CC BY
71
Л1ТЕРАТУРА
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Рифгат Абдеев. - М.: Владос, 1994. - 336 с.
2. Горяев Ю. А. Информатика: учеб. пособие / Юрий Горяев. - М.: МИЭМП, 2005. - 116 с.
3. Гуревич Р. С. 1нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процес та наукових дослвдженнях: навч. поЫбник для студентш педагогiчних ВНЗ i слухачiв шститулв тслядипломно1 освiти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемiя. - К.: Освгга Укра1ни, 2006. - 390 с.
4. Информатика в медицине / М. В. Кононов, С. П. Радченко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rpd.univ.kiev.ua/ downloads/abitur/cikavo/inf_in_med.doc
5. Использование компьютерных технологий в швейной промышленности / Центральный научно-исследовательский институт швейной промышленности. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.cniishp.ru/articles/use-computer-technologies.html
6. Коджаспирова Г. М. Технические средства обучения и методика их использования: учеб. пособие. для студ. высшых пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова, К. В. Петров. - М.: Академия, 2001. - 256 с.
7. Компьютеры в медицине [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.medlinks. ш/ article.php?sid=39541
8. Косовець О. П. Програмне забезпечення у процес навчання слухачiв з вадами здоров'я / О. П. Косовець // Вкник Луганського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - № 22 (209). - 2010. - Ч. III. - С. 165-171.
9. Лозицький О. В. Стандарти, структура та технолопя створення книг, що «розмовляють» / О. В. Лозицький, В. В. ПаЫчник // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Харьков, 2010. - № 3/11 (45). - с. 10-19.
10. Нужен ли фермеру компьютер [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.farmer-business.info/view_articles.php?id=1
11. Опыт применения компьютерных технологий в литейном производстве [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.focad.ru/index.php?id=6
12. Тоффлер Э. Третья волна: пер. с англ. / Элвин Тоффлер. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 776 с.
УДК 377:372.8
I. Б. ЛУЦИК, В. В. ЛАШКЕВИЧ
СПЕЦИФ1КА ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОГРАФ1ЧНИХ МЕТОД1В ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Розглянуто iнфографiчнi методи представлення знань та специфк ¡х використання у навчальному проце^. Наведено приклади формування та застосування iнфографiчних обseктiв i 1х когттивт функцп. Обгрунтовано доцтьтсть вивчення iнфографiчного проектування при тдготовц спецiалiстiв iнженерно-педагогiчного профтю.
Ключовi слова: тфографжа, методи представлення знань, формування освттх ресурЫв, тдготовка iнженерiв-педагогiв.
И. Б. ЛУЦИК, В. В. ЛАШКЕВИЧ
СПЕЦИФИКА ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОГРАФИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ЗНАНИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ
Рассмотрены инфографические методы представления знаний и специфика их использования в учебном процессе. Приведены примеры формирования и применения объектов инфографики, их когнитивные функции. Обоснована целесообразность изучения инфографического проектирования при подготовке специалистов инженерно-педагогического профиля.
Ключевые слова: инфографика, методы представления знаний, формирование образовательных ресурсов, подготовка инженеров-педагогов.
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й _ТА ПРОФЕСМШЙ ОСВ1Т1_
I. В. LUTSYK, V. V. LASHKEVYCH
THE SPECIFICITY OF USE OF INFOGRAPHICAL METHODS FOR KNOWLEDGE REPRESENTATION IN THE EDUCATION PROCESS
Infographical methods of knowledge representation and the specificity of their use in the learning process are analyzed. The examples of the formation and use of objects of info graphics, their cognitive function are showed. The usefulness of the study of infographic design in training the engineer-pedagogical profile are justified.
Keywords: infographics, methods, knowledge representation, development of educational resources, training of engineers-educators.
Швидкий темп розвитку сучасних шформацшних технологш вимагае ефективних та орипнальних методiв представления шформацп. У зв'язку i3 цим змiнюються вимоги до фахiвцiв, як1 створюють чи формують навчальнi комплекси. Необхедно враховувати також той факт, що перенасичення ринку рiзними продуктами вимагае розвитку нових методiв презентування шформацп. Крiм того, збiльшения обсягiв та рiзноманiтностi форм представлення користувачам освиньо! шформацп призводить не тiльки до позитивних наслiдкiв, iнформацiйна незалежиiсть, експресна доставка доступних навчальних матерiалiв i об'ективний монiторинг. Воно породжуе певш проблеми, пов'язанi з необхiднiстю створення умов ефективного та ергономiчного сприйняття i переробки користувачем шформацп, передачi вiд розробника користувачевi знань, вдей i вказiвок у рiзних галузях [2, с. 371].
У презентаци iдей важливу роль вiдiграе така форма комушкацп, як зображення. Одне грамотне зображення варте тисячi слш. Воно здатне спростити змiст i водночас передати всю необхiдну шформащю. Зображення подае iнформацiю бiльш привабливою i переконливою. Замiнюючи i уточнюючи багато^вш тексти, воно може спростити змют викладеного й одночасно передати всю необхвдну iнформацiю, вiзуально представляючи та iнтегруючи вде1, факти, зв'язки, висновки. Особливою категорiею зображень, в яких щiльнiсть концентрацп комунiкативних можливостей вища, нiж у iнших, е об'екти шформацшно! графiки.
Методи викладення шформацп iз застосуванням iнфографiчних способiв представлення знань, тобто за допомогою створення графiчного зображення з конкретним тдтекстом, нинi е вельми актуальними. Цi засоби дають можливiсть яшсно вiзуалiзувати великий обсяг шформацп, а, як ведомо, 90% шформацп людина отримуе через зiр i лише 10% - через iншi органи чуття. Крiм того, проста й оригшальна вiзуалiзацiя набагато зрозумiлiша i краще засвоюеться [5].
Метою статп е аналiз сутностi iнфографiчних методiв представлення знань та 1х застосування в освiтньому процесi.
Iнфографiчнi засоби е доповненням до текстово! шформацп, що охоплюе тему в повному обсязi i мiстить деякi пояснення.
Наочне представлення шформацп, даних i знань за допомогою iлюстрацiй та графши вважаеться актуальним, ефективним i виразним для бiльшостi джерел шформацп: перюдики, пiдручникiв, iнструкцiй та 1'х електронних аналогiв. Це пов'язують з тим, що все бшьше людей орiентованi i легше сприймають зоровi образи - зображення, схеми, колаж^ клiпи i в меншою мiрою - текст. Отже, це процес формування цившзацй, орiентованоi на вiзуальнi образи -image oriented civilization, що в своему крайньому проявi призводить до «клшового мислення», для якого характерна поверхнева i спрощена обробка вiзуальноi iнформацii [8]. Висока штенсившсть технiчного розвитку спонукае до прагнення швидкого отримання первинно! шформацп, сканування користувачами великих iнформацiйних блошв без ретельного опрапювання. Таким чином, створюючи освггш ресурси треба надавати перевагу зображенням або мультимедiа-об'ектам, враховуючи при цьому такi аспекти, як:
- насичення iлюстрацiй додатковою когштивно-продуктивною iнформацiею (що дае можливiсть користувачу генерувати нове знання, наприклад, робити аналiз, встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки, бачити тенденцп i давати прогнози);
- цшеспрямоване формування навичок видiления головного i значимого;
- прищеплення потреби i здатностi до детального аналiзу за допомогою нюансування i модуляцп оформления фрагментiв [2, с. 374 ].
1нфографша в цш ситуацп е вдалим шструментом, який здатний допомогти поширити необхвдну iнформацiю, адже передбачае собою вiзуальний, художнiй виклад тексту чи статп. Це дуже популярне та ефективне рiшення як у реальному житп при випуску друкованих та перюдичних видань, так i при створенш електронних документiв в Iнтернетi i на персональних комп'ютерах. Науково термш «шфографша» трактуеться, як iнструмент представлення шформацп читачевi i користувачевi у бшьш лаконiчнiй формi: це вид альтернативного викладу певно! шформацп за допомогою створення художнiх замальовок, графшш, дiаграм iнших графiчних об'екпв на паперi та в електронному варiантi [5].
Iсторiя iнфографiки налiчуе майже 30 рошв. Вперше використовувати новi прийоми наважилися фахiвцi у створенш ввдомих друкованих видань у США. У 1982 р. компашя «USA TODAY» виршила випробувати новий прийом у викладi шформацп у випусках свого друкованого видання, вiдомого на весь свгт епатажними статтями про життя знаменитостей i банкiрiв.
Шляхи використання iнфографiки в освiтнiй практищ, як одного з ефективних шструменпв iнформування, вперше наведено у роботах Е. Тафта. Вш спростовував юнування тези про те, що графша потрiбна тiльки читачам, як1 не думають, i що к1льк1сна статистична iнформацiя «нудна» [9]. Розвиток шформацшних технологiй розширив дiапазон застосування iнфографiки та варiанти li представлення - дозволив створювати динамiчнi, кероваш, iнтерактивнi об'екти, реконструювати рiзнi поди та процеси.
Звичайнi зображення мають низьку варiативнiсть за вибором послвдовносп сприйняття фрагменпв. Iнформацiя представляеться лшшно, iнакше руйнуеться структура i цшсшсть джерела шформацп, що веде до Ii спотворення. Грамотна iнфографiка мае багатошаровий характер i рухому когштивну структуру, перетворюючи учня у ствавтора ново1 шформацп. Проте ll застосування в будь-якому випадку не зачшае основного: iнформацiя надаеться завжди структурованою.
Сучасна шфографша дае змогу зменшувати обсяг видань завдяки своему лаконiчному розташуванню шформацп всерединi картинки. Статистично помiчено, що текст обсягом бiльше 5 сторшок дуже емко вмiщаеться в одному графiчному малюнку. Наприклад, комшси, як1 так люблять захiднi жител^ настiльки популярнi тому, що весь обсяг письмово1 шформацп повнiстю можна розмютити i пояснити однiею картинкою.
Ввдзначимо, що iнфографiка - це шдив^альна ручна робота для конкретного набору даних. Вона мае конкретну мету. II ознаками е складшсть, пояснення, самодостатнiсть. Стиль передачi шформацп може бути вельми рiзноманiтним: графiчно представленi залежноси вимiрюваних величин ввд параметрiв, схеми, дiаграми, графи, шюстративш шструкцп та iн. Головною ознакою iнфографiчного об'екта е його здатшсть представляти великий обсяг рiзноманiтноi шформацп в оргашзованому, зручному для сприйняття виглядг Отже, графiка повинна бути специфiчною i створюватися кожного разу вручну. Не iснуе жодно! програми, яка могла б у великш к1лькост1 створювати художню графiку, фото i пояснювальнi тексти для будь-якого довiльного набору даних.
Таким чином, на вiдмiну вiд вiзуалiзацп, яка мае загальний характер та генеруеться, переважно автоматично i е вшьною вiд контексту, iнфографiка мае свою специф^, залежить вiд контексту та е результатом ручное' роботи [8].
На рис. 1 зображено рекламний плакат, який шформуе про умови вступу до унiверситету. На ньому чiтко вираженi особливостi iнфографiки: поеднання графiчних об'ект1в, корисного шформацшного навантаження та виразного й осмисленого уявлення теми.
Основним правилом устху iнфографiки е передусiм, простота. Для кращого осмислення поданоI iнформацii в однш робот1 викладаеться одна вдея. Цей метод представлення знань працюе там, де потрiбно показати пристрш та алгоритм роботи чого-небудь, сшвввдношення предметiв i фактiв у чаи i просторi, продемонструвати тенденц1ю, показати як що виглядае, оргашзувати велик! обсяги шформацп тобто це якраз ri методи, яш необхiднi для яюсного представлення навчального матерiалу.
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЩИНИХ ТЕХНОЛОГШ В ТЕХНОЛОГ1ЧН1И ТА ПРОФЕСШНШ ОСВ1Т1
Рис. 1. Рекламний плакат «Умови вступу до утверситету».
Створюючи освггш ресурси з використанням iнфографiчних об'eктiв, варто враховувати психофiзiологiчнi характеристики аудиторп, спрямованiсть iнтересiв на певному вiдрiзку часу. Адже при формуванш вмiсту освiтнiх ресурсiв велике значения мае управлшня зоровою увагою, стутнь залежностi розподiлу яко! зумовлений взаемним розташуванням iнформацiйних фрагментiв, вiзуально позначених зв'язк1в, спiввiдношень, проакцентованих аналогш або вiдмiнностей [3, с. 33]. Загалом це сприяе координаци ресурав уваги, ергономiчностi роботи з шформащею, що мае особливе значення для осв^шх ресурсiв.
Когнiтивна психологiя стверджуе, що короткочасна пам'ять людини дае можливють одночасно оперувати не бшьше 7 ± 2 факторами або об'ектами, а при робот! з незнайомими або складними об'ектами — 5 ± 1 [6, с. 69]. Якщо значення цих факторiв взаемопов'язано змiнюються, то стежити за !х динамiкою ще складнiше. У цш ситуаци единим виходом залишаеться вiзуалiзацiя уявлень i !х подальший аналiз на як1сному рiвнi. Наш розум мае схильшсть добудовувати незавершений вiзерунок i заповнювати прогалини у вiзуальнiй та iнформацiйнiй сферi з метою отримати бiльш гармонiйну картину свггу. Цьому сприяють мехатзми конструктивного сприйняття, завдяки яким ми спонтанно об'еднуемо iнформацiю з декiлькох джерел [6, с. 88].
Це вроджене прагнення людського мозку до формування цiлiсного образу належно враховано в вде! iнфографiки. I! об'екти стимулюють одночасну роботу лiвоl i право! швкуль головного мозку, доповнюючи образш враження логiкою та абстрактною моделлю об'екта, процесу, явища, тобто роблячи сприйняття бшьш «об'емним» i всебiчним, мислення -глибоким i розвиненим, а навчання - захоплюючим i результативним. Iнфографiка не тiльки надае критерп для такого об'еднання i iнструменти фшсаци вiдмiнностей (колiр, форма), а й задае вектор експертного мислення (наприклад, оцiнка тенденцiй, виявлення аналогiй), дозволяючи при цьому самоспйно вiдбирати та видiляти критери i параметри [3, с. 24].
При робот з навчальними матерiалами важливими е ще так якiснi властивосп iнфографiки, як здатнiсть показувати приховане або неявне, звертаючись до наявного досв^ користувача та переключення уваги або и фiксацiя на значимому об'ект! Крiм того, iнфографiка припускае наявнiсть динамiки - потоку ди чи думки. Потiк думки забезпечуеться поданням до об'екта к1льк1сних сшвввдношень, тенденцiй, зв'язк1в, як1 вiдображаються в пам'яп i обробляються спочатку на поверхневих, а попм на глибоких рiвиях свiдомостi. Потiк
шформацп важливий i в контекстi розвитку вде! (ментальнi карти для мозкового штурму або ¿ерарх1чш схеми) (рис. 2), I в контекст потоку ди (техшчш мальоваш ¡нструкцп) (рис. 3) [1].
v area10
Рис. 2. Приклад тфографжи «Схема оптимальноi маршрутизацимережi».
Рис. 2. Iнфографiчний стенд про несправностi в автомобШ.
На iнженерно-педагогiчному факультет ТНПУ iм. В. Гнатюка при шдготовщ спещалюпв з комп'ютерних технологiй в рамках дисциплши «Iнформацiйнi технологи в освт» для самостшного опрацювання розглядаеться тема «Iнфографiчне подання шформацп».
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й
_ТА ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Вона присвячена вивченню методiв i 3aco6iB iнфографiки та 1х застосування в осв^ньому процесi. Дисциплiна читаеться студентам з освггшм рiвнем «бакалавр», як вже володiють базовими знаниями з обраного фаху, тому акцентуеться увага не на специфщ використання шструментальних та програмних засобiв, а на творчш складовiй створення iнфографiчних навчальних об" ектiв. Таким чином, студенти, виконуючи шдивщуальш науково-дослiдиi завдання, не обмежеш вибором програмних засобiв i тем. Як правило, 1м пропонуеться тематика, що корелюе iз напрямком майбутньо! дипломно! роботи. Адже для того, щоб правильно вiзуалiзувати ту чи шшу iдею, необхiдно провести детальний 11 аналiз. Це дае змогу глибше зрозумiти суть дослiджения i, як результат, якiснiше його передати.
Iнфографiчнi об'екти застосовуються не тшьки в наукових роботах чи навчальних матерiалах. 1х використання е актуальним i доцiльним також для проведення профорiентацiйно1' та виховно! роботи. Одним iз прикладiв е студентська робота «Фотокнига випускника», яка дозволяе презентувати унiверситет та переваги студентського життя пiд час навчання на iиженерно-педагогiчному факультетi.
У процесi розробки дизайну фотокниги дотримано основну художню тшю оформлення та визначено тi ефекти, що характеризують змют розробки. Насамперед пшбрано та встановлено фон, теплi коричнево-жовл вiдтiнки пiдкреслюють поеднання класичносп та прагнення до свiтла «новизни» [7]. Це i е та яшсть, як1 повиннi формуватись у випускника ушверситету - науковий пошук нових вiдкриттiв, керуючись класичними знаннями. Нечишсть фонового зображення, його заглиблешсть дозволяють власне ненав'язливо презентувати навчальний заклад. Розглядаючи фото усмiхнених випускнишв, мимоволi глядач звертае увагу на фон i асоцiюе приемнi хвилини з перебуванням саме у цьому навчальному закладг Ми спещально ввдйшли вiд застарiло1' портретно! схеми. Кожного iз випускнишв представлено у певнш життевiй ситуацп. Це дае змогу показати багатограннiсть студентського життя. Фотографи пiдiбранi так, щоб найбiльше розкрити характер того чи шшого випускника. Сторонньому глядачевi вони передають дружню атмосферу, що формуеться у студентському колективi.
Кожна наступна сторiнка фотоальбому випускника ушверситету грунтуеться на шшому фонi. Наприклад, на одному з них зображено незаповнену аудиторiю, яка шби чекае на наступних абiтурiентiв, на iншому - зовнiшнiй вигляд факультету. Таким чином, розроблена фотокнига не е лише тдбором фотопортрепв, а шюструе студентське життя, презентуе навчальний заклад. Не використовуючи спещальних рекламних гасел, ми маемо змогу розповюти про унiверситет, представити його у найкращому виглядi. Мета досягнута завдяки використанню iнфографiчних методiв представлення шформацп.
Отже, на вiдмiиу ввд вiзуалiзацii, що мае загальний характер, шфографша дозволяе врахувати специфiку конкретно! предметно1 галузi чи завдання. Застосування iнфографiчних обекпв у навчальному процеа дае змогу стимулювати розумову дiяльнiсть студента i сприяе розвитковi його когштивних здiбностей. У зв'язку з цим формування практичних навичок iнфографiчного проектування та ергономiзацii iнтелектуальноi дiяльностi е доцiльним при пiдготовцi спещалюпв iиженерно-педагогiчного профiлю у вузах i сприятиме якiснiшому засвоенню професiйних умшь.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мультимедийные советы [электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. belta. by/ru/ banners /multim /0-kakoj-neispravnosti-govorit-zapax-v-avtomobile_i_902.html
1. Никулова Г. А. Средства визуальной коммуникации - инфографика и метадизайн // Г. А. Никулова, А. В. Подобных - Образовательные технологии и общество - 2010 № 2 (13). - С. 369-387.
2. Никулова Г. А. Графические акценты как одно из средств активации внимания пользователя // Г. А. Никулова, А. В. Подобных. Дистанционное и виртуальное обучение. - 2008. - № 8 (14). - С. 23-36.
3. Инфографика. Вместо слов. Язык образов: первые шаги, [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://vmestoslov.info/2010/05/18/image-lang-first-step/
4. Инфографика. Крупный план, [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://habrahabr.r u/blogs /personal/95699/
5. Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо. - 6-е узд.: - СПб.: Питер, 2006. - 589 с.
6. Фрейзер Б. Управление цветом. Цветокоррекция. Искусство допечатной подготовки / Брюс Фрейзер, Крис Мэрфи, Фрэд Бантинг. - К.: «Вильямс», 2006 - 560 с.
7. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст. Отрывки из публичной лекции Умберто Эко на экономическом факультете МГУ 20.05.1998 // [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Culture/Eko/Int_Gutten.php
8. Tufte E. R. Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and Narrative, / E. R. Tufte. -Cheshire, CT: Graphics Press, 1997. - 157 р.
УДК 378:004:009
В. В. КИРИЛЕНКО
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В У ВИЩ1Й ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
У cmammiрозглядаеться проблема застосування нових комп 'ютерних тформацтних технологт в oceimi. Показано формування тформацтноi культури майбуттх педагогiв, базових складових ix майбутньоЧ сфери дiяльнocmi.
Ключовi слова: тформацшна культура, тформацтт технологи, тформащя, профестна компетенттсть.
В. В. КИРИЛЕНКО
ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ
СТУДЕНТОВ В ВЫСШЕМ ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ
В статье рассматривается проблема вендрения компьютерных информационных технологий в образовании Показано формирование информационной культуры будущих педагогов, базовых составляющих их будущей профессиональной деятельности.
Ключевые слова: информационная культура, информационные технологии, информация, профессиональная компетентность.
V. V. KIRILENKO
PROBLEMS OF THE FORMATION OF STUDENTS' INFORMATION CULTURE IN HIGH PROFESSIONAL EDUCATION
In the article an attempt to reveal the problems in education, which are connected with the development of the new computer information technologies and the exposure of problems in forming culture in future teachers is made and also in forming basic constituents of their future sphere of activities.
Keywords: information culture, information technologies, information, professional competence.
Одшею з глобальних цшей шформатизацп освии е тдготовка педагопв, як володшть високим рiвнем шформащйно! культури, а перехвд на новий шформацшний рiвень розвитку, зумовлюе актуалiзацiю проблеми шформащйно! культури майбутшх педагопв.
Пошуки нових щей ведуться на вах структурних рiвнях системи освии. Аналiз проблем освии часто приводить до^дникш до висновку про 11 кризу, а шода й до тверджень про те, що ця криза е першопричиною глобальних проблем сучасносп. Це пов'язуеться з тим, що нитшня система освии формуе людей, яю, по-перше, надзвичайно даяльт, а по-друге, вiдiрванi ввд етичних цiнностей культури, що не дозволяе 1м контролювати на^дки свое! даяльност! I якщо
