CC BY
30
Орипнальш статт
УДК 617.7+616-07+616-001+616.831
Мойсеенко Н.М.
Пор1вняння прояв1в пошкодження елемент1в зорового шляху при струс1 i забою головного мозку в динам1щ гострого перюду
Iвано-Франкiвський нацiональний медичний ушверситет
Легка черепно-мозкова травма (ЧМТ) е одшею з найпоширешших причин тимчасово! втрати працез-датносл оаб молодого вшу. Д1агностичш помилки за легко! ЧМТ е причиною виникнення у потершлих стш-ких астешчних сташв, психоневротичних i вегетовюце-ральних розладiв, частота яких досягае 33% [1].
Частота порушень зору пiсля закрито! ЧМТ в останне десятилiття збшьшилась. ЧМТ е основною причиною травмування зорового шляху [2]. Симптоми такого пошкодження виявляють у 62,7% потершлих. Цим пояснюеться збшьшення за останш 10 рокiв удвiчi iнвалiдизацi'i внаслщок травматично! атрофi'! зорового нерва.
Симптоми порушення зору за легко! ЧМТ не-достатньо вивченi, осюльки вони нечiтко вираженi i швидко минають [3]. Тому загальноприйняте офталь-мологiчне обстеження на основi лише офтальмоскопа не дае можливост провести тошчну дiагностику й оцiнити клШчш ознаки ураження елементiв зорового шляху при струы (СГМ) i забою головного мозку легкого ступеня (ЗГМЛС) в динамiцi гострого перюду. 3 огляду на це офтальмолопчний огляд протягом тривалого часу вважали не основним i нешформа-тивним для встановлення дiагнозу. Комп'ютерна (КТ) i магнiторезонансна (МРТ) томографiя не завжди допомагають розпiзнати пошкодження структурних елеменпв зорово! сенсомоторно! системи.
Мета дослщження: порiвняти прояви пошкодження елеменпв зорового шляху при СГМ i ЗГМЛС у динамiцi гострого перюду.
Матерiали i методи дослщження. В основу роботи покладений матерiал комплексного офталь-мологiчного та клшшо-невролопчного обстеження 171 хворого (342 ока). У 88 хворих дiагностований СГМ, у 83 — ЗГМЛС. До контрольно! групи включеш 58 практично здорових оаб.
Вж хворих обох груп майже однаковий. Пере-важали пащенти вiком до 40 роюв, без супутньо! неврологiчно! та офтальмолопчно! патологi!. 3 од-наковою частотою виявляли рефракцшш форми аномалi! рефракцп до 3,0 D. За даними анамнезу, рентгенографп i КТ очно! ямки, шд час травми удару в дшянку ока не було.
Попередньо за участю нейрохiрургiв проведений повний комплекс невролопчного обстеження, рентге-нографiя черепа та очно! ямки у двох проекщях, КТ головного мозку. На основi отриманих даних клшь ко-неврологiчного, рентгенологiчного i лабораторних методiв дослiдження клiнiчний дiагноз встановлював нейрохiрург.
Первинне офтальмологiчне обстеження проводили на 2-5-ту добу (шсля нормалiзацi! психоемо-
цiйного стану, вщновлення здатностi до концентрацiI уваги), повторш — на 6, 8, 9-11-ту i пiсля 12-1 доби з моменту травми в умовах офтальмолопчного вщдь лення Iвано-ФранкiвськоI обласно1 клШчно! лiкарнi. Використанi наступнi методи дослщження: вiзомет-рiя, частотно-контрастна вiзометрiя, периметрiя, кампiметрiя, Humphrey-периметрiя, офтальмоскопiя, дослiдження окорухових розладiв, пупiлометрiя, статистичнi методи.
Результати та Чх обговорення. Порiвняння проявiв пошкодження елементiв зорового шляху за СГМ i ЗГМЛС в динамщ гострого перiоду проведене вперше. У хворих обох груп спостертали деяю ввд-мiнностi суб'ективних скарг. Частота диплопп вчетверо, потемнiння в очах — удвiчi бiльша при ЗГМЛС, шж при СГМ. При ЗГМЛС спостер^али вiдчуття «спалахiв» перед очима i перiодичне погiршення зору, при СГМ — цих ознак не було. Це могло бути спричинене бшьш вираженою внутршньомозковою riпертензieю i посттравматичним набряком-iшемiGЮ кiрковоI дшянки зорового шляху при ЗГМЛС [2, 4, 5]. Поеднання цих симптомiв може свiдчити про початок формування шслятравматичного синдрому погiршення зору [6, 7].
З зовшшшх ознак шдшюрш крововиливи частiше спостерiгали при СГМ, субкон'юнктивальш — при ЗГМЛС.
З офтальмоскошчних ознак на 2-5-ту добу ппе-ремiя диску зорового нерва i спазм артерiй виявленi у (3,6±0,2)% пацiентiв з ЗГМЛС, при СГМ — це по-рушення не спостер^али. Це свiдчить про наявшсть застiйних явищ у головному мозку при ЗГМЛС вже у раннш перюд. Проте, зважаючи на низьку частоту виявлення патолопчних ознак, зрозумшо, що загальноприйняте обстеження на основi лише офтальмоскопiI не дае можливосл провести топiчну дiагностику й оцшити тяжкiсть ураження елемен-тiв зорового шляху при СГМ i ЗГМЛС в динамщ гострого перiоду [8].
Функцюнальш вiдмiнностi пошкодження елемен-лв зорового шляху, насамперед, проявлялися тим, що загальний стушнь звуження поля зору за сумою з восьми меридiанiв на 2-5-ту добу при ЗГМЛС був утричi бшьший — (80±5)°, нiж при СГМ — (28±4)° Максимальна рiзниця — (77±5)° за сумою загально-го звуження поля зору за восьмомама меридiанами мiж СГМ i ЗГМЛС вщзначена на 9-11-ту добу (рис. 1). Стушнь звуження змшювався протягом усього перюду спостереження. Вщмшносл цiеI ознаки виявляли шсля 8-'! доби. При СГМ звуження меж поля зору було бггемпоральним (рис. 2А), при ЗГМЛС — гомошмним (рис. 2Б).
140
° ° 120
«
I100
80 60 40 20 0
125
121
80 86 80
76 77 75
5555 48
27 47 31
26
2-5 6-8 9-11 Шсля 12
доба шсля травми
СГМ (n=88) OD ЗГЛМС(п=83) OD
СГМ (n=88) OS ЗГЛМС 9n=83) OS
Рис. 1. Динамша загального звуження меж поля зору за легко! ЧМТ.
За даними лггератури, найбшьш раншми i пос-тшними симптомами ЧМТ е змши поля зору, якi частiше характеризуются концентричним, бггемпо-ральним або гомошмним гемiанопсичним звуженням меж [9-11]. Щ порушення, вiдповiдно до тошчно!
Рис. 2. Вщмшносл звуження поля зору при СГМ (А) i ЗГМЛС (Б).
Рис. 3. Розподш частотно-контрастно! чутливост дiлянок кори великого мозку i сiткiвки [2].
характеристики показниюв !! параметрiв, вщобра-жають рiзну локалiзацiю пошкодження елементiв зорового шляху: у перших — хiазми, у других — зо-рового тракту i дiлянки кори. Oтриманi даш топiчно! дiагностики пiдтвердженi й шшими дослiдниками [12], якi виявляли початковi форми ураження хiазми у гострому перiодi СГМ у 33% потерпших [10, 13, 14]. При ЗГМЛС ураження зорового тракту у 2-5% хворих проявлялося гомошмним звуженням поля зору [2], спостер^али також центральну гемiанопсiю, часпше зумовлену набряком або стисканням мозку. За даними КТ головного мозку [1], подiбна динамша локалiзацil ураження елеменпв зорового шляху пояснюеться тим, що при забою головного мозку протягом перших 2 дiб шсля травми швидюсть моз-кового кровотоку збiльшуеться на 56%.
Починаючи з 6-8-! доби, рiзниця контрастно! чутливостi при СГМ i ЗГМЛС становила (16±4)% для вых просторових частот. Нейровiзуалiзуючi властивостi методу частотно-контрастно! вiзометрil (рис. 3) полягають у змiнi порогу чутливостi до певного дiапазону просторових частот залежно вщ локалiзацi! пошкодження сiткiвки чи вщповщних проекцiйних зон потилично! частки головного мозку
[15]. Тому, в!дпов!дно до сформованих карт контрастно! чутливост сiткiвки
[16] i проекцiйних зон кори великого мозку [17], можна припустити, що зниження контрастно! чутливосл до низьких просторових частот вщоб-ражае пошкодження екстрастрiарноl дшянки потилично! частки при СГМ; зниження контрастно! чутливост для вых дiапазонiв просторових частот при ЗГМЛС — ураження вые! поверхш кори потилично! частки.
За допомогою автоматичного периметра Humphrey вперше визначено, що при СГМ дшянки зi зниженою FDT-чутливiстю (Р<5%) займають до (15±0,1)% площi поля зору в околi 20° вiд точки фшсацп. При ЗГМЛС точки поля зору, яю сприймали клiтини про-екцiйних зон сiткiвки i головного мозку з зниженим порогом FDT-чутливосл, займали (40,9±4)%. Також встанов-лено, що двобiчна парацентральна абсолютна дугоподiбна скотома, роз-ташована гомонiмно, при ЗГМЛС, де FDT-чутливють втрачена, захоплювала (5,2±0,2)% цiе! поверхнi, при СГМ — !! взагалi не виявляли. Горислсть зору на 9-11-ту добу при ЗГМЛС, у порiвняннi з СГМ, була нерiвномiрно бiльшою — на (2,7±0,1) dB, середнiй пор^ FDT-чутливостi був на (3,6±1,1) dB нижчий.
Oкоруховi i зiничнi прояви також мають ряд вiдмiнностей при СГМ i ЗГМЛС. Так, горизонтальний нiстагм виявляли вдвiчi частiше при ЗГМЛС, шж при СГМ, порушення симетричностi конвергенцп — частiше при СГМ, шж при ЗГМЛС. Розбiжна косоокiсть б^ьш характерна для СГМ, вiдображае ураження окорухового нерва. Обмеження вiдведення очного яблука, яю визначали
Рис. 4. Локалiзацiя пошкодження елеменив зорового шляху при СГМ.
при ЗГМЛС, характеризували ураження вщвщного нерва. Все це шдтверджене даними лггератури про можливiсть виникнення окорухових розладiв навiть за легкоI ЧМТ [18, 21-25].
Виявленi вiдмiнностi зiничних ознак: частота явноI ашзокорп на 2-5-ту добу вдвiчi бшьша при ЗГМЛС, нiж при СГМ; за СГМ переважала анiзокорiя при яскравому св№л^ в той час, як за ЗГМЛС II часть ше фшсували у сутiнках; розлади реакцп зiницi на подразники виявляли майже з однаковою частотою при ЗГМЛС i СГМ, проте, за ЗГМЛС — переважали однобiчнi порушення, а за СГМ — двобiчнi. Все це свщчило про пiдвищення активност парасимпа-тичноI частини вегетативноI нервовоI системи при ЗГМЛС i симпатичноI — при СГМ.
Метод пупiлометрiI для диференцiйноI дiагностики пошкодження зорового шляху при СГМ i ЗГМЛС також запропонований вперше. Проте, вщмшноси за II показни-ками виявляли лише шсля 12-I доби: змен-шення амплiтуди та швидкостi зшичного циклу — при ЗГМЛС у порiвняннi з таким при СГМ.
Таким чином, СГМ характеризуеться ознаками пошкодження в основному шдюр-кових елеменив (хiазми) i екстрастрiарноI дшянки зорового шляху (рис. 4), окорухового нерва та аферентноI ланки зорового шляху.
ЗГМЛС характеризуеться поширеним пошкодженням уых дшянок зорового шляху (пашломакулярного пучка зорового нерва, зорового тракту i обох центрiв зору в потиличнш частцi), вiдвiдного i окорухового нервiв та аферентноI й еферентноI ланок зiничного шляху.
Критичний перюд перебiгу СГМ спостерiгали на 6-8-му добу, ЗГМЛС — на 9-11-ту добу пiсля травми, коли виникали змши домiнуючих вiддiлiв вегетативноI нервовоI системи i погiршувалась оф-тальмологiчна i неврологiчна картина.
Отже, запропонований спосiб комбiнованого об-стеження хворих за легкоI ЧМТ (див. таблицю), який передбачае використання частотно-контрастноI вiзометрiI, Humphrey-периметрiI i пупiлометрiI, що дозволяе провести диференцiйну дiагностику ураження елеменив зорового шляху вже у гострому перюд при СГМ i ЗГМЛС.
Нейроофтальмологiчнi диференцiйнi ознаки пошкодження елементiв зорового шляху при СГМ i ЗГМЛС на 2-5-ту добу
Метод Показник Велична показника (М±т) при
СГМ (п=88) ЗГМЛС (п=83)
Скарги Диплопiя, % 10,2±0,3 39,6±0,5
Потемнiння в очах, % 5,7±0,2 12,1±0,4
Бшь пiд час рухiв очних яблук, % 53,4±0,6 69,9±0,6
Перiодичне попршення зору, % — 3,6±0,2
Вiдчуття «спалаху» перед очима, % — 16,7±0,5
Офтальмоскопiя Гiперемiя диску зорового нерва, % — 3,6±0,2
Розширення i звивисисть вен, % 53,4±0,6 69,9±0,6
Спазм артерiй, % — 3,6±0,2
Периметрiя Величина носовоI межi поля зору, ° OD 45±1е 22±3е*
OS 43±2е 21±1е*
Величина темпоральноI межi поля зору, ° OD 86±4е 56±2е*
OS 87±5е 56±3е*
Частотно-контрастна вiзометрiя Збереження контрастноI чутливосл для середнiх частот, % OD 103±4% 84±4%*
OS 102±6% 83±3%*
Збереження контрастноI чутливостi для низьких частот, % OD 95±4%* 79±5%*
OS 93±5%* 77±4%*
Нитр^еу-перимет-рiя Часткове вщхилення порогу FTD-чутли-востi, dB OD 3,9±1,1 dB* 6,6±1,0 dB*
OS 3,4±1,1 dB* 5,8±1,0 dB*
Окоруховi ознаки Горизонтальний нiстагм, % 22,9±0,5% 53,4±0,3%
Порушення конвергенцп, % 37,5±0,6% 6,0±0,5%
Розбiжна косооюсть, % 14,8±0,4% —
Анiзокорiя При свiтлi У сутшках
Проба на адреналiн Негативна Позитивна
Розлади реакцп зшищ на подразники Однобiчнi Двобiчнi
Примтка. * — р1зниця показнишв достов1рна у пор1внянш з такими у контрольнш грут (Р<0,05).
Список лггератури
1. Компьютерная томография / В.Н. Корниенко, Л.Б. Лихтерман, В.А. Кузьменко, А.М. Туркин // Клиническое руководство по черепно-мозговой травме; под. ред. А.Н. Коновалова. — М.: Антидор, 1998. — Т.1. — С.472-495.
2. Густов А.В. Практическая нейроофтальмология: в 2 т. / А.В. Густов, К.И. Сигрианский, Ж.П. Столярова.
— Н. Новгород: НГМА, 2003. — Т.1. — 264 с.
3. Задоянный Л.В. Нейроофтальмологические аспекты легкой черепно-мозговой травмы / Л.В. Задоянный, Л.Н. Зозуля, Н.Н. Братусь // Нейрохирургия. — 1990. — Вып.23. — С.43-45.
4. Гарус А.А. Особенности диагностики и лечения в остром периоде ушиба головного мозга / А.А. Гарус // Лши Укра!ни. — 2004. — №5. — С.61-64.
5. Дралюк М. Г. Черепно-мозговые травмы (Обзор, диагностика, тактика, лечение) / М.Г. Дралюк // Первая краевая. — 2002. — №13. — С.13-16.
6. Thomas J.A. The neuro-biochemical basis of posttrauma vision syndrome / J.A. Thomas // Vision Brain Injury. — 2005. — Р.12-18.
7. Smith M. Post trauma vision syndrome / M. Smith, N. Levack // Brain Injury Assoc. — 2001. — Р.23-25.
8. Черепно-мозговая травма: прогноз течения и исход / Л.Б. Лихтерман, В.Н. Корниенко, А.А. Потапов [и др.]. — М.: Книга ЛТД, 1993. — 299 с.
9. Rowe F. Visual fields via the visual pathway / F. Rowe. — Boston Blackwell Sci. Publ., 2006.
— 283 p.
10. Joseph M. P. Traumatic optic neuropathy / M.P. Joseph // Current Therapy in Otorynology — Head and Neck Surg.: ed. 5. — St. Lois: Mosby, 1994.
— P.153-155.
11. Ciuffreda K.J. Vision disturbances following traumatic brain injury / K.J. Ciuffreda // Curr. Treat. Options in Neurol. — 2002. — N4.
— P.271-280.
12. Угрюмов В.М. Нейроофтальмологическая симптоматика закрытой травмы черепа и головного мозга / В.М. Угрюмов // Тяжелая закрытая травма черепа и головного мозга. — М.: Медицина, 1974.
— С.45-51.
13. Traumatic optic neuropathy / [J. Yoo, B. Driscoll, B. Francis, Jr. Quinn] // Dept. Otolaryngol., UTMB, Grand Rounds. — 1995. — N11. — Р.87-89.
14. Characteristics of visual field defects in acquired
brain injury: a retrospective analysis / N. Kapoor, I.B. Suchoff, K.J. Ciufreda [et al.] // Eyes on innovation. — 2008. — P.215-217.
15. VI responses to different types of luminance histogram contrast / [C. Olman, H. Boyaci, F. Fang, K Doerschner] // Vision sciences society: 8th Annual meet. — Naples, Florida, 2008. — P.103.
16. Wu Daw-An. Retinal mapping can distort to avoid the «impossible space» outside the visual field / Daw-An Wu, P. Cavanagh // Vision sciences society: 8th Annual meet. — Naples, Florida, 2008. — P.122.
17. Ebisu T. Magnetic resonance imaging of brain contusion / T. Ebisu, T. Yamaki, N. Kobori // Surg. Neurol. — 1989. — V.31, N4. — P.261-267.
18. Алексеенко Ю.В. Патогенез, клиника и диагностика легкой черепно-мозговой травмы / Ю.В. Алексеенко, Р.Н. Протас, И.В. Лукомский // Здравоохранение Беларуси. — 1995. — №7.
— С.31-34.
19. Восстановительное лечение глазодвигательных нарушений у нейрохирургических больных / [е.М. Бурцев, О.М. Коновалов, В.И. Цымбалюк, В.Н. Жданова] // Бюл. Укр. Асощацп Нейрохiрургiв.
— 1999. — №1(8). — С.34-36.
20. К вопросу о диагностике сотрясения мозга / [О.Н. Воскресенская, С.В. Терещенко, И.И. Шоломов, Н.Н. Соловых] // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2003. — №2. — С.50-53.
21. Аль-Наккуд Муджхем Мтануе. Глазодвигательные нарушения у больных с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.18 — офтальмология / Муджхем Мтануе Аль-Наккуд.
— X., 1987. — 21 с.
22. Жабоедов Г.Д. Поражение зрительного нерва / Г.Д. Жабоедов, Р.Л. Скрипник. — К.: Здоров'я, 2006.
— 472 с.
23. Baker R.S. Ocular motor abnormalities from head trauma / R.S. Baker, A.D. Epstein // Surv. Ophthalmol. — 1991. — N35. — Р.245-267.
24. Joseph M.P. Traumatic optic neuropathy / M.P. Joseph // Ophthalmol. Clin. Am. — 1995. — N4.
— P.693-708.
25. Windsor L.K. Hemianopsia: Loss of half of the visual field after stroke or traumatic brain injury / L.K. Windsor, R.L. Windsor // Vision Enhancement J.
— 2003. — N3. — Р.32-33.
Одержано 26.03.10
Мойсеенко Н.М.
ПорГвняння проявГв пошкодження елементГв зорового шляху при струс1 i забою головного мозку в динаипцг гострого першду
Iвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет
Струс головного мозку (СГМ) характеризуеться пошкодженням в основному шдюркових елеменпв (хiазми) i екстрастрiарноl дiлянки зорового шляху, окорухового нерва та аферентно! ланки зiничного шляху. Забш головного мозку легкого ступеня (ЗГМЛС) проявляеться поши-реним пошкодженням вых дiлянок зорового шляху (пашломакулярного пучка зорового нерва, зорового тракту i обох центрiв зору в потиличнш частцi), вiдвiдного i окорухового нервiв та аферентно! й еферентно! ланок реалiзацi! зiнично! реакцп.
Вщзначений критичний перiод у перебiгу СГМ — 6-8-ма доба, ЗГМЛС — 9-11-та доба пiсля травми, коли виникала змша домiнуючих вiддiлiв вегетативно! нервово! системи i попршува-лась офтальмолопчна i неврологiчна картина.
Запропонований споаб комбiнованого обстеження хворих за легко! черепно-мозково! травми, який передбачае використання частотно-контрастно! вiзометрil, Humphrey-периметрi! i пупшо-метрi!, що дозволяе провести диференцшну дiагностику ураження елементiв зорового шляху при СГМ i ЗГМЛС вже у гострому перюда.
КлючовГ слова: зоровий шлях, травма, забш головного мозку легкого ступеня, струс головного мозку.
Мойсеенко Н.М.
Сравнение проявлений повреждения элементов зрительного пути при сотрясении и ушибе головного мозга в динамике острого периода
Ивано-Франковский национальный медицинский университет
Оэтрясение головного мозга (СГМ) характеризуется повреждением в основном подкорковых элементов (хиазмы) и экстрастриарной зоны зрительного пути, глазодвигательного нерва и афферентной части зрачкового пути. Ушиб головного мозга легкой степени (УГМЛС) проявляется обширным повреждением всех участков зрительного пути (папилломакулярного пучка зрительного нерва, зрительного тракта и обоих центров зрения в затылочной доле), а также отводящего и глазодвигательного нервов, афферентной и эфферентной части реализации зрачковой реакции.
Определен критический период течения СГМ — 6-8-е сутки, УГМЛС — 9-11-е сутки после травмы, когда наблюдали смену доминирующих отделов вегетативной нервной системы и ухудшение офтальмологической и неврологической картины.
Предложен способ комбинированного обследования больных с легкой черепно-мозговой травмой, который предусматривает использование частотно-контрастной визометрии, Humphrey-периметрии и пупиллометрии, что позволяет провести дифференциальную диагностику поражения элементов зрительного пути при СГМ и УГМЛС уже в остром периоде.
Ключевые слова: зрительный путь, травма, ушиб головного мозга легкой степени, сотрясение головного мозга.
Moyseenko N.M.
The comparison of optic pathway injury elements at brain concussion and light contusion in dynamics of acute period
Ivano-Frankivsk national medical university
Brain concussion (BC) is characterized mainly by damage of subcortical brain structures (chiasma) and extrastrial zone of optic pathway, oculomotor nerve and afferent part of pupil pathway. Light brain contusion (LBC) manifests by widespread damage of all parts of visual pathway (visual nerve's papillomacular brunches, visual tract and both vision centers in the occipital lobe) and also by disorders of oculomotor nerves, afferent and efferent parts of pupil reaction's realization.
Critical periods were defined: 6-8th day after trauma — for BC and 9-11th day — for LBC, when changes of vegetative nervous system dominating parts and worsening of ophthalmic and neurological signs were observed.
The combined method for investigation at patients with light cranio-cerebral trauma was proposed that includes of frequency-contrast visometria, Humphrey-perimetria and pupillometria using, and it allowed differential diagnostics of visual pathway parts' damage at BC and LBC in acute period.
Key words: optic pathway, trauma, light contusion of the brain, brain concussion.
Коментар
до статтi Мойсеенко Н.М. «Пор/вняння прояв/'в пошкодження елемент/'в зорового шляху при струсi i забою головного мозку в динам/ц/ гострого пер'юду»
Черепно-мозковш травмi присвячеж численнi науковi працк I це не дивно, осктьки спричиненi нею швалщи-зацiя i смертнiсть не тiльки не зменшуються, а мають тенденцiю до збтьшення.
I тому великий iнтерес викликае поява нових дослщ-жень. Не остання роль в цьому належить офтальмологам. За тяжкоТ черепно-мозковоТ травми вiрогiднiсть пошкодження зорового аналiзатора прямо пропорцiйна ТТ ступеню.
Що стосуеться струсу головного мозку i його забою легкого ступеня, ураження зорового аналiзатора, як правило, тимчасовi (протягом ктькох днiв) i практично зникають безслщно. Проте, вивчення цих порушень в раннш стадiТ черепно-мозковоТ травми не викликае сум-нiвiв. Аналiз нейроофтальмолопчних симптомiв струсу i забою головного мозку легкого ступеня допоможе клшщисту правильно оцшити стан зорового аналiзатора i перспективи вiдповiдного лiкування.
В цьому плат стаття е спробою висв^лити нейрооф-тальмологiчнi порушення, виявлеш пiд час обстеження 171 потерптого з черепно-мозковою травмою. При цьому оцшювали суб'ективнi скарги, такi, як диплотя, вiдчуття «спалахiв», потемнiння, попршення зору, а також функцiональнi ознаки пошкодження елеменлв зорового шляху. Авторка знаходила змши полiв зору протягом
2—11 д^б пiсля травми при використанж автоматичного периметра Humphrey, а також методу частотно-конт-растноТ вiзометрiТ. Придiлена увага також окоруховим i зiничним ознакам струсу i забою головного мозку.
Авторка робить висновок, що струс головного мозку характеризуемся пошкодженням в основному шдюр-кових елеменлв i екстрастрiарноТ дiлянки зорового шляху окорухового нерва i аферентноТ ланки зiничного шляху.
Вiддаючи належне дослщженням науковця, слiд висловити деякi зауваження. Наприклад, виявлення змш полiв зору за бтемпоральним i гомонiмним типом свщчить про ураження оптохiазмальноТ дтянки зорового шляху або навiть центрального неврона. Проте, шчого не сказано про наявнють цих змiн тсля 11-Т доби пiсля травми. Важливо знати, коли ц змiни зникають або взагалi були спостереження стшких дефектiв функцiТ зору.
Твердження автора про застшш явища у головному мозку на основi гiперемiТ диску зорового нерва i спазму артерiй на очному дж е дискусiйним. Правильнее виз-начати Тх як реакщю судин мозку на травму.
Також твердження автора про пошкодження папто-макулярного пучка зорового нерва не шдкртлене даними про стан гостроти зору в обстежених хворих.
Л.В. Задояний, канд. мед. наук нейроофтальмолог, старший науковий спвроб1тник 1нституту нейрох/'рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраУни
