CC BY
34традиційні форми і методи перевірки з тестовим контролем та визначення чітких критеріїв підготовки школярів, що мають враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
Подальші дослідження передбачається провести в більш глибокому вивченні проблем активізації пізнавальної діяльності та підвищенні творчої активності учнів на уроках біології, що робить навчання науці біології найрезультативнішим та приохочує учнів вчитися з цікавістю.
Литература
1. Богданова Д.К. Преподавание биологии в современной школе. - Донецк, 2000. - 242 с.
2. Вернадський В.І. Філософські думки натураліста. М:. Наука, 1988. - б8с.
3. Калинова Г.С., Мягкова А.Н., Резникова В.З. Стандарт среднего биологического образования: суждения и рекомендации. // Биология в школе. 1994. №б. С. 24-29.
4. Калинова Г.С., Мягкова А.Н. Актуальные проблемы среднего образования. // Биология в школе. 1995. №4. С. 22-25.
5. Комиссаров Б. Д. Методологические проблемы школьного биологического образования. М.: «Просвещение», 1991. - 1б0с.
6. Программы для средних общеобразовательных учебных заведений. Биология. М.: Просвещение, 1993.
1. Програма /рівень стандарту/ для учнів 1-11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. Київ, 2004. - б4 с.
Надійшла до редакції 14.10.2001р.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТГО-БАСКЕТБОЛІСТГО
Ломан С.Л.
Полтавський державний педагогічний університет
Анотація. У статі розглядаються питання засобів ефективної підготовки студентів-баскетболістів, які дозволяють вирішувати як загальні задачі фізичного виховання, так й специфічні для баскетболу. Особливістю адаптації в баскетболі є необхідність пристосування гравців до екстремальних умов, її бага-тоступінчатість, що ускладнюється умовами зовнішньої середи. У тренерів ігрових команд ЧСС під час ігор у відповідальних змаганнях перевищує інколи 200 уд/хв..
Ключові слова: фізичний розвиток, студенти-баскет-болісти, змагальна діяльність.
Аннотация. Ломан С.Л. Сравнительная характеристика показателей физического развития студентов-баскетболистов. В статье рассматриваются вопросы способов эффективной подготовки студентов-баскет-болистов, которые позволяют решать как общие задачи физического воспитания, так и специфические для баскетбола. Особенностью адаптации в баскетболе является необходимость приспособления игроков к экстремальным условиям, ее многоступенчатость, что усложняется условиями внешней среды. У тренеров игровых команд ЧСС во время игр в ответственных соревнованиях превышает иногда 200 уд/ мин.
Ключевые слова: физическое развитие, студенты-баскетболисты, соревновательная деятельность. Annotation. Loman S.L. Comparative characteristic of datas of physical development of basketball-player students. The paper is devoted to the problems of means of effective training of basketball studying students. These means allow to solve both general tasks of physical
training and specific to basketball ones. Feature of adaptation in basketball is necessity of the adaptation of players to extreme conditions and multigradualness. It becomes complicated conditions of an environment. At trainers of game teams frequency of intimate reductions during games in responsible competitions exceeds sometimes 200 beat in one minute.
Key words: physical development, basketball studying students, contest aktivity.
Вступ.
В сучасному баскетболі сформувався наступний розподіл гравців за їхніми функціями: захисники, нападаючи, центрові. У теперішній час все більш виразною стає і диференціація серед гравців, які виконують ці функції. Так, серед захисників слід відрізняти атакуючих захисників, що беруть активну участь в атаках кошика команди суперника аж до самої боротьби за відскік біля її щита. Захисники, які знаходяться позаду інших гравців команди, переважно беруть участь у розиграші м’яча та підстрахову-ють тили команди. Серед центрових гравців - перші (основні) центрові переважно діють біля щита суперника завершаючи атаки своєї команди, а другі центрові вільно маневрують поблизу лінії штрафного кидка намагаючись виконати атаку кошика з ходу [4,6,7].
Отже, розподіл гравців за функціями ніколи не втратить свого смислу. Повна універсалізація баскетболістів без урахування їх майбутнього розподілу за функціями в команді недоцільна, так як вона не враховує морфологічних і фізіологічних даних гравців, їх схильність та здатність до вирішення тих або інших змагальних завдань [1,3].
В умовах підвищення результативності змагальної діяльності спортсменів обумовлює необхідність проведення подальших наукових досліджень в області теорії та методики фізичної культури і спорту, що пов’язано, насамперед, з обґрунтовуванням та застосуванням ефективної системи підготовки різного контингенту спортсменів до цієї діяльності.
Інтенсивна розробка цього напрямку наукових досліджень, яка проводиться на протязі багатьох років [2,5], дозволяє успішно вирішувати питання організації та проведення змагань, дає змогу моделювати провідні характеристики підготовленості кращих спортсменів. Однак до сього часу у спеціалістів немає єдиного погляду, щодо сутності цієї діяльності, відсутнє досить чітке формулювання головних понять, опису структури та закономірностей функціонування, перед зовсім на прикладному рівні, стосовно окремих видів спорту.
Найбільше поширення отримало вивчення змагальної діяльності, в основі якої лежить розподіл змагальних дій на окремі частини, часові відрізки або техніко-тактичні варіанти [8,9] коли використовується різна ступень деталізації з послідовною оцінкою власне змагальних дій, які розглядуються як компоненти даної діяльності. В той же час, засновуючись на положеннях загальної теорії діяльності, дослідники часто розглядують рівень діяльності рівним дій, а також операцій.
Одночасно, велику увагу приділяють роз-
робці модельних характеристик різних сторін підготовленості спортсменів, які проявляються в процесі змагань, обґрунтовуванню концепцій управління діяльністю та станом спортсменів у різних видах спорту [5,9].
У той же час, не дивлячись на значимість проведених досліджень, до сього часу як в спортивних іграх взагалі, так і в баскетболі конкретно, ще не склалась загальновизнана концепція, що повною мірою відображає складність процесів, які відбуваються із спортсменами під час підготовки та на змаганнях. Це не дозволяє розглядати змагальну діяльність як цілісну систему та визначити найбільш ефективні шляхи підвищення її надійності в усіх ланках: загальноосвітні школи, ДЮСШ, вищі навчальні заклади, аматорські команди, професійні баскетбольні клуби, збірні команди України.
Робота виконана за планом НДР Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г Короленка.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - експериментально обґрунтовувати можливість ефективного застосування методики індивідуальної підготовки гравців-баскет-болістів у студентських командах.
Організація досліджень. Сучасне життя штовхає тренерів на пошук нових більш ефективних засобів підготовки спортсменів-баскетболістів, які дозволяють вирішувати як загальні задачі фізичного виховання, так й специфічні до баскетболу. У найближчому майбутньому баскетбол може стати одним із ефективних засобів фізичного виховання та оздоровлення молоді. Регулярні заняття ним несе добрий оздоровчий заряд, а співвідношення різних за характером (силових, швидкісно-силових, техніко-тактич-них та інших) дій дає позитивний вплив на різні системи та функції організму спортсменів-баскетболістів.
Результати досліджень.
Не зважаючи на те, що зі зміною правил змагань час гри розділився на чотири періоди по 10 хвилин які дали змогу дещо знизити змагальний обсяг ігрового навантаження, його інтенсивність значно зросла, а це потребує досить доброї фізичної підготовленості. Враховуючи те, що баскетбол, як вид спорту, з’явився досить давно то існує багато розробок з медико-фізіологічних основ дозування та нормування навантажень у процесі підготовки до змагань. Але, зі зміною правил ці питання стають актуальними, особливо в студентських командах, яким до 1996 р. не приділялось належної уваги.
Результати обстеження рівня фізичної працездатності баскетболістів-студентів як контрольної так і експериментальної груп 17-18 років, які поступили на І курс ЗДІА, дають можливість говорити, що всі вони мали приблизно однакові показники фізичної підготовленості.
Антропометричні показники, результати ве-лоергометричних досліджень, а також розрахункові величини PWC170 та МПК на кг маси приведено в таблиці 1.
Характерними рисами тренування у студентському віку баскетболістів 17-18 років є необхідність систематичного впливу на організм спортсменів, як на функціональний стан, так і на психічну сферу. У зв’язку з цим виникає необхідність вирішення комплексу завдань, що забезпечують підтримку стану здоров’я та підвищення індивідуальної працездатності баскетболістів. Особлива доцільність до підбору тренувальних засобів для студентів-спортсменів цього віку обумовлена нестабільним функціонуванням адаптаційних можливостей їх організму. Тому особливу важливість мають уміння тренера вибирати засоби впливу та вміти правильно оцінювати результати їх застосування.
Таблиця 1.
Антропометричні та функціональні характеристики баскетболістів 17-18 років, що поступили на І курс
ПДПУ (експериментальна група п = 14)
№ з/п Вік (років) Зріст (см) Маса (кг) PWCl70 (кгм) МПК розрах. (л/мін) PWC170 на 1 кг маси МПК (на 1 кг маси)
1 18 189 80 1267 3,6 16.4 45,0
2 18 190 82 1275 3,7 16,0 45,1
3 17 188 70 1056 3,2 15,0 45,0
4 17 175 70 1300 3,9 18,6 55,4
5 18 188 80 1414 4,1 16,6 48,6
6 18 168 75 1389 4,0 18,5 53,3
7 18 182 70 1334 3,9 18,0 51,7
8 17 174 71 1215 3,9 18,8 54,6
9 17 184 80 1335 3,8 18,6 52,3
10 18 180 80 1313 3,9 16,3 48,5
11 17 190 81 1072 3,2 13,4 38,9
12 17 188 74 1146 3,6 15,4 46,3
13 17 176 70 1315 3,8 18,8 54,8
14 17 161 85 1280 3,7 16,0 45,9
Х 17,4 183,1 76,3 1265,1 3,7 16,8 48,8
О 0,6 110 0,30 1,6 4,7
Таблиця 2.
Антропометричні та функціональні характеристики баскетболістів 17-18 років, що поступили на І курс
ПДМУ (контрольна група п = 13).
№ з/п Вік (років) Зріст (см) Маса (кг) PWCl70 (кгм) МПК розрах. (л/мін) PWCl70 (на 1 кг маси) МПК (на 1 кг маси)
1 17 180 80 1340 3,5 16,2 44,8
2 17 176 72 1358 3,2 15,4 44
3 18 192 88 1260 3,7 16,1 45,2
4 17 178 74 1348 3,6 16,2 45,2
5 18 183 72 1324 3,4 13,8 38,8
6 17 178 70 1362 3,9 16,4 45,2
7 18 169 64 1370 3,8 16,6 52,2
8 17 196 82 1284 3,7 16,0 46,2
9 18 185 79 1310 3,6 15,8 45,4
10 18 182 80 1375 3,5 15,9 46,7
11 17 190 80 1178 3,4 15,2 45,6
12 18 184 74 1358 3,9 16,6 47,1
13 17 188 76 1328 3,8 18,1 53,6
Х 17,5 183,2 76,2 1323,0 3,6 16,0 46,2
О 0,5 117 0,27 1,6 4,1
Аналізуючи отримані дані контрольної групи (таб. 2) слід вказати на те, що ростові показники цієї групи та студентів експериментальної групи ПДПУ практично не відрізняються одне від одного (відповідно 183,2 см та 183,1 см) на початку дослідження.
Подібні показники одержано у вазі студентів-баскетболістів команд обох вузів. Так, середня вага спортсменів експериментальної групи ПДПУ складала 76,3 кг, а команди ЗДУ - 76,2 кг.
У той же час слід вказати, що середні показники PWC170 значно менше в експериментальної групи ніж у спортсменів контрольної групи та складають відповідно 1265,1 кгм і 1323,0 кгм. Це вказує на те, що не дивлячись на майже однакові показники з зросту та вазі спортсменів обох команд баскетболісти ПДПУ мають кращу загальну працездатність ніж їх колеги з експериментальної групи ПДПУ. Взагалі цей показник виник із-за того, що на перший курс ПДМУ до факультету фізичного виховання було прийнято шість студентів які досить професійно займались баскетболом у ДЮСШ.
Не дивлячись на існуючу простоту та начебто не дуже великий обсяг фізичних навантажень після зміни правил гри (4-ри тайму по десять хвилин з 3-ма перервами) сама участь в іграх із баскетболу вимагає досить гарної фізичної підготовленості спортсменів. Для чого в усіх учасників дослідження розрахунки PWC170 надали змогу встановити МПК на кг маси. Це було необхідно для встановлення рівня загальної працездатності всіх спортсменів. Адже, щоб рівень працездатності значно відрізнявся, то встановити які-небудь статистично достовірні закономірності реакції організму спортсменів-баскет-болістів на ігрове навантаження було б досить важко.
Як вже вказувалось вище, результати дослідження працездатності учасників експерименту на
його початку дають можливість говорити, що всі вони мали приблизно однаковий рівень загальної фізичної підготовленості. Про це свідчать антропометричні показники та результати велоергометрії, а також розраховані величини PWC170 та МПК на кг маси.
На початку дослідження представникам обох команд було запропоновано зіграти по два тайми з чотирьох тренувальної гри. Перед грою гравці розім’ялись на протязі 20 хвилин, а потім грали по 20 хвилин з перервами. У цьому тренувальному занятті спостерігались спортсмени тільки експериментальної групи ЗДІА, так як команда ЗДУ цю гру виграла з рахунком 87 на 69 очок.
Аналіз рухових дій показав, що за 20 хвилин гравці у середньому долають відстань до 700 м, з яких - шагом до 120 м. Вони виконують 39 стрибків, із яких 16 стрибків при виконанні кидка в стрибку та 12 стрибків біля щитів при заволодінні м’ ячем, що відскакує від кільця, решта - при грі у захисті.
За 20 хв. гри баскетболісти експериментальної групи виконували наступні технічні прийоми: з веденням м’яча гравець долає в середньому до 400 м; виконує 53 передачі з яких на близьку відстань (2-5 м) -14, передач на середню відстань (6-10 м) - 25 та 14 передач на відстань більше ніж 10 м. У нашій роботі спостереження здійснювалися за ігровими діями сту-дентів-баскетболістів і тому наші дані декілька відрізняються від даних одержаних іншими авторами.
Висновки.
Проведене дослідження таким чином дозволяє констатувати той факт, що за час навіть однієї стандартної гри в баскетбол її учасники одержують досить значне фізичне навантаження. Слід також пам’ятати, що у тренерів ігрових команд котрі, як відомо, не приймають участь безпосередньо у грі, їх ЧСС під час ігор у відповідальних змаганнях перевищує інколи 200 уд/хв.
Особливістю адаптації в спорті, зокрема і в баскетболі, складає необхідність пристосування гравців до екстремальних умов, її багатоступінчатість, що ускладнюється умовами зовнішньої середи.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення показників фізичного розвитку студентів-баскет-болістів.
Література:
1. Альха Хатиб. Развитие специальных скоростных качеств у юных баскетболистов // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. - Харьков: ХХПИ, 2000. - №5. - С.28-34.
2. Бабушкин В.З. Подготовка юных баскетболистов. - К.: Здоров’я, 1985. - 144 с., ил.
3. Баскетбол: Учебник для вузов физической культуры / Под общей редакцией Ю.М.Портнова. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 480 с.
4. Вальтин А.И. Проблемы современного баскетбола. -К.: Друк. концерну Ін Юре, 2003. - 149 с.
5. Вуден Д. Современный баскетбол: Пер. с англ. - М.: Физкультура и спорт, 1981. - 25б с., ил.
6. Корягин В.М. Подготовка высококвалифицированных баскетболистов: Учебник для вузов физического воспитания. - Львов: “Край”, 1998. - 191 с.
1. Платонов В.Н., Булатова М.М. Выносливость спорт-
смена и методика ее совершенствования. - Киев: КГИФК, 1992. - 143с.
8. Поплавський Л.Ю., Окипняк В.Г. Баскетбол: Навчальна програма для дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву та шкіл вищої спортивної майстерності. - К.: НУФВСУ, 1999. - 124 с.
9. Поплавський Л.Ю. Баскетбол: Підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту. - Київ: Олімпійська література, 2004. - 448 с.
Надійшла до редакції 04.10.2001р.
ХОРЕОГРАФИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА В АЭРОБНОЙ ГИМНАСТИКЕ
Луценко Л.С.
Национальная юридическая академия Украины им. Я. Мудрого
Аннотация. В статье раскрыты особенности хореографической подготовки в аэробной гимнастике, приведены результаты корреляционного анализа, выявлены общие направления улучшения хореографической подготовки спортсменок студенческих команд в аэробике, представлены данные о влиянии хореографической подготовленности спортсменок на эффективность выполнения соревновательной программы.
Ключевые слова: аэробная гимнастика, хореографическая подготовка, корреляционный анализ. Анотація. Луценко Л.С. Хореографічна підготовка в аеробній гімнастиці. У статті розкриті особливості хореографічної підготовки в аеробній гімнастиці, наведені результати кореляційного аналізу і виявлені загальні напрямки поліпшення хореографічної підготовки спортсменок студентських команд в аеробіці, наданні данні про вплив хореографічної підготовки спортсменок на ефективність виконання змагальної програми.
Ключові слова: аеробна гімнастика, хореографічна підготовка, кореляційний аналіз.
Annotation. Lutsenko L.S. Choreographic preparation in aerobically gymnastics. The peculiarities of choreographic preparation in aerobically gymnastics
are highlighted in the article, the results of the correlation analysis and the general directions of improvement of choreographic preparation of sportsmen of students teams in aerobics are given, the influence of choreographic preparation of sportsmen on efficiency of performance of the competitive program is submitted.
Key words: aerobical gymnastics, choreographic preparation, correlation analysis.
Введение.
Современная аэробика и ее разновидности не являются новыми видами физической культуры, появившимися в наши дни. Она является одной из разновидностей гимнастики, образовавшейся на фундаменте основной гимнастики и впитавшей в себя элементы европейских гимнастических школ, элементы восточной культуры, а также элементы танцевальной и хореографической подготовки.
В настоящее время трудно отделить искусство хореографии от видов спорта, основанных на выразительности выполняемых упражнений. Прежде всего, из-за тесного переплетения используемых средств и методов подготовки в спорте и хореогра-фии[1].
Современная аэробика - это очень динамичная структура, которая постоянно пополняет арсенал используемых средств и методов тренировки. На фоне усложнения соревновательных упражнений и интенсификации тренировочного процесса проблема совершенствования хореографической подготовки в аэробной гимнастике является своевременной и актуальной[2,3,6].
Многие специалисты отмечают, что мировое признание отечественного фигурного катания, художественной и спортивной гимнастики основано не только на высоком спортивном мастерстве, но и на широком использовании возможностей хореографического искусства[4].
В основе хореографической подготовки в аэробике лежит искусство танца: классического, народного, историко-бытового, джазового, модерн и др. Танец классический - исторически сложившаяся устойчивая система выразительных средств хореографического искусства, основанная на принципе поэтически-обобщенной трактовки сценического образа.
Танец народный - один из видов народного творчества; конкретно выражает стиль и манеру исполнения каждого народа и неразрывно связан с другими видами искусства, главным образом с музыкой.
Танец спортивный - вид спорта, возникший на базе бальных танцев, использующий средства танцевального искусства как основу для организации соревновательной деятельности. Освоение хореографических элементов именно этих танцев позволяют приобрести чистоту движений, пластику и виртуозность, помогают раскрыть индивидуальность спортсменок, развить свободу движений, непосредственность, легкость.
Основной отличительной особенностью аэробной гимнастики является выполнение упраж-
