CC BY
17
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-002:615.356
ЛИТВИНЕНКО Н.В., СИЛЕНКО Г.Я., ТАРЯНИКК.А., П1НЧУКВ.А., САМАРЧЕНКО A.A., П1АЮГ1НА Т.В., ЗУБАНЬ А.Ф., КОВТУН I.I., КОСТЮКЮ.В.
Укранська медична стоматолопчна академм, м. Полтава
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА AiKYBAHHß БОЛЬОВИХ ВЕРТЕБРОГЕННИХ СИНДРОМ1В ¡3 ЗAСТОСYBAHHЯМ BiТAМiHiB ГРYПИ В
Резюме. Проведено клiнiко-неврологiчне обстеження 30хворих (18 жшок i 12 чоловшв) вком 32—55рошв iз гострим iхрошчним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового вiддiлу хребта. У хворих до^джували ефектившсть таблетованих та т 'екцшних форм nреnаратiв втамшв групи В для лкування больових синдромiв у нижнш частиш спини.
Використання втамшв групи В у лжуванш вертеброгенних больових синдромiв сприяе значному ослабленню больового iм 'язово-тошчного синдромiв, полтшуе показники статико-динамiчноiфункци хребта й вiдновлюе життедiяльнiсть пацiентiв, зменшуе депрест й реактивну тривожшсть. Анал1з результатiв лкування вертеброгенних больових синдромiв у групах хворих не виявив переваги використання в комплекснш терапи т 'екцшних форм втамшв групи В.
Вступ
Больота синдроми в нижнш частит спини е одшею з най-бшьш частих причин звернення до л1кар1в рiзних фахш—невро-лопв, терапевтов, ортопедв, ревматолопв. В Укра!ш вертеброген-на патолопя в загальн1й структур! захворюваност! з тимчасовою втратою працездатност! займае друге мiсце i становить 20—30 %, а в структур! захворюваност! периферично! нервово! системи— до 80 % уск випадыв втрати працездатностi [1, 2].
Проблемi болю в нижнiй частинi спини в усьому свiтi придщяеться велика увага. Сьогоднi видщяють до 250 причин виникнення болiв у спит. Болi в нижн1й частит спини щороку виникають у 56 % дорослого населення США. Серед причин виникнення бол1в провщну роль вщцрають симпто-ми напруження й натягу м'яз1в поперекового вщдщу хребта, нейродегенеративних змiн у хребтi, пролапс м1жхребцевих диск1в, склероз хребтового каналу, остеопороз т1л хребц1в, спондилолiстез. У бшьшосп випадыв вертеброгенна дорсал-пя обумовлена дегенеративно-дистрофiчними процесами в хребцях, м1жхребцевих дисках, суглобах, зв'язках хребта, що призводять до формування остеохондрозу, спондилоартрозу i спондильозу [3].
Сьогодш у медикаментозному лiкуваннi дорсалпй верте-брогенно! етюлоги стандартно використовуються нестерощш протизапальнi препарати, анальгетики, мiорелаксанти, анти-депресанти, хондропротектори, препарати з метаболiчною д1ею [4].
З метою норматзаци обмiнних процес1в у центральн1й i периферичн1й нервов1й системi, пщвищення неспециф1чно! резистентностi органiзму, активацй' репаративно-в1дновних
процесш використовують вiтамlнотерапIю, зокрема, призна-чають вiтамlни групи В. 1х терапевтична ефективнiсть пщтвер-джуеться даними клшчних, електрофiзiологlчних обстежень у пацiентiв 1з р1зними варiантами ураження периферично! нервово! системи [5, 6].
Сьогодш у терапевтичн1й практищ перевага надаеться комбшованим препаратам, як1 м1стять комплекс впашнш групи В, що дозволяе шдвищити ефективнiсть терапи. До таких препарапв належить вiтамlнний препарат Нейровiтан. До складу препарату Нейровпан входять впамши Вр В2, В6, В12 у терапевтичних дозах. До переваг препарату належить вмст у Нейровiтанi иамшу у вигляд1 октитим1ну Октитiамiн добре засвоюеться природним (ентеральним шляхом), що визначае переваги призначення цього впамшного препарату пор1вняно з 1н'екц1йними формами [7].
Метою проведеного дослщження стало пор1вняння ефективност1 таблетованих та ш'екцшних форм препарат1в в1там1н1в групи В у лжуванш больових синдром1в у нижнш частиш спини, обумовлених дегенеративно-дистроф1чними зм1нами поперекового в1дд1лу хребта.
Матер1али та методи дослщження
Для вир1шення поставлено! мети проведено кл1н1ко-не-вролопчне обстеження 30 пац1ент1в (18 жшок i 12 чолов1к1в) в1ком 32—55 рок1в 1з гострим та хрошчним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового вщдщу хребта.
Хвор! були роздшеш на дв1 групи. I групу (основну) ста-новили 15 пац!ент1в, як! в комплекс! з традицшною тератею отримували препарат Нейров!тан по 1 таблетщ 4 рази на добу
У 7 пащенпв ще! групи виявлет рефлекгорн1 синдроми (люмбаго, люмбошщлгш), у 8 хворих дагностовано радикулопаш (L5 га S1 кор1нц1в).
До II групи увшшли 15 пащенпв, у 9 з яких виявлен реф-лекгорн1 синдроми, у 6 — попереково-крижов1 радикулопаш. Хвор1 II групи отримували базисну герап1ю в поеднанш з паренгеральним введенням ш'екцшних форм вггамшв групи В один раз на добу
Базисна тератя включала нестеро!дн1 прогизапальн1, прогинабряков1 препараги, анальгетики, мюрелаксанти, хондропрогектори.
Вс1м хворим проводили клшжо-невролопчне об-стеження, загальн лабораторн1 методи досл1дження, комп'ютерну томографго, МРТ хребта, спондилограф1ю. Для об'ектив1заци оц1нки больового синдрому використовували: в1зуально-аналогову шкалу (ВАШ), шкалу 1нтенсивност1 больового синдрому, опитувальник болю Мак-Гшла. Стушнь порушення життедяльносп визначали за допомогою опиту-вальника Роланда — Моррюа. Для оц1нки психоемоц1йного стану пащенпв використовували шкалу депреси Бека та опитувальник Спшбергера — Хан1на [8].
ВАШ являе собою л1н1ю довжиною 10 см, де 0 означае вщсугнють болю, 2 см—слабкий б1ль, 4 см—помрний, 6 см — виражений, 8 см — р1зко виражений, 10 см — нестерпний бшь. За допомогою шкали оц1нки штенсивносп больового синдрому визначали 1нтенсивн1сть болю, ранкову ригщнють, ходу, прич1сування. Максимум — 10 бал1в. Для багатомрно! оц1нки больового синдрому використовували метод багато-м1рно! семантично! дескрипци болю. Даний метод дозволив отримати яйсну характеристику болю. Сiмдесят вiсiм сл1в, що характеризували б1ль, були роздшеш на 20 клас1в (субшкал) i утворювали 3 головн1 класи (шкали). Перший клас (з 1-го по 13-й) давав характеристику болю на сенсорному р1вш, другий клас (з 14-го по 18-й)—на емоцшному р1вш, трег1й клас (19-й, по 20-й) допомагав визначити виражешсть болю. Хворий вибирав г1 чи 1нш1 дескриптори з будь-яких 20 субшкал, але лише один дескриптор у вщповщнш шкал1. Вираховувався ранговий 1ндекс болю — сума порядкових номер1в дескрип-тор1в у субшкалах зверху донизу Шкала Мак-Гшла дозволяла вишряги сенсорну, емоц1йну та кшькюну складов1 больового синдрому Обмеження щоденно!рухово1 активносп оц1нювали за опитувальником Роланда—Моррюа, що включав 18 питань, як1 визначали жигтед1яльн1сть у зв'язку з болем у спит. Порушення життешяльносп констатували в тому раз1, якщо пащент визначав 7 пункпв. Порушення вважали вираженими (8—12 пункт1в) або значно вираженими (13—18 пункпв).
Оц1нка ступеня депресивних розлад1в проводилась за допомогою тесту Бека. Результат 10—15 бал1в вказував на на-явнють м'яко! депреси, 16—19 бал1в — на пом1рно виражену депрес1ю, понад 19 бал1в — на значний ступ1нь депресивних розлад1в. Р1вень тривожност1 проводився за допомогою тесту Спшбергера—Хан1на (визначення особистюно! та реактивно! тривожност1). Результат до 30 бал1в в1дбивав низький р1вень тривожносп, 31—45 — середщй, 46 1 больше — високий р1вень тривожност1.
Ощнку стану хворих проводили щоденно. Анал1з резуль-тат1в зд1йснювали до та п1сля л1кування.
Пащентам обох груп на початку та в кнщ курсу л1кування проводили стимуляцшну електромюграфш (ЕМГ) — метод,
що дозволяе з високим ступенем в1рог1дност1 виявити стан кор1нцево-сегментарного апарату спинного мозку. Обсте-ження проводилось на двоканальному електронейромюграф1 «Нейрософт-МВП-Микро» ф1рми «Нейрософт» (Iваново, Рос1я).
Методом стимуляц1йно! ЕМГ вивчалася швидк1сть проведення 1мпульсу (ШПIеф) 1з двох сторш у дистальних та проксимальних сегментах, за латенщею Б-хвил1 — стан коршцевого проведення. При цьому ощнювалися форма, амплпуда та латентний перюд М- та F-хвиль. Досл1дження рефлекгорних вщповщей проводилося на нижних кшщвках (залежно в1д р1вня ураження — попереково-крижовий). Вивчали характеристики, отриман1 з мало- та великого-м1лкового нерв1в на нижн1х к1нц1вках.
Важливе значення ми прид1ляли вивченню рефлексу Hoffman (Н-рефлекс). Вш являе собою моносинаптичну рефлекторну вщповщь м'яза при електричному подразнены нервового стовбура. При оц1нюванн1 Н-рефлексу вивчали латенщю, пор1г, змну амплпуди при збшьшенш сили сти-муляц1!, з розрахунком в1дношення ампл1туди Н-рефлексу до амплпуди моторно! вщповщ (Н/М-коефщент). Анал1з параметр1в Н-рефлексу дозволяе оц1нити стан кор1нцево-сегментарного апарату спинного мозку в дослщжуванш зон та стан супрасп1нального контролю за сегментарною д1яль-шстю спинного мозку (Бадалян Л.О., 1986). Дослщження проводилось на початку та в к1нц1 курсу л1кування в обох групах пац1ент1в.
Результата та ix обговорення
Анал1з невролог1чного статусу пац1ент1в обох кл1н1чних груп засв1дчив, що переважна бшьшють 1з них скаржилась на обмеженють рух1в, бот в поперековш дшянщ, скованють, що в деяких випадках поширювались на сщницю та ногу Часто бшь посилювався за умови найменшого ф1зичного навантаження (щд час кашлю, у сидячому положенш). Бшь поеднувався з вщ-чугтям отмшня в ноз1, появою м'язових спазм1в. Також хвор1 скаржились на обмеження рух1в. Ураз1 компрес1йного синдрому бшь чтко локал1зувався в зон шнерваци L5, S1 коршц1в. У невролопчному статус частими симптомами були зниження або вщсугнють ахшлового рефлексу (46 %), ппотроф1я (38 %), г1потон1я м'яз1в (46 %), м'язово-тошчний синдром (80 %), виражеш статико-динам1чн1 порушення (65 %), позитивы симпгоми натягу (100 %).
Заданими обстеження задопомогою ВАШ, шкали оцшки 1нтенсивност1 больового синдрому в пац1ент1в обох груп б1ль розц1нювався як виражений. Хвор1 характеризували б1ль як стршяючий, пекучий, ниючий згщно з даними опигуваль-ника Мак-Гшла. Больовий синдром у нижн1й частин спини, безумовно, супроводжувався вираженим порушенням жит-тед1яльност1 пац1ент1в. Про це св1дчила наявн1сть обмежень, пов'язаних 1з болем, за даними опигувальника Роланда — Моррюа (табл. 1).
За допомогою тесту Бека у хворих до лжування виявлено депресго м'якого ступеня. Тести Спшбергера—Ханша демон-стрували пом1рний р1вень реактивно! тривожност1 (табл. 2).
За даними стимуляц1йно! ЕМГ периферичних нерв1в нижих кнщвок виявлено зниження амплпуди м'язово! вщповщ в дистальних та проксимальних вщдшах нижних кнщ-вок, зниження швидкост1 передач1 збудження по моторних
волокнаху проксимальних вщдшах, пщвищення резидуально'! латентност1. Так, у пащенпв i3 компресшними синдромами на попереково-крижовому ршш виявлено зниження м'язово! вщповщ з мало- та великогомшкового нервiв, камбалопо-дiбного м'яза, зниження сшввщношення Н/М, у пащенпв i3 радикулопапями — зниження м'язово! вщповщ та моторно! швидкосп з малогом1лкового та великогомшкового нерв1в, зниження або в1дсутн1сть Н-рефлексу
П1сля проведеного л1кування в обох групах пац1ент1в в1д-м1чалось зменшення больового синдрому в нижн1й частит спини. Зг1дно з ВАШ ми спостертали зменшення цього показ-ника у 2 рази в I груш та в 1,7 раза в II груш (табл. 1). Ранговий шдекс болю Мак-Гшла став меншим у 2,2 раза у хворих, як1 отримували Нейров1тан, у 2 рази — у пац1еш!в, як1 л1кувались 1н'екц1йними формами впашнш групи В.
Разом 1з цим у хворих обох груп зменшилась кшьюсть ба-л1в за шкалою штенсивносп больового синдрому При цьому
потрiбно пщкреслити вщсуттстъ вiрогiдноi' рiзницi м1ж по-казниками I та II групи шсля л1кування.
Зменшення больового синдрому у хворих обох груп сприя-ло зростанню повсякденно! рухово! активност1 та об'ему рух1в у попереково-крижовому в1дд1л1 хребта. Досягнул кттчт ефекти п1дтверджувалисъ даними опитувальника Роланда — Морр1са.
За показниками психолог1чного тестування в1дм1чалося зменшення депресивних прояв1в, особливо щодо реактивно! тривожносп. Поряд 1з цим показники особистюно! тривож-ност1 в1рог1дно не змшилися (табл. 2).
За даними стимуляцшно!' електром1ограф1'! п1сля курсу проведеного лжування виявлено п1двищення швидкост1 проведения збудження по моторних волокнах периферичних нерв1в нижтх к1нц1вок, збшъшення ампл1туди М-вщповщ з камбалопод1бного м'яза, зниження резидуально!' латентносп (табл. 3, рис. 1).
Таблиця 1. Динам1ка показниюв болю та статико-динам'мно^ функци хребта у пац1ент1в з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового в'/дд '/лу хребта
Метод дослщження Нейров^ан + традицшна терашя, n = 15 1н'екцшш форми BiTaMiHiB групи В + традицшна терaпiя, n = 15
До лшування Пюля лшування До л^ування Пiсля лшування
ВАШ (см) 7,00 ± 0,58 3,50 ± 0,34* 7,10 ± 0,63 4,10 ± 0,25*
Ранговий Ыдекс болю за Мак-Пллом(бали) 19,80 ± 0,98 9,00 ± 0,76* 19,50 ± 1,32 9,80 ± 0,83*
Шкала штенсивносп больового синдрому(бали) 8,60 ± 0,52 6,40 ± 0,48* 8,7 ± 0,58 7,00 ± 0,54*
Шкала Роланда — Моррюа (бали) 9,10 ± 0,65 3,30 ± 0,28* 8,7 ± 0,58 4,30 ± 0,54*
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 мж групами нелкованих та лкованих (р < 0,05).
Таблиця 2. Динамка показниюв психоемоцйного стану у пац1ент1в ¡з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового вiддiлу хребта
Метод дослiдження Нейров^ан + трaдицiйнa терашя, n = 15 1н'екцшш форми вiтaмiнiв групи В + традицшна терaпiя, n = 15
До лшування Пюля лiкувaння До лшування Пiсля лiкувaння
Рiвень депресií за шкалою Бека(бали) 11,50 ± 0,76 5,40 ± 0,32* 12,30 ± 0,69 7,80 ± 0,57*
Особиста тривожнють (бали) 41,30 ± 2,86 35,20 ± 2,92 40,70 ± 3,11 34,9 ± 3,2
Реактивна тривожнють (бали) 33,91 ± 0,81 20,40 ± 0,77* 34,10 ± 0,74 21,80 ± 0,91*
Примтка: * — в1рогщн1сть в'щм'шностей м'ж показниками до та псля ткування (р < 0,05).
Таблиця 3. Динамка показниюв болю за даними стимуляцйноi ЕМГу пац1ент1в iз радикулопатями
на попереково-крижовому р 'вш хребта
Метод до^дження Нейров^ан + трaдицiйнa терaпiя, n = 15 lн'eкцiйнi форми вiтaмiнiв групи В + традицшна терашя, n = 15
До лiкувaння Пюля лiкувaння До лшування Пюля л^ування
М-вiдповiдь i3 m.peroneus (мВ) 1,40 ± 0,58 1,90 ± 0,29* 1,60 ± 0,27 2,10 ± 0,36*
М-вщповщь i3 m.tibialis (мВ) 1,30 ± 0,58 1,80 ± 0,43* 1,30 ± 0,37 1,80 ± 0,44*
М-вiдповiдь i3 m.gastrocnemius (мВ) 1,30 ± 0,32 1,90 ± 0,48* 1,20 ± 0,27 1,70 ± 0,35*
Швидкiсть проведення збудження (ШП1мот) 17,80 ± 0,84 24,00 ± 1,67* 14,30 ± 1,29 19,80 ± 1,87*
Резидуальна латентнiсть (мс) 7,20 ± 0,43 5,40 ± 0,51 9,50 ± 0,38 7,10 ± 0,62*
Примтка: * — вiрогiднiсть рiзницi м 'ж групами нелкованих та лкованих (р < 0,05) па^енлв.
до лшування до л1кування
Ш М-вщповщь э т.регопеив О М-вщповщь з т.ЫЫаПв О М-вщповщь э т.дав^спетшз
Рисунок 1
Таким чином, проведене дослщження виявило, що у пащенлв iз больовим синдромом у нижнш частинi спини на фонi дегенеративно-дистрофiчних змiн поперекового вiддiлу хребта ефектившсть комплексно! терапи з вико-ристанням таблетованих та iн'eкцiйних форм впашшв групи В е достатньо високою.
Висновки
1. Використання вiтамiнiв групи В у лжуванш вертеброгенних больових синдромiв сприяе значному зменшенню клШчних проявiв больового та м'язово-тошчного синдромiв, покращуе показники статико-динамiчно! функци хребта та вiдновлюе життедiяльнiсть пацiентiв, зменшуе депресiю та реактивну тривожнють у пацiентiв.
2. Застосування комплексного л^вання iз ураху-ванням базисно! терап!! та вiтамiнiв групи В полшшуе показники стимуляцiйно! електромюграфи (амплiтуду м'язово! вiдповiдi, резидуальну латентшсть), пiдвищуе швидкiсть проведення збудження по моторних волокнах.
3. На основi проведеного аналiзу лiкування вертеброгенних больових синдромiв у групах хворих можна
Литвиненко Н.В., Силенко Г.Я., ТаряникЕ.А., Пинчук В.А., Самарченко Л.А., Пилюгина Т.В., Зубань А.Ф., Ковтун И.И., Костюк Ю.В.
Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕЧЕНИЯ
БОЛЕВЫХ ВЕРТЕБРОГЕННЫХ СИНДРОМОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИТАМИНОВ ГРУППЫ В
Резюме. Проведено клинико-неврологическое обследование 30 больных (18 женщин и 12 мужчин) в возрасте 32—55 лет с острым и хроническим вертеброгенным болевым синдромом пояснично-крестцового отдела позвоночника. У больных исследовали эффективность таблетированных и инъекционных форм препаратов витаминов группы В для лечения болевых синдромов в нижней части спины.
Использование витаминов группы В в лечении вертеброгенных болевых синдромов способствует значительному ослаблению болевого и мышечно-тонического синдромов, улучшает показатели статико-динамической функции позвоночника и восстанавливает жизнедеятельность пациентов, уменьшает депрессию и реактивную тревожность. Анализ результатов лечения вертеброгенных болевых синдромов в группах больных не выявил преимущества использования в комплексной терапии инъекционных форм витаминов группы В.
стверджувати, що обидва способи застосування впашшв групи В (таблетоваш форми та ш'екцшш) покращують стан хворих та об'ективш показники невролопчного об-стеження, параклтчних методiв дiагностики.
4. Результати проведеного дослщження дозволяють рекомендувати препарат Нейровгган у лжуванш пащенпв iз вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового вщдшу хребта.
Список л1тератури
1. Иванова М.Ф., Евтушенко С.К. Дорсалгия, обусловленная дегенеративно-дистрофической патологией позвоночника // Международный неврологический журнал. — 2003. — № 3 (25). — С. 124-129.
2. Вничук С.М., Бедрт I.I, Утч П.П., 1лляш Т.1., Рогоза С.В. Вертеброгент больовi синдроми попереково-крижового вiддiлу хребта та ïx лжування i3 застосуванням втамтв групи В // Украгнський медичний часопис. — 2007. — № 6 (62). — С. 39-44.
3. Пономаренко Е.Н., Кулакова О.Б., Бойко Е.А. Сравнение эффективности инъекционных и таблетированных форм витаминов группы В в комплексном лечении дорсалгий, обусловленных дегенеративно-дистрофическими изменениями поясничного отдела позвоночника // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 339. — С. 23-27.
4. Бут Г. Современные аспекты терапии хронического болевого синдрома // Новости медицины и фармации. — 2010. — № 339. — С. 35-38.
5. Клiнiчний протокол надання медичног допомоги хворим на дорсалги. Наказ МОЗ Украши вiд 17.08.2007 № 487 «Про затвердження клМчних протоколiв надання медичног допомоги за спе^альнктю «неврологiя».
6. Поворознюк В.В., Слюсаренко О.М. Нейрорубн в лкувант гострого та хротчного больового синдрому в нижнт дыянщ спини// Украïнський медичний часопис. — 2006. — № 1. — С. 96-99.
7. Головченко Ю.1., Калщук-Слободн Т.М., Клименко О.В., Асауленко О.1., Рябiченко Т.М., Гавронська О.М. Новi тдходи до застосування вiтамiнiв групи В у комплексному лжувант захворювань периферичног нервовог системи // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2007. — № 1. — С. 17-20.
8. Волошина Н.П., Григорова I.A., Богданова 1.В. Використання препарату «Нейровтан» в сучасних схемах лжування неврологiчниxзахворювань (методичт рекомендацй). — Харшв, 2003. — 20 с.
9. Кушнир Г.М., Могильников В.В., Корсунская Л.Л, Ми-кляев A.A. Диагностические и экспериментальные шкалы в неврологической практике (методические рекомендации). — Симферополь, 2004. — 34 с.
Отримано 16.02.12 D
Lytvynenko N.V., Sylenko G.Ya., TaryanykK.A., Pinchuk V.A., Samarchenko L.A., Pilyugina T.V., Zuban A.F., Kovtun I.I., Kostyuk Yu.V.
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, Ukraine
COMPARATIVE ANALYSIS OF TREATMENT OF VERTEBROGENIC PAIN SYNDROMES USING B VITAMINS
Summary. There was carried out clinical and neurological examination of 30 patients (18 women and 12 men) aged 32—55 years with acute and chronic vertebrogenic pain syndrome oflumbosacral spine. Efficiency of tableted and injectable B vitamin preparations for treatment of pain syndromes in lumbosacral spine was studied.
Management of B vitamins in treatment of vertebrogenic pain syndromes furthers to significant pain and muscular-tonic syndrome control, improves the indices of static and dynamic function of spine and restores the vital functions of patients, reduces depression and reactive anxiety. The outcome analysis of treatment of vertebrogenic pain syndromes in the groups of patients did not reveal advantages of application of injectable B vitamin preparations in complex therapy.
