CC BY
14УДК 336.71
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ БАНК1В В УКРА1Н1
Ср1бна К.А., к.е.н., доцент, НАПКБ, Срiбний В.1., к.е.н, ТНУ iM. В. Вернадського
Дано уявлення про cy4acHi тенденци розвитку банюв в Укра!ш, розглянуто рейтинги укра!нських банюв та бaнкiв з шоземним кaпiтaлом за обсягом загальних aKrnBiB, обсягом кредитного портфеля, фшансовому результату банювсько! дiяльноcтi в Укра!т та визначено перспективи розвитку банюв на кредитному ринку Укра!ни.
Ключов1 слова: банки, активи, кредитний портфель, депозити, сучаст тенденци, iноземний кат-тал, рейтинг, банювсью установи, банювська система.
ВСТУП
Кредитний ринок в Укра!т структурно представлений фiлiями та вщдшеннями бaнкiв з втизня-ним та з шоземним катталом, що якicно pозpiзняютьcя як походженням i масштабами кaпiтaлy, так i своею ресурсною та господарською полiтикою. Банки з втизняним та з шоземним катталом зв'-язуе лише приваблива кон'юнктура кредитного ринку. У paзi проблем з лiквiднicтю або глобально! нестабшьност вони прагнутимуть вивести з банюв Укра!ни сво! активи. Проте в OTp^rarni пеpiоди розвитку кредитного ринку саме вони е головними постачальниками фшансових ресуршв в ресурсо-дефiцитнi мicтa та pегiони Укра!ни, стимулюючи в них дiловy актившсть та значною мipою забезпе-чуючи потреби cyб'ектiв пiдпpиемництвa в кредитах.
На вщмшу вiд фiлiй та вщдшень бaнкiв з iноземним катталом, банки з втизняним кaпiтaлом за рщким винятком кровно пов'язaнi з теpитоpiею кра!ни: тут сформований !х кaпiтaл, населення i пiдпpиемcтвa забезпечують !х фiнaнcовими ресурсами та формують !х кредитний ринок. Благопо-луччя банюв Укра!ни принципово залежить вщ стану бiзнеcy i добробуту населення в кра!ш.
Таким чином, у банюв з вiтчизняним та з шоземним катталом е фундаментальна вщмштсть: пеpшi пов'язaнi з кра!ною, других же в Укра!ш вабить, перш за все, прибуток.
Розвиток банювського кредитування перебувае у поcтiйномy pyci залежно вiд змiни потреб еко-номiки кра!ни та li окремих pегiонiв [1, с.96]. Теpитоpiaльнa неpiвномipнicть pозмiщення бaнкiв з вiтчизняним та з шоземним катталом може ютотно впливати на економiчний розвиток кра!ни й ii окремих pегiонiв [2, с. 7-8]. З цим положенням ми згодш. А тому вважаемо, що необхщно пpидiляти значну увагу бшьш piвномipномy pозподiлy банюв та !х вiддiлень на територи Укра1ни. Окpiм цього, вiдcyтнicть або недостатня кшьюсть в кpalнi юридично caмоcтiйних бaнкiв може призвести до його депресивносп [3, с. 40].
О.Г. Осауленко вщзначае, що розвиток банювсько! системи на cьогоднiшнiй день не зовшм вiдпо-вiдaе принципам стшкого розвитку великих систем, зокрема порушуеться принцип пpопоpцiйного, збалансованого зростання основних пapaметpiв розвитку бaнкiвcькоl системи [4, с.10]. Для кредитного ринку на даному етат актуальною е проблема забезпечення свого яюсного i ефективного функ-цiонyвaння та розвитку, що залежить вщ тдвищення piвня лiквiдноcтi, плaтоcпpоможноcтi i фшан-сово! cтiйкоcтi [5, с. 3].
На думку А.А. Рудичева, ресурсне регулювання повинне передбачати зростання частки довго-строкових кредитних операцш, оскшьки це ставить розвиток бaнкiвcького сектора регюну на новий cтyпiнь. Але це можливо здшснити виключно проведенням комплексу зaходiв, якi передбачають зни-ження pизикiв при здiйcненнi кредитування, а також, збшьшення ресурсно! бази банювських iнcти-тyтiв [6, с. 19].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е визначення сучасних тенденцiй розвитку банюв в Укpa!нi, розгляд рейтинпв бaнкiв з вiтчизняним та з шоземним катталом за обсягом загальних aктивiв, обсягом кредитного портфеля, обсягом залучених кош^в юридичних та фiзичних оciб, фiнaнcовомy результату бaнкiвcько! дiяль-ноcтi в Укpa!нi та визначення перспектив розвитку банюв на кредитному ринку Укра!ни.
РЕЗУЛЬТАТИ
Для aнaлiзy особливостей динaмiки розвитку бaнкiв, можливо видшити нacтyпнi пiдгpyпи. На частку «найбшьших» бaнкiв припадае приблизно 79,34% aктивiв, на частку «великих» — 15,19%. Уп банки з активами нижче за середшх ми вщнесли до групи «дpiбних», на !х частку припало 1,83% бaнкiвcьких aктивiв. Банки, що залишилися, утворюють перехщну групу «cеpеднiх» (близько 4% aктивiв).
Оcобливоcтi великих, cеpеднiх та дpiбних бaнкiв cпpичиненi двома основними чинниками. Перший чинник виникае з природи банювсько! справи. Отримання банювськими iнcтитyтaми прибутку пов'язано з кредитними та шшими ризиками. Втратами, яю cпpичиненi такими ризиками, можливо управляти за допомогою дивеpcифiкaцi!, причому чим бшьше банк, тим бiльше у нього можливо-стей для диверсифшаци. Вiдповiдно, великий бaнкiвcький iнcтитyт може отримувати ri ж доходи вщ певного класу опеpaцiй, що i дpiбний банк, але завдяки великим можливостям диверсифшаци, ризи-
ки, пов'язаш з такими операщями, будуть для великого банку менше. Саме тому, велию банкiвськi iнститути при рiвних умовах отримають вищий прибуток. Саме цей чинник диктуе консолщащю банкiвського сектора.
Природа другого чинника — у вщносинах мiж банками та !х клiентами. Клiентам потрiбнi банки для того, щоб вщповщати !х потребам щодо забезпечення доступу до фшансових коштiв. Чим ближчi вiдповiдальнi спiвробiтники банку до ошб, що ухвалюють рiшення вiд iменi клiентiв, тим краще банк здатний задовольняти !х потреби. Чим сильшше розрив мiж клiентом та вщповщальними сшвро-бiтниками банку, тим прше банк здатний виявляти та задовольняти шдивщуальш потреби клiента.
У разi збiльшення розмiрiв та пiдвищення шституцшно! складностi знижуеться гнучкiсть, необ-хщна у разi обслуговування iндивiдуальних клiентiв, що призводить до збiльшення в структурi пра-цiвникiв банку тих, хто безпосередньо не забезпечуе йому фшансовий прибуток. Це — чинник, що негативно позначаеться на розмiрi банювського шституту. У недавньому минулому велик трансна-цiональнi банки демонстрували у свош роботi рiзнi недолши, якi спричиненi вказаними чинниками. Таким чином, великим банкам необхщно сформувати мехашзми, якi забезпечували б керiвникам нижчо! ланки банку гнучкiсть, яка дозволяе працювати з клiентами, тобто банювським iнститутам необхiдно передбачити мехашзми зниження ризику.
У табл. 1 представлен банки з найбiльшими обсягами загальних активiв.
Таблиця 1
Банки Укра!ни з найбiльшим обсягом загальних aKrnBiB
№ Найменування банку Активи (млн. грн.) Питома вага (%)
1 Приватбанк 97468,58 11,52
2 Укрекшмбанк 66056,90 7,81
3 Ощадбанк 58746,98 6,94
4 Райффайзен Банк Аваль 53982,58 6,38
5 Укр^ббанк 44752,27 5,29
6 Укрсоцбанк 42986,13 5,08
7 ВТБ 29845,13 3,53
8 Альфа-Банк 27166,50 3,21
9 OTP Bank 26788,16 3,17
10 Надра 22852,13 2,70
Виходячи з даних табл. 1, можна побачити, що лщером е Приватбанк з обсягом загальних активiв 97468,58 млн. грн., що складае 11,52% вщ загально! суми активiв.
Не дивлячись на те, що угрупування банкiв за обсягами загальних активiв дае уявлення про бан-кiвську систему Укра!ни, вона не дае уявлення про особливосп И економiки. Тому доцiльно проводите угрупування за розмiром катталу (табл. 2).
Таблиця 2
Банки Укра!ни з найбшьшим обсягом капiталу
№ Найменування банку Каттал (млн. грн.) % по вщношенню до 01.07.2010
1 Укрекшмбанк 20225,83 146,10
2 Ощадбанк 16539,97 100,97
3 Приватбанк 11171,27 103,34
4 Райффайзен Банк Аваль 8406,09 117,95
5 Укрсоцбанк 7874,91 99,40
6 УкрОббанк 5846,07 80,91
7 Альфа-Банк 5097,80 104,53
8 OTP Bank 4611,15 103,72
9 ВТБ 3917,20 80,66
10 Форум 3557,60 125,77
За po3MipoM капiталу лiдером е yKpeKciM6aHK, каттал якого складае 20225,83 млн.грн., що складае 146,1% вщ вщповщного показника 01.01.2008 р.
Уряд послщовно збiльшував капiтали Укрексiмбанку i Ощадбанку, але в обмiн на кредитування державних компанш, зокрема, НАК «Нафтогаз Укра1ни». В основному тягар кредитування НАКа i енергетичних компанiй доведеться узяти на себе Ощадбанку. Завдяки збшьшенню статутного фонду i наданш кредитiв баланс ще! фшансово! установи виглядае надшним, проте неясно, що буде, якщо
через два-три роки, коли державш компани не зможуть повернути кредити банкам, яю !х на сьо-годшшнш день кредитують.
За змiною рейтингу можливо судити про капiталiзацiю банювських iнститутiв (точнiше, пов'яза-них з ними фшансово-промислових груп). Капiталiзацiя все ще залишаеться найслабкiшим мiсцем украшських банкiв. Навiть в перспективi рiзкого посилювання вимог для достатностi кашталу влас-никам багатьох банкiв дуже важко знайти вшьш кошти для збшьшення статутних фондiв. 1м залишаеться максимiзувати власний прибуток, працюючи на сегментах кредитного ринку з найбшьшим ризиком, та шукати джерела субордшованих позик, а деяким — задуматися про пошук iнвесторiв та майбутне злиття.
Стратегiя розвитку банюв в Укра1ш передбачае збiльшення частки банювських активiв у ВВП. Для того, щоб дiйсно ВВП зрю у^ч^ банкiвськi активи (та банювський капiтал) повиннi за той же перюд зрости не менше ашж в три рази.
1снуе три способи збшьшити банкiвський капiтал: зовшшш швестици; нерозподiлений прибуток; злиття (проте в цьому випадку ефект вщчуватиметься лише окремими банками, але не ушм банюв-ським сектором). Вс три способи збiльшення капiталу для банюв в Укра1ш iстотно обмежеш. У банкiв низька прибутковiсть, через це вони не володiють високою iнвестицiйною привабливiстю та не можуть нарощувати нерозподiлений прибуток. Водночас злиття здшснювати надзвичайно непросто.
Iнвесторiв щкавить, як виглядатиме прибуток на акцшний капiтал (ROE) у разi вкладення в банк порiвняно з шшими iнвестицiйними варiантами. Середня прибутковiсть для украшських банюв в 2009 р. склала 19%. За той же перюд ефективш банки з краш Схщно! Свропи забезпечили показник ROE на рiвнi 30%, а вщдача вiд вкладень у промисловi активи навт вища, нiж 30%. Тому, виходячи з фактично! або нормативно! (прогнозуемо!) прибутковостi, нi нейтральнi, ш зовнiшнi iнвестори за-цiкавленi в банювському секторi не будуть.
Причина, за якою iноземний iнвестор придбае украшський банк, пояснюеться тим, що банк може управляти потоком грошових коштiв групи компанiй, пов'язаних один з одним. Важливим чинником в даному випадку е те, що шститут, що мае лщензда на здшснення банювських операцiй, може нада-вати «банювсью позики», якi з економiчноl точки зору ефективнiшi, шж рiзноманiтнi позики, вказанi для небанювських компанiй. Якщо групi належить банк, то саме вона, а не банк, займаеться управ-лiнням банювських ризикiв. Тому у банку немае економiчних стимулiв для збiльшення свого кашталу. Дшсно, для того, щоб ризики не виходили з тд контролю групи, доцшьно мати невеликий банк.
Аналiз кредитного портфеля банюв в Укра1ш, дае змогу зробити висновок, що кредитна активнють банюв зростае (табл. 3).
Таблиця 3
Банки Украши з найбшьшим обсягом кредитного портфеля
№ Найменування банку Обсяг кредитного портфеля (млн. грн.) Питома вага (%)
1 Приватбанк 77289,30 12,50
2 Укрекшмбанк 47793,48 7,73
3 Ощадбанк 47345,59 7,66
4 Райффайзен Банк Аваль 40755,82 6,59
5 Укр^ббанк 33715,54 5,45
6 Укрсоцбанк 32530,76 5,26
7 OTP Bank 22853,37 3,70
8 ВТБ 21978,11 3,56
9 Альфа-Банк 18933,69 3,06
10 Надра 16934,57 2,74
За розмiром кредитного портфеля лщируе Приватбанк, який складае 77289,30 млн. грн. (12,50% вщ загального обсягу кредитiв, наданих банками в Укра1ш).
Номiнальна прибутковють кредитного портфеля банкiв з середини 2009 р. рiзко знизилася. Реальна прибутковють кредитних портфелiв враховуе рiзнi комюи, якi зв'язанi з наданням та обслугову-ванням кредшгв. У невеликих банкiв середня номшальна прибутковiсть кредитного портфеля зали-шалася у 2010 р. низче прибутковост портфелiв для вше! решти груп банюв.
Вiдсотковi ставки за кредитами е дуже високими, що пов'язано з великими ризиками кредитуван-ня, високим розмiром вщсотково! ставки та зменшенням доступу до дешевих закордонних ресуршв.
Для прiоритетiв окремих банюв на ринку кредитування бiзнесу та динамщ його розвитку, доводиться судити за рiвнем кредитування суб'екпв пiдприемництва, який, як показуе досвщ, е достовiр-ним iндикатором ставлення кредиторiв до бiзнесу взагалi. Найбшьшим кредитором суб'екпв шдпри-емництва в Укра1ш е Приватбанк, який з величезним вiдривом лiдируе на ринку кредшгв, наданих суб'ектам пiдприемництва.
Аналiзуючи кредитно-швестицшний портфель украшських банкiв, однозначно не можливо суди-ти про «прив'язку» того або iншого банку до реального сектору або до того або шшого промислового конгломерату. Так, якщо в середньому у банювськш системi Украши частка кредита суб'ектам тдприемницько1 дiяльностi складае 81,72%, то у деяких банюв цей показник досягае 95,28%.
Одним з найбшьш значущих показникiв дiяльностi банюв в Украiнi е фiнансовий результат (табл. 4).
Таблиця 4
Банки Украши з найбшьшим обсягом кредитного портфеля
№ Найменування банку Фшансовий результат (млн. грн.)
1 Приватбанк 631,16
2 Ощадбанк 365,25
3 OTP Bank 234,16
4 1НГ Банк Украша 181,37
5 Стбанк Украша 155,06
6 СВЕДБАНК 47,52
7 Перший Украшський Мiжнародний Банк (ПУМБ) 43,02
8 Бро^знесбанк 38,44
9 Райффайзен Банк Аваль 35,89
10 Столиця 31,71
За наведеними даними найбшьший прибуток отримав Приватбанк. Цей показник складае 631,15 млн. грн., тодi як Ощадбанк отримав прибуток майже у 2 рази нижчий (365,25 млн. грн.).
Отримати прибуток змогли банки за участю шоземного кашталу, aкцiонеpи яких пicля початку кризи оголосили про нaмip пiдтpимyвaти свш бiзнеc i назвали конкpетнi кредита лiмiти або лiмiти збiльшення статутного кашталу. Деяким фшансовим установам дорогу в групу нaдiйних бaнкiв вщкри-ла не тiльки пiдтpимкa власниюв. Наприклад, Правекс-банк вiдpiзнивcя структурою доходiв (бiльше 40% яких вiн заробив на комюшних, що говорить про стшкють до кризових явищ), а ВТБ Банк — поманим збшьшенням частки ринку.
ВИСНОВКИ
Для cтaбiлiзaцi! економiчноi ситуаци важливим е пiдвищення швестицшно! дiяльноcтi cyб'ектiв пiдпpиемництвa та максимальне залучення адекватних джерел фiнaнcyвaння швестицш i, насамперед, довгострокових бaнкiвcьких кредита. Каттал мае змiнити свою спрямованють iз сфери обiгy в сферу виробництва. Для Укра!ни взaгaлi та його окремих pегiонiв, зокрема для АР Крим, це особливо важли-во як у сощальному, так i в економiчномy плaнi, оскшьки створюватимуться новi pобочi мicця, шдви-щуватиметься piвень добробуту населення, зростатимуть доходи фiзичних оciб, а вщтак зростатимуть i заощадження в укра!нських банках та банках з шоземним кaпiтaлом. Це сприятиме також збережен-ню та paцiонaльномy використанню природних pеcypciв кра!ни за умови приведення законодавства у вiдповiднicть з вимогами сучасного piвня розвитку бaнкiвcько! системи i пiдпpиемництвa.
Л1ТЕРАТУРА
1. Владичин У.В. Роль кредитування в економiчномy зростанш Укра!ни. / У.В. Владичин // Фшан-си Укра!ни. — 2004. — №1. — С. 96-99.
2. Гриценко Р. Структуризащя та консолщащя банювського сектору Укра!ни. / Р. Гриценко // Вюник НБУ. — 2004. — № 4. — С. 4-9.
3. Патршац Л. Проблеми та перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни / Л. Патршац, С. Компaнiець // Вюник НБУ. — 2001. — № 12. — С. 20.
4. Осауленко О.Г. Сталий cоцiaльно-економiчний розвиток: моделювання та управлшня. / О.Г. Осауленко / Моногр. — К.: 2000. — 176 с.
5. Шлапак О. Основш тенденцп i проблеми у дiяльноcтi банюв Укра!ни. / О. Шлапак, В. Пушкар-ьов, Г. Карчева. // Вюник НБУ. — 2003. — № 6. — С. 2-5.
6. Рудычев А.А. Повышение эффективности функционирования предприятий промышленности / А.А. Рудычев. — СПб.: Химия, 1998.
