CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С. 19-23.
УДК 007:304:621.397.13:159.9
Сприйняття зображально-виражальних засобiв вiзуально'í шформацп в теленовинах: гендерний Аспект
Кияшко Ю.П.
Класичний приватний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
У статт1 розглянуто специф1ку сприйняття зображально-виражальних засоб1в в1зуальногоряду новинного сюжету на телебаченш. Шляхом проведення сощального експерименту виокремлено в1дмтност1 в сприйнятт1 в1зуальног шформацп м1ж чоловгками й жтками.
Ключовi слова: в1деосюжет, в1зуальний ряд, експеримент, сприйняття, телебачення.
В телевiзiйнiй журналютищ за допомогою вщеозйомки й монтажу реальшсть моделюеться у вiзуальний ряд, який е компонентом комушкаци. Вiзуальна шформащя мае високий стутнь впливу на розум i почуттеву сферу людини. Вщ того, наскшьки вдало представлено вiзуальний компонент телекомушкаци в контекстi новинного повщомлення, залежить ступiнь ефективностi теленовини в цшому. Орiентуючись в iнформацiйних потребах сучасного суспшьства, уподобаннях аудитори до форм подання шформацп на телебаченш, можна досягти максимально якiсного й впливового результату тд час створення телевiзiйного продукту. Привернути й утримати увагу глядача е основним завданням сучасних телеканалiв. Актуальним у цьому контекст е аналiз реакцiй аудитора, що формують певний тип сприйняття вщеошформаци пiд час перегляду теленовин залежно вщ застосованих засобiв екрану.
Мета дослiдження полягае в доведенш вiдмiнностей у сприйняттi зображально-виражальних засобiв вiзуальноl шформацп в залежност вiд статi людини.
Задля досягнення мети передбачено виконання таких завдань: сформувати критери оцiнки якостi вщеоряду, за якими проводитиметься аналiз сприйняття засобiв екрану; шляхом проведення соцюлопчного дослiдження (соцiального експерименту) вивчити вплив гендерних ознак на сприйняття вщеоряду на телебаченнi.
Зважаючи на аналiз велико! кiлькостi джерел iз напрямку дослщжувано! тематики, наявнi працi з телевiзiйноl журналiстики та психологи особистост^ соцюлогп, мистецтвознавства не компенсують прогалину щодо вивчення специфiки сприйняття аудиторiею вiзуального ряду телесюжету, залежно вщ статi зокрема. Цим i зумовлена наукова новизна нашо! розвiдки. Дослщження цього аспекту сприятиме удосконаленню процесу телевиробництва.
Проблематика сприйняття вiзуальноl комушкаци е об'ектом дослiдження таких вчених як Ж. Бодршар, П. Вiрiлiо, У. Еко, С. Зелiнський, С. Кара-Мурза, Ю. Лотман, Г. Почепцов, та ш. Зокрема, рiзнi аспекти функцiонування вiзуального ряду на телебаченш розглядали З. Дмитровський, Р. Копилова, Г. Кузнецов, I. Мащенко, Ю. Шаповал, О. Юровський, А. Яковець. Дослщжуючи процес сприйняття зображального ряду телевiзiйноl шформацп чоловiками й жшками звертаемось до
розвiдок, присвячених гендернiй психологи (Т. Андреева, Ш. Берн, I. Кон та ш.).
Серед останшх дослiджень, в яких мiстяться положення дотичш до розглянутого нами аспекту в контекст тележурналiстики, варто вщзначити працi В. Гоян, З. Дмитровського, I. Мащенка.
Сприйняття е псж!чним процесом, що полягае у цшсному вiдображеннi предметiв, ситуацiй та подш, якi виникають при безпосереднiй взаемодп фiзичних подразникiв на органи почутпв. В залежностi вiд домiнантного аналiзатора, що задiяний у процесi створення образу, сприйняття под^еться на зорове, аущальне, дотикове, смакове тощо. Так, сприймаючи телевiзiйний сюжет, значна частина шформаци особою зчитуеться з вщеокартинки (вiзуальний компонент), тодi як текстовий супровщ (вербальний компонент), хоча i виступае важливою складовою цiлiсностi сприйняття, тим не менше, не завжди в ньому вiдiграе першу роль. За тдрахунками дослiдникiв 69 % шформаци, що зчитуеться з екрашв телевiзорiв, приходиться на вiзуальну комушкащю [7, с. 303]. Виходячи з цього, проблема якосп пiдготовки вщеоряду тiсно пов'язана з проблемою якосп перцептивних образiв, що постають результатом сприйняття. Вщ того, наскiльки яюсно створена вiдео картинка, залежить те, наскшьки чiткi, цiлiснi, повнi образи виникли в рецитента, якi почуття викликали цi образи, якi розумовi процеси вони активiзували, а також те, наскшьки форма подачi побаченого вщповщае очiкуванням телеглядачiв та iмпонуе !х психологiчним особливостям. На думку З. Дмитровського нерозумшня вимог до зображення на телеекранi, нехтування ними породжуе невиразшсть i випадковiсть вiзуальноl шформаци [5, с. 25].
1нтереси, потреби та установки особи впливають на iндивiдуальнiсть сприйняття об'ектiв фiзичноl чи сощально1 реальностi рiзними людьми. Так, дивлячись один i той самий вщеофрагмент, люди рiзного вшу, стаи, осв^нього рiвня, матерiального положення звертають увагу, запам'ятовують рiзнi речь В цьому й полягае вибiрковiсть сприйняття, з якою нсно пов'язана апперцепщя, що означае залежнiсть сприйняття вщ попереднього досвiду, вiд загального змiсту психiчноl дiяльностi людини та И шдивщуальних особливостей [6].
У ходi соцiального експерименту, проведеного на базi Незалежного центру соцiологiчних дослщжень Запорiзького нацiонального унiверситету, предметом якого постала специфша сприйняття глядачами рiзних способiв побудови вiдеоряду в шформацшному сюжетi (за такими критерiями: темпоритм, зображально-виражальш засоби, масштабнiсть плану, композищя кадру) нам вдалося виявити, що чоловши й жiнки по-рiзному штерпретують сво! враження й вiдчуття вщ переглянутого, що дае пiдстави стверджувати про вiдмiнностi в сприйняттi вiзуальних образiв.
Пiд час дослiдження учасникам експериментально1 (11 осiб) та контрольное' (11 осiб) груп (далi - ЕГ та КГ вщповщно) було запропоновано переглянути пару дiаметрально протилежних вiдеофрагментiв. Керованим фактором виступав аущальний супровiд при переглядi вiдеофрагментiв (в ЕГ фрагменти демонструвались без звуку). Один фрагмент (далi Ф1) у парi мiстив певнi вади, що з точки зору «щеального типу» сприйняття мали б викликати негативш емоцп та вiдповiднi перцептивнi образи у шформаипв. Другий фрагмент (далi Ф2) навпаки - побудований вщповщно до ушх теоретично визнаних вимог та правил. У Ф1 оператори вдалися до цшо1 палiтри зображально-виражальних засобiв (були застосованi панорами, «на1зди», «вщ'1зди», тощо), тодi як Ф2 вiдзначався стабiльнiстю та статичнютю камери, мiнiмальним використанням творчих можливостей вщеозйомки. В основу вiдбору 22-х шформаннв покладена теоретична вибiрка. Параметрами вирiвнювання стали стать, вiк, рiвень освiти. Варто наголосити, що психiчний процес сприйняття доступний для глибинно1 фшсацп та подальшого аналiзу шструментами якюно1 методологи. Таким чином, дослщження проведене згiдно всiх правил, що використовуються в якiснiй методологи [1, 4].
Сприйняття зображально-виражальних засобiв вiзуальноí' шформацп.
Отже, результати обговорення продемонстрованих вдеофрагменлв дозволяють зробити висновки щодо вщмшностей у сприйнятл в1зуального ряду чоловшами й жшками. В контекст проведеного сощального експерименту важливо з'ясувати масштаби нествпадшня сформованих перцептивних образ1в, а також чутливост представник1в обох статей до зображально-виражальних засоб1в оргашзацп в1деоряду. Досл1дниця Ш. Берн наголошуе на тому, що чолов1ки й жшки надшеш р1вною емоцшшстю, проте висловлюють свох емоцп з р1зним ступенем штенсивность що пояснюеться р1зницею в нормах стосовно емоцшнох експресп [5, с. 82].
Таким чином, 1з висловлених чолов1ками й жшками почутлв тд час перегляду Ф1 1 Ф2 спостер1гаемо, що молод1 чолов1ки у вщ1 до 35 рок1в меншою м1рою п1ддаються впливу зображально-виражальних засоб1в, застосованих у в1деосюжет1. Ними достатньо добре був сприйнятий Ф1. При цьому сприйняття фрагмент1в чолов1ками носить «описовий» характер, тобто спостер1гаеться перерахування застосованих зображально-виражальних засоб1в без !х оц1нки.
Не вистачае 1нформацИ' у запропонованому Ф1 в основному членам ЕГ з перевагою чолов1чох частини, що засв1дчуе наявн1сть обмежень у виконанш в1деорядом комун1кац1йнох функцй та у його юнуванш як окремох 1нформац1йно-насиченох одиниц1 взаемодИ. Ф2 з позицп чолов1к1в мае переваги, що так само в1дносяться до iнформацiйнох насиченост1 та зрозум1лост1 в1деоряду. Таким чином, спостер1гаеться явне домiнування рацюнального над емоцiйним у пiдходах та результатах сприйняття переглянутих фрагментiв. Це не говорить про повну незадiянiсть емоцiйнох сфери, однак вiдчуття, викликаш переглядом статичного фрагменту, носять загальний характер: «щкавше», «емоцiйнiше», «приемнiше», «позитивш емоцЦ» - без хх уточнения.
Стосовно жшок, нами було простежено домiнувания емоцiйного сприйняття над рацюнальним, що проявляеться в ширшому дiапазонi емоцiй, викликаних переглядом статичного фрагменту та хх конкретнiстю: «спок1й», «розслаблення», «недратiвливий», «ненапружуючий», «легший», «розташовуючий», «яскравий», «кращий», «приемний».
Жiноча частина учаснишв дослiджения активнiше висловлюе неприемнi емоцп, викликанi переглядом фрагменту з рухом камери (Ф1), тодi як чоловiки акцентували увагу на самому факп наявностi руху, не даючи йому однозначнох негативнох оцiнки (малюнок 1).
Малюнок 1
В1дм1нност1 в сприйнятт1 Ф1 та Ф2 жшками та чоловжами
Сам процес iнтерв'ювання також вщзначався вiдмiнностями в описi почутпв i реакцiй. Чоловiки лаконiчно формулювали результат того, що вони вщчули, натомють жшки пiдбирали влучнi слова, намагалися якомога точшше передати враження (про це можуть свщчити тривалi паузи мiж словами, пiдбiр синонiмiчних слiв, що описують сюжет i почуття пiсля перегляду). Однак, поясненням цьому може слугувати наступна думка дослщнищ психолога Т. Андреево1 про те, що жшки люблять сам процес обговорення, для них це е свщченням рiвноправного дiалогу. Чоловшв, як правило, пригнiчують довгi дискуси на теми, якi 1'м здаються несуттевими [2, с. 18].
У результат вивчення специфiки сприйняття зображально-виражальних засобiв оргашзацп вiдеоряду доходимо висновтв:
- домшантним типом сприйняття запропонованих вiдеорядiв незалежно вiд статi особи виступають позитивнi оцiнки фрагменту, де наявшсть зображально-виражальних засобiв (панорамування, використання трансфокатору камери («на1зди», «вщ'1зди»), крупних планiв i деталей i т.iн.) зводиться до мiнiмуму;
- серед глядачiв, яким важко було розшзнати рiзницю в способi побудови вiзуального ряду обох фрагментiв, побудованих за принципом контрастносн, переважно е чоловши, що свiдчить про !х низький рiвень вiзуальноl чутливостi до форм подачi шформаци. Для представниюв чоловiчоl статi експерименту на перше мюце виступае змiст побаченого в будь-який спошб. Про це свщчать намагання точно переказати, пояснити суть побаченого;
- переважна бшьшють жшок експерименту одразу розпiзнавала рiзницю у способi оргашзацп вiдеоряду у фрагментах, намагаючись проаналiзувати вiдмiннi риси, пояснити сво! уподобання й причини дискомфорту вщ перегляду. Натомiсть опис змютово1 частини побаченого характеризували коротко й лакошчно, на вiдмiну вщ чоловiкiв.
Таким чином, результати дослщження довели рiзницю в сприйняттi вiзуального компоненту телешформаци в залежностi вщ статi людини. Проте варто наголосити, що попри виявлеш закономiрностi, вагомого значення набувають iндивiдуальнi психологiчнi характеристики людини.
Перспективи подальших дослгджень. Одним iз важливих аспекпв подальшого вивчення обрано1 проблематики е поглиблений аналiз специфiки монтажу iнформацiйних програм на телебаченш.
Список лiтератури
1. Абруков В. Количественные и качественные методы : соединяем и властвуем / В.С. Абруков, Я.Г. Николаева // Социс. - 2010. - № 1 - с. 142 - 145.
2. Андреева Т. Семейная психология / Т. Андреева. - СПб. : Речь, 2004. -244 с.
3. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. - М. : Прайм-Еврознак, 2004. -320 с.
4. Готлиб А. Введение в социологическое исследование : Качественный и количественный подходы. Методология. Исследовательские практики / А.С. Готлиб. - Самара : Самарский университет, 2002. - 424 с.
5. Дмитровський З. Телевiзiйна журналютика : матерiали для вивчення основ тележурналютики / З. Дмитровський. - Львiв : ПА1С, 2009. - 224 с.
Зеленский В. Словарь аналитической психологии [Электронный ресурс] / В. Зеленский - Когито-Центр, 2008. - 336 с. Режим доступа: М1р://уосаЬи!агу. шМюйопагу/ПМоМ/арегсерсца
Почепцов Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов. - М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2001. - 656 с.
Сприйняття зображально-виражальних 3aco6iB вiзуальноï шформацп...
Кияшко Ю.П. Восприятие изобразительно-выразительных средств визуальной информации в теленовостях: гендерный аспект // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С. 19-23.
В статье рассмотрена специфика восприятия изобразительно-выразительных средств визуального ряда новостного сюжета на телевидении. Путем проведения социального эксперимента выявлены отличия в восприятии визуальной информации между мужчинами и женщинами.
Ключевые слова: видеосюжет, визуальный ряд, эксперимент, восприятие, телевидение.
Kiyashko U. P. Perception of expressive means of visual information in TV news: gender aspect // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series "Filology. Social communications ". - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. -P.19-23.
The specific ofperception of expressive means of visual information in TV news is considered in the article. Differences in perception of visual information between men and women are explored during the social experiment.
Key words: experiment, perception, television, videoimage, visual element.
Поступила до редакци 23.09.2012 р.
