ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ-БАСКЕТБОЛІСТІВ РІЗНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Кузьменко О.М.
Запорізька державна інженерна академія
Анотація. Розглядаються засоби підготовки студентів-баскетболістів. Вони дозволяють вирішувати загальні й специфічні задачі фізичного виховання. Особлива доцільність до підбору тренувальних засобів обумовлена нестабільним функціонуванням адаптаційних можливостей їх організму. Особливу важливість у цей час мають уміння тренера вибирати засоби впливу та вміти правильно оцінювати результати їх застосування. Фізичні вправи підбираються відповідно до віку, рівня функціональних можливостей, спортивної підготовленості і стану здоров'я. Ключові слова: фізичний розвиток, баскетболісти, змагальна діяльність, амплуа гравця.
Аннотация. Кузьменко А.Н. Сравнительная характеристика показателей физического развития студентов-баскетболистов разной квалификации. Рассматриваются средства подготовки студентов-баскетболистов. Они позволяют решать общие и специфические задачи физического воспитания. Особая целесообразность к подбору тренировочных средств обусловлена нестабильным функционированием адаптационных возможностей их организма. Особую важность в это время имеет умение тренера выбирать средства влияния и уметь правильно оценивать результаты их применения. Физические упражнения подбираются соответственно возрасту, уровню функциональных возможностей, спортивной подготовленности и состояния здоровья. Ключевые слова: физическое развитие, баскетболисты, соревновательная деятельность, амплуа игрока.
Annotation. Kuzmenko O.N. Relative performance of parameters of physical development of students - basketball players of different qualification. Means of preparation of students - basketball players are considered. They allow to decide general and specific problems of physical training. The special expediency to selection of training means is stipulated by astable operation of adaptive possibilities of their organism. The special importance skill of the trainer at this time has to select means of effect and to know how to estimate correctly outcomes of their application. Physical exercises are selected according to age, a level of functionalities, sports readiness and a level of health.
Key words: physkal trammgs, basketball-players, competitive actmty, game spedaHty.
Вступ.
Сучасне життя штовхає тренерів на пошук нових більш ефективних засобів підготовки спортсменів-баскетболістів, які дозволяють вирішувати як загальні задачі фізичного виховання, так й специфічні до баскетболу. У найближчому майбутньому баскетбол може стати одним із ефективних засобів фізичного виховання та оздоровлення молоді. Регулярні заняття ним несе добрий оздоровчий заряд, а співвідношення різних за характером (силових, швидкісно-силових, техніко-тактичних та інших) дій дає позитивний вплив на різні системи та функції організму спортсменів-баскетболістів.
Існуюча система підготовки баскетболістів склалась передусім на основі узагальнення практичного досвіду тренерів. Аналіз з науково-методичної літератури показує, що в теорії баскетболу досить обгрунтовано вивчені питання технічної підготовки, методика навчання та тренування, розвитку спеціальних якостей, інакше кажучи - чому і як вчити. При цьому немає відповіді на головне питання: як тренерам реалізувати досягнутий рівень підготовленості спортсменів найбільш ефективно під час змагань з баскетболу.
© Кузьменко О.М., 2009
Найбільше поширення отримало вивчення змагальної діяльності, в основі якої лежить розподіл змагальних дій на окремі частини, часові відрізки або техніко-тактичні варіанти (Л.П. Матвєєв, 1977, 1991; В.Н. Платонов, 1986, 1997, 2003; М.А. Годик, 1988) коли використовується різна ступень деталізації з послідовною оцінкою власне змагальних дій, які розглядуються як компоненти даної діяльності. В той же час, засновуючись на положеннях загальної теорії діяльності (Л.С. Виготский, А.Н. Леонтьев, С.Л. Рубинштейн), дослідники часто розглядують рівень діяльності як кількість дій, а також послідовність виконання операцій (А.А. Красников, 1992).
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання Запорізької державної інженерної академії.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - експериментально обґрунтувати можливість ефективного застосування методики індивідуальної підготовки гравців-баскетболістів у студентських командах.
Завдання дослідження
1. Визначити можливості підвищення ефективності побудови тренувального процесу студентів-баскетболістів на основі застосування індивідуального підходу.
2. Вивчити індивідуальні особливості параметрів рухової діяльності гравців-баскетболістів студентських команд, які визначають специфіку їх ігрового амплуа.
3. Дослідити реалізаційну ефективність застосування показників фізичної підготовки, техніко-тактичних дій, а також психологічних можливостей в умовах тренувальної та змагальної діяльності.
Предметом дослідження була методика застосування індивідуальних засобів, спрямованих на удосконалення підготовки гравців-баскетболістів студентських команд у річному циклі.
Дослідження проводилось за допомогою наступних методів: теоретичний аналіз літературних джерел, педагогічного спостереження, педагогічного тестування, фізіологічні, психологічні, математичної статистики.
Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний та змагальний процеси гравців-баскетболістів студентських команд у річному циклі.
Результати дослідження.
Результати обстеження рівня фізичної працездатності баскетболістів-студентів 17-18 років як контрольної так і експериментальної груп, які грають в командах ЗНУ та ЗДІА (відповідно), дають можливість говорити, що всі вони мали приблизно однакові показники фізичної підготовленості.
Антропометричні показники, результати ве-лоергометричних досліджень, а також розрахункові величини PWC170 та МПК на один кг маси тіла (експериментальна група), приведено в таблиці 1. Аналізуючи отримані дані контрольної групи (таб. 2) слід вказати на те, що ростові показники цієї групи
та студентів експериментальної групи ЗДІА практично не відрізняються одне від одного (відповідно 183,2 см та 183,1 см) на початку дослідження.
Подібні показники одержано для середньої маси студентів-баскетболістів команд обох вузів. Так, середня вага спортсменів експериментальної групи ЗДІА складала 76,3 кг, а команди ЗНУ - 76,2 кг.
У той же час, слід вказати, що середні показники PWC170 значно менше в експериментальної групи ніж у спортсменів контрольної групи та складають відповідно 1265,1 кгм і 1323,0 кгм. Цей показник виник із-за того, що на перший курс ЗНУ було прийнято шість студентів які досить професійно займались баскетболом у ДЮСШ.
У процесі безпосередньо ігрової діяльності фіксувались максимальна та мінімальна частота серцевих скорочень (ЧСС). Крім цього, розраховувались сумарна ЧСС (сума серцевих скорочень) за час гри та середні їх значення, розміри яких надавали можливість певною мірою судити про рівень енерговитрат й інтенсивності навантаження.
Вимір ЧСС проводились за допомогою спорт-тестерів РОЬАЯ 8 610 та САКБЮЯРОКТ УКТІМЛ, які дозволяли фіксувати ЧСС безпосередньо в ході всієї гри.
За ходом гри також оцінювались обсяг рухової діяльності (ходьба, прискорення, стрибки, пересування) та кількість виконаних гравцем технічних прийомів (ведення, передачі, кидки).
На початку дослідження представникам обох команд було запропоновано зіграти по два тайми з чотирьох тренувальної гри. Перед грою гравці розім’ялись на протязі 20 хвилин, а потім грали по 20 хвилин з перервами. У цьому тренувальному занятті спостерігались спортсмени тільки експериментальної групи ЗДІА, так як команда ЗНТУ цю гру виграла з рахунком 87 на 69 очок. За 20 хв. гри баскетболісти експериментальної групи виконували наступні технічні прийоми: з веденням м’яча гравець долає в середньому до 400 м; виконує 53 передачі з яких на близьку відстань (2-5 м) - 14, передач на середню відстань (6-10 м) - 25 та 14 передач на відстань більше ніж 10 м. У нашій роботі спостереження здійснювалися за ігровими діями студентів-баскетболістів і тому наші дані декілька відрізняються від даних одержаних іншими авторами.
Не дивлячись на здається невеликий об’єм ігрового навантаження, що виконували на ігровому майданчику баскетболісти, дані пульсометрії, які отримані під час гри, дають можливість відмітити досить значне навантаження, яке одержали учасники за 20 хвилин ігрового часу. В середньому у гравців команди ЗДІА зафіксовано ЧСС (Х±ст) на рівні 163±4 уд/хв., що дорівнює 81% від максимально можливої ЧСС у цьому віці (максимальна ЧСС розраховувалась за формулою 220 - вік гравця).
Не можливо не врахувати і такий момент, що при проведенні моніторингу серцевої діяльності в різних іграх, як висока емоційність ігрової діяль-
Таблиця 1 Антропометричні та функціональні характеристики баскетболістів 17-18 років, що поступили до ЗДІА (експериментальна група п = 14)
№ з/п Вік (років) Зріст (см) Маса (кг) ™С170 (кгм) МПК розрах. (л/ мін) PWC170 на 1 кг маси МПК (на 1 кг маси)
1 18 189 80 1267 3,6 16.4 45,0
2 18 190 82 1275 3,7 16,0 45,1
3 17 188 70 1056 3,2 15,0 45,0
4 17 175 70 1300 3,9 18,6 55,4
5 18 188 80 1414 4,1 16,6 48,6
6 18 168 75 1389 4,0 18,5 53,3
7 18 182 70 1334 3,9 18,0 51,7
8 17 174 71 1215 3,9 18,8 54,6
9 17 184 80 1335 3,8 18,6 52,3
10 18 180 80 1313 3,9 16,3 48,5
11 17 190 81 1072 3,2 13,4 38,9
12 17 188 74 1146 3,6 15,4 46,3
13 17 176 70 1315 3,8 18,8 54,8
14 17 161 85 1280 3,7 16,0 45,9
X 17, 4 183,1 76, 3 1265,1 3,7 16, 8 48, 8
ст 0, 6 15. 0 2, 5 110 0,30 1, 6 4,7
Таблиця 2 Антропометричні та функціональні характеристики баскетболістів 17-18 років, що поступили до ЗНУ (контрольна група п = 13)
№ з/п Вік (років) Зріст (см) Маса (кг) Р^170 (кгм) МПК розрах. (л/ мін) ™С170 (на 1 кг маси) МПК (на 1 кг маси)
1 17 180 80 1340 3,5 16,2 44,8
2 17 176 72 1358 3,2 15,4 44
3 18 192 88 1260 3,7 16,1 45,2
4 17 178 74 1348 3,6 16,2 45,2
5 18 183 72 1324 3,4 13,8 38,8
6 17 178 70 1362 3,9 16,4 45,2
7 18 169 64 1370 3,8 16,6 52,2
8 17 196 82 1284 3,7 16,0 46,2
9 18 185 79 1310 3,6 15,8 45,4
10 18 182 80 1375 3,5 15,9 46,7
11 17 190 80 1178 3,4 15,2 45,6
12 18 184 74 1358 3,9 16,6 47,1
13 17 188 76 1328 3,8 18,1 53,6
X 17,5 183,2 76,2 1323,0 3,6 16,0 46,2
ст 0,5 14,6 2,4 117 0,27 1,6 4,1
ності. У результаті ЧСС відбиває не тільки фізичну або фізіологічну напруженість гри, а скоріше психо-фізиологічну напругу. У нашому дослідженні моніторинг ЧСС проводився під час навчальної гри, тому її рівень практично відбивав фізичне навантаження яке одержували спортсмени-баскетболісти експериментальної групи.
Висновки.
У зв’язку з проведеним дослідженням виникає необхідність вирішення комплексу завдань, що забезпечують підтримку стану здоров’ я та підвищення індивідуальної працездатності баскетболіс-
тів. Особлива доцільність до підбору тренувальних засобів для студентів-спортсменів цього віку обумовлена нестабільним функціонуванням адаптаційних можливостей їх організму. Тому особливу важливість у цей час мають уміння тренера вибирати засоби впливу та вміти правильно оцінювати результати їх застосування.
Суть принципу індивідуалізації в області спортивного тренування полягає в тому, що фізичні вправи, їх форма, характер, інтенсивність і тривалість, методи виконання підбираються відповідно до віку і статі тих, що займаються, рівня функціо-
нальних можливостей їх організму, рівня спортивної підготовленості і стану здоров'я.
Результати дослідження можуть сприяти вдосконаленню системи підготовки кваліфікованих баскетболістів з урахуванням їх нейродинамічних особливостей і вибором адекватного для них ігрового амплуа і стилю спортивної діяльності.
Перспективи подальших досліджень. На перший план виступає пошук нових резервів для подальшого підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності.
Література
1. Абрамовский И.Н. Весоростовые индексы // Всесоюзная научная конференция по проблемам олимпийского спорта. -Челябинск, 23-26 мая 1991. - 72 с.
2. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - 223с.
3. Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека - М.: ФиС, 1987. - 144 с.
4. Волков Н.И., Корягин В.М. Физиологические характеристики игровой активности баскетболистов. // Теория и практика физической культуры. - 2001. - №1. - С. 22.
5. Годик М.А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. - М.: Физкультура и спорт, 1980.-136с.
6. Корягин В.М. Фізична підготовка - фундамент спортивної майстерності баскетболістів. // ІІ Всеукраїнська науково-методична конференція «Здоров’я і освіта: Проблеми та перспективи». - Донецьк.: ДонНУ, 2002. - С. 233-239.
7. Мартиросов Э.Г Методы исследования в спортивной антропологии. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 199 с.
8. Носко Н.А. Педагогические основы обучения молодежи и взрослых движениям со сложной биомеханической структурой. -К.: Наук. світ, 2000. - 336 с.
9. Русалов В.М. Биологические основы индивидуальнопсихологических различий. - М.: Наука, 1979. - 350 с.
10. Шестаков М.М. Методические основы индивидуализации подготовки в командных спортивных играх (о тренировочных нагрузках) // Теория и практика физической культуры. - 1999. -№3. - С. 12-14.
Надійшла до редакції 21.05.2009р.