CC BY
12
7. Глушкова Н.Б. Банковское дело: Учебное пособие. -2009. - 438 с.
8. Постанова НБУ «Про схвалення Методики розрахун-ку економлчних норматив1в регулювання д1яльност банюв в Укра'У» вщ 2.06.2009 р. № 315 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
9. Клюско Л. А. Моделювання фЫансовоУ спйкост комерцмно-го банку на пщстав1 юльюсного анал1зу та прогнозування тенден-ц1й основних показниюв його д1яльност [Текст] / Л. А. Клюско // В1сник Нацюнального банку УкраУни. - 2000. - № 5. - С. 55-56.
10. Якуб'як 1.М. Сучасн загрози фЫансовоУ безпеки комер-цмних банюв УкраУни та методи Ух управлЫня / 1.М. Якуб'як // «Науковий огляд». - 2014. - № 6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://naukajournal.org.
11. Базов1 принципи ефективного нагляду за банювською д1яльн1стю. Консультативний лист Базельського комитету по банювському регулюванню // Б1знес та банки. - 1997. -№ 21. - С. 4
12. Закон УкраУни «Про Нацюнальний банк УкраУ-ни» [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраУни; Закон вщ 20.05.1999 № 679-XIV - Режим доступу: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14
13. Офщйний сайт Публ1чного акцюнерного товариства «Державний ощадний банк УкраУни». - Режим доступу // www.oschadbank.ua/ - Заголовок з екрану.
14. Офщйний сайт Публ1чного акцюнерного товариства КБ «Приватбак». - Режим доступу // www.privatbank.ua/ -Заголовок з екрану.
I.E. ЧУРК1НА,
д.е.н., доцент кафедри ф1нанав, грошового o6iry та кредиту Одеського тoргoвельнo-екoнoмiчнoгo нституту КНТЕУ
Сучасш тенденцп ¡нституцшного розвитку бюджетно! системи Укра!ни
Розглянуто теоретичн засади 'мститщйно! структури бюджетно'1 системи, визначен особливой трансформа-ц'1 iнcтитyцiйнo¡ артектури бюджетно'1 системи Украни, основн проблеми iнcтитyцiйнoгo характеру на сучасному етаг/i, встановлена необ^днють створення над}йно'1 iнcтитyцiйнo¡ основи бюджетно'1 системи, агреговано'13i зм— нами в екoнoмiцi, в цлях збереження фiнанcoвoí стаб '1льност'1 та розширення конкурентних можливостей крани в cиcтемi глобально! екoнoмiки. Визначено необ^днсть та особливост функщонування в сучасному iнститущйно-му середрвищi таких специф 'чних iнститут'в, як }нститути розвитку бюджетно! системи та нститут спроможност влади до iнтеграцi бюджетно! системи Украни до европейського екoнoмiчнoгo простору.
Ключовi слова: бюджетна система, iнститущйна архтектура бюджетно! системи, }нститути бюджетно! системи.
И.Е. ЧУРКИНА,
д.э.н., доцент кафедры финансов, денежного обращения и кредита Одесского торгово-экономического института КНТЭУ
Современные тенденции институционального развития бюджетной системы Украины
Рассмотрены теоретические основы институциональной структуры бюджетной системы, определены особенности трансформации институциональной архитектуры бюджетной системы Украины, основные проблемы институционального характера на современном этапе, установлена необходимость создания надежной институциональной основы бюджетной системы, агрегированной с изменениями в экономике, в целях сохранения финансовой стабильности и расширения конкурентных возможностей страны в системе глобальной экономики. Определена необходимость и особенности функционирования в современной институциональной среде таких специфических институтов, как институты развития бюджетной системы и институт способности власти к интеграции бюджетной системы Украины в европейское экономическое пространство.
Ключевые слова: бюджетная система, институциональная архитектура бюджетной системы, институты бюджетной системы.
I. CHURKINA,
Doctor of Economic, associate professor of Finance, Monetary and credit Department,
Odessa Trade and Economic Institute KNTEU
Modern trends in institutional development the budgetary system of Ukraine
The theoretical foundations of the institutional structure of the budgetary system, defined features of the transformation of the institutional architecture of the budgetary system of Ukraine, the major institutional problems, which at the present stage, identified the need for a reliable institutional framework of the budgetary
© I.e. ЧУРК1НА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУнл №10 (185)/2016 13
system, aggregated with changes in the economy, in order to preserve financial stability and expand the competitive capacity of the country in the global economy. The necessity and features of functioning in the modern institutional environment, specific institutions such as institutes of the budget system and the institution's ability to integrate the power of the budgetary system of Ukraine into the European economic space.
Keywords: budget system, the institutional architecture of the budgetary system, institutes of the budget system.
Постановка проблеми. В умовах активюацп гло-балюацп CBiTOBOi економки дослГдження процесу роз-витку фЫансовоТ архГтектури нацюнальних фЫансових систем обумовлюе необхщнють виршення фундамен-тальних завдань забезпечення ТхньоТ стабiльностi та ефективност функцiонування фiнансових iнститутiв. До таких фЫансових iнститутiв передусiм належать ¡нсти-тути нацiональних бюджетних систем, слйкють функ-цiонування яких зумовлюе стiйкiсть всieТ' нацiональноТ' економiки як складовоТ' глобально' фiнансовоТ' системи.
Бюджетна система дае змогу здiйснювати регулю-вання економiчних i соцiальних процеав в iнтересах усiх членiв сусптьства. В умовах розвинутоТ' ринко-воТ економiки, коли можливостi держави впливати на перебГг економiчних процесiв звужуються ринковими регуляторами, значно пщвищуеться роль бюджетно' системи як одного з найважливших iнструментiв державного регулювання економки з метою забезпечення соцiально-економiчного розвитку суспiльства.
Стiйкiсть бюджетно' системи, збалансованiсть до-ходiв i видаткiв, досконала система бюджетного регулювання та бюджетного менеджменту залежить вщ рiвня та якостi дiяльностi iнституцiй, якi забезпечують бюджетний процес. 1нституцмний пiдхiд передбачае розгляд бюджетно'' системи, яка динамiчно розвива-еться, постiйно вдосконалюеться та адаптуеться до основних завдань соцiально-економiчного розвитку.
Анал'13 останшх досл'щжень i публ'кащй. Проблемам дослiдження фiнансово-економiчних транс-формацм в рамках iнституцiйноТ' теорп присвячено чимало фундаментальних дослщжень вгтчизняних i зарубiжних вчених-економiстiв, серед яких В. Воль-чик, Г. Демсец, Р. Коуен, Р. Нуреев, Д. Норт, В. Пол-терович, Р. Солоу, Е. Яновський та ¡н. ДослГдженням ¡нституцГйно' архГтектури бюджетно' системи Укра'ни присвячено науковГ прац провщних вгтчизняних на-уковцГв, зокрема Т.М. БоголГб, А.А. Гриценко, 1.В. За-патрЫо!', Л.В. Лисяк, 1.Я. Чугунова та ¡н., в працях яких закладено теоретичн основи ¡нституцГйно' архГтекту-ри бюджетно'' системи Укра'ни та м ефективносл. Про-те, невиршеною залишаеться проблема дослГдження особливостей сучасних тенденцм ¡нституцмного розвитку бюджетно'' системи, трансформацГ'' '' ¡нститу-цГйно' архгтектури в умовах конвергенцп, визначення протирм ''' ¡нститутГв.
Метою ста-TTi е проведення дослГдження трансформацГ' ¡нституцмно''' архГтектури бюджетно' системи
Укра'ни, встановлення особливостей сучасних тен-денцм ¡нституцмного розвитку, визначення прюрите-TiB розвитку '' ¡нститут¡в.
Виклад основного матер'юлу. Системой п¡дх¡д до визначення сутност¡ категор¡' «бюджетна система» до-зволяе розглядати бюджетну систему на основ¡ вио-кремлення '' основних системних складових. Бюджетна система - це сукупнють взаемодшчих елемент¡в, таких як 1) ¡нститути (нормативно-правова база, що ре-гламентуе принципи побудови, формування та функцЬ онування бюджетно'' системи держави); 2) органюацп (Верховна Рада Укра'ни, КабЫет M¡н¡стр¡в Укра'ни, МЬ н¡стерство ф¡нанс¡в Укра'ни, Державна казначейська служба Укра'ни, Державна фЫансова ¡нспекцт Укра'ни, Державна фюкальна служба Укра'ни, обласн¡ та м¡сцев¡ ради); 3) бюджетний механ¡зм (сукупнють пев-них вид¡в бюджетних вщносин, специф¡чних метод¡в формування та використання бюджетних коштю); 4) ¡нструменти бюджетного регулювання (власы доходи; в¡дсотков¡ вщрахування в¡д загальнодержавних подат-к¡в ¡ доход¡в; бюджетн¡ трансферти; бюджетн¡ позички), як при взаeмод¡' забезпечують стмке функц¡онування системи на певному ¡сторичному часовому ¡нтервал¡ та виконання нею функцм, необх¡дних сусп¡льству.
У свою чергу ¡нституцмна структура бюджетно' системи вщображае упорядковану сукупн¡сть фЫансових ¡нститут¡в, в основ¡ яко' формальн й неформальн¡ правила в динамщ розвитку, що з'являються ¡ доповню-ються у взаeмод¡'. На наш погляд, саме ¡нституцмний порядок у бюджетна систем¡ являе собою системний компонент фЫансово' сфери, що визначае фундамен-тальн¡ регулярност¡ при реалюацп бюджетно' дтльнос-т¡ основними агентами незалежно вщ сфер дальность У зв'язку з цим ¡нституцмний порядок бюджетно' системи зачюае господарський порядок держави, вплива-ючи на соцюльно-економмний розвиток в цтому.
Iнституц¡йна арх¡тектура бюджетно' системи тракту-еться нами як комплекс основних правил, норм, за-конодавчих ¡ нормативно-правових акт¡в, спецюлюо-ваних установ, що забезпечують оптимальн бюджетн¡ спювщношення, зокрема, так¡ як питома вага дохщно' та видатково' частин бюджету, дефщит (проф¡цит) бюджету, обсяг державного боргу у валовому внутрш-ньому продукт^ структури доход¡в, видатюв бюджету, державного боргу, джерел ф¡нансування деф¡циту бюджету, р¡вень бюджетно' централюаци, коеф¡ц¡eнти м¡жбюджетного регулювання, так ¡ основн¡ положен-
ня бюджeтнoгo пpoцecy, щo мicтятьcя в дeякиx нop-мaтивнo-зaкoнoдaвчиx aктax, в тому чиcлi Koнcти-тyцiï УкpaÏни, Бюджeтнoмy кoдeкci УкpaÍ'ни, Ocнoвниx нaпpямax бюджeтнoÏ пoлiтики тa зaкoнax УкpaÍ'ни пpo Дepжaвний бюджeт УкpaÍ'ни нa вiдпoвiдний piк.
Iнcтитyцiйний пiдxiд пepeдбaчae poзгляд бюджeт-нoгo peгyлювaння як динaмiчнoÏ cиcтeми, щo пocтiйнo вдocкoнaлюeтьcя тa aдaптyeтьcя дo ocнoвниx зaвдaнь coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy [1, с. 15].
Ha тeпepiшнiй мoмeнт y бюджeтнiй cиcтeмi Укpaïни збepiгaютьcя знaчнi пpoблeми i нeвiдпoвiднocтi з пoтpe-бaми нaцioнaльнoÍ' eкoнoмiки, нacaмпepeд цe пoв'язaнo зi cтpyктypoю бюджeтниx витpaт, якa нe е oптимaльнoю для cтимyлювaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy, низьким piв-нeм фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo oбГpyнтyвaння piшeнь, щo пpизвoдить дo нoвиx видaткoвиx зoбoв'язaнь, i нaйчac-тiшe з нeeфeктивнicтю бюджeтниx витpaт, cклaдними мiжбюджeтними вiднocинaми, пocтiйними фpaгмeнтap-ними змiнaми пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa toiio.
Bce пepeлiчeнe cвiдчить пpo нeoбxiднicть cтвopeн-ня нaдiйнoÍ' iнcтитyцiйнoÏ ocнoви бюджeтнoÏ cиcтeми, aгpeгoвaнoÍ' зi зм^ми в eкoнoмiцi, в цiляx збepeжeння фiнaнcoвoÍ' cтaбiльнocтi тa poзшиpeння кoнкypeнтниx мoжливocтeй ^a'^ в cиcтeмi глoбaльнoÏ' eкoнoмiки.
Heoiнcтитyцioнaльнa тeopiя вiднocить ^титут бю-джeтy дo бaзoвиx Ыститупв дepжaви, виoкpeмлюю-чи iнcтитyт дoxoдiв бюджeтy (y йoгo cклaдi ^титут пo-дaткy тa iнcтитyт нeпoдaткoвиx нaдxoджeнь) тa iнcтитyт видaткiв бюджeтy (y йoгo cклaдi - Ыститут дepжaвниx зaкyпiвeль, iнcтитyт тpaнcфepтiв тa iн.). Cepeд бaзoвиx iнcтитyтiв бюджeтнoÏ' мoдeлi cycпiльcтвa виoкpeмлю-ють ^титути влacнocтi, влaди, дoвipи, пpaвa, як пpo-низують вcю бюджeтнy cиcтeмy i е пiдгpyнтям, oa-io-вoю бюджeтнoÍ' пoлiтики дepжaви [2, c. 379]. Baжливим е iнcтитyцiйнe зaбeзпeчeння poзвиткy бюджeтнoгo мe-нeджмeнтy як cклaдoвoÏ' iнcтитyцiйнoгo cepeдoвищa, якe мae cтвopювaти yмoви для зaбeзпeчeння пpoзo-pocтi (тpaнcпapeнтнocтi) пpoцeдyp бюджeтнoгo yпpaв-лiння тa пpoцecy yxвaлeння бюджeтниx piшeнь [3, с. 7Q].
B бюджeтнiй cиcтeмi УкpaÍ'ни мoжнa видтити pяд пpoблeм iнcтитyцiйнoгo xapaктepy: нaявнicть ф^нга-вoÏ cиcтeми пepepoзпoдiльчoгo xapa^epy з пepeвa-жaючими вepтикaльними зв'яз^ми; виcoкий cтyпiнь дифepeнцiaцiÍ' cyб'eктiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння зa cтyпeнeм бюджeтнoÍ' зaбeзпeчeнocтi; нeдocтaтнicть нayкoвиx пiдxoдiв дo oптимiзaцiÍ' cтpyктypи дoxoдiв тa пoдaткiв бюджeтiв з визнaчeнням Ïx мaкpoeкoнoмiч-нoÏ eфeктивнocтi; пepeвaжaння фicкaльнoÏ фyнкцiÍ' пo-дaткiв нaд peгyлюючoю фyнкцieю; нeдocтaтнicть нay-кoвo oбГpyнтoвaниx пiдxoдiв дo poзпoдiлy cycпiльниx pecypciв, внacлiдoк вiдcyтнocтi мexaнiзмiв виявлeння гpoмaдcькиx yпoдoбaнь, ocoбливocтeй пpийняття пo-лiтичниx piшeнь, a тaкoж зaлeжнocтi poзвиткy cиcтeми
вщ кoлишньoÏ тpaeктopiÍ'; низький piвeнь дoвгocтpoкo-вoÍ' eфeктивнocтi бюджeтниx витpaт.
Дo iнcтитyцiйниx ocoбливocтeй бюджeтнoÍ' cиcтeми УкpaÍ'ни нa cyчacнoмy eтaпi мoжнa вiднecти тaкi:
- збiльшeння чacтки дepжaви в eкoнoмiцi, вce б^ь-ший зcyв пpaв влacнocтi нa кopиcть цeнтpaльнoгo ypя-ду i кoнцeнтpaцiя бюджeтниx кoштiв нa дepжaвнoмy piвнi;
- пiдтpимaння вepтикaльнoгo фicкaльнoгo диcбa-лaнcy в poзпoдiлi пoвнoвaжeнь i зoбoв'язaнь piвнiв влa-ди: дoxiднi пoвнoвaжeння змiщeнi нa кopиcть цeнтpy, a витpaтнi зoбoв'язaння - нa кopиcть peгioнiв. Знaчy-щicть цьoгo диcбaлaнcy пocилюeтьcя тieю oбcтaвинoю, ùo нa дepжaвнoмy piвнi кoнцeнтpyютьcя зoбoв'язaння кoнцeптyaльнoгo xapaктepy, в тoй чac як нa мicцeвиx piвняx - зoбoв'язaння coцiaльнoгo xapaктepy;
- пpoблeмi питaння нa гopизoнтaльнoмy piвнi в poз-витку peгioнiв тa фiнaнcoвoмy зaбeзпeчeннi дeпpe-cивниx тepитopiй;
- пepмaнeнтний дeфiцит бюджeтy, дepжaвниx фoн-дiв, квaзiфicкaльниx opгaнiзaцiй, |o фopмye cиcтeмнi мaкpoeкoнoмiчнi диcбaлaнcи;
- нeeфeктивнa opгaнiзaцiя cпeцiaльнoгo фoндy дep-жaвнoгo бюджeтy, якa пpизвoдить дo нeдoфiнaнcy-вaння вaжливиx нaпpямiв дepжaвниx видaткiв;
- викopиcтaння Cтaбiлiзaцiйнoгo фoндy в бaгaтьox випaдкax нe нa пiдтpимкy eкoнoмiчнoÍ' aктивнocтi, a для фiнaнcyвaння oкpeмиx видaткiв y peжимi «pyчнoгo yпpaвлiння», в oбxiд нopми пpo нeoбxiднicть Í'x зaтвep-джeння Bepxoвнoю Paдoю Укpaïни;
- poзпopoшeнicть видaткiв poзвиткy, Ïx дocить низь-^ eфeктивнicть, |o зyмoвлюe мiнiмaльний cтимyлю-ючий eфeкт;
- iнcтитyтaми виpiвнювaння вepтикaльнoгo диcбa-лaнcy е тpaнcфepти з дepжaвнoгo бюджeтy бюджeтaм нижчиx piвнiв;
- poзбaлaнcyвaння в мiжбюджeтниx вiднocинax -диcбaлaнc y poзпoдiлi кoштiв мiж цeнтpaльним бю-джeтoм тa бюджeтaми мicцeвиx piвнiв.
Taким чинoм цeнтpaлiзaцiя бюджeтнoÍ' cиcтeми Укpa-'ни пiдтpимye Í'Í пepepoзпoдiльчий xapa^ep i нaдae цeн-тpy вeликi мoжливocтi в плaнi мaнiпyлювaння peгioнaми.
Peфopмyвaння бюджeтнoÍ' cиcтeми нaшoÍ' ^a'^ cтaвить нaгaльнe питaння пpo нeoбxiднicть фyнкцio-нyвaння в cyчacнoмy iнcтитyцiйнoмy cepeдoвищi тa-киx cпeцифiчниx ^титу™, як iнcтитyти poзвиткy бю-^e^of cиcтeми тa iнcтитyт cпpoмoжнocтi влaди дo iнтeгpaцiÍ' (кoнвepгeнцiÍ') бюджeтнoÍ' cиcтeми УкpaÍ'ни дo eвpoпeйcькoгo eкoнoмiчнoгo пpocтopy.
Iнcтитyти poзвиткy е opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчними cтpyктypaми, якi cпpияють poзпoдiлy pecypciв нa кo-pиcть пpoeктiв з фopмyвaння нoвoгo пoтeнцiaлy eкoнo-мiчнoгo зpocтaння зa дoпoмoгoю aктивнoгo зaлyчeн-ня iнвecтицiй в coцiaльнy й iнжeнepнy iнфpacтpyктypy, в
галуз^ що розвиваються, людський каттал, а також за допомогою створення нових технолопй ¡ сприяння пщ-вищенню конкурентоспроможност бюнесу.
Особливе значення в процеа створення ¡нститутю розвитку мае ¡нституцмне середовище, яке визначае подальш¡ напрямки ¿х функц¡онування. lнституц¡йне середовище являе собою сукупн¡сть базових полггич-них, соц^льних та юридичних правил, що регулюють дтльнють економ¡чних суб,eкт¡в [4, с. 133].
Вивчаючи процес формування ¡нститупв розвитку, необхщно враховувати два пщходи до ''х трактування - у вузькому й широкому сенсах. У широкому сена ¡н-ститути розвитку е елементом ¡нституцмного серед-овища нац¡ональноí економ¡ки, як¡ И' трансформують ¡ надають можлив¡сть отримання ¡нновацмно'' рен-ти «шумпетер¡анським» пщприемцям, яка «недосяж-на в старм ¡нституц¡йн¡й структур¡» [5, с. 6]. Водночас у вузькому трактуванн вони постають як елементи ¡нституцмно'' ¡нфраструктури, яка п¡дтримуe генеру-вання продуктивних нововведень. У цьому випадку 'х можна розглядати як ¡нновацмний «продукт», отрима-ний в результат¡ взаемоди держави розвитку та ¡нши-ми економмними агентами, призначенням якого е мЬ н¡м¡зац¡я трансакц¡йних витрат у процеа генерування продуктивних ¡нновац¡й. 1накше кажучи, ¡нститути розвитку надають послуги щодо зниження трансакцмних витрат (наприклад, запоб^ання опортун¡стичн¡й пове-дЫц партнер¡в), що виникають на вах стад¡ях комер-ц¡ал¡зац¡í' нових товара, послуг, технолог¡й. У цьому сена вузьке трактування ¡нститупв розвитку зб^аеть-ся з визначенням ¡нституту О. Втьямсона, який роз-глядае його як «структуру, головною метою ¡ результатом функцюнування яко'' е м¡н¡м¡зац¡я трансакц¡йних витрат» [6, с. 690].
Таким чином, ¡нститути розвитку постають одночас-но елементом ¡ ¡нституцмного середовища, ¡ ¡нститу-цмно'' ¡нфраструктури. Однак ми дотримуватимемося вузького трактування ¡нститутю розвитку, враховую-чи при цьому ключове значення ¡нституцмного, полЬ тичного та ¡сторико-культурного контексту, в рамках якого вщбуваеться ''х формування. 1ншими словами, зазначен¡ структури виявляються з самого початку «вкорЫеними» в ¡снуючий наб¡р формальних правил ¡ неформальних норм, як¡ визначають структуру стимула, прямо впливають на виб^ вар¡ант¡в подальшо'' взаемоди суб'ектю з метою розвитку економки.
На наш погляд, ¡нститути розвитку вщрЬняються в¡д ¡нших форм державно'' пщтримки за такими параметрами:
- зниження витрат ¡нновацмно'' д¡яльност¡ як основна мета;
- перерозподо ресурс¡в на користь суб,eкт¡в, що виявляють ознаки ¡нновацмно'' активност¡;
- наявнють поспйно дшчо' експертно'' ради, на яку покладено вщповщальысть вщбору й просування iH-новацмних проек^в.
Biдзнaчимo, що загальними функцiями Ыститупв розвитку е: пiдтримкa i реaлiзaцiя прoектiв розвитку; забез-печення доступносл фiнaнcувaння iннoвaцiйнo активних суб'ек™; iнфoрмaцiйнi та кoнcультaцiйнi функци'.
Таким чином, на пiдcтaвi характеристики теоретич-них основ функцioнувaння iнcтитутiв розвитку в сучасному Ыституцмному cередoвищi до iнcтитутiв розвитку бюджетно' системи можна вщнести:
середньострокове бюджетне планування;
бюджетування, oрieнтoвaне на результат;
Ыститути росту i антикризового управлЫня;
- iнcтитути взaeмoдiï' громадського та корпоративного cектoрiв екoнoмiки - Ыститут держзамовлення, державно - приватного партнерства.
B умовах перманентно'' екoнoмiчнoï' кризи, здатно'' серйозно загостритися пщ впливом зoвнiшньoгo шоку, будь-яке прогнозування ненадйно, використання його в якост основи для середньострокових фЫансових плaнiв е передчасним. Тим часом сам Ыститут серед-ньострокового фЫансового планування, на наш погляд, можна розцЫювати як переxiд до квазтланово'' систе-мi державних фiнaнciв. Квазтланово'', тому, що стан бюджетно'' сфери е пoxiдним вiд стану ^е'' сфери (а саме, реального сектору економки), яка не виступае об'ектом планування i жорсткого державного регулювання.
Бюджетування, oрieнтoвaне на результат - це про-грaмнo-цiльoвий метод, метою якого е посилення ефективност витрачання бюджетних кoштiв, прив'язка плановано'' бюджетно'' допомоги до результaтiв "' використання, ступеня досягнення планових показни-кiв у звiтнoму перюдк Стосуеться системи мiжбюджет-них вщносин, а також рoзпoдiлу бюджетних ко1±тв мiж одержувачами coцiaльнo'' сфери, системи охорони здоров'я, ocвiти тощо. Цей iнcтитут мicтить елементи ринку: по-перше, вiн передбачае кoнкуренцiю бюдже-тоотримувачей за фiнaнcoвi ресурси; по-друге - вклю-чае oцiнку ефективнocтi витрачання бюджетних ко1±тв.
1нститути росту i антикризового управлЫня - стабоза-цмы фонди. Це створило як нoвi мoжливocтi для укра'н-сько'' економки (в план упрaвлiння державними витра-тами), так i несло в Œrôi нoвi небезпеки (нaдмiрнa емiciя грошей, iнфляцiя, зниження ефективнocтi витрачання бюджетних ко1±тв). У зв'язку з цим в управлЫы державними фЫансами виникають двi зуcтрiчнi тенденцп:
- створення резервiв фiнaнcoвиx ресурав;
- використання кoштiв на прюритетних дiлянкax на-цioнaльнo'' екoнoмiки.
Таким чином, щодо сучасних тенденцм Ыституцм-ного розвитку бюджетно' системи Укра'ни можна кон-статувати, зокрема: створення i пщтримання необхщ-
них фЫансових резерв¡в з використанням аналог¡чних ¡нструментю у рег¡онах; удосконалення податкових доходю бюджету, формування бюджет¡в з урахуван-ням довгострокового прогнозу ¡ застосування меха-н¡зму обмеження зростання витрат, не забезпечених надйними джерелами дохода; скорочення залеж-ност¡ м¡сцевих бюджета в¡д заход¡в м^бюджетно-го регулювання; формування механюму консолщова-них субсидм у м¡жбюджетних в¡дносинах; дотримання бюджетного правила; перехщ до програмно-цтьово-го бюджету; пщвищення якост¡ ф¡нансового менеджменту головних розпорядниюв бюджетних коштю, що буде спрямовано на змщнення ст¡йкост¡ та збалансо-ваност¡ бюджетно' системи Укра'ни.
1нституцмна модерн¡зац¡я архгтектури бюджетно' системи держави вщбуваеться в рамках економ¡чно'' евро-¡нтеграцп кра'ни як одного з багатьох напрямюв сильно' д¡яльност¡. У цьому контекст вважаемо за необхщне виокремити такий ¡нститут бюджетно' системи, як ¡нсти-тут спроможност¡ влади до ¡нтеграцп бюджетно' системи Укра'ни до европейського економ¡чного простору.
На нашу думку, необхщнють впровадження такого ¡нституту зумовлена рядом проблем, серед яких:
- слабка ¡нституцмна спроможнють влади щодо за-безпечення евроЫтеграцп;
- в¡дсутн¡сть единого бачення рол¡ та завдань з ев-ропейсько' ¡нтеграц¡'' в органах виконавчо' влади;
- нерозробленють економ¡чного порядку денного для реалюацп узгоджених з £С зобов'язань, максимЬ зац¡'' економ¡чного ефекту вщ европейсько' ¡нтеграц¡' та мУмюацп негативних насл¡дк¡в л¡берал¡зац¡'' торго-вельного режиму з £С;
- неузгодженють нац¡онально'' програми реформ з ¡ншими програмними документами уряду, у зв'язку з цим евроЫтеграцмний процес мае низьку ефектив-н¡сть у справ¡ концентрац¡'' зусиль влади та громад-ськост¡ на вироблення збалансовано' та максимально консол¡довано'' зовн¡шньоеконом¡чно'' пол^ики Укра'ни;
- в¡дсутн¡сть ефективного централюованого ме-хан¡зму координацп та планування дтльност р¡зних складових eвро¡нтеграц¡йного процесу; за централь-ними органами виконавчо' влади чгтко не закртле-н завдання, як¡ вони повинн¡ виконувати для усп¡шно' реал¡зац¡'' програм ¡ план¡в щодо ¡нтеграцп з £С;
- невизначен¡сть процедур врегулювання проблем ¡ конфл¡кт¡в ¡нтерес¡в, що виникають у ход евроЫтеграцй'.
Для виршення зазначених проблем та вдоскона-лення основ евроЫтеграцмно' пол¡тики необх¡дно ¡с-тотно посилити ¡нституц¡йну спроможн¡сть влади до евроЫтеграци, зокрема в бюджетнм сфер¡.
Висновки
Iнституц¡йна арх¡тектура бюджетно' системи вщо-бражае упорядковану сукупнють фЫансових ¡нсти-тут¡в, в основ¡ яко' формальн¡ ¡ неформальн¡ правила знаходяться в динамМ розвитку, з'являючись ¡ допо-внюючись у взаемоди. Бюджетна система Укра'ни мае низку проблем ¡нституцмного характеру та ¡нституцм-н¡ особливост¡ на сучасному етат розвитку, зокрема: зб¡льшення частки держави в економщг п¡дтриман-ня вертикального фюкального дисбалансу в розпо-до повноважень ¡ зобов'язань р¡вн¡в влади; еволюцт м¡жбюджетних в¡дносин.
В сучасному ¡нституцмному середовищ¡ необх¡д-ним е функц¡онування таких специф¡чних ¡нститут¡в як ¡нститути розвитку бюджетно' системи та ¡нститут спроможноот влади до ¡нтеграци бюджетно' системи Укра'ни до европейського економмного простору.
До ¡нститут¡в розвитку бюджетно' системи Укра'ни нами вщнесено: середньострокове фЫансове планування; бюджетування, ор¡eнтоване на результат (про-грамно - цтьовий метод); ¡нститути росту ¡ антикри-зового управл¡ння - стабтюацмы фонди; ¡нститути взаeмод¡'' громадського та корпоративного секторю економ¡ки - ¡нститут держзамовлення, державно -приватного партнерства.
Створення ¡нституту спроможнос^ влади до ¡нтеграцп бюджетно' системи Укра'ни до европейського еко-номнного простору мае суттево посилити ¡нституцмну спроможн¡сть влади до евроЫтеграци, зокрема в бюджетна сфер¡.
Список використаних джерел
1. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. д-ра економ. наук А. А. Гриценко. - X. : Форт, 2008. - 928 с.
2. Лисяк Л.В. Бюджетна полiтика в системi державного регулювання соцiально-економiчного розвитку Укра'ни. - К.: ДННУ «Академiя фЫансового управлЫня», 2009. - 600 с.
3. Михайленко С.В. Розвиток ¡нституцмних засад бюджетного менеджменту / С.В. Михайленко // Науковi пра^ НДФ1. - 2011. - № 2. - С. 65-73.
4. Davis, L. and North, D. (1970). Institutional Change and American Economic Growth: A First Step Towards a Theory of Institutional Innovation // The Journal of Economic History. Vol. 30. No. 1. - P. 131-149.
5. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение / Д. Норт // Тезис. - 1993. - Т. 1. - Вып. 2. - 86 с.
6. Уильямсон О. И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация / О. И. Уильямсон. - СПб. : Лениздат; CEV Press, 1996. - 702 с.
