметiв у ци^ диригентсько-хорових дисциплiн е одним iз найважливiших засобiв формування професшно! компетентносп майбутнiх учителiв музики.
До засобiв розвитку органiзацiйно-педагогiчних умiнь майбутшх учителiв музики в процесi диригентсько-хорово! тдготовки зараховуемо можливiсть постановки та виршення завдань органiзацiйного характеру на заняттях з хорознавства i хорового диригування та моделювання педагогiчних ситуацш на заняттях з хорового класу й практикуму роботи з хором, а також на педагопчнш практищ студешгв в ЗОШ пiд час виконання завдань, пов'язаних iз оргашзащею вокально-хорово! дiяльностi школярiв. Диригентсько-хоровi дисциплши разом з практикою в ЗОШ втшюють не тiльки мету формування управлшсько! складово! професiйно! компетентностi майбутшх учителiв музики, а й збагачують практичний досвiд диригентсько! дiяльностi (у ВНЗ - з дорослими колективами, в ЗОШ - з дитячими) у виршенш оргашзацшних питань хорово! творчосп i питань керiвництва музично-естетичним розвитком засобами хорового мистецтва.
Наступну групу засобiв диригентсько-хорових дисциплш становить комплекс дидактичних можливостей з розвитку комушкативних вмiнь i навичок майбутшх вчителiв музики як складово! !х професiйно! компетентностi. Практична робота з хором, з одного боку, передбачае формування та поглиблення досвщу педагопчного спшкування з хоровим колективом (вербального та невербального), з шшого - вдосконалюе музично-диригентську мову, яка втшюеться за допомогою специфiчних диригентських жестiв (мануально! технiки диригування), емоцшного та вольового впливу на хоровий колектив. Встановлення емоцшного контакту мiж диригентом та хором е головною умовою !х органiчного злиття в одне цше, що е запорукою успiшного хорового виконання. 1ншою складовою цього процесу е формування у майбутнього вчителя музики емпати, яка мае вагоме значення в його професшнш дiяльностi (диригентськiй та педагопчнш). Отже, враховуючи, що в дiяльностi учителя-диригента педагопчне спiлкування нерозривно пов'язане iз диригентською та музичною мовою, об'ективним буде твердження, що !х ефективний розвиток буде забезпечений саме засобами диригентсько-хорових дисциплш в безпосереднш хормейстерськш практищ.
Найбшьш ефективним методом розвитку професшних здiбностей та якостей е широю можливостi використання iндивiдуального пiдходу у формуваннi професiйно! компетентносп майбутнiх учителiв музики в процес вивчення диригентсько-хорових дисциплiн.
Змiстовими формами оргашзаци навчання у вказаному процес е лекцiйнi, практичнi, лабораторнi заняття та самостiйна робота. Лекцi! передбачеш в курсах хорознавства та хорового аранжування для формування теоретичних основ диригентсько-хорово! дiяльностi.
KQMnETEHTHICHm ПДОЩ У ЗАГАЛЬHIЙ CЕРЕДHIЙ ТА ПРGФЕCIЙHIЙ GCВITI Лабopатopнi заняття пеpедбаченi лише в кypсi xopoвoгo аpанжyвання та пoкликанi фopмyвати твopчy актившсть майбyтнix yчителiв музики пiд час викoнання твopчиx завдань i твopчoгo експеpиментy у вибopi пpийoмiв i метoдiв poбoти з нoтним матеpiалoм. Hайбiльша частка навчальнoгo навантаження, в^веде^те на цикл диpигентськo-xopoвиx дисциплiн, пpипадаe на пpактичнi заняття (iндивiдyальнi у викладанш xopoвoгo диpигyвания; гpyпoвi - для шших дисциплiн). Гpyпoвi пpактичнi заняття в диpигентськo-xopoвoмy циклi, ^м пpактичнoгo застoсyвания знань i вiдпpацювання вмiнь i навичoк, е oсoбливoю фopмoю кoлективнoï твopчoстi та с^ияють кoмплекснoмy poзвиткy oсoбистoстi учителя музики.
!ндивщуальний пiдxiд пoвнoю мipoю pеалiзyeться на iндивiдyальниx заняттях з диpигyвання у системi «викладач - студент». Вш спpямoваний на poзвитoк здiбнoстей (педагoгiчниx, музичних, твopчиx), пpoфесiйнo важливих oсoбистiсниx якoстей та на фopмyвання мoтивацiйнoï сфеpи студента як pyшiйнoï сили пpoфесiйнoгo вдoскoналения. Цi заняття не мають i не говинш мати сyтo теopетичнoгo чи пpактичнoгo xаpактеpy. Koжие заняття з xopoвoгo диpигyвания включае i теopiю, i пpактикy, i метoдикy, i твopчiсть. Увесь кoмплекс iнтегpoваниx знань, вмшь i навичoк, актyалiзoваниx з шших дисциплш чи здoбyтиx безпoсеpедньo на занятп з диpигyвання, oдpазy пеpевipяються та закpiплюються на пpактицi.
!ндивщуальна фopма навчання в пoeднаннi з самoстiйнoю poбoтoю, пеpедбаченoю у вивченш xopoвoгo диpигyвання, дае шиpoкi мoжливoстi кopегyвати неpiвнoмipнy диpигентськy пiдгoтoвкy студенпв шляxoм пoбyдoви викладачем iндивiдyальнoï стpатегiï пpoфесiйнoгo poзвиткy для кoжнoгo студента та пiдбopy iндивiдyальнo вipниx метoдiв фopмyвання йoгo диpигентськoï майстеpнoстi, кopекцiï недoстатньo poзвинениx пpoфесiйниx xаpактеpистик i викopистання oптимальниx метoдик ïx вдoскoналення.
Iндивiдyальний пiдxiд у вивченнi диpигентськo-xopoвиx дисциплiн мoже pеалiзoвyватись не тшьки на заняттях з xopoвoгo диpигyвання. Xopoзнавствo, xopoве аpанжyвання та xopoвий клас (а такoж пpактикyм poбoти з xopoм) теж несуть у ot6í пoтенцiал pеалiзацiï iндивiдyальнoгo пiдxoдy стoсoвнo oсoбистiснo-opieнтoванoгo пiдбopy навчальнoгo матеpiалy, йoгo вiдпoвiднoстi мoжливoстям i oсoбистiсним oсoбливoстям кoжнoгo oкpемoгo студента, у визначенш iндивiдyальниx завдань для po6o™ з xopoвим кoлективoм, викoнания твopчиx завдань тoщo. Gснoвнoю yмoвoю ефективнoï pезyльтативнoï фаxoвoï пiдгoтoвки вчителя музики, а вщтак i yмoвoю фopмyвання йoгo пpoфесiйнoï кoмпетентнoстi, е ствopення неoбxiдниx yмoв для oсoбистiснoгo poзвиткy майбyтньoгo фаxiвця
Реалiзацiя цieï yмoви пoлягаe в opганiзацiï кoмплекснoï системи взаeмoдiï диpигентськo-xopoвиx дисциплiн в iнтегpoванoмy пpoцесi пpoфесiйнoï пiдгoтoвки учителя музики. Такими ште^альними xаpактеpистиками, на нашу думку, вoлoдie пpактика диpигентськo-xopoвoï дiяльнoстi, щo, як система, мoже opганiчнo втiлюватись у кoнцеpтнo-викoнавськiй дiяльнoстi. Пpoxoдячи кoжен ïï етап, студенти пpактичнo pеалiзoвyють свoï знання з ytix диpигентськo-xopoвиx дисциплiн. ^му участь у вoкальнo-xopoвиx кoлективаx ми poзглядаeмo як oсoбливy фopмy opганiзацiï пpoцесy пpoфесiйнoï пiдгoтoвки майбyтнix yчителiв музики.
Диpигентськo-xopoвi дисциплiни е татож важливими пiдвалинами фopмyвання викoнавськoï кoмпетентнoстi як oднieï з oснoвниx складoвиx пpoфесiйнoï кoмпетентнoстi учителя музики. Диpигентськo-xopoва пiдгoтoвка пеpедбачаe фopмyвання i poзвитoк диpигентськoгo викoнавства, а такoж гоглиблюе та вдoскoналюe викoнавськi мoжливoстi майбутшх yчителiв музики у вoкальнoмy та iнстpyментальнoмy викoнавствi чеpез спiв xopoвиx паpтiй, гpy xopoвиx паpтитyp, кoнцеpтмейстеpськy пpактикy в xopoвoмy класi та заняттях з диpигyвання, iнтеpпpетацiйнy дiяльнiсть, чеpез вoкальний чи iнстpyмеитальний сyпpoвiд твopчoгo пpoцесy xopoвoгo аpаижyваиия ii^o. Tакoж важливим засoбoм poзвиткy викoнавськoï майстеpнoстi е участь у вoкальнo-xopoвиx кoлективаx.
Дoсвiд кoнцеpтнo-викoнавськoï дiяльнoстi вiддзеpкалюe oсoбливий бiк пpoфесiйнoï кoмпетентнoстi майбутшх yчителiв музики, йoгo збагачення е важливим завданням циклу диpигентськo-xopoвиx дисциплш, pеалiзацiя якoгo вiдбyваeться з вpаxyванням не тiльки диpигентськoгo викoнавства, а й вoкальнoгo, iнстpyментальнoгo та кoмплексниx ïx пoeднань у кoнцеpтнiй дiяльнoстi. Gтже, в кoмплексi диpигентськo-xopoвиx дисциплш е мoжливiсть, pадше неoбxiднiсть задiяти та вдoскoналити yсi тpи складoвi викoнавськoï дiяльнoстi yчителiв музики: диpигентськy, вoкальнy та iнстpyментальнy.
КОМПЕТЕНТШСНИЙ ШДХЩ У ЗАГАЛЬНIЙ СЕРЕДНIЙ ТА ПРОФЕСМНМ ОСВIТI Щодо створення умов творчо! самореалiзацiI майбyтнix yчителiв музики, то головними орiентирами на заняттях з хорознавства, хорового аранжування, хорового диригування та хорового класу е виховання творчо! особистостi стyдентiв, оскшьки диригентсько-xоровi дисциплiни охоплюють широкi можливост для досягнення цiеI мети. За Ix допомогою розвиток творчо! складово! професiйноI компетентностi yчителiв музики здшснюеться за педагогiчним, музичним та дослщницьким напрямками.
Вказанi три компоненти творчост майбутнього вчителя-диригента нерозривно пов'язанi мiж собою та присyтнi в змют кожно! з дисциплiн диригентсько-хорового циклу та в професшнш дiяльностi yчителiв музики загалом. Тому, володiючи ушкальним потенцiалом ресyрсiв для формування творчо! особистост yчителiв музики, диригентсько-xоровi дисциплши за допомогою рiзниx форм творчо! дiяльностi (iндивiдyальниx, колективних, контрольованих, самостшних тощо), створення творчо! атмосфери у начальнш дiяльностi, особистiсно орiентованиx технологш розвивають творчу iндивiдyальнiсть та стшку потребу у реалiзацiI майбyтнiм учителем музики свого творчого потенщалу.
Отже, визначеш нами засоби диригентсько-хорових дисциплш вiдображають весь спектр Ix можливостей у формyваннi професiйноI компетентностi майбутшх yчителiв музики, ефективне використання яких можливе за умови тiсноI взаемодн мiж такими навчальними курсами, як «Хорознавство», «Хорове диригування», «Хорове аранжування» та «Хоровий клас». Характерною особливютю означених засобiв е абсолютна вщповщшсть кожнiй iз дисциплiн диригентсько-хорового циклу як в опосередкованому, так i в комплексному застосуванш в професшнш шдготовщ майбyтнix yчителiв музики. Найбшьш ефективно використати цi засоби для формування професшно! компетентностi yчителiв музики можна в умовах органiзованоI системи тюних взаемозв'язкiв диригентсько-хорових дисциплiн.
У перспективi наших дослiджень вбачаемо розробку комплексу навчально-методичних заxодiв органiзацiI тако! системи для результативного застосування засобiв диригентсько-хорових дисциплiн у формуванш професiйноI компетентностi майбyтнix yчителiв музики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Растрипна А. М. Формування фахових компетенцш у клас хорового диригування як основа професюнал1зму майбутнього педагога-музиканта // Хорове мистецтво Укра!ни та його подвижники / А. М. Растрипна // Матер1али друго! М1жнародно1' науково-практично! конференцй' / Ред.-упор. П. Гушоватий, З. Гнапв. - Дрогобич: ДДПУ 1м. I. Франка, 2012. - С. 3-8.
2. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька: навч. поабник / О. П. Рудницька. - К., 2002. - 269 с.
3. Татарак Н. Г. Мгжпредметш зв'язки вокально-хорових дисципл1н у фаховш п^дготовц1 майбутнього вчителя музики: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Г. Татарак. - Харшв, 2008. - 23 с.
REFERENCES
1. Rastryhina A. M. Formuvannya fakhovykh kompetentsiy u klasi khorovoho dyryhuvannya yak osnova profesionalizmu maybutn'oho pedahoha-muzykanta [Formation of professional competence in choral conducting class as the basis of future teacher professional musician]. - Drohobych: DDPU im. I. Franka, 2012. - Р. 3-8.
2. Rudnyts'ka O. P. Pedahohika: zahal'na ta mystets'ka [Pedagogy: general and artistic]. - K., 2002. - 269 p.
3. Tatarak N. H. Mizhpredmetni zv"yazky vokal'no-khorovykh dystsyplin u fakhoviy pidhotovtsi maybutn'oho vchytelya muzyky [Intersubject ties vocal and choral disciplines in the professional training of future teachers of music]. - Kharkiv, 2008. - 23 p.
УДК 387.1-057.86:808.5
Л. В. КАН1БОЛОЦЬКА [email protected] асшрант,
Нацюнальний ушверситет бюресурив i природокористування Укра'ни
