Соціально-педагогічні конфлікти у вищому навчальному закладі – причини виникнення та шляхи розв'язання Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ

УДК37.[012+062] Ст. викл. О.Б. Бтенька, канд. фЬ.-мат наук;

доц. Т.В. Чайшвський, канд. техн. наук - НУ "Львгвська пол1техшка"

СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧШ КОНФЛ1КТИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1 - ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ

РОЗВ'ЯЗАННЯ

Дано ан^з причин виникнення проблемних ситуацш та конфлiктiв у вищих нав-чальних закладах. Показано, що шдивщуально-психолопчш особливост учасниюв ос-вiтнього процесу створюють причини конфлжтних ситуацiй у навчальному процесi. Зазначено, що на особливу увагу заслуговуе питания у визначенш мотиваци студентiв до навчання у сучасних умовах.

Ключовi слова: конфлштна ситуацiя, освiтнiй процес, педагопчна система.

Постановка проблеми. Мiжособистiснi стосунки мiж викладачами та студентами у вишдй школi на сьогоднi е особливим типом проблем спiлкування. Тому з'ясування причин 1х виникнення потребуе уваги та докладного аналiзу.

Мета дослщження - проаналiзувати причини виникнення проблемних ситуацш, що виникають у стлкуванш викладачiв та студентiв.

Виклад основного матерiалу. Конфлiкти та проблемш ситуацií - одне з найважливтих явищ сучасного соцiального життя. Людське життя у сусшль-ствi сповнене суперечностей, ят часто призводять до зикнення iнтересiв як ок-ремих людей, так i великих та малих соцiальних груп. Конфлiкти виникають у процес взаемодií, стлкування шдиввдв мiж собою, тому вони кнують стiльки, скшьки iснуе суспiльство. Конфлшт став таким чином домiнуючою складовою суспiльних вiдносин. Вiн е присутшм як у явних, так i в латентних формах та-кож у вишшському середовищi. Керiвництво та професорсько-викладацький склад вишiв здiйснюють пошук шлянв вдосконалення освiтнього процесу; в цих умовах на перший план виступае проблема шдвищення ефективностi про-фесiональноí дiяльностi педагогiчних колективш вищих навчальних закладш. Складнiсть И виртення обумовлена, з одного боку, суперечностями сощально-економiчного характеру, з iншого - суперечностями, що виникають в самих ко-лективах вишш. Не отримуючи вчасного вирiшення, цi суперечносп стають причинами рiзного роду конфлштш, якi серйозно ускладнюють процес навчан-ня та виховання студентiв.

Науковими дослвдженнями доведено, що за своею природою сама по со-бi професiйна освiтня (викладацька) дiяльнiсть як одна iз сфер взаемодií у сус-пiльствi значною мiрою шдпадае конфлiктному протистоянню. Оскшьки факт впливу одного iндивiда на iншого - це ситуащя взаемодп, то ефект впливу пов'язаний з характером сшвввдношення особливостей, наявних у кожного з цих шдиввдв. З практичного досв^, саме iндивiдуально-психологiчнi особли-востi учасниюв освiтнього процесу створюють передумови виникнення докон-

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

флiктних ситуацш серед рiзних категорiй спiвробiтникiв вишiв, а також мiж викладачами та студентами.

На сьогодш проблему конфлшту та його попередження дослiджують у педагопщ за такими напрямами:

• ан^з конфлiктiв у педагогiчному процеи;

• конфлiкти в педагогiчних колективах та методи 1х вирiшення;

• подолання конфлiктiв у студентських колективах;

• тдготовка викладачiв до попередження та розв'язання конфлiктiв у педагопч-них колективах i серед студенив.

У шдсумку, невмiння викладацького складу вишу грамотно визначати потреби та мотиви поведшки студентiв та викладачiв призводить до невмiння розв'язувати конфлжтш ситуацц, що вiдображаeться на психолопчному клiматi у педколектив^ зниженнi якосп навчання та виховання студентав. Тому проблема шдвищення ефективностi освгтнього процесу на базi попередження та урегу-лювання проблемних ситуацiй у професшнш дiяльностi педколективiв виш1в, що реалiзують форми дистанцшного навчання, е актуальною.

Щоби врегулювати конфлiкт, пот^бно спочатку з'ясувати, чи iснуе проблема взагал^ яка виникае у тих випадках, коли е суперечносп, неузгодже-нiсть з чим-небудь. Далi встановлюеться напрям розвитку конфлiктноí ситуацií. Попм визначаються склад учасникiв конфлiкту (чи проблемно!' ситуацп), де особливу увагу придшяеться !х мотивам, цiннiсним орiентацiям, особливостям у манерi поведшки. Нарешл, аналiзуеться сенс самого iнциденту. 1снують сиг-нали, що попереджують конфлшт, серед них:

• Криза (тд час кризи звичнi норми поведшки втрачають силу, людина стае здат-на на крайнiсть - у свош уявi чи насправдi).

• Непорозумшня (спричиняеться тим, що якась ситуащя пов'язана з емоцiйною напружетстю одного з учасникiв, що призводить до викривлення сприйняття).

• 1нциденти (якась дрiбниця може спричинити тимчасове хвилювання чи роздра-тування, але дуже швидко минае).

• Напружетсть (стан, який викривлюе сприйняття шшо! людини та 11 вчинкiв, взаемовщносини стають джерелом неперервного неспокою, дуже часто будь-яке непорозумiння може перейти у конфлшт).

• Дискомфорт (штуиивне вiдчуття, хвилювання, страх, як складно описати словами).

З педагопчно! точки зору, важливо вiдстежувати сигнали, що свiдчать про зародження конфлшту. Конфлiкт розглядають як дуже значиме явище, яке неможливо iгнорувати, але iснування якого е показником нормального розвитку (чи то йдеться про колектив, чи про конкретну особисткть).

Однак багато викладачiв негативно ощнюють виникнення конфлiкту, який свдаить про недолiки у виховнiй робот! У бшьшосп спрацьовуе асоцiацiя з попршенням стосунюв, порушенням дисциплiни, явищем, шкiдливим для ви-ховного процесу; вони прагнуть уникнути конфлiкту будь-якими способами, а за його наявносп намагаються залагодити його зовнiшнi прояви. Загалом, конфлiкт можна трактувати двояко. Бшьшкть вважае, що конфлiкт - це гостра ситуащя, яка виникае як результат зикнення вiдносин особистосп з загальноп-рийнятими нормами. 1снуе iнша точка зору, при якш конфлiкт розглядають як:

1. Ситуацш взаемодп людей, як1 переслщують взаeмовиключаючi або недо-сяжнi одночасно обома конфлштуючими сторонами цiлi, або яы прагнуть реалiзувати у сво1х взаеминах несумiснi цiнностi та норми.

2. Явище, яке створюе доволi складну психологiчну атмосферу у будь-якому сощально-педагопчному колективi, як складне у плаш розв'язання супереч-ностi, пов'язане з гострими емоцшними переживаннями, як критичну ситуацш, тобто ситуацш неможливост реашзацп суб'ектом внутрiшнiх потреб свого життя (мотивiв, прагнень, цшностей та iн.).

3. Внутрiшню боротьбу, що породжуе зовнiшнi, об'eктивнi суперечносп.

4. Стан, що породжуе невдоволення цшою системою мотивiв.

5. Суперечност мiж потребами та можливостями 1х задоволення.

У педагогiчнiй лiтературi частше обговорюються попередження, послабления, розв'язання конфлштш, значно рiдше - керування ними. На пiдставi викладеного вище можна зробити висновок, що впродовж тривалого часу були вiдсутнi едиш погляди на природу та причини виникнення конфлжпв; не виз-навався сам факт кнування суперечностей; сама наявнкть конфлiктiв сприйма-лася як негативне явище, що заважало нормальному функщонуванню педаго-гiчноí системи та спричинило 11 структурнi порушення. Конфлжти можуть Ы-цiюватися не лише об'ективними, але й суб'ективними причинами. До об'ектив-них обставин можна вщнести те, що iснуе бшьш-менш незалежно вiд педагопч-ного процесу, що створюе потенцiальну можливiсть конфлшту. Суб'ективнi умови становлять рiвень виховання та розвитку студентiв, усвiдомлення ступе-ня конфлiктностi ситуацií 11 учасниками, 1х морально-цiннiснi орiеитацií.

Мимовiльне або сввдоме порушення взаемодií хоча б одним з учасниюв освiтнього процесу (викладачем, студентом, колективом) призводить до виникнення конфлштних ситуацiй та, як зазвичай, деформуе розвиток особистост! У процесi педагогiчноí взаемодií повинш бути вiдкритiсть, ясне розумiния спону-кальних сил та стратегií професшно!' поведанки викладача. За своею спрямова-нiстю педагогiчнi конфлiкти можна подшити на такi типи:

• сощально-педагопчт - вони проявляються як у вщносинах мiж групами, так й з окремими людьми. В основi ще! групи лежать конфлiкти порушень у сферi взаемовiдносин. Причини !х можуть бути такими: психологiчна несумiснiсть, тобто неусвiдомлене, нiчим немотивоване неприйняття особи, що спричиняе в одно! iз сторiн або одночасно у кожно! з них неприемнi емоцшт стани. Причинами можуть бути: боротьба за лщерство, за вплив, за престиж, за увагу, шд-тримку оточуючих;

• психолого-педагопчт конфлiкти - в !х основi лежать суперечностi, що виника-ють у навчально-виховному процеа в умовах дефiциту гармонiйностi стосунюв;

• соцiальнi конфлiкти - ситуативт конфлiкти (випадковi);

• психологiчнi конфлшти - вiдбуваються поза спiлкуванням. Розрiзняють також педагогiчнi конфлiкти у часовому вишрг

• постiйнi та тимчасовi (дискретнi, одноразовi);

• за часом стльно! дiяльностi (навчальнi, органiзацiйнi, трудов^ мiжособистiснi);

• за сферою психолопчного протiкання (в дiловому та неформальному спшку-ваннi).

Дiловi конфлiкти виникають на грунта незбiгу точок зору та вчинив чле-нiв колективу при розв'язаннi ними проблем дшового характеру, другi - на ос-

Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет Украши

новi сyпеpечностей в особистiсних iнтеpесaх. Особистiснi конфлДкти стосують-ся спpийияття та оцшки людьми одне одного, pеaльноï та уявно!' ^с^аве^ли-востi в оцшщ 1'х дш, pезyльтaтiв pоботи та ш.

Усi сyб'eктивнi фaктоpи, що впливають на конфлiкт, можуть 6ути: ха-paктеpологiчними та ситуативними. До пеpших вiдносять стiйкi якостi особис-тостi, до дpyгих - пеpевтомy, поганий нaстpiй, вiдчyття непотpiбностi та Дн. Конфлiкти вiдносин часто виникають внаслДдок невмДлого pозв'язaния виклада-чем пpоблемних ситyaцiй та мають зазвичай тpивaлий хapaктеp. Попеpеджения та вpегyлювaння соцiaльно-педaгогiчного конфлiктy особистiсного плану e на-багато склaднiшим, нiж дДлового, оскiльки вiн базуеться на глибоких внyтpiш-нiх сyпеpечностях, якi пов'язаш з pисaми хapaктеpy, поглядами на життя, пеpе-конаннями та сощальними установками. Якщо значну кiлькiсть дДлових кон-флiктiв може все ж таки бути pозв'язaно шляхом спiвpобiтництвa або компpомi-су, то особистДсний конфлiкт може бути усунутий або уникненням, або ж вчин-ками. У paзi виникнення особистiсного конфлДкту, виклaдaчевi доцiльно вибpa-ти таку лшда поведiнки, внaслiдок яко!' конфлiктyючi стоpони будуть вчитися якщо не пpиймaти, то у кpaйньомy paзi, визнавати можливiсть iснyвaния iншоï точки зоpy, вiдмiнноï вiд ïх власно!'.

Висновки. Бiльшiсть спецiaлiстiв, якi займаються питаннями пpофе-сiйного pозв'язaния конфлДктДв вважають, що пpоцес yпpaвлiния конфлДктами залежить вiд багатьох фaктоpiв, значна кшьккть яких погано пiддaeться ^py-ючому впливу. Нaпpиклaд, до них можна вДднести: особистi погляди, мотиви та потpеби. Стеpеотипи, уявлення, забобони, yпеpедження iнодi можуть звести на-швець зусилля тих, хто займаеться виpiшениям конфлiктноï ситуацп. Багато в чому пpоблемa соцiaльно-педaгогiчних конфлiктiв у вишi базуеться на потpе-бах та мотиващях поведiнки студентського сеpедовищa. Зазвичай, у вишi пpи-ходять студенти piзного вiкy та з piзними мотивами. Пpоблемa в тому, щоби визначити особливостi мотивацй' студентДв, якi б нaйкpaщим чином спpияли максимальному pозвиткy та pеaлiзaцiï особистостД. Розкpивaючи сyчaснi соцД-aльнi студентськД pиси, потpiбно вpaховyвaти також глибокД змiни, що вДдбу-лись в самому сусшльствг тpaнсфоpмaцiю його основних iнститyтiв, головних цiнностей. Усi щ пpоцеси (як у сyспiльствi загалом, так i у вишi зо^ема) по-своему заломлюються у свДдомостД та життeдiяльностi студештв. Новi pиси по-являються у життi студентДв, системi 1'х цiнностей, социальному походженш, змiнюються стосунки стyдеитiв з викладачами, батьками, деpжaвою загалом (незaтpебyвaнiсть багатьох спецдальностей, вДдсутнкть обов'язкового pозподiлy i т. ш). Фоpмyвaния мотивДв навчання - це ствоpения у вишД умов для появи спонукань до навчання (мотивов, цiлей). Студештв спонукають до навчання цД-лим комплексом мотивДв, але викладачД, маючи pекомендaцiï з фоpмyвaния ок-pемих мотивДв (iитеpес до пpедметa, обов'язок як мотив до навчання i т. Дн.) не звеpтaють уваги на ДншД мотиви навчання. МотивацДя студента обумовлена пот-pебaми та цДлями особистостД, piвнем домагань та Ддеалами, умовами даяльностД (як об'ективними, зовшшшми, так i суб'ективними, виyтpiшнiми - знаннями, вмДннями, хapaктеpом) та свДтоглядом, пеpеконaниями та спpямовaнiстю осо-бистостД та ш

Лiтература

1. Ложкш Г.В. Психологш конфлжту: теорш i сучасна практика : навч. пойбн. / Г.В. Ложкш. - К. : Вид. дш "Професiонал". - 2006. - 334 с.

2. Буткевич Т.В. Конфлжтолопя з основами психологи : навч. поибн. / Т.В. Буткевич. - К. : Центр навч. л^-ри, 2005. - 456 с.

3. Коломшський Н.Л. Психологш педагогiчного менеджменту / Н.Л. Коломшський. - К. : Вид-во МАУП, 1996. - 176 с.

Биленькая О.Б., Чайкивский Т.В. Социально-педагогические конфликты в высшем учебном заведении - причины возникновения и пути решения

Дан анализ причин возникновения проблемных ситуаций в высших учебных заведениях. Показано, что индивидуально-психологические особенности участников учебного процесса создают причины конфликтных ситуаций в учебном процессе. Отмечено, что особое внимание заслуживает определение мотивации студентов к учебе.

Ключевые слова: конфликтная ситуация, учебный процесс, педагогическая система.

Bilen'ka O.B., Chaykivskyy T. V. Social-pedagogical conflicts in high school - arising causes and decisions

The present work is consider the analysis of causes of the problem situations arise in high school. It is shown that the individual-psychological peculiarities of learning process' participants are creates a reasons of conflicts' situations in learning process. The definition of students' motivation to learning at the centre of attention is marks.

Keywords: conflict, learning process, pedagogical system.

УДК 331.522 Ст. викл. О.М. Гинда -

Львiвський тститут Мiжрегiональноi академи управлтня персоналом

РЕЙТИНГОВЕ ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ У РЕПОНАХ УКРА1НИ

Розглянуто шдхщ щодо рейтингового оцшювання ргвия розвитку людського потенщалу у регюнах Украши. Виконано поргвняльний аналiз регюнгв нашо! краши за ргвнем розвитку 1хнього людського потенщалу, а також за рiвнем розвитку його компонент. Отримаш результати доводять потребу шдвищення ргвня розвитку цього потенщалу та окремих його компонент в Украхш.

Ключовi слова: людський потенщал, рейтингове оцшювання, рiвень розвитку людського потенщалу, компонента людського потенщалу, комплексне оцшювання рiв-ня розвитку

Вступ. Розвиток свггово! економши сьогодш вщбуваеться в складних умовах. Перiодичнi кризи, зменшення обсяпв природних pecypciB, техногенш катастрофи та iншi негативнi впливи змушують тдприемщв шукати резерви виробництва, якомога рацiональнiше використовувати матерiальнi ресурси та iснyючi виробничi потyжностi, застосовувати шновацп та збiльшyвати частку людсько! працi у виробленiй продукцп [1, 2]. Перехщ вiд iндyстрiального до ш-формацшного сyспiльства веде до необхiдностi бiльш ефективного використан-ня наявного в краíнi людського потенщалу (ЛП).

З оглянутого випливае актуальшсть вивчення людського потенцiалy, його формування i розвитку, вiдтворення, збереження i реалiзацií як у цiлiй кра-!ш, так i в Ii регiонах. Такi дослiдження лише тодi будуть ефективними, коли