Спосіб підготовки біологічних об'єктів ясен хворих на хронічний генералізований пародонтит для проведення електронної та світлової мікроскопії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи

Таким чином, проведений аналЬ отриманих результат^ вказуе на значний вщсоток ускладнень ni-сля операци видалення зуба, а саме альвеолтв у хворих на цукровий д1абет, що потребуе розробки лкувально-профтактичного комплексу при плануваны санацмних заход^.

УДК 616.314.18 - 002.4:615.

П0Р1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИМ1КР0БН01 Д11 РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТ1В, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПАР0Д0НТ0Л0Г1ЧН1Й ПРАКТИЦ1

Мошель Т.М.

Кафедра терапевтичноТ стоматологи

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Однюю з важливих ланок в мюцевому лкуваны захворювань тканин пародонта е вплив на мкро-флору порожнини рота. На р^них етапах лкування генерал¡зованого пародонтиту широко використо-вуються антисептичы препарати рослинного походження. Препарати з лкарських рослин, так само, як i медикаментозы засоби, мають антисептичну та протизапальну д1ю, але вигщно вщр^няються вщсут-нютю антигенних властивостей. KpiM того, багато антибактер1альних 3aco6iB негативно впливають на обл1гатну мкрофлору порожнини рота, що призводить до розвитку дисбактерюз1в.

Метою даного дослщження е вивчення антимкробноТ дм препарату Тимсал спрей в пороняны з fli-ею Ротокану та Ф1тоденту.

Антимкробну активн1сть рослинних антисептик^ визначали методом послщовних сермних розве-день. В якост1 тест-культур використовували музейы штами: грампозитивних бактерм - Staphylococcus aureus, грамнегативних - Escherichia coli, грибв - Candida albicans. Антибактер1альну активнють визначали розведенням 1мл кожного препарату вщ 1:2 до 1:512. Чутливють MiKpoopraHi3MiB визначали пюля 18-24 годин ¡нкубаци за найменьшою концентрацию розчину, у присутност1 якого не спостер1гали росту культур. Пюля nepeciBy культури на тверде поживне середовище через 18-24 годин ¡нкубац1Т визначали бактерюстатичну i бактерицидну концентращю. Встановлено, що препарат Ф1тодент не мае антимкробних властивостей до перелнених культур MiKpoopraHi3MiB. Препарат Ротокан виявив бактерюстатичну д1ю по вщношенню до S.aureus в концентраци 6% та до C.albicans в концентраци 3%. Найбтьш активну антибактер1альну та антимкотичну д1ю виявив препарат Тимсал спрей. Бактерюстатичну д1ю до S.aureus мав 6% розчин, бактерицидну д1ю - 12,5% розчин препарату. По вщношенню до C.albicans бактерюстатичну д1ю мав 0,38% розчин, а бактерицидну д1ю - 0,75% розчин препарату Тимсал спрей.

Проведен! дослщження дозволяють використовувати в комплексному лкуваны генерал^ованого пародонтиту антисептичний препарат рослинного походження Тимсал спрей мюцево у вигляд1 аплка-ц1й, ¡нстиляцм в пародонтальы кишеы, зрошень та полоскань порожнини рота.

УДК 616.314.18-002.4-076

СП0С1Б П1ДГ0Т0ВКИ Б10Л0Г1ЧНИХ ОБ'ЕКПВ ЯСЕН ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНИЙ ГЕНЕРАЛ130ВАНИЙ ПАР0Д0НТИТ ДЛЯ ПР0ВЕДЕННЯ ЕЛЕКТР0НН01 ТА СВ1ТЛ0В01 М1КР0СК0П11

Назаренко З.Ю.

Кафедра пропедевтики терапевтичноТ стоматологи

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Серед фактор^ патогенезу хроннного генерал^ованого пародонтиту чтьну роль вщграють судин-ы порушення. Мкросудини ясен е ¡ндикатором, що реагуе на патогены фактори ще до появи шннних симптома запалення в пародонтк Стутнь судинних порушень залежить вщ тяжкост1 патолопчного процесу в пародонтк Спочатку змшюсться метаболам в стнках каптяр1в пародонту, а пот1м у залеж-ност1 вщ прогресування захворювання наступають морфолопчы змЫи судин пародонту р1зного ступе-ню тяжкостк

Для морфолопчного дослщження судин пародонту брали бюптати ясен, як1 пюля вщмивання в фн зюлопчному розчиы занурювали в 4% розчин параформальдегщу на фосфатному буфер! (РН-7,7) з додаванням 1% розчину хлористого кальщю на 60 хв. з метою максимального збереження тканних елемент1в.

Актуалып проблеми сучасноУ медицини

Пюля заюнчення ф1ксацИ вщмивали бюптати в1д надлишюв параформальдегщу у 0,1М фосфатному буфер! (РН-7,4). Пот1м буяа проведена двогодинна додаткова фксацт матер1алу у оомевому фк-caTopi за Milloniq (1962).

Надая1 осммоваы шматочки тканини вщмивалися в1д фксатора в 0,1М фосфатному буфер! (РН-7,4) протягом 1 години.

Пюля дегщратацп в спиртах зростаючоТ концентрацп та ацетоы тканины блоки занурювали в епок-сидну смолу ЕПОН-812 за методикою Лафта.

Просякнення тканинних блоюв проводили у робочм cyMirni епоксидноТ смоли (декпарацмний патент №441154 Bifl 15.11.01.).

Пюля просякнення шматочки тканини переносили у желатинов! капсули та розмщували у термостат! для подальшоТ пол1мер1заци.

Блоки, зануреы в ЕПОН-812 були використаы для виготивлення натвтонких та ультратонких 3pi-з1в,як1 отримували за допомогою ультратома типу УМТП-7.

Зр1зи товщиною 1-2 мкм зымали 3i спинки тонкого ножа за допомогою тонкого тнцета (декпарацмний патент №45143 вщ 15.03.02.) та переносили у краплину ацетону на предметне скло з наступним висушуванням у термостат! протягом 12 год. Отримаы натвтонки зр1зи фарбувалися 0,1% розчином толущинового синього за Lynn та розмщували пщ покривне скло у полютерол.

Контрастування ультратонких 3pi3iB, змонтованих на ciTKy проводили спочатку в 5% урантацетону, а пот1м цитратом свинцю .

Отриманы HaniBTOHKi та ультратоню зр1зи використовували для проведения електроннноТ та CBiT-лово1 мкроскопи. Отримаы результати дозволили вивчати динамку процеав, як1 вщбуваються на piBHi ст1нки мкросудин.

УДК 616.314.18 - 002

ЗАСТ0СУВАННЯ КОНСЕРВАТИВНОГО МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ПУЛЬП1ТУ В КЛ1Н1Ц1 ТЕРАПЕВТИЧН01 СТ0МАТ0Л0Г11

Павленко С.А., Ляшенко Л.1.

Кафедра пропедевтики терапевтичноТ стоматологи

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Л1кв1дац1я запалення пульпи зуба та профтактика його ускладнень залишаеться актуальною проблемою сучасноТ стоматологи, значения якоТ обумовлюсться високою поширенютю р1зних форм пуль-niTy з переважанням хроннних його форм (35%), у пац1ент1в, як1 звертаються за стоматолопчною допомогою.

Найчаст1ше в кпнщ1 застосовують при лкуваны хроннного пультту екстирпацю пульпи зуба з по-дальшим пломбуванням кореневих канала, спираючись на даы про незвороты деструктивы змни як коронковоТ, так i кореневоТ частини пульпи. Нами був обгрунтований i апробований в клЫщ метод консервативного лкування хрон1чного пультту 3i збереженням кореневоТ пульпи зуба з застосуванням композици "Дюцинкох1м".

Метою дослщження було, спираючись на кпУко-морфолопчних дослщженнях, обфунтувати ефек-тивн1сть консервативного методулкування хроннного пультту.

Обстежено та пролковано 36 пац1ент1в BiKOM вщ 20 до 44 poKiB, у яких було поставлено д1агноз: "Хроннний пультт". 1з них - 19 жнокта 17 чоловк1в.

Для вир1шення поставлених задач проведене лкування 36 пац1снт1в BiKOM вщ 20 до 44 poKiB з fliar-нозом "Хроннний пультт" в премолярах верхньоТ щелепи, молярах верхньоТ та нижньоТ щелепи за методикою в1тально'| екстирпаци та в1тальноТ ампутаци.

Bcix пац1ст1в було роздтено на три групи, залежно в1д застосованоТ методики лкування. I група (10 пац1ент1в) - лкування дано!' патологи проводили методом в1тальноТ екстирпаци з подальшим пломбуванням кореневих канала "Евгедентом". II група (15 пац1ент1в) - лкування хроннного пультту проводилося методом в1тальноТ ампутаци з подальшим накпаданням на пеньок пульпи зуба пасти на основ! композицп "Дюцинкох1м". III порвняльна група (11 пац1ет1в) - лкування хроннного пультту проводили за методикою в1тальноТ ампутаци з накладенням на пеньок пульпи зуба пасти "Life". Лку-вання закнчували накладенням ¡золюючоТ прокладки та постмноТ пломби.

Анал1з кл1н1чних результата лкування хроннного пультту показав, що ускпаднення виникали, як теля застосування в1тальноТ екстирпаци, так i теля в1тальноТ ампутаци, але теля застосування при лкуваны ппертрофнного пультту методу в1тальноТ ампутаци ускладнення розвиваються з однаковою

Том 6, Выпуск 4

119