CC BY
11
СУТН1СТЬ ПОНЯТТЯ «ЯК1СТЬ ПВДГОТОВКИ» МАИБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
З ПОЖЕЖНОÏ БЕЗПЕКИ
© 2014
К. М. Пасинчук, здобувач Черкаський нацюнальний университет 1мен1 Богдана Хмельницького, Черкаси (Украгна)
Анотащя: Проанатзована сутнють поняття «яшсть шдготовки» майбутнiх фах1вщв з пожежно1 безпеки як сукупшсть властивостей, якостей, здiбностей фахiвця, рiвень яких формуеться у процесi здобуття ними вищо1 освiти вiдповiдно до вимог освггньо-професшно1 програми та освггньо-кватфжацшно1 характеристики. Вирiшальну роль вiдiграе управлшня як1стю професiйноï пвдготовки майбутнiх фахiвцiв з пожежно1 безпеки, зокрема побудова си-стеми оцiнювання вищим навчальним закладом якостi професiйноï подготовки випускнишв.
Ключовi слова: як1сть освгга, як1сть професiйноï пiдготовки, управлiння яшстю пiдготовки, майбутнi фахiвцi з пожежно1 безпеки.
ESSENCE OF THE CONCEPT «QUALITY OF TRAINING» FUTURE FIRE SAFETY EXPERTS
© 2014
K. N. Pasynchuk, competitor
Cherkasy National University Bohdan Khmelnytsky, Cherkasy (Ukraine)
Annotation: The essence of the concept of «quality of training» future specialists in fire safety as a set of properties, qualities, abilities, professional level which is formed in the process of obtaining his higher education in accordance with the requirements of the educational and professional training and qualification characteristics. The decisive role played by quality management training future specialists in fire safety, including the construction of evaluation system of higher education institution as a training graduates.
Keywords: quality of education, quality of training, quality management training future specialists in fire safety.
УДК 338.43
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПИЩЕВЫХ КОРПОРАЦИЙ ПРИЧЕРНОМОРСКОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ
© 2014
Ю.В. Тинтулов, кандидат экономических наук, доцент кафедры информационных систем и технологий
Одесский государственный аграрный университета, Одесса (Украина)
Аннотация: В статье исследуются перспективы Украины и ее Причерноморского региона в деле привлечения прямых иностранных инвестиций. Установлены факторы, определяющие прямые иностранные инвестиции в стране. Разработаны подходы к совершенствованию политики инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: инвестиции, иностранные инвестиции, прямые иностранные инвестиции, инвестиционная политика, инвестиционный климат.
Пoпepeднiй пepioд poзвиткy eкoнoмiки Пpичopнoмopcькoгo perioHy, з гогляду iнвecтицiйнoï пoлiтики, xapaKreproyeTbca як <^aîa ^изи й дeпpeciï». У дай пepioд дepжпiдтpимкy мaли в ocнoвнoмy аль-cькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa й пiдпpиeмcтвa, щo виpoбляли тpaдицiйнy кoнкypeнтoздaтнy ^o^kuto. Пoлiтикy Пpичopнoмopcькoгo perioHy Ha cьoгoднi, шли фiнaнcyвaлиcя «^га^и CTa6№Hoï дiяльнocтi», мoжнa xapaктepизyвaти як «шл^ику пocлiдoвнoгo вбyдoвyвaн-ня Пpичopнoмopcькoï peгioнaльнoï coцiaльнo-eкoнoмiч-hoï стогеми в cфepy зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi i cтвopeння бaзи зaлyчeння mbecraum» (пoлiтикa вижи-дaння)..
Анал1з oстaннiх до^джень i публтацш. Рeзyльтaти aнaлiзy нayкoвoï лiтepaтypи щoдo пpoблeм дocлiджeння cтaнy iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoï дiяльнocтi дocлiджy-ютьcя в пpaцяx тaкиx вiдoмиx зaкopдoнниx i вичизня-ниx yчeниx eкoнoмicтiв, як Мeльникa В. В. [1], Oraixa В. В.[2], Oнищeнкo В.О., Пaзиничa В.1. [3], Пaппa В.В.[4], Сoлдaтeнкo В. В.[5], Стapocтeнкo Г. Г. [6],Ткaчa А.А.[7], В.Гeйця, П.Сaблyкa, Ю.Стaдницькoгo тa íh.
Формулювання щлей стaттi. Ocнoвнoю мeтoю CTar-ri e дocлiджeння cyчacнoгo cтaнy iнвecтицiйнo-iннoвa-цiйнoï дiяльнocтi xapчoвиx кopпopaцiй пpичopнoмop-cькoгo peгioнy Укpaïни.
Виклад основного мaтерiaлy. Шрб зaбeзпeчити стш-Ke зpocтaння eкoнoмiки Пpичopнoмopcькoï peгioнaльнoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми в пoдaльшiй пepcпeкти-в^ a тaкoж пoлiпшити ïï якюш пapaмeтpи, пoтpiбнo зa-cтocoвyвaти нoвi пiдxoди дo iнвecтицiйнoï пoлiтики Ha вж piвняx a caмe:
1. IrnecraurnHa пoлiтикa, opieнтoвaнa Ha iннoвaцiï, пoвиннa зaйняти цeнтpaльнe мicцe в peгioнaльнiй rom-
тицi Ha cepeдньocтpoкoвy й дoвгocтpoкoвy пepcпeктивy, щoб зaбeзпeчити пepexiд вiд кpизи й дeпpeciï дo crrnKo-гo пoжвaвлeння й зpocтaння, вiдpoджeнню eкoнoмiки Ha швш ocнoвi, щo вiдпoвiдae вимoгaм пocтiндycтpiaль-нoгo cycпiльcтвa. Пoжвaвлeння eкoнoмiки звичaйнo ш-чинaeтьcя з iнвecтицiйнoгo бyмa, щo пoв'язaнe з Heo6-xwhíc™ вiднoвлeння ocнoвниx зacoбiв для виpoбництвa кoнкypeнтoздaтнoï пpoдyкцiï й зaдoвoлeння зpocтaючo-гo пoпитy Ha тoвapи нapoднoгo cпoживaння й ocoбиcтi пocлyги, a шпм Ha зacoби виpoбництвa й пocлyги iнфpa-cтpyктypи. Для uboro тeмпи зpocтaння iнвecтицiй у фaзi пoжвaвлeння мaють icтoтнo випepeджaти тeмпи eKoHo-мiчнoгo зpocтaння й peгioнaльнoгo дoxoдy. Мoжливicть peaлiзaцiï тaкoï шл^ики зaбeзпeчyeтьcя збiльшeнням чacтки вaлoвoгo нaкoпичeння ocнoвниx зacoбiв у crpyK-тypi викopиcтaння ВРП, He пpипycкaючи змeншeння чacтки фoндy ocoбиcтoгo cпoживaння. Дepжaвa, в oco-6i aдмiнicтpaцiй Пpичopнoмopcькoï peгioнaльнoï coui-aльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми, швинш cтвopювaти мaк-cимaльнo cпpиятливi yмoви для iнвecтицiйнoгo бiзнecy й бeзпocepeдньo бpaти yчacть у пiдтpимцi бaзиcниx iннoвaцiй, poзвиткy виpoбничoгo iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння. Дoцiльнoю e пpoпoзицiя eкoнoмiчним cyб'eктaм piзниx cxeм вiднoвлeння й нapoщyвaння ocho-вниx зacoбiв, кaпiтaлiзaцiï кoмпaнiй.
2. Тaкoж вapтo зaбeзпeчити пocлiдoвнy peaлiзaцiю coцiaльнo зopieнтoвaнoï пoлiтики iнвecтицiйнoï дгяль-нocтi. Тiльки Ha ocнoвi знaчниx вклaдeнь у людcький Kanr^, бyдiвництвo житлa, виpoбництвo пpoдoвoльчиx тoвapiв, пpoмтoвapiв, coцiaльнe iнфpacтpyктypнe зaбeз-пeчeння мoжливe виpiшeння зaвдaнь пepcпeктивнoï co-цiaльнoï пoлiтики, cпpияти пiдвищeнню piвнiв якocтi життя, eфeктивнocтi пpaцi, зaдoвoльнити пoпит Ha тoвa-
ри та послуги на основi власного виробництва. Для цього необхвдно збiльшити частку швестицш, що направляють на розвиток легко! й харчово! промисловостi, сiльського господарства, охорони здоров'я, утворення й культури, побутових i комунальних послуг. Вкладення в спожив-чий сектор швидко окупаються, що дозволить приско-рити розширене ввдтворення iнвестицiйного комплексу. У структурi iнвестицiй будуть потрiбнi гстотт зрушення убiк об'eктiв бiльше дешевого iндивiдуального буд!вни-цтва житла для середшх верств населення, виробництва продовольства й сировини, розвитку пасажирського транспорту, охорони здоров'я, утворення, культури.
3. Политика швестицшно! дiяльностi повинна набути чггко вираженого iнновацiйного характеру, сприяти прискоренню освоення та поширення базових шнова-цiй, що е основою п'ятого технолопчного устрою, що на сучасному етапi визначае рiвень конкурентоздатнос-тi продукцп i тдготовку до освоення перспективного, шостого устрою за тим спрямуванням, де в Укра!ш юну-ють достатнi фундаментальш напрацювання. Тiльки на цiй основi можна перебороти тенденцiю технолопчно! деградацп укра!нсько! економiки, пiдвищити конкурен-тоздатшсть вичизняно! продукцп на зовнiшньому й вну-трiшньому ринках. 1нвестици без шновацш небезпечнi, оск1лькн обумовлюють на перспективу падаючу конку-рентоздатнiсть вироблених товарiв i послуг.
Для забезпечення едностi швестицшно! й шновацшно! политики буде потрiбно зробити оцiнку технолопчного рiвня iснуючих виробництв, увести обов'язкову технолопчну експертизу iнвестицiйних проектiв, надавати державну пiдтримку лише тим проектам, як вiдповiдають сучасному й майбутньому технологiчному рiвню, на основi довгострокового прогнозу науково-технiчного розвитку цiлеспрямовано сприяти освоенню й поширенню п'ятого технологiчного укладу. На цш основi зросте частка обладнання, шструмента й iнвентарю в технологiчнiй структурi капiталовкладень i частка iнвестицiйного виробництва в галузевш структурi капiталовкладень, у тому числ! за рахунок посилення бюджетно! пвдтримки освоення й поширення принципово ново! технiки.
4. Досягти перелому в iнвестицiйнiй динамщ мож-на, створивши умови для великомасштабного при-пливу вiтчизняного приватного капталу й заощад-жень населення в сферу швестицш, використовуючи для цього рiзноманiтнi методи: випуск i застосування рiзноманiтних цiнних паперiв, прискорену амортизацш iз цiльовим використанням амортизацiйного фонду; зв!льнення в!д мит закуповуваного технолопчного обладнання, пвдтримку за допомогою пшьгових iнвестицiйних кредитiв високоефективних проектiв, страхування iнвестицiйних проектiв й iншi форми !хньо! пiдтримки.
Особливо! уваги заслуговуе пвдтримка малого й се-реднього шновацшного бiзнесу основного каналу фор-мування ефективно! верстви пiдприемцiв-власникiв, що забезпечують виробництво конкурентноздатно! продукцi!, i активно реагують на змiни рiвнiв попиту та iнновацi! та створюють робочi мiсця.
5. До найважливших прiоритетiв державно! полiтики iнвестування можна вщнести ресурсозбереження та екологiю. Тепершнш прiоритет паливно-сировинних галузей е безперспективним, так як запаси природних ресурсiв обмеженi, непоновлюваш i е швидко вичерп-ними, що зумовлюе зростання вартостi мшерально! та лiсово! сировини, обтяженню структури економiчно! системи, забрудненню довкiлля. Якщо ранiше обробна промисловiсть мала випереджальш темпи зростання, то протягом кризи виробництво в обробнш промисловостi мало бшьш швидке скорочення, проти видобувно! промисловостi; рiзко пiдвищився рiвень енергомюткосп та матерiалоемностi виробничих процесiв. На фазi по-жвавлення ввдбуваеться вщновлення тенденцi! випе-реджального зростання галузей обробно! промисловостi
проти видобувно!. Масовий переход до ресурсоощадли-вих технологш сприятиме скороченню темпiв виснажен-ня природних ресурсiв, зменшенню екологiчного наван-таження на довк1лля, збереженостi запаав природних ресурсiв у майбутньому. При цьому виникае потреба у збшьшенш iнвестицiйного забезпечення екологiчних проектiв. Джерелом !х фiнансового забезпечення мають стати платеж! щдприемств за викиди шюдливих речо-вин у навколишне середовище й за наднормативш втра-ти корисних копалин i люових ресурав при видобутку й переробцi, а також платежа за користування природними ресурсами.
6. 1снуе потреба у реалiзацi! селективно! пол1тики iнвестицiйно! д!яльносп, концентрац!я обмежених ресурсiв iнвестицiйного забезпечення на пор!вняно невеликому числ! об'екпв «точках зростання регiонально! економ!ки», що в!др!зняються високою окупшстю, або життево важливих для забезпечення життедiяльностi кра!ни або регiонально! соцiально-економiчно! системи. Ш в держави, ш у тдприемств i банков, ш у населення немае достатшх ресурсiв для насичення зростаючих потреб у швестицшних ресурсах; мiнiмальний приплив iноземних швестицш. Селективна полпика iнвестицiйно! д!яльносп, нацшена на реалiзацiю прiоритетних програм i проектiв, дасть можливють прискорити оборот асигно-ваних на щ мети кошпв, збшьшити потш вступнишв на внутршнш ! зовшшнш ринок товар!в ! послуг ! на цш основ! нарощувати швестицшно-шновацшний потенщал.
7. Територ!альна швестицшна политика мае бути зор!ентована на зближення р!вшв сощально-економ!чного ! технолопчного розвитку регюнальних сощально-економ!чних систем, комплексне ресурсо-використання, пвдвищення р!вня самозабезпеченосп у поеднанш з рацюнальним територ!альним подшом пращ ! усуненням гшертрофовано! урбашзацп.
1снуе потреба у м!жрегюнальних програмах штеграци швестицшних проекпв репонального р!вня для ршення великих проблем Швденного регюнально! сощально-економ!чно! системи, що становлять стльний штерес.
8. Ввдкрипсть економ!ки репонального р!вня, !! активне долучення до м1жрепонального ! светового господарства сполучаеться з ор!ентащею пол1тики швестицшно! д!яльносп на тдвищення ефективносп зовшшшх зв'язк1в, захист штересш нацюнально! економ!ки, з тдтримкою експортних й !мпортозамшних високотехнолопчних ! ресурсозбер!гаючих виробництв, ввдновлення штеграцшних зв'язшв.
Полпика швестицшно! д!яльност! мае бути зор!ентована на взаемовипдш штеграцшш зв'язки з репонами, з кра!нами СНД, формування м1жрегюнальних ! м!ждержавних програм ! проекпв, що забезпечують виробництво конкурентноздатно! продукцп, спшьт ви-ступи на ринках трепх кра!н, бшьше повне задоволен-ня потреб в швестицшному встаткуванш, розширення ефективного швестицшного сшвробиництва !з кра!нами Близького Сходу, 1нд!ею й Китаем.
9. Ефективне державне регулювання процесу шновацшно-швестицшного розвитку е необхвдним для усунення наслщшв !нвестиц!йно! кризи, досягнення та перевищення до кризового р!вня розвитку комплексу !нвестиц!йного забезпечення та економши в ц!лому, що знаходить ввдбиття:
- у зм!цненн! законодавчо! бази !нвестиц!йно! д!яль-ност! на репональному р!вн!;
- у формуванш сприятливих умов для розвитку ! функц!онування !нвестиц!йного, фондового та буд!вель-ного ринк1в;
- у державнш п!дтримц! !нвестиц!йних пр!оритет!в й програм шновацшного розвитку нацюнального та регю-нального р!вня;
- у формуванш системи д!евих !нвестиц!йних !нсти-тупв (!нвестиц!йних фонд!в, страхових компан!й, банков, корпорац1й. агентов адм1н1страц1й Причорноморсько!
регiональноl соцiально-економiчноl системи з швесту-вання), спроможних забезпечити ефективне функцюну-вання ринку швестицшних ресурсiв;
- у захистi швесторОв, як у краш, так i за кордоном, формуванш мiжрегiональних i мiждержавних швести-цiйних програм i проекпв;
- у полiпшеннi шформацшного й кадрового забезпе-чення швестицшного процесу, розгортаннi системи подготовки й перетдготовки фахiвцiв в области швестицш-ного й iнновацiйного бiзнесу - iнновацiйних менеджерОв, проекту швестицшних вкладень, управлiння реалiзацieю проектiв, створенш баз даних по iнвестицiйних проектах i програмам, включених у впчизняш й свiтовi шформа-цiйнi мереж!
10. Слiд зазначити ще одну важливу рису ново1 полпики iнвестицiйноl' дiяльностi - li диференцшовашсть по фазах економiчних циклiв. Ринкова економша под-даеться циклiчним коливанням, включаючи перюдич-нi кризи. Враховуючи свповий й вiтчизняний досвОду буде потрОбно виробити типовО схеми диференцшовано! полпики iнвестицiйноl' дОяльносп у фазах кризи, де-пресп, пожвавлення, зростання й стабшьного розвитку економОки. У фазО кризи державою надаеться шдтрим-ка перспективних виробництв i спрямовуе швестицшш ресурси на розвиток шфраструктурного забезпечення i суспшьш роботи. У фазО пожвавлення визначальним е пвдтримка базисних шновацш. У фазах зростання й стабшьного розвитку (зршосп) пряме втручання держави в швестицшний процес мшмОзуеться, у той же час можуть бути використаш заходи для запобиання швестицшного перегрОву економОки. Такий шдхвд вимагае бшьше висо-кого рОвня прогнозно-аналпичних робп у державному управлшш i якосп швестицшного менеджменту.
Перераховаш подходи до политики швестицшно1 дь яльносп виправдають себе лише в тому випадку, якщо швестици й шноваци займуть центральне мОсце в перспективой економОчнш полииш, що дозволяе забезпечити стшкий економОчне зростання.
Вщносна важливють рОзних визначальних прямих шоземних швестицш, залежить вод мотиву i типу швестицш, можливо! галузО вкладення, розмОру i стратеги самого швестора. Схема сшввщношення факторОв, що ви-значають прямО шоземш швестици в приймаючш кршш, представлена в табл. 1.
У контексп все бшьшо1 схожоси швестицшних политик рОзних кра!н на вах рОвнях саме заходи щодо полегшення бОзнесу можуть серйозно впливати на «яшсть» швестицшного ктмату. Ц заходи включають: сприяння швестицОям, фшансовО й податковО тльги, пост швестицшш послуги, заходи щодо зменшення «витрат на боротьбу, на з'ясування стрних моменив, незгод, рОзних точок зору» у бОзнеа. Заходу щодо полегшення дОяльноси швестицшного бОзнесу швидко поширюються як засоби в конкурентнш боротьбО за залучення швестицш[6]. Бшьше того, вони стають все бшьше витонченими i витонченими, спрямованими в все зростаючому ступеш на шдивщуального, конкретного швестора. Серед цих заходОв мають бути видшеш пост швестицшш послуги внаслОдок важливосп решвестованих прибутшв у загальному швестицшному потош, оск1льки «удоволеш» швестори е кращою рекламою швестицшного ктмату приймаючо! краши.
Таким чином, якщо в кршш проводиться вшповщна полпика у вадношенш прямих шоземш швестици й уживають заходи щодо полегшення дОяльносп бОзнесу, то конкретш економОчш фактори стають виршальними при виборО швестором краши розмщення швестицш
Ц фактори розподшяють на три групи, що вшповщають основним мотивам для шоземних швестицш:
- прямО шоземш швестици в процеа пошуку ринк1в
збуту;
- прямО шоземш швестици в процеа пошуку ресурав (або актив1в);_
- прямО шоземш швестици в процеа пошуку ефек-тивного спрямування.
Таблиця 1 - Фактори, що визначають прямО шоземш
Фактори> що визначають ПИ б Kpa'iiri Тип lili БЩПОБЩНО Оснобш еконошчш
спрямувашга ДО MOTHBÍB фактори крайни
швестора спрям\'вання
1. Факюрисощально-еконошчно! А. По1Щ'К рИНБОБ - розшр ринку 1 дохщ на
ПОЛПИКН СТОСОБНО ШЕ збуту: душу населения:
Еконоьпчна „ полипчна й сощальна -зр о стання ринку;
стасйльтсть - доступ на репональт 1
Пол1тика стособно ф\'нкщот'Бання глобальш ринки;
й структуририныБ (особливо - спожнбч1 переваги.
политика стособно конкуренции х ар актерт для кр а «ни:
ЗЛНТТТБ i поглинань)
Уча сть кр аши б мжнар одних угодах структура ринюв
поПП
Полпика прнБатизаци
Торговельна полиика (тарнфшй
нетарифш 6 ар'ерн) i погоджешсть
торговельно! полпики з политикою
ПН сировина
2.Ekohomí4hí фактори В. Пошук
р есур CÍR акпгав дешева неквал1фшоБана
праця
3. Фактори, що полегшують С.Пош^'к КБал1фшована праця
дшльшсть бинесу: ефектиБностг технолопчш. шновахлинх и
вкладення
1нгш створеш активи
Сприянняшвестищям {включаючи (наприктад марочш
наймен\'вання)
даяльшсть по створ енню Ь-пджу фазичне шфраструктурие
ÍHEecTopÍE i ¿пяльтсть по забезпечення (портиг
генеруваннвошвестищй, а також дороги, електроенерпя,
послутиз полегшення ведення телекомушкаци)
бннесу) варт1сть ресурав й акпшв
гальгн для шоземних ÍHEecxopÍB скор ектована з ур ахуванням
продуктивно ст1 трудових
Битратинавзаеыодхюз м1сцевими ресурав
структур ами{що бщносяться до виробнич1 Битраги.
корупци, ефектиБносп иапрнклад ком^шкацшш й
адмгастративних органов йш.) транспортш б!з й усередиш
пост швестицшш послуги крайни, Еитрати на проьлжш
ыатерхалн
участь у репональних
штеграцшних проектах, що
сприяють створ енгао
р епонально! корпор ативно!
мереяа
Джерело: розроблено автором за даними [1, 2, 3, 4, 5]
У минулому було вщносно легко розрОзняти типи швестицш, що вшповщають тому або шшому мотиву. 1сторично, наявшсть природних ресурав було визначальним чинником залучення прямих шоземш швестици в краши, де вщчувалася недостача капталу, квалОфОковано! робочо! сили, ноу-хау й шфраструктурного забезпечення, необхщних для ви-добутку цих ресурав й експорту в rnmi краши свиу. Важливють ц1е1 детермшанти й сьогодш не зменшилася. проте значення видобувно1 промисловостО у свОтовому виробнищга скоротилася. КрОм того, у крашах, що роз-виваються, з'явилися велик! мОсцевО, часто приналежнОй державО, тдприемства, що волод1ють капОталом i технологОею для видобутку й збуту природних ресурсОв. Щ змОни привели до того, що актившсть ТНК у видобут-ку природних ресурсОв здОйснюеться все бОльшою мОрою через угоди без участО в акцОонерному капОталО й у мен-шому ступенО через прямО ОноземнО швестици.
РозмОр нацОонального ринку, в абсолютному виразО або щодо чисельносп населення i доходОв е ще одним важливим фактором для залучення швестицш, здшснюваних у пошуках ринку збуту. Велик! ринки можуть прийняти бОльше фОрм О дозволити кожнОй з них одержувати вигоди вОд масштабОв i розмОрОв економОк[7].
Це, до речО, одна з найважливших причин, чому регОональна ОнтеграцОя веде до збОльшення припливу прямих ОноземнО швестици. Членство в репональних ОнтеграцОйних угрупованнях може розглядатися як економОчний фактор сам по собО, оскОльки може безпо-середньо впливати на розмОр ринку, а, можливо О його зростання.
РегОональна ОнтеграцОя може охоплювати широкий спектр штеграцшних заходОв, починаючи вОд зни-ження тарифОв у торгОвлО мОж кра1нами до гармонОзац^ економОчно1 полиики та Он. Висок1 темпи зростання рин-
ку стимулюють швестици як ÎH03eMHHX, так i внутршшх iHBecTopiB. У значнiй Mipi немобшьна дешева праця була ще одним традицшним екoнoмiчним фактором рoзмiщення прямих iнoземнi iнвестицiï, особливо важ-ливим для каштал1в, що шукають ефективного додатка.
Висновок. У найближчш ^pc^ra^i вирiшальнoï в cпpавi залучення прямих шоземш iнвеcтицiï стане наявнicть у пpиймаючoï краши унiкальнoï кoмбiнацiï переваг poзмiщення прямих iнoземнi iнвеcтицiï, вклю-чаючи пpиpoднi й людськ1 ресурси, шфраструктуру, доступ на мiжнаpoднi ринки, наявнicть створених активiв в област iннoвацiйних можливостей i технологи, тоб-то вoлoдiння тим набором фактopiв, що дозволить що швестуе ТНК oптимiзувати дiяльнicть свое].' мiжнаpoднoï кopпopацiйнoï мереж1 в цiлoму.
У зв'язку i3 цим перспективи Украши та ïï Причорноморського pегioну в cпpавi залучення прямих шоземних iнвеcтицiй виглядають досить невтiшнo осшльки кpаïна поки ще перебувае на такому еташ, що вже пройдений бшьшстю кpаïн-кoнкуpентiв Укpаïни в cпpавi залучення pеcуpciв iнвеcтицiйнoгo забезпечення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Мельник В. В. 1нновацшно-швестицшш аспек-
ти ринково1' трансформацп украшсько].' екoнoмiки // Формування ринкових вщносин в Укpаïнi. — К., 2009.
— Вип. 2 (93) — С. 85-88.
2. Оглiх В. В. Формування шновацшно-швестицшних стратегш на сучасному етапi // Економша: проблеми теорй' та практики. — Д., 2004. — Вип.190, т.3.
— С.603-609.
3. Онищенко В.О., Пазинич В.1. Метoдичнi тдходи до oцiнки iннoвацiйнoгo змicту швестицшних проекпв розвитку cуб'ектiв господарювання // Фшанси Укpаïни.
— 2006. - № 7. - С. 30-37.
4. Папп В.В. Вдосконалення швестицшно].' политики в кpаïнi та ïï вплив на розвиток швестицшного процесу в репош // Регioнальна економша. - 2006. №2. - С. 50-58.
5. Солдатенко В. В. 1нвестицшно-шновацшна модель — шлях до зростання екoнoмiки Укpаïни // Становлення i розвиток укpаïнcькoï деpжавнocтi. — К., 2008. — С. 126-133.
6. б.Старостенко Г. Г. 1нвестицшно-шновацшний вектор розвитку екoнoмiки // Наукoвi записки. — Острог, 2008. — Вип. 10, ч. 1.— С.425-433.
7. Ткач А.А. 1нституцюнальна модель швестицш в шфраструктуру // Держава та репони (cеpiя: екoнoмiка та тдприемництво). - 2007. - №1. - С. 332-335.
СУЧАСНИЙ СТАН IНВЕСТИЦIЙНО-IННОВАЦIЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 ХАРЧОВИХ КОРПОРАЦ1Й ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГЮНУ УКРАÏНИ
© 2014
Ю. В. Tiнтулов, кандидат економ1чних наук, доцент кафедри шформацшних систем i технологш Одеський державный аграрный утверситет, Одеса (Украгна)
Анотац1я. У статп дослщжуються перспективи Украши та ïï Причорноморського регюну в спpавi залучення прямих шоземних швестицш. Встановленш фактори, що визначають пpямi iнoземнi iнвестицiï в кpаïнi спрямуван-ня. Рoзpoбленi пiдхoди до политики iнвестицiйнoï дiяльнoстi.
Ключовi слова: швестицш, шоземш швестици, пpямi шоземш швестици, швестицшна политика, швестицшний кимат.
CURRENT STATE OF FOOD CORPORATIONS INVESTMENT AND INNOVATIVE ACTIVITY IN BLACK SEA REGION OF UKRAINE
© 2014
Yu. V. Tintulov, Ph.D., Associate Professorof Information Systems and Technologies
Odessa State Agrarian University (Ukraine)
Annotation: This paper examines the prospects for Ukraine and its Black Sea region in attracting foreign direct investment. The factors that determine foreign direct investment in country areas were defined. The approaches to investment policy improvement were developed.
Keywords: investment, foreign investment, foreign direct investment, investment policy, investment climate.
