CC BY
9
■ИИВБИШдинвВ
ИННВдИДДиИИВВИтИта
УДК 332.2:330.341.1:331.108:332.143
P.C. ЧОРНИЙ,
д.е.н, доцент, директор Нововолинського навчально-наукового ¡нституту економ1ки та менеджменту
Терноп1льського нац1онального економ1чного ун\верситету
Сучасш тенденцп розвитку ¡нформацшно! та кадрово'1 складових ¡нновацшного потенщалу агропромислового комплексу
Наведено основы п'\дходи в напрям1 пол1пшення ¡нформац1йно'1 складово'1' ¡нновац1йного потен^алу АПК. Розкрит переваги передачi ¡нформацИ пщприемствам про ¡нновацн в ринкових умовах господарювання за рахунок поширення за-стосування приватного консультування. Визначено роль консалтингових компаый у розвитку iнформацiйно'ï складово'1 iнновацiйного потен^алу АПК. Розглянуто новi тенденцп розвитку кадрово'1' полтики пщприемств iнновацiйноï орieнтацiï, спрямованоï на формування iнновацiйно-сприятливих, конкурентоздатних, освiчених керiвникiв i спецiалiстiв та рядових пра^вниюв по обслуговуванню новоï технки, обладнання тощо.
Ключов1 слова: iнформацiйнi ресурси, агропромисловий комплекс, альськогосподарськ пщприемства, iнновацiï, ка-дрова полтика, приватне консультування, консалтинговi компанн, iнновацiйнi консультаци, новi технолог^.
P.C. ЧОРНЫЙ,
д.э.н, доцент, директор Нововолынского учебно-научного института экономики и менеджмента
Тернопольского национального экономического университета
Современные тенденции развития информационной и кадровой составляющих инновационного потенциала агропромышленного комплекса
Приведены основные подходы в направлении улучшения информационной составляющей инновационного потенциала АПК. Раскрыты преимущества передачи информации предприятиям об инновациях в рыночных условиях хозяйствования за счет распространения применения частного консультирования. Определена роль консалтинговых компаний в развитии информационной составляющей инновационного потенциала АПК. Рассмотрены новые тенденции развития кадровой политики предприятий инновационной ориентации, направленной на формирование инновационно-благоприятных, конкурентоспособных, образованных руководителей и специалистов и рядовых работников по обслуживанию новой техники, оборудования.
Ключевые слова: информационные ресурсы, агропромышленный комплекс, сельскохозяйственные предприятия, инновации, кадровая политика, личное консультирование, консалтинговые компании, инновационные консультации, новые технологии.
R. CHORNYI,
Dr.Sci. (Econ.), Assoc. Prof., Director of Novovolynsk Research Institute of Economics and Management of Ternopil National Economic University
Modern trends in information and human resources components of the innovation potential of agriculture
The basic approaches towards improving the information component of innovative potential of agribusiness. The disclosed information transfer benefits to enterprises of innovation in market conditions due to the extension of private counseling.
© Р.С. ЧОРНИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра'|ж №9 (184)/2016 25
1НН0ВАЦ1ЙН0ЧНВЕСТИЦ1ЙНА П0Л1ТИКА
The role of consulting companies in information component of innovative potential of agribusiness. Considers new trends of human resources policy targeting innovative companies aimed at developing innovative and favorable competitive, educated professionals and managers and ordinary employees to service new machinery, equipment and so on.
Keywords: information resources, agriculture, agricultural enterprises, innovation, personnel policy, private counseling, consulting companies, consulting innovation, new technology.
Постановка проблеми. У сучасних умовах широкомасштабна ¡нновацмна дильнкть е фундаментом стабтьного та ефективного економнного зростання для нацюнального агро-промислового комплексу ¡ альських територм. Адже саме тут створюеться майже третина валового внутршнього продукту, а в аграрн¡й сфер¡ зад¡яна п'ята частина трудових ресурса Укра-Тни. При цьому Укратна за продуктивн¡стю ¡ ефективн¡стю агро-промислового виробництва значно в¡дстаe вщ ус¡х кратн-членв бвропейського Союзу, ¡ т¡льки на основ¡ ¡нновац¡йного розвитку можна досягти суттевого п¡двищення ефективност с¡льського господарства та переробнот сфери, конкурентоспроможнот про-довольчот продукци, а також здмснити докор¡нну технко-техно-лопчну, орган¡зац¡йно-економ¡чну ¡ соц¡ально-еколог¡чну мо-дерызацю ус¡х сфер АПК ¡ стьських територ¡й.
Враховуючи викладене, та у зв'язку ¡з перспективами агро-промисловот ¡нтеграци, курс на ¡нновац¡йний розвиток нацюнального АПК слщ розглядати як стратепчне завдання. Вщповщно з цим необх¡дно в¡дзначити, що нин ¡снуе об'ективна потреба у дослщжены ¡нновац¡йного розвитку аграрного сектору економки, ¡ оц¡нц¡ його ¡нновацмного потенц¡алу.
Лнал13 остантх дослщжень та публмащй. ДослЬ дженню проблем ¡нновац¡йного розвитку присвячен¡ прац¡ таких заруб^них та в¡тчизняних вчених, як В. Александрова, В. Геець, П. ЗавлЫ, В. Захарченко, С. 1лляшенко, С. Коул, М. Кондратьев, О. Лапко, М. Портер, Б. Санто, Б. Твюс, Л. Фе-дулова, Й. Шумпетер, В. Яковенко та ¡н.
Однак, багато аспекта формування ¡нновац¡йного по-тенц¡алу АПК поки-що принципово не визначено, зокре-ма, способи його оц¡нки при прийнятп управл¡нських р¡шень щодо впровадження конкретних технолог¡й ¡ нов¡тн¡х розро-бок, механ¡зми стимулювання його розвитку та пщтримки на основ¡ державноТ економ¡чноТ пол¡тики, визначення систем-них пщходв до оц¡нки та управлЫня ¡нновац¡йною д¡яльн¡стю, ¡ тому вони потребують подальших досл¡джень.
Мета статт'1 - проанал^увати основн¡ тенденци розвитку ¡нформацмнот та кадровот складових ¡нновацмного потенц¡-алу АПК.
Виклад основного матер1алу. В сучасних умовах розвитку аграрнот економки особливот актуальност¡ набувае пи-тання ¡нформац¡йного ¡ кадрового забезпечення тих напрямв науки ¡ технолопй, як¡ були визначен¡ законом Укратни «Про пр¡оритетн¡ напрями ¡нновацмнот дтльност в Укра'У» в¡д 16 сння 2003 року №433-1У [5]. Основну роль в ¡нформацмно-му забезпеченн ¡нновац¡йних процес¡в виконують ¡нформа-цмы ресурси ¡ сучасн¡ ¡нформац¡йн¡ комункацмы технологи.
Для в¡тчизняних науковц¡в найбтьш доступним зб¡рником ¡нформац¡йних носив е б¡бл¡отечний фонд [6, 202]. В Укра-Тн близько 300 б^лютек р¡зного в¡домчого пщпорядкуван-ня. Крм того, б¡бл¡отечний фонд погано оснащений обчис-лювальною техн¡кою, що не забезпечуе обм¡ну ¡нформацп з нацюнальними ¡ м¡жнародними центрами. Б¡бл¡отеки не за-вжди забезпечен¡ фах¡вцями. З ¡ншого боку, слабка ¡нфор-
мован1сть розробниюв ново' стьськогосподарсько' технки i технологи призводить до того, що вже на стадií проектуван-ня створюються морально-застарiлi зразки, продукцiя, яка пропонуеться на ринок, часто не конкурентноздатна порiв-няно з зарубiжними аналогами.
В галузях АПК вщсуты галузевi i територiальнi органи на-уково-техычно''' iнформацií, якi могли б забезпечувати новгг-ньою iнформацieю стьськогосподарсью пiдприeмства, майже вiдсутнi зв'язки в технологи руху Ыформаци «зверху вниз» i «в гору». Однак при цьому варто B^i™™, що деяк господарства i пщприемства АПК мають значнi довщковоНнфор-мацйн фонди. Крiм того, на мюцях часто не мае працiвникiв вщповщного iнформацiйно-квалiфiкацiйного рiвня, що здат-Hi достовiрно проаналiзувати i об'ективно оцЫити iнформацiю щоб довести и до споживачiв. Це вiдповiдним чином негативно вщображаеться на використаннi Ыформацмних фондiв.
В якостi основних причин такого явища науковц вiдмiчають розпад колишньо''' бiблiотечноi' системи, скорочення розмiрiв фiнансування наукових закладiв, бiблiотек, вщсутнють надхо-дження видавничо' продукци з Ыших сусiднiх держав. А це в свою чергу позбавляе можливост доступу вiтчизняних вчених до важливо''' науково' Ыформаци, забезпечення процесу твор-чого генерування нових iдей, обмЫу досвiдом, виявлення iH-новацiйних тенденцм, розвитку науки i технiки тощо.
Для покращення Ыформацмно' складово' Ыновацмного потенцiалу АПК доцiльно пiдтримувати таю пщходи [2]:
- здiйснення електронного об'еднання трьох провiдних бЬ блютек Укра'ни - Нацiональноí бiблiотеки Укра'ни iм. В.1. Вер-надського, Парламентсько'' бiблiотеки Укра'ни та бiблiотеки Ки'вського нацiонального унiверситету iм. Т.Г. Шевченка;
- розвиток iнформацiйно-комунiкацiйноí системи, яка б вщповщала за наявнiсть i стан бази даних, якiсть Ыформа-цiйних ресурсiв;
- започаткування вщповщно'' державно' програми, яка б передбачала цтьове видiлення асигнувань на створення вiдповiдноi' iнформацiйноí бази;
- Ыформацмы комунiкацií, розвиток лiнiй зв'язку з висо-кою пропускною здатнiстю та утворення едино' державно' загальнонацюнально мережу зокрема 1нтернет;
- розвиток i вдосконалення дiяльностi служб маркетингу, яка спроможна забезпечити отримання вщповщно''' Ыфор-мацп про розвиток ринку збуту, стввщношення попиту i про-позици, конкурентноздатнiсть продукци тощо.
Як свщчить досвiд кра'н з ринковою економкою, передача iнформацií пiдприeмствам про Ыновацп в ринкових умовах господарювання зростае за рахунок поширення застосу-вання приватного консультування. Розвиток захщноевро-пейських пщприемств пiдтверджуe, що сiльськогосподарськi пщприемства, як нацiленi на успiшну Ыновацмну дiяльнiсть в майбутньому, повиннi частше звертатися до консульта-цiйноí допомоги вщ професiоналiв цieí галузi. Особливе зна-чення при цьому мають консультаци з питань iнновацiйноí
26 Формування ринкових вщносин в Укра'ы №9 (184)/2016
IHHOBAЦIЙHO-IHBECTИЦIЙHA ГЮЛт/IKA
дiяльнocтi. Bapтo вiдмiтити, i^o aдpеcнy кoнcyльтaцiю aгpap-ниx пiдпpиeмcтв cпpoмoжнi фiнaнcyвaти лише великi аль-cькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa. B дaнoмy випадку викopиc-тання «нoy-xay» кoнcyльтaнтaми феpмеpcькиx та пiдcoбниx гocпoдapcтв дyже oбмеженi. Гpyпoвi кoнcyльтaцiï меншиx за poзмipoм пiдпpиeмcтв мoжyть cтaти oдним iз кpaщиx rnoco-бiв виpiшення пpoблеми. Пpи цьoмy пpивaтне кoнcyльтyвaн-ня мае pяд cyттeвиx пеpевaг:
- кoнcyльтaцiя мiж кoмпaнiями, щo пpoпoнyють кoнcyль-тaцiйнi пocлyги, зaбезпечye вимку якicть кoнcyльтaцiï;
- якicть кoнcyльтaцiйниx пocлyг важлива для кoнcyльтaнтa (пpивaбливicть, мoтивaцiя);
- cиcтемa кoнcyльтyвaння дyже гнyчкa;
- ciльcькoгocпoдapcьке пiдпpиeмcтвo мoже caмocтiйнo вибиpaти кoнcyльтaнтa, та змЫювати йoгo в paзi пoтpеби;
- менеджмент кoмеpцiйниx пiдпpиeмcтв, щo надають ган-cyльтaцiï, зopieнтoвaний на yмoви pинкoвoï екoнoмiки та вщ-пoвiдae yмoвaм виcoкoï пpoфеciйнocтi.
За yмoв pинкoвoï екoнoмiки надання незaлежниx пpивaт-ниx кoнcyльтaцiй, якi cпpямoвaнi на кoжнoгo oкpемoгo клЬ eнтa-дoвipителя нaбyвaтиме ocoбливo великoгo значення. Iннoвaцiйнi кoнcyльтaцiï вже дocить aктивнo викopиcтoвyють-cя в Укpaïнi. I xoчa в У^аУ бiльшicть пiдпpиeмcтв звикли дo безкoштoвнoï кoнcyльтaцiйнoï дoпoмoги, в ocтaннi poки пщ-твеpдилocь, щo зpocтae тенденцiя дo зaлyчення кoмеpцiйнoï квaлiфiкaцiйнoï кoнcyльтaтивнoï дoпoмoги з виpoбничo-теx-нoлoгiчниx та iннoвaцiйниx питань. У мaйбyтньoмy незалежне пpивaтне гocпoдapcьке кoнcyльтyвaння пiдпpиeмcтв aгpap-нoгo cектopy, як i Ы|±л фopми кoнcyльтaцiй знайде œoe мicце в У^аУ як це мае мюце в ^ai^ax зaxiднoï 6вpoпи.
B poзвиткy iнфopмaцiйнoï cклaдoвoï iннoвaцiйнoгo пo-тенцiaлy AПK належне мicце вapтo надати дiяльнocтi ган-caлтингoвиx кoмпaнiй. Taк, вiдoмa кoнcaлтингoвa кoмпaнiя TOB «Aгpoкoнcaлт-Tpaнcфopм» (AKT), яка бyлa зacнoвaнa в paмкax Hiмецькo-Укpaïнcькoгo пpoектy (2QQQ p.) poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa i зaлyчення iнвеcтицiй (HУAП), яка пopяд з piзними пocлyгaми пo зacнyвaнню пiдпpиeмcтвa на-дае кoнcyльтaцiï з вибopy i пpидбaння cyчacнoï ciльcькoгoc-пoдapcькoï теxнiки. B cyчacниx yмoвax ciльcькoгocпoдapcьке виpoбництвo мае двi ocнoвнi пpoблеми. Це неoбxiднicть йo-гo мoдеpнiзaцiï та зaлyчення iнвеcтицiй. Ocкiльки дiяльнicть знaчнoï кiлькocтi пiдпpиeмcтв збиткoвa i вoни не в змoзi Ы-веcтyвaти гашти в дoдaткoве теxнiчне ocнaщення, ™ дocить cклaднoю виcтyпae cитyaцiя з oтpимaнням кpедитiв на пpи-дбання нoвoгo ycтaткyвaння, теxнiки. B таюй cm'ya^i' AKT на-дае кoнcyльтaцiйнy дoпoмoгy щoдo меxaнiзaцiï пiдпpиeмcтв пpи oбмежениx фiнaнcoвиx мoжливocтяx. Kеpiвники i отецН aлicти пiдпpиeмcтв мoжyть oтpимyвaти iнфopмaцiю з тaкиx вaжливиx питань, як: кoнcyльтaцiï з ефективнoгo викopиc-тання кaдpoвoгo пеpcoнaлy; вибip cyчacниx зacoбiв виpoб-ництва, якi найбтьш пiдxoдять для yмoв пiдпpиeмcтвa; pе-кoмендaцiï щoдo викopиcтaння тиx чи ^ix^x теxнoлoгiй в зaлежнocтi вщ кoнкpетниx yмoв мicця poзтaшyвaння пщ-пpиeмcтвa; квaлiфiкaцiйнa пiдгoтoвкa дo yмoв виpoбництвa; кoнcyльтaцiï з пpидбaння нaйкpaщoï з теxнoлoгiчнoï та ега-нoмiчнoï тoчки зopy ciльcькoгocпoдapcькoï теxнiки для пщ-пpиeмcтвa; oбcлyгoвyвaння дoтpимaння нopм теxнiчнoï ете-плyaтaцiï та теxнiчне oбcлyгoвyвaння пpидбaнoï теxнiки тoщo.
Пopяд з цим кaдpoвa пoлiтикa пiдпpиeмcтв iннoвaцiйнoï opieнтaцiï мае 6ути cпpямoвaнa на фopмyвaння iннoвaцiй-нo-cпpийнятливиx, кoнкypентнoздaтниx, ocвiчениx кеpiвни-кiв i ^е^ал^^в та pядoвиx пpaцiвникiв пo oбcлyгoвyвaнню нoвoï теxнiки, oблaднaння тoщo. Пopяд з цим мае фopмyвa-ти^ iннoвaцiйнa кyльтypa пiдпpиeмcтвa, виpoблення нoвoгo cтaвлення дo пpaцiвникa чеpез надання пpiopитетнocтi йo-гo iннoвaцiйнoмy poзвиткy, пiдвищення ocвiти, cтимyлювaн-ня Уфативи, пpoфеciйнoмy pocтy, пiдвищенню квaлiфiкaцiï тощ^. Bpaxoвyючи ocoбливocтi poзвиткy тpyдoвиx вiднocин за yмoв iннoвaцiйнoгo пpoцеcy в цивiлiзoвaниx кpaïнax œi-ту, вapтo вiдмiтити oб'eктивнicть тaкoгo пpoцеcy як пocтyпo-ве звiльнення пpaцiвникiв вщ викoнaння ocнoвниx виpoбни-чиx фунщй. Пpи цьoмy втiлення знань в нoвиx теxнoлoгiяx пеpедбaчae якicнi змЫи тpyдoвиx фyнкцiй пpaцiвникiв, ган-центpaцiю ïx зycиль на пiдгoтoвкy iннoвaцiйнoгo пpoцеcy, йo-гo забезпечення, pегyлювaння, oптимiзaцiю. Bнacлiдoк цьo-гo з^лягст^я нoвi мoжливocтi для збагачення i пoлегшення пpaцi. Koмплекcнa меxaнiзaцiя i автоматиза^я виpoбництвa пoв'язaнi iз шиpoким poзвиткoм пpaцi i пpaцiвникiв. B етику iннoвaцiйнoгo тpyдoвoгo пpoцеcy включаются ippaцioнaльнi елементи пoв'язaнi з емoцiями, iнтyïцieю, пiдcвiдoмicтю, cпе-цифiкoю cпpийняття, caмoaнaлiзoм та iн.
Пoявa i здешевлення зacoбiв децентpaлiзoвaнoï iнфopмaтики poзшиpюe мoжливocтi бiльш aвтoнoмнoï пpaцi pядoвиx пpaцiв-никiв i yпpaвлiнцiв, кеpiвникiв i cпецiaлicтiв, менеджеpiв-нoвaтo-piв. У зв'язку з цим тpaдицiйне пщ^ення пpaцiвникa iмпеpa-тиву теxнoлoгiчнoï ди^иплЫи i aлгopитмaм пoведiнки згiднo з Ыструщями в гнyчкoмy aвтoмaтизoвaнoмy виpoбництвi чacтo пoм'якшyeтьcя, щo в ^orci чеpгy, пеpедбaчae пiдвищення cвo-бoди пpaцiвникa в кoнтpoльнo-pегyлюючиx фyнкцiяx [4].
Bпpoвaдження у виpoбництвo нoвиx зacoбiв iнфopмaцiï, тoчнoï теxнiки, пpилaдiв, кoмп'ютеpiв неcе в co6í мoжливoc-^ poзвиткy у пpaцiвникa мacштaбнoï лoгiки, нoвoï кyльтypи пpaцi, iï oздopoвлення, диcциплiнoвaнocтi миcлення i тoчнoc-^ pеaкцiй. Toбтo cпpияe фopмyвaнню cенcopниx, iнтелектy-aльниx i мopaльнo-вoльoвиx фунщй. Зoкpемa, зacтocyвaння кoмп'ютеpнoï теxнiки дае мoжливicть не лише виявляти пo-милки людини, але й виpiшyвaти cклaднi питання, на ocнoвi cпocтеpеження за екpaнoм cтвopювaти нoвий тип «oбpaзнo-гo» миcлення, щo в ^orci чеpгy, cпpияe генеpaцiï нoвиx iдей. Пpи цьoмy втopгнення пpaцiвникa в галузь неcпoдiвaнoгo для гебе пiзнaння в мipy iнтелектyaлiзaцiï пpaцi cпpияe фopмyвaн-ню в rapi гoлoвниx пiвкyль нoвиx фyнкцioнaльниx crpy^yp.
Oтже, пеpcпективy впpoвaдження нoвиx теxнoлoгiй i теxнi-ки в ciльcькoгocпoдapcьке виpoбництвo дoцiльнo пpoектyвa-ти пщ нoвy «мoдель» пpaцi, яка rpyнтyeтьcя на пpiopитетнocтi пpи теxнoлoгiчнiй мoдеpнiзaцiï виpoбництвa, aльтеpнaтивнoï, cтpyктypизoвaнoï пpaцi вiдпoвiднo з кoнкypенцieю пpaцiвни-ка як пpaцiвникa caмopеaлiзyючoгo.
Poзвитoк пpoцеcy iнфopмaтизaцiï виpoбництвa пеpедбaчae неoбxiднicть зменшення coцiaльниx вiдмiннocтей мiж pядoви-ми пpaцiвникaми та кеpiвникaми, cпецiaлicтaми, щo cпpияти-ме пiдвищенню якocтi пpaцi, poзвиткy тенденцГ: дo iнтегpaцiï oкpемиx cтpyктypниx пiдpoздiлiв iннoвaцiйнoгo пiдпpиeмcтвa, ïx cинxpoнiзaцiï дo нoвиx фopм ycycпiльнення пpaцi.
Щoдo питання ефективнoгo викopиcтaння кaдpoвoгo пеp-coнaлy зacлyгoвye на увагу дocвiд пiдгoтoвки кaдpiв у вда-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы №9 (184)/2016 27
IHHOBAÔIÉHO-IHBECTÈÔIÉHA flOËITÈKA
мiй кopпopaцiï «Aгpo-coюз». Ще y 2OO6 po^ cпецiaлicтa-ми кopпopaцiï, мoдельнoгo iннoвaцiйнoгo гocпoдapcтвa AПK Укpaïни нa дiлoвiй зycтpiчi з виклaдaчaми Бiлoцеpкiвcькoгo деpжaвнoгo aгpapнoгo yнiвеpcитетy бyлo зaпpoпoнoвaнo нa бaзi влacнoгo гocпoдapcтвa пpoвеcти пiдгoтoвкy виcoкoквa-лiфiкoвaниx cпецiaлicтiв ветеpинapнoï медицини. B pезyльтa-тi дoмoвленocтi cклaденo бyлo угоду нa певний теpмiн ^в-poбiтництвa мiж aгpapним yнiвеpcитетoм i кopпopaцieю. Bci питaння, пoв'язaнi з ф^нмвими витpaтaми нa oплaтy пpa-ц виклaдaчiв тa yтpимaння cтyдентiв виpiшyвaлиcь зa paxy-нoк кopпopaцiï. Ha нaвчaння нa бaзi пеpедoвoгo iннoвaцiйнoгo гocпoдapcтвa бyлo нaпpaвленo 1B ^ai^/ix cтyдентiв aгpapнo-ro вузу. ^и зaвеpшеннi нaвчaльнoгo пpoцеcy cпецiaлicтaм, пiдгoтoвленим нa ocнoвi нoвiтнix пiдxoдiв i метoдiв гocпoдapю-вaння бyлo зaпpoпoнoвaнo poбoтy у кopпopaцiï «Aгpo-coюз». ^и цьoмy aдмiнicтpaцiя кopпopaцiï не виcyвaлa бyдь-якиx певниx зoбoв'язaнь пеpед мoлoдими cпецiaлicтaми cтocoв-нo ix зaкpiплення у влacнoмy гocпoдapcтвi, не oбyмoвлювaвcя oбoв'язкoвий теpмiн вiдпpaцювaння тoщo. Haвпaки, мoлoдим cпецiaлicтaм, якi пpoйшли пщготовку дo poбoти нa iннoвaцiй-нoмy, oблaднaнoмy нaйнoвiшими теxнoлoгiями пiдпpиeмcтвi, нaдaнo бyлo вci мoжливocтi вiльнoгo пpaцевлaштyвaння в Ы-шиx пiдпpиeмcтвax aгpapнoгo пpoфiлю.
B тaкoмy пiдxoдi вбaчaлacь мoжливicть шиpoкoгo poзпo-вcюдження влacнoгo дocвiдy у^шно'!' iннoвaцiйнoï дiяльнoc-Ú пеpедaчi нaбyтиx знaнь, нaвичoк тoщo. Дaний пiдxiд вщ-piзняeтьcя глибoким гyмaнicтичним змicтoм, вбoлiвaнням cпецiaлicтiв кopпopaцiï зa cпiльнy деpжaвнy cпpaвy, opieн-тaцieю нa виpiшення зaгaльнoнaцioнaльнoï пpoблеми тa xa-paктеpизyeтьcя пpoявoм виcoкoгo piвня iннoвaцiйнoï культу-pи. B^ пoтpебye шиpoкoгo пoшиpення.
Poзвитoк дегpaдaцiйниx пpoцеciв в ciльcькiй мicцевocтi пpи-звiв дo тoгo, щo в ocтaннi деcятилiття в oкpемиx ciльcькиx по-cеленняx чиcлo жителiв зменшилocь у кiлькa paзiв, тaм пpo-живaють в ocнoвнoмy люди пoxилoгo вiкy. Чacтo кеpiвники ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв cкapжaтьcя нa те, щo в roc-пoдapcтвax е нoвa теxнiкa, aле yпpaвляти нею немa гаму. ^лек-тиви меxaнiзaтopiв yкoмплектoвaнi нa 6O%, a тo й менше. Moлo-диx кaдpiв кpитичнo не виcтaчae. I знoвy ж тaки пpичинoю тaкoгo cтaнy е не опльки вiдcyтнicть кiлькocтi мoлoдi нa cелi, як недожо-нaлicть cyчacнoï cиcтеми пiдгoтoвки меxaнiзaтopiв.
Якщo pa^oe пpи зaбезпеченнi деpжaвнoгo фiнaнcyвaн-ня пpoфеciйнo-теxнiчнi yчилищa випycкaли щopoкy необ-xiднy для cелa кiлькicть меxaнiзaтopiв, тo зapaз ïx випycк в oкpемиx випaдкax зменшивcя у 1O i бтьше paзiв. Kpiм tord, cиcтемa caмoï пiдгoтoвки не витpимye нiякoï кpитики. Taк, пpи oбмеженocтi cyчacниx теxнiчниx зacoбiв в yчилищax ви-пycкники ПTУ не oтpимyють нiякиx нaвикiв i зовам не гoтoвi пpaцювaти нa виpoбництвi.
Дopечнo пpигaдaти i нaшi вищщ yчбoвi зaклaди. Чacтo ви-пу^ники вyзiв, що пpиxoдять нa виpoбництвo, нaвiть, уяви не мaють, яга теxнiкa викopиcтoвyeтьcя у гocпoдapcтвi, як iï нoвi мoдифiкaцiï, бо у вyзax вони iï не бaчили. Ha жaль, щоб зaбезпечити екcплyaтaцiю ново': теxнiки молодим пpaцiвни-гам тpебa вcе пoчинaти з нуля. Пopiвнянo з 5Q-ми poкaми
в cyчacниx yмoвax знaчнo cкopoтивcя теpмiн cлyжби oблaд-нaння, теxнiки, теxнoлoгiчниx пpoцеciв, пpиблизнo в 2 paзи, a в деякиx гaлyзяx чи нa oкpемиx пiдпpиeмcтвax змiнa теxнiки вiдбyвaeтьcя ще швидше, кoжнi 7-8 po^ [7, 147].
Пpи цьому cиcтемa в^чизняно': пiдгoтoвки тa пpoфopieн-тaцiï кaдpiв, нa жaль, до тaкиx умов не aдaптoвaнa, що чacтo пpизвoдить до негaтивниx нacлiдкiв нa виpoбництвi, немож-ливocтi оновлення, aвapiйниx cитyaцiй тощо.
Bиcнoвки
Ocнoвнi тенденцп в еволюци iнфopмaцiйнoгo зaбезпечен-ня iннoвaцiйнoï дiяльнocтi в aгpoпpoмиcлoвoмy виpoбництвi, пoпpи нapocтaння його ключового знaчення в iннoвaцiй-ному пpoцеci, в Укpaïнi не вiдпoвiдaють cyчacним вимoгaм. B pинкoвиx yмoвax знaчниx пеpевaг пopiвнянo з тpaдицiй-ним iнфopмaцiйним зaбезпеченням, яке нaдaeтьcя деpжaв-ними ycтaнoвaми, нaбyвae пpивaтне кoнcyльтyвaння. B еко-нoмiцi yкpaïнcькoгo ^ль^кого гocпoдapcтвa з'являeтьcя pяд ycпiшниx пpивaтниx iннoвaцiйниx фipм, для якиx нaдaння кoнcyльтaцiй i нaвчaння кaдpiв ^вггь нa безoплaтнiй ocнoвi) cтaлo opгaнiчнoю чacтинoю iннoвaцiйнoгo бiзнеcy.
Biтчизнянa пpaктикa пiдгoтoвки тa пpoфopieнтaцiï кaдpiв, яга не aдaптoвaнa до cyчacниx умов iннoвaцiйнoгo оновлення AПK, CTae cьoгoднi oднieю з нaйгocтpiшиx пpoблем Ыно-вaцiйнoгo poзвиткy aгpapниx пiдпpиeмcтв i пiдвищення Ы-нoвaцiйнoï кyльтypи AПK. Kaдpoвa пoлiтикa пiдпpиeмcтв iннoвaцiйнoï opieнтaцiï пoвиннa бути cпpямoвaнa нa фop-мyвaння iннoвaцiйнo-cпpийнятливиx, кoнкypентнoздaтниx, ocвiчениx кеpiвникiв i cпецiaлicтiв тa pядoвиx пpaцiвникiв по oбcлyгoвyвaнню ново': теxнiки, oблaднaння тощо.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Baжинcький Ô.A. Дивеpcифiкaцiя ïa кooпеpaцiя poзвиткy ciльcькиx теpитopiй pепioнy / Ô.A. Baжинcький, A.B. ^лод^чук, O.C. Moлнap // ^уковий вicник Ужпopoдcькoпo yнiвеpcитетy. Cеpiя Е^ном^. - 2O11. - Cпецвип. ЗЗ. - Ч. З. - C. 125-129.
2. Bильxoвченкo Э. Пpoгpеcc тpyдa 4a coвpеменнoм этaпе HTP / Э. Bильxoвченкo // Mиpoвaя экoнoмикa и междyнapoдные отношения. - 1992. - №8. - C. 57- 62.
3. ^лод^чук A.B. Iнфopмaцiя як (^a^op iннoвaцiйнoгo poзви-тку екoнoмiки / A.B. ^лод^чук // Фopмyвaння pинкoвиx вщно-cин в Укpaïнi. Bип. 5/1 (1З2) №ук. pед. I.r. Maнцypoв]. - K., 2O12.
- C. 58-62.
4. Kopнещyк B.ñ. Cyчacнa пpoфеciйнa ocвiтa в Укpaïнi i нaдiйнicть cпецiaлicтiв / B.ñ. Kopнещyк // Hayкa i ocвiтa. - № 1-2. - 2OO7. -C. 147-155.
5. ripo riprapm«™ нaпpямки poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi в Укpaïнi: вiд 16 пpyдня 2003 poкy № 433-IV / Bеpxoвнa Paдa Укpaïни.
- Oфiц. вид. - K.: B^^ioc^ Bеpxoвнoï Paди. - 200З. - № 1З. - C. З54.
6. ^моненко T.B. Iнфopмaцiйне зaбезпечення пpiopитетниx нa-пpямiв iннoвaцiйнoï дiяльнocтi в Укpaïнi / T.B. Cимoненкo // Бiблio-течний вicник. - 200З. - №5. - C. 20-22.
7. Чaйкoвcькa K.B. Iнфopмaцiйне зaбезпечення iннoвaцiйнoï дi-яльнocтi мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв / K.B. Чaйкoвcькa // Aктy-aльнi пpoблеми екoнoмiки. - №10(64). - 2006. - C. 200-207.
28 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в ÓKparni №9 (184)/2016
