CC BY
69
УДК: 343.131 В. А. Ахмедов,
доктор фшософи права, головнийрадник в1дд1лу наукових досл1джень I судових прецедент1в Академи Юстицп МШстерства юстицп Азербайджанськог Республти
СПОСОБИ ЗД1ЙСНЕННЯ СУДОВОГО НАГЛЯДУ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ ЕТАП1 РОЗСЛ1ДУВАННЯ
Стаття розкривае способи судового нагляду на стадп попереднього розслщування. Показано роль суду за мюцем знаходження правоохоронних оргашв на стадп попереднього розслщування, що забезпечуе законнiсть i фундаментальш принципи кримшально-процесуально! дiяльностi. Автор грунтуеться на наукових даних i практичних аспектах необхiдностi судового нагляду, ролi суду, формулюе сво! пропозицп до Кримшально-процесуального кодексу Азербайджансько! Республiки.
Ключовг слова: етап (стадiя) попереднього розслiдування, судовий нагляд, прокурорський нагляд, права i свободи людини i громадянина.
1нститут судового нагляду як один iз iнститутiв кримшального розгляду вiдiграе важливу роль для захисту конституцшних прав i свобод людини та запоб^ання !х порушень. Примушення вести деякi слiдчi дп, давати згоду на провадження операцшно-розшукових заходiв, а також повноваження щодо розгляду скарг на дп або рiшення органу, що здшснюе кримiнальний процес, наданi суду [7, с. 353].
Слщ зазначити, що в юридичнш лiтературi способами судового нагляду здебшьшого називають попереднiй i подальший судовий нагляд. Розглянемо споаб попереднього судового нагляду. Аналiз ст. 157 УПК Азербайджансько! Республiки показуе, що процедура арешту як запобiжний захiд в порiвняннi з раншми кримiнально-процесуальними законами дуже ускладнилася. Вщнесення подвiйного нагляду до арешту при всякому конкретному випадку направлено проти застосування цих необгрунтованих заходiв, i це забезпечуе бiльш обережне використання арешту з боку оргашв розслщування. Так, обрання арешту як запобiжного заходу значною мiрою обмежуе права i свободи людини.
Важливим для попереднього розслщування пщ час застосування мехашзму судового нагляду е розгляд досвщу законодавства зарубiжних держав. У Англп порядок застосування арешту вщомий з XII ст., прийнятий 26 травня 1679 р. [10]. Хоча видача ордера традицшно вважаеться в Англп i США винятковою компетенщею суддi, американськi юристи вiдзначають, що процедура отримання ордера тривала i незручна. Вона складаеться не тшьки iз збору доказiв i !х вiдповiдного оформлення, але також «пошуку» суддi, правомочного вирiшити справу, надання йому вказаних докуменпв, якi не завжди можуть виявитися достатнiми для обгрунтування необхiдностi арешту або обшуку. А потiм очiкування, поки ордер буде надрукований i пiдписаний суддею. Саме тому полiцiя вдаеться до замши судового ордера на формалiзований бланк на певний захщ процесуального примусу, що мають, по сут^ безадресний характер, куди офiцер полщп мае право вносити прiзвище особи задшм числом i на свш розсуд. У мiстах суддi, як правило, фактично передоручають право видачi ордерiв клеркам суду, пiдписуючи представлен ними проекти або передаючи клеркам (Ы. с1ег1еи8 - духовна особа в середш сторiччя у Францп i в Англii) незаповненi бланки зi сво'1'м пiдписом. У складних справах полiцiя, перш нiж витребувати ордер, з'ясовуе думку прокурора; у деяких штатах суддi не видають ордерiв про арешт, не заручившись попередньою згодою прокурора. Бшьшють ареш^в в Англп i США проводяться без судового ордера [6, с. 602]. Практика Имеччини свiдчить, що в судових наказах про арешт найчаспше взагалi не наводяться фактичш данi, якi пiдтверджують пiдставу для арешту i серйознi пiдозри в скоенш злочину. У бiльшостi
випадюв ф^урують посилання на можливiсть BTe4i обвинуваченого, а iнодi - навт заперечення провини, вiдмова вiд дачi свiдчень. Суддi значною мiрою вимушеш керуватися матерiалами прокурорського дiзнання, i не мають можливостi ïx перевiрити [4]. Вiдповiдно до ст. 157.5 УПК Азербайджансько'' Республiки, якщо при розглядi питання про обрання арешту як запобiжного заходу суд прийде до ршення про вiдсутнiсть необхщносп в iзоляцiï обвинуваченого вiд суспшьства шляхом його утримання пiд вартою, вiн мае право замiнити арешт домашнiм арештом. Одночасно з винесенням ухвали про арешт суд може виршити питання про звiльнення обвинуваченого з-пщ арешту пiд заставу, i у разi визнання такого звшьнення можливим визначае суму застави. За клопотанням сторони захисту суд може переглянути свою ухвалу про неприпустимють застави i про суму застави. Пюля затримання особи при зверненш до суду за дозволом на арешт одночасно потрiбно представити матерiали, що обгрунтовують це клопотання. У таких матерiалаx повиннi знайти мюце докази, якi пiдтверджують, що саме ця особа ско'ла злочин, що е передбачеш законом пiдстави для застосування запобiжного заходу, що обрання шшого запобiжного стосовно дано'' особи заходу неможливе. 1ншими словами, необхщне представлення матерiалiв про судимiсть, даних про особу, характеристик, що достатньо проблематично, особливо вщносно шогородшх оаб, осiб без певного мiсця проживання, шоземщв тощо [9, с. 36].
Вщповщно до ст. 159.3 УПК Азербайджансько'' Республiки, слiдчий, який вважае необхщним продовження термiну утримання обвинуваченого тд вартою, не пiзнiше 7 (семи) дшв до закiнчення такого термшу вносить вiдповiдне мотивоване клопотання прокуроров^ що здiйснюе процесуальне керiвництво попереднiм розслiдуванням. У разi свое'' згоди з необхщшстю продовження цього термшу прокурор, що здшснюе процесуальне керiвництво попереднiм розслiдуванням, не тзшше нiж за 5 (п'ять) дшв до закшчення встановленого судовою ухвалою термiну утримання пiд вартою звертаеться з вщповщним поданням до суду. У разi згоди з необхщшстю продовження термшу утримання обвинуваченого тд вартою суд до закшчення термшу утримання тд вартою, встановленого ухвалою про обрання вщносно обвинуваченого запобiжного заходу, приймае ухвалу про його продовження. Таке ршення може бути ухвалене з боку суддi тшьки у тому раз^ якщо затримання особи вважатиметься законним i обгрунтованим. А це означае, що слщчий до цього часу повинен представити мшмум доказiв щодо пiдтвердження законносп проведення затримання. До цих докумешив можна вiднести копп рiшення про початок кримшально'' справи, протоколу затримання, протоколу допиту пщозрюваного. Проблема виконання розгляду клопотання про обрання арешту як запобiжного заходу вчасно невщдшьна вщ достовiрностi представлених слiдчим процесуальних докумешив для обгрунтування клопотання. У тих випадках, коли в кримшальнш справi захисник не бере участь i про це не зроблений запис у прототш допиту як пщозрюваного або звинуваченого, до матерiалiв справи додаеться письмова заява пщозрюваного, обвинуваченого про вщмову вщ захисника. Представлення матерiалiв до суду i у справi ознайомлення з матерiалами пщозрюваного або звинуваченого i його захисника не повинно негативно дiяти на встановлення справедливость Кримшально-процесуальне законодавство не дае можливють пщозрюваному або звинуваченому i його заxисниковi знайомитися з матерiалами про обгрунтування клопотання про обрання арешту як запобiжного заходу. Слщ зазначити, що особам, названим у Кримшально-процесуальному кодека Азербайджансько'' РСР 1961 року, давалося право на ознайомлення матерiалiв, надюланих до суду i пщтверджуючих законнiсть застосування арешту i його обгрунтовашсть (статтi 56 i 61). Позбавлення аналогiчниx прав пiдозрюваного або звинуваченого i його захисника досить необгрунтоване. По-перше, порiвняно з рашше дiючим законом, усунення таких прав з Кримшально-процесуального закону можна оцшити як зниження рiвня забезпечення прав i свобод громадянина. По-друге, в таких умовах порушуеться рiвнiсть прав сторш, оскiльки перевага надаеться сторош звинувачення. По-трете, тяжiння сторiн вимагае для кожно'' сторони однакового розгляду
матерiалiв, що пщтверджують 3aKOHHiCTb i обгрунтовашсть арешту як запобiжного заходу. Слщ погодитися з Б. Б. Булатовим, який вважае, що найбiльш ютотним недолiком у MexaHi3Mi застосування тако'1 мiри процесуального примусу е вщсутшсть в законi порядку розгляду клопотання слщчого про вiдсторонення пiдозрюваного або звинуваченого вщ посади [5, с. 49].
А зараз розглянемо подальший споаб судового нагляду. Нагляд за законшстю i обгрунтованiстю ведення слщчих дiй здiйснюеться по вiдношенню до слщчих дiй, якi проводяться без ршення суду. Суддя, що перевiряе законнiсть проведених слiдчих дiй, виносить ухвалу про його законшсть або ж незаконшсть. Якщо буде винесено ухвалу про незаконшсть слiдчих дш, то всi зiбранi докази в ходi його проведення вважаються недоступними [2, с. 16]. Це положення мае принципову важливють. Адже результати неправових слщчих дш, розшукiв та ш. втрачають свою важливiсть як доказ не на пщготовчому етат судового розгляду i не на наступних судових розглядах, а в ходi попереднього розслiдування. Це не тшьки створюе для законних штереав i прав громадян додаткове забезпечення законност i обгрунтованiсть кримшально-процесуально'1 дiяльностi слiдчого, але й дае можливють у ходi ведення слiдчих дш заповнити прогалини в доказових матерiалах [1, с. 180]. Право на оскарження до суду дш i рiшень державного органу i посадових оаб закрiплене у ст. 60 Конституцп Азербайджансько'1 Республiки, у ч. 4 ст. 9 Мiжнародного пакту про Цившьш i полiтичнi права 1996 року, у ст. 6 Конвенцп про захист прав i основних свобод людини 1950 року.
Зазначене названих нормативних актах визначення права на оскарження знайшло свою реалiзацiю i в Кримiнально-процесуальному кодека Азербайджансько'1 Республiки. Вiдповiдно до ст. 122.1 УПК Азербайджансько'1 Республiки кожна особа, що бере участь в кримшальному процеа, мае право знати сво'1 права i обов'язки, правовi наслiдки вибрано'1 ним позици, а також отримати роз'яснення за змютом докумен^в, наданих ш для ознайомлення з сутшстю проведених за ii участi процесуальних дiй. До суду, який здшснюе судовий нагляд, може поступити скарга про процесуальш дп i ухвали учасникiв органу, який здшснюе кримшальний процес: слiдчого (особи, яка здшснюе його повноваження); особи, яка здшснюе затримання або тримання затримано'1 особи в мюцях тримання затриманих; особи, що здшснюе оперативно-розшукову дiяльнiсть; слiдчого; прокурора, що здшснюе процесуальне керiвництво на попередньому етат.
Указаш нижче в ст. 449.2 УПК особи мають право на подачу скарги про процесуальш дп i ухвали органу, що здшснюе кримшальний процес:
1) обвинувачений (пщозрюваний) i його захисник;
2) потерпший i його законний представник;
3) iншi особи, права й свободи яких порушен внаслiдок прийняття ухвали або проведення дп. А також iншi особи, вказанi у ст. 449.2.3 УПК АР, при порушенш 1'х прав i свобод у результатi ухвалення рiшення або ведення дш мають право на оскарження процесуальних дш i рiшення органу, що здшснюе кримшальний процес [3, с. 110]. Однак коло цих оаб не було встановлено законодавством. Оскшьки й свщок не належить до таких оаб, 19 березня 2009 року було прийнято звернення до Конституцшного Суду АР з боку Насимшського районного суду мюта Баку щодо викладення ст. 449.2.3 УПК АР. Пленум Конституцшного Суду АР на пiдставi цього звернення, розглянувши конституцшну справу, прийняв вщповщне рiшення. 23 лютого 2007 року на пiдставi скарги А. Казiмова з боку Генерально'1 прокуратури АР за фактами було розпочато кримшальну справу. Оскшьки у вчинках А. Мадатова ршенням слщчого Головного полщейського вщдшення мiста Баку 1 серпня 2007 року була виявлена недоведешсть у слщчих матерiалах складу статей 186.2.2 i 306.1, стосовно нього було припинено кримшальне переслiдування. На це ршення А. Казiмов у порядку судового нагляду подав скаргу. Ршенням Насимшського районного суду вщ 15 вересня 2008 року скарга була прийнята. Було скасовано ухвалу слщчого вщ 1 серпня 2007 року про припинення кримшально'1 справи, i вести слщство було доручено шшому слiдчому. Голова квартирного ком^ету «Абiда» А. Мадатов, що залишився
незадоволеним цим ршенням, подав скаргу в порядку судового нагляду в Насимшський районний суд. У заявi було вказано, що 20 жовтня 2008 року А. Мадатов поштою послав слщчому, який вiв слщство кримшально'' справи, клопотання про призупинення кримшально'' справи, а також про його припинення. Але, не дивлячись на те, що клопотання було отримане слщчим 22 жовтня 2008 року i пройшло дуже багато часу, цим клопотанням не було надано вщповщь у встановленому законом чаа, i розпочата без пiдстави кримшальна справа не була припинена. При розглядi скарги в порядку судового нагляду слщчий, який вiв розслщування кримшально'1 справи, заявив, що А. Мадатов був допитаний як свщок. Оскшьки вiн не був притягнутий як пщозрюваний або обвинувачений, вщповщь на його клопотання не повинна була надшти. А також, оскшьки А. Мадатов не е в установленому порядку суб'ектом подачi скарги, розгляд дано'1 скарги в судi е незаконним. Прокурор, який здшснюе процесуальне керiвництво над попередшм розслщуванням, заявив про згоду iз слiдчим. Насимiнський районний суд, заслухавши думки всiх учасниюв процесу, прийшов до висновку, що юнуе необхiднiсть викладу правово'1 норми, яка мае бути застосована в порядку судового нагляду, i тому ухвалив ршення про звернення до Конституцшного Суду АР. Таким чином, у ршенш Пленуму Конституцшного Суду вщ 5 серпня 2009 року показуеться, що положення «iншi особи, права i свободи яких порушуються в результатi ухвалення ухвали або проведення дш» ст. 449.2.3 УПК АР вщноситься до iнших учасниюв кримiнального процесу i тому не виключаеться оскарження i свiдка про процесуальш дп i ухвали органу, що здшснюе кримшальний процес. Проте iншi учасники кримiнального процесу, у тому чист й свiдки, мають право на оскарження дiй (бездiяльностi) i ухвал посадових осiб, що здшснюють кримiнальне переслiдування тiльки й тому раз^ якщо проведенi ди i прийнятi ухвали стосуються 1'х законних iнтересiв, порушують 1'х права i свободи, закрiпленi Конституцiею Азербайджансько'1 Республiки або ж ускладнюють 1'х звернення на справедливий розгляд [8].
Думка про право кожного на оскарження процесуальних дш i ухвал означае, що це право не тшьки фiзичних або юридичних оаб у сферi кримiнального розгляду, але й право протилежно'1 сторони - слщчого або прокурора.
Список лггератури: 1. Булатов Б. Б. Меры уголовно-процессуального принуждения (глава 14 УПК РФ) / Б. Б. Булатов, В. В. Николюк. - М., 2003. - 180 с. 2. Горобец В. Принятие судебного решения о заключении под стражу / В. Горобец // Рос. юстиция. - 2002. - № 6. - С. 16-18. 3. Гусейнова К. Понятие и сущность судебного надзора в направлении обеспечения возможности доказательств // Актуальные вопросы судебной экспертизы, криминалистики и криминологии : сб. науч. тр. - № 43. - Баку, 2006. 4. Гуценко К. Ф. Основы уголовного процесса США / К. Ф. Гуценко. - М., 1993. - 88 с. 5. Земскова А. В. Актуальные вопросы применения УПК РФ / А. В. Земскова // Новый уголовно-процессуальный закон: теория и практика применения: материалы межведом. "круглого стола" ; / под ред. О. И. Цоколовой. - М., 2003. - С. 49-57. 6. Кулиев А. И. Юридическая энциклопедия. - Баку : «Qanun», 2007. 7. Мурсалиев А. О. В законодательстве уголовного процесса нормативные основы осуществления судебного надзора, принятие судебных решений, подача жалоб и протестов о них // Актуальные проблемы гос. и прав. устройства в Азерб. Респ. EMM. Вып. 6. - Баку, 2003. 8. Постановление Пленума Конституционного Суда АР. Город Баку, 5 августа 2009 год. 9. Филиминов Б. А. Судебный контроль за арестом в уголовном процессе ФРГ / Б. А. Филиминов // Вестник МГУ : Серия 11. Право: 1994. -№ 3. - 36-44 с. 10. Чельцов-Бебутов М. А. Курс уголовно-процессуального права: Очерки по истории суда и уголовного процесса в рабовладельческих, феодальных и буржуазных государствах / М. А. Чельцов-Бебутов. - Санкт-Петербург, 1995. - 846 с.
СПОСОБЫ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ СУДЕБНОГО НАДЗОРА НА ПРЕДВАРИТЕЛЬНОМ ЭТАПЕ РАССЛЕДОВАНИЯ Ахмедов В. А.
Статья раскрывает методы судебного надзора на стадии предварительного расследования. Показана роль суда по месту правоохранительных органов в стадии предварительного расследования, обеспечивающего законность и фундаментальные принципы уголовно-процессуальной деятельности. Автор основывается на научных данных и практической стороне необходимости судебного надзора, роли суда и формирует предложения к Уголовно-процессуальному кодексу Азербайджанской Республики.
Ключевые слова: этап предварительного следствия, судебный надзор, прокурорский надзор, права и свободы человека и гражданина.
THE METHODS OF COURT SUPERVISION IN THE STAGE OF PRELIMINARY INVESTIGATION Akhmedov В. А.
Provided article tells about the methods of court supervision in the stage of preliminary investigation. It depends on the role of court on the place of law-enforcement organs in the stage of preliminary investigation providing lawfulness and fundamental of being criminal-procedural activities. In this article the author based upon scientific evidence and practical side of the need for court supervision, role of court and gave their suggestions to Code of Criminal Procedure of Azerbaijan Republic.
Key words: The stage of preliminary investigation, court supervision, rights and freedoms of man and citizen, prosecutorial supervision.
Надтшла доредакцИ 23.06.2014р.
