CC BY
21
68
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2008
УДК 611-013.7/.8-018.8:615.012.6 Пор1вняльна цитоструктурна ощнка росту ембршнально? нервово'1 тканини людини в умовах культивування за р1зних способ1в 11 збер1гання Семенова В.М., Цимбалюк В.1., Шчкур Л.Д., Стайно Л.П. 1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П.Ромоданова АМН Украши, м. Ки'1в Проведене пор!вняльне досл!дження особливостей росту культур ембр!онально! нервово! тканини (ЕНТ), отримано! в!д ембр!он!в людини 7 та 9 тиж гестац!! за р!зних умов 11 збер!гання. При пор!вняльному анал!з! життездатност! культур нативно! ЕНТ, отримано! через 1 год п!сля 11 в!дбору, ! культур ЕНТ шсля 24 год 11 збер!гання в синтетичному поживному середовищ! виявлений б!льш високий потенц!ал росту нейрокл!тин ЕНТ в!д ембр!он!в 9 тиж гестацп у пор!внянн! з культурами в!д ембр!он!в 7 тиж гестацп в аналог!чних умовах експерименту. Активн!сть росту культур нейрокл!тин попередньо кр!оконсервовано! ЕНТ низька, виявляють !х ранню загибель з подальшою десквамац!ею.
Ключов1 слова: ембргональна нервова клгтина, культура кл1тин.
Кл!н!чне застосування методу трансплантац!! ЕНТ е фундаментальним напрямком сучасно! реконс-труктивно! нейрох!рург!! ! альтернативним методом комплексного л!кування р!зних нейродегенеративних захворювань ЦНС. Як р!зновид кл!тинно! терап!! нейротрансплантац!я може забезпечити зам!сний та протекторний ефект за орган!чного ураження головного мозку р!зно! ет!олог!!. Це зумовлене наявн!стю в ЕНТ фактор!в росту нерв!в, троф!чних чинник!в, нейромед!атор!в, циток!н!в, гормон!в, фермент!в та !нших речовин, як! забезпечують високу б!олог!чну активн!сть трансплантовано! ЕНТ та кл!н!чну ефек-тивн!сть 11 застосування при р!зних захворюваннях головного мозку [4, 5, 10-12].
У зв'язку з широким застосуванням трансплантацп ЕНТ при р!зних захворюваннях нервово! системи актуальним е вдосконалення метод!в п!дго-товки ембр!онального матер!алу, вибору оптимальних строк!в гестацп та рац!ональних режим!в збер!гання ЕНТ в!д моменту 11 в!дбору до використання, що за-безпечуе досягнення позивного кл!н!чного ефекту.
3 ц!ею метою проведене пор!вняльне досл!дження впливу р!зних умов збер!гання ЕНТ, отримано! в!д ембр!он!в людини 7 ! 9 тиж гестацп, на особливост! росту експлантат!в ЕНТ в умовах культивування. Виб!р такого методичного п!дходу обгрунтований тим, що фрагменти 1зольовано1 ЕНТ добре адаптуються до умов культивування, продовжують функц1онувати та диференц!юватися в тому самому напрямку, що ! в мозку т vivo. В культурах ЕНТ реал!зуються запрограмован1 в онтогенез1 морфофункц1ональн1 властивост! !! кл!тин: регенерац!я аксон!в, процеси синаптогенезу, формування м1ел1нових оболонок, секрец1я мед1атор1в, а також фенотипов1 ознаки нейроцит1в та гл1оцит1в в1дпов1дно до м1крооточення т vivo з збереженням реГюнарно! б!ох!м!чно! гете-рогенност! [1-3, 6, 8, 9, 12, 13]. Агрегати кл!тин, що утворюються в культурах ЕНТ, досягають високого ступеня морфофункц1онального диференц1ювання з формуванням г1стотипових нейроногл1альних ком-плекс!в, характерних для нервово! тканини т vivo. В таких агрегатах спостер1гають р1ст дендрит1в 1 аксон1в. Поряд з тим, культури ЕНТ е незам1н-ним об'ектом для досл1дження морфолог1чних та метабол1чних показник1в функц1онування живих нейрокл1тин в умовах 1х 1золяц11 в1д 1нтегруючого впливу ц!л!сного орган!зму [8]. Модель культивовано!
ЕНТ застосовують з метою тестування б1олог1чно активних та фармаколог1чних речовин, а також для досл1дження тератогенезу [7, 14].
Матер1али 1 методи дослщження. Проведен! 3 серп досл!д!в: в 1-й серп культивували ЕНТ в!д ембр1он1в людини 7 та 9 тиж гестац11, отриману через 1 год п1сля в1дбору абортивного матер1алу. У 2-й сер11 ЕНТ культивували п1сля попереднього збер1гання 11 в 1нкубац1йному поживному середо-вищ! DMEM (виробництва Ки!вського п!дприемства «Б!офарма») протягом 24 год. У 3-й серп культиву-вали ЕНТ, кр1оконсервовану у стандартному режим1. Для отримання первинних культур ЕНТ промивали в збалансованому сольовому розчин!, в!льному в!д 1он1в кальц1ю 1 магн1ю, 1нкубували в цьому самому розчин! протягом 15-30 хв при температур! 37°С, подр1бнювали м1кроножицями, дисоц1ювали шляхом багаторазового п1петування, центрифугували про-тягом 1 хв при швидкост! 3000 об./хв. Отриманий осад ресуспензували в середовищ! DMEM з вм!стом телячо! ембр!онально! сироватки (40%), глюкози (80 г/л), !нсул!ну (0,2 ОД/мл) ! наносили по 1-2 крапл! суспенз!! з вм!стом 2-5х106 кл!тин в 1 мл на покр!вн! скельця, попередньо вкрит! пол!етилен!м!ном, як! вм!щували в пластиков! чашки Петр!. Вс! ман!пу-ляц!! проводили з дотриманням вимог стерильност!. Культури збер!гали в стандартних умовах при температур! 36,5еС, при пост!йному газовому склад! (5% СО2) ! вологост! (95%) у СО2-!нкубатор! УЛ1-20 (виробництва ОКПЮ НАН Укра!ни). Для г!столог!ч-ного досл!дження складу кл!тин, загально! струк-тури росту ! прол!феративно! активност! культур частину з них на покр!вних скельцях ф!ксували в 10% розчин! нейтрального формал!ну ! фарбували гематоксил!ном Карачч! та т!он!ном за Н!сслем. 1дентиф!кац!ю фенотипу культивованих кл!тин ! м!крофотодокументування зд!йснювали за допо-могою цитоанал!затора зображення «ШAS-2000» (Н!меччина).
Результати та '1х обговорення. У 1-й сер!й до-сл!д!в при культивуванн! ЕНТ в!д ембр!он!в людини 9 тиж гестац!! у перш! дн! спостер!гали поступове розр!дження м!кроексплантат!в з утворенням мо-ношарових комплекс!в з моза!чним розташуванням нейробласт!в. Навколо м!кроексплантат!в з'являлися рад!альн! пучков! структури, утворен! з регенеру-ючих в!дростк!в, як! на 4-5-ту добу пом!тно подов-
Поргвнялъна цитоструктурна оцгнка росту ембргоналъног нервовог тканини людини.
69
жувалися, зона росту розширювалася, набуваючи с!ткопод!бного вигляду (рис.1).
Рис. 1. Мшрофото. Жива культура ЕНТ людини 9 тиж гестацп. Загальний вигляд зони росту з формуванням с1ткопод1бних структур. 5-та доба культивування. Забар-влення гематоксилшом Карачч! Зб.х100.
У подальшому серед культивованих кл!тин зони росту переважали гл!оцити, виявляли також ней-робласти та нейроцити, як! набували трикутно! або ромбопод!бно! форми. Нейроцити в!др!знялися в!д гл!оцит!в п!двищеною рефрактерн!стю цитоплазми та полярним розпод!лом в!дростк!в (рис. 2).
виявляються. Популяц!я ол!годендроцит!в в таких культурах представлена невеликою к!льк!стю др!бних кл!тин з компактними цитоплазматичними т!лами павукопод!бно! форми та короткими выростками.
Таким чином, в дисоц!йованих культурах ЕНТ 9 тиж гестацп протягом 10-12 д!б в!дбуваеться реге-нерац!я в!дростк!в нейроцит!в, в!дзначають високу м!грац!йну та прол!феративну активн!сть дальних нейрокл!тин з ознаками !х диференц!ювання в протоплазматичн! та ф!брозн! форми. При цьому пер!од адаптац!! до умов культивування ЕНТ досить короткий, осюльки початков! прояви м!грац!! кл!тин та регенерац!ю !х в!дростк!в виявляють вже у 1-шу добу п!сля експлантац!!.
Пор!вняно з ЕНТ 9 тиж гестацп б!льш!сть екс-плантат!в ЕНТ в!д ембр!он!в людини 7 тиж гестацп виявляють меншу активн!сть росту, про що св!д-чить, насамперед, б!льш тривалий перюд адаптац!! експлантат!в (3-4 доби) до умов культивування. При цьому численн! експлантати ЕНТ залишались «оголеними», без ознак розпушування та м!грац!! кл!тин п!д час прижиттевого спостереження за культурами тривал!стю до 14 д!б. Лише у 33% екс-плантат!в ЕНТ цього строку гестацп на 4-5-ту добу культивування виявляли початков! ознаки крайового розпластування м!кроексплантат!в з виселенням окремих нейрокл!тин з короткими конусопод!бними в!дростками. В подальшому лише навколо окремих культур крайова зона експлантат!в мала тенденц!ю до утворення вузького моношару малодиференц!йо-ваних кл!тин (рис. 4). При цьому ознаки регенерац!! нейрит!в були мало виражен! (рис. 5). Такий стан культур збер!гався протягом усього пер!оду прижиттевого спостереження.
Рис. 2. Мшрофото. Жива культура ЕНТ людини 9 тиж гестацп. Розростання глюциив з довгими вщростками ! нейробласт1в на мющ первинного тканинного мшроагре-гату. 8-ма доба культивування. Забарвлення гематоксиль ном Карачч! Зб.х100.
За даними г!столог!чного досл!дження препарат!в культур ЕНТ у деяких глюцитах спостер!гали р!зн! стад!! м!тотичного под!лу. В подальшому (9-12-та доба спостереження) розростання гл!оцит!в поширювали-ся на значну площу покр!вного скельця. Серед них визначали протоплазматичн! астроцити характерно! мультиполярно! форми, а також ф!брозн! б!полярн! астроцити з б!льш вузькою цитоплазмою (рис. 3). На в!дм!ну в!д гл!оцит!в, в нейронах ф!гури м!тозу не
Рис. 4. Мшрофото. Жива культура ЕНТ 7 тиж гестацп. Фрагмент ЕНТ з ознаками початкового формування моношару кл1тин. 5-та доба культивування. Забарвлення гематоксилшом Карачч! Зб.х100.
Рис. 3. Мшрофото. Жива культура ЕНТ людини 9 тиж гестацп. Розростання кл1тин ЕНТ на 12-ту добу культивування. Забарвлення гематоксилшом Карачч! Зб.х100.
Рис. 5. Мшрофото. Жива культура ЕНТ 7 тиж гестацп. Регенеращя ввдростшв елемент1в кл1тин в окремих експлантатах. 9-та доба культивування. Забарвлення гематоксилшом Карачч! Зб.х100.
70
Семенова B.M., Цимбалюк B.I., Пгчкур Л.Д., Стайно Л.П.
ËMme y 33% cпocтepeжeнь кyльтypи EHT вiд eмбpioнiв V тиж гecтaцiï виявляли бшьшу життез-дaтнicть: нa 3-тю дoбy пicля eкcплaнтaцiï вiдзнaчa-ли poзпyшeння дpiбних фpaгмeнтiв з yтвopeнням ocтpiвцiв paдiapнoгo pocтy, в ocнoвнoмy 3a paхyнoк мaлoдифepeнцiйoвaних глioцитiв i oкpeмих нeйpoб-лacтiв. Taкi кoмплeкcи клГтин 6УЛИ oтoчeнi »apo^ кими вiдpocткaми, дoвжинa яких нe змiнювaлacя y дитамщ cпocтepeжeння 3a вiдcyтнocтi пoмiтнoï aктивнocтi pocтy.
Taким чинoм, 3a дaними пopiвняльнoгo aнaлiзy життGздaтнocтi кyльтивoвaнoï EHT вiд eмбpioнiв лю-дини V тa 9 тиж гecтaцiï 6e3 пoпepeдньoгo збepiгaння ткaнини в cинтeтичнoмy пoживнoмy cepeдoвищi виявлeний бГльш виcoкий пoтeнцiaл pocтy EHT вГд eмбpioнiв 9 тиж гecтaцiï.
У 2-й cepiï дocлiджeнь пpи кyльтивyвaннi EHT людини 9 тиж гecтaцiï пicля пoпepeдньoï iнкyбaцiï в cинтeтичнoмy пoживнoмy cepeдoвищi пpoтягoм 24 год cпocтepiгaли пocлiдoвнi cтaдiï aдaптaцiï мiкpoeк-cплaнтaтiв: ïx poзпyшeння, peгeнepaцiю вiдpocткiв з yтвopeнням paдiapниx cтpyктyp нaвкoлo мiкpoaг-peгaтiв клiтин, a тaкoж aктивнy мiгpaцiю глioцитiв з пocтyпoвим пoшиpeнням нa вecь пpeпapaт. Ha 8-9-ту дoбy cпocтepeжeння xapaктep poCTy i cклaд клiтин кyльтyp EHT 6ув пoдiбний дo тaкoгo y l-й cepiï дocлiджeнь пpи кyльтивyвaннi нaтивнoï EHT бeз пoпepeдньoгo збepiгaння в cинтeтичнoмy пoживнoмy cepeдoвищi (pue. 6).
poзшиpeння зoни pocтy клггин з тaкиx eкcплaнтaтiв нe cпocтepiгaли (pue. 7).
Рис. б. Miкpoфoтo. Живa кyльтypa EHT 9 тиж гecтaцiï пicля пoпepeдньoгo збepiгaння в тоживтому cepeдoвищi пpoтягoм 24 год. ^pyOTypa зoни pocтy пoдiбнa дo тaкoï кyльтypи EHT бeз пoпepeдньoï iнкyбaцiï. 9-тa дoбa куль-тивyвaння. Зaбapвлeння гeмaтoкcилiнoм Kapa44i. Зб. xl00.
Taким чинoм, i в цш cepiï дocлiдiв кyльтypи EHT вГд eмбpioнiв 9 тиж гecтaцiï пиля пoпepeдньoгo збepi-гaння в живильнэму cepeдoвищi пpoявили виcoкy життGздaтнicть з yтвopeнням пoшиpeнoï зoни pocтy. Щ cвiдчить пpo тe, щo збepiгaння EHT пpoтягoм 24 гoд в пoживнoмy cepeдoвищi пpи тeмпepaтypi 36Д°С нe cпpaвляG гaльмiвнoгo впливу нa пoтeнцiaл pocтy в yмoвax кyльтивyвaння.
Ha вГдмГну вГд цьoгo, в кyльтypax EHT вГд eмбpioнiв V тиж гecтaцiï, пicля ïx пoпepeдньoгo збepiгaння у живильнoмy cepeдoвищi пpoтягoм 24 гoд виявляли бГльш тpивaлий пepioд aдaптaцiï eкcплaнтaтiв з oзнaкaми лишe пoчaткoвoï мiгpaцiï нeйpoклiтин з мiкpoaгpeгaтiв нa 2-3-тю дoбy шаля eкcплaнтaцiï. Ha 8-9-ту дoбy cпocтepeжeння тaкi eкcплaнтaти oтoчeнi лишe вузьким oднo-двopядним мoнoшapoм нeйpoклiтин з кopoткими вiдpocткaми нa тлГ дpiбнoпeтлиcтoгo peтикyлy. ПГд 4ac пoдaльшoгo кyльтивyвaння (M-^^a дoбa) oзнaки aктивaцiï i
Рис. 7. Miкpoфoтo. Живa кyльтypa EHT V тиж гecтaцiï пicля пoпepeдньoгo збepiгaння в пoживнoмy cepeдoвищi пpoтягoм 24 гoд. Пoяcнeння в тeкcтi. Зaбapвлeння гeмa-тoкcилiнoм Kapa44i. Зб. xl00.
Taким чинoм, в кyльтypax EHT вГд eмбpioнiв V тиж гecтaцiï пicля пoпepeдньoгo збepiгaння у тоживтому cepeдoвищi тaкoж вiдзнaчaють низьку мiгpaцiйнy aктивнicть нeйpoклiтин, щo cпocтepiгaли i в l-й cepiï дocлiдiв.
У 3-й cepiï дocлiджeнь в живиx кyльтypax кpioкoнcepвoвaнoï EHT 9 тиж гecтaцiï чepeз 24 год пшля eкcплaнтaцiï cпocтepiгaли пpикpiплeння дo cyбcтpaтy знaчнoï кiлькocтi cвiтлиx клГтин у виглядГ лaнцюжкiв a6o кoмплeкciв piзнoï щiльнocтi. Mic-цями виявляли oзнaки пoчaткoвoгo мiжклiтиннoгo кoнтaктyвaння зa дoпoмoгoю кopoткиx вiдpocткiв. Пpoзopicть цитoплaзмaтичниx тГл, чГткГ кoнтypи тa ^явн^ть вiдpocткiв cвiдчили пpo ïx життездaтнicть. Пpoтe, пГд 4ac пoдaльшoгo кyльтивyвaння нa 4-ту дoбy бiльшicть нeйpoклiтин зaoкpyглювaлиcя, вoни втpaчaли вiдpocтки, змeншyвaлиcя, нaбyвaли тeмнo-гo зaбapвлeння i дecквaмyвaлиcя. Цe мoжe cвiдчити пpo тe, щo пoпepeдня кpioкoнcepвaцiя EHT пpигнiчyе життGздaтнicть клГтин в yмoвax пoдaльшoгo куль-тивyвaння. В дpyгoмy дocлiдi кyльтивoвaнi клГтини пoпepeдньo кoнcepвoвaнoï EHT вГд eмбpioнiв V тиж гecтaцiï зaгинyли вжe чepeз l дoбy.
Висновки l. EHT 9 тиж гecтaцiï в пepвинниx кyльтypax мaG виcoкy життGздaтнicть, yтвopюG пoшиpeнy зoнy pocтy i виявляе oзнaки дифepeн-цiювaння нeйpoблacтiв у нeйpoцити, a глioцитiв — у пpoтoплaзмaтичнi тa фiбpoзнi acтpoцити. пepeдне збepiгaння EHT вГд eмбpioнiв 9 тиж гecтaцiï в пoживнoмy cepeдoвищi DMEM пpoтягoм 24 гoд пepeд кyльтивyвaнням нe впливaG нa aктивнicть pocтy eкcплaнтaтiв пpoтягoм пepioдy пpижиттевoro cпocтepeжeння, щo пiдтвepджyGтьcя peзyльтaтaми мopфoлoгiчниx дocлiджeнь.
2. Ha вГдмГну вГд EHT, oтpимaнoï вГд eмбpioнiв 9 тиж гecтaцiï, eкcплaнтaти EHT вГд eмбpioнiв V тиж гecтaцiï знaчнo гipшe тa пiзнiшe aдaптyютьcя дo yмoв кyльтивyвaння i виявляють низький пoтeн-цiaл pocтy пpoтягoм y№oro пepioдy cпocтepeжeння кyльтyp дo l4 дГб. ПoпepeднG збepiгaння EHT V тиж гecтaцiï в пoживнoмy cepeдoвищi пpoтягoм 24 гoд пepeд кyльтивyвaнням нe змГнюе xapaктep pocтy eкcплaнтaтiв.
3. Активнicть pocтy пoпepeдньo кpioкoнcepвoвaнoï EHT в yмoвax кyльтивyвaння вкpaй низькa, вiдзнaчa-ють cxильнicть дo paнньoï зaгибeлi бiльшocтi клГтин з пoдaльшoю ïx дecквaмaцiGЮ.
Поргвнялъна цитоструктурна оцгнка росту ембргоналъно1 uepeoeoï тканини людини.
71
Список лгтератури
1. Балабанов В.Ю., Павлов О.В., Бобрышев Ю.В. Получение «чистых» культур нейронов головного мозга эмбрионов человека // Цитология. — 1992. — Т.34, №5.
— С.83-87.
2. Викторов И.В., Крюкофф Т.Л. Формирование линейных систем агрегатов в культурах диссоциированных клеток эмбрионального мозга // Бюлл. эксперим. биологии и медицины — 1980. — №9. — С.353-355.
3. Викторов И.В., Хаспеков Л.Г., Шашкова Н.А. Культивирование ткани и клеток центральной нервной системы // Руководство по культивированию нервной ткани. Методика. Техника. Проблемы. — М.: Наука, 1988.
— С.141-167.
4. Грищенко В.1. Фундаментальш дослвдження i нов1 бютехнологп одержання клiтинних i тканинних ало-трансплантатiв // Трансплантолопя. — 2003. — Т.4, №1. — С.12-15.
5. Зозуля Ю.А., Цимбалюк В.И., Васильева И.Г. и др. Метаболические эффекты трансплантации эмбриональной нервной ткани при черепно-мозговой травме у крыс // Журн. АМН Украины. — 1998. — №4. — С.597-608.
6. Инсежарова Г.М., Сотников О.С. Поведение ненервных клеток в культуре сенсорного ганглия, обработанного проназой. — СПб: Ин-т физиологии РАН, 1993. — 15 с.
7. Миронова Е.В., Лукина А.А. Динамика дегенерации нейронов коры головного мозга крыс при действии токсических доз глутамата // Вестн. молодых ученых.
— 2004. — №2. — С.20-25.
8. Сукач А.Н. Характеристика эмбриональных нервных клеток человека, полученных неферментативным способом // Цитология. — 2005. — Т.47, №3. — С.207-213.
9. Терских В.В., Васильев А.В. Трансплантация клеток и тканевых эквивалентов — новое направление в биомедицине // Цитология. — 1996. — Т.38, №2. — С.252-253.
10. Угрюмов М.В. Шабалов В.А., Федорова Н.В. Использование нейротрансплантации в лечении болезни Пар-кинсона // Вопр. нейрохирургии. — 1998. — Т.20, №1.
— С.40-51.
11. Цимбалюк В.И., Медведев В.В. Нейрогенные стволовые клетки. — К., Коваль, 2005. — 596 с.
12. Цимбалюк В.1., Васильева 1.Г., Олексенко Н.П. та ш. Вплив екстракту фетально! нервово! тканини на вмют гама-амшомасляно! кислоти у культурi нервових клiтин // Трансплантолопя. — 2001. — Т.2, №1. — С.70-73.
13. Шунгская В.Е., Власова И.Г., Ененко С.О. Проблемы адаптации на тканевом и клеточном уровнях в условиях
культуры нервной ткани и срезов мозга // Возбудимые клетки в культуре ткани: Материалы I Всесоюз. симпоз. Пущино, 1984. — С.84-97. 14. Lein P.J., Banker G.A., Higgins D. Laminin selectively enchances acsonal growth and accelerates culture // Dev. Brain Res. — 1992. — V.2. — P.191-197.
Сравнительная цитоструктурная оценка роста эмбриональной нервной ткани человека в условиях культивирования при
различных способах ее хранения Семенова В.М., Цымбалюк В.И., Пичкур Л.Д., Стайно Л.П.
Изучены особенности роста культур эмбриональной нервной ткани (ЭНТ), полученной от эмбрионов человека 7 и 9 нед гестации при различных условиях ее хранения. При сравнительном анализе жизнеспособности культур нативной ЭНТ, полученной через 1 ч после ее отбора, и культур ЭНТ после 24 час хранения в синтетической питательной среде, отмечен более высокий потенциал роста нейроклеток ЭНТ, полученной от эмбрионов 9 нед гестации по сравнению с таковым культур, полученных от эмбрионов 7 нед гестации в аналогичных условиях эксперимента. Активность роста культур нейроклеток предварительно криоконсервированной ЭНТ низкая, выявляют их раннюю гибель с последующей десква-мацией.
Comparative cytostructural assessment of human embryonic neural tissue growth in conditions of
cultivation at different storage ways Semenova V.M., Tsymbalyuk V.I., Pichkur L.D., Stayno L.P.
Peculiarities of embryonic neural tissue (ENT) cultural growth, obtained from 7-9 weeks human embryos, at different storage conditions were observed. Analysis of vitality revealed that ENT from 9-weeks embryos, obtained during 1 hour after abortion or after 24 hours of storage in the synthetic medium, had higher growth potential, than from 7-weeks embryos. Neurocells from preliminary cryopreserved ENT exhibited low growth activity and early death with desquamation.
Коментар
до статт/ СеменовоТ В.М. та ст'вавтор/'в «Пор'вняльна цитоструктурна оц/'нка росту ембр'юнально! нервовоТ тканини людини в умовах культивування за р/'зних способ/'в 17 збергання»
Трансплантащя ЕНТ як рiзновид замюноТ клп'инноТ терапи у комплексному лшуванш рiзних видiв оргашчного ураження ЦНС набула широкого використання. У зв'язку з цим актуальним е удосконалення способiв пщготовки ембрюнального матерiалу для нейротрансплантаци хворим. Це стосуеться вибору оптимальних строюв взяття та режиму збереження ЕНТ до клЫчного використання. Автори поставили за мету порiвняння активносп росту ЕНТ, отриманоТ вщ ембрюжв людини 7 та 9 тиж гестаци в умовах культивування, розпочатого безпосередньо тсля вщбору абортивного матерiалу або шсля його збер^ання в живильному середовищi протягом 24 год. Для виршення цих питань авторами застосований метод експлантацшних культур, який дозволяе оцшити мiграцiйну та пролiферативну активжсть нейрокл^ин, а також Тх здатжсть до формування характерних пстотипових структур. Проведет дослщ-ження пщтверджеш мкрофотограмами прижиттевого спостереження дослщних культур, показали, що найбтьш широку зону росту формують експлантати ЕНТ вщ ембрюжв людини 9 тиж гестаци незалежно вщ умов поперед-нього збер^ання матерiалу. На вщмшу вщ цього, потенщал росту культур ЕНТ, отриманих вщ ембрюжв людини 7 тиж гестаци, в аналопчних умовах бтьш низький. Попередньо крюконсервоваш нейрокл^ини пщ час культивування виявили низьку життездатнють з Тх ранньою загибеллю. Результати проведених дослщжень розширюють уяву про пстобюлопчж властивост ЕНТ i мають важливе практичне значення.
М.1. Лсяний, доктор мед. наук, професор, зав. в/'дд/'лом нейро'шунологи 1нституту нейрох/'рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН УкраУни
