Соціально-медичні фактори ризику для здоров'я дитячого населення Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 613.95-053.2-058.51

М.П. Гребняк, СОЩАЛЬНО-МЕДИЧШ ФАКТОРИ РИЗИКУ

ОА Дмитренко, ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

В.В. Машитстов,

О.М. Руденко

Державний медичний утверситет м. М. Горького кафедра гтени

(зав. - д. мед. н., проф. I.I. Солдак) м. Донецьк

Ключовi слова: соцiально-медичнi фактори, здоров'я, безпритультсть

Key words: social - medical factors, health, child homelessness

Резюме. Изучены социально-медицинские факторы риска для здоровья детского населения. Установлено существенное увеличение уровня социально-медицинских факторов риска. Основными группами риска являются беспризорные дети, дети из малообеспеченных и многодетных семей, сироты, лишенные родительского попечения и с асоциальным поведением.

Summary. Social - medical risk factors for health of the children's population are investigated. The essential increase of social - medical risk factors level is established. The main risk groups are homeless children, children from families with scanty means, from large families, orphans, children deprived of parental trusteeship and with asocial behaviour.

Трансформащя cycn№HO-eKOHOMi4HOi форма-ци в крат зумовила появу нових проблем в rany3i охорони здоров'я. В умовах перехщного перюду попршився стан здоров'я, особливо ди-тячого населення. На перший план у формуванш здоров'я виходять сощальш, медичш й еколо-пчш фактори, що приводить до безробггтя, зу-божшня, мaргiнaлiзaщl щнностей [2].

Метою дано! роботи е вивчення сощально-медичних фaкторiв ризику для здоров'я дитячого населення.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Для вивчення сощального статусу дитячого населення використаш зв^ш мaтерiaли лшу-вально-профшактичних установ i зaклaдiв народно! осв^и Донбасу. Як один iз основних критерий, якi формують здоров'я, вивченi сощально-медичнi фактори у дггей. Загальний обсяг ви-бiрки склав бiльше пiвмiльйонa дтей, серед них 345297 проживають у мюьких поселеннях i 164841 - у сшьськш мiсцевостi. Математичне i статистичне опрацювання цифрового мaтерiaлy проводилося на ПЕОМ за допомогою статис-тичних програм "Statistica for Windows v. 6.0".

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Анaлiз отриманих даних свщчить про те, що в особливо складних умовах знаходиться 229,81 %о дитячого населення, при трохи бшьшш 1хнш чисельностi в сiльськiй мюцевосп - 241,71 %о. Нaселенi пункти Донбасу неоднорщш за рiвнем урбашзаци, соцiaльно-економiчними умовами i техногенним навантаженням. Тому стутнь ви-

разностi сощально-медичних факторiв ризику для здоров'я дитячого населення в них рiзний. Найбшьша кiлькiсть дiтей, що знаходяться в особливо складних умовах, зареестрована в се-реднiх i малих сшьських населених пунктах: 354,77 %о i 324,79 %о вiдповiдно. Аналогiчна тен-денцiя вiдзначаеться в мiських поселеннях, але на бшьш низькому рiвнi (230,63 %о i 256,79 %о). Найбiльш численним контингентом дiтей, що знаходяться в особливо складних умовах, е д^и з малозабезпечених (125, 42 %о у мiстах i 120,50 %о у сiльськiй мюцевосп) i багатодiтних родин (56,50 %о i 77,62 %о вiдповiдно). Особливо чис-леннi цi групи дтей у поселеннях iз вiдносно невеликою щшьшстю населення. Так, у середшх i малих сiльських поселеннях дтей iз зазна-ченими факторами ризику для здоров'я бшьше в 1,4 - 5,4 раза, а в мютах - в 1,2-2,1 раза. Серед малозабезпечених родин 86,3 % не можуть за-безпечити повнощнне харчування дггей, а в не-повних родинах практично усi д^и не отриму-ють повноцiнне харчування. Тим часом у кра!ш близько 1,5 млн. дiтей виховуються в неповних родинах. На несприятливi тенденци збiльшення соцiально-медичних факторiв ризику для здоров'я дитячого населення вказуе i рют чи-сельностi позашлюбних дггей з 10,8 % у 1989 р. до 13,6 % 1996 р. Як вщомо, кризовi явища в системi охорони здоров'я збшьшують несприят-ливий вплив соцiально-економiчних умов на здоров'я [2].

Особливо вразливим контингентом е д^и-сироти, а також дгш, як позбавлен батьквсь-

06/ Том XI/ 4

121

СОЩАЛЬНА МЕДИЦИНА

кого тклування (11,18 %о у мюьких поселеннях i 8,56 %о у сiльських поселеннях). Рiвень урбат-заци робить iстотний внесок у формування зазначених груп дггей. Зокрема, найбшьша 1хня чисельнiсть зареестрована в середнiх мiстах (14,1 %о) i сiльських населених пунктах (12,0 %о). Найменша кiлькiсть дiтей-сирiт i дiтей, позбав-лених батькiвського тклування, вщзначаеться в малих сiльських поселеннях (6,28 %о) i великих мютах (6,66 %о).

У загальнiй структурi дитячого населення Донбасу, що знаходиться в складних i надзви-чайних умовах, перше мiсце займають д^и з малозабезпечених родин (53,9 %). Також висока питома вага дтей з багатод^них родин - 27,5 %. Наступи три мiсця займають дгш-швалщи, дiти з неблагополучних родин i дiти, що постраждали вщ авари на ЧАЕС. Питома вага дитячого населення зазначених категорш була приблизно рiвною, складаючи 4,2-5,4 %.

Аналiз отриманих даних свщчить, що рiвень урбашзаци зумовлюе особливосп структури по-казникiв. Це проявилося в розходженнях питомо! ваги й у сшввщношенш рангових мiсць контингенту дтей мiських i сшьських населених пун-ктiв. У структурi дiтей, що знаходяться в складних i надзвичайних умовах, перше мюце займають дiти з малозабезпечених родин, що характерно як для мюьких (55,9 %), так i для сшьських населених пунктов (49,9 %). Друге мюце займають дтои з багатодтоних родин (35,2 % у мюьких i 32,1 % у сшьських поселеннях). На частку зазначених категорш припадае 81,1-82,0 %, що вказуе на низький матерiальний рiвень забезпеченосто переважно! частини дто"ей. У зв'язку iз все бiльш зростаючою роллю батьюв у життезабезпеченнi та у медичному забезпеченш, для зазначених дiтей ютотно зростае ризик захворювань i смерти На третьому мiсцi в мютах знаходяться дтои-швалщи (5,7 %), а в сшьських населених пунктах - дтои з неблагополучних родин (6,3 %).

Вщомо, що в дтоей, яю проживають у складних i надзвичайних умовах, значно змшюються нервово-психiчний стан i поведiнка [1, 2, 3]. Стресовi ситуацп зумовлюють специфiчнi захис-нi реакцп 1хнього органiзму i реалiзуються в асощальному поводженнi, особливо у дiтей з низьким рiвнем емоцшно-психолопчно1 установки. Аналiз отриманих матерiалiв свiдчить про те, що чисельнють дiтей з асощальним повод-женням у мюьких i сiльських населених пунктах була приблизно однаковою - 8,31 %о у мюто i 6,82 %о у сiльськiй мiсцевостi.

У структурi дiтей, що знаходяться на облшу в

службi у справах неповнолтошх, як у мiстах, так i в сiльських поселеннях, першi ранговi мiсця займають наступнi категорп дiтей: схильнi до злочинiв i правопорушень (27,4-36,1 %), з малозабезпечених родин (21,7 -26,5 %), та то, що проживають в особливо несприятливих мораль-но-психолопчних умовах (13,7-17,7 %).

Звертае на себе увагу досить висока питома вага дтоей, що вживають наркотичш i токсичнi речовини (2,0-5,9 %) або зловживають алкоголем (3,0-9,8 %). Разом iз тим слщ зазначити, що частка цього контингенту дто"ей у мютах була ви-ще в 2,95 раза (токсична i наркотична залеж-нють) i в 3,27 раза (алкогольна залежнють). До числа факторiв, що обтяжують цю проблему в кра1ш, належить те, що зловживання алкоголем, токсичними i наркотичними речовинами серед неповнолтошх i молодi набувае характеру еш-демп [2].

Соцiально-медичнi фактори е одним iз основних чинниюв зростання сирiтства, безпри-тульностi i бездоглядностi. Так, близько 13 % дтоей виховуеться в неповних родинах. Кшькють дiтей-сирiт i дiтей, як залишилися без батьюв-ського тклування, становить 10,36 %о. Про подальше збшьшення проблеми безпритульностi, ще1 сощально1 хвороби суспiльства, свiдчать дат Держкомстатистики Укра1ни. Так, в останш роки кiлькiсть дiтей шкiльного вшу, що по-требують влаштування в штернатш установи, збiльшилася в 1,6 раза, дошкшьного вiку - в 1,5 раза [4].

У дтоей, що проживають у складних умовах, знижуеться рiвень стiйкостi до факторiв нав-колишнього середовища, з'являеться специфiчна форма реагування у виглядi медико-соцiального стресу з розвитком захворювань або донозо-логiчних станiв.

На думку А.Р. Уваренко (2002), медична проблема полшшення стану здоров'я може бути виршена тiльки на основi принцитв медично1 профiлактики. Виходячи з негативного впливу сучасних сощально-ппешчних умов, нагальною потребою виступае охорона здоров'я дтоей, як найбiльш вразливо1 верстви населення. Першо-черговi заходи слiд направити на дiтей, що проживають у складних i надзвичайних умовах, як е резервуаром дитячо1 безпритульностi. З урахуванням цього, прiоритетнi принципи медично1 профiлактики полягають у розробцi наступних медичних технологiй: вивчення стану здоров'я дитячого населення методами суцшь-ного збору статистично1 шформацп та iндивiду-ального спостереження за дiтьми групи ризику, сощально-медико-психолопчний захист дiтей

групи ризику, корекщя стану здоров я та ор-гашзащя доступного медичного забезпечення безпритульних дiтей, рання медико-сощальна реабiлiтацiя дiтей групи ризику в спещальних установах, координацiя дiяльностi рiзних в> домств по запобiганню та корекци негативних вiдхилень у здоров'1 дiтей групи сощально-ме-дичного ризику, профшактичш заходи по за-хисту населення вщ потенцшно1 загрози вщ осiб групи ризику (шфекцл, шкiдливi звички, асо-цiальна поведiнка).

ВИСНОВКИ 1. В останш роки ютотно зросли сощально-медичнi фактори ризику для здоров'я дитячого населення.

2. До найбшьш численних груп ризику належать дтои з малозабезпечених i багатодiтних родин, сироти i позбавлеш батькiвського шклу-вання. Виразнiсть сощально-медичних факторiв ризику значною мiрою зумовлена рiвнем урба-шзацп поселень i асоцiальним поводженням дитячого населення. Найменш захищеним у со-щально-медичному планi контингентом е дiти, що потребують влаштування у притулки.

3. Одшею з прiоритетних задач охорони здоров'я уявляеться вивчення впливу сощально-ме-дичних факторiв на стан здоров'я дитячого населення i розробка на його основi медично1 профiлактики факторiв ризику.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Вггенко 1.С., Чабан О.С., Бусло О.О. Омейна медицина: Психолопчш аспекти дiагностики, профь лактики i лiкування хворих: Навч. посiбник. - Терно-пiль: Укрмедкнига, 2002. - 186 с.

2. Здоров'я дней та жшок в Украíнi. - К.: 1997. -152 с.

3. Исаев Р.Н. Медицина детского возраста: Руководство для врачей. - СПб: Спец.лит., 1996. - 453с.

4. Моюеенко Р.О. Сучасш проблеми стану здоров'я та медико-сощального забезпечення дггей-сиргг i дггей, позбавлених батьк1вського пiклування // Вюн. соц. гiгiени та оргашзаци охорони здоров'я Укра1ни. -2002.- № 1.- С.10-14.

5. Уваренко А.Р. Про медичну профiлактику // Охорона здоров'я Украши. - 2002. - №3. - С.45-47.

♦

УДК: 616.516-036.8 Т.В. Святенко

СТАТИСТИЧН1 РЕАЛП ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ: ЦИФРИ ТА ФАКТИ

Дтпропетровська державна медична академiя

кафедра ciMeüHoi медицини

(зав. - д. мед. н., проф. Н.Д. 4yxpieHKo)

Ключовi слова: червоний плоский лишай, захворюватсть, статистика

Key words: lichen planus, disease incidence, statistics

Amicus Plato, sed magis amica Veritas

Резюме. В статье приводятся данные о заболеваемости красным плоским лишаем (КПЛ). КПЛ встречается во всех странах, в разных климато-географических зонах, частота его варьирует в широких пределах - от 0,16 % (Болгария) до 1,5-2 % (Индия, Румыния, Бразилия) в общей популяции населения страны. Однако точных данных о распространении дерматоза нет, отдельные сообщения зарубежных исследователей противоречивы. При диагностике, верификации и дифференциальной диагностике КПЛ необходимо помнить о большом разнообразии клинических проявлений этого дерматоза. Диагностика атипичных форм КПЛ, которые отличаются клиническим полиморфизмом, что затрудняет верификацию, должна базироваться на комплексном изучении макро- и микроскопической картин поражения с учетом индивидуальных особенностей дерматоза. Проведя анализ лите-

06/ Том XI/ 4

123