CC BY
61
5. Клшчна дiагностика внутршшх хвороб тварин [текст]: тдручник /
B. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та iH.; За ред. В. I. Левченка - Бша Церква, 2004. - 608 с.
6. Щербатий А. Р. Результата диспансеризацп кобил гуцульсько! породи /
A. Р. Щербатий, Л. Г. Слiвiнська, А. О. Драчук // Наук. вюник Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького. - Львiв, 2010. - Т. 12. - № 3 (45), ч. 1. -
C. 313-318.
7. Максименко В. В. Диспансеризащя тварин - профшактика хвороб /
B. В. Максименко // Вет. медицина Укра!ни. - 2004. - № 12. - С. 17-18.
8. Langdon Fielding C. Clinical and biochemical abnormalities in endurance horses eliminated fromcompetition for medical complications and requiring emergency medical treatment: 30 cases (2005-2006) / C. Langdon Fielding, K. Gary Magdesian // Journal of Veterinary Emergency and Critical Care. - 2009. - Vol. 19 (5). - P. 473-478.
References
Pavelytsia, O. O. (2010). Naukovo-praktychni rekomendatsii z diahnostyky i profilaktyky patolohii mineralnoho obminu u zherebnykh kobyl i loshat / Ukladachi: O. O. Pavelytsia, V. I. Bereza, L. K. Hnap, M. I. Tsvilikhovskyi. - K.: Vydavnychyi tsentr NUBiP Ukrainy, 30 s. (in Ukrainian).
Becvarova, I., Pleasant, R., Thatcher, C. (2009). Clinical assessment of nutritional status and feeding programs in horses / Vet. Clin. North Am. Equine Pract., 25(1), 1-21. (in Ukrainian).
Levchenko, V. I., Vlizlo, V. V., Kondrakhin, I. P. (2015). Vnutrishni khvoroby tvaryn [tekst]:
pidruchnyk / Za red. V. I. Levchenka. - Bila Tserkva, 2, 610. (in Ukrainian). Levchenko, V. I., Bezukh, V. M., Sakhniuk, V. V. (2001). Doklinichnyi perebih metabolichnykh khvorob / Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu: Zb. nauk. prats. - Bila Tserkva, 16, 115120. (in Ukrainian).
Levchenko, V. I. (2004). Klinichna diahnostyka vnutrishnikh khvorob tvaryn [tekst]: pidruchnyk / V. I. Levchenko, V. V. Vlizlo, I. P. Kondrakhin ta in.; Za red. V. I. Levchenka - Bila Tserkva, 608 s. (in Ukrainian). Shcherbatyi, A. R., Slivinska L. H., Drachuk, A. O. (2010). Rezultaty dyspanseryzatsii kobyl hutsulskoi porody / Nauk. visnyk Lviv. nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. - Lviv, T. 12. - № 3 (45), ch. 1. - S. 313-318. (in Ukrainian). Maksymenko, V. V. (2004). Dyspanseryzatsiia tvaryn - profilaktyka khvorob / Vet. medytsyna
Ukrainy. 12, 17-18. (in Ukrainian). Langdon Fielding, C. (2009). Clinical and biochemical abnormalities in endurance horses eliminated fromcompetition for medical complications and requiring emergency medical treatment: 30 cases (2005-2006) / C. Langdon Fielding, K. Gary Magdesian // Journal of Veterinary Emergency and Critical Care. 19 (5), 473-478.
Стаття надтшла до редакцп 9.03.2016
УДК 619 *
Мурська С. Д., к. вет. н, с. н. с. *©
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в та
кормових добавок, м. Льв1в
СУЧАСН1 НАУКОВ1 П1ДХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 МОЛОКА ТА РОЗРОБКИ БЕЗПЕЧНИХ ЗАСОБ1В БЕЗ АНТИБ1ОТИК1В ДЛЯ Л1КУВАННЯ
КОР1В ХВОРИХ НА МАСТИТ
У статтг наведет протимаститт препарати (нтрацистернальне введення), якг зареестровано в УкраШ станом на 01 серпня 2014 року. Усього зареестровано 45 препарат1в для ветеринарног медицини. В Украгы виготовлено та зареестровано 20 препарат1в, що становить 44 %, закордонних препарат1в зареестровано 25, що становить - 55,5 %. Декларований склад зареестрованих препарат1в е такий: один антибиотик - 14 препарат1в, що становить - 31,1 %; два антибиотики -
* Науковий консультант - д. вет. н., старший науковий ствробггник Куштр I. М. © Мурська С. Д., 2016
205
22 препараты, що становить 48,8 %, три антибютики - що становить 6 npenapamie 13,3 % чотири антибютики, що становить 1 препарат - 2,2 %, антибютики + сульфaнiлaмiди що становить 6 прeпaрamiв - 13,3 %, антибютики + предтзолон що становить 10 прeпaрamiв - 22,2 % лжарсьШ засоби в яких вiдсуmнi антибютики i сульфaнiлaмiди, а наявт лише xiMi4m субстанцп, що становить 3 препарати 8,8 %.
Ключов1 слова: корови, мастит, молоко, препарати
УДК 619
Мурска С. Д., к. вет. н
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, г. Львов
СОВРЕМЕННЫЕ НАУЧНЫЕ ПОДХОДЫ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА МОЛОКА И РАЗРАБОТКИ БЕЗОПАСНЫХ СРЕДСТВ БЕЗ АНТИБИОТИКОВ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ КОРОВ БОЛЬНЫХ МАСТИТОМ
В статье приведены противомаститные препараты (интрацистернального введения), которые зарегистрированы в Украине по состоянию на 01 августа 2014 года. Всего зарегистрировано 45 препаратов для ветеринарной медицины. В Украине изготовлено и зарегистрировано 20 препаратов, составляет 44 %, зарубежных препаратов зарегистрировано 25 что составляет - 55,5 %. Декларируемый состав зарегистрированных препаратов такой: один антибиотик - 14 препаратов, составляет - 31,1 %; два антибиотика - 22 препараты, составляет 48,8 %, три антибиотики - что составляет 6 препаратов 13,3 %, четыре антибиотики, составляет 1 препарат - 2,2 %, антибиотики + сульфаниламиды что составляет 6 препаратов - 13,3 % антибиотики + преднизолон что составляет 10 препаратов - 22,2 %, лекарственные средства в которых отсутствуют антибиотики и сульфаниламиды, а имеются лишь химические субстанции, составляет 3 препарата 8,8 %.
Ключевые слова: коровы, мастит, молоко, препараты
UDC 619
Murska S., k. vet. n
State research control institute of veterinary preparation and feed additives
MODERN SCIENTIFIC APPROACH FOR QUALITY ASSURANCE AND MILK PRODUCTS WITHOUT DEVELOP SAFE ANTIBIOTICS TO TREAT MASTITIS COWS PATIENTS
This article presents the anti-mastite drugs ( intratsysternalne input) registered in Ukraine as of June 1 2014. Total registered 45 drugs for veterinary medicine. Ukraine produced and recorded 20 drugs, representing 44 % of the foreign agents registered 25 which is - 55,5 %. Declared composition of registered drugs are as follows: one antibiotic - 14 drugs that is - 31,1 %; two antibiotics - 22 drugs , representing 48,8 %, three antibiotics -that is 6 drugs 13,3 % , four antibiotics, which is 1 product -2,2 % + antibiotics sulfonamides which is 6 drugs - 13,3 % antibiotics + prednisone representing 10 products -22,2 %, medicines where there are no antibiotics and sulfonamides, and available only chemical substance that is 4 drugs 8,8 %.
Key words: cows, mastitis, milk, medicines
Одним з основних продуктов тваринництва е молоко, яке являе собою складну бюлопчну рщину, що утворюеться в молочнш залозi самок ссавщв i володiе високою харчовою цшшстю, iмунологiчними i бактерицидними властивостями Г28, 30, 55, 60, 801. Молоко е незамшним повнощнним кормом для новонароджених тварин i високо щнним продуктом харчування людини рiзного в^. Власне тому, одним i3 найважливших завдань молочного скотарства, незалежно вщ форм власносп, е збшьшення обсялв
206
виробництва молока, i найголовшше — тдвищення його бюлопчно! щнносп та саштарно! якосп. Останне, у свою чергу, значно впливае на здоров'я людини, економiчний потенциал господарств i пiдприемств молочно! промисловосп Г28, 30, 55, 60, 801. Молоко та молочн продукти для дитячого органiзму е незамшними, адже дитина розпочинае свое життя з першого ковтка материнського молока. Яшсть та безпечнiсть молока е не просто предметом вивчення, але стае об'ектом планування та управлшня на державному рiвнi Останнiм часом забезпечення населення Укра!ни високояшсним молоком та молочними продуктами за сво!м значенням набувае загальнодержавного суспiльно-полiтичного значення [7, 8, 13, 16, 20].
Зпдно вимог СС харчовi продукти, в тому чи^ продукти дитячого харчування, мають виготовлятися з молока, вмют мiкробiв у 1 см3 якого повинно становити не бшьше 100 тис. В Укра!ш таке молоко дютало назву екстра гатунку. Такi продукти мають виготовлятися молочним заводом, на якому функцюнуе система НАССР, тдтверджена державною атестащею [17, 25, 26, 27, 56, 69, 70, 80 ].
Передумовами створення системи ^МР, GHP) на молочних фермах Укра!ни надзвичайно складнi. В першу чергу цьому не сприяе економiчна модель виробництва i переробки молока, вiдсутнiсть досвiду, вiдсталiсть техмчно! оснащеносп ферм. [27, 56].
Проблема якосп та безпеки молока i молочних продуктов занепокоюе всю людську стльноту. До того ж прискореними темпами значно зростае технiчна оснащешсть одержання молока. Крiм того його виробництво поступово набирае промислового характеру з використання високопродуктивних технологiчних методiв та засобiв. За цих умов рiвень наукового забезпечення молочно! справи почав помiтно вiдставати вiд потреб виробництва. В зв'язку з цим двадцять третiй Мiжнародний молочний конгрес чiтко визначив головну концепщю науково-техшчного прогресу молочно! справи. Основне завдання це всемiрне тдвшцення якостi молока сирого як основи якосп молочних продукпв. Сформована вимога активувати до^дження, саме в галузi, бiохiмi! молока та мшробюлоги. Крiм того рекомендовано звернути особливу увагу на саштарний стан до!льного устаткування як основного джерела мшрофлори молока [28].
У вимогах СС зведеш в загальну систему в« фактори, якi формують яшсть та безпеку молока. В результат ще! системи охоплено технологiчний ланцюг в щлому, вiд виробництва якiсних кормiв, санiтарного стану довшлля, примiщень, до повнощнно! годiвлi тварин, умов !х утримання та експлуатацп. До того ж розроблено ввдповвдш рекомендацi! оргашзацшного плану, створена система державного контролю, обов'язки яко! виконуе служба ветеринарно! медицини [17]. Фермери основнi виробники молока в Захiднiй Свроп1, детально ознайомлеш з новими вимогами за допомогою ветеринарних iнспекторiв, як1 виконують подвiйнi функцИ: державного контролю, але надшеш додатковими повноваженнями фахових консультанпв.
Важливо видiлити, що в Укра!ш вищеперечисленi функцИ подiленi мiж ветеринарною медициною, (науками: зооппеною, ветеринарною санiтарiею, та мiкробiологiею), екологiею, та зоотехшею [3, 27, 32, 61, 64]. Основне завдання системи належно! сангтарно-ппешчно! практики виробництва молока полягае в об'еднанш перекиснених факторiв формування якосп i безпеки молока в стльну систему за участi вищеперечислених наук, яка б була цшком доступною для реалiзацi! господарством-виробника молока. З метою конкретизащ! проблеми та надання !й необхiдного значення треба дощльно звести вимоги СС у ранг закону: «Яшсть i безпека молока коров'ячого сирого е iнтегративною функщею впливу таких факторiв, як рiвень здоров'я корiв, повноц1нна годiвля, належнi умови !х утримання i експлуатацi!, санiтарнi умови одержання та обробки молока». Вищенаведена система мае бути спрямована на практичну реалiзацiю вимог сформульованого закону без подшу окремих факторiв на зоогiгiенiчнi, ветеринарно-саштарш, екологiчнi та зоотехнiчнi умови. Реалiзацiя такого важливого завдання може бути виконана тшьки новоствореною науковою дисциплшою санiтарна-гiгiени молока, яка б за законами диференщащ! наук видiлилася iз гiгiени i сво!м предметом об'еднала у сп1льну систему
207
окремi фрагментарт вимоги i положения сумiжних дисциплш щодо забезпечення якост та безпеки молока сирого. Приступаючи до реатзаци иових для Укра!ни, ще иедостатиьо вивчених та апробоваиих практикою форм партнерських вiдиосии мiж виробииками молока, його переробниками та державними службами контролю, доцшьно вивчити iсторичиий досввд реалiзацп цих проблем, адже позитивне вирiшеиня перспективних наукових завдань неможливе без критичного аналiзу зробленого. В цьому основа тдвищення ефективностi науково-дослвдно! роботи, основа успiху в розвитку науки [70].
Проблема якост молока та молочних продуктов iснувала в Росшськш iмперi! ще в перюд шнця дев'ятнадцятого, початку двадцятого столтя [53]. Це був перiод кооперування селян - виробнишв молока та його переробнишв. У 1924 рощ кооперащя об'еднувала 12000 сiльськогосподарських i кредитних товариств, 1500 масло виробничих артелей, 500 iнших видiв кооперативiв i бiля 11000 комун, тобто всього 25000 кооперативiв усiх видiв. Кооперацiя об'еднувала 1,5 млн. селянських господарств, в основному середнiх та бвдних прошаршв села, або 12 % сшьських господарств. Кооперативи постачали в Англто та iншi европейськi держави масло коров'яче, яке на той час не мало собi рiвного на захвдних ринках. Розпочався процес становлення економiчних умов, за яких iнтереси селян - виробнишв молока i кооперативних заводiв об'едналися.
Науково-техшчна револющя, яка охопила економiку, науку, пол^ику, вiдбуваеться на тлi глобально! економiчно! кризи [26]. В результат погiршення економiчно! та еколопчно! ситуаци в Укра!т тривалiсть життя людей знизилася до 66 рошв (у Японл до 81,5 рокiв). Тривалють життя чоловiкiв Укра!ни зменшилася до 62,7 рошв. Це на 3 роки менше, нiж всесвiтнiй показник, на 4 роки менше, шж у розвинутих кра!нах, на один рш менше, шж у самш вiдсталiй африканськiй кра!ш. Катастрофiчне становище iз здоров'ям дiтей. У кра!нах СС смертнiсть дiтей до п'ятирiчного вiку на 10000 новонароджених складала 4,6, в Укра!т цей показник сягае 20. За шдексом стану сустльства окремих держав, розробленого ООН, в Укра!т витрати на охорону здоров'я становлять 7,6 % ввд загальних витрат, в кра!нах СС 13 %.
Молоко i молочш продукти для дитячого органiзму е незамiнними, адже дитина розпочинае свое життя з першого ковтка материнського молока.
Отже, яшсть та безпечнють молока е не просто предметом до^дження та вивчення, але й стае усестороншм об'ектом планування i управлiння в державному масштабi. Забезпечення населення Укра!ни високояшсним молоком та молочними продуктами за сво!м значенням набувае загальнодержавного суспiльно-полiтичного значення.
Одним з основних продукпв тваритнщтва е молоко, яке являе собою складну бюлопчну рiдииу, що утворюеться в молочнш залозi самок ссавщв i володiе високою харчовою цiннiстю, iмунологiчними i бактерицидними властивостями [55, 76]. Молоко е незамшною повноцiнним кормом для новонароджених тварин i високо щнним продуктом харчування людини рiзного вiку. Власне тому, одним iз найважливших завдань молочного скотарства, незалежно ввд форм власностi, е збiльшення обсяпв виробництва молока, i найголовнiше — тдвищення його бюлопчно! цшносп та санттарно! якостi. Останне, у свою чергу, впливае на здоров'я людини, економiчний потенщал господарств i тдприемств молочно! промисловост! На якiсть одержуваного молока впливае санiтарний стан ферм [55, 76], велика шльшсть корiв, хворих на мастит i ендометрит [29, 72, 76], порушення технологи первинно! переробки та зберiгання молока. Скупчення велико! шлькосп корiв на обмежених територiях, введення технологi! комплексное' механiзацi! основних тваринницьких процеив супроводжуються зростанням захворювань, особливо, молочно! залози [55, 72, 76].
На яшсть одержуваного молока впливае санiтарний стан ферм [55, 76], велика шльшсть корiв, хворих на мастит i ендометрит [29, 72, 76], порушення технологi! первинно! переробки та збер^ання молока. Скупчення велико! шлькосп корiв на обмежених територiях, введення технологи комплексно! мехашзаци основних
208
тваринницьких процеив супроводжуються зростанням захворювань, особливо, молочно! залози [55, 75, 76,78, 79].
Розвиток тваринництва значною мiрою стримуеться поширенням рiзних хвороб сiльськогосподарських тварин, й у першу чергу маститами. Мастит (Mastitis) -запалення молочно! залози, що розвиваеться внаслвдок дп механiчних, термiчних, хiмiчних та бiологiчних факторiв i характеризуемся патологiчними змiнами у тканинах i секрет! молочно! залози. Внаслвдок широкого розповсюдження, значних економiчних збитшв та саштарно! загрози для людей, ршенням II Мiжнародного симпозiуму мiкробiологiв, iмунологiв i iнфекцiонiстiв, мастит корiв зарахований до першочергових проблем науки ветеринарно! медицини та практики [1, 8, 9, 10, 12, 15, 58, 62, 65, 78, 79].
Мастити в 70—90 % випадшв протшають без ясно виражених клшчних ознак, тобто прихований мастит. Загибелi тварин у таких випадках, зазвичай, немае. Несподiванi появи й масового заражения здорових корiв ввд хворих, як, наприклад, при ящур^ також не настае. Проте в тварин, хворих на мастит, знижуються, надо!, а тсля одужання окремi взагалi втрачають здатшсть продукувати молоко внаслвдок атрофiï одше! або кшькох чвертей вим'я. Спричинення цiеï хвороби супроводжуеться значними економiчними втратами як складаються з прямих i непрямих збитшв. Основн з яких е: зниження молочно! продуктивностi, збiльшення хвороб телят, попршенням якостi молока та молочних продуктов, збiльшення юлькосп безшлдних корiв та витрати на оргашзащю та проведення протимаститних заходiв [6, 7, 15, 22].
Наявний досввд боротьби з маститами корiв, заснований на проведенш окремих, часто лише одноразових заходiв iз дiагностики, лiкування i профiлактики цiеï хвороби, довiв до !х незначно! ефектившстт Саме тому, необхвдна органiзацiя планово! системи заходiв боротьби з маститами корiв, що дозволить приймати мiри для значно бшьшого виробництва молока, тдвищення його харчово! та саштарш якосп i зниження його собiвартостi [6, 7, 15, 22].
Молоко, ввд корови одержане з часток вим'я, уражених клшчним маститом, пiсля кип'ятшня знищують. Молоко з неуражених часток вим'я тих же тварин тддають термiчному знезараженню кип'ятiнням або пастеризащею за t 76 С протягом 20 секунд i використовують для годiвлi молодняку сiльськогосподарських тварин [56]. За виникнення субклiнiчного маститу молоко iз уражених часток вим'я з позитивною пробою ввдстоювання збирають окремо, кип'ятять i також знищують. Молоко з неуражених чвертей тих же корiв тсля пастеризацп або кип'япння використовують на корм тваринам. Змiшування молока, отриманого вiд хворих на мастит корiв, iз молоком загального надою значно пiдвищуе бактерiальне обимешння, що робить його небезпечним у сангтарному i епiдемiчному вiдношеннях [56].
Молоко при мастип зазнае значних ф1зико-х1м1чних змш, та його домшки суттево впливають на технологiчнi процеси переробки молока в молочн продукти, значно знижуючи !х яшсть. У маститного молока значно знижена густина (1025,0 i нижче), титрована кислотшсть (14-15 °Т), активна кислоттсть становить 7,7-7,1. Жиршсть молока спочатку зростае (3-5 дшв), а поттм знижуеться [58 ]. Адже молоко корови, хворо! на мастит, не годиться m в !жу людей, m для виготовлення кисломолочних продукт1в. Для запоб^ання згубного впливу маститного молока на молоко всього удою, Ветеринарним законодавством передбачено «молоко з уражено! маститно! чвертi вимен видоювати руками, збирати до окремо! посудини i знищувати [58 ].
Важливо видшити, що дiагностику маститов за розвитку патологiчних процесiв здшснюють лише тсля виявлення наявносп змш симетричносп i конф^рацп чвертей вим'я. Залежно ввд локалiзацiï й правничого характеру запального процесу вим'я стае випнутим з кожного поверхн чи !! окремi дшянки. Власне так, настае збшьшення лише уражено! чверт чи уах уражених чвертей вiдбуваеться за гостро! форми протiкання маститу, i навгть набряку i фурункульозу. На ввдм1ну вед маститу за набряку шшра молочно! залози холодна, а тсля натискання на шшру пальцем залишаеться так важковирiвнювальна западина. Зауважимо, що за хрошчного гшйно-катарального маститу, навпаки, можна спостерiгати зменшення обсягу уражено! чверт вим'я [78, 79].
209
Шдвищення мюцево! температури до37—40°С виявляють за виникнення маститу, флегмони, абсцесiв, фурункульозу, рiзних пошкодженнях, гострих дерматитах. Крiм того, гшеремп вимеш, зниження — при серозного набряку i гангрени [78, 79]. Болючють з рiзною виразнiстю залежить ввд тяжкост запального процесу i спостер^аеться попри всiх патологiях молочно! залози, крiм гангрени. Напруженiсть шкiри ввдзначають пiсля виникнення маститу, набряку, флегмони, багатьох абсцесах та фурункуль0зi [78, 79].Флуктуащю виявляють на верхiвках дозрших фурункулiв, пiсля виникнення абсцесiв, свiжих гематом i розширених глибоко лежачих венах. Консистенщя вименi, може бути щшьною за будь-яко! форми маститу, та гшеремшована, тютувата пiсля набряшв, i :дерев'янисто! пiсля флегмон, а iнодi за серозних i фiбринозних маститов [78, 79].
У нормi надвименнi лiмфатичнi вузли мають розмiр яйця голуба, пружно! консистенцi!, рухлив^ безболiснi. За гостро протшаючого маститу, фурункульозу та iнших гнiйних запаленнях лiмфатичнi вузли збiльшенi, ущiльненi, малорухомг За хронiчного маститу i надвименн лiмфатичнi вузли зазвичай твердi, малорухом^ безболiснi [78, 79].
З допомогою пробного до!ння встановлюють ступiнь порушення функцi! молочно! залози. У цьому випадку визначають вiзуально шльшсть молока, тобто секрету, отриманих з кожно! чвертi вим'я окремо, та яшсть: колiр, консистенцiю, запах, наявшсть згустшв, пластiвцiв, домiшки кровi [5, 11, 14, 19]. Зменшення кiлькостi молока, з отриманих чвертей вим'я проти таких же, одержаного iз im^! симетрично! чверт в однiе! i тiе! ж тварини, вказуе на гшогалактл, викликано! запальним процесом, наявних у дано! чвертi молочно! залози на час обстеження чи рашше [79]. У початкових стадiях мастит тсля проведення клiнiчного дослiдженmя важко виявити. Для встановлення яшсних змш секрету молочно! залози - молока проводять рiзнi лабораторнi дослiдження. У тому чи^ найбiльш - часто у свт використовують визначення вмюту у молоцi соматичних клiтин, лактози, бшка, деяких ензимiв, хлоридiв, i навiть змiни таких показнишв молока, як: рН середовища, електропровiднiсть та iнших [78 ].
До мехашчних причин вим'я належить група чиннишв, як призводять до травм вим'я та дшок (рани, удари, защемления, трщини шкiри) i зумовленi умовами утримання тварин, незадовiльною до!льною техшкою, порушеннями технологi! машинного до!ння. Хiмiчнi фактори переважно представленi речовинами, дiя яких на тканини молочно! залози мае подразнювальний характер (луги, кислоти, солi, фiтоестрогени). Вони можуть бути екзогенного (надходять ззовнi) та ендогенного (утворюються в самому органiзмi) походження. До фiзичних факторiв належать: дiя низьких та високих температур (охолодження, вiдмороження, опiк, пiдвищена вологiсть у примщеннях та на вигульних майданчиках) [6, 8, 9, 10, 11, 55].
Бюлопчними факторами можуть бути: специфiчнi мiкроорганiзми-збудники iнфекцiйних хвороб (туберкульозу, бруцельозу, ящуру, актиномiкозу, вiспи тощо); неспецифiчнi мiкроорганiзми, якi викликають мастит (стрептококи, стафiлококи, ентеробактерi!, псевдомонади, коринебактерп, мiкоплазми, гриби роду Candida, нокардп, клебсiели тощо). Переважно, до 90 % випадшв, мастит спричиняють стрептококи та стафшококи. Вони можуть бути безпосередньою його причиною або ж другорядним фактором тсля запального процесу, викликаного iншими чинниками [22, 23, 55, 72, 75, 79 ].
Виникнення маститу залежить не лише ввд хвороботворного агента та його потенщйно! здатност викликати патологiчний процес, а й значною мiрою ввд iмунобiологiчно! реактивности органiзму тварини. Тому, один i той же фактор, у тому чи^ й мшробний, може викликати рiзнi форми маститу [79]. У молочну залозу шфекщя найчаст^ше проникае через дiйковий канал (галактогенний шлях), значно рiдше — через рани молочно! залози та дшок ^мфогенний шлях), а ще рвдше — з плином кровi (гематогенний шлях) з iнших оргашв за розвитку в них запального процесу (ендометрити, гастроентерити тощо) [55, 71, 72, 75, 76].
210
Широке поширення хвороби пояснюеться ф1зюлопчними навантаженнями на оргашзм високопродуктивних корiв, розладами тсля машинного дошня, утриманнi та год1вли а також недотриманням ветеринарно-санiтарних вимог Г591. З тдвшценням технологiчних вимог до молока виникла гостра необхвднють створення нових програм, засобiв i способiв iз профшактики та л^вання корiв iз маститами Г29, 55 681. Розробка, випробування i виробництво нових комплексних, ефекгавтших i не дорогих препаратов, дозволить удосконалювати схеми лiкування хворих тварин, i таким чином, тдвищити рентабельнiсть тваринництва. Анатз лiтератури показуе, що, незважаючи на значн устхи у вшвченнi етюлогп маститу корiв, його патогенезу, ктшчних проявiв цього захворювання, розробки методiв профшактики та лiкування, ця патолопя завдае значних економiчншх збитшв тварщннщцтву, що визначае И актуальнiсть та важливють всебiчного вивчення [4, 18, 21, 31, 62].
Брак нов^ньо! шформацл з цих питань часто бувае причиною ввдсутносп очiкуваншх результатов для удосконалення методiв дiагностикш та лiкування корiв на мастит [23, 24, 33, 34, 57]. Саме тому, на сьогодшшнш день, е актуальними дослвдження iмунологiчншх реакцiй в патогенезi субклiнiчного маститу, як детально розкривають та дають нове розумшня про взаемодiю патогенетичних ланок ще! патологи, що необхiдно враховувати за розробки та вдосконалення методiв його дiагностикш, лiкування та профiлактикш. Це важливо тому, що тривале та безсистемне застосування хiмiотерапевтшчншх засобiв у ветеринарнш практицi призводить до мутацл та селекцн антибiотшкорезистентншх штамiв мiкроорганiзмiв i отже — до зниження ефективностi лiкування таких корiв iз маститом [55, 71] Окрiм того, ат^иб^тики можуть проявляти супресивний вплив на iмунний захист тварин, попршувати яшсть молока, що е серйозною небезпекою для людей та довкшля. Сказане вище вимагае нових наукових пiдходiв щодо вшрiшення ще! проблеми шляхом розробки (та вдосконалення юнуючих) iнформатшвншх методiв дiагностшкш маститу корiв та нових ефективних та безпечних засобiв 1х лiкування Г23, 24, 33, 34 1.
Метою нашо! роботи було вивчити як протимаститш препарати (iнтрацшстернальне введения) вшготовленнi в свт i зареестрованi в Укра1ш.
Таблиця № 1
Протимаститнi препарати (штрацистернальне введення), _ зареcстрованi в УкраУш [18 ]_
№ п/п Назва препарату (№ i дата реестрацп) Фiрма виробник, Кра!на Декларований склад препарату
1. Байоклав® (№ АА - 01471-вщ 23.07.10 р.) Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Пiвнiчна 1рландш Амоксицилш у три пдрат - 200 мг, Клавуланова кислота (Кальцта клавунат) - 50 мг, Предтзолон - 10 мг.
2. Байоклокс® DС (№ АВ - 01272-01-10 вiд 23.07.10 р.) Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Пiвнiчна 1рландш Клоксацилшу бензатинова сiль - 500 мг.
3. Боваклокс ДС Екстра (№» АА-00215-01-09 вiд 17.04.09 р.) Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Швшчна 1рландш Клоксацилшу бензатинова сшь - 600 мг., Ампщилшу три пдрат - 300 мг.
4. Бровамаст 2 Д (№ АВ - 01272-01-10 вщ 23.07.10 р.) ТОВ «Бровафарма» Укра!на Клоксацилшу натрiева сшь - 300 мг., неомщину сульфат - 150 мг., сульфатаазол натрта - 500 мг.
5. Бровамаст 1Д (№ АВ - 01272-01-10 вщ 23.07.10 р.) ТОВ «Бровафарма» Укра!на Клоксацилшу натрiева сшь - 300 мг., неомщину сульфат - 150 мг., сульфатаазол натрта - 500 мг.
6. Бровамаст С (№ АВ - 01273-01-10 вщ 22.12.10 р.) ТОВ «Бровафарма» Укра!на Клоксацилшу бензатин - 600 мг.
7. Гамарет (№-АА-01805-01-10 ввд 22.12.10 р.) Бiовета, а.с, Чеська республжа Бензилпенщшшу прокаш - 100 мг.,Неомiцину сульфат - 102 000 М.О., дипдрострептомщину сульфат - 91 250 М.О., новобюцин натрта - 100 мг.,
211
предтзолон - 10 мг.
8. Гентамаст (№-АВ -0128801-10 - ввд 23.07.10 р.) ТОВ ВФ «Базальт», Укра!на Гентамгцину сульфат - 1,5 г.
9. Гентафарм 5% масти гель (№-АВ -00708-01-09 -ввд 29.12.09 р.) ПП фiрма «Фарматон», Укра!на Гентамщину сульфат - 50 мг.
10. Дипромаст (№ АВ -117001-10 ввд 31.05.10 р.) ТОВ «Зооветеринарний центр» Укра!на. Дюксидин - 20,0 мг, лшкомщину гiдро хлорид - 20,0 мг., предтзолон - 2,0 мг.
11. Дieномаст (№ АВ -0116701-10 ввд 31.05.10 р.) ТОВ «Зооветеринарний центр» Укра!на. Дюксидин - 10,0 мг, гентамщину сульфат - 20,0 мг.
12. Клоксален® Плюс ДС (№АА-00058-01 -09- вiд 18.02.09 р.) Норбрук лабораторiес .Лiмiтед, Пiвнiчна 1рландш; Форт Додж Ешмал Хелс, Нiдерланди Клоксацилшу бензатинова сшь - 500 мг., Ампщилшу три пдрат - 250 мг.
13. Клоксерат Плюс ДС (№ 3421-012- 1034-08-ввд 29.05.08 р.) Норбрук Лаборатс^ес. Лiмiтед, Пiвнiчна 1рландш Клоксацилшу бензатинова сшь -500 мг., Ампщилшу три пдрат - 250 мг.
14. Клоксерат Плюс МС (№ 3422-01- 1033-08-вiд 29.05.08 р). Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Швшчна Iрландiя Клоксацилшу натрiева сшь - 200 мг., Ампщилшу трипдрат - 75 мг.
15. Крем-емульая «ДЕК» (№АВ-01188-01-10- вiд 06.07.12 р.) ПрАТ «Укрзооветпромпостач» Украша Диоксидин - 01 : декаметоксин - 0,1; етонш - 0,5; вггамш А - 026 млн.МО; вггамш Е - 0, 012 г.
16. Крем-емульая «ДЕ-ЛОНГ» (№ АВ-01З97-01-10- вiд. 28.10.10 р.) ПП «ОХ.Е^-АГРОЗооВет» Укра!на Декаметоксин - 0,03; етонш - 0,3; диметилсульфоксид - 5,0г. аскорбшпальмгтат - 03 г.
17. Лактаклокс (№АА-02521-01-11- вiд 01.07.11 р.) Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Швшчна Iрландiя Клоксацилшу натрiева сшь - 500 мг., Ампщилшу натрiева - 75 мг.
18. Лактобай® (№3355-011007 вiд 29.05.08 р.) Норбрук Лабораторiес.Лiмiтед, Пiвнiчна Iрландiя Клоксацилшу натрiева сшь - 500 мг., Ампщилшу натрiева - 75 мг.
19. Мамiфорт (№-АА -0007901-09 - ввд 18.02.09 р.) Сiва Лабораторiос С.А., Iспанiя Клоксацилшу натрiева сшь - 200 мг., ампщилшу натрiева сшь - 75 мг.
20. Мастивет (№-АВ-02558-01-11- вiд 01.07.11 р.) ТОВ «Ветсинтез», Укра!на Амоксицилшу три пдрат - 50 мг.
21. Мастивет плюс (№-АВ- 02559-01-11 ввд 01.07.11 р.) ТОВ «Ветсинтез», Укра!на Амоксицилшу три пдрат - 50 мг. Предтзолон - 1,0 мг.
22. Мастидек -А (№АВ- 02569-01-11- вiд 01.07.11 р.) ПрАТ ВНП «Укрзооветпромпостач» Украша Диоксидин - 1,1г. : декаметоксин - 0,1; етонш - 0,1; вгтамш А - 50 тис..МО;
23. Мастилайн (№АВ-03966-01-12- вiд 17.12.12 р.) ПП «О.КЕ^-АГРОЗооВет-» Сервiс Укра!на Клоксацилшу натрiева сшь - 200, амоксицилшу три пдрат - 75.
24. Мастилекс (№-АА-01311-01-10-вiд 23.07.10 р.) 1нвеса Iндустрiал Ветерiнарiа, С.А., Iспанiя Цефалексину монопдрат - 350 мг., гентамщину сульфат - 35 мг.
25. Мастисан А (№ АВ - 02483-01-11 вщ 01.06.11 р.) Харювська державна бiологiчна фабрика Укра!на Бензилпекщилшу натрiева сшь -20 000 ОД., стрептомшину сульфат -20 000 О.Д., сульфадимезин - 70 мг.
26. Мастисан ефект (№-3698-02-1091-08 ввд 02.10.08 р.) ТОВ ВФ «Базальт», Укра!на Стрептомшину сульфат - 200 000 О.Д., Неомшину сульфат - 0,2 г.
27. Мастисан-А форте (№ АВ -02482-01-11 вiд 01.06.11 р.) Харкiвська державна бюлопчна фабрика Укра!на Бензилпекщилшу натрiева сшь - 300 000 ОД., стрептомшину сульфат - 300 000 О.Д., сульфадимезин - 1,05 г.; предтзолон - 0, 01 г.
28. Мастифлок (№-02843-02- Харквська державна Цифрофлоксацин - 0,2 г.,
212
909-07- вщ 05.10.07 p.) бiологiчнa фaбpикa Укpaïнa еpитpомiцинy основa (у пеpеpaxyнкy нa aктивнy pечовинy) - 0,12 г.
29. Мacтieт® фоpте (№-AA- 00663-01-09 ввд 30.12.11 p.) Iнтеpвет IнтеpнешнлБ.В., Kоpолiвство Hiдеpлaндiв. Iнтеpвет CA, Фpaнцiя Tетpaциклiнy гiдpо xлоpид - 200 мг.,неомшину сyльфaт - 250 мг., бaцитpaцин - 2000 М.O., пpеднiзолон - 10 мг.
30. Мacтомiцин(№-3571-01- 1063-0S- ввд 10.07.0S p.) ЗAT «HITA^APl^» Pосiйськa Федеpaцiя Гешмщину сyльфaт - 0,15 г., клiндaмiцинy гiдpо xлоpид - 0,2 г.
31. Метpиcaнтм (.№^-00620-01-09 ввд 07.12.09 p.) TOВ «Бpовaфapмa» Укpaïнa Aмоксицилiнy тpи гiдpaт - 31,0 мг., клоксaцилiнy нaтpieвa сшь - 9,0 мг., клaвyлaновa кислотa (кaлieвa сiль) 10 мг.
32. MpaMacr (№AВ-0343S-01-12- вщ 29.05.12 p.) ТОВ «Ветпpепapaти» Укpaïнa Бaктимiлен - бензилдиметил [3(мipiстолaмiно) пpопiл1 aмонiй xлоpид - 30 мкг.
33. Мyльтибaй® (№AA-009S5-01-10- 02.04.10 Hоpбpyк Лaбоpaтоpieс.Лiмiтед, Пiвнiчнa Ipлaндiя Пpокaïн пенщилш - 100 000 М.O., стpептомiцинy сyльфaт - 100 мг.; неомшину сyльфaт - 100 мг., пpеднiзолон - 10 мг.
34. Мyльтиджект 1ММ (№- 3766-1111-0S- вiд 02.10.0S p.) Бiмедa Kемiкaлс Eкспоpт (Пiдpоздiл Kpосе Ветфapм Гpyп Лтд.), Ipлaндiя Hеомiцинy сyльфaт - 100 мг., пpокaïн пенiцiлiн 100 мг., стрептомщину сyльфaт - 100 мг., пpеднiзолон - 10 мг.
35. Мyльтимacт ДС (№AA- 03690-01-12- ввд 16.10.12 p.) Бiмедa Kемiкaлс Eкспоpт (Пiдpоздiл ^осе Ветфapм Гpyп Лтд.),Ipлaндiя Hеомiцинy сyльфaт - 100 мг., пенетaмiнy гiдpо йодид - 100 мг., пpо кaïн-бензилпенiцилiн - 400 мг.
36. Нaфпензaл® ДС (№-AA - 019S1-01-10 вiд 30.12.11 p.) Iнтеpвет Iнтеpнешнл Б.В., Hiдеpлaнди Пpокaïн-бензилпенiцилiн 300 000 МЮ. (300 мг.), шфцилш - 100 мг., дигiдpостpептомiцинy сyльфaт - 100 мг.
37. Оpбенiн - EDC (№AA- 03066-01-0S вiд 30.12.11 p.) Фaйзеp Eйч.Ci.Пi. Kоpпоpе-йшн, CШA Kлоксaцилiнy бензaтиновa сiль - 600 , 0 мг
3S. Пен^н П (№-AA -0144401-09 вiд 23.07.10 p.) KEЛA H.В., Бельгш ^о^н - бензилпенiцилiн - 300 000 М^., кaнaмiцинy сyльфaт - 100 мг., пpеднiзолон - 20 мг.
39. Рилексин ® 500 ДС (№2925-01-935-07 - вiд 0S.11.07 p.) Вipбaк CA, Фpaнцiя Цефлексин - 375 мг.
40. Рилексин® 200 ЛС (№ - 2924-01-934-07 ввд 0S.11.07 p.) Вipбaк CA, Фpaнцiя Цефлексин (у фоpмi моногiдpaтy)-200 мг.
41. Син^пен (№-AA-01412-01-10 вiд 23.07.10 p.) Бiовет Пyлaви Сп. з.о.о., Польщa Kклоксaцилiн нaтpiй - 500 мг.
42. Сшулокс LC (№-AA - 03067-01-07 ввд 30.12.11 p.) Фaйзеp Eйч.Ci.Пi.Kоpпоpейшн, CШA Aмоксицилiнy тpи гiдpaт (aмоксицилiн ) - 200, мг., кислотa клaвyлaновa (у фоpмi кaлieвоï солi) -50, 0 мг., пpеднiзолон - 10,0 мг.
43. Тетpa - дельтa (№-AA - 02529-01-11 ввд 01.07.11 p.) Фaйзеp Eйч.Ci.Пi.Kоpпоpейшн, CШA Шомщину сyльфaт - 105 мг, новобiцин нaтpiю - 100 мг.,пpо кaïн пенщилш G - 100 мг., дигiдpостpептомiцин сyльфaт - 100 мг пpеднiзолон - 10,0 мг.
44. Тpимacт фоpте (№- AВ- 01540-01-10 вiд 2S.10.10 p.) TOВ «Aaт Бiофapм», Укpaïнa Eнpофлоксaцин - 200 мг.,тpиметопpим - 100 мг.,пpеднiзолон - 10 мг.
45. Фaтpокcимiн (№AA-0005S-01-09 вщ 1S.02.09 p.) ФATPO C.n.A., Iтaлiя Pифaксимiн 100 мг.
213
Реeстpaцiя пpотимaститншx пpепapaтiв (iнтpaцшстеpнaльне введення), в Укpaïнi зa pокaми: 2007 - (№ npenapamy: 28, S9, 4Q= 6,6 %).
2008 (№ npenapamy :1S,14,18,26,SQ,S4= 13,3 %),
2009 (№ npenapamy: 9, 19,S1=6,6 %),
2010 (№ npenapamy1, 2, S, 4, б, 7, 8, 1Q, 11, 1б, 24, SS, S8, 41,44,45=35,5 %),
2011 (№ npenapamy: 17, 2Q, 21, 22, 25, 27, 29, S6, S7, 42, 4S=24,4 %),
2012 (№ npenapamy: 15, 2S, S2, S5=8,8 %).
Вaжливо видiлити, що y 2014 рощ пpойшлa пеpеpеeстpaцiя пpепapaтiв пiд (№ 19,
22, 29) [18 ].
Деклapовaний сктад зapеeстpовaншx пpепapaтiв встaновлено тaкшй: один aнтибiотик (№ 2,,б, 8, 9, 1Q, 11, 2Q, 21, S7, S9, 4Q, 41, 44, 45=31,1 %), двa aитибiотикш (№1, 2, S, 4, 5, 12, 1S, 14. 17, 18, 19, 2S, 24, 25, 2б, 27, 28, SQ, S5, S6, S8, 42,=48,8 % ), три ошибю™™ (№ S, 7, 29, S1, SS, S4= 13,3 %), чотири aитибiотикш (№ 4S=2,2 %), aнтибiотикш +сyльфaнiлaмiди (4, 5, 7, 25, 27, 44,= 13,3 % ), aитибiотикш + предшзолон (№ 1, 7, 1Q, 21, 29,S4, S8, 42, 4S, 44, = 22,2 %), пpепapaти в якж ведсутш aитибiотикш i сyльфaнiлaмiди, a нaявнi xiмiчнi сyбстaнцiï (№15, 1б,22, S2=8,8 %) [18 ].
Oсновною склaдовою чaстиною 41 вищенaведеного пpепapaгy e aитибiотшкш. До того ж - xiмiчнi сyбстaнцiï мютять лише 4 пpепapaтш. Сyчaснi пpотимaстштнi зaсоби випyскaються фapмaцевтичними фipмaми y фapмaцевтичнiй фоpмi одноpaзовшx гyбошпpицiв, що знaчно полегшye ïx введення. Дiючими сyбстaнцiями y rnx чaстiше всього e aитшбiотикш i iншi пpотимiкpобнi зaсоби: aмпiцилiн, aмоксицилiн, клоксоцилщ бензaтшн-клоксaцилiн, цефолексин, геитaмiцшн, лiнкомiцшн, оксштетpaцшклiн, пpокaïнпенiцилiн, бензшлпенiцилiн, неомiцшн, тетpaцшклiн, бaцитpaцшн, пенiцилiн, новобiоцин, дигiдpостpептомiцин, стрептомщин, норсульфозол, сyльфaдимезин, метшлypaцил, сyльфaдимезин, xлоpгексидинy бiглюконaт, декaметоксин то iншi [18]. Нередко для тдвищення ефектвносп пpепapaтy до його сктаду додоють етонш, диметилсульфоксид, дексометозон, пpеднiзолон. Пpотшмaститнi ^егоро™ можуть мiстити один лiкapськшй зоаб обо ïx комбiнaцiï [14, 66, 67]. Вищешведеш пpепapaти неpiдко моють piзнi тоpговi нозви, аде зо сктадом e aнaлогaми. Tеpaпiя iз використонням виyтpiшньоцшстеpнaльншx пpепapaтiв в сyxостiйний пеpiод нaйбiльш ефективш зо iнфiкyвaння вим'я стрептококом но 90-93 %, ствфшококом — 70-80 % то стрептококом iз швколишнього середовищо — 70—90 % [77]. Пришпдно гадкреслита , що ефективнiсть лiкyвaння коpiв xвоpшx но мостит iз стофтококовою iнфекцieю пiд чос лaктaцiï може ст^новита лише 50 % [14, 66, 77], a якщо не зaконсеpвyвaтш вим'я пiд чос зопуску тодi y 10-15 % коpiв розвивоються новi iнфекцiï [21].
У crarn нaведенi пpотимaститнi препороти (iнтpaцшстеpнaльне введення), як зapеeстpовaнi в Укрош стоном но 01 серпня 2014 року. Усього зapеeстpовaно 45 препорот^в для ветеринорно!' медицини. В Укрош виготовлено то зapеeстpовaно 20 препорот^в, що стоновить 44 %, зaкоpдонншx препорот^в зapеeстpовaно 25, що стоновить - 55,5 %. Дектаровоний скид зapеeстpовaншx пpепapaтiв e токий: одт aHmu6iomux - 14 препорот^в, що стоновить - 31,1 %; двa aHmu6iomuxu - 22 препороти, що стоновить 48,8 %, mpu aHmu6iomuxu - що стоновить 6 препорот^в 13,3 %, 4omupu aHmu6iomuxu, що стоновить 1 прегарот - 2,2 %, aHmu6iomuxu +сyльфaнiлaмiдu що стоновить 6 препорот^в - 13,3 %, aHmu6iomuxu + npeднiзoлoн що стоновить 10 препорот^в - 22,2 %, лiкapськi 3aco6u в яшх вiдсymнi aHmu6iomuxu i сyльфaнiлaмiдu, a нaявнi лuшe хiмiчнi cy6cmaH^i, що стоновить 4 препороти 8,8 % [18].
3a цшx умов лiкyвaння сyбклiнiчншx i профшоктику пiсляpодовиx мaстштiв дощльно то економiчно вигiдно проводити y перюд сyxостою: вiдсyтия небезпеко потропляння aнтибiотикiв y збipне молоко; однорозове введення препороту; пролонговоно дiя препороту; вищо ефективнiсть лiкyвaния поpiвняно з лaктaцiйним пеpiодом [9]. У системi лiкyвaльно-пpофiлaктшчншx пpотимaститншx зaxодiв, нодзвичойно вожливо роль вiдводиться сyxостiйномy пеpiодy. Цей пpомiжок нaйбiльш сприятливий для лiкyвaння i пpофiлaктикш моститв. Сaнaцiя вим'я y сyxостiйномy пеpiодi мae велик! перевоги перед лiкyвaнням в лaктaцiйний пеpiод: потpiбно
214
застосовувати протимаститн препарати що не мютять антибютишв [10 73].У даному випадку немае небезпеки потрапляння антибiотикiв у 36ipHe молоко; потреби часто вводити антибютики, оскiльки вони довго зберiгаються у вим'1 i проявляють антимiкробну дда. Часте застосування антибiотикiв для терапп маститу призводить до додаткового подразнення паренхiми вименi [62], а тсля одужання проявляеться гiпо-, та агалакпя, атрофiя уражено! долi вимен iз звуженням соскового каналу, або його заростання сполучною тканиною, пригшченням як патогенно! так i нормально! мшрофлори вим'я, вибраковкою велико! кiлькостi молока у перюд лiкування i, як наслвдок, значними економiчними збитками [78, 79]. Раннш запуск дае можливють швидше пролiкувати сухостiйних корiв антибютиками, що в свою чергу, збшьшуе шанси знищити iнфекцiю [2, 31]. Якщо рiвень кшькосп соматичних клгтин у корови збiльшився до 300 тис/см3 i вище упродовж лактацл, то !! слiд запустити i провести консервацiю вимен рашше, особливо, якщо корова дае лише 13-18 кг молока. У корiв, показник шлькосп соматичних клiтин яких на початку лактацл занадто високий, слад ввдбрати зразки молока для бактерюлопчного дослiдження i, якщо видiлено S. aureus, тодi дану корову не слад оименяти, а вибракувати iз стада, адже вона залишаеться джерелом iнфекцi! [78].
Отже, вирiшення проблеми створення протимаститного препарату з протимшробною дiею без наявностi у ньому антибiотикiв вимагае додаткових, саме нов^шх наукових пiдходiв, щодо розробки та вдосконалення iснуючих iнформативних фармацевтичних методiв створення препарату. Крiм того вдосконалити дiагностику маститу корiв та сучасних ефективних та безпечних засобiв !х лiкування, особливо, без антибiотикiв [7, 8]. Оскшьки це, окрiм сказаного вище, ще й значно впливае на технологiчнi процеси виготовлення молочних продуктiв, а в кiндевому результат! наявнють антибiотикiв у молоцi шшдливо впливае на здоров'я людей. Впровадження в господарствах-виробниках молока сирого системи належно! санiтарно-гiгiенiчно! практики з використанням окремих принципiв системи НАССР [17, 69, 74, 77]. Застосування системи е прямим обов'язком виробнишв молока, шшого шляху виробляти високояшсне молоко не юнуе. Ця теза мае бути зафшсованою законодавчо.
Перспективи подальших дослiджень. Отриман результати дослiджень будуть застосован для розробки нового протимаститного препарату без наявносп антибiотикiв.
Л1тература
1. Акушерська i гiнекологiчна диспансеризащя у системi профiлактики неплiдностi та мастипв у корiв / Г. П. Зверева, С. П. Хомин, В. I. Тирановець, М. Г. Андросюк // Науковий вюник НАУ. - К.: НАУ, 2000. - № 22. - С. 21-23.
2. Антимжробш речовини в складi протимаститного внутршньоцистернального препарату для сухостшних корiв / Я. Й. Крижашвський, Н. Ф. Моткалюк, Ю. Б. Перк1й, Ю. I. Шуманський, С. Б. Бшоус // Науково-технiчний бюлетень 1нституту бiологi! тварин i ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок / Редкол.: В.В. Влiзло та ш. - Львiв, 2009.-Вип. 10, № 3. - С. 261-264.
3. Архангельский И.И. Санитария производства молока / И. И. Архангельский - М.: Колос, 1974.
4. Архипов А. А. Цефамакс - новый препарат для профилактики мастита у сухостойных коров / А. А. Архипов // Ветеринария. - 2012. - № 1. - С. 11-12.
5. Бiмастин. Л^вання мастипв у корiв / А. М. Головко, В. Я. Вечтомов, А. А. Кузьмш та ш. // Науковий вюник НАУ. - К.: НАУ, 2000. - № 22. - С. 260-263.
6. Балим Ю. П. Поширення субклшчного (прихованого) маститу у корiв / Ю. П. Балим, В.М. Новиков // Ветеринарна медицина: Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - Х.: 1ЕКВМ , 2000. - Т.2. - № 78. - С. 17-19.
7. Балим Ю. П. Поширення мастипв у корiв, розробка засобiв !х профiлактики та терапп iз застосуванням йодоформiв / Ю. П. Балим, О. О. Малинш // Ефективне тваринництво. - 2006. -№ 3. - С. 41-42.
8. Батраков А. Комплексные мероприятия, направленные на профилактику маститов у коров / А. Батраков, А. Костяков, С. Ещенко // Ветеринария сельскохозяйственных животных. - 2010. - №12. - С. 31-33.
215
9. Бюактивш властивосп мжрофлори молока здорових корiв / С. О. Гужвинська, В. О. Ушкалов, В. Я. Вечтомов та ш. // Ветеринарна медицина: Республжанський мiжвiдомчшй тематичний науковий збiрншк. - Х.: 1ЕКВМ. - 2002. - Вип. 80. - С. 189-192.
10. Борисевич В. Б. Л^вання корiв, хворих на мастит, наноаквахелатамш колощв металiв / В. Б. Борисевич, Б. В. Борисевич Гi iи.1 // Ветеринарна медицина Украши - 2009. -№7. - С. 20-22.
11. Вальчук О. Мастити корiв, спричшиеиi патогенами бактерiальиоl природи / О. Вальчук, В. Столюк // Пропозшцiя. - 2010. - № 9. - С. 118-121.
12. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та бютехнолопя ввдтворення тварин з основами андрологп. / Яблонський В. А., Хомин С. П., Калиновський Г. М. та ш. За ред.
B. А. Яблонського та С. П. Хомина - Вшниця: Нова Книга, 2006. -592 с.
13. Гараздюк Г. В. Своечасна дiагиостика субклшчних форм мастипв - запорука одержання екологiчио чистого молока / Г. В. Гараздюк // Ветеринарна медицина Украши. -2011. - № 3. - С. 40.
14. Гужвинська С. О. Застосування хiмiопрепаратiв i пробютишв для профiлактики та лiкування мастипв // Ветеринарна медицина. М1жв1домчий тематичний науковий збiриик. -Х.: 1ЕКВМ, 2004. - № 84. - С. 279-281.
15. Гончаров В.П., Карпов В.А., Якимчук И.Л. Профилактика й лечение маститов у животных. - М: Россельхозиздат. 1987. - 208 с.
16. Гринюк С. Эффективная терапия мастита - залог высокой продуктивности стада /
C. Гринюк // Ефективне тваринництво. - 2007, - № 4,5. - 2007.
17. Демчук М. В. Реатзащя санггарно-ппешчних вимог на основi принцитв НАССР / М. В. Демчук, О. В. Козенко, I. В. Двилюк // Наук. вюн. ЛНУВМ та БТ. - 2007.- Т.9. - №4 (35). - Ч.1.- С.41- 48.
18. Довщник ветеринарних препарапв / кол. авт.: I. Я. Коцюмбас, В. М. Горжеев та ш..; укладачг О. С. Везденко, М. I. Жила та ш. - Львiв: ТзОВ «ВФ Афша», 2013. - 1596 с.
19. Завiрюха В. I., Куртяк Б. М. Патолопя органiв розмноження та стимулящя продуктивиостi корiв. - Львiв: ТеРус, 1999. - 148 с.
20. Загаевский И. С., Якубчак О. Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике маститов у коров. - Белая Церковь, 1988. - 23 с.
21.Зажарська Н. М. Аншбютикотерашя при мастип корiв / Н. М. Зажарська,
B. В. Зажарський // Науковий вюник Нацiоиальиого аграрного ушверситету. - 2002. - Вип. 55. - С. 56-58.
22. !вченко В. М. Мжробна коитамiиацiя вим'я корiв при мастит! / В. М. Iвчеико, А. Й. Краевський, Я. М. Ярохно, С. А. Краевський // Ветеринарш науки: 3б. наук, праць Луганського НАУ. — 2007. — 78/101.—С. 247-250.
23. Карташова О. Л. Диагностика скрытых форм мастита у коров / О. Л. Карташова,
C. Б. Киргизова // Ветеринария. — 2004. — № 10. — С. 32-34.
24.Касянчук В. Визначення субклшчного маститу у корiв з використанням морфофуикцiоиальиих показиикiв вимеш i математичного моделювання / В. Касянчук, О. Iваииiкова, А. Марченко // Тваринництво Украши. -2009.-№ 9.-С. 24-27.
25.Ковалiв Л. М. Сутшсть системи НАССР у техиологiчиому процес виробництва харчових продуктiв / Л. М. Ковалiв, Р. С. Осередчук, В. Я. Бiикевич, В. В. Салата, М. В. Ключковська // Наук. вiси ЛНУВМ БТ iм.С.З. Гжицького.- Т.11.-№3 (42) .- Ч.3.-2009.- С. 230-238.
26. Козак М. Науково-техиiчиа революцiя i глобальна еколопчна криза / М. Козак, £. Кобилянський // ВМУ, №3, С. 33-35
27.Козенко О. В. Передумови створення системи належно! ппешчно! практики в господарствах-виробниках молока коров'ячого сирого / О. В. Козенко, М. Г. Свергун // Наук. вюн. ЛНУ ВМБТ.-Т 13., №2 -ч.2.- 2011. - С. 234-239.
28. Коношенко Л. А. Международный молочный конгресс / Л. А. Коношенко, А. В. Бережная // Мол. и мясн. пром.- 1991.- №5.- С. 42-47.
29. Косенко М. В. Порiвняльна ошнка терапевтично! ефективносп препарапв при лiкуваниi корiв, хворих на мастити / М. В. Косенко, В. П Музика, Т. I. Стецько та ш. // Ветеринарш науки: 3бьнаук, праць Луганського НАУ 2007. — 7/101. — С. 306-309.
30. Кравщв Р. Й., Хоменко В. 1., Островський Я. Ю. Молочна справа.- К.: Вища школа, 1998.- 278 с.
216
31.Краевський А. Й. Ентеросгель при субклшчному мастит у KopiB тд час запуску // Вюник Бшоцершвського державного аграрного ушверситету. - Бiла Церква: БДАУ. - 2000. - Вип. 22. - С. 245-248.
32. Кузнецов А.Ф. Справочник по ветеринарной гигиене / А. Ф. Кузнецов,
B. И. Баланин, М. , Колос, 1984. - 334 с.
33. Кухгин М.Д. Мжробюлопчш нормагиви ефективносл технологш одержання сирого молока екстра-гатунку / М.Д. Кухгин // ВМУ, - 2008 - №2. - с. 45-46
34. Лосяк С. ALIMA BIS: Раннее выявление клинического и предклинического mastitis / С. Лосяк // Молочное дело. - 2008. - № 9. -С. 8-10.
55. Мартынов П. Мастит и качество молока / П. Мартынов, А.Симаков // Молочное и м'ясно! скотоводство. — 2001. — № 7. — С. 43-44.
56. Методичш рекомендаций з впровадження комплексно! системи управлшня ефектившстю i яшстю сшьськогосподарського виробництва /В. О. Бойчук, В. П. Вихрущ, I. П. Даниленко та ш.. - Тернотль, 1987 167 с.
57. Методи дiагностики i лшування тварин, хворих на мастит (Костишин £. £., Стефаник В. Ю. За ред. Хомина С. П. - Львiв: ЛдАВм iм. С.З.Гжицького, 2003 -64 с.
58 Методические рекомендации по комплексной системе управления стандартным качеством молока, ВАСХНИЛ, 1985. - 10 с.
59. Мурська С. Д. Дослвдження мкробюцинозу молочно! ферми / С. Д. Мурська // Науковий вiсник ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького, 2013. —Том 15, 31 (55), Ч. 1. — С. 363-366.
60. Новожицька Ю. Аудит мюп FVO. Аналiз ветсанконтролю та нагляду при виробнищга молока та молочно! продукцп / Ю. Новожицька // Здоров'я тварин та лши, _ 2008.- № 7-8- С. 22-23.
61. Онегов А.П.Справочник по гигиене сельскохозяйственных животных /
A. П. Хабибулов М.: Россельхоз - издат, 1984. - 303 с.
62. Оксамитний М. К. Профшактика i л^вання мастипв у корiв / М. К. Оксамитний,
C. А. Векслер, С. М. Александров // К.: Урожай, 1988 - 120 с.
53. Петровская В. А. Молочное дело / В. А. Петровская. - М. : Колос, 1980.- 214 с.
64. Поляков А. А. Основы ветеринарной санитарии / А. А. Поляков. - М.: Колос, 1969, - 496 с.
65.Рекомендации по борьбе с маститом коров (Зверева Г. В., Олеськив В. М., Хомин С. П.) - М.: Агропромиздат, 1985. - 30 с.
66. Риженко В. П. Ефектившсть специфiчно! профшактики мастипв i ендометрилв у корiв / Ветеринарна бютехнолопя. Бюлетень. - Ки!в, „Аграрна наука". - 2004. - № 5. -С. 104-109.
67.Рубцов В. И. Профилактика и лечение мастита у коров / В. И. Рубцов // Ветеринария. - 2006. - №9. - С. 32-35.
68. Русенко Я.Г. Решфекщя тваринницьких примщень / Я. Г. Русенко // Наук. вюн. ЛДАВМ. Т.1. (4) .- Львiв, 1999.- С. 75-78.
69. Система НАССР. Доввдник. / Львiв: НТЦ, Леонорма- Стандарт, 2003 - 218 с.
70. Седов Л. Н. Размышления о науке и об ученых / Л. Н. Седов. - М. : Наука. 1980. - 440 с.
71. Сотникова В. М. Эффективность нового препарата ристомаст при маститах у коров в сухостойный период / В. М. Сотникова, Л. Д. Демидова // Сборник научных трудов ВНИИ ветеринарной санитарии, гигиены и экологии. — 2001. — C. 41-42.
72. Хомин С. П. Окремi аспекти патогенезу маститу у корiв / С. П. Хомин,
B. Ю. Стефаник, О. Я. Дми^в та ш. // Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2005. — № 10. —С. 27-29.
73. Шакиров О. Ф. К вопросу о сохранении здоровья вымени коров [Текст] / О. Ф. Шакиров // Ефективне тваринництво. - 2010. -№ 6. - С. 22-26.
74. Шевага Л. Впровадження НАССР, як системи управляння яшстю / Л. Шевчук // ВМУ - 2008- №2 С. 40-41.
75. Чернова О. Л. Особенности микрофлоры и содержание лизоцима в молоке при мастите коров / О. Л. Чернова // Ветеринария, 2001. — № 4. — С. 32-34.
76. Юшковский Е. А. Применение препарата «Мастосептин» для лечения катарального мастита у коров / Е. А. Юшковский, А. В. Островский // Ученые записки УО «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины» Витебск, 2013. — Т. 49. Вып. 2, Част. 2. — С. 122-124.
217
77. Чакуцьки М. Система НАССР в кормовом секторе / М. Чакуцьки, Я. Борута, М. Бальцерак // Наук. вюн. ЛНАВМ iM. С. З. Гжицького.- Львiв, 2007. - Т.9.- №2 (33).-Ч.З.- С. 262-268.
78. Яблонський В. А. Практичне акушерство, гiнекологiя та штучне оаменшня сiльськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1995. - 228 с.
79. Яблонсъкий В. А. Патолопя молочно! залози / В. А. Яблонсъкий, В. Й. Любецький, В. I. Бородиня. — К., 2004. — 45 с.
80. Якубчак О. М. Система НАССР як ефективний шструмент щодо гарантовано! безпеки харчових продукпв. / О. М. Якубчак, М. А. Мельник, Н. М. Хмельницький // Екотрофолопя. Сучасш проблеми. Бiла Церква, 2005.- С. 100-104.
References
Zvjerjeva, G. P., Homyn, S. P., Tyranovec', V. I., Androsjuk, M. G. (2000). Akushers'ka i ginekologichna dyspanseryzacija u systemi profilaktyky neplidnosti ta mastytiv u koriv / Naukovyj visnyk NAU. - K.: NAU, 22, 21-23. (in Ukrainian). Kryzhanivs'kyj, Ja. J., Motkaljuk, N. F., Perkij, Ju. B., Shumans'kyj, Ju. I., Bilous, S. B. (2009). Antymikrobni rechovyny v skladi protymastytnogo vnutrishn'ocysternal'nogo preparatu dlja suhostijnyh koriv / Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn i DNDKI vetpreparativ ta kormovyh dobavok / Redkol.: V. V. Vlizlo ta in. - L'viv, 10 (3). 261-264. (in Ukrainian).
Arhangel'skij, I. I. (1974). Sanitarija proizvodstva moloka. M.: Kolos, (in Russian).
Arhipov, A. A. (2012). Cefamaks - novyj preparat dlja profilaktiki mastita u suhostojnyh korov /
Veterinarija. 1, 11-12. (in Russian). Golovko, A. M., Vechtomov, V. Ja., Kuz'min, A. A. (2000). Bimastyn. Likuvannja mastytiv u
koriv / Naukovyj visnyk NAU. - K.: NAU, 22, 260-263. (in Ukrainian). Balym, Ju. P., Novykov, V. M. (2000). Poshyrennja subklinichnogo (pryhovanogo) mastytu u koriv / Veterynarna medycyna: Mizhvidomchyj tematychnyj naukovyj zbirnyk. - H.: IEKVM , 2. 78, 17-19. (in Ukrainian). Balym, Ju. P., Malynin, O. O. (2006). Poshyrennja mastytiv u koriv, rozrobka zasobiv i'h profilaktyky ta terapii' iz zastosuvannjam jodoformiv / Efektyvne tvarynnyctvo. 3, 41-42. (in Ukrainian).
Batrakov, A., Kostjakov, A., Eshhenko, S. (2010). Kompleksnye meroprijatija, napravlennye na profilaktiku mastitov u korov / Veterinarija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. 12, 31-33. (in Russian).
Guzhvyns'ka, S. O., Ushkalov, V. O., Vechtomov, V. Ja. (2002). Bioaktyvni vlastyvosti mikroflory moloka zdorovyh koriv / Veterynarna medycyna: Respublikans'kyj mizhvidomchyj tematychnyj naukovyj zbirnyk. - H.: IEKVM. 80, 189-192. (in Ukrainian). Borysevych, V. B., Borysevych, B. V. (2009). Likuvannja koriv, hvoryh na mastyt, nanoakvahelatamy koloi'div metaliv / Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 7, 20-22. (in Ukrainian).
Val'chuk, O., Stoljuk, V. (2010). Mastyty koriv, sprychyneni patogenamy bakterial'noi' pryrody /
Propozycija. 9, 118-121. (in Ukrainian). Jablons'kyj, V. A., Homyn, S. P., Kalynovs'ky, G. M. (2006). Homyna Veterynarne akusherstvo, ginekologija ta biotehnologija vidtvorennja tvaryn z osnovamy andrologii'. Vinnycja: Nova Knyga, 592. (in Ukrainian). Garazdjuk, G. V. (2011). Svojechasna diagnostyka subklinichnyh form mastytiv - zaporuka oderzhannja ekologichno chystogo moloka / Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 3, 40. (in Ukrainian).
Guzhvyns'ka, S. O. (2004). Zastosuvannja himiopreparativ i probiotykiv dlja profilaktyky ta likuvannja mastytiv // Veterynarna medycyna. Mizhvidomchyj tematychnyj naukovyj zbirnyk. - H.: IEKVM, 84, 279-281. (in Ukrainian). Goncharov, V. P., Karpov, V. A., Jakimchuk, I. L. (1987). Profilaktika j lechenie mastitov u
zhivotnyh. - M: Rossel'hozizdat. 208. (in Russian). Grinjuk, S. (2007). Jeffektivnaja terapija mastita - zalog vysokoj produktivnosti stada / Efektivne
tvarinnictvo. 4,5. (in Russian). Demchuk, M. V., Kozenko, O. V., Dvyljuk, I. V. (2007). Realizacija sanitarno-gigijenichnyh vymog na osnovi pryncypiv NASSR / Nauk. visn. LNUVM ta BT. - 9. 4 (35), 41- 48. (in Ukrainian).
218
Kocjumbas, I. Ja. (2013). Dovidnyk veterynarnyh preparativ / kol. avt.: I. Ja. Kocjumbas, V. M. Gorzhejev ta in..; ukladachi: O. S. Vezdenko, M. I. Zhyla ta in. - L'viv: TzOV «VF Afisha», 1596. (in Ukrainian).
Zavirjuha, V. I., Kurtjak, B. M. (1999). Patologija organiv rozmnozhennja ta stymuljacija produktyvnosti koriv. - L'viv: TeRus, 148. (in Ukrainian).
Zagaevskyj, Y. S., Jakubchak, O. N. (1988). Metodycheskye rekomendacyy po dyagnostyke y profylaktyke mastytov u korov. - Belaja Cerkov', 23. (in Ukrainian).
Zazhars'ka, N. M. Zazhars'kyj V. V. (2002). Antybiotykoterapija pry mastyti koriv / N.M. Zazhars'ka, // Naukovyj visnyk Nacional'nogo agrarnogo universytetu. 55, 56-58. (in Ukrainian).
Ivchenko, V. M. Krajevs'kyj, A. J., Jarohno, Ja. M., Krajevs'kyj, S. A. (2007). Mikrobna kontaminacija vym'ja koriv pry mastyti / V. M. Ivchenko, // Veterynarni nauky: 3b. nauk, prac' Lugans'kogo NAU. 78/101, 247-250. (in Ukrainian).
Kartashova, O. L., Kirgizova, S. B. (2004). Diagnostika skrytyh form mastita u korov / Veterinarija. 10, 32-34. (in Russian).
Kasjanchuk, V., Ivannikova, O., Marchenko, A. (2009). Vyznachennja subklinichnogo mastytu u koriv z vykorystannjam morfofunkcional'nyh pokaznykiv vymeni i matematychnogo modeljuvannja / Tvarynnyctvo Ukrai'ny. 9, 24-27. (in Ukrainian).
Kovaliv, L. M., Oseredchuk, R. S., Binkevych, V. Ja., Salata, V. V., Kljuchkovs'ka, M. V. (2009). Sutnist' systemy NASSR u tehnologichnomu procesi vyrobnyctva harchovyh produktiv / Nauk. visn LNUVM BT im. S. Z. Gzhyc'kogo. 11. 3 (42). 3, 230-238. (in Ukrainian).
Kozak, M., Kobyljans'kyj, Je. (2009). Naukovo-tehnichna revoljucija i global'na ekologichna kryza. 3, 33-35. (in Ukrainian).
Kozenko, O. V., Svergun M. G. (2011). Peredumovy stvorennja systemy nalezhnoi' gigijenichnoi' praktyky v gospodarstvah-vyrobnykah moloka korov'jachogo syrogo / Nauk. visn. LNU VMBT. 13. 2. 2, 234-239. (in Ukrainian).
Konoshenko, L. A., Berezhnaja, A. V. (1991). Mezhdunarodnyj molochnyj kongress / Mol. i mjasn. prom. 5, 42-47. (in Russian).
Kosenko, M. V., Muzyka, V. P., Stec'ko, T. I. (2007). Porivnjal'na ocinka terapevtychnoi' efektyvnosti preparativ pry likuvanni koriv, hvoryh na mastyty / M. V. Kosenko, ta in. // Veterynarni nauky: 3b. nauk, prac' Lugans'kogo NAU. 7/101, 306-309. (in Ukrainian).
Kravciv, R. J., Homenko, V. 1., Ostrovs'kyj, Ja. Ju. (1998). Molochna sprava. K.: Vyshha shkola, 278. (in Ukrainian).
Krajevs'kyj, A. J. (2000). Enterosgel' pry subklinichnomu mastyti u koriv pid chas zapusku // Visnyk Bilocerkivs'kogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. - Bila Cerkva: BDAU. 22, 245-248. (in Ukrainian).
Kuznecov, A. F., Balanyn, V. Y. (1984). Spravochnyk po veterynarnoj gygyene. M., Kolos, 334. (in Russian).
Kuhtyn, M. D. (2008). Mikrobiologichni normatyvy efektyvnosti tehnologij oderzhannja syrogo moloka ekstra-gatunku / VMU, 2, 45-46. (in Ukrainian).
Losjak, S., Losjak, S. (2008). ALIMA BIS:Rannee vyjavlenie klinicheskogo i predklinicheskogo mastitis / Molochnoe delo. 9, 8-10. (in Russian).
Martynov P., Simakov, A. (2001). Mastit i kachestvo moloka / Molochnoe i m'jasnoi' skotovodstvo. 7, 43-44. (in Russian).
Bojchuk, V. O., Vyhrushh, V. P., Danylenko, I. P. (1987). Metodychni rekomendacii' z vprovadzhennja kompleksnoi' systemy upravlinnja efektyvnistju i jakistju sil's'kogospodars'kogo vyrobnyctva. - Ternopil', 167. (in Ukrainian).
Kostyshyn, Je. Je., Stefanyk, V. Ju., Ivanjak Ja. L. (2003). Metody diagnostyky i likuvannja tvaryn, hvoryh na mastyt (Za red. Homyna S. P. - L'viv: LDAVM im. S. Z. Gzhyc'kogo, 64. (in Ukrainian).
Metodycheskye rekomendacyy po kompleksnoj systeme upravlenyja standartntim kachestvom moloka, VASHNYL, 1985, 10. (in Ukrainian).
Murs'ka, S. D. (2013). Doslidzhennja mikrobiocynozu molochnoi' fermy / // Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhyc'kogo, 15, 31 (55), 1, 363-366. (in Ukrainian).
Novozhyc'ka, Ju. (2008). Audyt misii' FVO. Analiz vetsankontrolju ta nagljadu pry vyrobnyctvi moloka ta molochnoi' produkcii' / Zdorov'ja tvaryn ta liky, 7-8, 22-23. (in Ukrainian).
Onegov A. P., Habybulov, A. P. (1984). Spravochnyk po gygyene sel'skohozjajstvenntih zhyvotnyh / M.: Rossel'hoz - yzdat, 303. (in Russian).
219
Oksamytnyj, M. K., Veksler, S. A., Aleksandrov, S. M. (1988). Profilaktyka i likuvannja mastytiv
u koriv / K.: Urozhaj, 120. (in Ukrainian). Petrovskaja, V. A. (1980). Molochnoe delo. M.: Kolos, 1980. - 214. (in Russian). Poljakov, A. A. (1969). Osnovu veterynarnoj sanytaryy / M.: Kolos, 496. (in Ukrainian). Zvereva, G. V., Oles'kyv, V. M., Homyn, S. P. (1985). Rekomendacyy po bor'be s mastytom
korov. M.: Agropromyzdat. (in Russian). Ryzhenko, V. P. (2004). Efektyvnist' specyfichnoi' profilaktyky mastytiv i endometrytiv u koriv / Veterynarna biotehnologija. Bjuleten'. - Kyi'v, «Agrarna nauka». 5, 104-109. (in Ukrainian).
Rubcov, V. Y. (2006). Profylaktyka y lechenye mastyta u korov / Veterynaryja. 9, 32-35. (in Ukrainian).
Rusenko, Ja. G. (1999). Reinfekcija tvarynnyc'kyh prymishhen' / Nauk. visn. LDAVM. T.1. (4) .
L'viv, 75-78. (in Ukrainian). Systema NASSR. (2003). Dovidnyk. / L'viv: NTC, Leonorma- Standart, 218. (in Ukrainian). Sedov, L. N. (1980). Razmyshlenyja o nauke y ob uchenyh / M. : Nauka. 440. (in Ukrainian). Sotnykova, V. M., Demydova, L. D. (2001). Effektyvnost' novogo preparata rystomast pry mastytah u korov v suhostojnbij peryod / Sbornyk nauchnyh trudov VNYY veterynarnoj sanytaryy, gygyeny y ekologyy. 41-42. (in Russian). Homyn, S. P., Stefanyk, V. Ju., Dmytriv, O. Ja. (2005). Okremi aspekty patogenezu mastytu u
koriv / Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 10, 27-29. (in Ukrainian). Shakyrov, O. F. (2010). K voprosu o sohranenyy zdorov'ja vymeny korov [Tekst] / Efektyvne
tvarynnyctvo. 6, 22-26. (in Russian). Shevaga, L. (2008). Vprovadzhennja NASSR, jak systemy upravljannja jakistju / VMU. 2, 40-41. (in Ukrainian).
Chernova, O. L. (2001). Osobennosty mykroflory y soderzhanye lyzocyma v moloke pry mastyte
korov / Veterynaryja, 4, 32-34. (in Russian). Jushkovskyj, E. A., Ostrovskyj, A. V. (2013). Prymenenye preparata «Mastoseptyn» dlja lechenyja kataral'nogo mastyta u korov / Uchenye zapysky UO «Vytebskaja ordena «Znak Pocheta» gosudarstvennaja akademyja veterynarnoj medycynbi» Vytebsk, 49. 2, 2, 122124. (in Russian).
Chakuc'ky, M., Boruta, Ja., Bal'cerak, M. (2007). Systema HACCP v kormovom sektore / Nauk.
visn. LNAVM im. S.Z. Gzhyc'kogo. 9. 2(33). 3, 262-268. (in Russian). Jablons'kyj, V. A. (1995). Praktychne akusherstvo, ginekologija ta shtuchne osimeninnja
sil's'kogospodars'kyh tvaryn. K.: Urozhaj, 228. (in Ukrainian). Jablonskij, V. A., Ljubec'kij V. J., Borodinja V. I. (2004). Patologija molochnoi' zalozi / K., 45. (in Russian).
Jakubchak, O. M., Mel'nyk, M. A., Hmel'nyc'kyj, N. M. (2005). Systema NASSR jak efektyvnyj instrument shhodo garantovanoi' bezpeky harchovyh produktiv. / Ekotrofologija. Suchasni problemy. Bila Cerkva, 100-104. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакцй 30.04.2016
УДК 619:616-071:636:612.015.3:636.2
C™iBrncbKa Л. Г., д. вет. н., професор, Демидюк С. К., к. вет. н© доцент, Щербатий А. Р., к. вет. н., доцент ([email protected])
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмеш С. З. Гжицького
Д1АГНОСТИКА ХВОРОБ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ОБМ1НУ РЕЧОВИН У ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ В ННВЦ «КОМАРШВСЬКИЙ» ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проведено дiагностику та вивчено симптоматику хвороб пов 'язаних з порушенням обмту речовин у великог рогатог худоби. Клтжо-лабораторними до^дженнями виявлено порушення бткового, мтерального та втамтного обмту речовин, що проявлялося розвитком мiкроелементозiв, гiповiтамiнозiв, кетозу та остеодистрофИ. Запропоновано для ранньог дiагностики хвороб обмту речовин
в Слшшська Л. Г., Демидюк С. К., Щербатий А. Р., 2016
220
