CC BY
25
УДК 631.155.2:333.98
Посилаев В.В., к.е.н. ©
Хартвський нацюнальний аграрный утверситет ¡м. В.В. Докучаева
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКВ1ВАЛЕНТНОГО Ц1НОУТВОРЕННЯ ПРОДУКЦП ТВАРИННИЦТВА
У статт1 розглянуто ¡снуючий стан цтоутворення в агропромисловому комплекс¡, методику розрахунку екв1валентног цти та особливост1 И застосування для продукцп тваринництва.
Клю^о^^ слова: ц1ноутворення, екв1валентна цта, продукщя тваринництва.
Постановка проблеми. Аграрна економжа в результат тривалих i кардинально-змютовних трансформацш опинилася в особливш ситуацп. Устшна дiяльнiсть агропромислового виробництва значною мiрою залежить вiд формування i функцiонування внутрiшнього аграрного ринку та його шфраструктури, створення ефективно! маркетингово! мережi руху сшьськогосподарсько! продукци ввд виробника до споживача, яка забезпечувала б паритетнiсть економiчних iнтересiв виробниюв, переробникiв i споживачiв.
Проблема щноутворення е ключовою у забезпеченнi економiчного iнтересу господарювання на селi, економiчним базисом, який зумовлюе мотивацiю аграрно! працi та добробут економiчних агенив, значною мiрою опосередковуе продовольчу безпеку держави. Цша впливае на виробника з позицп можливостi дохiдностi господарсько! дiяльностi, а на споживача - як стимул придбати товар. Паритетшсть економiчних вiдносин в АПК передбачае рiвнiсть усiх учасникiв вiдтворювального процесу на вах його стадiях, незалежно вiд форм власностi i господарювання, наявшсть рiвних можливостей для уах товаровиробникiв у процесi реалiзацil товарiв i послуг, !х адаптаци до умов державно! кредитной податково!, щново! полiтики, до кон'юнктури ринку.
Анашз останн1х дослщжень. Зниження цiн на сшьськогосподарську продукцiю обумовлено бiльш низькою еластичнiстю попиту на не! порiвняно з еластичнiстю пропозицп, а загальна змiна цiн на промислову продукщю внаслiдок зростання попиту та пропозицп полягае в !х пiдвищеннi. Цей висновок знаходить тдтвердження в роботах Саблука П.Т. [1], Месель-Веселяка В.Я. [2], Шпичака О.М. [3], Олшника О.В. [4], Валентинова В.Л. [5], Шморгуна Л.Г. [6] та багатьох шших авторiв.
Разом з тим, досвщ розвинутих кра!н св^у i вiтчизняна практика свiдчить, що ринкова економiка не може забезпечити таке саморегулювання цiн на аграрному ринку, яке б створило умови для сталого розвитку сшьського господарства. З метою усунення недосконалостi ринку об'ективно необхщним е втручання держави в мехашзм ринкового цiноутворення, причому, очевидно,
©Посилаев В.В., 2013
291
що результатившсть такого втручання залежить, насамперед, вщ рiвня обrрунтованостi щн купiвлi-продажу сiльськогосподарсько! продукци.
Мета статть Обгрунтувати заходи щодо пiдвищення ефективност та розвитку сiльськогосподарських пiдприeмств через запровадження еквiвалентного цiноутворення на тваринницьку продукщю.
Виклад основного матер1алу. Важливою пiдсистемою сiльського господарства е галузь тваринництва, яка безпосередньо виробляе товарну продукцiю, i вiд ефективностi И виробництва залежить наповнення ринку продуктами тваринницького походження. Оптимiзацiя структури рослинницько! та тваринницько! галузей може сприяти зниженню собiвартостi 1х продукци за рахунок здешевлення вартостi кормiв i забезпечення рiльництва органiчними добривами.
Дiяльнiсть у галузi тваринництва оцiнюеться, виходячи з ефекту виробництва конкретних продукив, але ефективнiсть сiльськогосподарських пiдприемств у твариннищв сьогоднi мае особливостi. Зокрема, господарсью структури надають перевагу рослинництву над тваринництвом. Виробництво продукци тваринництва, здiйснюване у сшьськогосподарських пiдприемствах, за останнi роки виявилося спроможним забезпечити лише мшмальний ефект, якщо оцiнювати витрати i дохiднiсть. Причиною такого становища е невисокий рiвень прибутковостi тваринницько! продукци, адже галузь залишаеться збитковою.
Однiею з причин таких деструктивних наслщюв е розбалансовашсть сiльського господарства як цшсно! економiчно! системи. Так, якщо у 1990 р. сшввщношення валово! продукци рослинництва i тваринництва становило 1:1,2, то у 1999 р. - 1:1, а у 2008 р. - 1:0,7. Це сшввщношення ще зросло б, якби в останш роки не вщбувався стрiмкий розвиток птахiвництва, насамперед, за рахунок виробництва м'яса бройлерiв, що пов'язане зi швидким оборотом капiталу (вiдгодiвля бройлерiв тривае 45-60 днiв).
Разом з тим, у скотарствi спостерiгаеться зворотна ситуащя - при незначному пщвищенш продуктивностi худоби, навiть за умов рентабельного виробництва продукци скотарства, у сшьськогосподарських тдприемствах неухильно зменшуеться поголiв'я велико1 рогато! худоби.
Що стосуеться механiзмiв цiноутворення на сiльськогосподарську продукщю, то вони е досить складними i багатогранними, що зумовлено юнуючими iнституцiональними умовами функцiонування аграрного ринку. 1нститущональш умови цiноутворення i функщонування iнституту цiни по вiдношенню до безпосередшх сiльськогосподарських товаровиробникiв залишаються неефективними. За словами В. Я. Месель-Веселяка: «... селян оточили ряд приватних структур, завдання яких одержати для себе бшьше прибутюв, обдiляючи при цьому сшьськогосподарського товаровиробника» [2, с. 11].
Основш принципи встановлення й застосування щн i тарифiв в УкраЛш визначае Закон Укра!ни «Про щни та щноутворення» [7], що передбачае вщмову держави вiд контролю за щнами та запровадження вшьних цiн,
292
сфоpмовaних вщповщно до попиту i пpопозищï. Пpийняття цього Зaконy ознaчaло paптовий пеpехiд до системи вшьного цiноyтвоpення, що, певною мipою, негативно позтачилося нa економiцi aгpapного в^обнищ^, оскiльки цiни нa пpомисловy ^одукцш визнaчaються, як i paнiше, та монопольних пpинципaх, a зaкyпiвельнi щни нa ^оду^и aгpопpомислового комплексу - тд впливом низько' плaтоспpоможностi таселення Ta piзкого зниження цiн та зовнiшньомy pинкy нa основнi види сiльськогосподapськоï пpодyкцiï. Це зумовило ситyaцiю, зa яко' цiнa нa сiльськогосподapськy пpодyкцiю не лише не ствоpювaлa пpибyткy, a нaвiть не вiдшкодовyвaлa витpaт виpобництвa, що спpичинено тpивaлим нееквiвaлентним обмiном мiж сiльським господapством Ta iншими гглузями економiки.
Iнфpaстpyктypa aгpapного pинкy в ^arni сфоpмовaнa, гле мae недолiки, оскiльки безпосеpеднi виpобники сiльськогосподapськоï пpодyкцiï не мaють можливостi ефективно впливaти нa цiноyтвоpення внaслiдок монополiзaцiï pинкy посеpедникaми, що в юнцевому пiдсyмкy познaчиться та piвнi pинкових цiн.
Дiючa системa цiноyтвоpення нa зaсоби виpобництвa пpомислового виготовлення, зокpемa нa сiльськогосподapськy техшку, облaднaння, фaктично побyдовaнa нa витpaтномy методi. Вiдповiдно до методологи цiноyтвоpення нa зaсоби виpобництвa, цiни та нову техшку визнaчaють з ypaхyвaнням кон'юнктypи pинкy. Для цього спiвстaвляють двa пpоекти цiни: цiнa споживaчa (попит), в основу яко' поклaдено пок^ники викоpистaння технiки, i щта виpобникa (пpопозицiя), обчисленa зa покaзникaми ïï виpобництвa. Пpи цьому, pозpaхyнок цiни споживaчa будуеться зa методикою визтачення економiчного ефекту ново' техшки, якa вiдipвaнa вiд pеaльного ефекту i мae сyттeвi недолiки, що дозволяють знaчно зaвишyвaти його. ^оте, пpaктикa зaстосyвaння пpийнятого у ^amorau^ покaзникa piвня pентaбельностi в цiноyтвоpеннi не зaбезпечye piвних умов вiдтвоpення основних i обоpотних фондiв, оскшьки не вpaховye пеpiод обоpотy ramTany.
У ННЦ «1нститут araprai' економжи» зpоблено кaлькyляцiйнi pозpaхyнки (коштоpиси) зa всiмa видaми сiльськогосподapськоï ^оду^и [1], яю вpaховyють сyспiльно необхiднi витpaти нa ïx виpобництво. Згiдно з цими коштоpисaми цiнa фоpмyeться виходячи з ноpмaтивiв aктивiв у чaстинi основного й обоpотного кaпiтaлy, включaючи вapтiсть землi, що rpyнтyються та сеpедньогaлyзевиx витpaтax виpобництвa пpодyктy, зa методологieю еквiвaлентноï цiни. Цi коштоpиси мaють бути поклaденi в основу визтачення обсяпв деpжaвноï пiдтpимки сiльськогосподapськиx виpобникiв чеpез меxaнiзми деpжaвного pегyлювaння aгpapного pинкy.
Тобто, методикa визтачення екшвзлентно' цiни полягae в обrpyнтyвaннi ноpмaтивноï собiвapтостi виpобництвa i збуту пpодyкцiï Ta мaси пpибyткy та aвaнсовaний кaпiтaл, виходячи з ноpми пpибyткy нa кaпiтaл (у сеpедньомy зa 3 pоки по нaцiонaльнiй економiцi, без сiльського господapствa).
Вpaxовyючи iснyючi методичнi пiдxоди щодо визтачення щни та сiльськогосподapськy пpодyкцiю, ^упою вчених пiд кеpiвництвом
293
ю
я
о
^
H (Я
о 43 (В
я
я
43
о «
с
43 о о
и s я я я с
H
(Я р
H CD 43
а"3
fi
н в.
CD H
о sa С
« tdJl
нн W
НН ГО
ё I
CD и-:
Й W
S i
Р
UJ
2 w 2
o O
й S
я p
Я I
1 -3 « 2 S E
Я' 5°
O
с й
иШ я а p
<n Я H
Я
о _ ^
43 &
g TI о
S p sa
4 43 ß
о P
^ я « s-
B. « ^
I д
ra Я
Й « я о
P CD
« Ai
P ^^
CT) M *
н -Б.
Cr* <T> о а sa н
(Я
0
01
-К 43 О О
о н
о а £
н оч
СГ
о р * *
р
я m
43
II
S .я
fi. CD Я: О
Р
В. И
н - •
W р
ß
w
CD
О
(Я
Я о
(Л
fr
я о
Й о
0
01 H о
¿2 ъ
43 О
и
з s
H , CD w
X g
я С
о ° и 2^
О (Я TI
о ß CD О
о
43 CD
W (Я Я
p
(Л
я
43 О . СГ|
я
я о
-Я СО
н
(Я
О I
CD
If^Pß 11
(Л ,
1 43 ' « о w
2 £ о
CD
О
й-1-
• я ^ р
Н 43
-a s
^ Я
§ О «
ß
о
CD ==■
S.43
H
?! О
5 е-
о 43
Я w
о я
43 43
2 о
^ 2^ H Я
я о
(Я
£ 43
H
° 2 о Й
5'
Ä ° 43 Ol H о
3 s
о S
CD X W
I
о 43 H Я w P ß
H p
о 43 CD
W P О
0
01
g s
43 « = Й — g 2
UJ H W
чО Я
04 Cd Cd g
^ Я
° §
w P CD
2 °
5 о
m Я H
я о 43
5
S g
я
(Л
я о
H
я р
ß
я p
о
fíS
il
О
я +
«
я о 43
ъ à\ er 5' «
TI P 43 43
я H
w
я s
►6 я о &
S ни
Я ^
е-
о
р
W р
я
о о
W
ё
я
«
о
TI
о • о Я о
- й
£ , 43
О
сг «
о.
Я 43
О «
.Я
§ ^ 5 я
Д J .
5 л я
о 43 CD
Я
Й
О
ш ©
+ О
со
X
+
а
со «
а
CD
й p
m
о «
cri P w
2 « I
w
я о
CD Ol
^ -э
s *
я н
о ^
43 а
H.g s
p 3 о H
Я1 S
О Cd
о о Я о w я о
TI
о
w
'S а
о w
Р о
ЯС Ol
я я
3 в
сг р
¿'•3
о я
•ä и W CD р
» д\й
43 О H
я о
TI
о «
s
w
43 ^
H О о н
w CD
m
О
н о
В. В
" Я w Я P Sa
g Яс
ё го И О
н о ■в о
и
Р
о о
и о
(Я
- Продукт
норматив к» Основш засоби Потреба актив1в на виробництво 1 тони продукци,грн.
норматив и) Земля
норматив Оборотш засоби
гр.2 + гр. 3 + гр. 4 (Л Разом актив ¡в
Розрахун- ковий показник СЧ Розрахо-вуеться за методикою, затвердженою Мшекономши Норма прибутку на авансований каштал, %
Розрахун- ковий показник Зпдно 3 технолопею Нормативна соб1вартють 1 т продукту, грн.
гр. 5 х гр. 6 / 100 00 Маса прибутку, грн.
гр. 7 + гр. 8 ЧО Екв1валента цша, грн.
1 о ■в В
ч
■в о ш ■в 15
В
л Я 03
л В ч В о
(Я
к
>73
о
СГ|
я к я
О! р
Я си (Я Я о.
н
(В
X
я о Й о
я яс я
¡я
Н
О
р СГ|
В
5 ^ I
¡4 ^ и Я Я Р
3 § §
Р 3 о
2 и о
Я и (Я £
о
р
<т>
и! р
СГ| (В
Я
(В Л Я н я
(В Я (Я
я 2 в Д
я.
о' н
Сг1
о
О) ^ 2 « Я'
К •
-5
О! р
Я
(В
5
(Л
я
и!
я а р о
£ 42
<т> н
Сг1 О
Я £1 Р я
р
р
н
V. Я
¡а а Я
С я
р к
я
¡а р ^ р
Я (в а тз
(Я
я
и! Я
3
(В
Я
(В Я (Л
р
о
(В
о Й (В >73
р "С н н я я
(В
я н я о.
с
я' я
'н4 р
СГ|
тваринництва в цшому i м'ясного зокрема, то в даному випадку, на нашу думку, з наведено! формули (1) слщ виключити щну земл^ оскшьки !! вартiсть ми враховуемо через корми як продукщю рослинництва. Таким чином, еквiвалентна щна на продукцiю тваринництва в цшому i м'ясного виробництва зокрема може бути обчислена за наступною формулою:
Ц = Сн + Кнп х (Овф + Оз х К). (2) Використовуючи наведену методику розрахуемо еквiвалентну цiну 1 тонни живо! маси велико! рогато! худоби (табл. 2), взявши за основу показники обчислення нормативно! собiвартостi 1 тонни живо! маси велико! рогато! худоби при середньодобовш продуктивностi 450 г i 600 г, розробленi ННЦ «1нститут аграрно! економши», та середньорiчну норму прибутку по промисловостi 5-7 %.
Як бачимо, е^валента цiна 1 тонни живо! маси велико! рогато! худоби залежить вщ нормативно! собiвартостi, яка, в свою чергу, обумовлена рiвнем продуктивностi худоби. При цьому маемо економiчно нелогiчну залежнiсть: чим нижча продуктившсть, тим вищою повинна бути е^валентна цiна. Так, при середньодобовш продуктивной 450 г щна вища на 1598 грн., шж при продуктивностi 600 г на добу.
На перший погляд, застосування ще! методики при визначеннi щни е помилковим, оскiльки виходить, що чим нижча ефективнiсть виробництва, тим вища щна ^ вiдповiдно, бшьшою повинна бути пiдтримка держави.
Проте, з шшого боку, в цш методицi закладено глибоку фiлософiю. Якщо ця методика цiноутворення в аграрному секторi буде впроваджена i буде встановлена щна, яка вщображае певний рiвень iнтенсифiкацi! виробництва, то товаровиробники, чия технологiя не вiдповiдае вимогам, повинш будуть суттево !! удосконалювати i таким чином знижувати витрати. Але спочатку держава повинна визначитися, чи потрiбна дана продукцiя для суспшьства i, якщо необх1дна, на державному рiвнi визначити «правила гри».
Таблиця 2
Розрахунок екв1валентно'1 щни 1 тони живо!' маси велико! рогато!' худоби
—-—-—Продуктившсть Показники " " "—-— 450 грам 600 грам
1. Нормативна (повна) собiвартiсть, грн. 14881,8 13436,1
2. Коефщент нормативно! норми прибутку 0,05 0,05
3. Вартють обiгових засобiв авансованих у виробництво, грн. 14482,2 13101,5
4. Коефщент обiгу оборотних коштiв, авансованих у виробництво 0,8 0,8
5. Вартють основних виробничих засобiв, авансованих у виробництво 1 тони живо! маси, грн. 11989,3 10036,2
6. Е^валентна щна 1 тони живо! маси велико! рогато! худоби, грн. 16060,5 14462,1
Джерело: розраховано автором за уточненою методикою цшоутворення та
нормативних витрат в сшьському господарст [7].
295
Висновки. Сталий розвиток сшьськогосподарських пщприемств значною мiрою залежить вiд паритетност економiчних вiдносин. Це означав pÎBHÎCTb ycix учасникiв вiдтворювального процесу на ycix його стадiях, що передбачае як формування нормативно-правово' бази регулювання економiчних iнтересiв партнерiв, так i наявнiсть рiвних стартових можливостей для ycix товаровиробниюв в процеci реалiзаци товарiв i послуг, ïx адаптаци до умов державно' кредитно', податково', щново' полiтики, до кон'юнктури ринку.
На жаль, юнуюча систему цшоутворення в агропромисловому виробництвi, зокрема у м'ясному скотарств^ не забезпечуе е^валентного обмiнy мiж ciльcьким господарством та шшими галузями економiки.
Впровадження уточнено' методики цшоутворення в аграрному cекторi сприятиме встановленню е^валентно' цiни на продукщю тваринництва, яка враховуватиме нормативну cобiвартicть виробництва та реалiзацiï продукци i масу прибутку на авансований каттал, узятий як cередньорiчне значення по нацiональнiй економiцi (без сшьського господарства).
Л1тература
1. Цiноyтворення та нормативш витрати в ciльcькомy гоcподарcтвi (теорiя, методологiя, практика). У двох томах. Т.1: Теорiя цiноyтворення та технолопчш карти вирощування ciльcькогоcподарcькиx культур / [Саблук П.Т., Месель-Веселяк В.Я., Дем'яненко М.Я. та ш]; за ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.Ф. Зубця, В.Я. Месель-Веселяка. - К.: ННЦ 1АЕ, 2008. - 698 с.
2. Месель-Веселяк В.Я. Напрями забезпечення конкурентоспроможност аграрного виробництва / В.Я. Месель-Веселяк // Економжа АПК. - 2009. - № 10. - С. 7-14.
3. Шпичак О.М. Теоретичш основи необхщност дотримання е^валентност обмiнy в АПК та шляхи його досягнення / О.М. Шпичак // Вкник аграрно' науки. - 2002. - № 2. - С. 5-12.
4. Олшник О.В. Паритет щн i його рух / О.В. Олшник, Т.1. Олшник // Економiка АПК. - 2006. - № 8. - С. 114-119.
5. Валентинов В.Л. Визначення напрямiв щнового регулювання в аграрному cекторi / В.Л. Валентинов // Економша АПК. - 2005. - № 4. - С. 8789.
6. Шморгун Л.Г. Напрями послаблення щнового паритету / Л.Г. Шморгун // Економка АПК. - 2005. - № 7. - С. 119-122.
7. Про щни та цшоутворення: Закон Укра'ни вщ 3 грудня 1990 року № 507-Х11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon1.rada. gov.ua/cqi-bin/laws/main. cqi?nreg=507-12
Summary
Posylaiev V.V., candidate of economic sciences Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchaev
SPECIES OF EQUIVALENT PRICE FORMING IN LIVESTOCK
The article reviews the current state of pricing in agriculture, method of calculation of the equivalent rates, especially its use for livestock production.
Key words: pricing, equivalent price, livestock products.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
296
