CC BY
13
УДК 635.925:631.521.5:582.772 Ст. наук. ствроб. В. Ф. Собченко,
канд. с.-г. наук - Дендрологiчний парк "Софйвка" НАН Украти
СПЕЦИФ1КА БУДОВИ КЛЕНОВИХ ПЛОД1В-КРИЛАТОК ТА II ВПЛИВ НА ПОГЛИНАЛЬНУ ВЛАСТИВ1СТЬ ВОДИ
В лабораторних умовах дослщжено поглинання дистильовано'1 води насшням представниюв роду клен - Acer Lзростаючих в Правобережному Лiсостепу Укра-ши. Визначено види i форми, яю потребують мало або багато вологи для повного на-бубнявiння пов^ряно-сухих цiльних крилатих сiм'янок, оплоднiв з крилатками або окремих чистих зародюв при анаеробному насиченш в дистильованш водi.
Ключов1 слова: клен, поглинання води, плщ цiльний, оплодень, зародок, ана-еробне насичення.
Senior research worker V.F. Sobchenko - National dendrologicalpark "Sofiyivka ", National Academy of Sciences of Ukraine
Studying the Property of Fruits and Seeds to Absorb Distilled water under Anaerobic Saturation of the Representatives of the Kind of Acer L.
Absorbing property of the representatives of the kind of Acer L., namely fruits and seeds, grown Right-bank Forest-steppe оf Ukraine, in Uman district and in a dendrological park "Sofiyivka", was studied under laboratory conditions. The kinds and forms, which require little or much moisture for swelling of air-dry fruits and fruit coats with winged fruits or clean seeds under anaerobic soaking in distilled water were determined.
Keywords: maple, absorption of water, fruit whole, fruits shells, seed, anaerobic satiation.
При робот з насшневим матер1алом дослщник обов'язково повинен звернути увагу на прям1 та спряжеш кшьюст чи яюст ознаки рослинних ор-гашзм1в. Корелятивш ознаки дають можливють прогнозувати польову схо-жють насшня за показниками маси 1000 шт., лабораторно! енергп та схожост i багатьма шшими [5]. Наприклад, при проростанш насшня потребуе ту чи шшу кшьюсть води [1], i цей показник мае корелятивний зв'язок 1з показни-ком схожост [4]. В нашому випадку насшня клешв складаеться 1з сухого оп-лодня з крилаткою, насшневих оболонок i, власне, зародка, де кожен 1з ком-поненпв поглинае лише йому властиву кшьюсть вологи [6].
Матерiали дослвджень. Ми дослiдили насiння (крилатi Ым'янки) такого рослинного матерiалу: Acer platanoides L. - Клен гостролистий (велико-насшний); 2 - А. р. - К. г. (урожайний); 3 - A. p. - К. г. (середньо-насшний); 4 - А. р. "Schvedleri" - К. г. "Шведлерiв"; 5 - А. р. "Crimson King" - К. г. "Ма-линовий король"; 6 - А. р. - К. г. (велико-насшний); 7 - A. pseudoplatanus L. -К. несправжньоплатановий (темно-зелений); 8 - А. рs. - К. н. (свггло-зелений); 9 - А. рs. "Leopoldii"- К. н. "Леопольдiв"; 10 - A. ginnala Maxim. - К. гшала (№ 1); 11 - A. g. - К. г. (№ 2); 12 - A. g. - К. г. (№ 3); 13 - A. tataricum L. - К. татарський (свггло-велико-насшний); 14 - A. t. - К. т. (свггло-середньо-насш-ний); 15 - A. t. - К. т. (коричнево-велико-насшний); 16 - A. t. - К. т. (коричне-во-середньо-насшний № 1); 17 - A. t. - К. т. (коричневосередньонасшний № 2); 18 - A. t. - К. т. (коричнево-середньо-насшний № 3); 19 - A. t. - К. т. (тем-но-велико-насшний); 20 - A. t. - К. т. (темно-дрiбно-насiнний); 21 - A. negun-do L. - К. ясенелистий; 22 - А. n. - К. я. (осшне-червонолистий); 23 - А. п.
'Pseudocalifornicum'- К. я. 'Несправжньо-катфорншський'; 24 - A. campestre 'Hederacefolium'- клен польовий 'Плющелистий'; 25 - А. с. 'Pubescens'- К. п. 'Опушений'; 26 - А. с. L. - К. п. (типовий); 27 - Середне значення для клена гостролистого; 28 - Середне значення для клена несправжньоплатанового; 29 - Середне значення для клена гшала; 30 - Середне значення для клена та-тарського; 31 - Середне значення для клена ясенелистого; 32 - Середне зна-чення для клена польового; 33 - Середне значення для роду клен - Acer L.
Методика дослщжень. У робот використовували стандартизован методики ГОС^в - [2, 3].
Зародки без оплодня для визначення маси 1000 шт. насичених дис-тильованою водою в г, (Св.) отримували попередшм звшьненням вщ оплодня з крилом при допомозi ножа або секатора.
Маса 1000 шт. цшьних повпряно-сухих крилатих Ым'янок (Кпс), по-вiтряно-сухих зародкiв без оплоднiв (Спс), насичених дистильованою водою цiльних крилатих Ым'янок з оплоднем (Пв.) та насичених дистильованою водою зародюв без оплодня (Св.) в г, у представниюв роду клен - Acer L. визна-чалась за стандартною формулою:
10
x
P = (1)
Х i=1
де: Р - дослщжуваш показники (Кпс.; Сп.с.; Пв; Св); зокрема: Кпс. - маса 1000 шт. цшьних повггряно-сухих крилатих Ым'янок, г; Сп.с. - маса 1000 шт. повiтряно-сухих зародюв без оплодшв, г; Пв. - маса 1000 шт. цшьних крилатих Ым'янок з оплоднем, насичених дистильованою водою за 2-добовий тер-мш (48 год.), г; Св. - маса 1000 шт. насичених дистильованою водою зародюв без оплодня, г; В1, В2, В3, ..., Вх - маса окремих проб по 100 шт., г; Х - юль-кiсть проб, дослщжуваних у роботi, (constanta); 10 - коефщент переведення середнiх показникiв проб по 100 шт. на 1000 шт.
Поглинальну властивють дистильовано! води крилатими Ым'янками, оплоднями i зародками при досягненш повного набубнявiння, (тобто, при дводобовому анаеробному насиченш при температурi 18.20 °С) у представниюв роду клен - Acer L. визначали за формулами 2-5, яю нами вперше про-понуються для модифжаци стандартних методик з цшлю 1х застосування при вивченш поглинально! властивостi плодiв-крилаток.
Маса 1000 шт. повпряно-сухих оплоднiв з крилами без зародюв (Св.) вираховуеться по рiзницi мiж масою 1000 шт. цшьних повпряно-сухих крилатих Ым'янок у г, (Кпх) та масою 1000 шт. повпряно-сухих зародюв без оплодшв у г, (Сп.с):
Св. Кп.с. Сп.с. (2)
Масу поглинуто! води для цiльних крилатих Ым'янок визначають за рiзницею мiж масою 1000 шт. насичених дистильованою водою цшьних крилатих Ым'янок з оплоднем у г - (Пв.) та масою 1000 шт. цшьних повпряно-су-хих крилатих Ым'янок у г, (Кпс):
Уц.п. = Пв. - Кп.с. (3)
Масу поглинуто! води для зародюв без оплодня (Vh.) визначають за рiзницею мiж масою 1000 шт. насичених дистильованою водою зародюв без оплодня (Св.) та масою 1000 шт. повггряно-сухих зародюв без оплодшв (Сп.с.):
Vh. = Св. - Сп.с. (4)
Масу поглинуто! води оплоднем з крилом (V0.K.) визначають за рiзни-цею мiж масою 1000 шт. цшьних крилатих сiм,янок з оплоднем, насичених дистильованою водою (Пв.) та масою 1000 шт. насичених дистильованою водою зародюв без оплодня (Св):
Vo.K. = п.-С. (5)
Мета дослвджень. Визначення варiативностi показника поглинання вологи рiзними частинами плодiв-крилаток у рiзних видiв i форм представни-кiв роду клен Acer для розподшу дослщжено! групи за рiвнем поглинально! властивостi дистильовано! води за дводобовий термш. Такий розподiл дасть можливють встановити рiвнi поглинання води варiантами дослiду та харак-терш риси кожного з них, на яю необхiдно звертати увагу при збер^анш на-сiння у сховищах, при стратифжаци чи при посiвi у грунт.
Обговорення результатiв. Аналiз поглинання дистильовано! води цiльним насшням (крилатими сiм,янками) та видiленими зародками i вщок-ремленими оплоднями у представниюв роду клен - Acer, яю зростають на те-ритори Правобережного Лiсостепу Украши, в Уманському райош та мiстi Умань i в дендропарку "Софивка" (табл. 1), дае нам можливiсть зрозумiти, що представники роду Клен - Acer L. вiдрiзняються своерiдною специфiкою цього показника завдяки характернiй будовi плодiв-крилаток, у яких оплоднi разом з крилаткою поглинають у два рази бшьше води шж сам зародок (вар. 33). Тому, видовий ряд у напрямку вщ найнижчого сшввщношення до найви-щого в поглинальнш властивостi мiж оболонками i зародками у представниюв роду клен (Acer L.) за даними дослщу можна розмютити так: ясенелистий ^ польовий ^ татарський ^ гiнала ^ несправжньоплатановий ^ гостролистий.
Формова ж варiативнiсть цього показника найвища у клена гостролис-того, де можна вщзначити вiдношення 1:15,5 у форми велико-насшно!. Таке високе спiввiдношення можна пояснити, найшвидше, великими пористими оплоднями з об'емною крилаткою, 1000 шт. яких i поглинають 71,1 г дис-тильовано!' води за 2 доби анаеробного насичення тод^ коли 1000 шт. зародюв вбирають лише 4,6 г води. Це вказуе також i на такий нюанс, як низька втрата особисто!' вологи крилатими Ым'янками ще! форми клена при зберiганнi, чому перешкоджають мщш i товстi стiнки оплодня. Отже, таке насшня може зберь гатись довший перiод, нiж насiння наступного варiанту - клена гостролистого (урожайного). У ще! форми вiдзначаемо зворотне вiдношення поглинання вологи мiж зародками i оплоднями (1,2:1). Тобто, зародок поглинае бшьше води, шж оплодень, що св^ить про бшьш сильнiшу втрату вологи таким зародком при збершанш, а отже, i можливу втрату насiнням схожостi при поЫвь
Ще вищий рiвень поглинання вологи зародками щодо до оплодшв (2,1:1) вщзначено у форми клена польового плющолистого (вар. 24). Насшня у ще! форми мае тоненькi плодовi оболонки без опушення, яю мало поглина-
ють вологи тод^ коли його зародки поглинають у 3,4 раза бiльше вологи, шж зародки опушено! сестринсько! форми (вар. 25), оплодш яко! вбирають 67,2 г води. Майже таку саму кшьюсть води поглинають 1000 шт. оплодшв типово! форми (вар. 26), що свiдчить про досить пористу i об'емну структуру на-сшневих оболонок у клена польового (вар. 25 i 26) тод^ коли у вар. 24 обо-лонки, швидше всього, тонкi i щiльнi.
Табл. 1. Поглинальна властшисть вологи у предстшшик'ш роду клен - Acer L.
Маса 1000 шт., г
№№ пов1тряно- замочених поглинуто! вологи
вар сухого на- цшьного зародюв без оплодшв без цшьним зародками оплод-
сшня насшня оплодня зародив насшням нем
1 287,0 362,7 80,0 282,7 75,7 4,6 71,1
2 130,0 216,2 92,0 124,2 86,2 46,1 40,1
3 216,0 297,6 71,0 226,6 81,6 11,5 70,1
4 244,0 285,6 74,8 210,8 41,6 16,4 25,2
5 294,6 341,2 82,7 258,5 46,6 8,4 38,2
6 210,3 365,0 110,4 254,6 154,7 20,1 134,6
7 106,4 207,6 77,6 129,8 101,2 21,2 80,0
8 118,0 170,0 76,0 94,0 52,0 7,8 44,2
9 294,3 352,2 234,7 117,5 57,9 20,4 37,5
10 31,9 63,0 28,6 34,4 31,1 9,6 21,5
11 22,7 59,1 17,5 41,6 36,4 6,0 30,4
12 41,1 72,8 31,3 41,5 31,7 11,1 20,6
13 66,7 157,0 57,8 99,2 90,3 21,2 69,1
14 43,2 94,5 46,4 48,1 51,3 20,2 31,1
15 48,8 105,0 42,5 62,5 56,2 14,6 41,6
16 30,0 61,2 31,4 29,8 31,2 14,7 16,5
17 41,0 97,3 34,2 63,1 56,3 15,9 40,4
18 42,7 102,8 37,6 65,2 60,1 12,2 47,9
19 49,3 135,1 54,5 80,6 85,8 27,2 58,6
20 22,0 47,4 27,8 19,6 25,4 11,7 13,7
21 150,0 197,9 53,3 144,6 47,9 20,2 27,7
22 141,4 204,8 62,3 142,5 63,4 30,3 33,1
23 179,3 234,8 65,6 169,2 55,5 25,0 30,5
24 126,4 207,3 70,0 137,3 80,9 54,5 26,4
25 75,5 158,7 39,5 119,2 83,2 16,0 67,2
26 106,7 208,9 54,2 154,7 102,2 34,7 67,5
27 230,3 311,4 85,2 226,2 81,1 17,9 63,2
28 172,9 243,3 129,5 113,8 70,4 16,5 53,9
29 31,9 65,0 25,8 39,2 33,1 8,9 24,2
30 43,0 100,0 41,5 58,5 57,0 17,2 39,8
31 156,9 212,5 60,4 152,1 55,6 25,2 30,4
32 102,9 191,6 54,6 137,0 88,7 35,1 53,6
33 123,0 187,3 66,2 121,1 64,3 20,0 44,2
Висновки
1. На 0CH0Bi дослщу було визначено 3aKOHOMipmcTb у властивост пог-линання дистильовано! води або цiльним насшням, або видiленими зародка-ми, або вщокремленими плодовими оболонками у представниюв роду клен -Acer L., яка свiдчить про залежнiсть рiвня поглинання вологи вiд маси плодо-вих оболонок та ix можливо! пористостi а також маси зародка, що впливае на рiвень вологи, поглинуто! чи втрачено! насiнням при збер^анш, а особливо при проростанш, що може впливати на польову схожють.
2. Було роздшено дослщний MaTepian на три класи за piBHeM поглинання дистильовано1 води за дводобовий пepiод. До 1 класу з високим piB^M поглинання було вiднeсeно тaкi вapiaнти, у яких цiльнi нaсiнини дуже багато поглинають вологи (1, 6, 3, 8, 11, 25). До 3 класу з низьким piвнeм поглинання вщнесено ri, яю мало поглинають води за дводобовий перюд анаеробного насичення (вар. 24 та вар. 2). До 2 класу ми вщнесли ri вapiaнти, зародки i оп-лоднi яких поглинають майже piвну кiлькiсть дистильовано! води при дводо-бовому анаеробному насиченш (2, 16, 20, 22, 23), що св^ить про збалансо-вaнiсть у ïx поглинaльнiй властивость Особливо це пщтверджуеться формо-вими представниками виду клена ясенелистого, середш показники якого де-монструють чпку збaлaнсовaнiсть поглинання води як оплоднями, так i зародками без оплодшв (вар. 31). Сшввщношення, яке ми визначили те збалан-сували, дае нам можливють звернути також увагу на прекрасну адаптовашсть виду Acer negundo L. в умовах Украши при штродукци з Американського континенту [6].
3. Визначено, що piвeнь поглинання вологи зародками щодо до оплодшв може бути вищим у юлька paзiв, тобто, зародок поглинае бшьше води, шж оплодень (вар. 2 i 24), що свщчить про бшьш сильшшу втрату вологи такими зародками при збершанш чи проростанш, а, отже, i можливу втрату насшням сxожостi при поЫвь
4. Рiвeнь поглинaльноï влaстивостi та ïï спiввiдношeння мiж оболонка-ми i зародками у представниюв роду клен (Acer L.) дало можливють визначи-ти видовий ряд в напрямку вщ найнижчого сшввщношення до найвищого, який у даному випадку характеризуеться такою послщовшстю видiв клeнiв: ясенелистий ^ польовий ^ татарський ^ гiнала ^ несправжньоплата-новий ^ гостролистий. Такий ряд дае загальну характеристику видiв кленового piзномaнiття. На початку ряду pозмiщeнi ri види, насшня яких добре поглинае вологу оплоднями, що забезпечуе ïx прекрасну адаптовашсть та на-сшневе поновлення, а у кiнцi знаходяться тi, якi поглинають бiльшe вологи зародками, шж оплоднями, тому потребують пильноï уваги при збepiгaннi та насшневому pозмножeннi.
Л1тература
1. Алабушев В. А. Потребление влаги семенами полевых культур при прорастании// На-учн. Тр. Донского с.-х. ин-та. - Перепановка: ДонСХИ, 1977. - С. 17-21.
2. ГОСТ 13056. 7-68. Семена деревьев и кустарников. Методы определения жизнеспособности. - М.: Госстандарт, 1968. - 19 с.
3. ГОСТ 13857-68. Плоды крылатковых деревьев и кустарников. Посевные качества. -М.: Госстандарт, 1968. - 20 с.
4. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Оприсько М.В. Збирання, переробка та тдготовка насшня до виаву основних вид1в дерев i чагарниюв, що зростають в Укрш'ш. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - 156 с.
5. Драгавцев В.А. Методы оценки генотипической, генетической и экологической корреляции количественных признаков в растительной популяции// Генетический анализ количественных и качественных признаков с помощью математико-статистических методов. - М.: Колос, 1973. - С. 134-181.
6. Кохно М.А. !нтродукщя клешв на УкраЫ. - К.: Наук. думка, 1968. - С. 77, 78, 135.
