CC BY
48ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВІДДАННЯ ПЕРЕВАГИ ЗАНЯТТЯМ КОНКРЕТНИМИ ВИДАМИ
СПОРТУ СТУДЕНТІВ ВНЗ
Г ружевськийВ.О.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Кримський економічний інститут КНЕУ ім. В. Г етьмана
Анотація. У статті проаналізовано динаміку віддання переваги заняттям конкретними видами спорту студентів l-З курсів. Визначено пріоритетні види спорту: спортивні ігри, аеробіка, танці, плавання. Виявлено особливості інтересу студентів етнічних груп і тих, які мешкають у різних регіонах. Одержана інформація дає можливість створення ефективніших форм в організації навчальної й спортивно-масової роботи, що допоможе не тільки поліпшити фізкультурнуактивність студентів але й формувати спортивний стиль життєдіяльності.
Ключові слова: фізичне виховання, студенти види спорту, перевага, етнічні групи, регіони.
Аннотация: Гружевский В.А. Сравнительный анализ динамики предпочтительности занятий конкретными видами спорта студентов вуза. В статье проанализирована динамика предпочтительности к занятиям видами спорта студентов l-З курсов Определены приоритетные виды спорта: спортивные игры, аэробика, танцы, плавание. Выявлены особенности интереса студентов этнических групп и проживающих в разных регионах. Полученная информация создает возможность создания более эффективных форм в организации учебной и спортивно-массовой работы, что поможет не только улучшить физкультурную активность студентов, но и привить спортивный стиль жизнедеятельности.
Ключевые слова: физическое воспитание, студенты виды спорта, предпочтительность этнические группы, регионы. Annotation: Gruzhevsky V. A. The comparative analysis of the dynamics of preferences training particular sports by the students of High school. The dynamics of preferences going in for different sports by the students of l-З courses is analysed in the article. The priority kinds of sport are specified: sport games, aerobics, dances, swimming. The specific interests of the students belonging to different ethnic groups of various regions are distinguished. The obtained information provides the opportunity for the creation of more effective forms of organization of study, sport and mass activity, that will facilitate the improvement of students physical activity and assist to tame the sportsman like style of life.
Key words: physical training, students, kinds of sport, preferences, ethnic groups, regions.
Вступ
Сучасна система фізичного виховання студентськоїмолоді є пріоритетною у формуванні фізичної культурияк виду загальної культури молодої людини, здорового способу й спортивного стилю життєдіяльності майбутніх фахівців виробництва, науки, культурі, економіки. Особливу актуальність ця проблема набула в умовах реорганізації вузівської освіти та її гуманізації в Україні
Традиційний шлях засвоєння цінностей фізичної культуриіз пріоритетом фізичної підготовки, спрямований на виконання уніфікованих програмних залікових нормативів, це лише основа для формування системи цінностей фізичної культурі, які не вичерпуються тільки кондиціями молодої людини та є єдністю у розвитку духовної й фізичної сфер (l).
У результаті систематичних фізкультурно-спортивних занять шліфуються всі процеси свідомої діяльності й виробляються найважливіші властивості особистості студента: загальна дієздатність, працездатність, самостійність, активність, відповідальність та ін. Перетворюючий характер цієї діяльності обумовлений потребою особистості, яка формується у вузі, а результат задоволення цієї потреби є першоосновою, фундаментом розкриття творчого потенціалу студентськоїмолоді (2).
Відомо, що спортивна діяльність у неспеціальних фізкультурнихвузах не є основною: студенти вступають до інституту навчатися майбутньої спеціальності, і тому основний вид діяльності для них - навчання.
Детальний аналіз прагматичних мотивів, проведений Плотниковим В.П., Мироновою Т.С., Рижак М.М. (З) показав, що заняття спортом аргументовані міркуваннями про те, що вони поліпшують самопочуття (89% чоловіків і 86% жінок), поліпшують здоров'я (75% і 67% відповідно), а також надають впевненість у своїх силах (74% і 56%).
Поширеність інших доводів різна у студенток і студентів Особливо це стосується думки про вплив занять спортом на функціональні резерви й фізичну працездатність. Позитивної думки з цього приводу дотримуються 86% чоловіків і тільки 40% жінок. А судженняпро те, що спорт уберігає від захворювань висловлюють 67% чоловіків і 25% жінок.
Що стосується сприятливого впливу спорту на розумову працездатність, то цього аргументу дотримується 44% чоловіків і менше третини (28%) жінок. Позитивний вплив спорту на успішність у навчанні більшість опитаних студентів відкидають (68% студентів і 88% студенток. Більш поширену серед студентів думку (66%), що заняття спортом дозволяють їм спілкуватися з однодумцями уберігають від шкідливих звичок підтверджують 50% чоловіків і З0% жінок. Подібну аргументацію ролі спортивних занять автори (З) розглядають як недостатньо ефективну.
Разом з тим спортивна діяльність студентів по суті, повинна стати основою відродження й розвитку масового студентськогоспорту. Спортивна спрямованість практичних занять з фізичної культури студентів може не тільки радикально змінити їхню фізкультурну активність, але й у цілому формувати спортивний стиль повсякденної життєдіяльності (l).
Як зазначають фахівці, заняття спортом - це енциклопедія культурногоперетворення фізичного, психічного і морального в особистості й не використовуватийого у фізкультурномувихованні молоді було б не вірно (6).
Спортивна діяльність студентів є логічним завершенням неспеціальної фізкультурної освіти, тому що воно створює тільки початкову базу для всебічного розвитку фізичних якостей і рухових навичок, формує передумови для різноманітного розвитку А необхідність у заняттях спортом визначається потребами суспільства мати специфічні засоби виховання високих психофізичних здібностей молодого фахівця.
Разом з тим діяльність у сфері спорту дозволяє розширити коло спілкування молоді, дає можливість співпереживання, естетичного й емоційного сприйняття, вирішення наукових педагогічних, соціальних завдань у нестандартних умовах (8). Таким чином, все більше уваги повинно приділятися ідеї конверсії технологій спортивного тренування в інтересах удосконалюванняметодик фізичного виховання студентськоїмолоді (9).
До того ж правильна організація розумової роботи студентів і активного фізичного відпочинку - важлива умова для збереження здоров'я, працездатності й успішного оволодіння навчальними дисциплінами (4).
Таким чином, виникає питання: як залучити студентів до занять спортом і що потрібно зробити для того, щоб вони якомога довше з ним не розставалися? Відповісти на ці питання можна тільки при доброму знанні системи мотивів спортивної діяльності.
Отже, процес фізичного виховання може й повинен зазнавати змін, його засоби мають бути доступні й у той же час цікаві. Щоб досягти необхідного рівня підготовки студентів потрібні принципово нові підходи й технології Вони повинні враховувати регіональні, етнографічні, географічні та інші умови, а також фізкультурній спортивні інтереси студентів їхнє прагнення до особистої самореалізації.
Робота виконана за планом НДР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського
Формулювання цілей статті
Мета статті - вивчити динаміку віддання переваги заняттям конкретними видами спорту у студентів за час навчання у ВНЗ, виявити особливості прояву інтересу студентів до видів спорту залежно від регіонів проживання, а також етнічних особливостей
Результати досліджень
Аналіз літератури з фізичного виховання студентів (9, 10, 11 та ін.) дає підставу думати, що посилення мотивації й фізкультурно-спортивної активності студентів можливо при таких умовах:
- при комплексному підході до вирішення проблеми оптимізації організаційно-методичного, правового, кадрового, інформаційно-освітнього й матеріального забезпечення фізкультурно-спортивної діяльності;
- за умови інтеграції в практику фізичного виховання спортивно-видових технологій, що підсилюють процеси самовиховання й самовдосконаленню
- при оптимальному стимулюванні потреб студентів у творчій діяльності на когнітивному емоційному й моторно-поведінковому рівні.
Таким чином, потенціал фізкультурно-спортивної діяльності студентів що формується, повинен характеризуватися не стільки кількісними і якісними параметрами фізичного розвитку, скільки досягненням оптимального рівня тілесних кондицій, здоров'я й активної позиції у задоволенні інтересів і потреб у руховій активності.
Однак при виборі виду спорту в більшої частини студентів не спостерігається чіткої, усвідомленої й обґрунтованої мотивації. Найчастіше вибір визначається випадковістю. Набагато рідше вибір опирається на стійкий інтерес до виду спорту, а випадковий вибір, як правило, призводить до втрати інтересу й зниження активності (5). На думку Меликидзе К.Ш., Степанян А.Р. (5) спостерігається п'ять мотиваційних варіантів вибору студентами виду спорту й системи фізичних вправ:
- зміцнення здоров'я, корекція недоліків фізичного розвитку й статури;
- підвищення функціональних можливостей організму;
- психофізична підготовка до майбутньої професійної діяльності й оволодіння життєво необхідними навичками й уміннями;
- активний відпочинок;
- досягнення поставлених резу льтатів
Ряд авторів (4) відзначають зміну переваги студентами різних курсів ставлення до тих або інших видів спорту й фізичних вправ, а також прояву інтересу студентів старших курсів до більш «модних» видів спорту й життєво необхідних Раціональна система вищої школи зобов'язана враховувати що сучасна молодь хоче займатися культуризмом спортивним рок-н-ролом, тенісом, бадмінтоном, плаванням, ритмічною гімнастикою (7).
Щоб визначити інтерес до спортивної діяльності, було проведене анкетування 630 студентів вузу 1-3 курсів з урахуванням попереднього місця проживання й етнічних особливостей
Дослідження показали, що серед студентів першого курсу бажання займатися футболом становило від 33,33% до 40% опитаних. Значний інтерес до футболу виявили юнаки етнічної групи та із сільської місцевості (50%-57% бажаючих), що ж стосується інших видів спорту, то першокурсники в етнічній групі вибирали єдиноборства, студенти з міст Криму й сільської місцевості віддавали перевагу баскетболу (14,89%) і волейболу (13,82%), плаванню (3,19%), тенісу (1,06%) та ін. видам.
Серед першокурсників визначилася група юнаків, яка не хотіла займатися жодним з видів спорту: з міст Криму від 8,33 до 17,14%, в етнічній групі - 13,64% і із сільської місцевості, відповідно, 4,76% респондентів.
Студентки першого курсу, які взяли участь в анкетуванні, виявили активне бажання займатися аеробікою (31,11%), волейболом (24%), танцями (10,22%), гімнастикою (4,88%), плаванням (5,77%). В етнічній групі пріоритетними стали волейбол (35,71%), аеробіка (21,42%), танці (11,9%), такі ж види цікавили й студенток із сільської місцевості. Цікавий той факт, що студентки етнічної групи виявили інтерес до легкої атлетики (2,38%), чого
не спостерігалося в інших групах. Плаванням хотіли займатися дівчата з міст Криму й сільської місцевості (7,14%), з етнічної групи - відповідно 4,76%. Бажання займатися в спортивних секціях було відсутнє у студентокз міст Криму -від 8% до 11,9%, з етнічної групи - 4,76% і сільської місцевості - 14,29%.
Юнаки другого курсу виявили цікавість до занять футболом (17,14%), східними єдиноборствами (28,57%). В етнічній групі була найбільша кількість студентів які бажають займатися східними єдиноборствами (42,86%). Не хотіли займатися спортом: з міст Криму від 16,17% до 24,32%, в етнічній групі - 28,57% і у студентів із сільської місцевості 25% опитаних. Таким чином, можна зазначити, що на другому курсі збільшилася кількість юнаків, які не бажають займатися в спортивних секціях порівняно з 1 курсом.
Студентки другого курсу всіх груп виявили цікавість до аеробіки (13,33% - 21,87%). Більше всіх хочуть займатися аеробікою студентки етнічної групи (21,87%). Заняття танцями зацікавлюють студентоквсіх груп (9,09% -25%), причому найвищий відсоток бажаючих займатися танцями - в етнічній групі (25%), їм же подобаються і єдиноборства (3,12%). Що ж стосується інших видів спорту, то в середньому пріоритети були такими: волейбол (16,08%), теніс (7,69%), гімнастика (5,59%), плавання (4,89%), баскетбол (4,19%), легка атлетика (0,69%). Не цікавилися спортивними заняттями: з міст Криму - 20,45%, з етнічної групи - 21,87%, із сільської місцевості - 20%. На другому курсі спостерігалося збільшення кількості сту денток у яких був відсутній інтерес до спортивної діяльності.
Юнаки третього курсу, які взяли участь в анкетуванні, свою спортивну діяльність хочуть виявити у футболі (18,75%), волейболі (12,5%), баскетболі й легкій атлетиці (6,5%), бажають займатися плаванням (15,62%) і єдиноборствами (6,25%).
Аналізуючи пріоритети, які студенти вибирають у досліджуваних групах необхідно виділити етнічну групу юнаків, де віддали перевагу плаванню (27,27%), легкій атлетиці (18,18%) і аеробіці (9,09%), чого не спостерігається в інших групах. Не хочуть займатися спортом студенти з міст Криму й сільської місцевості від 20% до 25%, студентив етнічній групі не бачать сенсу в заняттях спортом у 9,09% випадків.
Студентки третього курсу захотіли займатися аеробікою (20,89%), танцями (14,92%), волейболом і тенісом (13,43%), плаванням (7,46%), єдиноборствами (4,47%). Студентки з міст Криму віддали перевагу аеробіці (30%-50%), тенісу (16,66%-23,33%), в етнічній групі хочуть займатися волейболом (21,42%), танцями й східними єдиноборствами (14,28%), аеробікою і тенісом (7,14%), дівчата із сільської місцевості вибрали волейбол, плавання, гімнастику (18,18%), баскетбол, аеробіку, єдиноборства (9,09%). Відсутній інтерес і немає бажання займатися жодними видами спорту у студентокз міст Криму (13,33%), з етнічної групи (35,71%) і сільської місцевості (9,09%).
Таким чином, результати анкетування показали, що більша частина студентів хоче займатися спортивною діяльністю. Пріоритетними видами спорту є: спортивні ігри, аеробіка, танці, плавання, східні єдиноборства. Студенти етнічних груп мали свої особливості, які необхідно враховувати при організації спортивно-масової роботи як особливого виду діяльності, що формує особистість майбутнього фахівця.
Висновки
Одержана інформація дає можливість для визначення ефективних форм організації спортивно-масової роботи зі студентами з урахуванням регіональних і етнічних особливостей, що дозволить побудуватиспеціальну траєкторію фізкультурноїосвіти, а також модернізувати зміст дисципліни «Фізичне виховання у ВНЗ».
У подальших дослідженнях передбачено розробку й впровадження моделі фізичного виховання з урахуванням регіональних і етнічних особливостей студентів
Література:
1. Андрющенко Л.Б. Спортивно ориентированная технология обучения студентов по предмету «Физическая культура). //Теория и практика физической культуры - 2002. №2. с.47-54.
2. Пономарев Г.Н. Личностно ориентированное обучение как фактор совершенствования подготовки специалиста по физической культуре //Теория и практика физической культуры1 1997 №2. с.32-35
3. Плотников В.Н., Миронова Т.С., Рыжак М.М. Нервно-психическое состояние и мотивация спортивной деятельности студентовмедицинского вуза. //Теория и практика физической культуры1 2001 №5. с.26, 39-40.
4. Лоновенко В.В., Фомин С.В., Долинный Ю.А. Особенности занятий физической культуройи спортом в режиме учебного труда, быта и отдыха студентов //Физическое воспитание творческих специальностей Харьков 2006. №4. с. 119-124.
5. Меликидзе К.Ш., Степанян А. А. Физкультураи спорт как экзистенциалы в конспекте личности самореализации. //Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи Материалы конференции Гродно Беларусь. 2001. с.100-101.
6. Лубышева Л.И. Концепция физического воспитания: методология развитие и технология реализации. //Физическая культура воспитание, образование, тренировка 1996. №1. с.11- 19.
7. Пилипей Леонід. Використовування антропних технологій для організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів //Теорія і методика фізичного виховання і спорту 2006. №2. с.61-65
8. Лотоненко А.В., Стеблецов Е.А. Физическая культура и ее виды в реальных потребностях студенческой молодежи //Теория и практика физической культуры1 1997 №2. с. 26 , 39-42.
9. 9.Бальсевич В.К. Конверсия высоких технологий спортивной подготовки как актуальное направление совершенствования физического воспитания для всех. //Теория и практика физической культуры1 1993 №4. с 2122
10. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культурыгаеловека - М.: ГЦОЛИФК, 1992. -123 с.
11. Барбашов С.В. Теоретико-методологические основы личностно-ориентированной технологии физкультурного образования школьников Автореф. докт. дис. Омск. 2000 - 48с.
12. Г ригорьев В.И. Физкультурнэпедагогическая технология управления физическим воспитанием студентоввузов. //Материалы докл. 4-й межвузовской научно-практической конференции: «Проблемы совершенствования учебного и тренировочного процесса в вузах спортивного профиля», г. Чайковский, 1998. с.24-26.
Надійшла до редакції 10.02.2008 р.
