CC BY
70
П. СОКУРЕНКО, I. ЩЕРБИНА
В. СОПКО, М. ГОЛИК
- особливу увагу придмти розвитку творчого по-тенщалу студентiв;
- партнерсьш стосунки i3 студентами;
- iндивiдуальний пiдхiд до абiтурieнта та студента;
- профшьне навчання починати з 9 класу «школа -ВНЗ - тдприемство».
Таблиця 1
Визначення рейтингу ВНЗ
Список источников
1. Алексеев А.А. Маркетинговые исследования рынка услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/rn 17/index.htm
2. Войчак А.В., Шевчук Н.А. Суть маркетинга и его современная концепция. - К.: Знання, 1994. - 216 с.
3. Волкова MM., Звездова А.В., Маркетинговые исследования в области образовательных услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.dis.ru/market /thems /arhiv/1999/6/volkova.
4. Корсак KB. Реформи в освт: Узагальнення закордонно-
го досв1ду // [Електронний ресурс] режим доступу: hnp://park.kiev.ua/osvita/eduintb/korsak/kk - reform 17.html
5.. Костенко О.А. Высшее учебное заведение как субьект рьночных отношений // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.marketing.spb.ni/conf/9/39.htm
6. Медведева В.М., Мщенко Г.Г. 1нформацшний б1знес у сфер1 освгги, культури i мистецтва. - К., 2000. — 96 с
7. Нарчбаев К И. Маркетинговый подход к университетскому образованию // [Електронний ресурс] режим доступу: htlp://kazsu]ib. uni.sci.k2/libr/vestnik/econom/year98/n7/l.him
8. Образование - все образуется? Сегодняшняя ситуация в образовании в оценке профессионалов // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.art.uralinfo.ru/literat/ Ural/Ural_7_99/Ural_07_99_l O.htm
9. Шгщулин С. Экоанализ. Современные методы маркетин-
га в области образования: динамика, перспективы // [Електронний ресурс] режим доступу: htip://www.ug.ru /ug pril/ol /97/34/t4_l.
10. Сигинова О.В. Маркетинг образовательных услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http:/www. dis. ru/market/ihems/arhiv/1999/l/saginova.
11. А.В.Войчак, В.М.Шумейко. Дослiдження сучасних концепцiй маркетингу та маркетингового менеджменту // Маркетинг в Укра!т. - 2009. - №4(56). - С. 38 - 46.
12. В.П.Пилипчук, О.В.Доншков. Маркетингове забезпе-чення якостi освiтнiх послуг // Маркетинг в Украш. -2009. - №4(56). - С. 15 - 24.
№ Критерп ощню-вання Вага крите-рш Значения критерш для об'екту, що досль джуеться (0:10)
1 2 3 4
1 Як ощнюе ВНЗ громада тдпри-емства, преса 0,2
2 Рiвень оплати за навчання 0,2
3 Квалiфiкацiя викладачiв 0,15
4 Як1сть викла-дання 0,15
5 Рiвень акредита-цп та забезпе-чення навчаль-ного процесу 0,1
6 Рiвень шфра-структури: при-мiщення, ауди-тори, бiблiотека, спортивнi спо-руди. 0,1
7 1нновацц в на-вчаннi 0,1
8 Сумарний рейтинг 1,00 Е Е Е Е
В. Сопко М. Голик
м. Кшв
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ КРЕДИТуВАННЯ ЯК ОДИН 13 ЧИННИК1В П1ДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТ1 БАНК1В
Вступ. Одшею з найважливiших категорiй ринко-во! економiки, що вiдображаe реальт зв'язки i вщноси-ни економiчного життя суспiльства, е кредитнi вщно-сини. Кредит завжди був i залишаеться важливим важе-лем у стимулюванш розвитку виробництва i являе собою економiчнi вiдносини з приводу зворотного руху позичено! вартосп. Кредит забезпечуе трансформацiю грошового катталу в позичковий i виражае стосунки мiж кредитором i позичальником. За його допомогою вшьш кошти тдприемств, приватного сектору i держа-ви акумулюються, перетворюючись у позичковий каш-тал, котрий передаеться за плату в тимчасове користу-вання. Саме з тако! одше! сторони дуже часто розгля-дають банк1вський кредит, тим самим забуваючи, чим е кредит безпосередньо для банку, а саме - джерелом одержання доходу.
Постановка проблеми. Прибуток - це економiчна категорiя, яка вiдображае збшьшення власного капiталу в результатi фшансово - господарсько! дiяльностi. Як-що доходи перевищують витрати - банк отримуе при-буток, якщо ж навпаки - несе збитки [2, с. 352].
Одним iз найважливiших видiв доходу банку е проценти, як1 отримуе банк за користування кредитом, адже у структурi активних операцiй банку традицшно найбiльшу питому вагу мають кредитш операцп. Це пов'язано з об'ективною властивютю капiталу банк1всь-ко! установи спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Кредитнi операцп являють собою один iз найефективнiших, тобто прибуткових способiв розмь щення ресурсiв банку. Водночас кредитш операцп — це найбшьш ризикований вид операцiй банку. Незва-жаючи на це у структурi доходiв банк1вських установ
найбшьшу питому вагу становлять саме доходи вщ кредитних операцш.
Якщо проаналiзувати фiнансовий результат банков за 3 квартали поточного року i3 фiнансовим станом за 2008 та 2005 роки, то можна прослщкувати наступну тенденцш. Протягом 2005 року баншвсьш установи Укра!ни отримували прибутки ввд дiяльностi, а вже протягом 2008 року хоча i вщбулося зростання прибутку банку, та все ж суттево збiльшилася така стаття витрат, як резерви тд заборгованiсть за кредитами, внаслiдок збшьшення яко! вiдбулося зменшення суми чистого при-бутку, а в окремих випадках призвело i до виникнення чистого збитку банку. Так певн банки, котрi ранiше отримували прибутки, почали отримувати збитки. Саме на 2008 рж припадае тк економiчно! кризи, який пов'язаний iз масовим протермiнуванням платеж1в та неповерненням кредипв. Банки були змушенi сформува-ти резерви на прострочену основну суму боргу та вщсот-ки за користування кредитом Якщо поглянути глибше, чому ж саме виникла така ситуацiя, то можна зауважити, що витрати на формування резервiв формуються з прибутку баншвсько! установи, коли позичальник в певний перюд не може здiйснити платж, що зумовлено кредит-ним договором. Отже, виникае ситуацiя, що банк не лише не отримуе прибутку, а й несе збитки в результат! сформованого резерву. Формування резервiв впливае також на такий норматив як норматив катталу, зокрема мшмальний розмiр регулятивного кап1талу на даний момент вже становить 120 млн. грн. Невеликим банкам iз регiональною специфiкою роботи та значними проблемами у поверненнi кредитно! заборгованостi, доволi важко було дотримуватися цього встановленого Нацю-нальним банком нормативом, вщповвдно до 1нструкцп №368 «Про порядок регулювання дiяльностi банив в Укра!ш» вiд 28 серпня 2001 року [1].
З огляду на вище наведене, можна зробити насту-пний висновок: банк1вськ1 установи настшьки сильно були зосередженнi на збшьшенш об'ему кредитного портфеля протягом 2005-2007 рошв, що зовсiм не при-дiляли вагу полiтицi, яку вони ведуть, а саме, чи прово-дився вiдповiдний аналiз фшансового стану позичаль-ника, чи проводить служба безпеки належну перевiрку кредитно! юторп клiента, його доходiв, чи належним чином працюе служба мониторингу, яка мала б займа-тися аналiзом структури та динамiки кредитних вкла-день. I вже при перших проявах фiнансово - економiч-но! кризи, масштабна кампанiя, щодо розмщення кош-тiв дала збш Масове збiльшення заборгованостi по кредитах на термш вiд 31 i до 183 днiв та шльюсть по-зичальник1в, як1 невчасно, або взагал^ не здiйснювали кредитних платеж1в невпинно зростала. Ось чому пи-тання удосконалення механiзму кредитування в баншв-ських установах Укра!ни е актуальним та таким, що потребуе детального вивчення.
Теоретична база дослiдження. Дослщженням тео-ретико-методологiчних основ банк1вського кредитування та аналiзу його результата придаляеться багато уваги у працях провщних вiтчизняних вчених: М.Д. Бшик, Ф.Ф. Бутинця, О.В. Васюренка, В.В. Вгглшського,
A.М. Герасимовича, А.В. Головача, Н.А. Головач, Р.А. Гриценка, О.Д. Заруби, В.Б. Захожая, Б.С. 1ваава, Л.М. Юндрацько!, М.Р. Ковбасюка, Г.О. Кравченко,
B.Д. Лагутша, I.M. Лазепка, Б.Л. Лущва, А.М. Мороза, Л.О. Примостки, М.Ф. Пуховшно!. Серед росiйських науковщв вагомий внесок у розробку те! тематики здш-снено O.I. Лаврушиним, Г.С. Пановою, В.М. Усоск1ним.
Однак iснуючий методичний iнструментарiй оцшю-вання ефективносп банивсько! дяльносп не е досконалим.
Тому дослвдження проблем облшу кредитних операцiй, як ^_
154
шформацшно! бази управлiння дяльтстю банк1вських установ, набувае актуальностi i потребуе удосконалення з теоретично!, так i з практично! точки зору.
Метою стати е розробка пропозицш й наукове обгрунтування шляхiв тдвищення ефективностi кредитно! дiяльностi банив, що направлен на вдосконалення теорп та дiючо! практики бухгалтерського облжу та контрою кредитних операцiй баншвських установ.
Отже, в результатi проведеного дослiдження пе-редбачаеться вирiшення таких питань як:
- удосконалення чинного законодавства у напрям-ку кредитування;
- розроблення едино! методики оцшки фшансово-го стану позичальник1в затверджено! на законодавчому рiвнi;
- набуття управлiнським облiком не рекоменда-цшного характеру, а обов'язкового, iз затвердженням на законодавчому рiвнi;
- розроблення единого бюро кредитних шторш для уах банк1вських установ також тд чiтким керiвни-цтвом головного контролюючого органу дiяльностi ба-нк1в - НБУ;
- удосконалення роботи Контрольно-ревiзiйних установ у напрямку банк1вського нагляду, ефект «не-очiкуваних перевiрок»;
- впровадження нових видiв кредитування;
- розроблення способiв захисту вiд кредитних ри-зик1в.
Необхвдно констатувати, що чинне правове регулювання кредитних вщносин не вщповвдае вимогам сього-дення i не мае системного характеру, а отже, i не забезпе-чуе належним чином стале функцiонування i розвиток ринку кредитних ресурав Укра!ни. Тому на даний момент виникае об'ективна необхiднiсть у законодавчому забез-печеннi банк1вських кредитних вщносин. Вщповвдний закон мае встановити спецiальний правовий режим бан-ювського кредитування, визначити економiчнi, правовi i органiзацiйнi основи зд1йснення кредитних операцш банками, створити юридичнi передумови для зниження кредитних ризиюв i повернення кредитних кошпв позичаль-никами. Актуальною проблемою регулювання кредитних операцш банив, що мае бути виршена у нормативному порядку, е визначення порядку здшснення переддоговiр-них кредитних вщносин.
Адже, створення умов i гарантiй для погашення кредиту забезпечуеться саме на етапi здшснення банком i позичальником переддоговiрних вiдносин як важ-ливо! стадп укладання кредитного договору. Для при-йняття рiшення про укладення кредитного договору банк мае здшснити ва необхiднi заходи для того, щоб впевнитись, що наданi кредитнi кошти будуть поверне-нi вчасно i у повному обсязi.
Основним правовим наслiдком переддоговiрних вiдносин е встановлення рiвня вiдповiдностi особи по-зичальника певним квалiфiкацiйним вимогам банку, а також визначення кредитного ризику. Усвщомлення банком в результата здiйснення переддоговiрних вщно-син рiвня кредитного ризику за кожною кредитною операцiею дозволяе прогнозувати сукупнi ризики непо-вернення кредитiв у дiяльностi цього банку. Для запобь гання критичних кредитних ризишв, що загрожують платоспроможностi банку банк мае створити умови i гарантп, як1 базуються на комерцшному розрахунку. Переддоговiрнi вiдносини визначальним чином забез-печують ефективнiсть виконання конкретного кредитного договору, а також погашення вщповщного кредиту. Перспективи укладення кредитного договору пере-бувають у прямш залежностi вiд стану виконання сторонами переддоговiрних вщносин.
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ уКРАШИ
В. СОПКО, М. ГОЛИК
Таким чином, переддоговiрнi вщносини мiж банком i позичальником можна визначити як !х взаемнi зо-бов'язання з приводу можливосп укладення кредитного договору, що спрямоват на забезпечення передумов погашення потенцшним позичальником кредиту. Вже на цш початковiй, переддоговiрнiй, стада банивська уста-нова матиме можливiсть впевнитись, що цей позичаль-ник е надшним, а саме його кредитування для банку не нестиме жодних втрат у виглящ формування резервiв та зменшення прибутку, а навпаки приноситиме прибуток у вигляд1 проценпв за користування кредитом.
Певною мiрою спiвзвучним iз цим питанням е пи-тання розроблення едино! методики оцшки фшансового стану позичальник1в затверджено! на законодавчому рiвнi.
На даний момент Нацюнальним банком Укра!ни немае чггко розроблено! та встановлено! едино! методики оцшки фшансового стану позичальнишв, як фiзи-чних так i юридичних осiб. Саме цей факт дае можли-вiсть банкам самостшно розробляти цю методику. Як результат, кожен банк використовуе ввдмшну один вщ одного методику. Таким чином може бути присутня ситуашя, що позичальник звернувшись у один банк може отримати вiдмову, адже розроблена методика е бiльш суворою, а шж в iншому банку, де позичальник отримае позитивний результат.
Формування та функцюнування единого бюро кредитних юторш на базi Нацiонального банку Укра!-ни, даватиме можливють укра!нським банкам проконт-ролювати наявнiсть кредитiв та кредитних юторш (по-зитивних чи негативних). Дана шформашя накопичува-тиметься в НБУ шляхом !! надання баншвськими уста-новами в обов'язковому порядку. Якщо ж шформащя стосуватиметься юридичних оаб то тут слiд чгтко на-давати iнформацiю про власнишв iстотно! частки тдп-риемства, директорiв, для того аби мати можливють визначити пов'язаних осiб. Таким чином це буде единою базою, яка дозволить банкам вщслщковувати по-передню кредитнi iсторiю свого майбутнього ктента, а також буде усунена ймовiрнiсть кредитування недобро-совiсного ктента, та несення банком витрат.
Важливе економiчне та юридичне значения мош-торингу кредитних операцiй в сучаснш банк1вськ1й практицi Укра!ни пов'язане зi зловживаннями, що часто мають мюце при видачi позик. Кредитнi вщносини стали в умовах кризово! економiки одним з найбiльш ураз-ливих мiсць для кримiнальних посягань. Найпошире-нiшим способом отримання незаконних кредипв е створення фiктивних комерцшних фiрм (органiзацiй) без намiру займатися господарською дiяльнiстю. Так1 органiзацi! "самол^щуються" пiсля одержання баншв-ського кредиту. Мають мюце також випадки отримання кредипв незаконним шляхом за допомогою злочинного зговору недобросовюних позичальник1в з представни-ками банку. Зрозумiло, що щ кредити з самого початку зорiентованi на неповернення.
Порядок здшснення мониторингу кредитних опе-рацiй мае бути закршлений у банк1вських шструкщях i положеннях про кредитування.
Говорячи про способи уникнення кредитного ризику, який виникае внаслiдок кредитних операцш, в першу чергу слщ визначити що ж таке кредитний ри-зик. Отже, кредитний ризик - це ризик несплати позичальником кредитору основного боргу i проценпв за його користування. Звщси, тд кредитним ризиком слщ розумпи ймовiрнiсть, а точнiше загрозу втрати банком частини сво!х ресурсiв, недотримання прибутк1в або збiльшення витрат у результат здiйснення певних фь нансових операцш
Для кожно! кредитно! операцi! характернi сво! особливосп, що визначають ступiнь ризику. Так, кредитний ризик може виникати через попршення фшансового стану позичальника, вщсутшсть належних орга-шзацшних здiбностей у його керiвництва, недостатню подготовку працiвника, який приймае ршення про кредитування, та iншi обставини.
Найбiльш загальнi засоби страхування ризик1в у бан-к1вськ1й практищ зводяться до !х диверсифiкацi! (тобто розподшу, регулювання структури i розмiрiв), а також до постшного контролю з боку банку за виконанням необ-хщних спiввiдношень i нормативiв (наприклад, нормативу максимального розмiру ризику на одного позичальника, нормативу великих кредитних ризишв, що встановлюють-ся центральним банком) та здiйснення у разi необхiдностi заходiв по !х коригуванню.
Управлiння кредитним ризиком (його мiнiмiзацiя) здiйснюеться за допомогою таких заходiв:
- лiмiтування кредитiв;
- диверсифшаци портфеля позичок банку;
- контролю за використанням кредиту та операти-вностi при стягненнi боргу;
- страхування кредитних операцш;
- достатнього та яшсного забезпечення наданих кредипв;
- аналiзу кредитоспроможностi позичальника.
I споаб - встановлення позичальникам лiмiтiв кредитування. Як правило, банки встановлюють лiмiт, який регламентуе розмiр обороту по видачах кредиту за певний перюд (лiмiт видачi). У деяких випадках вста-новлюеться лiмiт заборгованостi, який регламентуе за-борговашсть за кредитом на певну дату.
Надання кредипв за допомогою лiмiту видачi здiйснюеться, як правило, шляхом вщкриття кредитно! лiнi! (характеризуе оборот по видачi кредиту). Вона вщкриваеться клiентам зi сталою репутацiею, яш мають стабiльний фiнансовий стан. 1снують рiзнi види кредитних лшш Вони можуть бути поновлювальнi, коли кредит надаеться i погашаеться в межах встановленого л1миу, i непоновлювальш, коли пiсля надання i погашення кредиту вщносини мiж банком i клiентом при-пиняються. У рядi випадк1в питання про видачу креди-тiв вирiшуеться банком кожний раз iндивiдуально.
II спосiб - диверсифшащя кредитних вкладень. Це означае розподш кредитiв мiж рiзними суб'ектами пра-вовiдносин, клiентами рiзних форм власносп i галузей економiки, мiж рiзними регiонами кра!ни тощо. В деяких випадках дотримання банком диверсифшацп здiй-снюеться за допомогою нормативiв або вимог, як1 вста-новлюються НБУ.
Чим бшьшш кiлькостi позичальник1в надаеться кредит, тим меншим буде ризик неповернення кредипв за шших рiвних умов, осшльки вiрогiднiсть банкрутст-ва багатьох позичальнишв значно менша, шж шлькох.
III спосiб - оператившсть при стягненнi боргу -передбачае необхщшсть пiдтримувати з позичальником псш контакти протягом усього строку користування кредитом. Банк повинен слщкувати за станом справ у ктента i у разi необхiдностi застосовувати упереджува-льнi дi! щодо захисту сво!х iнтересiв.
IV спосiб - страхування кредитних операцш Вш означае, що банки повинш створювати страховi фонди як на макро -, так i макрорiвнях, а також страхувати окремi кредитнi угоди в спецiалiзованих страхових компанiях.
V спосiб - забезпечешсть кредиту.
Саме вирiшення уах цих питань дасть змогу банкам правильно оргашзувати механiзм кредитування, а таким чином зменшити шльшсть недобросовюних по-
зичальнишв, витрат на формування резервiв, що, в свою чергу, призведе до збiльшення чистого прибутку банку.
Висновки. Отже, на сучасному етат в теорп та практицi кредитних вщносин в Укра1ш науковий тдхвд до кредиту як до економiчноl категорп ще належно не застосовуеться. Нехтування об'ективними законами кредиту, який е економiчними вiдносинами, з приводу зворотного руху позичено1 вартосп, призводить до не-гативних наслщшв у реалiзацil зазначених вiдносин на практищ. Це виражаеться у формi численних недолiкiв в оргашзацп кредитування клiентiв вiтчизняними банками. Зазначеш недолiки пов'язанi з браком знань про об'ективш закони iснування кредиту. 1з ще1 причини чiтко не визначено i потребують удосконалення прин-ципи оргашзацп банк1вського кредитування та поняття кредитоспроможностi.
Зважаючи на те, що позички е найприбутковiшими активами банку i становлять основну частину !х акти-вiв, кредитна дiяльнiсть банку потребуе ретельно1 орга-
шзацп i постiйного удосконалення механiзму кредитування. Правильна оргашзащя процесу баншвського кредитування, розробка ефективно1 та гнучко1 системи управлiння кредитними операцiями виступають основою фшансово1 стабiльностi i ринково1 стiйкостi коме-рцiйних банков.
Список джерел
1. Iнструкцiя №368 «Про порядок регулювання дiяль-носп банков в Укра1ш», затверджена постановою Правлшня НБУ вiд 28 серпня 2001 р.
2. Облiк i аудит в банках: Пiдручник / А.М. Герасимович, Л.М. Юндрацька, Т.В. Кривов'яз та ш..; За заг. ред. проф. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2004. - 536 с.
3. www.aval.ua
4. www.oshaddnybank.com.ua
5. www.privatbank.ua
6. www.ukrsotsbank.com
I. Сочинська-Сиб1рцева
м. Кровоград
РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА В1ТЧИЗНЯНИХ ПЩПРИеМСТВАХ
Постановка проблеми. Вiтчизнянi шдприемства сьогоднi працюють у динамiчному непередбачуваному середовищi, яке створюеться нестабiльними ринковими вщносинами, глобалiзацiею бiзнесу, нестiйкими соша-льними процесами. Свiтовий досвiд доводить, що pi-вень i темпи соцiально-економiчного розвитку краши залежать ввд стану здоров'я, запасу знань, вмшь, ште-лектуальних здiбностей, освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик, трудово1 активностi та професшно1 мобь льностi населения.
Враховуючи сучасш свiтовi еволюцiйнi процеси, що вщбуваються в економiчнiй теорп та практищ слщ зазначити, що пpовiдним ресурсом i джерелом багатст-ва краши стае випереджаючий iнтелектуальний i духо-вний розвиток нацп, носiем якого виступае людина.
Сучаснi умови господарювання, виpiшения численних проблем адаптацп пiдпpиемств до економiчних, науково-технiчних, технолопчних, iнфоpмацiйних i соцiальних змiн в суспшьсга спонукають менеджеpiв до впровадження креативних технологiй упpавлiния персоналом на вичизняних пiдпpиемствах.
Аналiз досл1джень i публшацш. Теоpетичнi основи визначення поняття «технолопя управлшня» були закла-дет у наукових працях закордонних вчених, таких, як М. Армстронг [1], Т.Ю. Базаров, Л. Байерс, Б.М. Генюн, Ф. Герцберг, Л. Дейвю, Г. Десслер, П. Друкер, О.П. ёгоршин, О.Я. Юбанов, Е.В. Маслов, М.Х. Мескон, Ф. Тейлор, В.В. Травш, С.В. Шекшня та in
Широке коло питань, пов'язаних iз характеристикою складових елементiв технологи управлшня персоналом, вимipюванням впливу фактоpiв зовнiшнього i внутpiшнього середовища на систему упpавлiння персоналом, розглянуто такими украшськими вченими, як О.1. Амоша, Д.П. Богиня, В.Г. Герасимчук,
О.А. Гpiшнова, Г.М. Дмитренко, М.С. Доpонiна, А.М. Колот, О.Ф. Новжова, Л.М. Фiльштейн, Н.Г. Чумаченко, Г.В. Щокш, О.М. Ястремська та in Проте, як сввдчить практика дiяльностi вiтчизияних
пiдпpиемств, в умовах сьогодення спостеpiгаеться гли-^_
156
боке протирiччя мiж потребами тдвищення ефектив-ностi системи управлшня людською складовою шдпри-емства i можливостями впровадження ефективних тех-нологш управлiння персоналом.
За таких умов виникла об'ективна необхiднiсть у продовженш наукових дослiджень у цьому напрямг
Метою статтi е вивчення сучасних технологiй управлiння персоналом, виокремлення найбшьш актуа-льних i значимих складових елеменпв технологи в умовах дiяльностi вiтчизняних пiдприемств та визначення конкретних шструменпв впровадження креативних технологш збереження персоналу.
Виклад основного матерiалу. Сучасне шдприем-ство, вщповщно теорп систем, можна розглядати як стшку, динамiчну систему взаемообумовлених елеменпв, яш спроможнi вiдтворювати сво! властивостi за рахунок власних системоутворюючих ресурав. Управ-л1ння ми визначаемо як функцш органiзованих систем, яка забезпечуе збереження !х визначено1 структури, шдтримку режиму дiяльностi, реалiзацiю конкретних програм i цiлей.
Технологiя (ввд грец. - мистецтво, майстернiсть, умшня) у загальному розумiннi цього слова - це комплекс оргашзацшних заходiв, операцiй i способiв, спрямованих на виготовлення, обслуговування, експлу-атацш виробу з номiнальною як1стю та оптимальними витратами, як1 обумовленi поточним рiвнем розвитку науки, технiки i суспiльства в цiлому[2].
Технологiя упрамння - це послiдовнiсть дiй, яка приводить до гарантованого отримання результату. Вона складаеться iз iнформацiйних, обчислювальних, оргашзацшних операцш, як1 виконуються менеджерами i фахь вцями рiзного профшю за визначеним алгоритмом.
П1д технолопею управлiння персоналом ми розу-мiемо сукупнiсть прийомiв, способiв i методiв впливу на персонал у процеа його найму, використання, розвитку i вивiльнення з метою отримання ефективних юнцевих результатiв трудово1 дiяльностi.
В теперiшнiй час, як школи, особливо вiдчуваеться
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ уКРАШИ
