CC BY
16
УДК 502 В.В. Пророчук - Национальный природный парк
"Гуцульщина", м. Коае
СОЗОТЕХН1ЧН1 ПРОБЛЕМИ КОС1ВЩИНИ В КОНТЕКСТ1 ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Зроблено аналiз сучасного стану довкшля Косiвщини, основних причин негативного антропогенного впливу на екосистеми, окреслено созотехшчш заходи в контекст збалансованого розвитку краю. Збалансований розвиток, бiорiзноманiття, ль сове господарство, созотехшчш заходи, природно-заповщний фонд. Встановлено, що Лише комплексний тдхщ до вирiшення низки екологiчних, соцiально-економiч-них, культурно-освiтнiх проблем забезпечить гармоншний, збалансований розвиток регiону як зони туризму, рекреацп, вiдпочинку, оздоровлення, естетичного та патрь отичного виховання населення.
V. V. Prorochuk - National natural park "Hutsulshchyna"
Kosivschina sozotechnical problems in context of the balanced region
development
The analysis of the modern state of environment, the main causes adverse human impact on ecosystems, sozotehnical measures outlined in the context of sustainable development of the region. Sustainable development, biodiversity, forestry, sozotehnichni measures, nature reserve fund. It is set that Only the complex going near the decision of row of ecological, socio-economic, cultural and educational problems will provide harmonious, development of region as areas of tourism, rekreation, rest, making healthy, aesthetically beautiful and patriotic education of population is balanced.
У контекст! збалансованого розвитку суспшьства та окремих терито-рш сощально-економ1чш та еколопчш питання тюно пов'язаш, а охорона бь ор1зномашття та рацюнальне природокористування належать до рангу гло-бальних еколопчних проблем. Збалансований розвиток - це процес гармош-зацп продуктивних сил, задоволення потреб уЫх члешв суспшьства, окремо-го регюну чи населеного пункту за умови збереження i поетапного вщтворен-ня цшсносп природного середовища, забезпечення рiвноваги мiж потенщ-алом природи i життевими потребами людей уЫх поколшь. Щ засадничi iдеl знайшли свое вiдображення у матерiалах конференцil ООН з питань навко-лишнього середовища та розвитку (Rio de Janeiro, 1992), Концепцп сталого розвитку Укра1ни (1997 р.), Карпатськш конвенцil (2003) тощо.
Характерною особливютю Косiвського району, який розташований у мальовничш лiсистiй частинi Покутсько-Буковинських Карпат, е високий ступiнь урбашзаци ландшафту та трансформацil бiогеоценотичного покриву. Лiсовi площi перемежовуються з населеними пунктами, сшьськогосподарсь-кими угiддями, i творять единий еколого-економiчний комплекс. Територiя Косiвщини цiнна з погляду наявного бiорiзноманiття. Станом на 01.09.2009 р. попередньо швентаризовано 1539 видiв рослин та 1379 видiв тварин, зокрема 58 видiв рослин i 68 видiв тварин занесенi до Червоно! книги Укра1ни, 28 ви-дiв судинних рослин - до Регюнального Червоного списку, понад 250 видiв флори i фауни - до мiжнародних спискiв, конвенцiй. Унiкальна i багата еко-лого-етнографiчна спадщина Гуцульщини, кожна пам'ятка природи i культу-ри е неповторною i неоцшенною, тому нашим головним завданням е !х збереження для нинiшнiх i прийдешнiх поколiнь.
Глибину та штенсившсть антропогенного впливу на природш екосис-теми визначають на основi сучасного бiогеоценотичного покриву, аналiзу карт коршних формацiй, бiогеоценотичного районування, характеру бютичного i соцiального обмiну речовин. За цими критерiями Косiвщина належить до Де-лятинсько-Сторожинецького рекреацiйного аграрно-люового району смуги сильно! антропогенно! трансформацй (2). Ступiнь i характер трансформацй та урбанiзацii ландшафтiв регiону неоднаковий. Передпр'я та виположенi терито-рй гiрськоi зони зазнали бiльших змш, гiрськi частини порiвняно менших.
За природно-сшьськогосподарським районуванням Косiвський район належить до прсько! областi Карпат, в межах 1вано-Франювсько! областi, яка дшиться на двi провiнцii: передгiрсько-лiсову i гiрсько-лiсову, що iстотно вщ-рiзняються грунтово-кшматичними умовами, типом лiсових фомацш, структурою угiдь та поЫвних площ, специфiкою господарювання. Загальна площа ландшафту району - 90286 га, з них на передпр'я припадае 26,7 % (24120 га) i на гори 73,3 % (63005 га) територй. Чисельшсть населення станом на 2007 рж - 88, 7 тис. оЫб, з них 77,2 тис. (87,4 %) сшьсью мешканцi [1].
Стiйкiсть i еколопчний стан ландшафтiв залежать вiд стану та способу ведення люового господарства, ступеню освоеностi та розораност терито-рii, особливо на складних формах рельефу, якi властивi для прсько! област^ а також вщ структури сiльськогосподарських угiдь, посiвних площ, швозмш, агротехнологiй, грунтово-кшматичних умов тощо. Загалом по району сшьсь-когосподарськ угiддя займають 43,9 % (39601 га), зате у провшщях ос-военiсть територii iстотно вiдрiзняеться. У передпр'! вона становить 67,2 %, а в горах - 35,3 %. Лiсовi землi займають, вщповщно, 50,6 %, 26,4 % i 59,4 %, решта припадае на селггебт (3,5 %), iншi землi (1,1 %), води (0,9 %).
Сучасний стан довкiлля району вщзначаеться вiдсутнiстю потужних забруднювачiв, великих промислових шдприемств, отже, i малою кшьюстю токсичних викидiв. Найбiльший вплив на екосистеми мали i чинять автомо-бiльний транспорт, лiсова, сiльськогосподарська та рекреацшна галузi. Загалом Кошвщина е одним iз порiвняно найчистших районiв Карпатського реп-ону. З урахуванням розвиненоi мережi дорiг та населених пункпв, вiн мае ду-же високу рекреацiйну i туристичну щншсть.
Найдосконалiшою формою охорони природи, е створення заповщних територiй та об'еклв, що забезпечуе збереження генофонду бiорiзноманiття, передусiм рiдкiсних та зникаючих видiв рослин i тварин, а також природних комплекЫв. У райош налiчуеться 34 об'екти природно-заповiдного фонду за-гальною площею 51582 га, або 53,7 % територй району, що е найвищим по-казником в 1вано-Франювськш областi (13,4 %).
Здавалося б, такий високий вщсоток охоронних територiй мав би за-безпечити iдеальне збереження цiнноi природно! спадщини. Проте не все вщ-повiдае вимогам чинного законодавства, еколопчш проблеми не обминули i цей мальовничий край. Особливо посилилися негативш процеси в перiод сис-темноi кризи (кiнець ХХ - початок ХХ1 ст.) через проведення не виваженоi земельноi реформи, реструктуризацii вЫх видiв виробництва, на тлi масового безробггтя, занепаду традицiйних форм господарювання, ремесел, культури, неврегульованост та суперечливост законодавства в царинi природокорис-
тування, дiяльностi велико! кiлькостi комерцiйних шдприемств, зокрема не зареестрованих (наприклад, у 2001-2008 рр. на КоЫвщиш працювало понад 160 приватних пилорам, бшьшють з яких не були зареестроваш).
Наслщком цих процесiв стали явища самовольного вирубування лiсiв, захворювання лiсових насаджень, послаблення люоформотворчих робiт. Пiд загрозою опинилися смерековi пралiси у заповщному урочищi мГрегiтм та урочищi Кагла, яке не взяте шд охорону. Згубними е неращональш методи заготiвлi деревини, самовiльнi рубання i непрофесшне трелювання деревини, що призводить до розладнання деревосташв та руйнування грунлв. Надмiрна експлуатацiя лiсових деревних ресурЫв досягла максимуму, що призвело до порушення вжово! структури насаджень. Молодняки i середньовiковi дере-востани ниш займають вiдповiдно 28,7 % та 53,8 % люових площ (в сумi 82,5 %). Стиглi та перестоялi деревостани, якi вiдзначаються стшюстю, бь орозма!ттям, займають лише 6 % люово! територи.
Ще один чинник, який негативно впливае на стан люових екосистем -суцшьш люосжи i монокультура, особливо ялини европейсько! у невласти-вих для ще! породи лiсорослинних умовах, що призводить до масового ура-ження дерев ф^опатогенами i шкiдниками, всихання насаджень, зниження !хньо! продуктивностi та щнность Незадовiльним е стан мисливських упдь та мисливсько! фауни. Ниш в райош е три користувачi мисливських угiдь: приватна фiрма "Аква ЛТД", УТМР та ДП Кутське люове господарство, що ускладнюе охорону та вщтворення мисливсько! фауни. Жоден з цих користу-вачiв не провiв планового детального мисливського упорядкування, не здшс-нюе належним чином охорону та бютехшю. Внаслiдок цього с^мко скоро-тилась чисельнiсть мисливсько! фауни, зокрема поголiв,я парнокопитних (олешв, козуль, диких свиней), зайцiв, куршок, видри, борсука й iн. Мис-ливське впорядкування здiйснено лише на територи 7606 га, якi надаш НПП "Гуцульщина" у постiйне користування. Навггь для цiе! територi! чисельшсть бiльшостi видiв мисливсько! фауни на порядок нижча вщ оптимально!.
1стотний вплив на лiсовi та кормовi угiддя мае побiчне люокористу-вання - заго^вля грибiв, ягiд, лжарських рослин, рекреацiйна дiяльнiсть, якi спричиняють витоптування, руйнування рослинного покриву, знищення япд-никiв, збiднiння бiорозма!ття. Стушнь i масштаб цих впливiв мало вивчеш.
Внаслiдок занепаду аграрного сектора попршилась фiтосанiтарна си-туацiя в регюш (збiльшились забур,яненiсть угiдь, поширення i шкодочин-нiсть хвороб та шюдниюв сiльськогосподарських культур), посилилась водна ерозiя грунлв, знизилась продуктивнiсть сшьськогосподарських угiдь. Знач-ний вплив на грунт i трав'яний покрив спричиняе характер використання кор-мових упдь - сшожатей i пасовищ. Як свдаать проведенi нами геоботанiчнi обстеження надмiрне навантаження на пасовища спричиняють збщншня бь орозма!ття, зникнення раритетних видiв. На межi пасовищ i лiсiв вщбу-ваеться iстотне пошкодження пiдлiску i трав'яного покриву.
Особливе мюце серед негативних впливiв людини на довкшля посщае засмiчення берепв рiчок, узлiсь побутовими вiдходами (пластмасовою, папе-ровою та скляною тарою), вводами обробляння деревини тощо. О^м негативного впливу на екосистеми це псуе естетичний вигляд ландшаф^в, нега-
тивно впливае на психолого-емоцшний стан рекреан^в i мешканцiв краю, попршуе якiсть рекреацшних ресурЫв.
У пpоцeci iнвeнтapизaцiï об'еклв ПЗФ нижчого cозологiчного piвня -пам'яток природи, заказниюв мicцeвого значення виявлено певш прорахунки щодо оргашзацп охорони та факти недотримання надежного природоохорон-ного режиму. Це породжуе piзнi cпeкyдяцiï та пpотипpaвнi ди, незаконне за-хопдення земель, забудову пам'яток природи, ^норування пpипиciв природо-охоронних установ та вимог законодавства. Деяк yнiкaдьнi об'екти природ-но-заповщного фонду повнicтю чи частково втрачеш, або перебувають у за-недбаному стат. Практично знищеш пам'ятки природи "Гавка" пдощею 13 га та "Коciвcькa гора" пдощею 3,0 га; вкрай занедбаною i непривабдивою е частина ушкального дендропарку iм. А. Тарнавського; зacмiчeними, захара-щеними, не впорядкованими е береги та русла пдролопчних пам'яток piчок Пicтиньки, Рибнищ, а також iнших piчок, ставюв, якi е тpaдицiйними i при-вабливими мicцями вiдпочинкy; ведеться протиправне, несанкщоноване бу-дiвництво cтaцiонapних примщень на пpиpодоохоpоннiй тepитоpiï; практично тepитоpiя yciх пам'яток природи (о^м НПП "Гуцульщина") не винесена в натуру, на них вщсутт шформацшш та попepeджyвaдьнi аншлаги; велика кь дькicть цiнного раритетного pозмaïття не охоплена охороною, е поза межами ПЗФ, знаходиться на приватизованих та орендованих землях; у актах на право пpивaтноï вдacноcтi на землю фактично вщсутт cepвiтyти - вкaзiвки про нaявнicть на зaзнaчeнiй територй' щнних раритетних об'ектiв i припиЫв щодо особливостей землекористування.
Загальнодержавною проблемою е вщсутшсть у зaконодaвcтвi регла-мeнтiв щодо вирощування та збуту eкодогiчно чиcтоï продукци, генетично модифiковaних оpгaнiзмiв, не стимулюеться i не пiдтpимyетьcя бюлопчне землеробство, яке повинно бути основним в особливо щнних регюнах, при-датних для розвитку туризму, peкpeaцiйноï гaдyзi.
Найвищий ранг i найбшьшу тepитоpiю серед об'ектiв ПЗФ посщае НПП "Гуцульщина". До його складу ввшшло 63,6 % дicового фонду або 35,7 % ландшафту КоЫвського району. Основними завданнями Парку е збереження щнних природних комплекЫв, проведення нayково-доcлiдницькоï роботи, створення умов для оргашзованого туризму, вщпочинку та шших ви-дiв peкpeaцiйноï дiяльноcтi, eкодого-оcвiтня робота. Окpiм цього, парк висту-пае промотором передового, еколопчно збалансованого природокористуван-ня, розвитку i вщтворення пpиpодноï та кyдьтypноï спадщини. Задля сталого розвитку краю, де визначальною е peкpeaцiйнa галузь, розробляють i здшс-нюють cозотeхнiчнi заходи, спрямоваш на забезпечення виcокоï якост дов-кiддя i гiднe життя горян, як збepiгaють цiннi особливост побуту та культу-ри (3). Серед них еколопчно чисте лжарське рослинництво, япдництво, риб-ництво, тваринництво, вирощування ялинок i iнших декоративних порщ дерев, вiдтвоpeння коршних порщ ВРХ, овець, гyцyдьcькоï породи коней, або-ригенних, cтiйких до умов i шюдливих оpгaнiзмiв видiв та cоpтiв рослин, глибоке перероблення pоcлинноï i твapинноï пpодyкцiï на мюцях, вщновлен-ня i розвиток художшх пpомиcдiв, ремесел тощо.
Для збалансованого розвитку краю на державному та регюнальному pÏBMx потрiбно розробити та виконати низку созотехшчних заходiв:
• забезпечити належне оформления та охорону об'екпв ПЗФ;
• налагодити д1евий контроль за поширенням адвентивних вид1в, застосуван-ням х1м1кат1в, генетично модифшованих орган1зм1в (ГМО) в агрокультур^ за постачанням с1льськогосподарсько1 продукци;
• запровадити еколопчно збалансоване люокористування, землеробство i тва-ринництво (органiчне землеробство);
• стимулювати i пiдтримувати вирошування лшарських рослин, ягiд i грибiв у селянських господарствах, з метою покращення рiвня зайнятост! населення, зменшення обсяпв вилучення продукци з природних бiоценозiв, та негативного впливу на екосистеми;
• забезпечити ренатуралiзацiю, вiдтворення, аборигенних видiв, сортiв рослин, порвд тварин.
Лише комплексний тдхщ до виршення низки еколопчних, сощаль-ио-екоиомiчиих, культурно-освлшх проблем забезпечить гармоншний, збалансований розвиток регюну як зони туризму, рекреацп, вщпочинку, оздо-ровлення, естетичного та патрютичного виховання населення.
Л1тература
1. Еколог1чний паспорт Кос1вського району ^ано-фран^^ко'!' обласп, 2007 р.
2. Еколопчна ситуац1я на твшчно-схщному макросхил1 Украïиських Карпат / за ред. акад. НАН Украши М.А. Голубця. - Льв1в : Вид-во "Полш". - 2001. - 164 с.
3. Засади сталого розвитку Коавщини / за ред. Г.Д. Гуцуляка. - Чершвщ : Вид-во "Прут", 2005. - 208 с. _
УДК 630*627.3 Астр. Н.С. Стрямець1, ст. викл. О.А. Чаплик1; заст дыр.
2 1 з наук. роботи Г.В. Стрямець , канд. с.-г. наук; асист В.В. Лентяков
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОР11 ТРАН-ЗИТНО1 ЗОНИ ПРОЕКТОВАНОГО Б1ОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ "РОЗТОЧЧЯ" У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Описано туристичш принади регюну проектованого бюсферного резервату "Розточчя". Розглянуто види туризму, переваги та вади розвитку туризму для мюце-вого населення.
Post-graduate N.S. Stryamets1; senior lecturer O.A. Chaplyk1;
assoс. prof. H. V. Stryamets2; assist. V. V. Lentiakov1
The role of the tourism development in the proposed Biosphere reserve Roztochya territory towards sustainable development of the region
The tourist attractions of the proposed Biosphere reserve Roztochya are shown in the article. The historical places of interest in the region are given in the article.
The Seville Strategy (Biosphere reserves, the Seville Strategy, 1995) provides that as well as having a nature conservation function, biosphere reserves also serve a function of development which consist in preserving historic, scientific and
1 НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в; NUFWT of Ukraine, L'viv
2 Природний заповщник "Розточчя"; Nature reserve "Roztochya"
