CC BY
124
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ КОМУНIКАТИВНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
11. Rotrekl Zdenek. How infographies can help teach the rules of English / Zdenek Rotrekl. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.britishcouncil. org/voiees-magazine/how-infographies-ean-help-teaeh-the-rules-of-english.
12. Tricky prepositions. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. grammar.net/trieky-prepositions.
13. Tsymbalyuk K. Adjectives. Degrees of Comparison / K. Tsymbalyuk, D. Levchuk. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://greenforest. eom.ua/projeets/ articles/visual-grammar.
REFERENCES
1. Buzan T., Buzan B. Supermyshlenie [The Mind Map Book], Minsk: Popurri, 2003. 304 p.
2. Hordyeyeva A., Kulyk S. Formuvannya anhlomovnoyi leksyehnoyi kompetentnosti molodshykh shkolyariv z vykorystannyam kart pam'yati [Formation of English Lexical Competence of Junior Students using Mind Maps]. Inozemni movy, 2013, vol. 2, pp. 13-18.
3. Zinnurov E. Tekhnolohiya vykorystannya informatsiynykh zasobiv navehannya na urotsi inozemnoyi movy [Technology of using of information educational tools in the foreign language lesson]. - Access modes: http://www.nv-ime.edukit.zt.ua/news/id/2125/vn/Технологiя-використання-iнформацiйних-засобiв-навчання/.
4. Kochevanov A. Infografika: Vehera, segodnya, zavtra [Infographies: yesterday, today, tomorrow]. - Access modes: http://infogra.ru/infographies/ infografika-vchera-segodnya-zavtra.
5. Kubrak N. Masterskaya «Infografika v rabote s det'mi» [Workshop «Infographies in the work with children»]. - Access modes: https://sites.google.com/site/ infogradeti/home.
6. Mind map. - Access modes: // https://en.wikipedia.org/wiki/Mind_map.
7. Peres D. Sovety Al'berto Kairo po effektivnoi vizualizatsii dannyakh [Alberto Cairo's advice in effective data visualization]. - Access modes: http://ijnet.org/ru/node/7747.
8. Savchuk I. Vykorystannya vizualizatsiyi ta infohrafiky v navchanni dekoratyvno-uzhytkovomu mystetstvu [Use of visualization and infographies in learning decorative handcraft art]. Problemy ta perspektyvy formuvannya natsional'noyi humanitarno-tekhnichnoyi elity, 2015, vol. 42 (46), pp. 380-386.
9. Idioms describing people. - Access modes: http://manutd4me.blogspot.ru/2014/ 04/idioms-describing-people.html
10. Present Simple. - Access modes: http://weallswimtogether.blogspot.ru/ 2014/09/unit-1-present-simple-continuous.html
11. Rotrekl Zdenek. How infographics can help teach the rules of English. - Access modes: https://www.britishcouncil.org/voices-magazine/how-infographics-can-help-teach-the-rules-of-english.
12. Tricky prepositions. - access modes: // http://www.grammar.net/tricky-prepositions.
13. Tsymbalyuk Katya, Levchuk Dasha. Adjectives. Degrees of Comparison. - Access modes: http://greenforest.com.ua/projects/articles/visual-grammar
УДК 81'255.4:06.053.56
АННА МОНАШНЕНКО monashnenko_anna@mail.ru кандидат педагопчних наук, асистент, Нацюнальний ушверситет бiоресурсiв i природокористування Украши СПЕЦИФ1КА ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКЛАДУ В ПОР1ВНЯНН1 З УСНИМ
Висвгтлено та проаналгзовано думки вгдомих вчених щодо вгдмгнностг м1ж усним та письмовим перекладом i встановлено ïx особливостг. Визначено критерИ', як використовуються для розгляду специфжи усного перекладу в поргвняннг з письмовим. Подано авторське визначення письмового перекладу. Висвгтлено класифжаци моделей перекладу. Грунтовний аналгз ргзних класифжацш моделей перекладу доводить, що в свош основг ïм властивг однг i тг ж моделг, а саме: ситуативна, трансформацшна, семантична, комушкативна, психолгнгвгстична, тформативна, ттерпретативна. Розглянуто сутнгснг характеристики кожно'1 з виокремлених моделей. Висвгтлено та охарактеризовано класифгкацИ' типгв перекладу. Висвгтлено переваги у процесг навчання перекладу з точки зору навчально'1 доцшьностг, починаючи з письмового.
Ключовi слова: письмовий переклад, усний переклад, моделг перекладу, перекладач.
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МШОМОВНО1 КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
АННА МОНАШНЕНКО
monashnenko_anna@mail.ru кандидат педагогических наук, ассистент, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
СПЕЦИФИКА ПИСЬМЕННОГО ПЕРЕВОДА В СРАВНЕНИИ С УСТНИМ
Освещены и проанализированы мнения известных ученых по различию между устным и письменным переводом и установлено их особенности. Определены критерии, которые используются для рассмотрения специфики устного перевода по сравнению с письменным. Представлено авторское определение письменного перевода. Освещены классификации моделей перевода. Обстоятельный анализ различных классификаций моделей перевода доказывает, что в своей основе им присущи одни и те же модели, а именно: ситуативная, трансформационная, семантическая, коммуникативная, психолингвистическая, информативная, интерпретативная. Рассмотрены сущностные характеристики каждой из выделенных моделей. Освещены и охарактеризованы классификации типов перевода. Освещены преимущества в процессе обучения переводу с точки зрения учебной целесообразности, начиная с письменного,.
Ключевые слова: письменный перевод, устный перевод, модели перевода, переводчик.
ANNA MONASHNENKO monashnenko_anna@mail.ru Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
THE PARTICULARITY OF TRANSLATION IN COMPARISON WITH
INTERPRETATION
There have been highlighted and analyzed the views of eminent scientists about the difference between interpretation and translation and determined their features in the article. The criteria are determined which used to review the specifics of interpretation compared to writing. The author's definition of translation are given. Translation is the author's creative activity of the highest level of equivalence that has a proven technology for which the original and translated text appear as fixed text with which you can work indefinitely by using additional literature or electronic means. The classification of models of translation is identified. Fundamental analysis of various classifications of translation models shows that basically they are inherent in one and the same model, namely: situational, transformational, semantic, communicative, psycholinguistic, informative, interpretive. The essential characteristics of each of the examined models are considered. The classification of translation is characterized. The advantages are defined in teaching of translation from the perspective of educational relevance, beginning with writing. Translation is a difficult type of language and mental activity that involves the presence of specific knowledge and skills as a result of the acquisition which develops intuitive ability to solve translation problems.
Keywords: translation, interpretation, models of translation, interpreter.
Переклад - це один i3 найдавшших видiв людсько! дiяльностi. Спочатку переклади були усними, а з виникненням писемносп з'явились i письмовi переклади. Розвиток перекладацько! дiяльностi вщкрив людям широкий доступ до культурних надбань шших народiв, зробив можливим розповсюдження наукових та iнших учень, дав поштовх до мiжнародноl торгiвлi i сшвробггництва.
Проблеми перекладу з'ясовують украшсью науковщ С. Засекш, О. Застровський, I. Лггвш, С. Перова, Н. Сопилюк, Л. Черноватий та ш. Серед сучасних дисертацш з ще! проблематики видшяються дослщження Т. Гашчево!, Т. Паучник, З. Пщручно!, Н. Суханово! та ш. Особливосп перекладу текспв аграрно! тематики розглядаеться в працях С. Амелшо!, Н. Козлова, О. Сергеева та ш. Серед закордонних науковщв, що внесли суттевий вклад у розвиток перекладознавства, видшяються Р. Белл, А. Гуртадо, О. Каде, Д. Келл^ М. Ледерер, С. Норд, А. Им, Д. Робшсон, Л. Салмон, М. Снелл Хорнби та ш.
Метою статт е визначення специфiки письмового перекладу в порiвняннi з усним.
М. Брандес i В. Провоторов розглядають письмовий переклад як комушкативний акт, що не спрямований на конкретного користувача або аудитора (аудиторiя користувачiв письмового перекладу не задана спочатку), внаслщок чого перекладач письмового тексту не обмежений вимогами конкретно! особи (замовника перекладу) [1, с. 154]. Користувачем письмових перекладiв е суспшьство в цшому, тому перекладач виявляеться вщповщальним за соцiалiзацiю перекладу у цшьовш культурi. На думку Я. Смельяново!, письмовим е такий вид перекладу, при якому орипнал i текст перекладу виступають у процес перекладу у виглядi фшсованих текстiв, до яких перекладач може неодноразово звертатися [5, с. 34].
Т. Гашчева розглядае переклад не як комушкащю, а як особливий вид штерпретативно-породжуючого дискурсу, як ланку мiжлшгвокультурноl комушкаци [2, с. 27]. Дослщниця розглядае також вщмшност мiж усним i письмовим перекладом як найбшьш поширеними його видами. Головною вщмшшстю мiж цими видами перекладу авторка вбачае у характерi обмежень. Науковець акцентуе увагу на тому, що шд час письмового посередництва, на вщмшу вщ усного, перекладач, зазвичай, мае достатньо часу, аби користуватися словниками, шшими довщковими матерiалами i навiть проводити консультаци з фахiвцями для вирiшення проблем, яю пов'язанi з iнтерпретацiею тексту оригшалу. 1ншою вiдмiннiстю мiж усним та письмовим посередництвом, на думку авторки, е рiзниця у ступеш розгорнутосп процесу перекладу. «У письмовш формi чiтко розрiзняються принаймнi три етапи: доперекладацький аналiз тексту оригшалу, власне переклад i редагування тексту перекладу [2, с. 28].
Найбшьш повно, на нашу думку, розглядае специфшу усного перекладу в порiвняннi з письмовим Я. Смельянова, використовуючи таю критери:
1) форма текста оригшалу та перекладу;
2) специфша сприйняття оригшалу та оформлення перекладу;
3) фактор часу;
4) характер зв'язку з комушкантами;
5) «напрям» перекладу [5, с. 34].
Дослщниця доводить, що в усному перекладi перекладач сприймае текст оригшалу одноразово, на слух, невеликими вiдрiзками, величина яких може вардаватися. Письмовий перекладач мае у своему розпорядженш весь текст цшком i перекладае один ви^в за iншим. Вiн може зютавляти переклад iз текстом оригшалу, отримувати додаткову шформащю в шших частинах тексту. Письмовий перекладач не обмежений ч^кими часовими рамками, що створюе умови для устшного розв'язання ним складних перекладацьких проблем.
Отже, в письмовому перекладi наявнi передумови для досягнення найвищого рiвня е^валентносп. В усному перекладi ди перекладача обмеженi часовими рамками, темп мови задаеться оратором. У таких умовах зростае роль нашвавтоматичних навичок, знання стiйких вiдповiдностей i штампiв. Усний перекладач перебувае в безпосередньому контакт з учасниками мiжмовного спiлкування. Вш включений в ситуацiю спiлкування i е И учасником. Стосовно письмового перекладача, то в бшьшосп випадюв у нього вiдсутнiй прямий або зворотнш зв'язок iз комунiкантами. У письмовому перекладi передача шформаци вщбуваеться в одному напрямi, спiввiдношення мов стабшьне, наприклад з англшсько! на украшську. В умовах усного перекладу стввщношення мов i «напрям» перекладу можуть мшятися [5, с. 34-36].
На специфшу письмового перекладу вказуе А. Давдян. Вш зазначае, що це творчий вид перекладу в порiвняннi з шшими видами перекладу, яю засновуються на iнтуlцil, здогадках тощо. Тому методика письмового перекладу е повнютю авторською, iндивiдуальною, що не повторюе вже створенi модель Оскшьки час сприйняття тексту перекладачем не обмежений, то письмовий переклад е найбшьш обдуманим i тому, на переконання автора, досконалим видом перекладу [4].
Ця думка простежуеться i в дослщженш А. Швейцера, який акцентуе увагу на тому, що результатом письмового перекладу як мiжмовноl комушкацп е вербальна чи невербальна реакщя учасниюв комунiкацil, а текст перекладу у письмовш формi е кшцевим продуктом, результатом дш перекладача [18]. Автор наголошуе на наявносп певно! послiдовностi дiй або технологи в процеш перекладу.
Т. Пашчник розглядае письмовий переклад як складну рецептивно-продуктивну дiяльнiсть, що передбачае сукупнють добре розвиненого змiстового сприйняття,
результативного усвщомлення та репродуктивно-продуктивного мислення [14, с. 17]. Вщтак науковець акцентуе увагу на психологiчних особливостях письмового перекладу.
Вщмшш особливостi усно! i письмово! англшсько! мови висвiтлюе К. Тазша. Авторка доводить, що письмова мова контекстна, вмщуе велику кшьюсть розгорнутих конструкцiй. Структури, якi вживаються в письмовiй мовi, набагато складнiшi вiд структур, що властивi усному мовленню. Письмова мова характеризуеться вживанням складношдрядних, а усна -складносурядних речень, оскiльки виявляе емоцiйне забарвлення. Типовим для письмово! мови е вживання речень iз прислiвниковими i дiеприслiвниковими зворотами. Письмова мова нормативна, вимагае прямого порядку ^в у побудовi англшсько! фрази. Якщо в обох мовах зб^аеться порядок ств, то це забезпечуе позитивний перенос мовних знаюв з рщно! мови i е позитивним чинником при переклада Нормативнiсть письмово! англiйсько! мови проявляеться у вживаннi тих чи шших часових форм дiеслова. Письмова мова лопчна, в нiй вщображеш логiчнi зв'язки мiж реченнями i всерединi речень, що вщтворюе сенс цшого [17, с. 80-81].
Отже, можна зробити висновок, що письмова мова характеризуеться нормативнютю викладу, лопчшстю i контекстнiстю.
Письмовий переклад е авторською, творчою дiяльнiстю найвищого рiвня еквiвалентностi, що мае сталу технолопю проведення, де оригiнал i текст перекладу виступають у виглядi фшсованих текстiв, iз якими можна працювати необмежений час iз використанням додатково! лiтератури чи електронних засобiв.
Специфша письмового перекладу полягае в тому, що перекладач мае у своему розпорядженш весь текст цшком i можливiсть перекладати один вислiв за шшим. Пiд час письмового перекладу наявна можливють зiставляти переклад iз текстом оригiналу, отримувати додаткову шформащю з iнших частин тексту. Письмовий переклад мае певш психологiчнi особливосп, що грунтуються на сукупностi змютового сприйняття тексту перекладу та його результативного усвщомлення. Специфiка письмового перекладу спонукае до акцентування бшьшо! уваги на граматищ, в порiвняннi з навчанням усного перекладу.
М. Гарбовський стверджуе: «Володшня техшкою вираження думок мовою перекладу, що досягаеться при навчанш письмового перекладу, виявляеться надзвичайно важливим для набуття навичок усного перекладу. 1накше кажучи, люди, здатш якiсно здiйснювати письмовий переклад, швидше за все, за винятком особливих випадкiв iндивiдуально! психiки, зможуть яюсно здiйснювати усний переклад пiсля певно! шдготовки» [3, с. 41]. Отже, науковець доводить важливють навчання майбутшх фахiвцiв саме письмового перекладу та вщзначае його значний вплив на розвиток усного перекладу.
Однак письмовий переклад залежить насамперед вiд здiбностей та психолопчних особливостей перекладача, бо здшснюеться в його мозку та е недоступним для спостереження i дослщження. «З цiе! причини вивчення процесу перекладу проводиться за допомогою теоретичних моделей, що описують процес перекладу в цшому або рiзнi його аспекти. У лшгвютичнш теорi! моделi перекладу представляють процес перекладу у виглядi ряду розумових операцiй над мовними i мовленневими одиницями, тобто у виглядi лiнгвiстичних операцiй, вибiр яких зумовлений мовними особливостями оригшалу та вiдповiдними особливостями в мовi перекладу» [16, с. 132].
Найсуттевiшi ознаки перекладу як мiжмовно! та мiжкультурно! комунiкацi! вiдображенi в моделях перекладу як умовного опису низки розумових операцш, виконання яких призводить до процесу перекладу. Так, О. 1васюк та О. Огуй тд моделлю перекладу розумдать умовний опис низки послщовних ментальних операцiй над мовними одиницями, виконуючи якi перекладач мав би здшснити переклад оригшалу [7, с. 161]. «Значимють розробки подiбних моделей для практики перекладу полягае в тому, що знання може полегшити перекладачевi вирiшення важких перекладацьких завдань. При цьому iнтерес для дослiдникiв представляе i етап переходу вiд мови оригiналу до мови перекладу, i подальше використання останнього для побудови тексту перекладу. Результатом цих дослiджень стають так зваш моделi перекладу» [13, с. 104].
Проаналiзуемо найбiльш поширенi теоретичш моделi перекладу та з'ясуемо !х особливостi. 1снуе велика кiлькiсть сучасних моделей перекладу: аналгтична, герменевтична, денотативна, ттерпретативна, когштивна, комунiкативна, контекстна, контрактивна, психолшгвютична, семантична, семiотична, синергетична, трансформацшна, трансформацшно-семантична, еквiвалентна, модель опосередкованого перекладу [13, с. 105].
Т. Паучник умовно виокремлюе у перекладознавсга такi моделi процесу перекладу: трансформацшно-семантичну, ситуативну, психолiнгвiстичну та комунiкативну [14, с. 12]. Т. Кияк, О. Огуй, А. Науменко серед моделей перекладу називають ситуативну, семантичну, психолшгвютичну, трансформацiйну, комунiкативну, iнформативну [9, с. 516]. Найбшьш вщомими, на думку Я. Смельяново!, е ситуативна, трансформацшна, семантична, психолiнгвiстична й iнтерпретативна модел^ модель О. Каде [5, с. 17]. Остання в шших класифшащях вщноситься до комунiкативних моделей. Грунтовний аналiз рiзних класифiкацiй моделей перекладу доводить, що в сво!й основi !м притаманнi однi i т ж моделi, а саме: ситуативна, трансформацшна, семантична, комушкативна, психолiнгвiстична, шформативна, iнтерпретативна. Отже, розглянемо сутнiснi характеристики кожно! з виокремлених моделей.
Ситуативна модель перекладу (В. Гак, Б. Григорьев, Дж. Кетфорд, М. Снелл Хорнбi та ш.) базуеться на сшввщношенш мовних одиниць оригiналу та перекладу з фактами оточуючо! дшсносп (референтами та денотатами). Переклад е процесом замiни (субституцi!) матерiальних знаюв денотатiв однiе! мови на вщповщш знаки iншо!. «За вiдсутностi денотата у мовi перекладу перекладач мае застосувати компенсацшш перекладознавчi прийоми й засоби. Ситуативна модель наближаеться до дшсносп, певною мiрою спрощуючи !!» [19, с. 34]. Однак, вона не розкривае мехашзму переходу вщ тексту оригiналу до тексту, що зробив перекладач, та не обгрунтовуе багатоварiантнiсть перекладу. «Ситуативна модель досить адекватно описуе процес письмового перекладу, коли для створення комушкативно рiвноцiнного тексту мовою перекладу необхщно i достатньо вказати на одну й ту ж саму ситуащю» [14, с. 14]. Щд ситуацiею розумiеться предметна (ситуацiя-денотат), а не мовна.
Трансформацшна модель перекладу (Ю. Найда, I. Ревзiн i В. Розенцвейг, А. Гуртадо) виникла пiд впливом щей трансформацшно! граматики (Н. Хомський) i передбачае перетворення синтаксичних структур тексту оригшалу (його трансформащю) у перекладений текст. «Трансформацiйний аналiз - методика вияву схожостi й вщмшносп мiж синтаксичними конструкцiями шляхом установлення правил перетворення !х ядерних структур i набору таких трансформацiй за умови збереження лексичного складу конструкцш i синтаксичних зв'язкiв !х складниюв» [16, с. 626]. Передбачаеться, що ядерш структури в рiзних мовах зб^аються бiльше, нiж поверхневi. Перекладач мiнiмiзуе вихiднi структури саме в глибинш ядернi структури, що зб^аються для рiзних мов за спшьшстю логiко-синтаксичних зв'язкiв i вiдповiдно! !м лексики. «Прибiчники дано! моделi виходять з припущення, що шд час письмового перекладу здшснюеться передача значень мовних одиниць оригшалу. Таким чином, ця модель орiентована на юнування безпосереднього зв'язку мiж граматичними структурами та лексичними одиницями контактуючих мов. Стввщнесеш одиницi розглядаються як початковий та юнцевий стан процесу перекладу. Зпдно з цiею моделлю, процес письмового перекладу включае три етапи: аналiз, переключення, реструктурування» [14, с. 12-13].
Семантична чи змютова модель (Л. Бархударов, Я. Рецкер, А. Федоров та ш.) враховуе обставину, що при перекладi передаються значення одиниць оригшалу, яю складаються з елементарних сми^в - сем. «За щею моделлю переклад зводиться до аналiзу плану предметно-логiчного й експресивно-стилютичного змiсту (концепцiя 1) чи, враховуючи здобутки трансформацшного пiдходу, до аналiзу глибинних смислiв як змiстових категорш генеративно! семантики (концепцiя 2). Внаслщок цього визначаються елементарш смисловi, стилютичш та iншi характеристики, чи семи змюту, яким при синтезi перекладного тексту знаходять вщповщники у мовi перекладу» [19, с. 35]. Зб^ елементарних смислiв у мовах оригшалу покращуе переклад i робить його бшьш досконалим. Ця модель спонукае до проведення об'ективного аналiзу системи синонiмiчних засобiв, що виражають певну змютову категорiю, а також вказуе на ряд суттевих факторiв, яю визначають вибiр варiанта перекладу. Семантична модель перекладу дозволяе описати е^валентш вщношення мiж множиною мовних засобiв в двох мовах, що зводяться до загальних семантичних категорiй.
Комушкативна модель (Л. Латишев, А. Попович, А. Швейцер та ш.), прагматичш основи дослщження яко! заклала Лейпцизька школа О. Каде. Основою ще! моделi е твердження, що переклад е засобом спшкування, двомовно! комушкаци, яка грунтуеться на обмiнi закодованою шформащею через певнi iнформацiйнi (письмовi чи уснi) канали зв'язку. Так, у комушкативнш моделi перекладу О. Каде виокремлюе три фази двомовно! комушкаци:
1) мiж адресантом тексту та адресатом-перекладачем;
2) змша перекладачем коду М1^М2;
3) мiж перекладачем-адресантом i кiнцевим рецитентом [8, с. 69-71].
«У комушкативнш концепцi! О. Каде мовна форма слугуе змюту, переклад - це проста замша мовних одиниць одше! мови на таю самi знаки шшо! мови» [6, с. 18]. А. Швейцер формулюе свою комушкативну модель перекладу iз врахуванням мовних та позамовних чинникiв [18, с. 51-52]. Ключовим поняттям моделi е «динамiчна еквiвалентнiсть» як вiдповiднiсть реакцш читачiв перекладу та оригiналу. Ця модель мае двi складовi:
1) первинна комушкативна ситуацiя мiж вщправником вихiдного тексту i одержувачем цього тексту та шшим одержувачем - перекладачем;
2) вторинна комушкащя м1ж перекладачем вщправником та iноземним рецитентом [18, с. 52].
Модель А. Швейцера доповнюеться трьома складниками А. Поповичем, а саме:
1) вказуеться на зв'язок мiж автором та перекладачем iз погляду !хшх позицш у комушкативному процес i виборi лiтературно! стратегi!;
2) визначаеться вщмшшсть перекладу вiд оригiналу при побудовi тексту, зважаючи на !х жанрово-стилютичш характеристики;
3) враховуеться ситуацiя рецишенпв оригiналу й перекладу [15, с. 52-53].
Психолшгвютична модель перекладу припускае наявнiсть мотиву, мети, внутрiшньо!
програми майбутнього перекладу, побудови висловлювання у внутршнш промовi i його вербатзащю усною або письмовою мовами. При цьому перекладач проектуе власне зовшшне мовлення на змют i форму вихщного тексту. Ця модель «передбачае використання тако! внутрiшньо! програми як згорнутого змiсту оригiнального тексту (концепту), що дае змогу перекодувати !! за правилами мови перекладу» [11, с. 31]. Уявлення про процес перекладу в цш моделi включае двi фази: переклад iз мови оригшалу на внутршнш код ^ навпаки, переклад iз внутрiшнього коду мовою перекладу. Ця модель довгий час не отримувала належного розвитку у втизнянш теорi! перекладу.
1нформативна модель е носiями рiзноманiтно! шформацп, яку потрiбно сприйняти та усвщомити в повному обсязi, з ушма змiстовими, стилiстичними, ситуативними та шшими фоновими особливостями. Основою перекодування е вщтворення змiсту думки, отже, певно! iнформацi!. Процес перекладу грунтуеться на штелектуальних характеристиках автора тексту та перекладача. Основою моделi е врахування рiзних типiв iнформацi! в тексп, щоб мовою перекладу перетворити шформацшний масив для оптимального сприйняття його адресатом перекладу. 1нформативна модель виявляе, зазвичай, етнокультурну установку, враховуе своерщшсть культур i бачення свiту, онтологш етносiв.
1нтерпретативна модель перекладу. Центральними поняттями цiе! концепцi! е дефшщп «iнтерпретацiя» (знаходження вiдповiдного засобу вираження певного сенсу в конкретному чаш i контекст^ i «девербалiзацiя» (вщдшення сенсу вiд його мовного вираження). Процес перекладу диференщюеться на три етапи:
1) створення тексту оригшалу;
2) розумшня перекладачем змiсту промови;
3) породження перекладачем тексту, що вщтворюе вихщний сенс [20].
Сутшсть ще! моделi полягае у розумшш обставини, що спiлкування мiж людьми здшснюеться не шляхом обмiну мовними одиницями, а за допомогою текспв певного змюту, тобто розумшня тексту не може бути зведено до просто! суми значень мовних одиниць. Саме розумшня тексту оригшалу i передача його у тексп перекладу е основою ще! модель
У реальнш професшнш ситуацн перекладач оперуе текстом, чи! типолопчш, стилютичш та жанровi особливостi детермiнують стратегiю перекладу, вибiр методу i прийомiв перекладу. Одиницею i об'ектом перекладу е текст, ^ отже, поняття «текст» е основним у перекладознавствь С. Королькова наголошуе, що переклад - це бшнгвальна текстова дiяльнiсть, яка е штерпретащею i породженням текспв [10, с. 320].
Д. Осипов вщзначае, що у процесi навчання перекладу, зазвичай, починають iз письмового перекладу, що мае низку переваг iз точки зору навчально! доцшьносп:
• зорову iнформацiю людинi сприймати легше; текст оригiналу дозволяе в будь-який момент повернутися до будь-якого фрагменту, полегшуе впiзнавання слiв i форм, що зручно для !х пошуку в словниках i довщниках;
• у процес письмового перекладу тд час його виконання i виконання окремих eTaniB можна здiйснювaти змши в широкому дiaпaзонi; легше роздшяти, вiдпрaцьовувaти i контролювати окрeмi етапи роботи з текстом;
• при наявност тексту перекладу, як i при будь-якш письмовш робот^ людина набагато краще продумуе його змют i мовну форму [12, с. 128-129].
Погоджуемося з думкою Д. Осипова, що письмовий переклад дуже важливий у процес пiдготовки пeрeклaдaчiв. Вищeзaзнaчeнi положення визначають першооснови майбутньо! перекладацько! дiяльностi. Результатом профeсiйноï подготовки стае фaхiвeць в гaлузi перекладу з европейським свпобаченням.
Отже, переклад е складним видом мовно-мислeнневоï дiяльностi, що передбачае нaявнiсть спeцифiчних знань i вмшь, в рeзультaтi набуття яких розвиваеться iнтуïтивнa здaтнiсть виршувати пeрeклaдaцькi проблеми.
Л1ТЕРАТУРА
1. Брандес М. П. Предпереводческий анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков: учеб. пособие. - 3-е изд., стереотип. / М. П. Брандес, В. И. Провоторов. - М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. - 224 с.
2. Гашчева Т. В. Методика навчання майбутшх фшолопв усного англомовного двостороннього перекладу у галуз1 права: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. В. Гашчева. - Х., 2008. - 182 с.
3. Гарбовский Н. К. Дидактика перевода / Н. К. Гарбовский // Вестник Московского университета. Серия 22: Теория перевода. -2013. - № 4. - С. 36-50.
4. Давдян А. С. Роль переводческих компетенций в обучении письменному переводу/ А. С. Давдян // Проблемы современной науки и образования. - 2015. - № 1 (31). - С. 1-2.
5. Емельянова Я. Б. Лингвострановедческая компетенция переводчика: теория и практика: монограф1я. - 2-е изд., испр. и доп. / Я. Б. Емельянова. - Нижний Новгород: ООО «Стимул-СТ», 2010. - 201 с.
6. Засешн С. В. Психолшгвютичш ушверсали перекладу художнього тексту: монограф1я / С. В. Засешн. - Луцьк: Волин. нац. ун-т 1м. Лей Украшки, 2012. - 272 с.
7. 1васюк О. Я. Р1вш перетворення тексту та засоби досягнення адекватност при переклад! / О. Я. 1васюк, О. Д. Огуй // Науковий вюник Чершвецького ушверситету. (Сер1я: Германська фшолопя). - 2003. - Вип. 156. - С. 158-168.
8. Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: сб. статей / О. Каде. - М.: Международные отношения, 1978. - С. 69-90.
9. Кияк Т. Р. Теор1я та практика перекладу (шмецька мова): шдручник для студенпв ВНЗ / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А.М. Науменко. - Вшниця: Нова книга, 2005. - 592 с.
10. Королькова С. А. Когнитивная структура алгоритма письменного перевода / С. А. Королькова // Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2014. - № 3. - С. 319-328.
11. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / А. А. Леонтьев. -М.: Смысл; Академия, 2005. - 288 с.
12. Осипов Д. А. Обучение письменному переводу технических текстов / Д. А. Осипов // Международный журнал експериментального образования. - 2011. - № 8. - С. 128-129.
13. Основные понятия переводоведения (отечественный опыт). Терминологический словарь-справочник / отв. ред.. канд. филол. наук М. Б. Раренко. - М., 2010. - 260 с.
14. Пайчник Т. Д. Методика навчання майбутшх фшолопв письмового двостороннього перекладу комерцшних лиспв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. Д. Пайчник. - К., 2011. - 299 с.
15. Попович А. Проблемы художественного перевода: учебное пособие / А. Попович. - М.: Высшая школа, 1980. - 199 с.
16. Сел1ванова О. О. Сучасна лшгв1стика: термшолопчна енциклопед1я / О. О. Сел1ванова. - Полтава: Довшлля-К, 2006. - 716 с.
17. Тазина К. А. Формирование готовности к письменному переводу / К. А. Тазина // Вестник ТГПУ (TSPU Bulletin). - 2012. - № 4 (119). - С. 79-83.
18. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. - Изд. 2-е. / А. Д. Швейцер. - М.: Книжный дом «Либроком», 2009. - 216 с
19. Шевченко О. О. Переклад як творчий процес / О. О. Шевченко // В1сник ЛНУ 1меш Тараса Шевченка. - 2014. - № 6 (289), Ч. II. - С. 33-38.
20. Seleskovitch D. L'interprète dans les conférences internationales/ D. Seleskovitch. - Paris, Lettres modernes. 1968. - 260 p.
REFERENCES
1. Brandes M. P. Predperevodeheskyy analyz teksta (dlya ynstytutov y fakul'tetov ynostrannbikh yazbikov [Translation analysis of the text] / M. P. Brandes, V. Y. Provotorov: [ueheb. posobye]. 3-e yzd., stereotyp. M.: NVY-TEZAURUS, 2001. 224 s.
2. Hanicheva T. V. Metodyka navchannya maybutnikh filolohiv usnoho anhlomovnoho dvostoronn'oho perekladu u haluzi prava [Methods of teaching bilatéral interpretation in law]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / Hanicheva Tetyana Viktorivna. Kh., 2008. 182 s.
3. Garbovskii N. K. Didaktika perevoda [Didactics of translation] / N. K. Garbovskii // Vestnik Moskovskogo universiteta (Ser. 22: Teoriya perevoda). 2013, № 4. S. 36-50.
4. Davdyan A. S. Rol' perevodeheskikh kompetentsii v obuchenii pis'mennomu perevodu [The role of translation competence in teaching translation] / A. S. Davdyan // Problemy sovremennoi nauki i obrazovaniya. 2015, № 1 (31). S. 1-2.
5. Emel'yanova Ya. B. Lingvostranovedcheskaya kompetentsiya perevodehika: teoriya i praktika [Lingoeultural competence of interpreter: Theory and Practice]: [monografiya] / Yana Borisovna Emel'yanova. - 2-e izd., ispr. i dop. - Nizhnii Novgorod: OOO «Stimul-ST», 2010, 201 s.
6. Zasyekin S. V. Psykholinhvistychni universaliyi perekladu khudozhn'oho tekstu [Psyeholinguistie universals of translation of literary text ]: [monohrafya] / Serhiy Vasyl'ovyeh Zasyekin. - Luts'k: Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrayinky, 2012, 272 s.
7. Ivasyuk O. Ya. Rivni peretvorennya tekstu ta zasoby dosyahnennya adekvatnosti pry perekladi [The levels of converting text and the means of achieving adequacy in translation] / O. Ya. Ivasyuk, O. D. Ohuy // Naukovyy visnyk Chernivets'koho un-tu. (Ser.: Hermans'ka filolohiya). 2003, Vol. 156. S. 158-168.
8. Kade O. Problemy perevoda v svete teorii kommunikatsii [Problems of translation in the light of communication theory] // Voprosy teorii perevoda v zarubezhnoi lingvistike: sb. st. / O. Kade. - M.: Mezhdunarodnye otnosheniya, 1978. S. 69-90.
9. Kyyak T. R. Teoriya ta praktyka perekladu (nimets'ka mova) [Theory and Practice of Translation (German)]: [pidruch. dlya stud. VNZ] / T. R. Kyyak, O. D. Ohuy, A.M. Naumenko. - Vinnytsya: Nova knyha, 2005. 592 s.
10. Korol'kova S. A. Kognitivnaya struktura algoritma pis'mennogo perevoda [The cognitive structure of the algorithm translation] / S. A. Korol'kova // Lingvistika i mezhkul'turnaya kommunikatsiya. 2014, №3. S.319-328.
11. Leont'ev A. A. Osnovy psikholingvistiki [Basics of psyeholinguisties]: ueheb. [dlya stud. vyssh. ueheb. zaved.] / A. A. Leont'ev. - M.: Smysl; Akademiya, 2005. 288 s.
12. Osipov D. A. Obuchenie pis'mennomu perevodu tekhnicheskikh tekstov [Teaching of translation of technical texts] / D. A. Osipov // Mezhdunarodnyi zhurnal eksperimental'nogo obrazovaniya. 2011, №8. S. 128-129.
13. Osnovnye ponyatiya perevodovedeniya (Otechestvennyi opyt) [The basic concepts of translation]. Terminologicheskii slovar'-spravoehnik / otd. yazykoznaniya; otv. redaktor kand. filol. nauk Rarenko M.B. M., 2010. 260 s. (Ser.: Teoriya i istoriya yazykoznaniya).
14. Pasichnyk T. D. Metodyka navchannya maybutnikh filolohiv pys'movoho dvostoronn'oho perekladu komertsiynykh lystiv [Methods of teaching future philologists of written bilateral translation of the commercial emails] : dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / Tetyana Dmytrivna Pasichnyk. K., 2011. 299 s.
15. Popovieh A. Problemy khudozhestvennogo perevoda: uehebnoe posobie / A. Popovieh. - M.: Vysshaya shkola, 1980. 199 s.
16. Selivanova O. O. Suehasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediya [Modern Linguistics: terminology encyclopedia] / Olena Oleksandrivna Selivanova. - Poltava: Dovkillya-K, 2006. 716 s.
17. Tazina K. A. Formirovanie gotovnosti k pis'mennomu perevodu [Formation of readiness for translation] / K. A. Tazina // Vestnik TGPU (TSPU Bulletin). 2012, №4 (119). S. 79-83.
18. Shveitser A. D. Teoriya perevoda: Status, problemy, aspekty [Translation theory: status, issues, aspects] / Aleksandr Davidovieh Shveitser.- izd. 2-e. - M.: Knizhnyi dom «Librokom», 2009. 216 s
19. Shevchenko O .O. Pereklad yak tvorchyy protses [Translation as a creative process] / O .O. Shevchenko // Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. 2014, # 6 (289), Ch. II. S. 33-38.
20. Seleskoviteh D. L"interprète dans les conférences internationales/ D. Seleskoviteh. - Paris, Lettres modernes.1968. 260 p.
УДК 378: 372.881.111
ТЕТЯНА РОЗУМНА tatyana_rozumnaya@mail.ru кандидат педагопчних наук, доцент,
