CC BY
72І ПЕДАГОГІКА I
Соціально-біологічні та психолого-педагогічні основи формування культури здорового способу життя особистості
Вовк Л.В.
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Анотації:
Розглянуто теоретико-методологічні основи формування культури здорового способу життя особистості. Встановлено, що відсутність знань, культури поведінки, емпатії у школярів, студентів і дорослих є основною причиною не ведення ними здорового способу життя. Доведено, що основними чинниками формування культури здорового способу життя є сім'я, школа, вищий навчальний заклад. Встановлено, що для ефективної активізації навчально-виховного процесу потрібні діалогові форми навчання і фізичного виховання, концепції педагогічної співпраці і діяльного спілкування. Зазначено, що форма співпраці між викладачем і студентом впливає на активізацію фізкультурно-спортивної діяльності студентів. Така співпраця відкриває можливості індивідуальних творчих прояв особистості студента і викладача.
Ключові слова:
особистість, зоровий спосіб життя, студенти, освіта, фізичне виховання.
Вовк Л.В. Социально-биологические и психолого-педагогические основы формирования культуры здорового образа жизни личности. Рассмотрены теоретикометодологические основы формирования культуры здорового образа жизни личности. Установлено, что отсутствие знаний, культуры поведения, эмпатии у школьников, студентов и взрослых является основной причиной не ведение ими здорового образа жизни. Доказано, что основными факторами формирования культуры здорового образа жизни является семья, школа, вуз. Установлено, что для эффективной активизации учебно-воспитательного процесса нужны диалоговые формы обучения и физического воспитания, концепции педагогического сотрудничества и деятельного общения. Указано, что форма сотрудничества между преподавателем и студентом влияет на активизацию физкультурно-спортивной деятельности студентов. Такое сотрудничество открывает возможности индивидуальных творческих проявлений личности студента и преподавателя.
личность, здоровый образ жизни, студенты, образование, физическое воспитание.
Vovk L.V. Socio-biological, psychological and pedagogical foundations of a culture of healthy living individual. We consider the theoretical and methodological foundations of a culture of healthy living individual. It is established that a lack of knowledge, culture, behavior, empathy in pupils, students and adults is the main reason for not maintaining their healthy lifestyle. It is proved that the main factors creating a culture of healthy living is the family, school, college or university. It is established that the effective activation of the educational process need interactive forms of education and physical education teacher concepts of cooperation and active dialogue. Pointed out that the form of cooperation between teacher and student influence to enhance sports and athletic activities of students. Such cooperation provides opportunities invidual creative manifestations of the individual student and teacher.
personality, healthy lifestyle, students, formation, physical education.
Вступ.
Здоровий спосіб життя в єдності його компонентів біологічного і соціального являє собою соціальну цінність, удосконалення якого - найважливіша задача будь-якого цивілізованого суспільства [2, 7, 8, 15, 20, 21, 30, 36 ].
Здоровий спосіб життя, на думку провідних вітчизняних та іноземних медичних фахівців у сфері фізичної культури, - це реалізація комплексу єдиної науково обґрунтованої медико-біологічної і соціально-психологічної системи профілактичних заходів, у яких важливе значення має правильне фізичне виховання, належне сполучення праці і відпочинку, розвиток стійкості до психоемоційних перевантажень, подолання труднощів, зв'язаних зі складними екологічними умовами життя, і усунення гіпокінезії [13, 14, 15, 31].
Вітчизняними вченими відзначається, що здоровий спосіб життя відображає орієнтованість особистості на зміцнення і розвиток особистого і суспільного здоров'я, реалізує найбільш коштовний вид профілактики захворювань - первинну профілактику, що запобігає їхньому виникненню, сприяє задоволенню життєво важливої потреби в активних тілесно-рухових дій, та фізичних вправах [17, 19, 21, 28, 29, 30].
Разом з тим, залишаються поза увагою дослідження проблеми формування культури здорового способу життя особистості на соціально-біологічних та психолого-педагогічних засадах.
Робота виконана за планом НДР Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
© Вовк Л.В., 2011
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - узагальнити та проаналізувати літературні джерела з проблем формування культури здорового способу життя особистості.
Результати дослідження.
Для визначення сутності культури здорового способу життя особистості, перш за все уточнімо значення слова сутність. Філософський словник Т. Фролова дає наступне визначення: «смисл даної речі, те, що вона є сама по собі, в відмінності від інших речей і в відмінності від мінливих станів речі під впливом тих чи інших обставин» [34, С.550]. Так, у словнику С. Ожегова під сутністю розуміється: « Внутрішня основа, зміст, смисл, суть чого-небудь» [22, С.679]. У нашому дослідженні під сутністю ми будемо розуміти внутрішній зміст культури здорового способу життя. В основу дослідницької роботи покладено ідеї комплексності формування культури здорового способу життя, додержання принципів гуманізації, свідомості й активності, доступності й індивідуалізації, системності й креативності педагогічного процесу. В професійній діяльності викладача фізичного виховання повинні бути етична духовна цінність: гуманність, тобто етичне ставлення до людей, повага, добро, співчуття, терпіння, прояв уваги та ін.. То що саме особистість студента повинна знаходиться в центрі уваги викладача фізичного виховання, та особливе ставлення до формування етичних духовних цінностей. На наш погляд саме сформована гуманність зможе забезпечити відповідного відношення до студента як особистості. Коли вона зможе відчути до себе людяність, співпереживання, милосердя, терпіння, увагу та ін. Саме гу-
32011 10
манність базується на визнанні цінності кожної особистості. Тому формування гуманності, як духовної цінності - важлива функція у фізичному вихованні школярів і студентів. Розвиток ідей гуманності проходив поступово починаючи з античних філософів Аристотеля, Платона, Плутарха, Цицерона та ін. [3, 25, 26, 35]. Вони звертали увагу на долю особистості, горя та радощів, як зробити людину щасливою. Але вони не пропонували будь яких дій до здійснення своїх ідей, хоча вірили в можливість людського щастя. Так на думку античних філософів, гуманність розуміється в визначені соціальних, громадянських і моральних обов’язків людини. У своїх творах вони намагались знайти можливість, як людині стати краще, як удосконалити її.
З XV століття змінюється підхід до проблеми гуманності, провідні ідеї були запропоновані видатними діячами: П. Верджеріо, М. Веджо, Л. Бруні
- в Італії; Х. Вівеса - в Іспанії; Т Мора, Р. Амама - в Англії; М. Монтень - у Франції; Р.Агріколи, І. Рехлин
- у Германії; Е. Ротердамського - в Нідерландах. Вони пропонували новий підхід освіти, оснований на розвитку розумових здібностей, фізичного стану й високих моральних якостях. Основна мета гуманістів освіті того часу - це виховання людини яка б уособлювала в собі всі гуманістичні ідеали: висока освіченість і моральність, громадянська активність, устремління до добрих вчинків, індивідуального підходу виховання й освіти [12].
На думку В. Франкла у сучасному соціокультурно-му просторі посилюється «екзистенціальний вакуум», який вимагає філософської рефлексії понять культури як своєрідних ідеальних об’єктів, «з якими уже можна проводити особливі мисленнєві експерименти» та виходити на етап «внутрішнього теоретичного руху в поле філософських проблем» [33, С. 282].
В. Вернадський трактує життя як «планетне явище космічного характеру» й висловлює ідею про все-охоплюючу єдність космопланетарних, соціально-історичних та природничих процесів, при взаємодії яких виникає цілісний феномен людини. Він обґрунтовує тезис про зростання питомої ваги, значущості й продуктивного впливу на еволюцію живої матерії людської свідомості, культури й духу [8, С.294].
Діалектика взаємодії людини і світу простежується в концепції благоговіння перед життям А. Швейцера, який вважає, як біологічний «субстрат» індивід підкорюється природним процесам фізичного й психічного розвитку. З іншого боку, він керує власним життям і здоров’ям у певних межах автономності як учасник і творець процесів соціокультурного характеру [37, С.339].
Активізація духовно-фізичної здатності людини в просторі й часі сучасного життя (адаптація - дезадаптація) зумовлює стійкий індивідуальний і суспільний розвиток. Біологічна основа даного посилання розкривається в теорії функціональних систем [1], відповідно до якої мета як системоутворюючий фактор стабілізує систему, ( у контексті нашого дослідження
- здоровий спосіб життя), а викривлення мети й неузгодженість з результатами діяльності веде до зни-
ження потенціалу здоров’я, фізичної підготовленості та якості життя.
Механізм трансформації особистості в якісно новий суб’єктний стан відбувається в процесі постійного прагнення людини до самовдосконалення шляхом подолання перешкод та труднощів, які виникають на цьому шляху. Сьогодні насущна потреба сучасного суспільства в збереженні генетичних основ людської тілесності і в зростанні духовності в культурному просторі актуалізує увагу на концептуальній моделі здорового способу життя (ЗСЖ) особистості. Повернення «до великої традиції гуманістичної етики, яка розглядає людину в її тілесно-духовній цілісності», -життєво визначене веління часу [34, С.12].
Н. Крилова визначає здоров’я як феномен багато-факторної детермінації - біогенетичного самозбереження організму, культурного розвитку особистості й середовища її життя (природного, соціального) - становить собою результат і, одночасно, процес становлення людської духовності й тілесності в їх цілісному розгляді, а філософсько-культурологічний підхід стає фундаментальним інструментом для пізнання універсальних законів і закономірностей стійкого розвитку сучасної людини [18].
Характеризуючи «спосіб життя» з позиції філософсько-соціологічного дослідження, зазначимо, що дане поняття означає типові способи життєдіяльності індивіда, соціальної групи й суспільства в цілому в єдності з умовами життя [32, С.253].
Категорія «здоровий спосіб життя» відрізняється безліччю тлумачень переважно соціологічного плану. Так В. Колбанов бачить сутність здорового способу життя в доцільних способах і формах життєдіяльності, придатних для формування, збереження й укріплення здоров’я, продовження роду й досягнення людиною активного довголіття [16, С.115].
Спосіб життя людини це етно-історично сформований вид життєдіяльності. Він містить у собі чотири складові: рівень життя (економічний), якість життя (соціальний), стиль життя (психологічний), уклад життя (соціально-економічний).
Аналіз дослідження проблеми культури здорового способу життя людини в просторі цінностей культури, освіти, виховання, здоров’я показує, що в практичній життєдіяльності на сьогоднішній день втрачений традиційний порядок забезпечення та охорони здоров’я в нашій країні.
Як свідчать статистичні дані, процес виродження нації починається саме в сім’ї і школі. Так, початкову школу закінчує 20 відсотків здорових дітей, а середню - лише 5-7. Крім цього, має місце раптова смерть дітей і підлітків шкільного віку[36] .
На основі 107 проаналізованих вітчизняних документів за 1991 - 2008 рр., спрямованих на збереження здоров’я і формування здорового способу життя молоді України, дослідниця О. Шиян зазначає, що поняття «здоров’я», «здоровий спосіб життя» є вельми актуальними, оскільки зустрічаються в більшості вітчизняних законодавчих актів. Однак терміну «освітня політика з питань ЗСЖ» у вітчизняних нормативно-правових документах дослідницею не
І ПЕДАГОГІКА І
виявлено. До того ж, зазначає вона, задекларовані в документах заходи й завдання часто надто загальні, що не дає можливості визначити в подальшому ступінь досягнення цілей, результативність або ефективність політики. Не сформульовані конкретні критерії, показники, характеристики, за якими можна оцінити ступінь забезпечення ЗСЖ молоді в освітній сфері. При цьому деякі з проголошених політичних напрямів або завдань не знаходять належного підтвердження та розвитку в нормативних документах практичного спрямування. Через це державна політика з питань забезпечення ЗСЖ молоді в Україні часто є не результативною [38].
Отже, у ВНЗ в його сучасному вигляді, зазвичай, можна говорити про наявність провідної педагогічної проблеми - виховання здорового способу життя, що є інтегруючою по відношенню до інших виховних проблем. Її сутність і значення потребує в подальшому детального аналізу, адже це поняття є значно ширшим, ніж просто прилучення студента до процесу зміцнення і збереження власного здоров’я, характеризується глибоким соціально-філософським сенсом і розглядається дослідниками як комплексна виховна мета, що відображає провідний напрямок життєтворчості особистості студента, а в подальшому - дорослої людини. Цьому є логічне обґрунтування: адже якщо в системі цінностей значущість власного здоров’я не знаходить належного відображення, годі взагалі говорити про те, що особистість наділена достатньою життєтвор-чою свідомістю не лише на фізичному, а й на соціальному рівні. Її уявлення про життєві цінності носять хаотичний характер і не здатні слугувати підґрунтям для формування цілісної, з інтегрованої особистості, здатної прийняти кращі суспільні ідеали і послідовно втілювати їх у практику власного життя.
На що також вказує й І. Бех: «Престижність здорового способу життя зростає в сучасному світі. Стало модним грати в теніс, займатися аеробікою, плаванням та іншими видами спорту, відвідувати тренажерні зали чи мати тренажери в домашніх умовах, стежити за своєю вагою, вживати вітаміни й харчові добавки» [5, с. 217].
На думку Т Олійник: «Здоровий спосіб життя - це сформований вид життєдіяльності, що забезпечує збереження його здоров’я та профілактику захворювань і негативних звичок людини» [23].
З огляду на сказане, педагогічний аналіз процесу фізичного виховання студентів в умовах вищого навчального закладу не буде достатнім, якщо поза увагою залишиться зміст виховання в них ЗСЖ як інтегруючого чинника усунення соціальних деформацій і забезпечення повноцінного особистісного розвитку.
Б. Чумаков [36] характеризує здоровий спосіб життя як активну діяльність людей, спрямовану, в першу чергу, на збереження й поліпшення здоров’я. При цьому повинне враховуватися те, що спосіб життя людини й родини не складається сам по собі залежно від обставин, а формується протягом життя цілеспрямовано й постійно. Формування ЗСЖ є головним важелем первинної профілактики в зміцненні здоров’я населення через зміни стилю й укладу життя, його оздоровлення з використанням
гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, подоланням несприятливих сторін, пов’язаних з життєвими ситуаціями, стверджує вчений.
З функціональної точки зору, під ЗСЖ слід розуміти типові форми й способи повсякденної життєдіяльності, які зміцнюють і вдосконалюють резервні можливості організму, забезпечуючи тим самим успішне виконання людиною своїх соціальних і професійних функцій незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій.
До основних складових ЗСЖ О. Петрик відносить спосіб життя, що складається з чотирьох категорій: економічної (рівень життя), соціологічної (якість життя), соціально-психологічної (стиль життя) і соціально-економічної (устрій життя); рівень культури, під якою розуміється «самосвідомість, самовиробництво людини у конкретних формах її матеріальної і духовної діяльності», певна сума знань, а також «поведінка і сукупність моральних засад»; здоров’я в ієрархії потреб, де воно повинне посідати чільне місце; мотивування; зворотні зв’язки як запоруку адаптації до змінюваних умов зовнішнього середовища; настанову на довге, здорове життя, що виконує функцію життєвого орієнтиру для суб’єкта; навчання здоров’ю[24, с.17].
У роботі [9] формулюється визначення ЗСЖ на базі комплексного підходу до здоров'я тіла і душі з врахуванням таких факторів:
• відношення до самого себе (почуття себе здоровою людиною дає позитивну настройку), а дотримання правил ЗСЖ буде підтримувати здоров'я;
• помірні фізичні навантаження: фізична зарядка має тренувати усі групи м'язів рівномірно;
• відсутність шкідливих звичок ( паління, вживання алкоголю та наркотиків) та правильне харчування.
На думку Б.Болотова [6] та О Гладощук [10] першим із основних чинників забезпечення ЗСЖ є фундаментальна зміна принципів харчування, а другим фізичне тренування хоча би у мінімальному вигляді. Одна з найбільш розвинутих країн світу США, акцентує свою увагу на ЗСЖ і здоров'я та профілактику хвороб, де один із трьох американців неминуче захворює на рак, один з дванадцяти народжених дітей стає пацієнтом психіатричної лікарні.
Поняття «здоровий спосіб життя» так розкриває
І. Смолякова: «здоровий спосіб життя людини є особливою суспільною цінністю, що являється основою активності особистості як міри діяльності, сутнісної соціальної якості, яка виявляє високий ступінь «вклю-ченості» індивіда в суспільні відношення»[29].
Р.Раєвський, С.Канішевський автори монографії « Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов» вказали, що під ЗСЖ розуміється діяльність, спрямована на зміцнення не тільки фізичного і психічного, але і морального здоров'я, і що такий спосіб життя повинен реалізовуватися в сукупності всіх основних форм життєдіяльності: трудової, суспільної, сімейно-побутової та досугової. В даній монографії виділені три основних компоненти здорового способу життя: 1) об'єктивні суспільні умови; 2) конкретні форми життєдіяльності, що дозволяють реалізовувати ЗСЖ; 3) система ціннісних орієнтацій, що направляють свідому активність[28].
32011 10
Розкриваючи сутність поняття «здоровий спосіб життя» визначимо його як спосіб поводження людини, спосіб життя, спрямований на збереження, зміцнення і розвиток його фізичного і морального здоров’я, створення добробуту навколишніх людей, досягнення активного довголіття і гармонію з природою. Розуміння ЗСЖ залежить від реальної участі людини у створенні свого здоров’я. Без розгляду цього підходу не можливо скласти уявлення про сутність створення соціально-природної гармонії здоров’я людини.
Концепція педагогіки індивідуальності та її валео-логічний аспект - концепція здорового способу життя
- розглядають природні й соціальні передумови самобутності людини в єдності чотирьох підструктур психіки: психологічної, біологічної, підструктури досвіду й спрямованості. Останні два рівні формуються виключно в процесі соціалізації особистості [4, С.47].
Цей перелік носить загальний характер і в певних умовах життя учнівської і студентської молоді набуває конкретного змісту. Залежно від віку особистості, можна з’ясувати структурні особливості ЗСЖ, які вона проводить у даний час. Значну роль у формуванні культури особистості, в підвищенні інтелектуального, фізичного й духовного потенціалу повинна зіграти, на наш погляд, освіта і виховання. Від того, якими будуть випускники загальноосвітніх шкіл, ВНЗ, в цьому багато залежить майбутнє України. Науковий аналіз не залишає сумніву, що саме здоров’я населення забезпечує в теперішній час перспективу й майбутнє розвитку любої країни. В Україні відсутня на державному рівні пропаганда здорового способу життя. Аналіз соціально-економічних перетворень які проходять в Україні показує, що, на жаль, людині стало чуже поняття удосконалення. Втрачено розуміння того, що саморозвиток, ріст власної особистості - це допомога не тільки собі, але і оточуючим. Оскільки життя людини є вищою цінністю суспільства, а сукупність властивостей, якостей, стану людини є цінність не тільки самої людини, але й суспільства. Саме це перетворює здоров’я кожного індивіда в суспільне багатство.
Стратегія перебудови вищої освіти України у зв’язку з процесом її інтеграції в європейське освітнє середовище повинно базуватися на посиленні освітнього аспекту навчального процесу, при цьому назріла необхідність реформування освіти в галузі фізичної культури і фізичного виховання [27]. Тому питання специфіки проведення навчального процесу з дисципліни «Фізичне виховання» у вищій школі з обліком особливостей професійної направленості і в умовах впровадження кредитно-модульної системи організації навчання є надзвичайно актуальним. Впровадження модульної організації навчального процесу із системою залікових кредитів є одним із важливіших факторів, які мобілізують студентів до творчої праці, а також забезпечує умови для демократизації по датам здачі екзаменів, заліків і графіка навчального процесу, а також взаємовідношення між викладачем і студентом: від принципу «викладач навчає, а студент навчається», до принципу «викладач і студент - рівноправні колеги»[11]. Рішення проблеми ефективної підготовки сучасного спеціаліста передбачає розробку науково обґрунтованих технологій формування культури ЗСЖ
студентів різних спеціальностей у ВНЗ [21].
Стратегія формування культури ЗСЖ, майбутнього кваліфікованого фахівця полягає у визначенні її головних цілей: формування культури ЗСЖ, як інтегральної сукупності знань, практичних умінь, гуманістичних цінностей і орієнтацій, самореалізації «реального Я».
Висновки.
1. Теоретичний аналіз наукової літератури з проблем формування культури здорового способу життя особистості дав підставу вважати, що є різноманітні визначення і тлумачення сутності і структури ЗСЖ але всі вони мають певні напрямки. Установлено, що духовним цінностям Істині, Добра й Краси відповідають три аспекти духовності: теоретична, етична і естетична. У теоретичній сфері духовності особистість може проявити себе в активному прагненні до Істини, яка відносно Краси, Добра може бути структурою її життя. Етична сфера духовності забезпечує узгодженість між прагненнями і бажаннями особистості зі системою норм і традицій. Через естетичну сферу відбувається естетичне сприйняття, переживання, творчість, естетична активність у творчості і в соціальному житті, самовдосконалення і самореалізація до естетичного ідеалу.
2. Згідно нашого дослідження до духовних цінностей віднесенні: теоретичні цінності - знання, естетичні - творчість, етичні - гуманність. Теоретична духовна цінність - знання займають провідне місце, від яких залежить професіоналізм викладача фізичного виховання ВНЗ. Знання орієнтують студента до активної фізкультурно-спортивної діяльності і є взаємозв’язком між теорією і практикою. У процесі занять фізичними вправами зі студентами саме за рахунок теоретичних знань здійснюється формування їх духовних цінностей і культури ЗСЖ.
3. Естетична духовна цінність - творчість у викладача фізичного виховання займає велике значення, тому що в професійній діяльності зустрічаються багато непередбачених обставин, завдяки яким він повинен адаптувати різноманітні підходи, методи і методики. Етична духовна цінність, це гуманність, яка дає напрямок отримання знань и прояві творчості для людини. Гуманність інтегрує суспільні вимоги, осо-бистісні інтереси і відношення людини до навколишнього середовища.
4. Для ефективної активізації навчально-виховного процесу потрібні діалогові форми навчання і фізичного виховання, концепції педагогічної співпраці і діяльного спілкування. Форма співпраці, між викладачем і студентом, впливає на активізацію фізкультурно-спортивної діяльності студентів і відкриває можливості індивідуальних творчих прояв не тільки особистості студента, але й особистості викладача.
Особистісно-діяльнісний підхід має переваги в порівняння з традиційним підходом. Саме при особисто-діяльнісному підході, центрований на студенті, створюються суб’єк-суб’єктні відношення, що сприяє духовно-фізичному розвитку, самореалізації і самоутвердження особистості студента.
Подальші дослідження планується провести у напрямку вивчення проблем виховання ЗСЖ у студентів СМГ.
Література:
1. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональной системы / П.К. Анохин // Вопросы философии.- 1971.- №3.-C33-6G.
2. Апанасенко Г.Л. Здоровий спосіб життя (концепція) / ГЛ. Апанасенко // Тези доповідей 1- ї Укр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми здорового способу життя. - К.: Укр. центр здоров’я, 1992. - 7бс.
3. Аристотель Метафизика. - М.: Эксмо, 2GG6.- 6G8o.
4. Асмолов А. Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа /А.Г. Асмолов - М. : МГУ, 199G. - 3б7 с.
З. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І.Д.Бех, науково-методичний посібник. - К.: ІЗМН, - 1998. - 2G4o.
6. Болотов Б.В. Я научу вас не болеть и не стареть / Б.В.Болотов. - К.: Информационно-издательское агенство «Украина», 1992.- 48с.
7. Быховская И.М. «Быть телом» - «иметь тело» - «творить тело»: три уровня бытия «HOMO SOMATIS» и проблемы физической культуры / И.М. Быховская. // Теория и практика физической культуры. - 1993. - № 7. - C. 2-3.
8. Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки в России/
B.И. Вернадский.- М.: Наука, 1988. - 467с.
9. Виленский М.Я. Методологический анализ общего и особенного в понятиях «здоровый образ жизни» и «здоровый стиль жизни» / М.Я. Виленский, С.О. Авчиникова // Теория и практика физической культуры. - 2GG4. - № 11. - С. 2-7.
1G. Гладощук О. Здоровий спосіб життя: виховання та контроль / О. Гладощук // Вища освіта України. - 2GG7. - № 1. - С. 99-1G3.
11. Голубенко О.Л. Етапи інтеграції Далівського університету в Європейський освітній про тір / О.Л. Голубенко // Вища школа, 2GG3.- № 3. - С. 1G-2G.
12. Гуманистическая мысль, школа и педагогика эпохи позднего средневековья и начала нового времени. - М.: АПН СССР, 199G. - 16Go.
13. Дуркин П. К. К проблеме воспитания личной физической культуры у школьников и студентов / Дуркин П. К., Лебедева М. П.
- М. : РИО ГЦОЛИФК, 1993. - 72 с.
14. Здоровый образ жизни - это, что-то своё// ДолгоЖитель.-2GG9.-№ 2G.- С.2.
1З. Зиньков Ю.И. Некоторые социальные и биологические аспекты физического воспитания в вузе / Ю.И.Зиньков, О.А.Шиповская // Труды Физ. культ., труд, здоровье и активное долголетие.- М.-1981.- С. 17G-172.
16. Колбанов В.В. Влеология: Основные понятия, термины и определения /В.В. Колбанов.- Спб.: Деан, 2GGG. - 2Збс.
17. Коник Е.А. Учебные занятия по видам спорта как средство формирования мотивации к здоровому образу жизни у студентов высших учебных заведений / Е.А. Коник, В.А. Темченко, ТЕ. Усова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.-Харків: ХДАДМ (XXПІ).-2GGб.
- №4. - С.Ю8-114.
18. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста /
Н.Б. Крылова - М. : Высшая школа, 199G. - 142 с.
19. Куценко Г.И. Книга о здоровом образе жини / Г.И.Куценко, Ю.В. Новиков. - СПб., 1997.- 2Збс.
2G. Магльований А.В. Можливість цілеспрямованого «формування» структури особистості через моторну активність / А.В.Магльований, О.Б.Дуліба, В.П.Рибак, Г.П.Магльована // Зб.наук.пр. міжнарод.унів-ту «РЕГІ», вип.2, Рівне,2001. -
C.б2-б3.
21. Мицикан Б. Здоровий спосіб життя в контексті неосферного мислення. / Б.Мицикан // Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.- Т., 2GG4. - С. 4-7.
22. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 37GGG слов / Под ред. чл. корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. - 17-е изд. , стереотип. -М.: Рус. яз., 1983.- 797с.
23. Олійник Т. Формування у студентської молоді потреби ведення здорового способу життя /Т. Олійник // Зб.наук. пр. «Молода спорт. наука України» вип.7, том 2.- Львів. - 2GG3.- Q2G8-21G.
24. Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя / О. І. Петрик. - Львів: Світ, 1993. -12G с.
23. Плахов В.Д. Социальные нормы: философские основания общей теории/ В.Д.Плахов, М.М. Бахтин. - М.: Мысль, 1983.- 233с.
26. Плутарх. Избранные жизнеописания. - М.: Правда, 1997. -39Go.
27. Приходько В.В. Болонський процес і майбутнє вузівського фізичного виховання / В.В. Приходько // Теорія і практика фізичного виховання. - 2GG4. - № 2.- С. 31-3б.
References:
1. Anokhin PK. Voprosy filosofii [Problems of philosophy], 1971, vol.3, pp.55-60.
2. Apanasenko G.L. Zdorovij sposib zhittia (koncepciia) [Healthy lifestyle (concept)]. Aktual’ni problemi zdorovogo sposobu zhittia [Actual problems of healthy lifestyle], Kiev, Health Centre Publ., 1992, 76 p.
3. Aristotel’. Metafizika [Metaphysics], Moscow, Eksmo, 2006, 608 p.
4. Asmolov A. G. Psikhologiia lichnosti: principy
obshchepsikhologicheskogo analiza [Personality psychology: principles of general psychological analysis], Moscow, MSU Publ., 1990, 367 p.
5. Bekh I.D. Osobistisno zoriientovane vikhovannia [Individually oriented education], Kiev, ICME, 1998, 204 p.
6. Bolotov B.V. Ia nauchu vas ne bolet’ i ne staret’ [I will teach you to be healthy and not to grow old], Kiev, IPA Ukraine, 1992, 48 p.
7. Bykhovskaia I.M. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 1993, vol.7, pp. 2-5.
8. Vernadskij VI. Izbrannye trudy po istorii nauki v Rossii [Selected papers on the history of science in Russia], Moscow, Science, 1988, 467 p.
9. Vilenskij M.Ia., Avchinikova S.O. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2004, vol.11, pp. 2-7.
10. Gladoshchuk O. Vishcha osvita Ukrayini [Higher education of Ukraine], 2007, vol.1, pp. 99-105.
11. Golubenko O.L. Vishcha shkola [High School], 2005, vol.5, pp. 1020.
12. Gumanisticheskaia mysl', shkola i pedagogika epokhi pozdnego srednevekov’ia i nachala novogo vremeni [Humanistic thought, school pedagogy and the late medieval and early modern times], Moscow, APS SSSR, 1990, 160 p.
13. Durkin P. K., Lebedeva M. P. K probleme vospitaniia lichnoj fizicheskoj kul’tury u shkol’nikov i studentov [The problem of education in personal physical training of pupils and students], Moscow, STIPC Publ., 1993, 72 p.
14. Zdorovyj obraz zhizni - eto, chto-to svoe [Healthy lifestyle - this is something mine]. Dolgozhitel’ [Long-liver], 2009, vol.20, p.2.
15. Zin’kov Iu.I., Shipovskaia O.A. Nekotorye social’nye i biologicheskie aspekty fizicheskogo vospitaniia v vuze [Some of the social and biological aspects of physical education in high school]. Fizicheskaia kul’tura trud, zdorov’e i aktivnoe dolgoletie [Physical education work, health and active longevity]. Moscow, 1981, pp.170-172.
16. Kolbanov V.V. Valeologiia: Osnovnye poniatiia, terminy i
opredeleniia [Valeology: Basic concepts, terminology and
definitions], Saint Petersburg, Dean, 2000, 256 p.
17. Konik E.A., Temchenko V.A., Usova T.E. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2006, vol.4, pp. 108-114.
18. Krylova N. B. Formirovanie kul'tury budushchego specialista [Building culture of the future expert], Moscow, High school, 1990, 142 p.
19. Kucenko G.I., Novikov Iu.V. Kniga o zdorovom obraze zhizni [The book about a healthy lifestyle], Saint Petersburg, 1997, 256 p.
20. Magl’ovanij A.V., Duliba O.B., V Ribak.P, Magl’ovana G.P Mozhlivist’ cilespriamovanogo «formuvannia» strukturi osobistosti cherez motornu aktivnist’ [The possibility of purposeful “formation” of personality structure through motor activity]. Koncepciia rozvitku galuzi fizichnogo vikhovannia i sportu v Ukrayini [The concept of physical education and sports in Ukraine], 2001, pp.62-63.
21. Mickan B. Zdorovij sposib zhittia v konteksti neosfernogo mislennia. [Healthy lifestyles in the context of thinking neoarea], Aktual’ni problemi rozvitku rukhu «Sport dlia vsikh» u konteksti ievropejs’koyi integraciyi Ukrayini [Opportunities for development movement “Sport for all” in the context of European integration of Ukraine], Ternopil, 2004, pp. 4-7.
22. Ozhegov S.I. Slovar ’ russkogo iazyka [Russian dictionary], Moscow, Russian language, 1985, 797 p.
23. Olijnik T. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2003, T.2, vol.7, pp. 208-210.
24. Petrik O. I. Mediko-biologichni ta psikhologo-pedagogichni osnovi zdorovogo sposobu zhittia [Medical biological, psychological and pedagogical foundations of a healthy lifestyle], Lvov, World, 1993, 120 p.
25. Plakhov V.D., Bakhtin M.M. Social’nye normy: filosofskie osnovaniia obshchej teorii [Social norms: philosophical foundations of general theory], Moscow, Idea, 1985, 253 p.
26. Plutarkh. Izbrannye zhizneopisaniia [Selected biography], Moscow, True, 1997, 390 p.
І педагогіка I
32011 1®
28. Раевский Р. Т. Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов / Р.Т. Раевский, С.М. Канишевский. - О.: Наука и техника, 2GG8.- ЗЗбс.
29. Смолякова І. Д. Формування здорового способу життя студентів у системі фізичного виховання вищого технічного навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.GG.G2 «теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я)» / І..Д. Смолякова. - Київ, 2G1G. - 21с.
3G. Степанюк Ю. Філософія здоров’я людини як основа здорового способу життя./ Ю. Степанюк //Збрн. наук. праць Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки, - Луцьк.- 2GG8.- С.111-113.
31. Столяров В.И. Концепция физической культуры и физкультурного воспитания (инновационный подход) / В.И.Столяров, И.М.Быховская // Теор. и пр.физ.культ. -2GG2. -№1G. - С.11-13.
32. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи / М.М. Фіцула. Навч. посіб. - Київ.: «Академвидав», 2GG6.- 332с.
33. Франкл В. Воля к смыслу /Пер. с англ. - М.: Апрель-Пресс, Изд.-во ЭКСМО-Пресс, 2GGG.- 3б8с.
34. Фролов И.Т. Наука - ценности - гуманизм: Социально-этические и гуманистические проблемы современной науки / И.Т.Фролов // Вопросы философии. - М., 1981. - №3.- С. 27-41.
33. Цицерон М. Т. О конечном. / М.Т. Цицерон// Избр. соч.- М.: Ху-дож. лит., 1973.- 434с.
36. Чумаков Б.Н. Валеология: учеб. пособие / Б. Н. Чумаков. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Педагогическое общество России, 1999.
- 24G с.
37. Шадриков В.Д. Психология деятельности человека: Учебное пособие / В.Д. Шадриков.- М.: Издательская корпорация «Логос», 1996. - 32Go.
38. Шиян О.І. Освітня політика з питань здорового способу життя молоді у другій половині ХХ століття / О.Шиян [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж.: http:// www.academy.gov.ua/ ej6/txts/G7soidps.htm
Информация об авторе:
Вовк Лариса Викторовна
chervika@mail.ru
Восточноукраинский национальный университет
Молодежный квартал, 2G^, Луганск, 91G34, Украина.
Поступила в редакцию 12.09.2011г.
27. Prikhod’ko V.V. Teoriia i praktika fizichnogo vikhovannia [Theory and practice of physical education],.2004, vol.2, pp. 31-36.
28. Raevskij R. T., Kanishevskij S.M. Zdorov'e, zdorovyj i ozdorovitel'nyj obraz zhizni studentov [Health, health treatment and a healthy lifestyle students], Eagle, Science and technology, 2008, 556 p.
29. Smoliakova I. D. Formuvannia zdorovogo sposobu zhittia studentiv u sistemifizichnogo vikhovannia vishchogo tekhnichnogo navchal'nogo zakladu [A healthy lifestyle students in physical education a higher technical school], Cand. Diss., Kiev, 2010, 21 p.
30. Stepaniuk IU. Filosofiia zdorov’ia liudini iak osnova zdorovogo sposobu zhittia [Philosophy of human health as the foundation of a healthy lifestyle]. Zbirnik naukovikh prac ’ VNU [Scientific Papers VSU], 2008, pp.111-113.
31. Stoliarov V.I., Bykhovskaia I.M. Teoriia ipraktikafizicheskojkul ’tury [Theory and practice of physical culture], 2002, vol.10, pp.11-15.
32. Ficula M.M. Pedagogika vishchoyi shkoli [Higher school of pedagogy ], Kiev, Akademvydav, 2006, 352 p.
33. Frankl V. Volia k smyslu [The will to meaning ], Moscow, August Press, EKSMO Press Publ., 2000, 368 p.
34. Frolov I.T. Voprosy filosofii [Problems of Philosophy], Moscow, 1981, vol.3, pp. 27-41.
35. Ciceron M. T. O konechnom [On the final], Moscow, Fiction, 1975, 454 p.
36. Chumakov B.N. Valeologiia [Valeology], Moscow, Pedagogical society of Russia, 1999, 240 p.
37. Shadrikov V.D. Psikhologiia deiatel’nosti cheloveka [Psychology of human], Moscow, Logos Publ., 1996, 320 p.
38. Shiian O.I. Osvitnia politika z pitan’ zdorovogo sposobu zhittia molodi u drugij polovini KHKH stolittia [Educational policy on healthy lifestyles of young people in the second half of the twentieth century], http:// www.academy.gov.ua/ej6/txts/07soidps.htm
Information about the author:
Vovk Larisa Viktorovna
chervika@mail.ru
East Ukrainian National University
Youth quarter 20-A, Lugansk, 91034, Ukraine.
Came to edition 12.09.2011.
