CC BY
212І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Порівняльний аналіз біологічного віку юнаків і дівчат студентського віку
Приходько С.І.
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Анотації:
Розглянуто питання прискорених темпів старіння організму людей на прикладі студентської молоді. Наведено дані розрахунку біологічного віку студентів за методикою Вой-тенка. Показано невідповідність між фактичними та розрахунковими віковими даними. У дослідженнях прийняли участь 27 юнаків та 20 дівчат, які навчаються на 2 курсі, за станом здоров'я відносяться до основної медичної групи. Доведено, що юнаки у період навчання мають виЩі темпи старіння. Встановлено, що у юнаків біологічний вік перевищує паспортний на 26 років, тоді як у дівчат - на 11 років. Використано дані інших авторів, які досліджували цю проблему, для порівняння біологічного віку студентів різних регіонів України. Рекомендовано надавати студентам інформацію про його біологічний вік та навчити його контролювати цей показник впродовж життя.
Ключові слова:
вік, паспортний, біологічний, старіння, юнаки, дівчата.
Приходько С.И. Сравнительный анализ темпов старения юношей и девушек студенческого возраста. Рассмотрены вопросы ускоренных темпов старения организма молодых людей на примере студенческой молодежи. Приведены данные расчета биологического возраста студентов по методике Войтенко. Показано несоответствие между паспортным и биологическим возрастом у юношей и девушек. В исследовании принимали участие 27 юношей и 20 девушек, которые обучаются на 2 курсе, по состоянию здоровья относятся к основной медицинской группе. Доказано, что юноши в период обучения имеют высокие темпы старения. Установлено, что у юношей биологический возраст превышает паспортный на 26 лет, тогда как у девушек -на 11. Использованы данные других авторов, изучавших эту проблему, для сравнения биологического возраста студентов разных регионов Украины. Рекомендуется предоставлять студентам информацию об их биологическом возрасте и научить их контролировать этот показатель на протяжении жизни.
возраст, паспортный, биологический, старение, юноши, девушки.
Prikhodko S.I. Comparative analysis of the rate of aging young people of student age. The problem of accelerated rates of aging of young people by the example of students. The data calculating biological age students on how Voitenko. Displaying discrepancy between passport and biological age boys and girls. 27 youths and 20 girls that study on 2 courses took part in research, on the state a health behave to the basic medical group. It is proved that the young men in the period of study have higher rates of aging. Found that young biological age than passport for 26 years, while the girls - at 11. It is used data of other authors to compare the biological age of students in different regions of Ukraine. It is recommended to give students information about their biological age and teach them to control this index during life.
students, age, passport, biological, aging, boys, girls.
Вступ.
Біологічний вік (БВ) - це справжній вік людського тіла, що показує, скільки років людині насправді (наскільки дійсно постаріло тіло). Вік тіла людини зазвичай не збігається з календарним (паспортним) віком. «Знос» тіла не у всіх людей виражений однаково
і не у всіх відбувається з однаковою швидкістю. Тіло 40-річної людини може відповідати за станом здоров'я тілу 20-30-річного, а може - навпаки. Життєздатність нашого тіла визначається не прожитими роками, а ступенем зносу організму [Гусєв В. Самостійне визначення біологічного (істинного) віку свого тіла. http:// molodei.by.ru 202.html].
Відомо, що середній біологічний вік українців значно вищий, ніж у їхніх європейських однолітків, і майже такий, як у африканських [5]. У порівнянні з тією ж Європою, у нас ще й набагато частіше хворіє молодь [6].
Проблема передчасного старіння організму актуальна не лише біологічними, а й економічними наслідками, бо раннє старіння значно впливає на тривалість періоду трудової і творчої активності людей в Україні становить в середньому близько 30 років (у віковому діапазоні від 20 - 25 до 50 - 55 років), тоді як навіть у бідніших країнах його тривалість 45 - 50 років [3,5,6].
Якщо хронологічно аналізувати вітчизняні літературні джерела, то інтерес до проблеми передчасного старіння та боротьби з ним започатковано О. Богомольцем (1940) та І. Саркизовим - Серазіні (1965), М. Амосовим (1979) та ін.
У сучасних джерелах проблемі співвідношення біологічного та паспортного віку у студентської молоді присвячено ряд робіт авторів М. Ахаладзе (2007), В.
© Приходько С.І., 2012
Войтенко (1989), С. Присяжнюк (2006), С. Калінкіна (2007), Т. Лошицька (2010) , С. Сорокіна (2010) та ін.
У роботах цих авторів вказується, що біологічний вік студентської молоді складає в середньому від 40 до 46 років. Невідповідність між біологічним та паспортним віком становить від 10 до 40 років, тоді як 15-20 років тому різниця між календарним і біологічним віком складала 4 - 5 років [у роботі 5].
У наукових роботах також вказується, що надто важливо, щоб і біологічний вік серця співпадав із паспортним віком людини. Якщо ж біологічний вік серця значно перевищує паспортний, то в цьому випадку виникає ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи та передчасного старіння серця [3].
Із медичних джерел також відомо, що організм кожної людини старіє гетерохронно - і у різні періоди життя, і в людей із різних країн та континентів темпи старіння - різні [3,5,6]. Щодо українців, то не вказується, який віковий «прошарок» українців має найвищі темпи старіння організму. Невідомо також, чи однаково старіють чоловіки та жінки України.
Роботу виконано на кафедрі фізичного виховання Кременчуцького національного університету згідно плану наукових досліджень на 2011 - 2012 н. р.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи є порівняльний аналіз темпів старіння у представників різних статей (юнаків та дівчат) в період студентства.
Завдання дослідження:
• вивчити стан питання за даними літературних джерел;
• визначити біологічний вік юнаків та дівчат;
• порівняти паспортний та біологічний вік;
• визначити різницю між біологічним віком юнаків та дівчат.
ї04
32012
■
Методи дослідження. Для вирішення завдань роботи нами послідовно використовувались наступні методи:
• аналіз наукових публікацій за темою дослідження;
• антропометричні вимірювання;
• методика Короткова для визначення артеріального тиску;
• методи математичної статистики для обробки результатів дослідження, зокрема, метод середніх величин;
• методика Войтенка для розрахунку біологічного віку студентів.
Формули цієї методики дозволяють досить точно провести визначення індивідуального біологічного віку. Останній для юнаків і дівчат розраховувався за різними формулами.
БВ (біологічний вік) чоловіків:
26,985 + 0,215 АДС - 0,149 ЗДВ --0,151 СБ + 0,723 СОЗ (1)
БВ (біологічний вік) жінок:
-1,463 + 0,415 АДП - 0,140 СБ +
+0,248 МТ + 0,694 СОЗ (2)
Організація досліджень. У дослідженнях прийняли участь 27 юнаків та 20 дівчат, які навчаються на
2 курсі, за станом здоров’я відносяться до основної медичної групи. Дослідження проведено у жовтні -листопаді 2011 року.
Результати дослідження.
Розрахунковому етапу дослідження передувало анкетування, метою якого була самооцінка здоров’я за запропонованим опитувальником. Далі - бал самооцінки враховувався до формул 1 та 2.
Окрім того, нами було проведено деякі антропометричні та фізіометричні вимірювання, які необхідні для використання формул. Усі отримані дані представлено в табл. 1.
За даними таблиці 1 юнаки мають відповідний вікові артеріальний тиск, тоді як у дівчат спостерігаються ознаки гіпотонії (95/63 мм.рт.ст.).
Окрім цього, у юнаків також дещо кращі середні показники ЧСС у порівнянні з дівчатами (на 3 удари), однак, за показником ЧСС біологічний вік серця і тих, і інших складає більше, ніж 50 років. До того ж, юнаки довше затримують дихання на вдиху (різниця - 18 с), тоді як дівчата - на видиху (різниця - 5 с). Щодо останнього, то у вивчених нами роботах такої тенденції не зафіксовано.
Нами також з’ясовано, що у юнаків також дещо кращі середні показники ЧСС у порівнянні з дівчатами (на 3 удари), однак, за показником ЧСС біологічний вік серця і тих, і інших складає більше, ніж 50 років.
Окрім того, юнаки довше затримують дихання на вдиху (різниця уу порівнянні з дівчатами - 18 с), тоді як дівчата - на видиху (різниця у порівнянні з юнаками - 5 с). Щодо останнього, то у вивчених нами роботах такої тенденції не зафіксовано.
У таблиці 2 представлено дані анкетування (опитування за анкетою, що пропонується автором методики) та статичного балансування на правій нозі (оцінювався стан вестибулярного апарату).
Так, показники статичного балансування у дівчат значно кращі, ніж у юнаків-однолітків (29,1 с проти 17, 7 с). Однак, слід відмітити, що і в тій, і в іншій групі має місце дуже велика розбіжність показників. Тому стандартне відхилення у обох групах дуже суттєве.
За самооцінкою здоров’я (СОЗ) - анкетні дані -можна констатувати, що юнаки мають менше скарг на самопочуття (7 балів проти 11), ніж ровесниці. Далі, підставивши усі наведені дані у формули, ми отримали наступні результати (таблиця 2).
Біологічний вік дівчат за середнім показником складає 29 років (5=4,66), тоді як у юнаків - 45 років
Таблиця 1
Аналіз морфо-функціональних показників юнаків та дівчат
Юнаки, п=27
Показник Маса, кг Зріст, см АТс, мм рт ст Атд, мм рт ст Атп, мм рт ст ЗДвд, с Здвид, с ЧСС, уд/ хв
х 70,6 178,3 119,2 74,04 45,16 71,44 34,72 76,88
д 11,4 6,5 7,17 6,51 7,88 39,51 8,28 10,14
Дівчата, п=20
х 54,6 165,8 94,5 63,0 31,5 53,3 39,9 79,7
д 7,67 6,46 7,42 6,37 6,71 13,64 17,16 17,23
Таблиця 2
Аналіз біологічного віку юнаків та дівчат студентського віку за методикою Войтенка В., 1989
Юнаки, п=27
Показник Статичне баланс.с СОЗ, бал ПВ, років БВ, років Ш - БВ, років ПВ - БВ, %
х 17,68 7,16 18,6 45 26 144
д 12,76 2,94 1,19 7,00 7,53 46,83
Дівчата, п=20
х 29,1 11,1 18,5 29,1 10,7 59,3
д 23,06 3,85 1,88 4,66 4,94 28,27
контрасти
ДХ -11,4 -3,9 0,1 15,9 15,3 85,7
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 3
Порівняльний аналіз біологічного віку студентської молоді за даними різних авторів
Дані Присяжнюк C., 2004 Лошицька Т., 2010 Приходько C., 2012
Юнаки, років 45,89 45,0 45,0
Дівчата, років 33,57 - 29,1
*Паспортний вік усіх досліджуваних - 18 років.
(5=7,00). Тож, за абсолютним показником різниця становить 10,7 року у дівчат і 26 років у юнаків.
За відносним показником біологічний вік юнаків на 144% перевищує паспортний. У дівчат різниця між біологічним та паспортним віком становить 59 %.
Таким чином, у юнаків біологічний вік тіла значно більший, ніж у дівчат. Отримані дані ми порівняли із даними авторів, які раніше вже вивчали цю проблему стосовно студентської молоді (табл. 3). Із цієї таблиці видно, що отримані нами дані біологічного віку співпадають із даними різних авторів останніх років, які мешкають в країні.
Серед можливих причин такої ситуації нами вже називалися розбіжності між статями за функціональними показниками, станом вестибулярного апарату, серед незгаданих вище, опираючись на самооцінку здоров’я за анкетою, можна назвати більшу кількість шкідливих звичок у юнаків. Так, із загальної кількості опитуваних дівчат палять 6 із 20 та 11 із 27 юнаків. Також дівчата вживають менше алкогольних напоїв та рідше переїдають. Останнє зазначили 3 дівчат та 7 юнаків.
На жаль, методика оцінки біологічного віку не передбачає вивчення об’єму та змісту рухової активності. Тож, ми не маємо змоги провести аналіз впливу останньої на біологічний вік чи самооцінку (СОЗ). Висновки.
У результаті проведених досліджень та обрахунків ми дійшли наступних висновків:
За біологічним віком 18-річні юнаки-студенти знаходяться у віковому діапазоні 45 років, дівчата - у віці 29 років.
Біологічний вік юнаків перевищує паспортний на 26, у дівчат - на 10 років.
Література:
1. Войтенко В.П., Токар А.В., Рудая Э.С. Методика определения биологического возраста. Вопросы геронтологии, 1989, № 11, с. 9 - 16.
2. Калінкіна О.М. Дослідження можливості використання показника біологічного віку для визначення впливу стану навколишнього середовища на здоров’я людей. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів, магістрантів та аспірантів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів», Донецьк, 2007, с. 134-135.
3. Лошицька Т.І. Біологічний вік та темпи старіння організму студентів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2010, №7, с. 50 - 52.
4. Присяжнюк С.І. Взаємозв’язок біологічного віку та стану фізичної підготовленості студентів НАУ. Теорія і практика фізичного виховання, №1, 2006, с. 21 - 25.
5. Тимків К. Біологічний вік українців. Кореспондент, 2011, №46, с. 8
6. Бажал А. Українські хроніки: смертність. Дзеркало тижня, 2010, № 46, с. 8.
Информация об авторе: Приходько Светлана Ивановна
fiz_vosp@mail.ru
Кременчугский национальный университет имени М. Остроградского ул. Первомайская, 20, Кременчуг, 39614, Украина.
Поступила в редакцию 23.03.2012г
Різниці між паспортним віком юнаків та дівчат немає: усі досліджувані - однолітки, однак, за біологічним віком юнаки старші за дівчат майже на 16 років. Можливою причиною цього може бути більша кількість шкідливих звичок та низький показник статичного балансування.
Таким чином, темпи старіння студентів різко прискорені. Така ситуаціє є характерною для різних регіонів України.
Окрім висновків, вважаємо за необхідне поповнити роботу наступним. Надати студентові інформацію про його біологічний вік та навчити його контролювати цей показник впродовж життя - актуальне завдання просвітницького характеру, яке може бути вирішене в процесі фізичного виховання, вивчення валеології тощо. Так, провівши перші дослідження, ми відмітили підвищений інтерес студентів до цієї теми: зацікавленість результатами, запитання про можливі причини високих показників БВ, у окремих випадках - були прохання про конфіденційність результату, проведення повторних досліджень, бажання отримати формулу тощо. Але, найбільша кількість запитань - про можливі шляхи корекції цього показника.
Тож, можемо стверджувати, що дослідження БВ та їх результати впливають на формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами у подальшому житті.
У перспективних дослідженнях нами планується провести факторний аналіз показників, за якими визначався біологічний вік та порівняти біологічний вік студентів, які попередньо (до початку навчання у ВНЗ) проживали у різних регіонах - у місті та в селі.
References:
1. Vojtenko V.P., Tokar A.V., Rudaia E.S. Voprosy gerontologii [Questions of gerontology], 1989, vol.11, pp. 9-16.
2. Kalinkina O.M. Okhorona navkolishn’ogo seredovishcha ta racional’ne vikoristannia prirodnikh resursiv [Security of environment and rational use of nature sources], Donetsk, 2007, pp. 134-135.
3. Loshic’ka T.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicniproblemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.7, pp. 50 - 52.
4. Prisiazhniuk S.I. Teoriia i praktika fizichnogo vikhovannia [Theory and practice of physical education], 2006, vol.1, pp. 21-25.
5. Timkiv K. Korespondent [Correspondent], 2011, vol.46, p. 8.
6. Bazhal A. Dzerkalo tizhnia [Weekly mirror], 2010, vol.46, p. 8.
Information about the author: Prikhodko S.I.
fiz_vosp@mail.ru Kremenchug National University May day str. 20, Kremenchug, 39614, Ukraine
Came to edition 23.03.2012.
