CC BY
47
УДК 658.589
удосконалення модел1управл1ння 1нновац1йною д1яльн1стю корпоративних п1дпри6мств у контекст! в1дкритост11нновац1й
© 2014
КРУШ н. п.
УДК 658.589
Круш Н. П. Удосконалення моделi управлшня iнновацiйною дiяльнiстю корпоративних пщприемств у KOHTeKCTi
вiдкритостi iнновацiй
У статт'1 розглянуто модел'> управлшня 1нновац:йною д'тльтстю в контекст'! змши природи ор'кнтаци¡нновац1йност1, проанал'вовано ¡'хне ви-користання з урахуванням досв1ду корпорацй заруб'жних кран. У процес досл'дження було виявлено, що б'шьша кльксть великих ф:рм i компанш у свiтi схильна до переходу вiд традицйноi «закрито¡» моделi iнновацiйноi дiяльностi, що передбачае створення iнновацiй власними силами, до моделi «в'дкритих» тновацш. Обфунтовано, що концеп^я в'дкритоiнновацИ базуеться на комбта^ях внутр'штх i зовтштх ресурс'в як дже-релах 'дей, так i засобах ¡х комерцiалiзацi¡, в'дтак реальними ресурсними можливостями для вибудовування таких схем взаемоди виступають корпоративт тдприемства. Визначено, що в'дкрит'! тновацИ сполучають зовшшт та внутр'шт Яе!в систему, вимоги до якоi визначаються цмями тдприемства, його специфiкою та можливктю трансформацп управл'нськоiмодели Кпючов'1 слова: закрит'> та в'дкрит'! iнновацii, iнновацiйна д'тльн'кть, модель управлшня iнновацiйною д'тльтстю. Рис.: 2. Табл.: 4. Ббл.: 29.
Круш Наталiя nempiBHa - астрант, кафедра мiжнародноi економiки, Нацональний техн'тий ушверситет Украни «Кш'вський пол'техн'нний 'нститут» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украша) E-mail: kryshnk@ukr.net
УДК 658.589
Круш Н. П. Совершенствование модели управления инновационной деятельностью корпоративных предприятий в контексте открытости инноваций
В статье рассмотрены модели управления инновационной деятельностью в контексте изменения природы ориентации инновационности, проанализированы их использование с учетом опыта компаний зарубежных стран. В процессе исследования было выявлено, что большее количество крупных фирм и компаний в мире подвержено переходу от традиционной «закрытой» модели инновационной деятельности, предусматривающей создание инноваций собственными силами, к модели «открытых» инноваций. Обосновано, что концепция открытой инновации базируется на комбинациях внутренних и внешних ресурсов как источниках идей, так и способах их коммерциализации, отсюда реальными ресурсными возможностями для выстраивания таких схем взаимодействия выступают корпоративные предприятия. Определено, что открытые инновации соединяют внешние и внутренние идеи в систему, требования к которой определяются целями предприятия, его спецификой и возможностью трансформации управленческой модели. Ключевые слова: закрытые и открытые инновации, модель управления инновационной деятельностью. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 29.
Круш Наталия Петровна - аспирант, кафедра международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: kryshnk@ukr.net
UDC 658.589
Krush Nataliia P. Improvement of the Model of Managing Innovation Activity of Corporate Enterprises in the Context of Innovation Openness
The article considers innovation activity management models in the context of changing the nature of innovation orientation and analyses their use with consideration of experience of companies of foreign countries. In the process of the study the article reveals that a big number of major firms and companies in the world are subject to transition from the traditional "closed" model of innovation activity, which envisages own development of innovations, to the model of "open" innovations. The article shows that the concept of open innovations is based on combinations of internal and external resources as sources of ideas and methods of their commercialisation, hence corporate enterprises become real resource opportunities for building up such schemes of interaction. The article proves that open innovations connect external and internal ideas into the system, requirements to which are identified by enterprise goals, its specificity and possibilities of transformation of the management model.
Key words: closed and open innovations, innovation activity management model.
Pic.: 2. Tabl.: 4. Bibl.: 29.
Krush Nataliia P.- Postgraduate Student, Department of International Economics, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: kryshnk@ukr.net
Вумовах r\o6aAÍ3a^'i сучасне виробництво повинне базуватися на проведенш досл^жень i розробок, пошуку нових ршень у roAy3Í технологш, технжи, оргашзацшних форм, як запроваджуються у виробництво, а також тдвищенш ршня шновацшносп готово'1 продукцп та послуг. Саме новизна продукцп, ïï наукоемшсть, техно-лопчшсть i яисть мають виршальний вплив на темпи еко-номiчного зростання та конкурентоспроможшсть не лише окремих фiрм, а i нащонального господарства в цкому.
Як св^чать дат розвинених краш найбкьш ефектив-но до шновацшних виклиив пристосоваш корпоративт тдприемства, як характеризуются динамiчними влас-тивостями, ушкальними компетенщями, значними ресурсами та можливостями к використання для тдвищення конкурентоспроможность На принципах корпоративiзмy
працюють найпотужн^ кластери Фшляндп, 1талп, №дер-ландш, Англа, США та навггь ряду нових iндустрiальних краш (Н1К). Основою такого шновацшного спрямування корпоративних тдприемств тут виступаюе стратепчне усв^омлення необх^ност шновацшно! складово! дiяль-носп, а також вибiр в^пов^них моделей управлшня нею.
Питання сутносп шновацш, шновацшно! дшльнос-та та особливостей управлшня нею висвгглеш у працях ба-гатьох вчених: I. Шумпетера, Г Чесборо, К. Опенлендера, Е. Менсфкда, П. Друкера, Б. Санто, А. Клайнкнехта, П. Пкдъ ча, Р. Уотермена, Слоу Р. М, а також вггчизняних: Чабан В. Г., А. I. Анчишюна, Л. С. Бляхман, Ю. I. Берлшера, О. Г. Баранов, Г. О. Сабадош, С. Ю. Глазьева, Ю. В. Куренкова, В. П. Лоп-нова, А. С. Кулагша, А. Г. Крушкова, А. А. Дагаева, А. I. При-гожина, А. Б. Ланша, Г. Х. Попова, В. М. Рудзицького, Р. А. Фатхутдшова, Ю. В. Яковця та ш.
Водночас ряд важливих питань теоретико-методо-лопчного та практичного характеру щодо тдвищення ефективностi управлiння iнновацiйною дiяльнiстю, визна-чення ключових факторш 11 здшснення, вибору та обгрун-тування вкповкних моделей залишаються дискусiйними та потребують подальших дослiджень.
Саме тому перед великими компашями все бiльш актуалiзуeться необхiднiсть вносити серйознi змiни у сво'1 корпоративнi бiзнес-стратеrií та для забезпечення свого ю-нування не просто займатися шновацшною дiяльнiстю, а i пiдвищувати ефективнiсть управлiння нею.
1нновацшна дiяльнiсть на сьогоднiшнiй день виступае невiд'eмною складовою та фактором успшного функ-цiонування пiдприемств на ринку. Реалiзацiя шнова-цiйних проектш поряд з випуском традицiйних благ тдви-щуе можливостi компани розширювати долю свого ринку, збкьшувати життевий цикл кнування, залучати додатковi швестицп, пiдвищувати показники прибутковостi, розви-ватись та зростати.
Р. Солоу, iще у першiй половит ХХ ст. у пращ «Техно-лойчш змiни та функцiя сукупного виробництва» на основi узагальнених даних досвку розвитку промисловостi зро-бив висновок про те, що саме шновацшна дiяльнiсть дедалi бiльше визначае темпи ''хнього економiчного зростання. За його тдрахунками ВНП США у перюд 1909 - 1949 рр. збкьшився на 87,5% насамперед за рахунок упровадження нових технiк та технологш у процеси виробництва, оргаш-зацп бiзнесу [1].
Уже у 60-х роках ХХ ст. тема шновацш та здшснення шновацшно! дiяльностi, 11 результатiв набувае небаченого за сво'1ми масштабами обговорення i практичного обгрун-тування. Й. Шумпетер, М. Туган-Барановський, Дж. Брайт, Дж. Гелбрейт, П. Друкер, Д. Норт, Р, Коуз та iншi дослкни-ки стояли у витокш формування теори iнновацiй i шновацшно: дiяльностi [2]. I саме вони чи не одними з перших вказали на роль та значення у 11 здшсненш пiдприемств корпоративного типу.
На сьогодншнш день серед iнновацiйних тдпри-емств розвинених кра1н досить вагоме мюце посiдають саме великi корпоративнi тдприемств, хоча 1х доля у за-гальнiй кiлькостi пiдприемств за розмiром часто не пере-вищуе 0,5 - 1% (табл. 1).
За даними ОЕСР, закономiрнiстю стае зростання мгжнародно! концентрацп НДДКР та високотехнолопчно-го виробництва у основному навколо трьох шновацшних центрш - США, Японп та 6С [3], яи одночасно е й одними з найбкьш концентрованих i корпоратизованих економк.
Цi кра1ни та 1х компани, за даними аналiзу Б. За-ремського, «утворюють своерiдний «високотехнологiчний полюс» сучасно! свггово1 економiки, адже спроможн в до-статнiй мiрi фшансувати проведення НДДКР - вони забез-печують 70% свiтових витрат на НДДКР. Його найближче оточення становлять нащональш шновацшш системи iн-ших розвинутих краlн-членiв ОЕСР, нових iндустрiальних кра1н та Китаю» [4]. I саме у цих крашах головним швесто-ром у iнновацil та 1х каталiзатором е корпорацй (табл. 2).
Динамка обсягш корпоративного та загалом бiзнес-фiнансування НДДКР у так званих крашах-новаторах ха-рактеризуеться постшним стаб1льним зростанням по в^-ношенню до обсягiв фiнансування зi сторони уряду i уста-нов галузi освiти (рис. 1) [6].
Частка iнновацiйних пiдприeмств за розмiром, СС-27 та окремi краУни, %
КраТна УCi пiдприeмства 10 - 49 пра^внимв 50 - 249 пра^внимв Понад 250 пра^внимв
еС-27 38.9 34,4 52.3 70,1
Бельгiя 52.2 48,6 62.3 81,5
Болгарiя 20.2 17,0 26.4 52,7
Чехiя 35.0 28.9 48.6 70,4
Данiя 46.9 42,3 59,7 81,2
Нiмеччина 62.6 57,3 71,9 87,4
Естонiя 48,2 43,0 64.4 85,2
lрландiя 47.2 42.7 62.5 74.9
Гре^я 40.9 37,3 55,7 73,6
lспанiя 33,6 30,0 48.6 72,0
lталiя 34.6 31,3 54.2 69,2
Латвiя 16.2 13.1 23.7 48.4
Литва 22.3 18,3 39,1 58,8
Угорщина 20.1 15,6 31,6 55,5
Ыдерланди 35.5 31,3 49.2 65,5
Австрiя 50.6 44,0 71.1 82,8
Польща 23.0 15,5 37,7 64,1
Португалiя 41.3 37,3 56,7 78,5
Румуыя 20.7 17.2 26.6 41.6
Словенiя 35.1 27,7 51,3 76,9
Словаччина 24.9 19.1 33.7 56,2
Фiнляндiя 51.4 46,9 61.2 83,0
Швецiя 44.6 40,5 56,9 74,2
Велика Бритаыя 38,1 36,0 45.0 52,3
Джерело: [3]
Таблиця 2
Обсяги фiнансування НДДКР, 2009 р. (вибiрковi данi)
КраТна Обсяги корпоративного фшансування НДДКР, %
Япоыя 77,7
1зра'1ль 77,2
Корея 73,7
Китай 70,4
Швейцарiя 69,7
США 67,3
Джерело: [5]
I за даними [4; 7], у США з 1998 по 2008 рр. обсяг витрат корпоративних тдприемств на НДДКР збкьшився на 73%, у Японй - на 80,6%, по крашах ОЕСР- на 82,1%.
Сьогодш провкш шновацшно активш корпораци свггового ршня володшть 80 % патентш i лщензш на нову технiку i технологш, здшснюють майже 90 % прямих шо-земних iнвестицiй [8].
Рис. 1. Валовi витрати 6i3Hecy, уряду та сектора освгги на шновацшну дiяльнiсть у pi3HMX кражах, у % до ВВП
(BM6ipKOBi дат), 2009 р.
Джерело: побудовано на 0CH0Bi [6].
KpiM того, i корпорацп Н1К розумiють та активно за-проваджують стратеги проривних шновацш. У середньому у них 36% корпорацш вважають шновацц найбкьш важли-вим чинником розвитку. Так, наприклад, за опитуванням Boston Consulting Group, у Кита! так вважають керiвники -41% корпорацш, 1ндп - 35%, Бразилп - 27% [9]. Загалом 45 % опитаних респонденпв зазначили, що iнновацil станов-лять одну з трьох найважливших цкей !хнього розвитку. У порiвняннi з 2009 р. юльисть респондентiв, яи тдтрима-ли цю думку, зросла на 8 позицш - з 64 % до 72 % [9, с. 6].
Сучасш шновацшш корпорацп закладають засади i для формування економiчних вiдносин нового типу, яи реалiзуються в полiтицi кластеризацп, використання тех-нологiй аутсорсингу, трансферту технологш, участi та технопарках, технополках тощо як джерела тдвищення кон-курентоспроможностi.
Зокрема, наприклад, Фiнляндiя, яка створила лiсовий кластер, маючи лише 0,5 % свiтових запасш лiсових ресур-сiв, забезпечуе понад 10% св^вого експорту продукцй люо-переробки, 25 % свiтового експорту високояюсного паперу. У витокiв заснування лкового кластера стояли великi корпорацп. Наразi за рахунок використання принцитв корпо-ративiзму i побудови кластерно! взаемодй мiж корпоращя-ми, малими i середнiми компанiями, державними установа-ми, НД1 лiсова промисловкть ще! кра!ни забезпечуе робо-тою 47 тис. осiб. Кластери Фшляндп активно iнтегруються в науково-дослiдну систему 6С, спiвпрацюють з РФ [10]. Варто згадати i Нiдерланди, яи е частиною потужно! систе-ми науково-досл^них лабораторiй у галузi шформацшно-комунiкацiйних технологiй у бврот i засновником страте-гiчних дослiдних альянав з Японiею та США [11].
Таким чином, досв^ цих кра!н дае пiдстави ствер-джувати, що одним iз ключових елементiв !хнього шнова-цiйного лiдерства виступае корпоративна шновацшна дь яльнiсть, яка набувае рис в^критость
Тенденцiя до в^критост шновацшно! дiяльностi стае невiд'емною рисою стратегiй «на випередження» та !х реалiзацi! у вiдповiдних моделях управлшня. За словами Г. Чесбро та його прихильникш, мова йде про поступовий перех^ вiд так званих закритих до в^ритих iнновацiй, де
саме останш е джерелом безперервного руху, до зростання та розвитку 6i3Hecy i кра'н загалом.
На сьогодншнш день icHye ряд базових характеристик для порiвняння цих титв iнновацiй, проте аналiз як аналiтичного матерiалy, так i практичного досв^у '1х використання дае можливост для '¿хнього уточнення i погли-блення розyмiння сутшсно'' основи (табл. 3).
Урядi доcлiджень визначаеться, що в^крит шноваци сво'1м активним розвитком зобов'язаш насамперед iнтернет-технологiям. Так, у робот «Модель в^-крито'1 шноваци в механiзмi державно'1 тдтримки тдпри-емництва» вказано, що, наприклад, «У компани Eli Lilly в^-крита iнновацiя почалася з моменту, коли кершництво почало вивчати шляхи адаптацп компани до нових штернет-можливостей. Вони рекомендували ... створити венчурний пiдроздiл, що одержав назву еХШу. Крiм iнших досягнень еХШу вiдкрила iнтернет-лабораторiю InnoCentive, яка стала першою онлай-компанieю з наукового спшробггництва. На cайтi InnoCentive зареестровано бкьше 70 тисяч ойб як провайдерiв рiшень. Вони одержують грошову винагоро-ду, якщо виршують одну з проблем, яка виставляеться на сайть Замicть створення власно'1 cторiнки набагато легше розмicтити оголошення на вже icнyючомy cайтi, такому, як InnoCentive, як уже роблять Procter&Gemble i 25 iнших компанш...» [14, с. 112].
Але, на наш погляд, доречнше говорити про те, що така новащя як 1нтернет е не базовою основою в^критих iнновацiй, а лише одним iз iнcтрyментiв '1х активного формування i подальшого розповсюдження. Тобто, дощльнше говорити про ширше розумшня cyтноcтi вiдкритих шнова-цiй та джерел '1х розповсюдження. Насамперед через призму теори систем.
У робот [15] зазначено, i з цим потрiбно погоди-тись, що теорiя вiдкритих iнновацiй визначае процес до-cлiджень i розробок як в^криту систему, де ланцюговою реакщею та тicними взаемозв'язками вiдбyваeтьcя процес нарощення iнновацiйного потенцiалy на мжро-, мезо- i ма-крорiвнях економiчноi системи, а також на ршш глобально'' економiки.
Характеры риси вiдкритих i закритих iнновацiй
Порiвняльна характеристика шновацш
Критерп Закритi Вщкрил
Перюд активного розвитку до почату 70-х роюв ХХ ст. з 70-х роюв 1' по теп. час
Науково-техшчна та ресурсна основа ¡нновацшноТ дтльносп Характерними ознаками £ ттьки власш ресурсы можливосп та змога суб'£кта ¡нновац1ЙноТ' системи; притаманна фтософт збуту, що базу£ться на продажу вже ¡снуючих товара та послуг виготовлених ¡з викори-станням переважно внутршшх ресурав Велика розгалуженкть ресурсно'' бази, рвномаштшсть складу внутршшх \ зовншшх компонент^, притаманна фтософт комплексной ¡нновац1йно''' дтльносп
Переважаючий тип ¡нновац|й Виробнич1 чи технолопчы Видова рвномаштнкть
Використання ¡нтелектуального потенц1алу У компани повинш працювати найкращ1 спецтлкти ц|£'Т галуз1 Формування власного наукового потенцтлу, а також активна ствпраця з уама науковцями поза межами компани
Структура органвацп ¡нновацмною дтльнктю Монофункцюнальна, вертикальна органвацт, основною функцию ¡нновацшно''' дтльносп £ виробнича Складний характер органвацп, полфункцюнальшсть, диверсифкацт та укладення оргашзацшних форм усьо-го процесу ¡нновацшно''' дтльносп
Участь у ¡нновацшному процес Компант отрима£ прибуток за умови по-вного контролю процесу вщ здшснення вщкриття до виведення на ринок готово'' продукцп Компашя може долучатися до розробок на будь-якому етап ¡нновацшного про-цесу
Стратепя виходу на ринок Компант вийде на ринок першою, якщо зробить вщкриття самостшно. Тобто вигра£ компашя, яка доводить ¡нновац1ю до ринку першою Прибуток отриму£ться на основ! кооперацп, а основна увага зосередже-на на побудов1 досконало'' бвнес-модел1
Оркнтацт на вигоду Вигода компани поляга£ в самостшному створенш кращих ¡дей у галуз1 Вигода завдяки внутршшм, так \ зовшшшм ¡деям
Полпша у сфер1 ¡нтелектуально''' власносп 1нтелектуальна власшсть повинна бути добре захищеною Компашя отриму£ прибуток вщ продажу авторських прав та патент^
Сфера поширення ¡нновацшного продукту Переважно внутршнш (локалвований) ринок Ринки рвних р1вшв \ рвних кра'н
Сфера застосування ¡нновац|й Переважно вщтворювальна система ц|£'' кра'ни Вщтворювальш системи потенцшних \ реальних споживач1в рвних кра'н
Ефект вщ здшснення ¡нновац|й Локальний Комплексний (синергетичний)
Джерело: уточнено i доповнено на основi [12 - 18].
При цьому можна розрiзнити таи основш стадГ1 про-цесу, що впливають на формування вГдкритих iнновацiй як системоутворюючого джерела зростання шновацш-ного потенцiалу: пошук (або розробка) за допомогою до-слГдницьких iнститутiв; кооперацiя з iншими компашями (у формi партнерства, альянсу, стльного пiдприeмства, технопаркiв, технополiсiв, кластерiв та ш.); покупка (продаж) лщензи, патенту, використання венчурно! схеми (вГд-криття компанГ1 «сплiнiн» тощо), трансферт технологш. Це ще раз тдтверджуе думку про те, що концепщя вГдкрито! шноваци базуеться на комбшащях внутршнГх та зовнГшнГх ресурсiв як джерелах Гдей, так г засобах 1х комерщалГзацп. А реальними ресурсними можливостями для вибудову-вання таких схем взаемодГ! виступають корпоративнГ тд-приемства, здатнГ розробляти, акумулювати та реалГзувати цГннГ Где! як само! компани, так Г зовнГшнГх джерел.
ДанГ дослГдження, проведеного ОЕРС (2009 - 2010 рр.), свГдчать, що компанп розвинених краш Г Н1К наразГ пере-ходять до активного використання переваг вГдкритих шно-вацш за рГзними ГнновацГйними практиками. Виявлено, що
гнновацгйнг компани в зазначених крашах використовують такГ практики (або 1х комбшаци): 1) новГ для ринку шнова-цГ1; 2) ГмГтацГ! на основГ маркетингу; 3) модершзащю проце-сГв; 4) «розширену» шновацшну дГяльнГсть. СтупГнь впливу таких чинниив, як: права на Гнтелектуальну власшсть, при-дбання технологГй ззовнГ, дизайн, маркетинг, на зазначеш моделГ шновацшно! активностГ варГюеться вГд кра1ни до кра'ши. Так, наприклад, у АвстрГ1, ДанГ1 та НовГй ЗеландГ! при створенш ГнновацГй використання власних технологГй поеднуеться з Гмпортом результатГв дослГджень Г розробок, що свГдчить про використання бГльш вГдкритих шновацш-них схем. У ФранцГ! та ВеликобританГ!, навпаки, компанГ! придГляють бГльше уваги захисту прав на Гнтелектуальну власшсть (патенти, авторсьи права, реестрацГя промис-лових зразкГв), часто Ггноруючи можливостГ використання «зовнГшнГх » технологГй [15]. ПодГбний пГдхГд до ГнновацГй вважаеться бГльш закритим.
Тобто, результати показали, що бГльш ГнновацГйними та наукоемними е саме тГ кра'ши, як орГентованГ на вГдкритГ шновацГ1, а 1х компанГ! займають провГднГ позицГ! на свГто-
вому ринку. Водночас, висловлювання опитаних говорять про бкьшу реальну або потенцшну ор1ентац1ю на подаль-шу в^критють 1нновац1йно1 д1яльност1.
Наприклад, визначено, що таю пров1дш компанп на ринку, як IBM, Motorola Mobility, Nokia, Apple, Microsoft, не лише в1дшшли в^ вузького розумшня закритостi шновацш-но'1 дiяльностi, активiзували продуктовi та технолопчш шно-вацп, а i здiйснили за останнi роки кардинальш органiзацiйнi змiни. У стратегй розвитку, у оргашзацп бiзнесу та управлш-ня ним, що стало ще однieю прибутковою iнновацieю.
Таким чином, в^крип iнновацii - це шновацц, що роз-робляються iншими суб'ектами як у рамках нацiонального господарства, так i за рахунок суб'ектгв зарубгжних кра'1н.
Усе бкьша ильисть великих фiрм та компанiй схиль-на до переходу вiд традицшно! «закрито'1» моделi iнновацiйноi дiяльностi до моделi «вiдкритих» шно-вацiй, яка, перетинаючи межi кра'1н, е нев^'емною складо-вою сучасних ринкових в^носин i передбачае активну вза-емодш поряд з власним джерелом новаторства зовншшх джерел iдей та технологш.
Водночас, як свiдчить досвiд потужних свiтових кор-порацiй, для використання дано'1 системи iнновацiй дуже важливим е управлшська складова, осккьки саме вона здатна забезпечити високий ргвень внутршшх техноло-гiчних розробок i компетенцп персоналу, щоб ефективно оцшити необхiднiсть i вибiр зовнiшнiх розробок для ште-грацп до внутршшх процесгв.
Так, з одного боку, складаеться враження, що з ви-користанням вiдкритих iнновацiй в^падае потреба шщгю-вати всi пошуковi роботи всерединi компанп для отриман-ня прибутку вiд ново'1 1де'1, а також пiдприемства можуть скористатись трансфером технологш, щоб отримати в^ 1х реалiзацii максимальний прибуток, або ж просто для швид-ко'1 i ефективно'1 реалiзацii [17]. А, з шшого боку, цi процеси
е бкьш складними, оскiльки в1дкрий iнновацii поеднують зовнiшнi та внутршш iдеi в систему, вимоги до яко! визна-чаються цiлями тдприемства, його специфiкою та можли-вктю трансформацп управлiнськоi моделi.
Мова йде про те, що закрит шновацп не потребу-ють зусиль щодо змiни моделi управлiння iнновацiйною дiяльнiстю. Вона, як i самi шновацп, е традицшною, чiтко вбудованою у оргашзацшну структуру закритою моделлю. У практищ iнновацiйно-активних фiрм рiзних краш вони набули рис моделей першого, другого та частково третього поколшь (1G, 2G, 3G - посл^овного та функцiонального спрямування).
1нша справа - в1дкрий iнновацii, якi закладають умо-ву iнварiантностi шляхгв здшснення iнновацiйноi дiяль-ностi та управлшня нею. Мова iде про те, що таке управлш-ня саме набувае рис в^критост й у шновацшно-активних корпорацiях (моделi управлiння шноващями Клайна - Ро-зенберга, Купера та 4G - системно-синерпчного спрямування) [15; 18] (рис. 2).
На наш погляд, таке розумшня в^крито! моделi управлшня шновацшною дiяльнiстю здатне забезпечувати корпорацiям нарощення фшансових, клiентських, внутрш-ньо системних i навчальних ефектгв. За словами 6. Мше-нiна, мова iде про корпоративний синерпзм [19], який при вдалому використаннi вказаноi моделi з в^пов^ним вну-трiшнiм i зовншшм iнституцiйним забезпеченням спро-можний розширювати зону власноi дц поза межi окремоi корпорацп.
Якщо говорити про корпорацп та краши, якi тяжшть до використання закритих iнновацiй або слабо розвивають практику в^критих, то до них можна взнести i вiтчизнянi компанп.
В Украiнi лише деяи агрокорпораци, машинобудiвнi компанп та загалом суб'екти великих ПФГ сьогодш засто-совують практику вiдкритих шновацш та вдосконалюють
Зовншы джерела pecypciB (фiнанcoвиx, iнфopмацiйниx,
трудових, тexнiчниx тощо) та iдeй як джерело шновацш
Узгодження нацioнальниx, peгioнальниx i корпоративних програм i cтpатeгiй розвитку як основа атьовоТ кооперацГ'', оптимального використання ресурав, кoмпeтeнцiй, poзпoдiлy pизикiв
V
Hoвi внyтpiшнi та зoвнiшнi ринки реалГзацГ''
7Y
V
Bлаcнi ресурси та iдeТ' компанГТ як джерело шновацш
Продукування iннoвацiй (opieнтoваниx на ринок
та opieнтoваниx на удосконалення процеав у оргашзацп як основи подальшоТ шновацшноТ дгяльностг)
Поточний цГльовий ринок реалГзацГ''
Здекларован державою умови реалГзацГ'' та пщтримуюча iнфpаcтpyктypа шновацшноТ дГяльностГ
Рис. 2. Модель управлшня вщкритими iнновацiями (уточнено на основ! [15; 18])
О
О Q_
<
CQ О
<
о ш
модель управлшня шновацшною дiяльнiстю. Проте, як пише В. Чабан, переважна бкьшкть агрофiрм е «зарубГж-ними i практично увесь свiй прибуток направляють поза межi кра'1ни» [20, с. 278]. Подiбним чином дiють й iншi ви-сокотехнологiчнi та шновацшно спроможнi компанГ!.
Складною е ситуащя i з iнтелектуальною власнiстю. «Викликае сумнiв те, що iнновацiйнi Где'!, вiдкриття, тех-нологГ! можуть бути дшсно вiдкритi для партнерш шнова-цiйного процесу. Так, частка патенпв i лiцензiй, якi вiльно обертаються на ринку, а не всередиш корпорацiй, складае лише 10 - 20%. I, як правило, технолопчний лГдер передае тiльки тi технолог!!, як для нього вже морально застарь ль..» [20, с. 287].
За даними агентства «Bloomberg», Украша поала 42 мiсце з 50 за рГвнем iнновацiйностi кра'1н поряд з Грещею (41) та Болгарiею (43) [21]. За нами - для наглядност -Македонiя, Беларусь, ПГвденна Африка. А за шформащею журналу «The Economist», потенцiал розвитку у середньо-та довгостроковш перспективi для Укра'ни свГтовими екс-пертами оцшений як дуже низький (поряд з Кешею i Hi-герiею) [22]. Серед 100 найбiльш шновацшних компанiй свГту, за даними «Forbes», немае жодно'1 укра'1нсько1.
За результатами оцшювання Глобального iндексу конкурентоспроможностi за 2011 - 2012 рр. Украша поала 82 мкце серед 142 кра'1н ¡з iндексом конкурентоспромож-носп 4.0, у тому числГ в розрГзГ складових оцшки: базовi ви-моги: 98 мГсце, шдекс 4.18; тдсилювачГ ефективност - 74 мюце, шдекс 4.00; фактори розвитку та шновацшного по-тенщалу - 93 мкце, шдекс 3.29. Найнижчу оцшку отримала третя складова - насамперед, за рахунок негативно'! оцшки рГвня розвитку бГзнесу. 1нновацшш фактори розвитку, як! характеризують безпосередньо шновацшний потенщал i стутнь його реалГзацп, отримали оцшку вищу за середньо-рейтингову, зокрема: вища, середня та професшна освь та - 46 мкце; шновацГ! - 63 мГсце; шфраструктура - 68 мГсце. БГльш низьку, шж загально-рейтингова, оцГнку мае складова технолопчно! готовностГ - 82 мГсце, яка оцГнюе доступнГсть останнГх технологш; освоення технологГй на рГвш компанш; стан законодавства щодо шформацшно-комушкацшних технологГй; прям! шоземш швестицГ! та передачу технологГй; динамку користувачГв мобГльних те-лефонГв, 1нтернету, персональних комп'ютерГв, доступу до широкосмугового 1нтернету [21].
Якщо проаналГзувати типи шновацшно'! дГяльностГ вГтчизняних фГрм, то можна визначити: провГдне мГсце останнГми роками выводиться маркетинго-вим та органГзацГйним шноващям (11,2%), продуктовим i процесовим (4,2%). Серед технолопчних шновацш перевага надаеться придбанню машин, обладнання, програм-ного забезпечення (81,2%). Позитивним е той факт, що ряд компанш серед основних напрямГв шновацшно! дГяльностГ вказуе на навчання та тдготовку кадрГв (у середньому 29,6 тдприемств з переважанням великих корпорацш) [24]. Водночас, дослГдження дГяльностГ таких потужних вГтчизняних корпорацш, як «SCM», «Приват», «1нтерпайп» у по-рГвнянш з шоземними («Exxon Mobil», «Walmart Stores», «Sinopec Group») показали, що реальний вГдсоток дотацГй у розвиток «людського потенцГалу» вГтчизняних компанГй становить лише 0,14 - 0,39 % вГд чистого доходу, у той час, як за кордоном - 0,94 - 1,3 %. КрГм того, хоч i е незначне зростання кглькосп зовншшх i внутрГшнГх НДР, але з переважанням останнГх [24].
З року в рж скорочуються як обсяги власного, за-лученого нащонального, так i державного фшансування iнновацiй. Поряд з цим скорочуеться i кiлькiсть iноземних швестицш у наукоемнi пiдприемства. Як свГдчать данi [25; 26], iноземнi швестори мало зацiкавленi в розвитку кон-курентоспроможних технологiй на нацiональному ринку, тому переважну бГльшють сво'1х швестицш спрямовують на акцГ1 великих тдприемств енергетично'1, машинобудГвно! будГвельно'! та переробно'1 промисловостi, а не у сфери, що орiентованi на високi технологи. Це ще бiльше деформуе структуру шновацшно! активност та знижуе ймовiрнiсть вибудовування системи вiдкритих iнновацiй, вГдповГдно'! '1м моделi управлiння.
На загальному фонi iнновацiйних негараздГв особливо катастрофiчно виглядають показники дiяльностi технопарков. Наприклад, за офiцiйними даними в УкраШ нараховуеться 16 технопаркГв, з яких реально працюе лише вгам. У той час, як у США функщонуе бГля 140 науко-вих технопаркГв, у ВеликобританГ! - 40. У цГлому в бврот -бГльше 1500 науково-технологiчних структур [27], де активно реамзуеться модель управлшня вГдкритими iнновацiями.
Не менш катастрофiчною е i ситуацiя щодо активГза-цГ1 участi НД1 у процеа здiйснення шновацшно! дiяльностi вГдкритого типу у взаемодГ! з корпоративним ядром, ви-користання механiзму аутсорсингу, трансферту технологш тощо [28].
На жаль, таких фактГв можна представити велику кГльисть. 1з року в рж динамiка показникГв мае тенденщю до точкового та диспропорцГйного викривлення в бш окре-мих компанш.
Загалом для вГтчизняних пiдприемств, насамперед, корпоративного типу характерною е вГдсутшсть розумшня довгострокових ефектГв зростання при використанн шно-вацГй, '1хньому перетворенн Гз закрито'1 до вГдкрито'1 системи з поступовою перебудовою моделГ управлшня ними, можли-востГ отримання випд у фГнансуваннГ, виходГ на новГ ринки, оптимГзацГ! капГталу та руху ресурсних потокГв тощо. Про це свГдчить Г той факт, що вггчизняш корпорацГ! практично не використовують переваг стратегГчного управлГння та орГен-тованГ на продовження ефекту масштабу, а не на реамзащю синергетичного ефекту вГд впровадження ГнновацГй.
Проте ще бГльше вражае той факт, що значення переходу до тако'1 моделГ управлГння дуже часто спрощено сприй-маеться Г владою. Можна погодитись зГ словами Л. Федуло-во'1 про неГнновацГйний характер державно'1 полГтики, який виражаеться в недостатньому обсязГ фГнансування шновацшно! сфери, у той час, як бкьшють пГдприемств постГйно перебувае у стан необхГдностГ жорстко'1 оптимГзацГ! ви-трат, тому «передусГм заощаджують на розвитку, вГдклада-ючи на невизначене майбутне шновацшш проекти, видат-ки на НДДКР Г технолопчну модершзащю» [29, с. 91]. Але мова Где не лише про вГдсутшсть фшансово! тдтримки, а Г реальних стимулГв для здГйснення шновацшно! дГяльностГ, де чГльне мГсце займае шституцшне забезпечення такого виду дГяльностГ, а також питання тдвищення ефективно-стГ Гнфраструктури.
Узагальнюючи данГ аналГтичних матерГалГв Г практики функцГонування шоземних Г вГтчизняних компанГй корпоративного типу, доцГльно визначити основнГ напрями вдосконалення моделГ управлГння ГнновацГйною дГяльшс-тю в контекстГ отримання ефекту вГд вГдкритостГ ГнновацГй (табл. 4).
Напрями удосконалення моделi управлшня шновацшною дiяльнiстю корпоративних пщприемств
нацiонального господарства
На рiвнi компанш На рiвнi держави
• Чпгасть усвщомлення джерел шновацп (HayKOBi дослн дження, потреби ринку, кнукч знання, отримаш у процес навчання на власному досв^ знання) та корелювання ТхньоТ BapTOCTi i достyпностi з можливiстю формувати попит на iнновацiю, галузевою приналежнiстю, стадi£ю життсвого циклу фiрми, впливу iнших внyтрiшнiх та зовншых факторiв; • необхiднiсть такоТ комбiнaцiï взa£модiй, при якi збтьшувати-меться альтернативнiсть способiв використання наявних (внутршшх i зовнiшнiх) ресyрсiв; • можливiсть забезпечення ефективноТ (з фшансовоТ, yправлiнськоï, ринковоТ та iнших позицш) взасмодп внyтрiшнiх пiдроздiлiв компанп i зовншых iнститyтiв; • оптимiзaцiя проектноТ дiяльностi; • достyпнiсть сучасних шформацшно-комункацшних технологiй; • формування оргaнiзaцiйних структур нового типу (ство-рення мiжфyнкцiональних команд, точок контролю), забезпечення паралельносп прийняття yправлiнських рiшень; • пщвищення значення ризик-менеджменту у процеа здшснення вiдкритоï iнновaцiйноï дiяльностi; • перехщ до альтернативних стрaтегiй, як визначають можливiсть продукувати не лише шнова^ю-продукт, а й iнновaцiю-процес як основу здшснення оргаызацшних iнновaцiй; • поступова оркнта^я не на покращуючи, а на системнi та проривн iнновaцiï; • запровадження на постшнш основi систем планування iнновaцiй та групування стратегш iнновaцiйного розвитку; • удосконалення процесу управлшня корпоративним шновацшним портфелем; • навчання персоналу з метою нарощення його штелектуального потен^алу та ш. • Перегляд та вдосконалення корпоративного законодавства; • приведення у вщповщнкть стратегш та програм шновацм-ного розвитку з огляду на можпивкть залучення корпоративного ядра за удосконалюючими, системними та проривними шнова^ями; • перегляд политики фшансування шновацш на рiзних етапах iнновацiйного процесу; • визначення мотиватсрв для стимулювання шновацшноТ дiяльностi, ранжованих вiдповiдно до виду шновацш; • проведення структурно-оргаызацшних змш у iнновацiйнiй сферi; • формування умов для створення мiжгалузевих зв'язш на базi iнновацiйних процеав у частин програмно-цiльового пiдходу; • укртлення позицiй фундаментальних дослiджень та забезпечення механiзмiв и активного включення у iнновацiйний процес на базi вiдкритих iнновацiй; • консолща^я цiнних паперiв держави та Тх використання як iнструменту пiдвищення шновацмно''' активностi; • вибудовування ланцюга: заявка, програма, фшансування, результат, пщконтрольшсть, звггнкть з метою оптимiзацГ'' державного фшансування шновацш; • нормативне закртлення механiзмiв пiдвищення шновацмно''' активностi бiзнесу з вщкиданням дублюючих елементiв та можливостей «обiйти» норму; • прийняття важливих корпоративних законiв, що обме-жуватимуть рейдерство, чорний лобiзм та корпоративну коруп^ю; • удосконалення законодавства про власнкть, насамперед у частинi забезпечення прав штелектуальноТ' власностi та ш.
На наш погляд, лише при одночасному задiянi про-цейв удосконалення управлiння iнновацiйною дiяльнiстю як на мшро-, так i на макрорiвнях можливе прискорене та дieве запровадження вiдкритоï моделi управлiння шнова-цiйною дiяльнiстю з розширенням синергетичного ефекту за межi корпоративного ядра нащонального господарства.
ВИСНОВКИ
Незважаючи на те, що бкьша ильисть великих фiрм та компанш у свт схильна до переходу на модель «в^кри-тих» iнновацiй, вiтчизнянi корпорацп мало використову-ють дану модель та лише в окремих галузях. Однак, зважа-ючи на те, що концепщя вiдкритоï iнновацiï базуеться на комбiнацiях внутрiшнiх i зовншшх ресурйв як джерелах iдей, так i засобах к комерцiалiзацiï, то при задiяннi про-цесiв удосконалення управлшня шновацшною дiяльнiстю як на мшро-, так i на макрорiвнях можна забезпечити дiеве запровадження вккрито'1 моделi управлiння iнновацiйною дiяльнiстю вггчизняних корпорацiй, поступово розширюю-чи синергетичний ефект на iншi пiдсистеми економжи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Solow R. M. A contribution to the theory of economic growth / R. M. Solow // Quarterly Journal of Economics. - 1956. -February. - Р. 65 - 94.
2. Баранов О. Г. 1нновацшы теорп: представники i проблема структуризацп / О. Г. Баранов // 1^жвщомчий збiрник на-укових праць: 1стсря народного господарства та eKOHOMiMHOi" думки Укра'ни. - К., 2009, вип. 42. - С. 45 - 56.
3. Product and process innovation / Офщшний сайт статистики £С [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=inn_cis5_ prod&lang=en#
4. Заремський Б. В. Протирiччя та асиметрп шновацм-ного розвитку свновоТ економiки / Б. В. Заремський // Актуальш питання сталого розвитку економки : збiрник наукових праць з актуальних проблем економiчних наук: у 2-х томах / Наукова оргаыза^я «Перспектива». - Днтропетровськ: Видавничий дiм «Гельветика», 2012. Т. 1. - С. 191 - 201.
5. OECD, Innovation and Growth: Chasing a Moving Frontier. - 2009. - 264 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.oecd.org/innovation/
6. Юр'якова М. €. 1нновацшш фактори пщвищення кон-курентоспроможност / М. £. Юр'якова // Теоретичш та приклады питання економiки : збiрник наукових праць. - К., 2011, Вип. 25. - С. 164 - 171.
7. US National Science Board. Science and Engineering Indicators 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.nsf.gov/statistics/seind12/
8. Якубовський М. Науково-шновацшне забезпечення модершзацп украшсько''' промисловосп / М. Якубовський // Економка Укра'ни. - 2009. - № 10. - С. 4 - 14.
9. Innovation, BCG, 2010: A return to prominence and the emergence of new world order: report / J. P. Andrew, J. Manget, D. C. Michael, A.Taylor, H: Zablit; The* Boston; Consulting Group. - Boston, MA : The Boston Consulting Group, Inc., 2010. - 25 p.
10. Деревообробний кластер Фшляндп [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.lesonline.ru/news/?id=221275
11. Садовська Г.Ф. Високотехнолопчна сфера економ^и Нщер-ландiв / Г. Ф. Садовська // Матерiали круглого столу «Международные процессы в аэрокосмическом комплексе» : Материалы обсуждений научной общественностью. - К., 2010. - С. 39 - 40.
12. Чесбро Г. Открытая инновация: новые установки по созданию и коммерциализации технологии / Г. Чесборо. - Бостон : Изд-во Гарвардской бизнес-школы, 2003. - 200 с.
13. Петий И. И. Опыт открытых инноваций на основе методики G3-ID в России / И. И. Петий, М. С. Рубин // Инновации. - 2010. - № 7. -С. 6 - 10.
14. Сабадош Г. О. Модель вщкритоТ шновацп в механiзмi державно! пщтримки пщприсмництва / Г. О. Сабадош, Ю. В. Топольницький // 1нновацп в бiзнесi ХХ1 стол^тя.- 2011. - С. 110 - 116 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/ portal/.../ 110_116.pdf
15. Гине Ж. Открытые инновации: эффекты для корпоративных стратегий, государственной политикии международного «перетока» исследований и разработок / Ж. Гине, Д. Майсснер // Форсайт. - 2012. -Т. 6, № 1. - С. 26 - 35.
16. Бухвалов А. В. От истоков исследований менеджмента к будущим парадигмам: анализ инновационных компаний / А. В. Бухвалов, В. С. Катькало // Российский журнал менеджмента. - 2012. - № 4. -С. 49 - 60.
17. Алсуф'сва О. А. Аналiз системних основ та форм генезису Н1С / О. А. Алсуф'сва // £вропейський вектор економiчного розвитку. -2012. - № 1 (12). - С. 3 - 10.
18. Науменко Е. О. К вопросу о моделях управления инновационным процессом на предприятии в современных условиях / Е. О. Науменко // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета - 2006 - http://ej.kubagro. ru/2006/04/03/ (05.05.09)
19. Мшенш €. В. Глобальне середовище та фшансово-еконо-мiчна нестабшьшсть : монографiя / Р. П. Косодм, £. В. Мшенш, А. О. Бон-даренко. - Суми : Видавництво «МакДен», 2010. - 252 с.
20. Чабан В. Г. Вщкрит шновацп як шструмент управлшня ш-новацтним процесом / В. Г. Чабан // Формування ринковоТ економ^и : зб. наук. праць. - Спец. вип. : у 2 ч. Органiзацiйно-правовi форми агро-промислових формувань: стан, перспективи та вплив на розвиток сшь-ських територм / М-во освiти i науки, молодi та спорту УкраТни, ДВНЗ «КиТвський нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана» ; вщп. ред. О. О. Бслясв. - К. : КНЕУ, 2011. - Ч. 2. - С. 283 - 288.
21. УкраТна: Всесв^шй огляд економiчних злочишв / Пщготов-лено в рамках дiяльностi МiжнародноТ мережi фiрм PwC [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела : http://www.pwc.com/ua
22. Рейтинг конкурентоспроможност компашй св^: за дани-ми Всесв^нього економiчного форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.weforum.org/reports
23. Прохорова М. Е. По|^вняльнии аналв транснацюналваци украТнських та зарубiжних ТНК / М. Е. Прохорова, В. В. Кузьмяк // На-уковий вкник 1нституту мiжнародних вщносин НАУ. Серiя: економ^а, право, полтолопя, туризм. - 2011. - Том 2. - № 4. - С. 34 - 48.
24. Наукова та шновацмна дiяльнiсть в УкраМ статистичний збiрник ДержавноТ служби статистики УкраТни. - К. : ДП «1нформацтно-видавничий центр Держстату УкраТни», 2012. - 305 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
25. Захарш С. В. 1нновацтна актившсть промислових пщпри-смств / С. В. Захарш // Економ^а i прогнозування. - 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ief.org.ua/Arjiv_EP/Zajarin306.pdf
26. Про стан та перспективи розвитку пщприсмництва в Укра-Тш: нацюнальна доповщь : дан Державного комтету УкраТни з питань регуляторноТ полiтики та пщприсмництва за роками [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.dkrp.gov.ua/files/c19f3.doc
27. Пожусва Т. О. Оргашзацмно-фшансове забезпечення розвитку шновацтного процесу на втизняних пщприсмствах / Т. О. Пожусва // Економiчний вкник Донбасу. - 2012. - № 1 (27). - С. 213 - 217, с. 215.
28. Джемелшська Л. В. Аналiз моделей вщкритоТ та закритоТ шновацтноТ дiяльностi пщприсмств / Л. В. Джемелшська // Сучасн проблеми економ^и та пщприсмництва. - 2011. - Вип. 7. - С. 86 - 90.
29. Федулова Л. I. Концептуальна модель шновацмноТстратеги УкраТни / Л. I. Федулова // Економ^а i прогнозування. - 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ EP/2012_1/7_Fed.pdf
REFERENCES
Andrew, J. P., Manget, J., and Michael, D. C. Innovation, BCG, 2010: A return to prominence and the emergence of new world order: report. Boston; MA: The Boston Consulting Group, Inc., 2010.
Alsuf'ieva, O. A. "Analiz systemnykh osnov ta form henezysu NIS" [The analysis system framework and forms the genesis of NIS]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 1 (12) (2012): 3-10.
Bukhvalov, A. V., and Katkalo, V. S. "Ot istokov issledovaniy mened-zhmenta k budushchim paradigmam: analiz innovatsionnykh kompaniy" [From the origins of management for future research paradigms: the analysis of innovative companies]. Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta, no. 4 (2012): 49-60.
Baranov, O. H. "Innovatsiini teorii: predstavnyky i problema struktu-ryzatsii" [Innovative Theory representatives and problem structuring]. Isto-riia narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoi dumky Ukrainy, no. 42 (2009): 45-56.
Chesboro, G. Otkrytaia innovatsiia: novye ustanovki po sozdaniiu i kommertsializatsii tekhnologii [Open innovation: the new setting for the creation and commercialization of technology]. Boston: Garvardskaia bi-znes-shkola, 2003.
Chaban, V. H. "Vidkryti innovatsii iak instrument upravlinnia inno-vatsiinym protsesom" [Open innovation as a tool for managing the innovation process]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky, vol. 2 (2011): 283-288.
"Derevoobrobnyi klaster Finliandii" [Woodworking cluster Finland]. http://www.lesonline.ru/news/?id=221275
Dzhemelinska, L. V. "Analiz modelei vidkrytoi ta zakrytoi innovatsii-noi diialnosti pidpryiemstv" [Analysis of the open and closed models of innovation activity]. Suchasni problemy ekonomiky ta pidpryiemnytstva, no. 7 (2011): 86-90.
Fedulova, L. I. "Kontseptualna model innovatsiinoi stratehii Ukrainy" [Conceptual model of the innovation strategy of Ukraine]. http://www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EP/2012_1/7_Fed.pdf
Gine, Zh., and Mayssner, D. "Otkrytye innovatsii: effekty dlia korpo-rativnykh strategiy, gosudarstvennoy politikii mezhdunarodnogo «pere-toka» issledovaniy i razrabotok" [Open innovation: The effects of corporate strategies, public policy, international "flow" research and development]. Forsayt, vol. 6, no. 1 (2012): 26-35.
Kosodii, R. P., Mishenin, Ye. V., and Bondarenko, A. O. Hlobalne sere-dovyshche ta finansovo-ekonomichna nestabilnist [The global environment and global economic instability]. Sumy: MakDen, 2010.
Kir'iakova, M. Ie. "Innovatsiini faktory pidvyshchennia konkuren-tospromozhnosti" [Innovative factors competitiveness]. Teoretychni ta prykladnipytannia ekonomiky, no. 25 (2011): 164-171.
Naumenko, E. O. "K voprosu o modeliakh upravleniia innovatsion-nym protsessom na predpriiatii v sovremennykh usloviiakh" [On the pattern of innovation process at the enterprise in modern conditions]. http:// ej.kubagro.ru/2006/04/03/
"Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini: statystychnyi zbirnyk Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy" [Research and Innovation in Ukraine : Statistical Yearbook of the State Statistics Service of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua
"OECD, Innovation and Growth" http://www.oecd.org/innovation/
"Product and process innovation". Ofitsiinyi sait statystyky IES. http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=inn_cis5_ prod&lang=en
Petiy, I. I., and Rubin, M. S. "Opyt otkrytykh innovatsiy na osnove me-todiki G3-ID v Rossii" [Experience open innovation based on the methodology G3-ID in Russia]. Innovatsii, no. 7 (2010): 6-10.
Prokhorova, M. E., and Kuzmiak, V. V. "Porivnialnyi analiz transnat-sionalizatsii ukrainskykh ta zarubizhnykh TNK" [Comparative analysis of the transnationalization of Ukrainian and foreign multinationals]. Naukovyi visnykInstytutu mizhnarodnykh vidnosyn NAU. Seriia: ekonomika, pravo, poli-tolohiia, turyzm, vol. 2, no. 4 (2011): 34-48.
"Pro stan ta perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva v Ukraini: nat-sionalna dopovid" [On the status and prospects of business in Ukraine : national report]. http://www.dkrp.gov.ua/files/c19f3.doc
Pozhuieva, T. O. "Orhanizatsiino-finansove zabezpechennia roz-vytku innovatsiinoho protsesu na vitchyznianykh pidpryiemstvakh" [Orga-
nizational and financial support for innovation process in domestic enterprises]. Ekonomichnyi visnykDonbasu, no. 1 (27) (2012): 213-217.
"Reitynh konkurentospromozhnosti kompanii svitu: za danymy Vsesvitnyoho ekonomichnoho forumu" [Rating competitiveness of companies in the world : according to the World Economic Forum]. http://www. weforum.org/reports
Sabadosh, H. O., and Topolnytskyi, Yu. V. "Model vidkrytoi innovatsii v mekhanizmi derzhavnoi pidtrymky pidpryiemnytstva" [The model of open innovation in the mechanism of state support]. www.nbuv.gov.ua/ portal/.../110_116.pdf
Sadovska, H. F. "Vysokotekhnolohichna sfera ekonomiky Niderland-iv" [High-tech sphere EVD]. Mezhdunarodnye protsessy v aerokosmycheskom komplekse. Kyiv:, 2010.39-40.
Solow, R. M. "A contribution to the theory of economic growth". Quarterly Journal of Economics, February (1956): 65-94.
"US National Science Board. Science and Engineering Indicators 2012" http://www.nsf.gov/statistics/seind12/
"Ukraina: Vsesvitnii ohliad ekonomichnykh zlochyniv" [Ukraine : World review of economic crimes]. http://www.pwc.com/ua
Yakubovskyi, M. "Naukovo-innovatsiine zabezpechennia modern-izatsii ukrainskoi promyslovosti" [Research and innovation for modernization of Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2009): 4-14.
Zakharin, S. V. "Innovatsiina aktyvnist promyslovykh pidpryiemstv" [The innovative activity of industrial enterprises]. www.ief.org.ua/Arjiv_EP/ Zajarin306.pdf?
Zaremskyi, B. V. "Protyrichchia ta asymetrii innovatsiinoho rozvytku svitovoi ekonomiky" [The contradictions and asymmetries of the global innovation economy]. Aktualni pytannia staloho rozvytku ekonomiky, vol. 1 (2012): 191-201.
УДК 336.773
математичне обгрунтування показника концентраци впливу членства
для анал1зу вразливост! кредитноТ сп1лки
© 2014
Алексеев в. i.
УДК 336.773
Алексеев В. I. Математичне обГрунтування показника концентрацм впливу членства для аналiзу вразливост кредитноТ спiлки
Дотдження присвячено проблемi визначення потенцйних загроз Bid надм/рно! концентрацИ впливу на кредитну стлку з боку окремих и члешв за рахунок зосередження в них значних сум зобов'язань перед стлкою та/або зобов'язань стлки перед ними. Розглянуто типовi категорИ члешв кредитних стлок, що чинять фактичний вплив на !х д'тльшсть, проведено анал/з характеру та м/ри впливу на кредитну стлку представнишв таких категорй членства, об(рунтовано важлив/сть анал/зу такого впливу з точки зору вразливостi кредитноi стлки до можливих дт таких категорш членства на шкоду штересам кредитноi стлки. Запропоновано математичне об(рунтування показника концентрацИ впливу, визна-чено методику розрахунку цього показника та окреслено можливу i прийнятну сферу його застосування. Ключов'! слова: кредитт стлки, показник концентрацИ впливу, анал'в вразливостi, ринок ф'тансових послуг, державне регулювання Формул: 4. Ббл.: 10.
Алексеев Владислав 1горович - кандидат техн/чних наук, доцент, кафедра прикладноi математики, Нацюнальний ушверситет «Льввська по-лтехшка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
УДК 336.773
Алексеев В. И. Математическое обоснование показателя концентрации влияния членов для анализа уязвимости кредитного союза
Исследование посвящено проблеме определения потенциальных угроз от чрезмерной концентрации влияния на кредитный союз со стороны отдельных его членов за счет сосредоточения у них значительных сумм обязательств перед кредитным союзом и / или обязательств союза перед ними. Рассмотрены типичные категории членов кредитных союзов, оказывающие фактическое влияние на их деятельность, проведен анализ характера и меры влияния на кредитный союз представителей таких категорий членов, обоснована важность анализа такого влияния с точки зрения уязвимости кредитного союза к возможным действиям таких категорий членов во вред интересам кредитного союза. Предложено математическое обоснование показателя концентрации влияния, определена методика расчета этого показателя и очерчена возможная и приемлемая сфера его применения. Ключевые слова: кредитные союзы, показатель концентрации влияния, анализ уязвимости, рынок финансовых услуг, государственное регулирование. Формул: 4. Библ.: 10.
Алексеев Владислав Игоревич - кандидат технических наук, доцент, кафедра прикладной математики, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
UDC 336.773
Alekseyev Vladislav I. Mathematical Justification of the Indicator of Measure of Concentration of Member Influence for Analysing Vulnerability of the Credit Union
The article studies the problem of identification of real threats from excessive concentration of influence upon the credit union from its individual members due to their concentration of significant amounts of liabilities to the credit union and / or union liabilities to them. The article considers typical categories of credit unions members that exert actual influence upon unions activity, analyses nature and measures of influence upon the credit union by representatives of such categories of members, and justifies importance of the analysis of such an influence from the point of view of vulnerability of the credit union to possible actions of such categories of members harmful to interests of the credit union. The article offers mathematical justification of the measure of concentration of influence, determines the methods of calculation of this indicator and outlines a probable and acceptable sphere of its application. Key words: credit unions, measure of concentration of influence, vulnerability analysis, market of financial services, state regulation. Formulae: 4. Bibl.: 10.
Alekseyev Vladislav I.- Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Department of Applied Mathematics, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
Одним i3 важливих чинникш у функщонувант будь-яко'1 фшансово'1 установи е стабкьтсть ïï роботи та в^суттсть загрози виникнення миттевих ви-плат за зобов'язаннями у суттевих розмiрах (тобто таких, що порушують здатшсть до забезпечення поточно'1 опера-
цшно'1 дiяльностi та виконання шших зобов'язань). Кре-дитш стлки за визначенням i вимогами Закону [1] е, по суп, об'еднанням велико'1 илькосп громадян, що спкьно користуються фшансовими послугами. Тому загроза пань ки серед вкладникш i потенцшна загроза миттево виконати
